Постанова
від 12.03.2024 по справі 916/1533/21
КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2024 року

м. Київ

cправа № 916/1533/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Волковицька Н. О. - головуючий, Мачульський Г. М., Случ О. В.,

секретар судового засідання - Мельникова Л. В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги заступника керівника Одеської обласної прокуратури та Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер-Нафта"

на рішення Господарського суду Одеської області від 15.05.2023 і постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.11.2023 у справі

за позовом заступника керівника Одеської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Одеської обласної державної адміністрації

до 1) Біляївської районної державної адміністрації Одеської області;

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер-Нафта";

3) Приватного підприємства "Ріно-Ян";

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Державне підприємство "Одеське лісове господарство",

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - Одеська районна державна адміністрація Одеської області,

про визнання незаконними і скасування розпоряджень, визнання недійсними договорів оренди землі, повернення земельних ділянок.

У судовому засіданні взяв участь прокурор - Колодяжна А. В.

1. Короткий зміст позовних вимог і заперечень

1.1. У червні 2021 року заступник керівника Одеської обласної прокуратури (далі - Прокурор) в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Біляївської районної державної адміністрації Одеської області (далі - Біляївська РДА), Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер-Нафта" (далі - ТОВ "Інтер-Нафта"), Приватного підприємства "Ріно-Ян" (далі - ПП "Ріно-Ян") про:

- визнання незаконним та скасування розпорядження Біляївської РДА від 04.06.2007 № 679/2007 "Про припинення права постійного користування земельними ділянками Одеському обласному управлінню лісового господарства (Дачненське лісництво ДП "Одеське лісове господарство") на території Холоднобалківської сільської ради" (далі - спірне розпорядження від 04.06.2007 № 679/2007) ;

- визнання незаконним та скасування розпорядження Біляївської РДА від 03.04.2008 № 514/2008 "Про внесення змін до розпорядження голови районної державної адміністрації від 04.06.2007 № 679/2007 "Про припинення права постійного користування земельними ділянками Одеському обласному управлінню лісового господарства (Дачненське лісництво ДП "Одеське лісове господарство") на території Холоднобалківської сільської ради" (далі - спірне розпорядження від 03.04.2008 № 514/2008);

- визнання незаконним та скасування розпорядження Біляївської РДА від 21.10.2009 № 970/2009 "Про передачу в оренду земельної ділянки ТОВ "Інтер-Нафта" для будівництва АЗС на 150 заправлень на добу з магазином супутніх товарів на території Холоднобалківської сільської ради" (далі - спірне розпорядження від 21.10.2009 № 970/2009);

- визнання незаконним та скасування розпорядження Біляївської РДА від 30.03.2010 № 332/2010 "Про передачу в оренду земельної ділянки ПП "Ріно-Ян" для розміщення торгівельно-розважального комплексу біля автодороги М-50 Київ-Одеса на території Холоднобалківської сільської ради" (далі - спірне розпорядження від 30.03.2010 № 332/2010);

- визнання недійсним договору оренди земельної ділянки б/н, укладеного 04.03.2011 між Біляївською РДА та ПП "Ріно-Ян", який зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 03.05.2018 за № 26066862 (далі - договір оренди землі від 04.03.2011);

- зобов`язання ПП "Ріно-Ян" усунути перешкоди у користуванні майном шляхом повернення державі в особі Кабінету Міністрів України з правом постійного користування Державного підприємства "Одеське лісове господарство" (далі - ДП "Одеське лісове господарство") земельної ділянки лісогосподарського призначення площею 0,5 га з кадастровим номером 5121085400:01:001:0929, яка розташована на території Холоднобалківської сільської ради у кварталі 20, виділи 15, 16;

- визнання недійсним договору оренди земельної ділянки б/н, укладеного 29.03.2010 між Біляївською РДА та ТОВ "Інтер-Нафта" (ЄДРПОУ 32432596), який зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 11.05.2018 за № 26152061 (далі - договір оренди землі від 29.03.2010);

- припинення права приватної власності ТОВ "Інтер-Нафта" на об`єкт нерухомого майна: незавершене будівництво 99 % готовності, розташований за адресою: біля автошляху Одеса-Київ, 451 км (ліворуч), на земельній ділянці з кадастровим номером 5121085400:01:001:1549, номер запису про право власності: 37468482, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 2130932951210, шляхом скасування державної реєстрації речового права;

- скасування рішення державного реєстратора управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради Коломаченко К. А. (індексний номер рішення 53289876 від 24.07.2020) про державну реєстрацію права власності за ТОВ "Інтер-Нафта" на об`єкт нерухомого майна: незавершене будівництво, 99 % готовності з реєстраційним номером 2130932951210, розташований за адресою: біля автошляху Одеса-Київ, 451 км (ліворуч);

- зобов`язання ТОВ "Інтер-Нафта" усунути перешкоди у користуванні майном шляхом приведення у попередній стан земельної ділянки шляхом знесення за власний рахунок існуючого об`єкта незавершеного будівництва 99 %, а саме будівлі операторної АГЗС, "А", навісу "Б", навісу для ПРК "В", огорожі 1-2, мостіння "І", ділянки РГС II, ділянки резервуарів скрапленого газу III, (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2130932951210);

- зобов`язання ТОВ "Інтер-нафта" усунути перешкоди у користуванні майном шляхом повернення державі в особі Кабінету Міністрів України з правом постійного користування ДП "Одеське лісове господарство" земельної ділянки державного лісового фонду площею 0,5 га з кадастровим номером 5121085400:01:001:1549, яка розташована на території Холоднобалківської сільської ради у кварталі 20, виділи 15, 16;

- стягнення з відповідачів на користь Одеської обласної прокуратури сплачений судовий збір за подання позову у сумі 24 970,00 грн на рахунок Одеської обласної прокуратури.

1.2. На обґрунтування позовних вимог Прокурор посилався на те, що вилучені Біляївською РДА з державного лісового фонду спірні земельні ділянки на час прийняття спірних розпоряджень та припинення ДП "Одеське лісове господарство" права постійного користування ними та на теперішній час належать до земель державної власності лісогосподарського призначення (землі державного лісового фонду), розпорядження якими на час прийняття спірних розпоряджень мала здійснювати Одеська обласна державна адміністрація, а з часу внесення змін до Земельного кодексу України (далі - ЗК України) розпорядником спірних земель є Кабінет Міністрів України.

1.3. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 07.06.2021 відкрито провадження у справі № 916/1533/21 та залучено до участі у справі як третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача ДП "Одеське лісове господарство".

1.4. У підготовчому засіданні 21.07.2021 судом постановлено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання, та якою задоволено клопотання Прокурора та до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів залучено Одеську районну державну адміністрацію Одеської області.

1.5. Ухвалою місцевого господарського суду від 17.01.2022 залучено Одеську обласну державну адміністрацію (далі - Одеська ОДА) до участі у справі № 916/1533/21 в якості правонаступника Кабінету Міністрів України.

1.6. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 04.08.2022 призначено у справі № 916/1533/21 судову земельно-технічну експертизу та доручено проведення експертизи Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.

2. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2.1. Рішенням Господарського суду Одеської області від 15.05.2023 (Смелянець Г. Є. - головуючий суддя, судді: Рога Н. В., Погребна К. Ф.), залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.11.2023 (Колоколов С. І. - головуючий суддя, судді: Разюк Г. П., Савицький Я. Ф.) позов задоволено частково; визнано незаконним та скасовано розпорядження від 04.06.2007 № 679/2007; визнано незаконним та скасовано розпорядження від 03.04.2008 № 514/2008; визнано незаконним та скасовано розпорядження від 21.10.2009 № 970/2009; визнано недійсним договір оренди землі від 29.03.2010; зобов`язано ТОВ "Інтер-нафта" усунути перешкоди у користуванні майном шляхом повернення державі в особі Одеської ОДА з правом постійного користування ДП "Одеське лісове господарство" земельної ділянки державного лісового фонду площею 0,5 га з кадастровим номером 5121085400:01:001:1549, яка розташована на території Холоднобалківської сільської ради у кварталі 20, виділ 16; стягнуто з Біляївської РДА на користь Одеської обласної прокуратури судовий збір у розмірі 7 945,00 грн; стягнуто з ТОВ "Інтер-нафта" на користь Одеської обласної прокуратури судовий збір у розмірі 3 405,00 грн; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

2.2. Задовольняючи позовні вимоги в частині визнання незаконними та скасування розпоряджень від 04.06.2007 № 679/2007 та від 03.04.2008 № 514/2008, суди виходили з того, що оспорюваними розпорядженнями вирішено питання про вилучення земельних ділянок лісогосподарського призначення, вкритих лісовою рослинністю на території Холоднобалківської сільської ради загальною площею 1,58 га, право вилучення яких належало до виключних повноважень Кабінету Міністрів України. Отже, Біляївською РДА поза межами її компетенції незаконно вилучено спірні земельні ділянки лісогосподарського призначення поза волею власника - держави в особі Кабінету Міністрів України. При цьому суди наголосили на помилковості посилань Прокурора на те, що уповноваженим державним органом на розпорядження земельними ділянками лісового фонду під час їх вилучення була Одеська ОДА, оскільки вилучено було понад 1 га земель лісового фонду в одного постійного землекористувача - ДП "Одеське лісове господарство" в межах одного Дачнівського лісництва, а тому уповноваженим органом щодо вилучення цих земельний ділянок в силу вимог чинного на той час законодавства був Кабінет Міністрів України.

Господарські суди також дійшли висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог у частині визнання незаконним та скасування розпорядження від 21.10.2009 № 970/2009 та визнання недійсним договору оренди землі від 29.03.2010, укладеного між Біляївською РДА та ТОВ "Інтер-Нафта", як похідних від задоволення позовних вимог про визнання незаконними та скасування розпоряджень 04.06.2007 № 679/2007 та від 03.04.2008 № 514/2008.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про визнання незаконним та скасування розпорядження від 30.03.2010 № 332/2010 та визнання недійсним договору оренди землі від 04.03.2011, суди виходили з того, що за наслідками дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, встановлено наявність накладення земельної ділянки з кадастровим номером 5121085400:01:001:0929 на землі державного лісового фонду в межах кварталу 20, виділ 15. Проте, в свою чергу, незаконним розпорядженням від 04.06.2007 № 679/2007 було вилучено 1,58 га земель лісогосподарського призначення, в тому числі 0,85 га в межах кварталу 19, виділ 1 та 0, 73 га в межах кварталу 20, виділи 11,12,16. Тобто землі лісогосподарського призначення в межах кварталу 20, виділ 15 взагалі не вилучалися розпорядженням від 04.06.2007 № 670/2007. Отже, Прокурором не доведено суду обставин, які свідчать, що в орендному користуванні ПП "Ріно-Ян" перебувають землі лісогосподарського призначення, які були вилучені незаконними розпорядженнями від 04.06.2007 № 679/2007 та від 03.04.2008 № 514/2008.

У зв`язку із відмовою у задоволенні позовних вимог у частині визнання незаконним та скасування розпорядження від 30.03.2010 № 332/2010 та визнання недійним договору оренди землі від 04.03.2011 не підлягають задоволенню позовні вимоги в частині зобов`язання ПП "Ріно-Ян" усунути перешкоди у користуванні майном шляхом повернення державі земельної ділянки лісогосподарського призначення площею 0.5 га з кадастровим номером 5121085400:01:001:0929, яка розташована на території Холоднобалківської сільської ради у кварталі 20, виділи 15, 16.

Суди попередніх інстанцій, посилаючись також на положення статті 373 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статей 103, 152 ЗК України та виходячи із встановлених обставин справи, які свідчать про те, що в орендному користуванні відповідача - ТОВ "Інтер-Нафта" перебуває земельна ділянка держаного лісового фонду, власником якої є держава в особі Одеської ОДА та договір оренди землі від 29.03.2010, на підставі якого земельна ділянка лісового фонду перебувала в оренді відповідача, визнаний судом недійсним, дійшли висновку про задоволення позовних вимог щодо повернення такої земельної ділянки державі в особі Одеської ОДА.

Відмовляючи у задоволенні вимоги про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності за ТОВ "Інтер-Нафта" на об`єкт нерухомого майна - незавершене будівництво, 99 % готовності з реєстраційним номером 2130932951210, суди зазначили, що позивачем не доведено, що така державна реєстрація здійснена на підставі оскаржуваних розпоряджень та договору оренди землі від 29.03.2010.

Також судами було відмовлено у задоволенні позовної вимоги про усунення державі перешкод у користуванні майном шляхом приведення у попередній стан земельної ділянки шляхом знесення за власний рахунок існуючого об`єкта незавершеного будівництва 99 %, а саме будівлі операторної АГЗС, "А", навісу "Б", навісу для ПРК "В", огорожі 1-2, мостіння "І", ділянки РГС, II, ділянки резервуарів скрапленого газу III, (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2130932951210), оскільки Прокурором не доведено обставин, які свідчать, що об`єкт незавершеного будівництва 99 % готовності побудовано ТОВ "Інтер-Нафта" саме в межах земельної ділянки лісогосподарського призначення, зазначених у розпорядженнях від 04.06.2007 № 679/2007 та від 03.04.2008 № 514/2008. Більш того, суди звернули увагу на те, що за недоведеністю обставин будівництва відповідачем ТОВ "Інтер-Нафта" об`єкта нерухомості саме у межах земельної ділянки лісогосподарського призначення, зазначеної у розпорядженнях від 04.06.2007 № 679/2007 та від 03.04.2008 № 514/2008, унеможливлюється встановлення легітимної мети втручання у права мирного володіння відповідачем ТОВ "Інтер-Нафта" об`єктом незавершеного будівництва 99 % готовності.

Щодо заяви ТОВ "Інтер-Нафта" про застосування позовної давності до вимог про визнання недійсним договору оренди землі від 29.03.2010, то суди зазначали, що позов до суду поданий Прокурором в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України 01.06.2021 за вх.№ 1592/21 у межах трирічного строку позовної давності, перебіг якого почався 24.11.2020, тобто на наступний день після того, як Кабінет Міністрів України як відповідний орган державної влади щодо розпорядження земельними ділянками лісогосподарського призначення, дізнався про порушення його прав укладеним договором оренди землі від 29.03.2010.

У задоволенні заяви ТОВ "Інтер-Нафта" про застосування позовної давності до вимог про знесення за власний рахунок існуючого об`єкта незавершеного будівництва судами було відмовлено у зв`язку із необґрунтованістю позовних вимог в цій частині, а відтак, позовна давність до цих позовних вимог не підлягає застосуванню.

У задоволенні заяви ТОВ "Інтер-Нафта" про застосування позовної давності до вимог про усунення перешкод у користуванні майном шляхом повернення земельної ділянки господарські суди також відмовили, виходячи з того, що особливістю негаторного позову є те, що він спрямований на усунення таких порушень, вказаних повноважень власника, які наявні на момент звернення з позовом. Саме тому до вимог за негаторним позовом позовна давність не застосовується. Якщо ж перешкоди у здійсненні права користування та розпорядження майном були усунені, то відповідно і відсутні підстави для пред`явлення такого позову. У такій ситуації власник може вимагати тільки відшкодування завданих збитків або скористатися іншим способом захисту свого права. Тобто позовна давність до вимог за негаторним позовом не застосовується, оскільки правопорушення є таким, що триває у часі.

3. Короткий зміст касаційних скарг і заперечень на них

3.1. Не погоджуючись із рішенням і постановою у справі № 916/1533/21, Прокурор звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 15.05.2023 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.11.2023 у справі № 916/1533/21 у частині відмови у задоволенні позовних вимог та ухвалити нове, яким позов Прокурора задовольнити у повному обсязі.

3.2. За змістом касаційної скарги її подано на підставі положень пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

3.3. На обґрунтування підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, скаржник наголошує, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного, зокрема, у постановах Верховного Суду від 13.11.2019 у справі № 361/6826/16-ц, від 21.08.2021 у справі № 904/2357/20 (стаття 79 ГПК України), від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (стаття 391 ЦК України, пункт 3 статті 152 ЗК України), від 18.01.2023 у справі № 488/2807/17.

По-перше, за твердженням скаржника, судами попередніх інстанцій не взято до уваги той факт, що процедуру лісовпорядкування на всій території України, у тому числі і в Одеській області, проведено державними лісовпорядними організаціями упродовж 2003- 2004 років, а також упродовж 2013- 2014 років.

Спірне розпорядження № 679/2007 прийнято 04.06.2007, зміни до нього внесено розпорядженням від 03.04.2008 № 514/2008. Тобто на час прийняття спірних розпоряджень чинними були матеріали лісовпорядкування 2003- 2004 років, відповідно до яких земельні ділянки із кадастровими номерами 5121085400:01:001:1549 та 5121085400:01:001:0929 були розташовані у кварталі 20, виділ 12, на підтвердження чого Прокурором було додано до позовної заяви лист Українського державного проектного лісовпорядного виробничого об`єднання (далі - ВО "Укрдержліспроект") від 13.04.2021 з викопіюванням щодо місця розташування земельних ділянок відповідно до матеріалів лісовпорядкування 2003 року.

У подальшому, за результатами проведеного упродовж 2013 року лісовпорядкування, у межах кварталу 20 Дачнівського лісництва ДП "Одеське лісове господарство" змістилися порядкові номери виділив (змінилося місце розташування виділив), а саме виділу 12 присвоєно порядкові номери 15 та 16. Таким чином, спірні земельні ділянки станом на час прийняття визнаних судами незаконних розпоряджень від 04.06.2007 № 679/2007 та від 03.04.2008 № 514/2008 були розташовані у межах земель державного лісового фонду у кварталі 20, виділ 12, якому матеріалами лісовпорядкування станом на 01.01.2014 надано інші порядкові номери, а саме виділи 15 та 16.

При цьому вказані землі як на час виникнення спірних правовідносин, так і на теперішній час були та залишаються землями лісогосподарського призначення, які перебувають у постійному користуванні державного спеціалізованого лісогосподарського підприємства.

Отже, незаконними розпорядженнями від 04.06.2007 № 679/2007 та від 03.04.2008 № 514/2008 було вилучено 1,58 га земель лісогосподарського призначення, в тому числі 0,85 га в межах кварталу 19, виділ 1 та 0,73 га в межах кварталу 20, виділи 11, 12, 16. Тобто спірні земельні ділянки лісогосподарського призначення з кадастровими номерами 5121085400:01:01:0929 та 5121085400:01:001:1549, розташовані у квадраті 20, виділ 12, а нині кварталі 20, виділи 15 та 16.

Скаржник акцентує увагу на тому, що інформація, надана ВО "Укрдержліспроект" щодо спірних земель, а також додані до неї графічні матеріали, є належним, допустимим та достовірним доказом у розумінні статей 76- 78 ГПК України, оскільки стосується предмета доказування, та надана уповноваженим суб`єктом, який безпосередньо володіє необхідними знаннями та технічними можливостями для обробки інформації з державних лісового та земельного кадастрів. Подібну позицію викладено у постанові Верховного Суду від 13.11.2019 у справі № 361/6826/16-ц, яку не враховано судами під час розгляду цієї справи.

Отже, не врахувавши вказані вимоги законодавства та дійсні обставини справи, на думку скаржника, суди дійшли до передчасних висновків щодо недоведення Прокурором факту належності земельної ділянки з кадастровим номером 5121085400:01:001:0929 до земель державного лісового фонду, які були вилучені розпорядженнями від 04.06.2007 № 679/2007, від 03.04.2008 № 514/2008 та від 21.10.2009 № 970/2009.

