Ухвала

від 02.04.2024 по справі 463/3826/22

КАСАЦІЙНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2024 року

м. Київ

Справа № 463/3826/22

Провадження № 51 - 1941 ск 22

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши касаційну скаргу прокурора другого відділу другого управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора ОСОБА_4 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 02 серпня 2023 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 25 січня 2024 року,

встановив:

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 02 серпня 2023 року, залишеною без зміни ухвалою Київського апеляційного суду від 25 січня 2024 року, кримінальне провадження № 62022000000000147 від 15 березня 2022 року за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 367 ч. 2 КК України, закрито на підставі ст. 284 ч. 1 п. 10 КПК України.

У касаційній скарзі порушується питання про перегляд судових рішень в касаційному порядку.

Проте, касаційну скаргу подано без додержання вимог, передбачених ст. 427 КПК України, а тому колегія суддів дійшла висновку про необхідність залишення її без руху на підставі ст. 429 ч. 1 КПК України.

Відповідно до ст. 427 ч. 2 п. 4 КПК України у касаційній скарзі зазначаються обґрунтування вимог особи, яка подала касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судових рішень.

Посилаючись у касаційній скарзі на незаконність судових рішень, особа, яка подає касаційну скаргу, має вказати на конкретні порушення закону, що є підставами для скасування або зміни судових рішень, і які, на її думку, допущені судами при їх винесенні, навести конкретні докази і аргументи в обґрунтування кожної позиції.

Так, в порушення вимог ст. 427 ч. 2 п. 4 КПК України прокурор у своїй касаційні скарзі, хоч і зазначає про істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, незаконність та необґрунтованість ухвали апеляційного суду, проте не наводить доводи на обґрунтування цього відповідно до положень ст. 438 ч. 1 КПК України.

Також у поданій скарзі прокурор не зазначає в чому полягає незаконність ухвали апеляційного суду в силу ст. 419 КПК України, які конкретно порушення закону,на його думку, було допущено цим судом, які доводи апеляційної скарги сторони обвинувачення суд апеляційної інстанції належним чином не дослідив, не перевірив та не оцінив.

Крім того, в порушення вимог ст. 427 ч. 6 КПК України до касаційної скарги не додано копії додатків до неї в кількості, необхідній для надіслання сторонам кримінального провадження і учасникам судового провадження (не вистачає 1 примірника копії касаційної скарги та 3 примірника копій судових рішень, що оскаржуються).

Вказані недоліки касаційної скарги перешкоджають вирішенню питання про відкриття касаційного провадження.

Керуючись ст. 429 ч. 1 КПК України, Верховний Суд

постановив:

Залишити касаційну скаргу прокурора другого відділу другого управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора ОСОБА_4 без руху.

Встановити прокурору ОСОБА_4 п`ятиденний строк для усунення зазначених недоліків з дня отримання копії ухвали.

У разі невиконання ухвали касаційну скаргу буде повернуто особі, яка її подала.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3