Рішення

від 26.03.2024 по справі 925/1829/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2024 року м. Черкаси справа № 925/1829/23

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Костянтина ДОВГАНЯ, з секретарем судового засідання Тетяною ДЯЧЕНКО, за участю представників: позивача не з`явився, відповідача не з`явився, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ТАЙРС до Приватного підприємства СЕВЕРИН про стягнення 659798,03 грн,

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача 659 798,03 грн. заборгованості по договору поставки від 07.08.2023 за №ДГ-0000517, з яких:

- 513 600,00 грн. основна заборгованість за поставлений товар;

- 47 963,97 грн. пеня;

- 90 437,26 грн. 65% річні;

- 7 796,80 грн. втрати внаслідок інфляції за неналежне виконання грошових зобов`язань.

В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на те, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе грошові зобов`язання щодо оплати вартості придбаного товару.

Справа призначена до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 01.02.2024 судове зсідання було відкладено на 10:30 год. 26 березня 2024 р.

Представники сторін в судове засідання не з`явилися.

25.01.2024 позивач подав до суду заяву про розгляд справи без участі його представника.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про причини нез`явлення суд не повідомлений.

Про час, дату та місце розгляду справи сторони повідомлялися належним чином.

Суд вважає можливим розглянути справу за відсутністю представників сторін за наявними матеріалами в порядку ст. 202 ГПК України.

Суд, оцінивши наявні у справі докази, встановив наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 07.08.2023 між позивачем та відповідачем був укладений Договір поставки №ДГ-0000517 відповідно до умов якого позивач зобов`язався протягом дії договору поставити та передати у власність відповідачу товар, за його замовленнями окремими партіями за цінами, в асортименті (за номенклатурою) та кількості, згідно з видатковими накладними, які є невід`ємною частиною Договору (далі - Товар), а Покупець (відповідач) зобов`язався приймати та оплатити Товар на встановлених Договором умовах (далі - Договір).

Факт належного позивачем виконання умов Договору підтверджується підтверджується видатковою накладною №РН-0005240 від 19.09.2023. Тобто, 19.03.2023 позивачем була здійснена поставка відповідачу автошин на загальну суму 653600,00 грн., в т.ч. ПДВ.

Розділом 4 цього Договору визначено ціна Товару та умови оплати.

Так, згідно п.4.1 Договору ціна Товару вважається остаточно визначеною сторонами у видатковій накладній, підписаній сторонами на момент постачання Товару.

За умовами п.4.3. Договору Покупець зобов`язаний провести розрахунок за отриманий Товар протягом 10 днів з дати отримання товару.

Відповідач за період з 24.10.2023 по 09.11.2023 здійснив частковий розрахунок з позивачем за отриманий товар лише на суму 140000,00 грн., що підтверджується платіжними інструкціями:

- №132 від 24.10.2023 на суму 50000,00 грн;

- №5263 від 03.11.2023 на суму 40000,00 грн;

- №707 від 09.11.2023 на суму 50000,00 грн.

Станом на 29.12.2023 сума заборгованості за отриманий товар становить 513 600,00 грн. Тобто, відповідач здійснював оплату несвоєчасно та в неповному обсязі.

П.6.2. Договору сторони узгодили, що у разі несвоєчасної оплати Покупцем поставленого Товару, останній повинен сплатити на користь Постачальника пеню за весь період прострочення у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу, за кожен день прострочення та 65 % річних за користування чужими коштами.

За прострочення грошового зобов`язання позивач за період з 30.09.2023 по 28.12.2023 нарахував відповідачу до стягнення пеню в розмірі 47 963,97 грн. та 90 437,26 грн. 65% річних.

За порушення умов Договору позивач нарахував відповідачу в порядку ч.2 ст.625 ЦК України за період з жовтня 2023 р. по листопад 2023 р. 7 796,80 грн. втрат внаслідок інфляції.

Ст.11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (стаття 626 ЦК України).

За змістом статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Ч.1 ст. 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно статті 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Ст.ст. 173, 174, 193 ГК України, ст.ст. 526, 530, 549, 655, 692, 712 ЦК України містять такі положення.

Господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк ( термін ) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк ( термін ).

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений іншим строк оплати товару, та сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

1. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

2. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

3. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до положень ст.216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором.

Згідно частин 1-2 статті 217 Господарського кодексу України, господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки, У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Нормою ч.2 ст.218 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилось неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, відсутність у боржника необхідних коштів.

За приписами ч.1 ст.230 ГК України штрафними санкціями у цьому кодексу визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання,

Оцінивши фактичні обставини справи та приписи вищенаведеного законодавства, суд приходить до наступних висновків.

Господарські зобов`язання між сторонами виникли на підставі укладеного договору поставки від 07.08.2023 № ДГ-0000517. Даний правочин містить умови щодо купівлі-продажу товару.

Факт виконання позивачем належним чином договірних зобов`язань по вищевказаному Договору підтверджується доказами, які містяться в матеріалах справи та не оспорюються відповідачем.

Судом встановлено, що відповідач здійснював часткове перерахування позивачу грошових коштів за придбаний Товар.

Інших доказів перерахування заборгованості за поставлений позивачем Товар за вказаними вище Договором відповідач до суду не подав.

Отже, борг відповідача за поставлений позивачем Товар становить 513360,00 грн, який підлягає стягненню в судовому порядку.

За порушення відповідачем строків здійснення платежів щодо отриманого товару позивач в порядку п.6.2 Договору нарахував пеню в сумі 47 963,97 грн та 90 437,36 грн. 65 % річних за період з 30.09.2023 по 28.12.2023.

Вказаний пункт Договору узгоджується із положеннями ст. ст. 1,3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань»: платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст. 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Суд, дослідивши здійснений позивачем розрахунок нарахованої відповідачу розміру пені, вважає його обґрунтованим, і таким, що підлягає до задоволення.

Також, п.6.2. Договору сторони спору погодили відповідальність за прострочення платежів в частині розміру 65 % річних.

Суд враховує, що згідно з ч. 3 ст. 6 ЦК України сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Умови зазначеного Договору, які регулюють між сторонами строки та умови розрахунків є чинними і в установленому законом порядку не визнавалися судом недійсними.

Здійснений позивачем розрахунок. 65 % за період з 30.09.2023 по 28.12.2023 в сумі 90 437,36 грн, суд вважає обґрунтованим і арифметично правильним.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи положення ч.2 ст. 625 ЦК України, суд вважає розрахунок позивача втрат внаслідок інфляції в розмірі 7 796,80 грн. за період з жовтня 2023 р. по листопад місяць 2023 р. обґрунтованим і таким, що підлягає до задоволення.

За приписами ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказів належного виконання відповідачем зобов`язань по вказаному Договору до суду не подано.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Зобов`язання у відповідності з ст. 526 Цивільного Кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Прострочення виконання грошового зобов`язання у спірний період не заперечується відповідачем, підтверджується матеріалами справи та наданим суду розрахунком боргу.

З огляду на вищевикладені обставини справи і приписи чинного законодавства суд приходить до переконання, що вимоги позивача про стягнення боргу, пені, 65 % річних та втрат внаслідок інфляції за неналежне виконання грошових зобов`язань відповідають умовам вказаного Договору, є обґрунтованими, і такими, що підлягають до задоволення.

За таких обставин, позов підлягає до задоволення і з відповідача на користь позивача необхідно стягнути:

- 513 600,00 грн. боргу;

- 47 963,97 грн. пені;

- 90 437,26 грн. 65% річних;

- 7 796,80 грн. втрат внаслідок інфляції за неналежне виконання грошових зобов`язань по договору поставки від 07.08.2023 № ДГ-0000517.

Відповідно до ст.129 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають до стягнення витрати на оплату судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 129, ст.ст. 233, 236-241 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства СЕВЕРИН (код ЄДРПОУ: 31344923; вул.Соборна,171, смт.Маньківка, Маньківський район, Черкаська область, 20100) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ТАЙРС (код ЄДРПОУ: 39790780; вул.Смілянська,127/11, м.Черкаси, 18007):

- 513 600,00 грн (п`ятсот тринадцять тисяч шістсот грн) боргу;

- 47 963,97 грн (сорок сім тисяч дев`ятсот шістдесят три грн. 97 коп.) пені;

- 90 437,26 грн (дев`яносто тисяч чотириста тридцять сім грн 26 коп.) 65% річних;

- 7 796,80 грн (сім тисяч сімсот дев`яносто шість грн 80 коп.) втрат внаслідок інфляції за неналежне виконання грошових;

- 7 917,58 грн (сім тисяч дев`ятсот сімнадцять грн 58 коп.) витрат по сплаті судового збору.

Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 02.04.2024.

Суддя Костянтин ДОВГАНЬ