По-друге, Прокурор, звертаючи увагу на положення статті 27-1 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та статті 376 ЦК України, вказує, що підставою для проведення спірної державної реєстрації права приватної власності на об`єкт нерухомого майна: незавершене будівництво 99 % готовності стали: повідомлення про початок будівельних робіт, серія та номер: ОД061200580972, виданий 27.02.2020, видавник: Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області, документ отримано з ЄРД; витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, серія та номер: НВ-5110843812019, виданий 05.08.2019, видавник: Головне управління Держгеокадастру в Одеській області; технічний паспорт, серія та номер: б/н, виданий 21.02.2020, видавник: ФОП Мірза О. В.; опис об`єкта незавершеного будівництва, серія та номер: б/н, виданий 21.02.2020, видавник: ФОП Мірза О. В.; відомості з ДЗК, серія та номер: 21522520, виданий 20.07.2020, видавник: Державний земельний кадастр. При цьому у вказаних документах визначено, що ТОВ "Інтер-Нафта" здійснює будівництво на земельній ділянці із кадастровим номером 5121085400:01:001:1549, якою користується на підставі спірного договору оренди землі від 29.03.2010, який відповідно укладено на підставі спірного розпорядження від 21.01.2009 № 970/2009. Враховуючи викладене, а також те, що розпорядження від 04.06.2007 № 679/2007, а також від 21.10.2009 № 970/2009 визнані судом незаконними, визнано недійсним договір оренди землі від 29.03.2010, які і надавали ТОВ "Інтер-Нафта" право використовувати земельну ділянку та розпочинати будівництво на ній, Прокурором заявлено позовну вимогу про скасування вищезазначеного рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права приватної власності на об`єкт нерухомого майна (незавершене будівництво 99 % готовності за реєстраційним номером 2130932951210), а також про припинення права, що залишено судами попередніх інстанцій поза увагою.

По-третє, Прокурор вказує, що вимога про знесення спорудженого на спірній земельній ділянці об`єкта нерухомості спрямована на усунення власнику перешкод у фактичному користуванні та розпорядженні цим майном і є окремою від вимоги про витребування останнього. Така вимога є різновидом негаторного позову та відповідає способу захисту, передбаченому у статті 391 ЦК України та пункті "б" частини 3 статті 152 ЗК України. Усунення володіючому власникові перешкод у користуванні та розпорядженні спірною земельною ділянкою може відбуватися, зокрема, шляхом знесення спорудженого на ній об`єкта нерухомості. Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.01.2023 у справі № 488/2807/17, та безпідставно не була врахована судами попередніх інстанцій.

У зв`язку з тим, що власником земельної ділянки державного лісового фонду є держава в особі Одеської обласної державної (військової) адміністрації, а побудова АЗС на 150 заправлень з магазином супутніх товарів здійснено ТОВ "Інтер-Нафта" за рахунок земельної ділянки, яку незаконно вилучено з державного лісового фонду та яку не можна використовувати для вказаних цілей, то земельна ділянка підлягає звільненню шляхом знесення самочинно зведеної АЗС та магазину супутніх товарів.

Крім того, будівництво та експлуатація АЗС на землях лісогосподарського призначення суперечить вимогам земельного, лісового та містобудівного законодавства, порушує права належного власника (розпорядника) - Одеської обласної державної (військової) адміністрації, а тому належним способом захисту прав є відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав шляхом знесення об`єкта незавершеного будівництва. Ураховуючи, що у жодний інший спосіб поновити цілісність земель лісогосподарського призначення, які мають спеціальний статус, окрім як шляхом знесення існуючих будівель, неможливо, то знесення є пропорційним способом захисту.

При цьому, на думку Прокурора, орендар земельної ділянки, ураховуючи її характеристику, а також порядок її вилучення, мав розуміти наслідки здійснення забудови.

Метою повернення земельної ділянки є захист загальних інтересів, здійснення контролю за використанням земельних ділянок зі спеціальним цільовим призначенням, зокрема, щодо безпечного довкілля, непогіршення екологічної ситуації, яку можливо досягти виключно у спосіб відновлення стану такої земельної ділянки, який існував до порушення права. Отже, земельні ділянки лісогосподарського призначення є землями, на які розповсюджується особливий порядок їх використання та режим обмеженої господарської діяльності, у зв`язку із чим будівництво на землях лісогосподарського призначення АЗС з огляду на положення статті 57 ЗК України перешкоджає використанню її за призначенням, а також негативно впливає на природний стан цих земель.

Водночас скаржник із посиланнями на положення частини 1 статті 376, частини 1 статті 391 ЦК України та правові висновки, викладені Верховним Судом у постановах від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц, від 07.11.2018 у справі № 488/6211/14-ц, від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16, від 29.05.2019 у справі № 367/2022/15-ц, від 03.03.2020 у справі № 915/1402/16, від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16, вказував, що з огляду на те, що спірна земельна ділянка не була відведена державою в особі Одеської обласної державної адміністрації (чи Кабінету Міністрів України) для будівництва АЗС з магазином супутніх товарів та розміщення торгівельно- розважального комплексу та не могла бути відведена для таких цілей, оскільки відноситься до обмежено оборотоздатних земель (лісогосподарського призначення), об`єкт нерухомого майна (незавершене будівництво, 99 % готовності з реєстраційним номером 2130932951210, розташоване за адресою: біля автошляху Одеса-Київ, 451 км (ліворуч)), є самочинним будівництвом.

Таким чином, власник земельної ділянки лісогосподарського призначення може вимагати усунення порушення його права власності на цю ділянку, зокрема, оспорюючи відповідні рішення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, договори або інші правочини, та вимагаючи повернути таку ділянку.

Заволодіння приватними особами такими ділянками всупереч чинному законодавству, зокрема без належного дозволу уповноваженого на те органу, може зумовлювати конфлікт між гарантованим статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод правом цих осіб мирно володіти майном і правами інших осіб та всього суспільства на безпечне довкілля.

Право держави витребувати земельну ділянку, належну до земель лісогосподарського призначення, з огляду на доведену незаконність і безпідставність її відчуження на користь фізичної особи передбачене у чинному законодавстві України. Відповідні приписи стосовно охорони вказаної категорії земель і регламентування підстав для витребування майна з чужого незаконного володіння є доступними, чіткими та передбачуваними.

Таким чином, у подібних спорах про витребування земельних ділянок добросовісність набувачів земельних ділянок підлягає обґрунтованому сумніву з огляду на те, що відповідачі не мали перешкод у доступі до законодавства й в силу зовнішніх, об`єктивних, явних і видимих, характерних для лісу (стаття 1 Лісового кодексу України) природних ознак (наявності лісової (деревної) рослинності) спірної земельної ділянки, знали або, проявивши розумну обачність, могли знати про те, що ліс і ділянки вибули з володіння держави з порушенням вимог закону, що ставить його добросовісність під час набуття земельної ділянки у власність під обґрунтований сумнів (постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.05.2018 у справі № 372/2180/15-ц, від 22.05.2018 у справі № 469/1203/15-ц, від 30.05.2018 у справі № 469/1393/16-ц, від 02.09.2020 у справі № 619/3263/17).

Оскільки земельна ділянка, на якій перебуває спірний об`єкт нерухомого майна, належить державі, рішення щодо її вилучення з державного лісового фонду та передачу у користування ТОВ "Інтер-Нафта" Одеською ОДА не приймалось, а проведена реєстрація права власності на об`єкт нерухомості є незаконною, розташоване на ній нерухоме майно є самочинно збудованим об`єктом, наявність якого на земельній ділянці порушує інтереси держави на розпорядження та користування цією ділянкою, самочинно збудований об`єкт, розташований за адресою: поруч автошляху Одеса-Київ, 415 км (ліворуч), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2130932951210, повинен бути знесений особою, яка здійснила таке будівництво. Вказана правова позиція узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 27.10.2020 у справі № 911/3454/17, від 17.04.2018 у справі № 924/623/16, від 20.09.2018 у справі № 910/19726/17, від 29.08.2019 у справі № 910/551/18.

Прокурор наголошує на тому, що судами попередніх інстанцій задоволено позовну вимогу про усунення перешкод у користуванні майном шляхом повернення державі земельної ділянки державного лісового фонду площею 0,5 га з кадастровим номером 5121085400:01:001:1549, проте виконати рішення суду в цій частині неможливо іншим способом, окрім як шляхом приведення місця забудови до його первісного стану, а саме знесення самочинно забудованого об`єкта незавершеного будівництва.

3.4. Не погоджуючись із рішенням Господарського суду Одеської області від 15.05.2023 і постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.11.2023 у справі № 916/1533/21, ТОВ "Інтер-Нафта" також звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати повністю постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.11.2023, скасувати частково рішення Господарського суду Одеської області від 15.05.2023 у частині задоволення позовних вимог стосовно ТОВ "Інтер-Нафта" та передати справу частково на новий розгляд для продовження розгляду.

3.5. За змістом касаційної скарги її подано на підставі положень пункту 1 частини 2 статті 287 ГПК України.

3.6. На обґрунтування підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, скаржник наголошує на тому, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права, а саме положення статей 256, 257, 261, 267 ЦК України без урахування висновку щодо застосування цих норм права у подібних правовідносинах, викладеного Верховним Судом у постановах від 18.01.2023 у справі № 488/2807/17, від 12.04.2017 у справі № 6-1852цс16, від 22.05.2018 у справах № 369/6892/15-ц і № 469/1203/15-ц, від 12.06.2019 у справі № 487/10128/14-ц (пункт 95)), від 04.12.2018 у справі № 910/18560/16, від 17.10.2018 у справі № 362/44/14. У контексті наведених доводів скаржник наголошує на тому, що суди не правильно визначили дату початку перебігу позовної давності.

Посилаючись на правові висновки, викладені Верховним Судом у постанові від 14.03.2018 у справі № 464/5089/15, скаржник вважає, що тлумачення частини 1 статті 261 ЦК України свідчить, що для вимоги про визнання правочину недійсним перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалась, або могла довідатись про вчинення цього правочину. Договір оренди землі від 29.03.2010 зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 11.05.2018 за № 26152061, отже, на думку скаржника, всі зацікавлені особи мали довідатись про нього та мали можливість це зробити, починаючи саме з 11.05.2018, а не тоді, коли їм про це повідомили.

Скаржник (у контексті позовних вимог про визнання недійсним договору оренди землі від 29.03.2010) також звертає увагу на те, що судами попередніх інстанцій під час прийняття оскаржуваних судових рішень було порушено інші норми права, а саме положення статей 203, 215 ЦК України. Так, посилаючись на правові висновки, викладені Верховним Судом у постановах від 27.01.2020 у справі № 761/26815/17, від 22.06.2020 у справі № 177/1942/16-ц, від 10.04.2019 у справі № 463/5896/14-ц, ТОВ "Інтер-Нафта" стверджує, що судами попередніх інстанцій: не зазначено, які та чиї саме права були порушені спірним договором оренди землі від 29.03.2010, яким чином це сталося; не вивчалося та не досліджувалося питання щодо наявності підстав для визнання договору оренди землі від 29.03.2010 недійсним на момент його укладення; не досліджувалось питання щодо нікчемності правочину, чи відповідає він нормам діючого законодавства.

Згідно з правовими позиціями Верховного Суду, викладеними у постановах від 12.04.2018 у справі № 926/2189/17, від 02.02.2021 у справі за № 908/3129/19, від 05.03.2020 у справі № 924/233/17, від 03.12.2019 у справі № 911/3396, від 01.08.2019 у справі № 911/956/17, від 19.06.2019 у справі № 911/4000/15, від 04.09.2019 у справі № 905/1717/18, від 01.08.2023 у справі № 916/1670/22, скаржник зазначає, що за відсутності протиправного характеру дій відповідача виключається можливість задоволення негаторного позову про усунення перешкод у користуванні майном. ТОВ "Інтер-Нафта" отримано спірну земельну ділянку відповідно до норм земельного законодавства із дотриманням порядку її отримання в оренду, усі передбачені документи отримано, процедури пройдено. Забудову земельної ділянки з кадастровим номером 5121085400:01:001:1549 здійснено з дотриманням вимог діючого на той час законодавства (повідомлення про початок будівельних робіт серії ОД № 061200580972, виданого 27.02.2020 Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області), тому у діях ТОВ "Інтер-Нафта" відсутні будь які елементи протиправності щодо використання спірної земельної ділянки та здійснення на ній будівництва. У разі задоволення таких позовних вимог ТОВ "Інтер-Нафта", яке добросовісно набуло право забудови спірної земельної ділянки, а також право власності на нерухоме майно, розташоване на ній, може бути протиправно позбавлене свого права, крім того, без жодної компенсації, і буде нести "індивідуальний і надмірний тягар". Водночас, скаржник зауважує, що ТОВ "Інтер-Нафта" отримувало спірну земельну ділянку в оренду не із земель лісового фонду, а із земель загального користування, що додатково підтверджує добросовісність набуття права оренди на цю ділянку, а тим більше на її забудову. Виходячи з вищевикладеного вважає, що в даній справі Прокурором не дотримано та не доведено жодного критерію, які дають право на втручання у право особи на мирне володіння майном, а судами прийняті незаконні та безпідставні рішення, які порушують всі права на володіння приватною власністю.

Звертаючи увагу на правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 20.06.2023 у справі № 633/408/18, від 28.09.2022 у справі № 483/448/20, від 21.09.2022 у справі № 908/976/19, від 25.11.2020 у справі № 204/6292/18, від 17.06.2020у справі у № 204/7119/18, від 07.06.2022 у справі № 909/835/18, від 29.06.2022 у справі № 909/83/19, від 16.08.2022у справі № 927/717/20, від 13.12.2022 у справі № 927/682/20, від 14.03.2023 у справі № 902/115/22, від 26.04.2023 у справі № 924/447/22, від 30.05.2023 у справі № 922/2057/22, від 18.07.2023 у справі № 925/579/22, від 26.05.2020у справі № 912/2385/18, від 20.11.2018 у справі № 5023/10655/11, від 26.02.2019 у справі № 915/478/18, від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц, від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20 та від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц, від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20 від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц від 22.10.2019 у справі № 923/876/16, від 16.02.2021 у справі № 910/2861/18, від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц, від 05.03.2020 у справі за № 924/233/17, від 03.12.2019 у справі за № 911/3396/14, від 01.08.2019 у справі № 911/956/17, від 19.06.2019 у справі № 911/4000/15, від 04.09.2019 у справі № 905/1717/18, від 27.06.2018 у справі № 910/4198/16, скаржник наголошує на тому, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави. Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, скаржник вважає, що Прокурор звернувся до суду з позовом у цій справі, фактично захищаючи інтереси ДП "Одеське лісове господарство", яке не є суб`єктом владних повноважень. При цьому безпосередній контроль за дотриманням прав щодо цілісності лісового фонду покладено саме на ДП "Одеське лісове господарство" та його підрозділи, які безпосередньо перебувають на місцях. ДП "Одеське лісове господарство" мало знати, тим більше між ним та Біляївською РДА велась переписка щодо виведення із земель лісового фонду. ТОВ "Інтер-Нафта" заявляло клопотання про залишення позову без розгляду, але судом першої інстанції було відмовлено, а апеляційна інстанція це навіть не досліджувала.

3.7. ТОВ "Інтер-Нафта" у відзиві просить повністю відмовити у задоволенні касаційної скарги Прокурора.

3.8. Прокурор у відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Інтер-Нафта" просить відмовити у її задоволенні.

3.9 У письмових поясненнях Прокурор зауважує, що доводи ТОВ "Інтер-Нафта" не можуть бути взяті до уваги під час прийняття судом касаційної інстанції рішення, а касаційна скарга Прокурора підлягає задоволенню.

4. Фактичні обставини справи, встановлені судами

4.1. Як свідчать матеріали справи та установили суди попередніх інстанцій, листом Одеського обласного управління лісового господарства від 05.03.2007 № 01-02/157 за результатами розгляду клопотання Біляївської РДА від 31.01.2007 № 01-12-132 стосовно передачі зі складу лісових земель, не вкритих лісовою рослинністю, ділянки площею 0,73 га в землі запасу Холоднобалківської сільської ради Біляївського району для подальшого використання в рекреаційних цілях, Одеським обласним управлінням лісового господарства погоджено вилучення зі складу земель Дачнівського лісництва ДП "Одеське лісове господарство" земельної ділянки в кварталі 20, виділи 11, 12, 16 загальною площею 0,73 га за умови дотримання вимог чинного законодавства України при вилученні та компенсації в повному обсязі збитків, заподіяних лісовому господарству вилученням вказаних земель.

Листом Одеського обласного управління лісового господарства від 11.05.2007 № 01-02/361 за результатами розгляду клопотання Біляївської РДА від 03.05.2007 № 02-12-634 стосовно передачі із складу лісових земель, вкритих лісовою рослинністю, ділянки площею 0,85 га в землі запасу Холоднобалківської сільської ради Біляївського району з метою подальшого надання ПП "Циркон" для використання в рекреаційних цілях, Одеським обласним управлінням лісового господарства погоджено вилучення зі складу земель Дачнівського лісництва ДП "Одеське лісове господарство" земельної ділянки в кварталі 19, виділ 1, площею 0,85 га за умови дотримання вимог чинного законодавства України при вилучення та компенсації в повному обсязі збитків, заподіяних лісовому господарству вилученням вказаних земель.

За результатами розгляду вищевказаних листів Одеського обласного управління лісового господарства від 05.03.2007 № 01-02/157 та від 11.05.2007 № 01-02/361 розпорядженням Біляївської РДА від 04.06.2007 № 679/2007 на підставі статей 17, 141 ЗК України Одеському обласному управлінню лісового господарства (Дачнівське лісництво ДП "Одеське лісове господарство") припинено право постійного користування земельними ділянками загальною площею 1,58 га лісових земель, вкритих рослинністю, на території Холоднобалківської сільської ради в зв`язку із добровільною відмовою, в т. ч.: в кварталі 19, виділ 1, земельна ділянка площею 0,85 га; в кварталі 20, виділи 11, 12, 16, земельна ділянка площею 0,73 га, та передано вищевказані земельні ділянки в землі запасу рекреаційного призначення Холоднобалківської сільської ради.

Листом Одеського обласного управління лісового та мисливського господарства від 24.03.2008 № 04-01/297 Біляївську РДА повідомлено про те, що на підставі отриманих висновків Одеського обласного управління лісового господарства від 31.01.2007 № 01-12-132, від 11.05.2007 №01-02/361 Біляївська РДА повинна була згідно з діючим земельним законодавством створити комісію для визначення розміру збитків, заподіяних лісовому господарству вилученням земельних ділянок, оскільки Управляння надало висновки щодо вилучення ділянок лісового фонду, а не добровільну відмову, як зазначено в розпорядженні від 04.06.2007 № 679/2007, і у висновках чітко вказана умови сплати збитків лісовому господарству. Також у листі викладено прохання привести розпорядження у відповідність до чинного законодавства, створити комісію з визначення розміру збитків та поінформувати про це Обласне управління лісового та мисливського господарства. У разі порушення процедури вилучення та несплати збитків, управління як територіальний орган відкличе свої висновки.

Розпорядженням Біляївської РДА від 03.04.2008 № 514/2008 за результатами розгляду листа Одеського обласного управління лісового господарства від 24.03.2008 № 04-01/297 на підставі статей 17, 141 ЗК України пункт 1 розпорядження Біляївської РДА від 04.06.2007 № 679/2007 викладено у наступній редакції: Припинити право постійного користування земельними ділянками загальною площею 1,58 га земель, вкритих лісовою рослинністю на території Холоднобалківської сільської ради в зв`язку із добровільною відмовою в т. ч.: в кварталі 19, виділ 1, земельна ділянка площею 0,85 га; в кварталі 20, виділи 11, 12, 16, земельна ділянка площею 0,73 га.

У подальшому, 21.10.2009 розпорядженням Біляївської РДА № 910/2009 затверджено проект землеустрою щодо відведення ТОВ "Інтер-нафта" земельної ділянки у довгострокову оренду строком на 25 років для будівництва АЗС на 150 заправлень на добу з магазином супутніх товарів біля автошляху Одеса-Київ, 451 км (ліворуч) для обслуговування територіальної громади району на території Холоднобалківської сільської ради Біляївського району Одеської області, який розроблений ФОП Столяр Ю. Я.

