Ухвала

від 01.04.2024 по справі 755/5550/24

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №:755/5550/24

Провадження №: 2/755/4095/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" квітня 2024 р. суддя Дніпровського районного суду міста Києва Гаврилова О.В. вивчивши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, -

В С Т А Н О В И В :

До Дніпровського районного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя.

Згідно заявлених вимог позивач просить суд визнати спільною сумісною власністю подружжя: майнові права на квартиру, загальною площею 53,76 м?, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; транспортний засіб марки Volkswagen polo, 2013 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 ; двокімнатну квартиру, загальною площею 63,9 м?, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 ; двокімнатну квартиру, загальною площею 61,4 м?, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 ; нежитлове приміщення АДРЕСА_4 , загальною площею 3,2 кв.м.; однокімнатну квартиру, загальною площею 63,9 м?, яка розташована за адресою: АДРЕСА_5 ; майнові права за інвестиційним договором № 20644/П137-6 від 08 листопада 2019 року та здійснити поділ вказаного вище майна у спосіб, наведений у змісті позовних вимог.

Позову заяву було передано в провадження судді Гаврилової О.В. на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

Як роз`яснено в п.42 Постанови №3 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013р. «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ», виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна. Згідно з положеннями статті 181 ЦК до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Як зазначено в п. 2 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» №5 від 07 лютого 2014 року до позовів, що виникають з приводу нерухомого майна, належать, зокрема, позови про визнання права власності на таке майно, про витребування майна із чужого незаконного володіння, про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном, не пов`язаних із позбавленням володіння, про встановлення сервітуту, виключення майна з-під арешту, визнання правочину недійсним (незалежно від заявлення вимоги про застосування наслідків недійсності правочину) тощо.

Відтак, позови що виникають з приводу нерухомого майна - це позови пов`язані з нерухомим майном, нерухомістю, нерухомою річчю, а тому усі позови, у спорах, які є наслідком правовідносин пов`язаних з обігом нерухомого майна повинні бути пред`явлені до суду за місцем знаходження цього майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Як убачається з долучених до позовної заяви звітів про оцінку майна, загальна оціночна вартість квартир, а саме: квартири АДРЕСА_6 , вартістю 2 329 220,00 грн.; квартири в будинку АДРЕСА_1 , вартістю 1 517 910,00 грн.; квартири АДРЕСА_7 , вартістю 2 093 880,00 грн, розташованих на адміністративній території Дарницького району міста Києва, становить 5 941 010,00 грн, а загальна оціночна вартість квартири АДРЕСА_8 , вартістю 4 841 210,00 грн та нежитлового приміщення АДРЕСА_4 , вартістю 118 605,00 грн, розташованих на адміністративній території Дніпровського району міста Києва, становить 4 959 815,00 грн.

Отже найвищою є вартість квартир, розташованих на адміністративній території Дарницького району міста Києва.

У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом(стаття 125 Конституції України).

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Поняття «суд, встановлений законом» включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

Європейський суд з прав людини у пункті 24 рішення від 20 липня 2006 року в справі «Сокуренко і Стригун проти України» зазначив, що фраза «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.

Термін «судом, встановленим законом» у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів, у тому числі й територіальної.

Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом (частина 1 ст.8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Аналізуючи викладені вище доводи, беручи до уваги місце розташування об`єктів нерухомості, загальна вартість яких є найвищою, суд приходить до висновку про передачу вказаної цивільної справи за підсудністю на розгляд до Дарницького районного суду міста Києва.

На підставі викладеного та керуючись статтями 4, 30, 31, 260, 353, 354 ЦПК України -

П О С Т А Н О В И В:

Цивільну справу № 755/5550/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя - передати за підсудністю на розгляд до Дарницького районного суду міста Києва (02068, м. Київ, вул. О. Кошиця, 5-А).

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому повної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Суддя: