Рішення

від 02.04.2024 по справі 760/10337/23

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

760/10337/23

СОЛОМ`ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2024 року Солом`янський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Жовноватюк В.С., за участю секретаря Лопатюк А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін у залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Айота» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої пошкодженням майна,-

ВСТАНОВИВ:

У травні 2023 року позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом, у якому просив стягнути з відповідача на свою користь в рахунок відшкодування майнової шкоди у розмірі 75400,00 грн та судові витрати.

В обґрунтування заявлених вимог зазначає, що між ТОВ «Айота» та ТОВ «УЛФ-ФІНАНС» укладено договір фінансового лізингу №10464/06/21-Г від 23 червня 2021 року, предметом якого є тз «Skoda Kamiq», д.н.з. НОМЕР_1 . Відповідно до п.4.1.3 договору, всі витрати, пов`язані із ремонтом предмета лізингу здійснюються за кошт лізингоодержувача, тобто ТОВ «Айота». 30.07.2021 між ТОВ «АЙОТА» та ОСОБА_1 укладено договір позички тз та передано тз в тимчасове безоплатне користування, згідно з актом приймання-передачі від 30 липня 2021 року. Постановою Солом`янського районного суду міста Києва від 26 жовтня 2021 року відповідача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення. Тз «Skoda Kamiq», д.н.з. НОМЕР_1 було прийнято на страхування АТ «СК «ІНГО». Оскільки відповідач під час ДТП перебував у стані алкогольного сп`яніння, вказана подія не визнається страховим випадком. Відповідач 16 серпня 2021 року написав розписку, у якій зобов`язався повернути до 31 грудня 2021 року борг у сумі 70000 грн за відновлювальний ремонт тз. Відповідач борг у визначений термін не повернув. Позивачем сплачено ФОП ОСОБА_2 за ремонтні роботи та запасні запчастини 75400,00 грн.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11 травня 2023 року визначено головуючого суддю Митрофанову А.О.

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 18 травня 2023 року відкрито спрощене позовне провадження. Запропоновано відповідачу надати відзив на позовну заяву у 15-денний строк.

Розпорядженням керівника апарату Солом`янського районного суду міста Києва від 07 лютого 2024 року №159, призначено проведення автоматизованого розподілу судової справи у зв`язку із неможливістю продовжувати розгляд справи суддею Митрофановою А.О. у зв`язку із відрахуванням її зі штату суду, пов`язаного із закінченням строку відрядження.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08 лютого 2024 року визначено головуючого суддю Жовноватюк В.С.

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 09 лютого 2024 року справу прийнято до провадження, продовжено розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 20 лютого 2024 року здійснено перехід з розгляду справи в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін - в розгляд справи в порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

На день ухвалення рішення відповідач своїм правом не скористався, відзив на позов не подав.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

На підставі ч.1 ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Таким чином, суд вважає за можливе постановити розглянути справу за відсутності учасників справи із ухваленням заочного рішення.

Виходячи з цього, суд вважає за можливе розглядати справу за наявними в справі доказами.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.4 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою (ч.6 ст.82 ЦПК України).

Постановою Солом`янського районного суду міста Києва від 26 жовтня 2021 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.124 та ч.1 ст.130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення за ст.124 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян 850 грн в доход держави, за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та застосовано до нього адміністративне стягнення у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Відповідно до змісту постанови, ОСОБА_1 12.08.2021 о 16.35 год в м. Києві по вул. Гарматній, 33/1, керував автомобілем марки «Шкода», д.н.з. НОМЕР_1 не врахував дорожньої обстановки, не вибрав безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням та скоїв наїзд на перешкоду, а саме пінь, в результаті чого транспортний засіб отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками. При цьому водій ОСОБА_1 перебував в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння, зі згоди водія, проводився у встановленому законом порядку із застосуванням приладу «Драгер», із результатами тесту 1.79 проміле, чим всіма своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.п.2.3 (б), 12.1 ПДР України, тобто вчинив правопорушення, передбачені ст.124, ч.1 ст.130 КУпАП. Постанова суду набрала законної сили 05 листопада 2021 року.

Між ТОВ «Айота» та ТОВ «УЛФ-ФІНАНС» укладено договір фінансового лізингу №10464/06/21-Г від 23 червня 2021 року, предметом якого є тз «Skoda Kamiq», д.н.з. НОМЕР_1 .

Відповідно до п.4.1.3 договору, всі витрати, пов`язані із ремонтом предмета лізингу здійснюються за кошт лізингоодержувача.

30.07.2021 між ТОВ «АЙОТА» та ОСОБА_1 укладено договір позички тз та передано тз в тимчасове безоплатне користування, згідно з актом приймання-передачі від 30 липня 2021 року.

Оскільки відповідач під час ДТП перебував у стані алкогольного сп`яніння, вказана подія не визнається страховим випадком.

Відповідач 16 серпня 2021 року написав розписку, у якій зобов`язався повернути до 31 грудня 2021 року борг у сумі 70000 грн за відновлювальний ремонт тз. Відповідач борг у визначений термін не повернув.

Позивачем сплачено ФОП ОСОБА_2 за ремонтні роботи та запасні запчастини 75400,00 грн.

На час розгляду справи відповідачем не надано доказів відшкодування шкоди у добровільному порядку.

Відповідно до ч.1 ст.806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов`язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у володіння та користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

За договором позички одна сторона (позичкодавець) безоплатно передає або зобов`язується передати другій стороні (користувачеві) річ для користування протягом встановленого строку (ч.1 ст.827 ЦК України).

Частиною 2 ст.1187 ЦК України визначено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

За приписами ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Постанова Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судам цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» №6 від 27 березня 1992 року роз`яснює, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі та майну громадянина, підлягає відшкодуванню в повному обсязі, особою, яка її заподіла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

Якщо інше не встановлено законом, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі (ч.1 ст.1192 ЦК України).

За ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно зі ст.80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною 1 ст.81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.27 Постанови Пленуму ВСУ №14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення.

Таким чином, вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, з відповідача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2684,00 грн.

Керуючись ст.ст.4, 12, 76-81, 89, 141, 258-259, 263-268, 274, 280 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Айота» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої пошкодженням майна - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 / РНОКПП НОМЕР_2 / на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Айота» / код ЄДРПОУ 40464198 / відшкодування майнової шкоди у розмірі 75400,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 / РНОКПП НОМЕР_2 / на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Айота» / код ЄДРПОУ 40464198 / судовий збір у розмірі 2684,00 грн.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.С. Жовноватюк