30.03.2010 розпорядженням Біляївської РДА № 332/2010 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у довгострокову оренду терміном на 25 років для розміщення торгівельно-розважального комплексу біля автодороги М-50 Київ-Одеса на території Холоднобалківської сільської ради, який розроблений МПП "Лідер", та передано в оренду ПП "Ріно-Ян" земельну ділянку загальною площею 0,50 га інших відкритих земель без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом терміном на 25 років для розміщення торгівельно-розважального комплексу біля автодороги М-50 Київ-Одеса на території Холоднобалківської сільської ради для обслуговування територіальних громад району.

29.03.2010 між Біляївською РДА (Орендодавець) і ТОВ "Інтер-Нафта" (Орендар) укладений договір оренди землі, згідно з яким Орендодавець надає, а Орендар приймає у довгострокову оренду земельну ділянку для будівництва та обслуговування АЗС на 150 заправлень на добу з магазином супутніх товарів (код використання у відповідності з УКЦВЗ 3.4 землі іншого призначення), яка знаходиться на території Холоднобалківської сільської ради Біляївського району Одеської області (за межами населеного пункту) 451 км траси Київ-Одеса (ліворуч).

В оренду передається земельна ділянка загальною площею 0.50 га, у тому числі 0,50 га - інші відкриті землі без рослинного покрову або з незначним рослинним покровом (пункт 1 договору оренди землі від 29.03.2010).

Відповідно до умов договору оренди землі від 29.03.2010 він укладений стоком на 25 років. Після закінчення строку дії орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору повідомити про намір продовжити його дію.

Відповідно до пунктів 1, 2, 5 розділу договору оренди землі від 29.03.2010 "Умови і строки передачі земельної ділянки в оренду" передача земельної ділянки в оренду здійснюється з розробленням проекту відведення. Підставою розроблення проекту відведення земельної ділянки є розпорядження Біляївської РДА від 01.06.2006 № 775/2006. Передача в оренду земельної ділянки здійснюється у 3-денний термін після державної реєстрацій цього договору.

Вказаний договір підписаний сторонами, підписи яких засвідчені печатками сторін.

Відомості щодо реєстрації цього договору у Біляївському офісі Одеської філії ДП "Центр "ДЗК" відсутні.

Згідно з проектом землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ "Інтер-Нафта" для будівництва АЗС на 150 заправлень на добу з магазином супутніх товарів біля автошляху Одеса-Київ, 451 км (ліворуч), за межами населеного пункту на території Холоднобалківської сільської ради Біляївського району Одеської області, який розроблений ФОП Столяр Ю. Я. на підставі договору від 30.06.2006 № 8, та наданий представником ТОВ "Інтер-Нафта" на виконання вимог судового експерта з метою проведення призначеної судом експертизи, проект землеустрою розроблений на підставі розпорядження Біляївської РДА від 29.03.2008 № 465/2008 про затвердження акта відбору земельної ділянки ТОВ "Інтер-Нафта" для будівництва АЗС та надання згоди про розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Так, згідно з розпорядженням Біляївської РДА від 29.03.2008 № 465/2008 за наслідками розгляду матеріалів попереднього погодження місця розташування земельної ділянки для будівництва АЗС та магазину супутніх товарів на території Холоднобалківської сільської ради за межами населених пунктів (автошлях Київ-Одеса, 451 км) Біляївського району Одеської області та рішення Господарського суду Одеської області від 21.12.2007 у справі № 22/367-07-8427 затверджений акт відбору та обстеження земельної ділянки ТОВ "Інтер-Нафта" для будівництва автозаправочної станції та магазину супутніх товарів на території Холоднобалківської сільської ради за межами населених пунктів (автошлях Київ-Одеса, 451 км) Біляївського району Одеської області. Дозволено ТОВ "Інтер-Нафта" розробку проекту відведення в оренду земельної ділянки площею 0,50 га для будівництва АЗС та магазину супутніх товарів на території Холоднобалківської сільської ради за межами населених пунктів (автошлях Київ-Одеса, 451 км) Біляївського району Одеської області. Зобов`язано ТОВ "Інтер-Нафта" замовити в органах архітектури АПЗ на розробку проектної документації та рекомендовано замовити проект відведення в землевпорядній організації, яка має ліцензію на право проведення відповідних робіт.

Розпорядженням Біляївської РДА від 23.05.2008 № 746/2008 також затверджено містобудівне обґрунтування розміщення АЗС з магазином супутніх товарів ТОВ "Інтер-Нафта" на території Холоднобалківської сільської ради за межами населених пунктів (вздовж автошляху М-05 Київ-Одеса, 451 км (ліворуч), за межами населеного пункту).

Окрім того, у проекті землеустрою наявні:

- рішення Холоднобалківської сільської ради Біляївського району Одеської області від 28.07.2005 № 663/2005 ІV, яким за наслідками розгляду подання ТОВ "Інтерн-Нафта" про надання згоди на відведення земельної ділянки площею 0,50 га надано згоду ТОВ "Інтер-Нафта" на відведення земельної ділянки та рекомендовано звернутися з поданням до Біляївської РДА для одержання дозволу на укладення договору оренди і початку роботи комісії з вибору цієї земельної ділянки та розроблення проекту її відведення згідно з чинним законодавством;

- розпорядження Біляївської РДА від 01.06.2006 № 775/2006 за наслідками розгляду клопотання ТОВ "Інтер-Нафта" про надання дозволу на збір матеріалів попереднього погодження надано ТОВ "Інтер-Нафта" дозвіл на збір матеріалів попереднього погодження з вибору земельної ділянки загальною площею 0,50 га в дострокову оренду терміном на 25 років для будівництва АЗС на 150 автозаправлень на добу та магазину супутніх товарів біля автошляху Київ-Одеса (451 км) на території Холоднобалківської сільської ради;

- акт вибору та обстеження земельної ділянки для будівництва АЗС на 150 заправлень на добу та магазину супутніх товарів, який складений 02.06.2006 комісією, створеною згідно з розпорядженням Біляївської РДА від 27.04.2006 № 564/2006, та який дійсний протягом 1 року.

У витязі з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 05.08.2019 за № НВ-5110843812019 наявні наступні відомості щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5121085400:01:001:1549, яка розташована за адресою: Одеська область, Біляївський район, Холоднобалківська сільська рада, біля автошляху Одеса-Київ, 451 км (ліворуч). Цільове призначення 12.11. для розміщення та експлуатації об`єктів дорожнього сервісу. Категорія Землі промисловості, транспорту та зв`язку енергетики оборони та іншого призначення. Інформація про документацію із землеустрою, на підставі якої здійснена державна реєстрація земельної ділянки: Проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок 07.05.2018 ТОВ "Центр приватизації". Дата державної реєстрації земельної ділянки 10.05.2018. Інформація про власників (користувачів) земельної ділянки: Біляївська РДА. Відомості про оренду, суборенду: ТОВ "Інтер-Нафта". Площа земельної ділянки 0,5 000 гектарів. Дата державної реєстрації речового права: 11.05.2018. Строк дії речового права 25 років.

Додатком до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 05.08.2019 № НВ-5110843812019 є кадастровий план земельної ділянки з кадастровим номером 5121085400:01:001:1549.

Аналогічні відомості щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5121085400:01:001:1549 наявні і в інформації з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку.

Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 22.01.2021 за № 241371202, рішення про державну реєстрацію права державної власності на земельну ділянку з кадастровим номером: 5121085400:01:001:1549 за Біляївською РДА з індексним номером 41100582 від 15.05.2018 прийнято на підставі Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності", серія та номер: 5245-VI, виданий Верховною Радою України 06.09.2012.

Рішення про державну реєстрацію іншого речового права оренди земельної ділянки з кадастровим номером: 5121085400:01:001:1549 за ТОВ "Інтер-Нафта" з індексним номером 41100582 від 15.05.2018 прийнято на підставі договору оренди землі, серія та номер б/н, виданий 29.03.2010 Біляївською РДА.

Окрім того, інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 22.01.2021 за № 241371202, містить відомості про те, що на земельній ділянці з кадастровим номером 5121085400:01:001:1549 розміщений об`єкт нерухомого майна: незавершене будівництво 99 % готовності біля автошляху Одеса-Київ, 451 км (ліворуч), який на праві приватної власності зареєстрований 20.07.2020 за ТОВ "Інтер-Нафта" згідно з рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень з індексним номером 53289876 від 24.07.2020, прийнятого Коломаченко К. А. на підставі повідомлення про початок будівельних робіт, серія та номер: ОД061200580972, виданий 27.02.2020, видавник: Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області, документ отримано з ЄРД; витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, серія та номер: НВ-5110843812019, виданий 05.08.2019, видавник: Головне управління Держгеокадастру в Одеській області; технічний паспорт, серія та номер: б/н, виданий 21.02.2020, видавник: ФОП Мірза О. В.; опис об`єкта незавершеного будівництва, серія та номер: б/н, виданий 21.02.2020, видавник: ФОП Мірза О. В.; відомості з ДЗК, серія та номер: 21522520, виданий 20.07.2020, видавник: Державний земельний кадастр.

Крім того, судами попередніх інстанцій установлено, що 04.03.2011 між Біляївською РДА (Орендодавець) і ПП "Ріно-Ян" (Орендар) укладений договір оренди землі, згідно з яким Орендодавець надає, а Орендар приймає в довгострокове платне користування земельну ділянку, кадастровий номер 5121085400:01:001:0929, для розміщення торгівельно-розважального комплексу біля автодороги М-50 Київ-Одеса на території Холоднобалківської сільської ради Біляївського району Одеської області (за межами населеного пункту).

Відповідно до умов пункту 2 договору оренди землі від 04.03.2011 в оренду передається земельна ділянка із земель сільськогосподарського призначення загальною площею 0,50 га для розміщення торгівельно-розважального комплексу біля автодороги М-50 Київ-Одеса на території Холоднобалківської сільської ради Біляївського району Одеської області (за межами населеного пункту).

Договір укладено строком на 25 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше, ніж за 30 (тридцять) днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію (пункт 7 договору оренди землі від 04.03.2011).

Відповідно до умов пункту 17 договору оренди землі від 04.03.2011 передача земельної ділянки в оренду здійснюється з розробленням проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду. Підставою розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки є розпорядження голови Біляївської РДА Одеської області від 10.10.2006 № 1528/2006 та розпорядження голови Біляївської РДА від 26.03.2010.

