Рішення

від 01.04.2024 по справі 160/1265/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2024 рокуСправа №160/1265/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Турлакової Н.В.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Крона Імпульс Плюс» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Крона Імпульс Плюс» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 19.12.2023 року №0/389770407 ГУ ДПС у Дніпропетровській області Соборна ДПІ про застосування штрафу у розмірі 10 728,90 грн за встановлені порушення граничних строків реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, визначених ст.201 Податкового кодексу України, та згідно з пунктом 120.1 статті 120 Податкового кодексу України за порушення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що оскаржуваним податковим повідомленням - рішенням ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 19.12.2023 року №0/389770407 протиправно нараховано штрафні санкції у розмірі 10 728,90 грн., оскільки підприємством у встановлений законодавством строк надіслано до податкового органу податкові накладні/розрахунки коригування. Днем реєстрації ПН/РК є днем їх направлення в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну та митну політику, що і було зроблено позивачем. Позивач зазначає, що своєчасно виконав зобов`язання щодо приймання та надсилання розрахунків - коригувань до податкових накладних, які надійшли від контраегентів, а тому оскаржуване рішення є необґрунтованим та таким, що не відповідає вимогам ПК України та підлягає скасуванню.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 січня 2024 року прийнято до свого провадження вказану позовну заяву та згідно ч.2 ст.257 КАС України ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Від відповідача до суду надійшов відзив на позов, в якому він пред`явлений позов не визнає та заперечує проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що на платника податків покладено обов`язок щодо реєстрації ПН/РК в ЄРПН у термін встановлений податковим законодавством. Порушення встановленого терміну реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування свідчить про наявність порушення, за яке передбачена відповідальність у вигляді штрафу в залежності від терміну такого порушення. Штрафні санкції за порушення граничних термінів реєстрації в ЄРПН податкових накладних та розрахунків коригування застосовуються контролюючими органами в порядку та розмірах, передбачених ст. 120-1 ПКУ, до особи, на яку покладено обов`язок щодо такої реєстрації, незалежно від причин, які призвели до порушення. За результатами перевірки позивача складено акт камеральної перевірки від 14.11.2023 №41811/04-36-04-07/41429568 щодо порушення термінів реєстрації в ЄРПН податкових накладних, яким встановлено порушення граничних термінів реєстрації в ЄРПН 11-ох податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних від 1 до 410 днів. Подані позивачем податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних зареєстровані з пропуском встановленого податковим законодавством строку, а тому підстави для скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відсутні.

За правилами частини 6 статті 120 КАС України, якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

За приписами ч.5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

За викладених обставин, у відповідності до вимог ст.ст.258, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Першим днем для прийняття рішення по даній справі є 22.03.2024р. припадає на період перебування судді на лікарняному, у зв`язку з чим, дане рішення прийнято першим робочим днем - 01.04.2024р.

Дослідивши чинне законодавство та матеріали справи, суд доходить наступних висновків.

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Товариство з обмеженою відповідальністю «Крона Імпульс Плюс» (код ЄДРПОУ 41429568) зареєстровано 03.07.2017 року, основний вид діяльності: основний вид діяльності 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 розділу І та підпункту 75.1.1, пункту 75.1 статті 75 та статті 76 розділу II Податкового кодексу України, головним державним інспектором Соборного відділу податків і зборів з юридичних осіб управління оподаткування юридичних осіб ГУ ДПС у Дніпропетровській області проведено камеральну перевірку щодо дотримання порядку реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до таких накладних з податку на додану вартість в Єдиному реєстрі податкових накладних Товариства з обмеженою відповідальністю «Крона Імпульс Плюс» за січень, лютий, березень, травень, листопад, грудень 2022 року та січень 2023 року, за результатами якої складено акт камеральної перевірки №41811/04-36-04-07/41429568 від 14.11.2023 року,

Перевіркою даних ЄРПН було встановлено порушення підприємством п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, а саме порушення граничних термінів реєстрації в ЄРПН 11-ох податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних. Затримка реєстрації в ЄРПН зазначених податкових накладних склала від 1 до 410 днів.

