ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057)705-21-42, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
УХВАЛА
01.04.2024м. ХарківСправа № 922/995/24
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Жиляєва Є.М.
розглянувши заяву про видачу судового наказу
заявникКомунальне підприємство "Харківські теплові мережі" (61037, м. Харків, вул. Мефодіївська, б. 11) боржникТовариство з обмеженою відповідальністю «Космік Фуд» (61145, м. Харків, вул. Космічна, 4)
ВСТАНОВИВ:
27.03.2024 Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі" звернулось до Господарського суду Харківської області з заявою про видачу судового наказу до Товариства з обмеженою відповідальністю «Космік Фуд» про стягнення заборгованості за невиконання зобов`язань за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді №20121 від 01.11.2020 в сумі 5169,45 грн. за грудень 2021.
Подана заява обґрунтована тим, що боржник належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді №20121 від 01.11.2020, а саме не здійснив в повному обсязі оплату за теплову енергію у встановлені договором строки.
Розглянувши заяву Комунального підприємства "Харківські теплові мережі", суд дійшов висновку, що подана заява про видачу судового наказу не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 147 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 148 ГПК України, судовий наказ може бути видано тільки про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, в наказному або спрощеному позовному провадженні на свій вибір (ч. 2 ст. 148 ГПК України).
Згідно з частинами 1, 2 ст. 154 ГПК України суд розглядає заяву про видачу судового наказу протягом п`яти днів з дня її надходження. Розгляд проводиться без судового засідання і повідомлення заявника і боржника. За результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.
За змістом п. 1 ч. 1 ст. 152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, зокрема, якщо: заяву подано з порушеннями вимог статті 150 цього Кодексу.
Згідно з вимогами п. 2. ч. 2 ст. 150 ГПК України у заяві повинно бути зазначено: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), а також інші дані, якщо вони відомі заявнику, які ідентифікують боржника, відомості про наявність або відсутність у заявника електронного кабінету.
Відповідно до поданої заяви про видачу судового наказу заявником зазначено код ЄДРПОУ боржника - 40253203.
Разом з тим, відповідно до інформації з ЄДРПОУ за кодом ЄДРПОУ 40253203 зареєстровано: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "КОВЧЕГ ІЗ". Отже, зазначений у заяві код ЄДРПОУ є невірним, що не відповідає вимогам п. 2, ч.2, ст. 150 ГПК України.
Отже, вказаний у заяві про видачу судового наказу код ЄДРПОУ боржника є невірним.
Також, заявником всупереч вимогам п. 2. ч. 2 ст. 150 ГПК України не вказано відомості про наявність або відсутність у заявника електронного кабінету.
Згідно з ч. 3 ст. 150 ГПК України до заяви про видачу судового наказу додаються: 1) документ, що підтверджує сплату судового збору; 2) документ, що підтверджує повноваження представника, - якщо заява підписана представником заявника; 3) копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред`явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості; 4) інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Водночас частиною другою статті 156 ГПК України передбачено, що одночасно з копією судового наказу боржникові надсилається копія заяви стягувача про видачу судового наказу разом з доданими до неї документами.
Суд встановив, що заявником до заяви про видачу судового наказу не додано копії заяви про видачу судового наказу з доданими до неї документами для надіслання боржникові.
Про надання копії заяви про видачу судового наказу з доданими до неї документами для надіслання боржникові у Додатках до заяви також не значиться.
З аналізу положення п. 4 ч. 3 ст. 150 ГПК України в поєднанні з частиною другої статті 156 ГПК України убачається, що обов`язок долучення до заяви про видачу судового наказу копії заяви про видачу судового наказу та доданих до неї документів покладено на заявника. Суд лише надсилає одночасно з копією судового наказу боржнику копію заяви стягувача про видачу судового наказу разом з доданими до неї документами, яку заявник долучає до заяви про видачу судового наказу.
При цьому у процесуальному законі не передбачено обов`язку суду виготовляти копії заяви про видачу судового наказу та доданих до неї документів для надіслання їх боржнику. За відсутності долучених до заяви про видачу судового наказу копій заяви стягувача про видачу судового наказу разом з доданими до неї документами, суд не має можливості в порядку ч. 2 ст. 156 ГПК України надіслати боржникові ці документи разом з копією судового наказу.
У цьому контексті варто зауважити, що суд не може самостійно виготовити копії заяви про видачу судового наказу та доданих до неї документів, оскільки додані заявником до заяви про видачу судового наказу документи не є оригіналами, а є їх засвідченими копіями. Виготовлення судом копій документів з копій та їх засвідчення Господарським процесуальним кодексом України не передбачено. Суд може засвідчити копію письмового доказу або витяг з нього лише за наявності оригіналу письмового доказу при поверненні оригіналів письмових доказів за заявою особи, яка подала суду оригінали (ст. 92 ГПК України).
Окрім того, відповідно до довідки про повторне використання платіжного доручення від 27.03.2024, платіжне доручення №5498 від 22.03.2023 на суму 268,40 грн. вже використовується в якості доказу сплати судового збору в справі №922/1234/23. Отже, в порядку вимог п. 1, ч.3, ст. 150 ГПК України заявником не надано документу, що підтверджує сплату судового збору або пояснень щодо повторного використання вказаного платіжного доручення.
Відтак, з огляду на те, що:
- заявником, без дотримання вимог п. 2, ч. 2 ст. 150 ГПК України зазначено неправильний код ЄДРПОУ боржника, а також не вказано відомості про наявність або відсутність у заявника електронного кабінету;
- заява про видачу судового наказу не містить усіх документів, що додаються до заяви про видачу судового наказу;
- в порядку п.1, ч.3, ст. 150 ГПК України не сплачено судовий збір в установленому законом порядку або надання пояснень щодо повторного використання платіжного доручення про сплату судового збору.
Суд дійшов висновку про те, що заяву подано з порушеннями вимог статті 150 цього Кодексу, у зв`язку з чим у видачі судового наказу слід відмовити.
Відповідно до частини 2 ст. 152 ГПК України, про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.
Водночас суд звертає увагу заявника на те, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини 1 статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків (частина 1 статті 153 ГПК України).
У разі відмови у видачі судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред`явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви (частина 2 статті 151 ГПК України).
Керуючись ст.ст. 12, 150, пунктом 1 частини 1 ст. 152, ст. ст. 153, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
1. Відмовити Комунальному підприємству "Харківські теплові мережі" у задоволенні заяви про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Космік Фуд" заборгованості за невиконання зобов`язань за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді №20121 від 01.11.2020 в сумі 5169,45 грн. за грудень 2021.
2. Відповідно до частини 1 статті 153 ГПК України, заявник може звернутися повторно з такою самою заявою в порядку, встановленому Розділом II Господарського процесуального кодексу України, після усунення недоліків.
3. Дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 01.04.2024 та може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 ГПК України та в порядку, передбаченому ст.257 ГПК України.
СуддяЖиляєв Є.М.
Суд | Господарський суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 01.04.2024 |
Оприлюднено | 04.04.2024 |
Номер документу | 118070154 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи наказного провадження |
Господарське
Господарський суд Харківської області
Жиляєв Є.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні