Постанова

від 26.03.2024 по справі 927/373/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2024 року

м. Київ

cправа №927/373/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Вронської Г.О. - головуючої, Бакуліної С.В., Баранця О.М.,

за участю секретаря судового засідання Балли Л.М.,

представників учасників справи:

прокурор: Красножон О.М.,

від позивача-1: не з`явився,

від позивача-2: не з`явився,

від відповідача: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівгаз збут»

на рішення Господарського суду Чернігівської області

(суддя Демидова М.О.)

від 14.02.2023

та на постанову Північного апеляційного господарського суду

(колегія суддів: Сулім В.В. - головуючий, Коротун О.М., Ткаченко Б.О.)

від 30.08.2023

за позовом керівника Козелецької окружної прокуратури в інтересах держави в особі:

1) Північного офісу Державної аудиторської служби України,

2) Кіптівської сільської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівгаз збут»

про визнання додаткових угод недійсними та стягнення коштів у сумі 233 764 грн,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Керівник Козелецької окружної прокуратури звернувся до Господарського суду Чернігівської області в інтересах держави в особі Північного офісу Державної аудиторської служби України (далі - Позивач-1), Кіптівської сільської ради (далі - Позивач-2) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівгаз Збут» (далі - Відповідач, Скаржник) про визнання недійсними додаткових угод щодо зміни ціни №1 від 29.01.2021, №2 від 04.02.2021, №3 від 08.02.2021, №4 від 09.02.2021, №5 від 03.03.2021, №6 від 05.03.2021; стягнення з Відповідача на користь Позивача-2 коштів у сумі 233 764 грн.

2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що виконання зобов`язань за додатковими угодами до договору, укладеними з порушенням законодавства у сфері публічних закупівель, призвело до безпідставної зміни істотних умов договору після його укладення та збільшення ціни за одиницю товару та як наслідок нераціонального та неефективного використання бюджетних коштів.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

3. Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 14.02.2023 позов керівника Козелецької окружної прокуратури в особі Північного офісу Державної аудиторської служби України до Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівгаз Збут» про визнання додаткових угод №1 від 29.01.2021, №2 від 04.02.2021, №3 від 08.02.2021, №4 від 09.02.2021, №5 від 03.03.2021, №6 від 05.03.2021 недійсними та стягнення 233 764 грн залишено без розгляду.

Позов керівника Козелецької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Кіптівської сільської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівгаз Збут» про визнання додаткових угод №1 від 29.01.2021, №2 від 04.02.2021, №3 від 08.02.2021, №4 від 09.02.2021, №5 від 03.03.2021, №6 від 05.03.2021 недійсними та стягнення 233 764 грн задоволено повністю.

4. Рішення суду першої інстанції мотивовано таким:

- підставою для звернення до суду з позовом у даній справі не є результати державного фінансового контролю, а відтак залучення Козелецькою окружною прокуратурою Північного офісу Держаудитслужби в якості позивача у даній справі є безпідставним та неможливим, оскільки у спірних правовідносинах Держаудитслужба не набула статусу позивача. Також суд врахував, що прокурором в інтересах Держаудитслужби не заявлено жодних позовних вимог;

- відтак у прокурора відсутні підстави наполягати на встановленні факту бездіяльності Північного офісу Державної аудиторської служби України, яка полягає у неналежному захисті державних інтересів щодо реалізації державної політики у сфері фінансового контролю, зокрема, при здійсненні державних закупівель;

- незважаючи на те, що прокурором було повідомлено Позивача-2 про допущені порушення при укладенні оскаржуваних додаткових угод, орган місцевого самоврядування не вжив жодних заходів для ймовірного захисту інтересів держави. З викладеного вбачаються наявність підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі Позивача-2 та звернення до суду із вказаним позовом у даній справі з огляду на незаконне використання бюджетних коштів шляхом укладення оспорюваних додаткових угод, на підставі яких сплачено кошти у надмірній сумі, і невжиттям уповноваженим органом у спірних правовідносинах, заходів щодо усунення таких порушень;

- під час укладення Позивачем-2 та Відповідачем спірних додаткових угод до договору постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №41АВ147-7-21 від 06.01.2021, сторони не дотримались вимог пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», оскільки безпідставно змінили істотні умови договору, кожного разу при укладенні додаткових угод сторонами договору належним чином не обґрунтовано та документально не підтверджено коливання ціни природного газу в період виконання умов договору. Сторонами договору не підтверджено належними доказами коливання ціни природного газу і під час розгляду цієї справи;

- враховуючи те, що додаткові угоди №1 від 29.01.2021, №2 від 04.02.2021, №3 від 08.02.2021, №4 від 09.02.2021, №5 від 03.03.2021, №6 від 05.03.2021 укладено з порушенням вимог пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», відповідно до статей 16, 203, 215 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) вказані додаткові угоди підлягають визнанню недійсними;

- таким чином, отримана Відповідачем оплата у сумі 233 764 грн (за товар, який не був ним поставлений) підлягає стягненню на користь Позивача-2 в межах заявлених вимог на підставі частини 1 статті 670 ЦК України.

5. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 30.08.2023 рішення Господарського суду Чернігівської області від 14.02.2023 у справі №927/373/22 скасовано в частині залишення без розгляду позову керівника Козелецької окружної прокуратури в особі Північного офісу Державної аудиторської служби України до Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівгаз Збут» про визнання додаткових угод №1 від 29.01.2021, №2 від 04.02.2021, №3 від 08.02.2021, №4 від 09.02.2021, №5 від 03.03.2021, №6 від 05.03.2021 недійсними та стягнення 233 764 грн та прийнято в цій частині нове рішення про задоволення позовних вимог.

Викладено пункт 2 резолютивної частини рішення в наступній редакції: «Позов керівника Козелецької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Північного офісу Державної аудиторської служби України та Кіптівської сільської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівгаз Збут» про визнання додаткових угод №1 від 29.01.2021, №2 від 04.02.2021, №3 від 08.02.2021, №4 від 09.02.2021, №5 від 03.03.2021, №6 від 05.03.2021 недійсними та стягнення 233 764 грн задовольнити повністю».

В іншій частині рішення Господарського суду Чернігівської області від 14.02.2023 у справі №927/373/22 залишено без змін.

6. Постанова суду апеляційної інстанції в частині, якою скасовано рішення суду першої інстанції, мотивована тим, що

- Державна аудиторська служба України, отримавши інформацію про наявність відповідних порушень у спірному договорі, не була позбавлена можливості здійснити перевірку закупівель щодо укладеного Кіптівською сільською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Чернігівгаз збут» договору і додаткових угод до нього. У разі виявлення відповідних порушень Державна аудиторська служба України могла звернутись до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівгаз збут» щодо усунення допущених порушень (в тому числі щодо визнання спірного договору недійсним, стягнення коштів);

- з моменту направлення прокурором Державній аудиторській службі України листа від 04.02.2022 та до подання позову минуло майже п`ять місяців, Державна аудиторська служба України повідомила про відсутність у неї повноважень на звернення до суду із відповідним позовом. Суди не встановили, що Державна аудиторська служба України вживала інші дії, спрямовані на захист інтересів держави (в тому числі проведення перевірки закупівель та наступного звернення з відповідним позовом до суду, чи у інший спосіб відповідно до її компетенції).

- таким чином, невжиття Державною аудиторською службою України як компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як їй стало відомо про можливе порушення інтересів держави, свідчить про бездіяльність Державною аудиторською службою України. Тому прокурор правомірно звернувся з позовом до суду в інтересах держави в особі Північного офісу Державної аудиторської служби України.

Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу, та стислий виклад позиції інших учасників справи

7. Відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Чернігівської області від 14.02.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.08.2023 у справі №927/373/22.

8. Підставою касаційного оскарження Скаржник визначив пункти 1, 2 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та зазначив, що судами першої та апеляційної інстанцій неправильно застосовано статтю 131-1 Конституції України, пункт 2 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», статтю 23 Закону України «Про прокуратуру», статтю 12 Закону України «Про ринок природнього газу», статті 627, 629, 670 ЦК України, статті 53, 73, 74, 76, 78, 80, 86, 210, 236 ГПК України без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20.07.2022 у справі №923/196/20, від 12.03.2018 у справі №826/9672/17, від 26.05.2020 у справі №912/2385/18, від 23.11.2021 у справі №359/3373/16-ц. Скаржник також зазначив про необхідність відступу від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 01.09.2020 у справі №911/1534/19, від 19.08.2020 у справі №925/47/19, від 30.07.2020 у справі №904/5598/18 та у справі №917/1062/21, натомість врахувати постанову Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2018 у справі №826/9672/17.

9. Прокурор, у встановлений Судом строк, подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, у якому скаргу просив залишити без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити без змін.

Відзив обґрунтовано з посиланням на мотиви, якими керувалися суди попередніх інстанцій, приймаючи оскаржувані рішення.

10. Позивачі правом на подання відзиву на касаційну скаргу не скористалися.

Рух справи у суді касаційної інстанції

11. Ухвалою Верховного Суду від 20.11.2023 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Скаржника на рішення Господарського суду міста Чернігівської області від 14.02.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.08.2023 у справі №927/373/22.

Також зазначеною ухвалою зупинено касаційне провадження у даній справі до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду в касаційному порядку судових рішень у справі №922/2321/22 та оприлюднення в установленому законом порядку повного тексту судового рішення, ухваленого за результатом такого розгляду.

12. 01 лютого 2024 року у Єдиному державному реєстрі судових рішень оприлюднена постанова Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі №922/2321/22 .

13. У зв`язку із усуненням обставин, що викликали зупинення касаційного провадження, ухвалою Верховного Суду від 14.02.2024 у справі №927/373/22 за касаційною скаргою Скаржника на рішення Господарського суду Чернігівської області від 14.02.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.08.2023; призначено касаційну скаргу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 26 березня 2024 року.

Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій

14. 01 грудня 2020 року Позивачем-2 на веб-порталі публічних закупівель «Prozorro» розміщено оголошення за №UA-2020-12-01-003267-b про відкриті торги на закупівлю природного газу обсягом 107 090 куб.м, за бюджетні кошти на суму 1 177 990 грн.

15. За результатом електронного аукціону та розгляду тендерної пропозиції тендерним комітетом Позивача-2 відповідно до протоколу розкриття тендерних пропозицій від 18.12.2020 Відповідача визнано переможцем на тендерну пропозицію учасника відкритих торгів на закупівлю природного газу.

16. 06 січня 2021 року між Відповідачем (постачальником) та Позивачем-2 (споживачем) укладено договір постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №41АВ147-7-21, відповідно до умов пункту 1.1 якого постачальник зобов`язується передати у власність споживачу у 2021 році природний газ, код за ДК 021:2015 09120000-6 газове паливо (природний газ), а споживач зобов`язується прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені договором.

17. Відповідно до пункту 1.2 договору річний плановий обсяг постачання газу - до 107 090 куб.м.

18. За пунктом 3.1 договору розрахунки за поставлений споживачеві газ здійснюються за цінами, що вільно встановлюються між постачальником та споживачем. Підписуючи договір, споживач підтверджує що ознайомлений з тим, що протягом дії договору ціна на газ може змінюватись, про що сторони укладатимуть відповідні додаткові угоди. Підписуючи цей договір, споживач підтверджує що йому надане належне повідомлення про порядок зміни ціни газу протягом дії договору і ніяких інших повідомлень про зміну ціни газу не вимагається.

19. За умовами пункту 3.2 договору ціна одного кубічного метру газу включає компенсацію вартості послуги доступу до потужності, а також ПДВ 20%. Загальна ціна одного кубічного метру газу складає 5,94 грн, в т.ч. ПДВ 20%.

20. Зміна ціни узгоджується шляхом підписання додаткової угоди до договору (пункт 3.3 договору).

21. Сторони домовились, що ціна газу, розрахована відповідно до пунктів 3.2. та 3.3 цього договору, застосовується сторонами при складанні актів приймання-передачі газу та розрахунках за договором (пункт 3.4 договору).

22. Загальна сума договору складається із сум вартості газу, поставленого споживачеві за договором і складає 636 114,60 грн, в т.ч. ПДВ 20% (пункт 3.6 договору).

23. Пунктом 9.1 договору передбачено, що він набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін (за наявності) і діє в частині постачання газу з газової доби, з якої споживач включений до реєстру споживачів постачальника в інформаційній платформі оператора ГТС, а саме з 01 січня 2021 року до 31 грудня 2021 року, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

24. Відповідно до пунктів 9.5, 9.6 договору будь-які зміни та доповнення до нього вважаються дійсними, якщо вони здійснені в письмовій формі та підписані уповноваженими на це представниками сторін шляхом укладання додаткової угоди. Будь-які зміни, доповнення та додатки до цього договору, внесені належним чином, є його невід`ємними частинами.

25. Сторони у пункті 9.8 договору погодили, що істотні умови цього договору не можуть змінюватись після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, зменшення обсягів закупівлі з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника; збільшення ціни за одиницю товару до 10% пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю; покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в цьому договорі; продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми визначеної в договорі про закупівлю; погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг), у тому числі у разі коливання ціни товару на ринку; зміни ціни в договорі про закупівлю у зв`язку зі зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/бо пільг оподаткування; зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни.

26. За ініціативою Відповідача між сторонами було укладено додаткові угоди щодо зміни ціни до договору, що стосувалися зміни ціни за одиницю товару та обсягів постачання газу, а саме:

- №1 від 29.01.2021, за умовами якої з 01 січня 2021 року збільшено ціну на газ до 6,5334 грн за 1 куб.м. з ПДВ та зменшено річний обсяг постачання газу до 97 363,48 куб.м. Зміни до договору шляхом укладення додаткової угоди щодо зміни ціни внесено сторонами на підставі цінової довідки Харківської торгово-промислової палати №1757/20 від 04.01.2021, листа Відповідача №14704-Сл-341/66-0121 від 11.01.2021, яким повідомлено Позивача-2 про зміну ціни та надіслано проєкт додаткової угоди. В інформаційній цінової довідці Харківської торгово-промислової палати №1757/20 від 04.01.2021 наведена інформація про середньозважені ціни на природний газ ресурсу грудня, січня 2020 року на ринку України за результатами торгів на ТБ «Українська енергетична біржа» станом на 29 грудня 2020 року. Згідно із пунктом 9 примітки цінова довідка є фактографічною та не враховує умов договорів та контрактів;

- №2 від 04.02.2021, за умовами якої з 01 січня 2021 року збільшено ціну на газ до 7,18608 грн за 1 куб.м. з ПДВ та зменшено річний обсяг постачання газу до 88 520,38 куб.м. Зміни до договору шляхом укладення додаткової угоди щодо зміни ціни внесено сторонами на підставі цінової довідки Харківської торгово-промислової палати №62/21 від 14.01.2021, листа Відповідача №14704-Сл-341/67-0121 від 19.01.2021, яким повідомлено Позивача-2 про зміну ціни та надіслано проєкт додаткової угоди. В інформаційній ціновій довідці Харківської торгово-промислової палати України №62/21 від 14.01.2021 наведена інформація про середньозважені ціни на природний газ ресурсу грудня 2020 року, січня 2021 року на ринку України за результатами торгів на ТБ «Українська енергетична біржа» станом на 31 грудня 2020 року, 13 січня 2021 року. Згідно із пунктом 9 примітки цінова довідка є фактографічною та не враховує умов договорів та контрактів;

- №3 від 08.02.2021, за умовами якої з 01 січня 2021 року збільшено ціну на газ до 7,90397 грн за 1 куб.м. з ПДВ та зменшено річний обсяг постачання газу до 80 480,38 куб.м. Зміни до договору шляхом укладення додаткової угоди щодо зміни ціни внесено сторонами на підставі цінової довідки Харківської торгово-промислової палати №116/21 від 20.01.2021, листа Відповідача №14704-Сл-341/68-0121 від 21.01.2021, яким повідомлено Позивача-2 про зміну ціни та надіслано проєкт додаткової угоди. В ціновій довідці Харківської торгово-промислової палати України №116/21 від 20.01.2021 наведена інформація за результатами торгів на ТБ «Українська енергетична біржа» про середньозважені ціни на природний газ на європейських хабах (газорозподільчих центрах) до кордону України станом на 04 січня 2021 року, 13 січня 2021 року. Згідно із пунктом 9 примітки цінова довідка є фактографічною та не враховує умов договорів та контрактів;

- № 4 від 09.02.2021, за умовами якої з 01 січня 2021 року збільшено ціну на газ до 8,69358 грн за 1 куб.м. з ПДВ та зменшено річний обсяг постачання газу до 73 170,60 куб.м. Зміни до договору шляхом укладення додаткової угоди щодо зміни ціни внесено сторонами на підставі цінової довідки Харківської торгово-промислової палати №163/21 від 27.01.2021, листа Відповідача №14704-Сл-341/217-0121 від 27.01.2021, яким повідомлено Позивача-2 про зміну ціни та надіслано проєкт додаткової угоди. В ціновій довідці Харківської торгово-промислової палати України №163/21 від 27.01.2021 наведена інформація про середньозважені ціни на природний газ ресурсу грудня 2020 року, лютого 2021 року на ринку України за результатами торгів на ТБ «Українська енергетична біржа» станом на 31 грудня 2020 року, 22 січня 2021 року. Згідно із пунктом 9 примітки цінова довідка є фактографічною та не враховує умов договорів та контрактів;

- №5 від 03.03.2021, за умовами якої з 01 лютого 2021 року збільшено ціну на газ до 9,56207 грн за 1 куб.м. з ПДВ та зменшено річний обсяг постачання газу до 68 556,92 куб.м. Зміни до договору шляхом укладення додаткової угоди щодо зміни ціни внесено сторонами на підставі цінової довідки Харківської торгово-промислової палати №232/21 від 02.02.2021, листа Відповідача №14704-Сл-844/1-0221 від 02.02.2021, яким повідомлено Позивача-2 про зміну ціни та надіслано проєкт додаткової угоди. В ціновій довідці Харківської торгово-промислової палати України №232/21 від 02.02.2021 наведена інформація про середньозважені ціни на природний газ ресурсу січня 2021 року, лютого 2021 року на ринку України за результатами торгів на ТБ «Українська енергетична біржа» станом на 04 січня 2020 року, станом на 19 січня 2021 року. Згідно із пунктом 9 примітки цінова довідка є фактографічною та не враховує умов договорів та контрактів;

- №6 від 05.03.2021, за умовами якої з 01 лютого 2021 року збільшено ціну на газ до 9,90 грн за 1 куб.м. з ПДВ та зменшено річний обсяг постачання газу до 66 980,49 куб.м. Зміни до договору шляхом укладення додаткової угоди щодо зміни ціни внесено сторонами на підставі цінової довідки Харківської торгово-промислової палати №393/21 від 17.02.2021, листа Відповідача №14704-Сл-844/2-0221 від 17.02.2021, яким повідомлено Позивача-2 про зміну ціни та надіслано проєкт додаткової угоди. В ціновій довідці Харківської торгово-промислової палати України №393/21 від 17.02.2021 наведена інформація про середньозважені ціни на природний газ ресурсу січня 2021 року, лютого 2021 року на ринку України за результатами торгів на ТБ «Українська енергетична біржа» станом на 05 січня 2020 року, станом на 21 січня 2021 року. Згідно із пунктом 9 примітки цінова довідка є фактографічною та не враховує умов договорів та контрактів.

27. Додатковою угодою №7 від 16.06.2021 змінено умови договору та визначено загальну суму договору - 636 114,31 грн.

28. На виконання умов договору між Позивачем-2 та Відповідачем підписано акти прийому-передачі природного газу №ЧРЗ80010749 від 19.02.2021 на суму 45 033,81 грн, №ЧР381002226 від 18.03.2021 на суму 224 442,31 грн, №ЧРЗ81003493 від 23.04.2021 на суму 151 108,15 грн, №ЧРЗ81005046 від 10.06.2021 на суму 21 019,18 грн.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

29. Верховний Суд, здійснивши розгляд касаційної скарги у відкритому судовому засіданні, перевірив в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи, й дійшов наступних висновків.

Щодо підстав звернення прокурора до суду

30. Скаржник у касаційній скарзі зазначає, що орган державного фінансового контролю здійснює державний фінансовий контроль за використанням коштів державного та місцевого бюджетів, і у разі виявлення порушень законодавства має право пред`явити обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення таких порушень. Відтак підстави для здійснення прокурором самостійного представництва інтересів держави у цій справі відсутні, оскільки у Державної аудиторської служби України як центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, є повноваження щодо звернення до господарського суду з відповідними позовами.

31. Скаржник посилається на неврахування судами попередніх інстанцій висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18, від 23.11.2021 у справі №359/3373/16-ц, а також зазначає про необхідність відступу від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 01.09.2020 у справі №911/1534/19, від 19.08.2020 у справі №925/47/19, від 30.07.2020 у справі №904/5598/18 та у справі №917/1062/21.

32. Верховний Суд відхиляє ці доводи Скаржника, зважаючи на таке.

33. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо 1) захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, 2) також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті (абзаци 1, 2 частини 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру»).

34. Згідно з частиною 5 статті 53 ГПК України у разі відкриття провадження за позовною заявою прокурора в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.

35. Згідно з частинами 3, 4 статті 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами; прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, 4) зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

36. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18, на яку посилається Скаржник у касаційній скарзі, зазначила таке:

« 37. Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

38. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

39. Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

40. Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

41. Верховний Суд України у постанові від 13.06.2017 у справі №п/800/490/15 (провадження №21-1393а17) зазначив, що протиправна бездіяльність суб`єкта владних повноважень - це зовнішня форма поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи в нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені. Для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту неналежного та/або несвоєчасного виконання обов`язкових дій. Важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов`язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. Значення мають юридичний зміст, значимість, тривалість та межі бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість бездіяльності для прав та інтересів заінтересованої особи.»

37. При цьому самого лише посилання прокурора на виявлення ним порушення інтересів держави та невжиття органом державної влади (позивачем у справі), на який покладено обов`язок щодо судового захисту інтересів держави, відповідних дій для такого захисту, недостатньо для ухвалення судом рішення в такому спорі по суті, оскільки за змістом пункту 2 частини 4 статті 23 Закону «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді виключно після підтвердження судом правових підстав для представництва.

38. Прокурор, звертаючись до суду з позовом, визначив Північний офіс Держаудитслужби компетентним органом, позивачем, що представляє державу у відповідних відносинах.

39. Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю (пункт 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 №43).

40. Частиною 1 статті 1 та статті 2 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» на Державну аудиторську службу України покладено функцію здійснення державного фінансового контролю, в тому числі за дотриманням законодавства про закупівлю.

41. Частинами 1, 2 статті 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» передбачено, що контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування. Порядок та підстави проведення органом державного фінансового контролю перевірок закупівель встановлюється Кабінетом Міністрів України.

42. До повноважень Державної аудиторської служби України належить, зокрема, реалізація державного фінансового контролю через здійснення перевірки закупівель; моніторингу закупівель; здійснення контролю за дотриманням законодавства про закупівлі (підпункти 2, 4 пункту 4 Положення про Державну аудиторську службу України).

43. Частиною 2 статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» наведено підстави для проведення моніторингу закупівель: 1) дані автоматичних індикаторів ризиків; 2) інформація, отримана від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель; 5) інформація, отримана від громадських об`єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 7 цього Закону.

44. Порядок проведення моніторингу закупівель передбачений статтею 8 Закону України «Про публічні закупівлі». Зокрема відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 8 зазначеного Закону моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.

45. Суди попередніх інстанцій встановили, що Козелецькою окружною прокуратурою до Позивача-1 направлено лист від 04.02.2022 №451 вих-22 щодо проведення контрольних заходів, зокрема моніторингу публічної закупівлі UA-2020-12-01-003267-b, із зазначенням виявлених порушень законодавства, визнання укладених додаткових угод до договору недійсними та стягнення надмірно сплачених коштів.

46. Позивачем-1 листом від 22.02.2022 №262531-17/727-2022 повідомлено, що заходи державного фінансового контролю (державні фінансові аудити, інспектування, перевірки закупівель, моніторинг закупівель) у Позивача-2 з 01 січня 2021 року не проводились, а отже по закупівлі природного газу UA-2020-12-01-003267-b питання порушення вимог законодавства у сфері публічних закупівель, допущених при проведенні процедури закупівлі не перевірялися.

31 грудня 2021 року Позивачем-2 оприлюднено звіт про виконання договору №41АВ147-7-21 від 06.01.2021. Тобто на момент отримання відомостей про порушення законодавства про закупівлю договір було виконано, а тому були відсутні підстави для проведення моніторингу процедури закупівлі відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі», в тому числі внаслідок повідомлення прокурором про існування відповідного порушення (пункт 2 частини 2 статті 8 зазначеного Закону).

47. Водночас відповідно до частини 1 статті 5 Закону України «Про основні засади здійснення фінансового контролю в Україні» (в редакції на час існування спірних правовідносин) крім проведення моніторингу передбачає, що контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.

48. Так, перевірки закупівель проводяться за письмовим рішенням керівника органу державного фінансового контролю або його заступника, зокрема, у разі виникнення потреби у документальній та фактичній перевірці питань, які не можуть бути перевірені під час моніторингу процедури закупівлі, а саме: укладення договору (договорів) до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель відповідно до вимог законодавства; стану виконання умов договору, внесення змін до нього, в тому числі вимог щодо якості, кількості (обсягів) предмета закупівлі, ціни договору; поділу предмета закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедур закупівель/спрощених закупівель у визначеному законодавством порядку (підпункт 1 пункту 4 Порядку проведення перевірок закупівель Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами і внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2013 №631).

49. При цьому, згідно з пунктом 10 частини 1 статті 10 Закону України «Про основні засади здійснення фінансового контролю в Україні» органу державного фінансового контролю надається право звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

50. Тобто Позивач-1, отримавши інформацію про наявність відповідних порушень при укладенні спірного договору, не була позбавлена можливості здійснити перевірку закупівель щодо укладеного Позивачем-2 та Відповідачем договору і додаткових угод до нього. У разі виявлення відповідних порушень Державна аудиторська служба України могла звернутись до суду з позовом до Відповідача щодо усунення допущених порушень (в тому числі щодо визнання спірного договору недійсним, стягнення коштів).

51. Суди попередніх інстанцій встановили, що з моменту направлення прокурором Позивачу-1 листа від 04.02.2022 та до подання позову минуло майже п`ять місяців, Позивач-1 повідомив про відсутність у нього повноважень на звернення до суду із відповідним позовом. Суди не встановили, що Позивач-1 вживав інші дії, спрямовані на захист інтересів держави (в тому числі проведення перевірки закупівель та наступного звернення з відповідним позовом до суду, чи у інший спосіб відповідно до його компетенції).

52. Таким чином суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що невжиття Позивачем-1 як компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як йому стало відомо про можливе порушення інтересів держави, свідчить про його бездіяльність. Тому прокурор правомірно звернувся з позовом до суду в інтересах держави в особі Позивача-1.

53. Подібні висновки наведені у постановах Верховного Суду від 07.09.2022 у справі №927/1058/21, від 07.12.2022 у справі №927/189/22, від 13.03.2024 у справі №927/535/22, від 13.03.2024 у справі №922/1682/22, і підстав для відступу від зазначених висновків Суд не вбачає.

Щодо позовних вимог по суті

54. Касаційне провадження у цій справі зупинялося до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду судових рішень у справі №922/2321/22, за результатами якого висловлено правову позицію щодо застосування пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», яку Верховний Суд в силу статті 236 ГПК України має застосовувати у подібних правовідносинах.

55. З урахуванням критеріїв подібності правовідносин, справа №922/2321/22 та справа, що розглядається, є подібними, тому відповідно до частини 4 статті 300 ГПК України враховує висновки, викладені Великою Палатою Верховного Суду у зазначеній справі.

56. У справі №922/2321/22 на вирішення Великої Палати Верховного Суду було поставлено питання про те, чи дозволяють норми пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» збільшувати ціну товару більш ніж на 10% від початково встановленої ціни в договорі про закупівлю.

57. Відповідаючи на це питання Велика Палата Верховного Суду виснувала, що норми пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» не дозволяють збільшувати ціну товару більш ніж на 10% від початково встановленої ціни в договорі про закупівлю з огляду на таке:

« 43. Відповідно до частини першої статті 41 Закону №922-VIII договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

44. Згідно із частиною першою статті 628, статтею 629 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

45. Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

46 За частиною другою статті 189 Господарського кодексу України ціна є істотною умовою господарського договору.

47. Згідно з частиною першою статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

48.Відповідно до частини першої статті 652 Цивільного кодексу України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

49. Згідно із частинами третьою, четвертою статті 653 Цивільного кодексу України у разі зміни договору зобов`язання змінюється з моменту досягнення домовленості про зміну договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов`язанням до моменту зміни договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

50. Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

51. Згідно із частинами першою, другою статті 334 Цивільного кодексу України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв`язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов`язання доставки.

52. Відповідно до частини четвертої статті 41 Закону №922-VIII умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

53. Згідно з пунктом 2 частини п`ятої статті 41 Закону №922-VIII істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадку збільшення ціни за одиницю товару до 10% пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.

54. Із системного тлумачення наведених норм Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону №922-VIII вбачається, що ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов`язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається.

55. Зміна ціни товару в бік збільшення до передачі його у власність покупця за договором про закупівлю можлива у випадку збільшення ціни такого товару на ринку, якщо сторони договору про таку умову домовились. Якщо сторони договору про таку умову не домовлялись, то зміна ціни товару в бік збільшення у випадку зростання ціни такого товару на ринку можлива, лише якщо це призвело до істотної зміни обставин, в порядку статті 652 Цивільного кодексу України, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

56.У будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 Цивільного кодексу України та пункті 2 частини п`ятої статті 41 Закону №922- VIII, проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.

57. В іншому випадку не досягається мета Закону №922-VIII, яка полягає в забезпеченні ефективного та прозорого здійснення закупівель, створенні конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобіганні проявам корупції в цій сфері та розвитку добросовісної конкуренції, оскільки продавці з метою перемоги можуть під час проведення процедури закупівлі пропонувати ціну товару, яка нижча за ринкову, а в подальшому, після укладення договору про закупівлю, вимагати збільшити цю ціну, мотивуючи коливаннями ціни такого товару на ринку.

58. Наведене підтверджується також історичним тлумаченням норм пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону №922-VIII. У цьому Законі в редакції до 19.04.2020 норма пункту 2 частини п`ятої статті 41 була викладена в статті 36 та мала такий зміст: «Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадку зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі».

59. Отже, вказана норма Закону №922-VIII в редакції до 19.04.2020 не дозволяла зміни ціни за одиницю товару більше ніж на 10% від ціни, визначеної сторонами при укладенні договору про закупівлю, проте не обмежувала сторони в можливості багато разів змінювати (не було обмежень щодо строків зміни ціни) таку ціну протягом дії договору в межах встановлених 10% у разі коливання ціни такого товару на ринку.

60. Зазначена норма була змінена Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель» №114-IX від 18.09.2019 (далі - Закон №114-ІХ), яким Закон №922-VIII було викладено в новій редакції. При цьому зазначена норма була викладена в пункті 2 частини п`ятої статті 41 Закону №922-VIII та доповнена умовою, що така зміна ціни в бік збільшення не може відбуватись частіше ніж один раз на 90 днів, крім закупівлі бензину, дизельного пального, газу та електричної енергії.

61. Отже, в новій редакції норма пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону №922-VIII не змінила свого змісту щодо розміру зміни ціни за одиницю товару (не більше ніж на 10% від ціни, визначеної сторонами при укладенні договору про закупівлю), проте була доповнена умовою, яка обмежила строки зміни такої ціни, а саме не частіше ніж один раз на 90 днів.

62. Як убачається з пояснювальної записки до проєкту Закону №114-ІХ, метою його прийняття було удосконалення системи публічних закупівель, спрямованої на розвиток конкурентного середовища та добросовісної конкуренції у сфері закупівель, а також забезпечення виконання міжнародних зобов`язань України у сфері публічних закупівель, у тому числі протидії «ціновому демпінгу», коли учасник процедури закупівлі пропонує значно занижену ціну товару, щоб перемогти, а потім через додаткові угоди суттєво збільшує ціну товару та відповідно зменшує обсяг закупівлі, чим нівелює результати публічної закупівлі.

63. За такої мети очевидно, що зміни, внесені законодавцем Законом №114-ІХ у вказану норму пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону №922-VIII, не були спрямовані на те, щоб дозволити учасникам публічних закупівель використовувати «ціновий демпінг» з подальшим збільшенням ціни за одиницю товару більше ніж на 10% від ціни, визначеної сторонами за результатами процедури закупівлі та при укладенні договору про закупівлю.»

58. Як убачається із встановлених обставин справи, Позивач та Відповідач уклали договір за результатами процедури відкритих торгів на виконання вимог Закону України «Про публічні закупівлі» і на момент підписання договору погодили всі його істотні умови - предмет, ціну та строк виконання зобов`язань.

59. Сторони домовились про продаж природного газу в обсязі 107 090 куб.м; ціна цього договору на 2021 рік становила 636 114,60 грн, у тому числі ПДВ.

60. Судами попередніх інстанцій встановлено, що у період з січня по листопад Позивачем було спожито 66 980,49 куб.м природного газу. За споживання газу Скаржнику було сплачено 636 114,31 грн.

61. Водночас згідно з оспорюваними додатковими угодами сторонами неодноразово було змінено істотні умови договору, а саме збільшено ціну на природний газ приблизно на 66,6% шляхом укладання оскаржуваних додаткових угод №1 від 29.01.2021, №2 від 04.02.2021, №3 від 08.02.2021, №4 від 09.02.2021, №5 від 03.03.2021, №6 від 05.03.2021.

62. Ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов`язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається.

Зміна ціни товару в бік збільшення до передачі його у власність покупця за договором про закупівлю можлива у випадку збільшення ціни такого товару на ринку, якщо сторони договору про таку умову домовились. Якщо сторони договору про таку умову не домовлялись, то зміна ціни товару в бік збільшення у випадку зростання ціни такого товару на ринку можлива, лише якщо це призвело до істотної зміни обставин, в порядку статті 652 Цивільного кодексу України, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

У будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 ЦК України та пункті 2 частини п`ятої статті 41 Закону №922-VIII, проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.

Такий правовий висновок викладено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 24.01.2024 у справі №922/2321/22 щодо застосування пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі».

63. Відповідно до частини 1 статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

64. Згідно із частиною 1 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частиною першою статті 203 цього Кодексу.

65. Частиною 3 статті 215 ЦК України передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

66. Враховуючи наведені вище висновки Великої Палати Верховного Суду про те, що відповідно до пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору, Верховний Суд погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про те, що за встановлених обставин справи оспорювані додаткові угоди до договору про постачання природного газу для потреб непобутових споживачів суперечать нормам ЦК України та Закону України «Про публічні закупівлі», а тому підлягали визнанню недійсними.

67. Згідно з частиною 1 статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

68. Відповідно до частини 1 статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

69. Згідно з пунктом 1 частини 3 статті 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.

70. Оскільки оспорювані додаткові угоди є недійсними та не породжують правових наслідків, відтак правовідносини між Позивачем-2 та Скаржником щодо ціни газу, поставленого за договором про постачання природного газу для потреб непобутових споживачів, мали регулюватись умовами зазначеного договору. Внаслідок виконання Позивачем-2 своїх зобов`язань фінансового характеру за оспорюваними угодами Скаржником було безпідставно отримано грошові кошти на загальну суму 233 764 грн, які Скаржник зобов`язаний повернути Позивачу-2 в силу приписів статей 216, 1212 ЦК України, оскільки підстава їх набуття відпала.

71. Задовольняючи позовні вимоги у зазначеній частині суди застосували частину 1 статті 670 ЦК України замість статті 1212 ЦК України. Однак помилкове застосування зазначеної норми не призвело до ухвалення неправильного по суті рішення щодо стягнення коштів.

72. Відтак суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого по суті висновку про наявність підстав для задоволення позову і у вказаній частині щодо стягнення грошових коштів.

73. Аргументи Скаржника у частині про відступ від висновку, викладеного Верховним Судом у постановах від 18.06.2021 у справі №927/491/19, від 22.06.2022 у справі №917/1062/21, від 07.09.2022 у справі №927/1058/21 Верховний Суд відхиляє з огляду на те, що при здійсненні касаційного провадження по суті спору керується останнім висновком Великої Палати Верховного Суду у подібних правовідносинах, викладеним у постанові від 24.01.2024 у справі №922/2321/22. Щодо доводів Скаржника про неправильне застосування норм права без врахування висновків, викладених у справі №923/196/20, Суд відмічає, що постанову від 20.07.2022 у справі №923/196/20 прийнято Великою Палатою Верховного Суду у неподібних даній справі правовідносинах. Посилання Скаржника на постанову Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2018 у справі №826/9672/17 Суд визнає безпідставними, оскільки висновок, викладений у зазначеній постанові стосується визначення юрисдикції у спорі про відшкодування шкоди за позовом органу державного фінансового контролю.

74. Таким чином, доводи Скаржника про неправильне застосовування (порушення) судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права в межах здійснення касаційного провадження у цій справі не підтвердились. Наявності підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених у пунктах 1 і 2 частини 2 статті 287 ГПК України Скаржником не доведено.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

75. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

76. Відповідно до частини 1 статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

77. Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення в межах наведених у касаційній скарзі доводів, які стали підставою для відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою Скаржника, вважає, що оскаржувані рішення суду першої інстанції в частині, залишеній без змін постановою апеляційного суду, та постанову апеляційного суду слід залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Судові витрати

78. Понесені Скаржником у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції судові витрати покладаються на Скаржника, оскільки касаційна скарга залишається без задоволення.

Керуючись статтями 300, 308, 309, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівгаз збут» залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Чернігівської області від 14.02.2023 в частині, залишеній без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 30.08.2023, та постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.08.2023 у справі №927/373/22 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуюча суддя Г. Вронська

Судді С. Бакуліна

О. Баранець