Рішення

від 01.04.2024 по справі 140/56/24

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2024 року ЛуцькСправа № 140/56/24

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Андрусенко О. О.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Луцький слідчий ізолятор» про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулася з позовом до Державної установи «Луцький слідчий ізолятор» (далі - ДУ «Луцький слідчий ізолятор», відповідач) про:

визнання протиправною бездіяльності щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення за період з 01.04.2008 по 30.11.2008, з 01.04.2009 по 30.11.2009 включно.

зобов`язання нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01.04.2008 по 30.11.2008, з 01.04.2009 по 30.11.2009 включно відповідно до абз. 1 п. 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 (в редакції до 01.12.2015, далі - Порядок №1078).

визнання протиправною бездіяльності щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 31.12.2016 включно із застосуванням січня 2008 року як місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін для індексації грошового забезпечення (базового місяця).

зобов`язання нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 31.12.2016 включно із застосуванням січня 2008 року як місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін для індексації грошового забезпечення (базового місяця).

визнання протиправною бездіяльності щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2017 по 31.05.2017 включно із застосуванням січня 2017 року як місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін для індексації грошового забезпечення (базового місяця).

зобов`язання нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2017 по 31.05.2017 включно із застосуванням січня 2017 року як місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін для індексації грошового забезпечення (базового місяця).

визнання протиправною бездіяльності щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 29.05.2019 з урахуванням березня 2018 року як місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін для індексації грошового забезпечення (базового місяця).

зобов`язання нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 29.05.2019 з урахуванням березня 2018 року як місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін для індексації грошового забезпечення (базового місяця).

визнання протиправною бездіяльності щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 включно із застосуванням індексації-різниці відповідно до абзаців 3-6 пункту 5 Порядку №1078.

зобов`язання нарахувати та виплатити індексацію-різницю грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 включно відповідно до абзаців 3-6 пункту 5 Порядку № 1078.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач з 01.04.2008 по 06.10.2023 проходила службу в органах Державної кримінально-виконавчої служби України, а саме в ДУ «Луцький слідчий ізолятор».

Сторона позивача зазначає, що у відповідь на адвокатський запит від 25.10.2023 №25/10 відповідач листом від 01.11.2023 № Сі/3855/9 надіслав розрахункові листи за 2008-2023 роки та довідку-розрахунок індексації грошового забезпечення, з яких вбачається, що ні під час проходження служби, ні при звільненні ОСОБА_1 відповідач протиправно: не нарахував та не виплатив поточну індексацію грошового забезпечення за період з 01.04.2008 по 30.11.2008, з 01.04.2009 по 30.11.2009 з визначенням індивідуального базового місяця; не застосував січень 2008 року як базовий місяць при нарахуванні поточної індексації грошового забезпечення з 01.12.2015 по 31.12.2016 та не виплатив її; не нарахував та не виплатив поточну індексацію з 01.01.2017 по 31.05.2017 з урахуванням січня 2017 року як базового місяця; не нарахував та не виплатив поточну індексацію з 01.03.2018 по 29.05.2019 з урахуванням березня 2018 року як базового місяця; не нарахував та не виплатив індексацію-різницю за період з 01.03.2018 по 31.12.2022.

З урахуванням наведеного та з покликанням на нормативно-правові акти, наведені у тексті позовної заяви, зазначає, що відповідач вчинив протиправну бездіяльність, якою порушив право позивача на повний розрахунок при звільненні та належне грошове забезпечення, що стало підставою для звернення до суду з цим позовом.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 08.01.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

У відзиві на позовну заяву відповідач позовні вимоги заперечив та у їх задоволенні просив відмовити повністю. В обґрунтування цієї позиції вказав, що ОСОБА_1 , у період з квітня 2008 року по грудень 2022 року включно здійснювалось нарахування та виплата індексації грошового забезпечення згідно чинного законодавства: квітень 2008 року (базовий місяць квітень 2008 року - місяць прийняття на службу позивача), травень 2008 року (базовий місяць - травень 2008 року), згідно порядку нарахування індексації право на нарахування та виплату наступило у листопаді 2008 року, квітень 2009 року (базовий місяць квітень 2009 року), червень 2009 року (базовий місяць червень 2009 року), з листопада 2012 року по вересень 2015 року позивач перебувала у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Під час відпустки два рази було присвоєне спеціальне звання та була підвищена надбавка за вислугу років позивачу. Тому при виході на службу індексація виплачувалася ОСОБА_1 , в сумі 759,80 грн., з січня 2016 року крім фіксованої суми грошове забезпечення проіндексовувалось позивачу. З січня 2017 року (базовий місяць січень 2017 року), право на нарахування та виплату індексації наступило у червні 2017 року, з березня 2018 року (базовий місяць березень 2018 року), з січня 2019 року по серпень 2020 року позивач перебувала у додатковій відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, з серпня 2020 року по грудень 2022 року індексація нараховувалася та виплачувалася позивачу. Крім того, вказує на пропуск позивачем місячного строку звернення до суду, визначеного частиною п`ятою статті 122 КАС України.