Додатками до цього договору є: кадастровий план з відображенням (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів; акт приймання-передачі об`єкта оренди; акт встановлення в натурі меж земельної ділянки; розрахунок розміру орендної плати за земельну ділянку.

У витязі з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 23.04.2018 за №НВ-5106196772018 наявні наступні відомості щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5121085400:01:001:0929, з місцем розташування: Одеська область, Біляївський район, Холоднобалківська сільська рада, автодорога "Київ-Одеса" 451 км. Цільове призначення 03.07. для будівництва та обслуговування будівель торгівлі; Категорія земель: землі промисловості, транспорту та зв`язку енергетики оборони та іншого призначення. Інформація про документацію із землеустрою, на підставі якої здійснена державна реєстрація земельної ділянки: Проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок 23.12.2013 МПП "Лідер" Дата державної реєстрації земельної ділянки 26.12.2013; Інформація про власників (користувачів) земельної ділянки: Біляївська РДА; Відомості про оренду, суборенду: ТОВ "Інтер-Нафта"; Площа земельної ділянки 0,5 000 гектарів; Дата державної реєстрації речового права: 11.05.2018; Строк дії речового права 25 років.

Додатком до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 23.04.2018 за № НВ-5106196772018 є кадастровий план земельної ділянки з кадастровим номером 5121085400:01:001:0929.

Аналогічні відомості щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5121085400:01:001:0929 наявні і в інформації з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку.

Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна за № 241370414 від 22.01.2021, датою державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 5121085400:01:001:0929 є 26.12.2013. Рішення про державну реєстрацію права державної власності на земельну ділянку з кадастровим номером: 5121085400:01:001:0929 за державою в особі Біляївської РДА (з відкриттям розділу) з індексним номером 411009621 від 10.05.2018 прийнято на підставі Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності", серія та номер: 5245-VI, виданий Верховною Радою України 06.09.2012.

Рішення про державну реєстрацію іншого речового права оренди земельної ділянки з кадастровим номером: 5121085400:01:001:1549 за ПП "Ріно-ЯН" (з відкриттям розділу) з індексним номером 411009621 від 10.05.2018 прийнято на підставі договору оренди землі, серія та номер б/н, виданий 04.03.2011 Біляївською РДА.

Листом ВО "Укрдержліспроект" від 18.11.2020 № 734 надано фрагмент Публічної кадастрової карти України з нанесеними межами кварталів 19, 20 Дачнівського лісництва ДП "Одеське лісове господарство" станом на 01.01.2014 та межами земельних ділянок з кадастровими номерами 5121085400:01:001:1549, 5121085400:01:001:0929, а також повідомлено, що вищевказані земельні ділянки накладаються на землі державного лісового фонду квартал 20, виділи 15, 16, Дачнівського лісництва ДП "Одеське лісове господарство" (фрагмент накладки додається). Також повідомлено, що інформація про вилучення вказаних земельних ділянок з постійного користування ДП "Одеське лісове господарство" у ВО "Укрдержліспрокт" відсутня.

Листом ВО "Укрдержліспроект" від 29.12.2020 № 854 надано фрагмент Публічної кадастрової карти України з нанесеними межами кварталу 20 Дачнівського лісництва ДП "Одеське лісове господарство" станом на 01.01.2014 та межами земельних ділянок згідно з наданими кадастровими номерами 5121085400:01:001:0929, 5121085400:01:001:1549 для прийняття рішення щодо взаємного розміщення земельних ділянок (фрагмент накладки додається). Також повідомлено, що інформація про вилучення вказаних земельних ділянок з постійного користування ДП "Одеське лісове господарство" у ВО "Укрдержліспрокт" відсутня.

Листом ВО "Укрдержліспроект" від 13.04.2021 № 303 надано фрагмент Публічної кадастрової карти України з нанесеними межами кварталів 17, 19, 20 Дачнівського лісництва ДП "Одеське лісове господарство" станом на 01.01.2014 та межами земельних ділянок згідно з поданими кадастровими номерами.

Витяг з Проекту організації та розвитку лісового господарства ДП "Одеське лісове господарство" Одеського обласного управління лісового та мисливського господарства Дачнівське лісництво містить викопіювання з матеріалів лісовпорядкування 2013 по ДП "Одеське лісове господарство" Дачніцьке лісництво (планшет 9) щодо кварталу 20, виділи 15, 16.

Листом ВО "Укрдержліспроект" від 30.06.2021 № 519, який надано у відповідь на лист ТОВ "Інтер-Нафта" від 18.01.2021 № 18/06/1, надано фрагмент публічної кадастрової карти України з нанесеними межами кварталу 20 Дачнівського лісництва ДП "Одеське лісове господарство" і межами його таксаційних відділів відповідно до матеріалів лісовпорядкування 2013 року та межами земельної ділянки згідно з поданим кадастровим номером: 5121085400:01:001:1549.

5. Розгляд касаційних скарг і позиція Верховного Суду

5.1. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи, наведені у касаційних скаргах та запереченнях на них, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга ТОВ "Інтер-Нафта" підлягає повному задоволенню, а касаційна скарга Прокурора підлягає частковому задоволенню, з таких підстав.

5.2. Відповідно до частини 1 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Ураховуючи викладене, касаційний господарський суд переглядає оскаржувані рішення та постанову в межах доводів та вимог касаційних скарг.

Оскільки у даному разі судові рішення в частині задоволення позовних вимог про визнання незаконним та скасування розпорядження Біляївської РДА від 04.06.2007 № 679/2007, із змінами, внесеними розпорядженням Біляївської РДА від 03.04.2008 № 514/2008, жодним чином не оспорюється, то вказані обставини колегією суддів в силу вимог статті 300 ГПК України не досліджуються та не переглядаються.

5.3. Щодо касаційної скарги ТОВ "Інтер-Нафта" насамперед варто звернути увагу на те, що Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення ЄСПЛ від 22.10.1996 за заявами № 22083/93 та № 22095/93 у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства"; пункт 57 рішення ЄСПЛ від 20.09.2011 за заявою № 14902/04 у справі "ВАТ "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії").

Механізм застосування позовної давності повинен бути достатньо гнучким, тобто, як правило, він мусить допускати можливість зупинення, переривання та поновлення строку позовної давності, а також корелювати із суб`єктивним фактором, а саме - обізнаністю потенційного позивача про факт порушення його права (пункти 62, 66 рішення ЄСПЛ від 20.12.2007 у справі "Фінікарідов проти Кіпру").

Таким чином, застосування інституту позовної давності є одним з інструментів, який забезпечує дотримання принципу юридичної визначеності, тому, вирішуючи питання про застосування позовної давності, суд має повно з`ясувати усі обставини, пов`язані з фактом обізнаності та об`єктивної можливості особи бути обізнаною щодо порушення її прав та законних інтересів, ретельно перевірити доводи учасників справи у цій частині, дослідити та надати належну оцінку наданим ними на обґрунтування своїх вимог та заперечень доказів.

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (стаття 256 ЦК України).

Відповідно до частин 3, 4 статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Якщо позовні вимоги господарським судом визнано обґрунтованими, а стороною у справі заявлено про сплив позовної давності, суд зобов`язаний застосувати до спірних правовідносин положення статті 267 ЦК України і вирішити питання про наслідки такого спливу (тобто або відмовити в позові у зв`язку зі спливом позовної давності, або за наявності поважних причин її пропущення - захистити порушене право, але в будь-якому разі вирішити спір з посиланням на зазначену норму).

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина 1 статті 261 ЦК України).

Для визначення моменту виникнення права на позов важливими є як об`єктивні (сам факт порушення права), так і суб`єктивні (особа довідалася або повинна була довідатись про це порушення) чинники.

Позивач повинен також довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права, що також випливає із загального правила, встановленого статтею 74 ГПК України, про обов`язковість доведення стороною справи тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач, навпаки, мусить довести, що інформацію про порушення можна було отримати раніше.

Аналіз стану поінформованості особи, вираженого дієсловами "довідалася" та "могла довідатися" у статті 261 ЦК України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо.

За змістом статей 256, 261 ЦК України позовна давність є строком пред`явлення позову як безпосередньо особою, право якої порушене, так і тими суб`єктами, які уповноважені законом звертатися до суду з позовом в інтересах іншої особи - носія порушеного права (інтересу), яка в силу приписів статті 257 цього Кодексу встановлюється тривалістю у три роки.

При цьому і в разі подання позову суб`єктом, право якого порушене, і в разі подання позову в інтересах держави прокурором, перебіг позовної давності за загальним правилом починається від дня, коли про порушення права або про особу, яка його порушила, довідався або міг довідатися суб`єкт, право якого порушене, зокрема держава в особі органу, уповноваженого нею виконувати відповідні функції у спірних правовідносинах. Перебіг позовної давності починається від дня, коли про порушення права держави або про особу, яка його порушила, довідався або міг довідатися прокурор, лише у таких випадках: 1) якщо він (прокурор) довідався чи міг довідатися про таке порушення або про вказану особу раніше, ніж держава в особі органу, уповноваженого нею здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах; 2) якщо держава не наділила зазначеними функціями жоден орган.

Аналогічні за змістом висновки викладені у постановах Верховного Суду від 15.05.2020 у справі № 922/1467/19, від 17.03.2021 у справі № 922/1017/20, від 30.06.2021 у справі № 922/3274/19, від 17.10.2018 у справі № 362/44/17, від 22.05.2018 у справі № 469/1203/15-ц, від 05.07.2018 у справі № 915/826/16, від 23.10.2019 у справі № 359/6456/15, від 07.11.2018 у справі № 372/1036/15-ц, від 31.10.2018 у справі № 367/6105/16-ц, від 20.11.2018 у справі № 372/2592/15, від 06.06.2018 у справі № 372/1387/13-ц, від 19.04.2017 у справі № 405/4999/15-ц та від 22.05.2018 у справі № 369/6892/15-ц, на яку посилалося ТОВ "Інтер-Нафта" у касаційній скарзі (пункт 3.6 цієї постанови).