Позивачем подані запереченнявих.№3011/2023 від 30.11.2023р.на вказаний акт камеральної перевірки, за результатами розгляду яких, ГУ ДПС у Дніпропетровській області листом №81795/6/04-36-04-07-18 від 14.12.2023р. повідомило, що висновки податкового органу викладеній в Акті перевірки №41811/04-36-04-07/41429568 від 14.11.2023 року правомірні, відповідають нормам чинного законодавства та залишаються без змін.

На підставі вказаного акта камеральної перевірки №41811/04-36-04-07/41429568 від 14.11.2023 року, ГУ ДПС у Дніпропетровській області винесено податкове повідомлення-рішення форми «Н» №0/389770407 від 19.12.2023р. яким до ТОВ «Крона Імпульс Плюс» застосовано штрафні санкції у загальній сумі 10 728,9 грн. (відповідно до терміну затримки реєстрації 10,30,40 та 50 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в податкових накладних) за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН.

Під час розгляду справи, судом також досліджені надані позивачем копії Протоколів руху документа/звіта та пов`язаних з ним повідомлень/квитанцій: - Додаток № 2 № 130 від 28.12.2022 року; - Додаток № 2 МІ від 31.03.2022 року; - Додаток № 2 № 1 від 13.05.2022 року; - Додаток № 2 № 2 від 13.05.2022 року; - Додаток №2 № 1 від 15.02.2022 року; - Додаток № 2 № 1 від 26.01.2022 року; - Додаток № 2 №2 від 26.01.2022 року; - Додаток № 2 № 3 від 26.01.2022 року; - Додаток № 2 № 194 від 10.01.2023 року; - Додаток № 136 від 25.11.2022 року; - Додаток № 96 від 30.12.2022 року.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Згідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення (пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України далі ПК України).

Відповідно до пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 ПК України визначено права контролюючих органів, контролюючі органи мають право, зокрема, проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків.

Пунктом 75.1 ст.75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до п. 86.2 ст.86 ПК України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42цього Кодексу.

Згідно пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (в редакції, що була чинна на момент реєстрації податкових накладних), реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Відповідно до п.120-1.1 ст. 120-1 Податкового кодексу України, порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Відповідно до п.192.1 ст.192 ПК України якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Розрахунок коригування до податкової накладної не може бути зареєстрований в Єдиному реєстрі податкових накладних пізніше 1095 календарних днів з дати складання податкової накладної, до якої складений такий розрахунок коригування.

Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних:

постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації;

отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.

Розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов`язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.

Згідно пп.192.1.1 п.192.1 ст.192 ПК України якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:

а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов`язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок;

б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв`язку з отриманням таких товарів/послуг.

Постачальник має право зменшити суму податкових зобов`язань лише після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування до податкової накладної.

Пунктом 21 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 р. № 1307 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 р. за № 137/28267, визначено, що у разі здійснення коригування сум податкових зобов`язань, а також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, не пов`язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, відповідно до статті 192 розділу V Податкового кодексу України постачальник (продавець) товарів/послуг складає розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі - розрахунок коригування) за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної.

Порядок складання розрахунку коригування та його реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних аналогічний порядку, передбаченому для податкових накладних, крім випадків, передбачених цим Порядком.

У разі складання розрахунку коригування з метою виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, не пов`язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, у розрахунку коригування зазначаються виправлені дані.

Відповідно до п.25 Порядку № 1307 розрахунок коригування, складений постачальником (продавцем) товарів (послуг) до податкової накладної, яка видана їх отримувачу - платнику податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних:

постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника (продавця) або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації;

отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику (продавцю), для чого постачальник (продавець) надсилає складений розрахунок коригування отримувачу (покупцю). З цією метою постачальник (продавець) складає у загальному порядку розрахунок коригування, у верхній лівій частині якого робить відповідну помітку "X", та надсилає його отримувачу (покупцю). Накладання кваліфікованих електронних підписів посадових осіб постачальника (продавця) та отримувача (покупця) на такий розрахунок коригування здійснюється у порядку, визначеному законодавством.

З аналізу даних правових норм слідує, що у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов`язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, складається розрахунок коригування до податкової накладної. При цьому, порядок складання розрахунку коригування та його реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних аналогічний порядку, передбаченому для податкових накладних. Таким чином, розрахунок коригування до податкової накладної має бути складеним на дату проведення перерахунку.