Інших заяв по суті справи на адресу суду не надходило.

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище позивача - Будь) у період з 01.04.2008 по 06.10.2023 включно проходила службу в ДУ «Луцький слідчий ізолятор», при цьому у період з 05.11.2012 по 21.09.2015 включно та з 30.05.2019 по 01.08.2020 включно позивач перебувала у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, що підтверджується копією трудової книжки позивача (а.с. 11-13), копією її послужного списку (а.с. 14-16), довідкою ДУ «Луцький слідчий ізолятор» від 22.01.2024 №СІ/34/8 (а.с. 74), наказами від 31.03.2008 №37 о/с (а.с. 63), від 05.11.2012 №67 о/с (а.с. 64), від 22.09.2015 №60 о/с (а.с. 65), від 29.05.2019 №38 о/с-19 (а.с. 66), від 31.07.2020 №43/ос-20 (а.с. 67), від 05.10.2023 №57/ос-23 (а.с. 68).

ДУ «Луцький слідчий ізолятор» листом від 01.11.2023 № Сі/3855/9, у відповідь на адвокатський запит від 25.10.2023 № 25/10, надіслала розрахункові листи ОСОБА_1 за 2008-2023 роки та довідку-розрахунок індексації грошового забезпечення.

Представник позивача зазначив, що із вказаних вище документів вбачається, що відповідач протиправно ОСОБА_1 : 1) не нарахував та не виплатив поточну індексацію грошового забезпечення за період з 01.04.2008 по 30.11.2008, з 01.04.2009 по 30.11.2009 з визначенням індивідуального базового місяця; 2) не застосував січень 2008 року як базовий місяць при нарахуванні поточної індексації грошового забезпечення з 01.12.2015 по 31.12.2016 та не виплатив її; 3) не нарахував та не виплатив поточну індексацію з 01.01.2017 по 31.05.2017 з урахуванням січня 2017 року як базового місяця; 4) не нарахував та не виплатив поточну індексацію з 01.03.2018 по 29.05.2019 з урахуванням березня 2018 року як базового місяця; 5) не нарахував та не виплатив індексацію-різницю за період з 01.03.2018 по 31.12.2022.

При вирішенні даного спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.

Правові основи організації та діяльності Державної кримінально-виконавчої служби України, її завдання та повноваження визначає Закон України від 23.06.2005 № 2713-IV «Про Державну кримінально-виконавчу службу України».

Згідно із частиною п`ятою статті 23 цього Закону на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби поширюється соціальний захист поліцейських, визначений Законом України «Про Національну поліцію», а також порядок і умови проходження служби, передбачені для поліцейських. Умови і розміри грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників кримінально-виконавчої служби визначаються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 16 Закону України від 05.10.2000 № 2017-III «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» (далі - Закон № 2017-III) держава гарантує забезпечення основних потреб громадян на рівні встановлених законом державних соціальних стандартів і нормативів.

За змістом статті 18 Закону № 2017-III законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії щодо, зокрема індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.

Державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (частина друга статті 19 Закону № 2017-III).

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України від 03.07.1991 № 1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення» (далі - Закон № 1282-XII).

Статтею 1 Закону № 1282-XII визначено, що: індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг; індекс споживчих цін - показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання; поріг індексації - величина індексу споживчих цін, яка надає підстави для проведення індексації грошових доходів населення.

Згідно з частиною першою статті 2 Закону № 1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).

Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення (частина шоста статті 2 Закону № 1282-XII).

Відповідно до статті 4 Закону № 1282-XII (у редакції, що діяла до 01.01.2016) індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті. Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін. У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв`язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Статтею 4 Закону № 1282-XII (у редакції, що діяла після 01.01.2016) індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті. Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін. У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв`язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно з частинами першою, другою статті 5 Закону №1282-XII підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів. Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.

Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, державних та приватних виконавців, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників визначає Порядок № 1078.

Згідно з пунктом 1-1 Порядку № 1078, який застосовувався до 01.01.2016, підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 101 відсотка. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 року - місяця опублікування Закону України від 06.02.2003 № 491-IV «Про внесення змін до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення». Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.