При застосуванні наведених вище положень законодавства слід враховувати правову позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 у справі № 907/50/16, в якій зазначено, що це правило пов`язане не тільки з часом безпосередньої обізнаності особи про певні обставини (факти порушення її прав), а й з об`єктивною можливістю цієї особи знати про такі обставини.

Можливість знати про порушення своїх прав випливає із загальних засад захисту цивільних прав та інтересів (статті 15, 16, 20 ЦК України), за якими особа, маючи право на захист, здійснює його на власний розсуд у передбачений законом спосіб, що створює в неї цю можливість знати про посягання на права (постанова Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 у справі № 907/50/16).

Так, Прокурор, приймаючи на себе компетенцію представляти інтереси держави у спірних правовідносинах, автоматично бере на себе обов`язок бути компетентним (обізнаним) в усіх юридично значущих обставинах цих відносин (постанова Верховного Суду від 05.02.2020 у справі № 911/2191/16).

Втім, суди попередніх інстанцій, вирішуючи питання про початок перебігу позовної давності у цій справі, обмежились посиланнями на те, що про порушення права спірним договором оренди землі від 29.03.2010 та про особу, яка його порушила, довідався суб`єкт, право якого порушене, а саме - Кабінет Міністрів України, починаючи з 24.11.2020, що підтверджується інформацією Секретаріату Кабінету Міністрів України від 23.11.2020 № 38995/0/2-20, яка надана на лист Одеської обласної прокуратури від 13.11.2020 № 15/1/1-425вих-20. Проте, встановивши такий початок перебігу позовної давності, суди попередніх інстанцій залишили поза увагою правові висновки Верховного Суду, викладені у наведених вище постановах, та не оцінили обставини щодо моменту, коли Прокурор, який беручи на себе компетенцію представляти інтереси держави у спірних правовідносинах (звертаючись до суду з позовом у цій справі), міг довідатися або довідався про стверджуване порушення прав, тобто неповно з`ясували обставини, пов`язані із застосуванням інституту позовної давності, не надали оцінку всім аргументам учасників справи, зокрема щодо позовної давності. За таких обставин суди дійшли передчасного висновку щодо відсутні правових підстав для задоволення заяви ТОВ "Інтер-Нафта" про застосування позовної давності у відповідній частині позовних вимог.

Крім цього, суди не врахували правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 14.03.2018 у справі № 464/5089/15, на який посилається ТОВ "Інтер-Нафта" у касаційній скарзі, згідно з яким потрібно розрізняти початок перебігу позовної давності залежно від виду позовних вимог. Вимога про визнання правочину недійсним відрізняється від вимоги про виконання зобов`язання не лише по суті, а й моментом виникнення права на захист. Для вимоги про визнання правочину недійсним перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалась, або могла довідатись про вчинення цього правочину. У цьому контексті судами попередніх інстанцій не надано оцінку доводам ТОВ "Інтер-Нафта" щодо дати укладення та реєстрації спірного договору оренди землі від 29.03.2010.

5.4. Щодо касаційної скарги Прокурора в частині позовних вимог до ПП "Ріно-Ян" про визнання незаконним та скасування розпорядження від 30.03.2010 № 332/2010, визнання недійсним договору від 04.03.2011 та зобов`язання ПП "Ріно-Ян" усунути перешкоди у користуванні майном шляхом повернення державі в особі Кабінету Міністрів України з правом постійного користування ДП "Одеське лісове господарство" земельної ділянки лісогосподарського призначення площею 0,5 га з кадастровим номером 5121085400:01:001:0929, яка розташована на території Холоднобалківської сільської ради у кварталі 20, виділи 15, 16, Верховний Суд зазначає таке.

Як убачається зі змісту оскаржуваних судових рішень, відмовляючи у задоволенні наведених позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили з того, що Прокурором не доведено ані суду першої інстанції, ані апеляційної, обставин, які свідчать, що в орендному користуванні ПП "Ріно-Ян" перебувають землі лісогосподарського призначення, які були вилучені у ДП "Одеський лісгосп" Дачнівське лісництво незаконним розпорядженням від 04.06.2007 № 679/2007 та розпорядженням від 21.10.2009 № 970/2009, оскільки відповідними розпорядженнями не вирішувалося питання щодо вилучення земельної ділянки лісогосподарського призначення в межах кварталу 20, виділу 15. Крім того, суди попередніх інстанцій зазначили, що у зв`язку із відмовою у задоволенні позовних вимог в частині визнання незаконним та скасування розпорядження від 30.03.2010 № 332/2010 та визнання недійним договору оренди землі від 04.03.2011 не підлягають задоволенню позовні вимоги в частині зобов`язання ПП "Ріно-Ян" усунути перешкоди у користуванні майном шляхом повернення державі земельної ділянки лісогосподарського призначення площею 0.5 га з кадастровим номером 5121085400:01:001:0929, яка розташована на території Холоднобалківської сільської ради у кварталі 20, виділи 15, 16.

Так, з оскаржуваних судових рішень вбачається, що, здійснивши дослідження планово-картографічних матеріалів (викопіювання з матеріалів лісовпорядкування за 2013 по ДП "Одеське лісове господарство" Дачницьке лісництво щодо кварталу 20, виділи 11, 12, 16, які є складовою Проекту організації та розвитку лісового господарства ДП "Одеське лісове господарство" Дачнівське лісництво, фрагменту Публічної кадастрової карти України з нанесеними межами кварталу 20 Дачнівського лісництва ДП "Одеське лісове господарство" та межами земельних ділянок згідно з кадастровими номерами 5121085400:01:001:1549, 5121085400:01:001:0929 за матеріалами лісовпорядкування 2013 року, фрагменту Публічної кадастрової карти України з нанесеною частиною межі кварталів 19, 20 Дачнівського лісництва ДП "Одеське лісове господарство" та межами земельних ділянок згідно з наданими кадастровими номерами 5121085400:01:001:1549, 5121085400:01:001:0929 станом на 01.01.2014, та кадастрового плану земельної ділянки з кадастровим номером 5121085400:01:001:0929, суди встановили наявність накладення земельної ділянки 5121085400:01:001:0929 (наданої в оренду ПП "Ріно-Ян") на землі державного лісового фонду в межах кварталу 20, виділ 15.

Водночас, здійснивши оцінку наведених вище планово-картографічних матеріалів та обмежившись посиланнями на те, що розпорядженнями від 04.06.2007 № 679/2007 та від 21.10.2009 № 970/2009 не вирішувалося питання щодо вилучення земельної ділянки лісогосподарського призначення в межах кварталу 20, виділу 15, суди попередніх інстанцій безпідставно ухилилися від надання належної оцінки всім наявним у матеріалах справи доказам у їх сукупності.

Так, суди попередніх інстанцій надали неповну юридичну оцінку документам, наявним у справі, не з`ясували усіх фактичних обставин справи, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, зокрема, поза увагою судів залишилися посилання Прокурора на те, що спірна земельна ділянка з кадастровим номером 5121085400:01:001:0929 станом на 01.01.2004 була розташована у кварталі 20, виділ 12, проте, починаючи з 2014 року відбулась зміна порядкових номерів виділу (з виділу 12 на виділи 15, 16) у зв`язку із проведенням процедури лісовпорядкування на всій території України, у тому числі і в Одеській області, здійсненої державними лісовими організаціями упродовж 2013- 2014 років, що підтверджується, зокрема, листом ВО «Укрдержліспроект» від 13.04.2021 з фрагментами Публічної кадастрової карти України з нанесеними межами, зокрема кварталу 20 Дачнівського лісництва ДП "Одеське лісове господарство" станом на 01.01.2004, який було додано до позовної заяви.

При цьому, враховуючи правову позицію, викладену Верховним Судом у постанові від 13.11.2019 у справі № 361/6826/16-ц, на яку посилається Прокурор у тексті касаційної скарги, стосовно того, що планово-картографічні матеріали можуть бути належним доказом у справі, виходячи зі змісту інформації, яку вони містять, а також фактичне врахування судами відомостей таких планово-картографічних матеріалів, колегія судів зауважує, що судами попередніх інстанцій під час розгляду цієї справи докази наявні в матеріалах справи, а саме планово-картографічні матеріали викопіювання з матеріалів лісовпорядкування за 2013 по ДП "Одеське лісове господарство" Дачницьке лісництво щодо кварталу 20, виділи 11, 12, 16, яке є складовою Проекту організації та розвитку лісового господарства ДП "Одеське лісове господарство" Дачнівське лісництво, фрагменти Публічної кадастрової карти України з нанесеними межами кварталу 20 Дачнівського лісництва ДП "Одеське лісове господарство" та межами земельних ділянок згідно з кадастровими номерами 5121085400:01:001:1549, 5121085400:01:001:0929 за матеріалами лісовпорядкування 2013 року, фрагменти Публічної кадастрової карти України з нанесеною частиною межі кварталів 19, 20 Дачнівського лісництва ДП "Одеське лісове господарство" та межами земельних ділянок згідно з наданими кадастровими номерами 5121085400:01:001:1549, 5121085400:01:001:0929 станом на 01.01.2014, та кадастрового плану земельної ділянки з кадастровим номером 5121085400:01:001:0929 оцінені кожний окремо, проте цим доказам не надана оцінка у своїй сукупності та з урахуванням доводів Прокурора про зміну порядкових номерів виділив (з виділу 12 на виділи 15 та 16) та доказів, наданих на підтвердження цього.

З урахуванням наведеного рішення місцевого господарського суду та постанова суду апеляційної інстанції у відповідній частині позовних вимог не відповідають критерію обґрунтованості.