Відповідно до п. 11 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України:

Штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій (з урахуванням норм пункту 7 цього підрозділу).

Законом України від 12 травня 2022 року №2260-IX «Про внесення змін до ПКУ та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» (далі Закон №2260), який набрав чинності 27.05.2022, внесено зміни до пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ, згідно з яким тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022 (далі Указ №64/2022), затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-IX (далі Закон №2102-ІХ), установлено особливості для справляння податків і зборів та відновлено податковий обов`язок платників податків, у яких є можливість виконувати свої податкові обов`язки, зокрема, в частині щодо дотримання термінів сплати податків, подання податкової звітності, реєстрації ПН/РК в ЄРПН.

Відповідно пункту 69.2 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що податкові перевірки не розпочинаються, а розпочаті перевірки зупиняються, крім: а) камеральних перевірок; б) документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків та/або з підстав, визначених підпунктами 78.1.7 та 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 ПКУ, та/або документальних позапланових перевірок платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями; в) фактичних перевірок.

Порядок ведення ЄРПН затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 «Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних», із змінами та доповненнями (далі Порядок №1246).

Згідно пункту 3 Порядку №1246 операційний день триває в робочі дні з 8 години 00 хвилин до 20 години 00 хвилин. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки Реєстру, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків. Якщо граничні строки реєстрації ПН/РК припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.

Разом з тим, згідно підпункту 69.18 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, з метою захисту прав платників, збереження та захисту даних надання електронних сервісів та приймання електронних документів від платників податків здійснюються у робочі дні з 08 години 00 хвилин до 18 години 00 хвилин (до внесення змін Законом України від 12.01.2023 №2876-ІХ, який набрав чинності з 08.02.2023).

У відповідності до пункту 5 Порядку №1246 ПН/РК приймаються до Реєстру у разі дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192, пунктами 200-1.3, 200-1.9 статті 200-1 та пунктами 201.1, 201.10 і 201.16 статті 201 ПКУ, а також з урахуванням Законів України «Про електронні довірчі послуги», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Реєстрації підлягають ПН/РК (у тому числі ті, що не надаються отримувачу (покупцю) товарів/ послуг, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, складені за операціями з постачання послуг нерезидентом) незалежно від суми ПДВ в одній ПН/РК.

Відповідно до пункту 13 Порядку №1246, за результатами перевірок критеріїв, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації ПН/РК (далі квитанція).

Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації ПН/РК. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДПС (пункт 14 Порядку №1246).

У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити ПН/РК та результат перевірки. Якщо у ПН/РК за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття ПН/РК із зазначенням причини такого неприйняття (пункт 15 Порядку №1246).

Як вбачається з матеріалів справи, підставою до застосування до позивача штрафних санкцій на підставі п. 120-1.1 ст. 120 ПК України слугували висновки податкового органу про порушення позивачем граничних термінів реєстрації в ЄРПН 11-ох податкових накладних/ розрахунків коригування до податкових накладних, затримка по яким склала від 1 до 410 днів.

Так, стосовно реєстрації розрахунків коригувань до податкових накладних за січень-грудень 2022 року та січень 2023 року, суд зазначає наступне.

Пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПКУ визначено, зокрема, що порушення платниками ПДВ граничного строку, передбаченого статті 201 ПКУ, для реєстрації ПН/РК до такої податкової накладної в ЄРПН тягне за собою накладення штрафу на платника ПДВ, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 ПКУ покладено обов`язок щодо такої реєстрації.

При цьому, як було зазначено вище, відповідно до пункту 192.1 статті 192 ПКУ розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача платника податку, підлягає реєстрації в ЄРПН, зокрема отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.

Тобто, в даному випадку розрахунок коригування на зменшення суми грошового зобов`язання покладено на отримувача (покупця).

Разом з цим, ПКУ не передбачено механізм фіксації дати отримання покупцем такого розрахунку коригування, складеного до податкової накладної. Тому, з метою недопущення помилок при складанні податкової звітності та уникнення непорозумінь при обрахунку в СЕА ПДВ, доцільно реєстрацію розрахунків коригування на зменшення суми компенсації вартості товарів/ послуг до податкових накладних здійснювати з урахуванням термінів, визначених пунктом 201.10 статті 201 ПКУ/ пункту 89 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ.

Проте, інформація щодо дати та часу відправлення електронного звіту залежить від системних налаштувань дати та часу на комп`ютері, з якого проводиться відправлення документу та фіксується в Протоколі подій. Після отримання документа контролюючим органом, формується повідомлення про доставку, в якому зазначається дата, ім`я файла та час доставки електронного звіту на поштову скриньку Державної податкової служби України (далі ДПС України). Дана інформація зазначається у вкладці «Доставлено до ДПС» на панелі стану документа.

Робота програмного забезпечення, з використанням якого платники податків відправляють на реєстрацію податкові накладні (електронні документи), не контролюється ДПС.

ТОВ «М.Е.Док» у своїх листах (від 01.11.2019 №0111/1), серед іншої інформації, неодноразово повідомляло, що комп`ютерна програма M.E.doc (далі КП «M.E.doc») є прикладною програмою, що встановлюється на комп`ютері користувача. Інформація щодо відправлених документів та отриманих від контролюючого органу квитанцій до електронних звітів зберігається локально на жорсткому диску комп`ютера підприємства, доступ до якої користувач може отримати через інтерфейс КП «M.E.doc». Відправка електронних документів, а також отримання квитанцій щодо реєстрації, відбувається без участі серверів розробника, а здійснюється безпосередньо між програмою підприємства та сервером контролюючого органу. Вся інформація щодо відправлення електронного документу, а також спосіб його відправки, фіксується на вкладці «Очікується доставка» відповідного документу КП «M.E.doc» та в «Протоколі по документу». Дата та час відправлення, що фіксується КП «M.E.doc», залежить від системних налаштувань дати і часу на комп`ютері, з якого проводиться відправлення документу, та зазначається у вкладці «Очікується доставка» та в Протоколі по документу. Користувач може ознайомитися та роздрукувати інформацію, що підтверджує відправку електронної звітності.

Отже, ГУ ДПС зазначає, що відповідно до інформації/роз`яснень наданих ТОВ «М.Е.Док», дата та час відправлення електронного документу, що фіксується КП «M.E.doc», залежить від системних налаштувань дати і часу на комп`ютері, з якого проводиться відправлення документу. Тобто, якщо за будь-якої причини на комп`ютері користувача налаштовано дату та час, які не відповідають реальному, то в Протоколі по документу, який формується КП «M.E.doc», буде відображено таку нереальну дату та час.

Щодо наданих позивачем протоколів з програмного забезпечення для подання звітності до контролюючих органів та обміну юридично значущими первинними документами між контрагентами в електронному вигляді, які на думку позивача підтверджують своєчасність реєстрації в ЄРПН ПН/РК, суд дійшов висновку, що протоколи, які надані позивачем, не є достатніми доказами виконання останнім обов`язку з направлення на реєстрацію звітів, оскільки при відповідному налаштуванні персонального комп`ютера можливе їх штучне створення.

Враховуючи при цьому, що відповідні протоколи є єдиними доказами, наданими позивачем на підтвердження своєчасності реєстрації таких звітів, а стверджувані позивачем обставини не підтверджуються іншими об`єктивними доказами у справі, застосування відповідачем на підставі оскаржуваних податкових повідомлень-рішень штрафних санкцій є правомірним.

В даному випадку, позивачем не надано належних та допустимих доказів вжиття всіх залежних від нього заходів з метою своєчасного виконання обов`язку щодо реєстрації спірної податкової накладної в ЄРПН та необґрунтовано тривале зволікання з направленням податкових накладних/розрахунків коригувань до реєстрації.

Аналогічна позиція Верховного Суду зазначена у постанові від 19.08.2021 року у справі №520/11447/19.

Решта доводів та аргументів сторін висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).

Враховуючи викладене, суд робить висновок, що податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 19.12.2023 року №0/389770407 винесене правомірно та скасуванню не підлягає.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовної заяви.

Керуючись ст.ст.241-250 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Крона Імпульс Плюс» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Н.В. Турлакова