Згідно з пунктом 1-1 Порядку № 1078 (із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2016 № 77, застосовується з 01.01.2016) підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 року - місяця опублікування Закону України від 06.02.2003 № 491-IV «Про внесення змін до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення». Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.

За змістом пункту 2 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.

Абзацами першим-третім пункту 5 Порядку № 1078 (у редакції, яка діяла до 15.12.2015) передбачено, що у разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. У базовому місяці значення індексу споживчих цін приймається за 1 або 100 відсотків. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться. З наступного місяця здійснюється обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації. У разі коли підвищення розмірів мінімальних соціальних гарантій, зазначених в абзаці першому цього пункту, не супроводжується зростанням грошових доходів громадян, передбачених пунктом 2 цього Порядку, грошові доходи індексуються на загальних підставах відповідно до пунктів 1-1 і 4 цього Порядку. У разі коли грошовий дохід з урахуванням суми підвищення менше суми грошового доходу з урахуванням індексації до його підвищення, у базовому місяці сума загального доходу визначається з таким розрахунком, щоб сума грошового доходу з урахуванням індексації не перевищувала загального доходу до його підвищення. Приклад проведення індексації у разі підвищення грошових доходів наведено в додатку 4 до цього Порядку.

Згідно з абзацами першим-сьомим пункту 5 Порядку № 1078 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1013, який застосовується з 01.12.2015) у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу. Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру. До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку. Приклади проведення індексації грошових доходів громадян у разі їх підвищення наведено у додатку 4.

Відповідно до вимог абзацу 3 пункту 10-1 Порядку №1078 (в редакції, чинній до 15.12.2015) обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації заробітної плати новоприйнятих працівників здійснювалось з місяця прийняття працівника на роботу.

В той же час, з 01.12.2015 згідно з Постановою Кабінету Міністрів № 526 від 13.06.2012 в редакції Постанови Кабінету Міністрів № 1013 від 09.12.2015 Порядок доповнено пунктом 10-2, відповідно до якого для новоприйнятих працівників обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку займає працівник.

Отже, враховуючи, що індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру, механізм індексації має універсальний характер. У свою чергу, правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють наступне виникнення права на отримання індексації.

Суд, здійснивши порівняльний аналіз законодавства про індексацію грошових доходів, дійшов висновку, що новим базовим місяцем для обчислення індексації грошового забезпечення:

- до 01.12.2015 був місяць прийняття працівника на роботу та місяць збільшення заробітної плати;

- після 01.12.2015 є місяць збільшення тарифної ставки (окладу).

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 19.05.2022 у справі № 200/3859/21 та від 22.03.2023 у справі № 380/4689/21, від 23.03.2023 у справі № 400/3826/21.

Таким чином, з урахуванням наведених вище норм, вбачається, що до 01.12.2015 фактично місяць, в якому відбулося підвищення є базовим місяцем при проведенні індексації грошового забезпечення військовослужбовців. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться. З наступного місяця здійснюється обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.

Починаючи з грудня 2015 року обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється не індивідуально для кожного працівника в залежності від прийняття його на роботу або зростання його доплат та надбавок, а від моменту останнього перегляду тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник.

Отже, до 01.12.2015 будь-яке зростання доходів громадян, в тому числі військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, мало наслідком зміну базового місяця для нарахування індексації.

Доводи представника позивача щодо ненарахування ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.04.2008 по 30.11.2008 та з 01.04.2009 по 30.11.2009 зводяться виключно до того, що відповідач неправильно визначив базовий місяць для проведення індексації грошового забезпечення за вказаний період та, на його думку, таким місяцем є місяць прийняття на службу або місяць збільшення тарифного окладу або будь-якої постійної складової грошового забезпечення позивача.

З цього приводу суд зазначає наступне.

За правилами абзацу першого пункту 5 Порядку №1078 (в редакції до 01.12.2015) індексація грошових доходів, отриманих громадянами за базовий місяць, не провадиться. З наступного місяця здійснюється обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.

Згідно наказу від 31.03.2008 №37 о/с (а.с. 63) позивача прийнято на службу з 01.04.2008, тому відповідно до вимог абзацу першого пункту 5 Порядку №1078 (в редакції до 01.12.2015) квітень 2008 року став базовим місяцем.

Як вбачається з розрахункових листів за 2008-2009 роки (а.с .20) позивачу: у травні 2008 року вперше виплачено оклад за спеціальне звання (у квітні 2008 року оклад за спеціальне звання не виплачувався), тому травень 2008 року став базовим місяцем; у червні 2008 року збільшено посадовий оклад та оклад за спеціальне звання, тому червень 2008 року став базовим місяцем; у квітні 2009 року вперше виплачено надбавку за вислугу років, тому квітень 2009 року став базовим місяцем; у червні 2009 року збільшено оклад за спеціальне звання, тому червень 2009 року став базовим місяцем.

Враховуючи обґрунтування позовних вимог в цій частині суд зазначає, що з довідок ДУ «Луцький слідчий ізолятор» від 23.01.2024 №Сі/35/9 (а.с. 72), від 23.01.2024 №Сі/36/9 (а.с. 71) та довідки-розрахунку індексації грошового забезпечення (а.с. 19) вбачається, що при нарахуванні ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.04.2008 по 30.11.2008, з 01.04.2009 по 30.11.2009 включно (спірний період) відповідачем було застосовано такі базові місяці - квітень, травень, червень 2008 року, квітень, червень 2009 року, що відповідає вимогам пункту 5 Порядку №1078 (в редакції до 01.12.2015).

Таким чином, оскільки відповідач правильно застосував вказані вище базові місяця для проведення індексації грошового забезпечення за період з 01.04.2008 по 30.11.2008 та з 01.04.2009 по 30.11.2009, а позовна заява не містить будь-яких інших обґрунтувань неправильного нарахування індексації грошового забезпечення за вказаний період, тому у задоволенні взаємопов`язаних позовних вимог в цій частині належить відмовити.

Щодо взаємопов`язаних позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення: за період з 01.12.2015 по 31.12.2016 включно із застосуванням січня 2008 року як місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін для індексації грошового забезпечення (базового місяця); за період з 01.01.2017 по 31.05.2017 включно із застосуванням січня 2017 року як місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін для індексації грошового забезпечення (базового місяця); за період з 01.03.2018 по 29.05.2019 з урахуванням березня 2018 року як місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін для індексації грошового забезпечення (базового місяця), то суд зазначає наступне.

Внаслідок змін, запроваджених Постановою №1013, з 01.12.2015 діють єдині правила проведення індексації при підвищенні заробітної плати працівників, незалежно від дати їхнього прийняття, переведення, виходу на роботу чи зростання заробітної плати за рахунок будь-якої її постійної складової.

У зв`язку з цими змінами Порядок проведення індексації грошових доходів населення у редакції, що застосовується з 01.12.2015, не містить поняття «базовий місяць» і передбачає уніфікований механізм визначення індексації у разі підвищення заробітної плати.

Для проведення індексації з 01.12.2015 замість терміну «базовий місяць» використовується поняття «місяць підвищення доходу», яке має інший зміст.

Місяць підвищення доходу - це місяць, у якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Таке визначення цього поняття слідує із системного тлумачення пункту 5 Порядку №1078 у редакції, яка була запроваджена з 01.12.2015.

Місяць підвищення доходу при зростанні заробітної плати визначається тільки в разі, якщо підвищена тарифна ставка (оклад). Тож з 01.12.2015 зростання заробітної плати за рахунок інших постійних її складових, без підвищення тарифної ставки (окладу), не призводить до визначення нового місяця підвищення доходу.

У цьому полягає одна з основних відмінностей поняття «місяць підвищення доходу» від терміну «базовий місяць», позаяк визначення останнього залежало також від факту зростання заробітної плати за рахунок будь-якої її постійної складової.

Водночас вилучення терміну «базовий місяць» та запровадження поняття «місяць підвищення доходу» не вплинуло на правило обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації. Як у «базовому місяці», так і у «місяці підвищення доходу» індекс обчислення споживчих цін приймається за 1 або 100 відсотків, а обчислення цього індексу для проведення подальшої індексації здійснюється наростаючим підсумком із наступного місяця.

Отже, з урахуванням наведених нормативних положень, розрахунок індексації грошового забезпечення позивача з 01.12.2015 не прив`язаний до місяця прийняття (переведення, виходу) на службу чи місяця зростання грошового забезпечення за рахунок будь-якої його постійної складової.

Із 01.12.2015 відправною точкою для визначення місяця підвищення доходу в позивача та початку обчислення індексу споживчих цін наростаючим підсумком є місяць останнього підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку він займав.

Системний аналіз приписів Постанови №1013 у взаємозв`язку із запровадженими нею змінами до пунктів 5, 10-2 Порядку №1078, дають суду підстави дійти висновку про те, що для проведення подальшої індексації грошового забезпечення відповідачу з 01.12.2015 належало переглянути «базовий місяць», визначений за старими правилами, змінивши його на «місяць підвищення доходу», тобто на місяць останнього підвищення тарифних ставок (окладів) за посадою, займаною позивачем.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 23.03.2023 у справі № 400/3826/21.

07.11.2007 Кабінет Міністрів України прийняв постанову №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова №1294), відповідно до пункту першого якої грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Схема посадових окладів осіб рядового і молодшого начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби була затверджена Додатком 23 до Постанови № 1294, яка набрала чинності з 01.01.2008.

Отже, з набранням чинності Постановою № 1294 відбулись зміни розміру тарифних ставок (посадових окладів) відповідних категорій осіб, зокрема і посадового окладу позивача.

Надалі, згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2016 №1036 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 р. № 1294», яка набрала чинності з 01.01.2017, до Постанови № 1294 внесено зміни, зокрема, в частині визначення посадових окладів осіб начальницького складу установ виконання покарань.

Відтак з 01.01.2017 посадовий оклад позивача змінився, вказане також підтверджується розрахунковим листом (а.с. 23 зворот), що є підставою для встановлення іншого базового місяця для проведення індексації.

Таким чином, за період з 01.12.2015 по 31.12.2016 базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення позивача є січень 2008 року, а з 01.01.2017 - січень 2017 року.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що ОСОБА_1 з червня 2012 року було встановлено фіксовану суму індексації грошового забезпечення без визначення базового місяця, тому при виході з відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (вересень 2015 року) індексація зафіксувалася та виплачувалася у фіксованій сумі, при цьому жодних обґрунтувань щодо виплати позивачу індексації за період з 01.12.2015 по 31.12.2016 у фіксованій сумі відповідач не зазначив.

З довідок ДУ «Луцький слідчий ізолятор» від 23.01.2024 №Сі/35/9 (а.с. 72), від 23.01.2024 №Сі/36/9 (а.с. 71) та довідки-розрахунку індексації грошового забезпечення за 2015-2016 (а.с. 19) також вбачається, що у період з 01.12.2015 по 31.12.2016 відповідач виплачував позивачу індексацію грошового забезпечення у фіксованій сумі без визначення базового місяця, тобто відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що визначені чинним законодавством, відтак позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Як зазначалось вище, у січні 2017 року підвищено розмір посадового окладу позивача, тому обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення посадових окладів, тобто - з лютого 2017 року.

У свою чергу, за даними Державної служби статистики України, індекс споживчих цін (%), на підставі яких здійснюється розрахунок індексів для проведення індексації за лютий 2017 року становив 101,0 %. Цей індекс опубліковано в березні 2017 року. Оскільки він не перевищує порога індексації (103 %), право на індексацію в місяці, що настає за місяцем, у якому опубліковано цей індекс, тобто у квітні 2017 року, не настає. У подальшому за березень 2017 року індекс споживчих цін становив 101,8 %. Цей індекс опубліковано у квітні 2017 року. Оскільки наростаючим підсумком за лютий - березень (1,01 х 1,018 х 100) він не перевищує порога індексації (103 %), право на індексацію в місяці, що настає за місяцем, у якому опубліковано цей індекс, тобто у травні 2017 року, не настає. Індекс споживчих цін у квітні 2017 року становить 100,9 %. Цей індекс опубліковано у травні 2017 року. Оскільки наростаючим підсумком індекс споживчих цін за лютий - квітень 2017 року дорівнюватиме 103,74 % (1,01 х 1,018 х 1,009 х 100), що перевищує поріг індексації (103 %), то право на індексацію виникне у червні 2017 року (наступний місяць за місяцем публікації індексу за квітень 2017 року).

Відтак, у квітні 2017 року індекс споживчих цін перевищив поріг індексації понад 103 % та склав 103,74 %, а тому у позивача виникло право на індексацію у місяці, що настає за місяцем, у якому опубліковано цей індекс - у червні 2017 року.

Суд зауважує, що відповідач з червня (місяця, коли виникли підстави для нарахування та виплати індексації грошового забезпечення) по лютий 2018 року провів нарахування і виплату індексації грошового забезпечення позивача, при цьому за період з 01.01.2017 по 28.02.2018 базовим місяцем при нарахуванні індексації визначено січень 2017 року. Вказане підтверджується розрахунковими листами за 2017-2018 роки (а.с. 23), довідкою ДУ «Луцький слідчий ізолятор» від 23.01.2024 №Сі/35/9 (а.с. 72) та довідкою-розрахунком індексації грошового забезпечення за 2017-2018 роки (а.с. 19).

Постанова №1294 втратила чинність 01.03.2018 на підставі постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою встановлені нові схеми тарифних розрядів за основними типовими посадами осіб начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, та які дотепер не змінювалися.

Відтак, березень 2018 року в контексті застосування у спірних правовідносинах норми абзацу першого пункту 5 Порядку № 1078 є місяцем підвищення доходів (базовим місяцем) позивача. Вказана обставина сторонами у справі не заперечується.

Як вбачається довідок ДУ «Луцький слідчий ізолятор» від 23.01.2024 №Сі/35/9 (а.с. 72), від 23.01.2024 №Сі/36/9 (а.с. 71) та довідки-розрахунку індексації грошового забезпечення за 2018 рік (а.с. 19), починаючи з 01.03.2018 по 29.05.2019 при нарахуванні індексації грошового забезпечення відповідачем застосовано базовий місяць березень 2018 року.

Отже, матеріалами справи підтверджено, що з 01.01.2017 по 31.05.2017 (спірний період) базовим місяцем при нарахуванні позивачу індексації визначено січень 2017 року, а з 01.03.2018 по 29.05.2019 (спірний період) - березень 2018 року, тобто при визначенні базових місяців у вказані періоди відповідач діяв правомірно та в межах визначеного законом порядку, тому позовні вимоги в цих частинах є безпідставними та такими, що до задоволенню не підлягають.

При вирішенні спору, в силу приписів частини п`ятої статті 242 КАС України, суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постанові Верховного Суду від 29.11.2021 у справі № 120/313/20-а, які полягають, зокрема, у такому.

Місяць, у якому відбулося підвищення тарифної ставки (окладу), є базовим для проведення індексації. За змістом пункту 5 Порядку № 1078 підставою для встановлення чи зміни базового місяця при проведенні індексації грошового забезпечення є підвищення тарифної ставки (окладу) військовослужбовця. Отже, базовий місяць для такої індексації визначається нормативно і відповідач не наділений повноваженнями діяти на свій розсуд, обираючи інакший місяць базовим, ніж той, у якому відбулося підвищення тарифної ставки (окладу). Тому у разі настання визначених законодавством умов, відповідач зобов`язаний вчинити конкретну дію на користь позивача - провести індексацію його грошового забезпечення, враховуючи нормативно визначений базовий місяць. Якщо відповідач цієї дії не вчиняє, останнього можна зобов`язати до її вчинення у судовому порядку. Аналіз пункту 5 Порядку №1078 свідчить про те, що обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації пов`язується з місяцем підвищенням тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає військовослужбовець. Отже, збільшення грошового забезпечення не за рахунок зростання тарифної ставки (окладу), а завдяки додатковим видам грошового забезпечення, не дає підстав вважати відповідний місяць базовим для подальшої індексації.

З урахуванням наведених норм чинного законодавства України, встановлених обставин справи та наданих суду статтею 245 КАС України повноважень, взаємопов`язані позовні вимоги в цих частинах належить задовольнити частково у спосіб прийняття судом рішення про визнання бездіяльності відповідача протиправною щодо незастосування при нарахуванні та виплаті позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 31.12.2016 включно січня 2008 року як місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін для індексації грошового забезпечення (базового місяця), зобов`язання відповідача провести позивачу перерахунок та виплату (з урахуванням раніше виплачених сум) індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 31.12.2016 включно із застосуванням січня 2008 року як місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін для індексації грошового забезпечення (базового місяця), та про відмову у задоволенні решти позовних вимог.

Вирішуючи позов в частині позовних вимог, які стосуються нарахування та виплати індексації-різниці грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 включно відповідно до абзаців 3-6 пункту 5 Порядку № 1078, суд зазначає таке.

Порядок №1078 передбачає можливість виплати двох видів індексації грошового доходу, умовно кажучи, поточної та індексації-різниці. Суми цих індексацій можуть нараховуватися і одночасно, і окремо одна від одної.

Право на отримання поточної індексації виникає у випадку, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який з 01.01.2016 встановлений у розмірі 103 відсотка (абзац другий пункту 1-1, абзац шостий пункту 5 Порядку №1078).

Сума цієї індексації визначається як результат множення грошового забезпечення, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (абзаци другий, п`ятий пункт 4 Порядку №1078).

Відповідно до офіційних даних, що містяться на сайті Державної служби статистики України, з квітня 2018 року по жовтень 2018 року індекс споживчих цін не перевищував 103 %. При цьому, індекс інфляції за жовтень 2018 року опубліковано у листопаді 2018 року, а тому право на отримання поточної індексації виникло з грудня 2018 року.

Поряд з тим, спірним є питання застосування відповідачем абзаців третього-шостого пункту 5 Порядку №1078, якими врегульовано питання виплати індексації у місяці підвищення посадових окладів, а також виплати визначеної суми індексації до чергового підвищення тарифних ставок (окладів). У наведених положеннях йде мова про індексацію, право на яку виникає тільки тоді, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір доходу менший суми можливої індексації, визначеної в цьому місяці.

При цьому абзаци третій, четвертий пункту 5 Порядку №1078 (зі змінами, які застосовувалися з 01.12.2015 до 01.04.2021) передбачили обставини, за наявності яких у місяці підвищення доходу індексація (не)нараховується, а саме: сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац третій); сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац четвертий).

З 02.04.2021 абзац п`ятий Порядку №1078 діє у редакції постанови Уряду від 31.03.2021 №278 і встановлює, що у разі зростання грошового доходу за рахунок інших його складових без підвищення тарифних ставок (посадових окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення грошового доходу. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (посадового окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові грошового доходу, які не мають разового характеру.

Якщо у місяці підвищення тарифних ставок (посадових окладів) сума цієї індексації нараховується, то абзац шостий пункту 5 Порядку №1078 (в редакції Постанови №1078 зі змінами) додатково указує, що ця сума індексації-різниці виплачується до наступного підвищення тарифних ставок (посадових окладів) і до неї надалі додається поточна індексація, яка складається, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації у розмірі 103 відсотки.

Отже, для вирішення питання про наявність підстав для виплати індексації у місяці підвищення доходу, яким з набранням чинності Постановою №704 став березень 2018 року, необхідно враховувати розмір підвищення грошового доходу, що відбувся у зв`язку зі зміною посадових окладів, а також суму індексації у місяці підвищення грошового доходу (у березні 2018 року) з метою порівняння цих величин. Сума індексації у березні 2018 року розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу з урахуванням положень абзацу четвертого пункту 5 Порядку №1078. Якщо у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) сума цієї індексації нараховується, то абзац шостий пункту 5 Порядку №1078 додатково указує, що ця сума індексації-різниці виплачується до наступного підвищення тарифних ставок (окладів) і до неї надалі додається поточна індексація, яка складається, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації у розмірі 103 відсотки.

Таким чином, у березні 2018 року як місяці підвищення доходу позивача (посадового окладу) відповідачу належало вирішити питання, чи має позивач право на отримання суми індексації-різниці, а якщо так, то у якій сумі.

Суд зауважує, що розмір підвищення доходу в березні 2018 року визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення у лютому 2018 року. В обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (друге речення абзацу п`ятого пункту 5 Порядку №1078).

Сума можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац п`ятий пункту 4 Порядку №1078). Відповідно до абзацу п`ятого пункту 4 Порядку №1078 сума можливої індексації грошового забезпечення за березень 2018 року розраховується так: прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.03.2018 помножити на величину приросту індексу споживчих цін і поділити на 100 відсотків, що становить 4463,15 грн (1762,00 грн, прожитковий мінімум у березні 2018 року х 253,30%, величина приросту індексу споживчих цін/ 100).

Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року, то це є підставою для нарахування й виплати позивачу індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.

Такі ж висновки щодо застосування пункту 5 Порядку №1078 застосовано Верховним Судом у постановах від 12.04.2023 у справі №420/6982/21, від 11.05.2023 у справі №260/6386/21 та ін.

Зі змісту розрахункового листка за 2018 рік (а.с. 23 зворот) видно, що грошове забезпечення позивача у лютому 2018 року становило 6997,20 грн (посадовий оклад (1130,00 грн.), оклад за спеціальне звання (60,00 грн.), надбавка за вислугу років (238,00 грн.), надбавка за ОУС (714,00 грн), премія (4855,20 грн.)), а у березні 2018 року - 7232,25 грн (посадовий оклад (3000,00 грн.), оклад за спеціальне звання (950,00 грн.), надбавка за вислугу років (1185,00 грн.), надбавка за ОУС (1797,25грн), премія (300,00 грн.) (до уваги взято положення другого речення абзацу п`ятого пункту 5 Порядку №1078).

За встановлених обставин справи відповідач не нараховував і не виплачував позивачу індексацію-різницю з 01.03.2018 та з огляду на зміст відзиву на позовну заяву не вирішував питання щодо наявності у позивача права на цей вид індексації.

Отже, у випадку, який розглядається, відповідач вчинив протиправну бездіяльність, яка полягає саме у невирішенні питання про наявність у позивача права на отримання індексації-різниці з 01.03.2018.

В той же час суд враховує, що з 30.05.2019 по 01.08.2020 включно позивач перебувала у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, що підтверджується наказами від 29.05.2019 №38 о/с-19 (а.с. 66) та від 31.07.2020 №43/ос-20 (а.с. 67).

Також суд звертає увагу на те, що відповідно до приписів Закону №1282-ХІІ та Порядку №1078 нарахування індексації належить до безпосередніх повноважень відповідача як роботодавця. Визначення розміру індексації грошового забезпечення, який підлягає виплаті на користь позивача, належить до компетенції відповідача і суд не має повноважень здійснювати його розрахунок до моменту проведення такого розрахунку відповідачем. Суд наділений лише повноваженнями перевірити правильність такого розрахунку у контексті застосування нормативно-правових приписів, що регулюють спірні правовідносини.

Виходячи із повноважень, визначених статтею 245 КАС України, а також меж позовних вимог, суд дійшов переконання, що позов у цій частині позовних вимог слід задовольнити частково у спосіб визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо вирішення питання про наявність у позивача права на отримання індексації-різниці з 01.03.2018 відповідно до вимог абзаців третього - шостого пункту 5 Порядку №1078 та зобов`язання відповідача здійснити позивачу перерахунок та виплату індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 (за виключенням періоду з 30.05.2019 по 01.08.2020) відповідно до вимог абзаців четвертого - шостого пункту 5 Порядку №1078 та про відмову у задоволенні решти позовних вимог.

При цьому суд не погоджується із твердженням відповідача про пропущення позивачем строку звернення до суду з огляду на таке.

Спір щодо нарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення є спором, пов`язаним з недотриманням законодавства про оплату праці.

Частиною першою статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Приписами частин третьої та п`ятої статті 122 КАС України установлено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Отже, КАС України передбачає можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду. Таким спеціальним строком для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, установлений частиною п`ятою статті 122 КАС України.

Втім положення статті 122 КАС України не містять норми, які б врегульовували порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати (грошового забезпечення) у разі порушення законодавства про оплату праці.

Верховний Суд у постанові від 26.10.2023 у справі №380/653/23, вирішуючи питання про те, якою нормою закону слід керуватися при розгляді справи щодо невиплати військовослужбовцю одноразової грошової допомоги у зв`язку із звільненням з військової служби, зважаючи на гарантування конституційного права на своєчасне одержання винагороди за працю та рівність усіх працівників у цьому праві, наголосив, що положення статті 233 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) в частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов`язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні перед частиною п`ятою статті 122 КАС України.

Відповідно до частини другої статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України від 01.07.2022 № 2352-IX) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Законом України від 01.07.2022 №2352-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», який набрав чинності з 19.07.2022, частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено в такій редакції:

«Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)».

Таким чином, до 19.07.2022 КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

Аналогічний правовий висновок викладений у рішенні Верховного Суду від 06.04.2023 у справі №260/3564/22 та у постановах від 19.01.2023 у справі №460/17052/21 і від 25.04.2023 у справі №380/15245/22.

Варто зауважити, що частина друга статті 233 КЗпП України стосується виплати всіх сум, що належать працівникові у разі його звільнення.

Верховний Суд у своїх висновках неодноразово наголошував, що виходячи зі змісту трудових правовідносин між працівником та підприємством, установою, організацією, під «належними звільненому працівникові сумами» необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право станом на дату звільнення згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем (заробітна плата, компенсація за невикористані дні відпустки, вихідна допомога тощо).

Отже, безпідставними є доводи відповідача про застосування до спірних правовідносин строку звернення до суду, встановленого частиною п`ятою статті 122 КАС України, оскільки предметом спору у цій справі є ненарахування та невиплата позивачу індексації грошового забезпечення.

На момент звільнення позивача зі служби (06.10.2023) частина друга статті 233 КЗпП України передбачає, що у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, встановлено тримісячний строк, який обчислюється з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.

З урахуванням наведеного підстав вважати, що при зверненні 27.12.2023 (згідно відбитку календарного штемпеля на конверті, в якому позов скеровано до суду) до суду із цим позовом позивачем пропущено тримісячний строк, немає.

Керуючись статтями 243 - 246, 262 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Державної установи «Луцький слідчий ізолятор» щодо незастосування при нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 31.12.2016 включно січня 2008 року як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця).

Зобов`язати Державну установу «Луцький слідчий ізолятор» провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату (з урахуванням раніше виплачених сум) індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 31.12.2016 включно із застосуванням січня 2008 року як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця).

Визнати протиправною бездіяльність Державної установи «Луцький слідчий ізолятор» щодо вирішення питання відповідно до вимог абзаців третього-шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, про наявність у ОСОБА_1 права на отримання індексації-різниці з 01.03.2018.

Зобов`язати Державну установу «Луцький слідчий ізолятор» здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату (з урахуванням раніше виплачених сум) індексації-різниці грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 (за виключенням періоду з 30.05.2019 по 01.08.2020 включно) відповідно до вимог абзаців четвертого - шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач: Державна установа «Луцький слідчий ізолятор» (43025, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Нестора Бурчака, 3, код ЄДРПОУ 08562683).

Суддя О. О. Андрусенко