5.5. У той же час Верховний Суд зауважує, що встановлення наведених вище обставин має значення також для розгляду позовних вимог до ТОВ "Інтер-Нафта", з огляду те, що господарськими судами попередніх інстанцій при розгляді в межах даної справи одних і тих самих підстав зроблено протилежні та взаємовиключні висновки, а саме, задовольняючи позовні вимоги про визнання незаконним та скасування розпорядження від 21.10.2009 № 970/2009, визнання недійсним договору оренди землі від 11.05.2018 та про зобов`язання ТОВ "Інтер-Нафта" повернути земельну ділянки державного лісового фонду площею 0,5 га з кадастровим номером 5121085400:01:001:1549, яка розташована на території Холоднобалківської сільської ради у кварталі 20, виділи 15, 16, суди досліджуючи ті самі планово-картографічні матеріали та кадастровий план земельної ділянки, орендарем якої є ТОВ "Інтер-Нафта", встановили наявність накладення цієї земельної ділянки на землі державного лісового фонду в межах кварталу 20, виділ 16, яка, за висновком суду, протиправно вилучена із лісового фонду незаконними розпорядженнями 04.06.2007 № 679/2007 від 03.04.2008 № 514/2008.

Водночас, відмовляючи у задоволенні позовних вимог про знесення за власний рахунок існуючого об`єкта незавершеного будівництва, суди зазначили, що Прокурором не доведено обставин, які свідчать, що об`єкт незавершеного будівництва 99 % готовності побудовано ТОВ "Інтер-Нафта" саме в межах земельної ділянки лісогосподарського призначення, зазначених у розпорядженнях від 04.06.2007 № 679/2007 та від 03.04.2008 № 514/2008. Верховний Суд вважає, що зі змісту оскаржуваних судових рішень слідує, що суди попередніх інстанцій дали правову оцінку доказам наявним у матеріалах справи, зокрема наданих Прокурором, виключно як доказам щодо вибуття земель лісового фонду, втім не надали їм оцінки як доказам ідентифікації розташування площ земельних ділянок, які вибули поза волею Кабінету Міністрів України та які саме передані в оренду відповідачам у цій справі, чим допустили логічну та юридичну помилку, оскільки відсутність ідентифікації земельних ділянок та їх площ виключає можливість звернення з позовними вимогами про їх повернення з оренди. При цьому докази, надані сторонами у цій справі, мали би бути оцінені судом як окремо, так і в сукупності з іншими доказами, що надані Прокурором на підтвердження або спростування всіх позовних вимог.

У тому числі суди попередніх інстанцій також не звернули увагу на суперечливі відомості щодо розміру спірних земельних ділянок. Так, на обґрунтування позову Прокурор посилався на те, що обидві спірні земельні ділянки розташуються у межах кварталу 20, виділ 12 (наразі, за твердженням Прокурора, квартал 20, виділи 15, 16). При цьому кожна земельна ділянка має розмір 0,5 га, що сукупно складає 1 га. Проте, як убачається з матеріалів справи та стверджує Прокурор у позовній заяві, спірним розпорядженням Біляївської РДА від 04.06.2007 № 679/2007 припинено право постійного користування зокрема, земельною ділянкою площею 0,73 га в кварталі 20, виділи 11, 12, 16.

Відповідно до правових позицій Верховного Суду у постановах, зокрема, від 24.09.2020 у справі № 921/388/19, від 27.08.2020 у справі № 916/372/18, від 13.08.2020 у справі № 917/1060/19, обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів. Всебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язками, відносинами і залежностями. Таке з`ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення. З`ясування відповідних обставин має здійснюватися із застосуванням критеріїв оцінки доказів, передбачених статтею 86 ГПК України, щодо відсутності у жодного доказу заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо, а також вірогідності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності.

Верховний Суд при здійсненні правосуддя зобов`язаний враховувати власні правові висновки щодо застосування норм матеріального та дотримання норм процесуального права, адже в іншому випадку нівелюватиметься основне завдання Верховного Суду як найвищої судової установи в Україні, яке полягає у досягненні мети сталості, єдності та стабільності судової практики.

Загальними вимогами процесуального права, закріпленими у статтях 73, 74, 76, 77, 86, 236- 238, 282 ГПК України, визначено обов`язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів), з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Для повного і всебічного розгляду справи важливим є встановлення та аналіз сукупного зв`язку зазначених вище обставин, а їх відсутність не дає змогу розглянути спір у відповідності до вимог законодавства та встановити наявність підстав для задоволення чи відмови у задоволенні позовних вимог.

Таким чином, суди попередніх інстанцій не встановили усіх обставин, а саме не дослідили обставини, які є ключовими під час розгляду цієї справи, а Верховний Суд з огляду на повноваження, передбачені статтею 300 ГПК України, не може встановлювати відповідні обставини.

Іншим доводам касаційних скарг колегія суддів не надає оцінку з огляду на необхідність дослідження зазначених вище обставин, які є першочерговими під час розгляду цієї справи у суді першої та апеляційної інстанцій.

6. Висновки Верховного Суду

6.1. За змістом частин 1, 2 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема, за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

6.2. З огляду на викладене та зважаючи на наведені положення законодавства, колегія суддів вважає, що ухвалені у справі рішення місцевого господарського суду та постанову суду апеляційної інстанції необхідно скасувати в оскаржуваних частинах, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду судам необхідно врахувати викладене, оцінити правомірність вимог позивача, надати належну оцінку всім доводам учасників справи із належним обґрунтуванням прийняття або неприйняття відповідних доводів і доказів, а отже, і встановити обставини щодо наявності або, навпаки, відсутності підстав для задоволення заявленого позову.

7. Розподіл судових витрат

7.1. У зв`язку з тим, що судом касаційної інстанції не змінюється рішення та не ухвалюється нове, відповідно до статті 129 ГПК України розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314, 315, 316, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер-Нафта" задовольнити повністю.

Касаційну скаргу заступника керівника Одеської обласної прокуратури задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Одеської області від 15.05.2023 і постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.11.2023 у справі № 916/1533/21 скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог про:

- визнання незаконним та скасування розпорядження Біляївської районної державної адміністрації Одеської області від 30.03.2010 № 332/2010 "Про передачу в оренду земельної ділянки Приватному підприємству "Ріно-Ян" для розміщення торгівельно-розважального комплексу біля автодороги М-50 Київ-Одеса на території Холоднобалківської сільської ради";

- визнання недійсним договору оренди земельної ділянки б/н, укладеного 04.03.2011 між Біляївською районною державною адміністрації Одеської області та Приватним підприємством "Ріно-Ян", який зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 03.05.2018 за № 26066862;

- зобов`язання Приватного підприємства "Ріно-Ян" усунути перешкоди у користуванні майном шляхом повернення державі в особі Кабінету Міністрів України з правом постійного користування Державного підприємства "Одеське лісове господарство" земельної ділянки лісогосподарського призначення площею 0,5 га з кадастровим номером 5121085400:01:001:0929, яка розташована на території Холоднобалківської сільської ради у кварталі 20 виділі 15,16;

- припинення права приватної власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер-Нафта" на об`єкт нерухомого майна: незавершене будівництво 99 % готовності, розташований за адресою: біля автошляху Одеса-Київ, 451 км (ліворуч), на земельній ділянці з кадастровим номером 5121085400:01:001:1549, номер запису про право власності: 37468482, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 2130932951210, шляхом скасування державної реєстрації речового права;

- скасування рішення державного реєстратора управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради Коломаченко К. А. (індексний номер рішення 53289876 від 24.07.2020) про державну реєстрацію права власності за Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтер-Нафта" на об`єкт нерухомого майна: незавершене будівництво, 99 % готовності з реєстраційним номером 2130932951210, розташований за адресою: біля автошляху Одеса-Київ, 451 км (ліворуч);

- зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер-Нафта" усунути перешкоди у користуванні майном шляхом приведення у попередній стан земельної ділянки шляхом знесення за власний рахунок існуючого об`єкта незавершеного будівництва 99 %, а саме будівлі операторної АГЗС, "А", навісу "Б", навісу для ПРК "В", огорожі 1-2, мостіння, І, ділянки РГС, II, ділянки резервуарів скрапленого газу III, (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2130932951210), а також в частині задоволення позовних вимог про:

- визнання незаконним та скасування розпорядження Біляївської районної державної адміністрації Одеської області від 21.10.2009 № 970/2009 "Про передачу в оренду земельної ділянки Товариству з обмеженою відповідальністю "Інтер-Нафта" для будівництва АЗС на 150 заправлень на добу з магазином супутніх товарів на території Холоднобалківської сільської ради";

- визнання недійсним договору оренди земельної ділянки б/н, укладеного 29.03.2010 між Біляївської районної державної адміністрації Одеської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтер-Нафта" (ЄДРПОУ 32432596), який зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 11.05.2018 за № 26152061;

- зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер-нафта" усунути перешкоди у користуванні майном шляхом повернення державі в особі Кабінету Міністрів України з правом постійного користування Державного підприємства "Одеське лісове господарство" земельної ділянки державного лісового фонду площею 0,5 га з кадастровим номером 5121085400:01:001:1549, яка розташована на території Холоднобалківської сільської ради у кварталі 20 виділі 15,16, а справу № 916/1533/21 в цих частинах направити на новий розгляд до Господарського суду Одеської області.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Постанову виготовлено та підписано у розумні строки з урахуванням перебування головуючого судді Волковицької Н. О. у відрядженні та перебуванням судді Случа О. В. у відпустці.

Головуючий Н. О. Волковицька

Судді Г. М. Мачульський

О. В. Случ

СудКасаційний господарський суд Верховного Суду
Дата ухвалення рішення12.03.2024
Оприлюднено03.04.2024
Номер документу118070482
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —916/1533/21

Ухвала від 28.10.2024

Господарське

Господарський суд Одеської області

Волков Р.В.

Ухвала від 15.10.2024

Господарське

Господарський суд Одеської області

Волков Р.В.

Ухвала від 03.10.2024

Господарське

Господарський суд Одеської області

Волков Р.В.

Ухвала від 12.08.2024

Господарське

Господарський суд Одеської області

Волков Р.В.

Ухвала від 11.07.2024

Господарське

Господарський суд Одеської області

Волков Р.В.

Ухвала від 03.06.2024

Господарське

Господарський суд Одеської області

Волков Р.В.

Ухвала від 02.05.2024

Господарське

Господарський суд Одеської області

Волков Р.В.

Постанова від 12.03.2024

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Волковицька Н.О.

Ухвала від 06.02.2024

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Волковицька Н.О.

Ухвала від 08.01.2024

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Волковицька Н.О.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні