Рішення

від 01.04.2024 по справі 200/1062/24

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 квітня 2024 року Справа№200/1062/24

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Стойки В.В.

розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Донецького апеляційного суду (м. Хмельницький, площа Незалежності, ЄДРПОУ 42262513) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Донецького апеляційного суду в якій просив:

визнати протиправними дії Донецького апеляційного суду щодо видачі ОСОБА_1 :

довідки від 14.02.2024 вих. № 3.11-16/3/2024 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з базового розміру посадового окладу судді апеляційного суду, визначеного із застосуванням встановленого абзацом 5 статті 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2021 рік" від 15.12.2020 № 1082-IX розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, - 2102 гривні;

довідки від 14.02.2024 вих. № 3.11-16/4/2024 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з базового розміру посадового окладу судді апеляційного суду, визначеного із застосуванням встановленого абзацом 5 статті 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2022 рік" від 02.12.2021 № 1928-IX розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, - 2102 гривні;

довідки від 14.02.2024 вих. № 3.11-16/5/2024 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з базового розміру посадового окладу судді апеляційного суду, визначеного із застосуванням встановленого абзацом 5 статті 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2023 рік" від 03.11.2022 № 2710-IX розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, - 2102 гривні;

довідки від 14.02.2024 вих. № 3.11-16/9/2024 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з базового розміру посадового окладу судді апеляційного суду, визначеного із застосуванням встановленого абзацом 5 статті 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2024 рік" від 09.11.2023 № 3460-IX розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, - 2102 гривні;

зобов`язати Донецький апеляційний суд видати судді у відставці ОСОБА_1 довідку за формою, встановленою додатком 2 до Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 3-1 від 25.01.2008, про суддівську винагороду, яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці:

про суддівську винагороду станом на 01.01.2021, виходячи з базового розміру посадового окладу судді апеляційного суду, визначеного із застосуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2021 абзацом 4 статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" від 15.12.2020 № 1082-IX, - 2 270,00 грн, що складає 224 730,00 грн з урахуванням складових суддівської винагороди: посадового окладу - 124 850,00 грн (2 270 грн х 50 х 1,1), доплати за вислугу років (80%) - 99880 грн;

про суддівську винагороду станом на 01.01.2022, виходячи з базового розміру посадового окладу судді апеляційного суду, визначеного із застосуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2022 абзацом 4 статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" від 02.12.2021 № 1928-IX, - 2 481,00 грн, що складає 245 619 грн з урахуванням складових суддівської винагороди: посадового окладу - 136 455,00 грн (2 481 грн х 50 х 1,1), доплати за вислугу років (80%) 109 164 грн;

про суддівську винагороду станом на 01.01.2023, виходячи з базового розміру посадового окладу судді апеляційного суду, визначеного із застосуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2023 абзацом 4 статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" від 03.11.2022 № 2710-IX, - 2 684,00 грн, що складає 265 716 грн з урахуванням складових суддівської винагороди: посадового окладу - 147 620,00 грн (2 684 грн. х 50 х 1,1), доплати за вислугу років (80%) 118 096 грн;

про суддівську винагороду станом на 01.01.2024, виходячи з базового розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2024 абзацом 4 статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" від 09.11.2023 № 3460-IX, - 3028,00 грн, що складає 299 772 грн з урахуванням складових суддівської винагороди: посадового окладу - 166540 грн (3028 грн. х 50 х 1,1), доплати за вислугу років (80%) 133 232 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці Донецьким апеляційним судом видано позивачу довідки, в якихрозмір суддівської винагороди для обчислення щомісячного довічного грошового утримання обчисленийвиходячизпрожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2020, що встановлений абзацом 4статті 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2020 рік"- 2102 грн. Позивач наголошує, що довідки про розмір суддівської винагороди працюючого судді для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за 2021, 2022,2023 та 2024 роки повинні бути видані з урахуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на відповідний рік, вважає свої права порушеними та просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Ухвалою суду від 29.02.2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою від 04.03.2024 року виправлено описку в ухвалі суду про відкриття провадження.

Відповідач позов не визнав. У наданому до суду відзиві на позов представник відповідача просив у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на їх необґрунтованість та безпідставність. Зазначив, що суддівська винагорода складається з 2 елементів - посадового окладу і 4 видів доплат. В свою чергу, посадовий оклад розраховується в кількості прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року. Конкретний розмір прожиткового мінімуму встановлюється на кожен рік законом про державний бюджет на відповідний рік, одночасно, цим же законом для суддів введено окремий прожитковий мінімум, а саме "прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді з 1 січня", який складає 2 102 грн., що є меншим показником порівняно із загальним прожитковим мінімумом для всіх працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" від 15 грудня 2020 року №1082-IX установлено у 2021 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня - 2189 гривень, з 1 липня 2294 гривні, з 1 грудня - 2393 гривні, а для основних соціальних і демографічних груп населення: працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді: з 1 січня - 2102 гривні.

Статтею 7 Закону України Про державний бюджет України на 2022 рік від 02 грудня 2021 року № 1982-ІХ, установлено у 2022 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня - 2393 гривні, з 1 липня 2508 гривень, з 1 грудня - 2589 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення: працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді: з 1 січня - 2102 гривні.

Статтею 7 Закону України Про державний бюджет України на 2023 рік від 03 листопада 2022 року № 2710-ІХ установлено у 2021 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2589 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення: працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, - 2102 гривні.

Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік» від 09 листопада 2023 року № 3460-IX установлено у 2024 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3028 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення: працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, - 2102 гривні.

Донецький апеляційний суд згоден, що стаття 135 ч. 1 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначає, що суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

Враховуючи вищенаведену норму, відповідач вважає, що будь-які інші нормативні акти не можуть змінювати як сам алгоритм розрахунку суддівської винагороди, так і окремі складові елементи цього алгоритму, в тому числі передбачену законом розрахункову величину у виді прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, підміняючи її будь-якою іншою розрахунковою величиною.

Відтак, на думку відповідача, наявність в Законі України "Про судоустрій і статус суддів" чітко визначеного алгоритму розрахунку суддівської винагороди, елементом якого є така дефініція, як прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, є одною гарантій, яка унеможливлює хаотичну і ситуативну, в залежності від політичної та/або економічної чи іншої кон`юнктури або інших чинників зміну розміру суддівської винагороди, що може бути важелем впливу на судову владу.

Відповідач наголошує на тому, що для розрахунку розміру суддівської винагороди для обчислення позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, слід брати до уваги виключно той показник, який передбачений Законом України "Про судоустрій і статус суддів", як єдиним нормативним актом, який може визначати розмір суддівської винагороди, а саме прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

Разом з тим, введення в Законах України Про Державний бюджет спеціальної категорії прожиткового мінімуму для суддів, а саме "прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді з 1 січня", тягне для відповідача обов`язок застосовувати дану норму, так як він не наділений правом на тлумачення закону та застосування його на власний розсуд за наявності суперечностей чи неузгодженості.

Таким чином, відповідач вважає, що в діях Донецького апеляційного суду відсутня протиправність, так як він діяв на виконання норми закону, яка є чинною і протиправність якої може констатувати виключно суд.

28.03.2024 року позивачем надано відповідь на відзив, згідно змісту якої ОСОБА_1 на задоволені позовних вимог наполягав.

За правилами пункту 2 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Сторони про відкриття провадження у справі були повідомлені судом належним чином.

Згідно з нормами частини третьої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.

Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.

Постановою Верховної Ради України від 24 лютого 1994 року № 2011-ХІІ ОСОБА_1 був обраний суддею військового суду Донецької області.

Постановою Верховної Ради України від 20 травня 2004 року № 1732-IV обраний суддею військового міського суду Донецького гарнізону безстроково.

Постановою Верховної Ради України від 27 червня 2007 року № 1237-V обраний на посаду судді апеляційного суду Донецької області безстроково, Указом Президента України від 28 вересня 2018 року № 297/2018 переведений на посаду судді Донецького апеляційного суду.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 28 травня 2020 року № 1603/0/15-20 звільнено з посади судді Донецького апеляційного суду у зв`язку з поданням заяви про відставку.

Наказом Донецького апеляційного суду від 01 червня 20206 року № 339/к Про відрахування зі штату суду судді ОСОБА_1 відраховано суддю ОСОБА_1 зі штату Донецького апеляційного суду 02 червня 2020 року, у зв`язку із поданням заяви про відставку.

Відтак позивач є суддею у відставці та відповідно до статті 142 Закону України від 02.06.2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (далі -Закон № 1402-VIII) отримує щомісячне довічне грошове утримання, яке виплачується Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 28.08.2020 року по справі №200/6802/20-а, яке набуло законної сили, позовні вимоги ОСОБА_1 до Бахмутсько Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання неправомірними дій, зобов`язання вчинити певні дії задоволено. У тому числі визнано неправомірними дії Бахмутсько Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо встановлення ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в меншому розмірі 62 відсотків від суддівської винагороди з 11.06.2020 року. Зобов`язано Бахмутсько Лиманське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області зробити перерахунок розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, починаючи з 03.06.2020 року, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці в розмірі 90% за повних 40 років стажу судді від суддівської винагороди, отримуваної при виході у відставку, з урахуванням виплачених відповідачем сум щомісячного довічного грошового утримання судді. Зобов`язано Бахмутсько Лиманське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області виплатити заборгованість по призначеному ОСОБА_1 щомісячному довічному грошовому утриманню за період з 03 червня 2020 року по день виконання рішення, що утворилася внаслідок незаконного зменшення відповідачем розміру щомісячного грошового утримання судді у відставці, через неправильне встановлення та обчислення відповідачем стажу роботи судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Ухвалою суду від 04.10.2022 року по справі № 200/6802/20-а заяву Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про заміну сторони виконавчого провадження задоволено. Замінено боржника у виконавчому провадженні ВП № 63867163: Бахмутсько Лиманське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ 42172734) на правонаступника Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010, місцезнаходження: пл. Соборна, буд. 3, м. Слов`янськ, Донецька область, 84122).

На виконання рішення суду по справі № 200/6802/20-а позивачу проведено перерахунок щомісячного грошового утримання судді у відставці в межах покладених судом зобов`язань в розмірі 90% за повних 40 років стажу судді, з 03 червня 2020 року, що складає 187 288, 20 грн, яке отримує позивач.

28.12.2023 ОСОБА_1 звернувся до Донецького апеляційного суду з заявою в якій просив: видати довідку за формою, встановленою додатком 2 до Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 3-1 від 25.01.2008, про суддівську винагороду, яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, виходячи з розміру суддівської винагороди судді Донецького апеляційного суду, який працює на відповідній посаді, з урахуванням складових суддівської винагороди станом на 01.01.2021 року, на 01.01.2022 року, на 01.01.2023 року та на 01.01.2024 року, визначених із застосуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлених Законами України про Державний бюджет на 2021-2024 роки.

14.02.2024 Донецький апеляційний суд надав довідки про суддівську винагороду станом на 01 січня 2021 року, на 01 січня 2022 року, на 01 січня 2023 року, на 01 січня 2023 року (вих. № 3.11-16/3/2024, № 3.11-16/4/2024, № 3.11-16/5/2024 та № 3.11-16/9/2024 відповідно), згідно яких суддівська винагорода, яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, станом як на 01 січня 2021 року, так і на 01 січня 2022 року, на 01 січня 2023 року та на 01 січня 2024 року складає 208 098, 00 грн, в тому числі посадовий оклад - 115 610,00 грн, доплата за вислугу років (80%) 92488,00 грн., тобто з 02 червня 2020 року розмір суддівської винагороди згідно виданих позивачу довідок не змінився.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, суд зазначає наступне.

Згідно зі статтею 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Приписами статті 43 Конституції України визначено, зокрема, що кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Згідно зі статтею 130 Конституції України держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя.

У преамбулі Закону України Про судоустрій і статус суддів від 02.06.2016 №1402-VIII з наступними змінами та доповненнями у редакції на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон № 1402-VIII) закріплено, що він визначає організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд.

Статтею 4 Закону № 1402-VIII визначено, що судоустрій і статус суддів в Україні визначаються Конституцією України та законом. Зміни до цього Закону можуть вноситися виключно законами про внесення змін до Закону України Про судоустрій і статус суддів.

Відповідно до частини першої статті 135 Закону № 1402-VIII суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

За частиною 2 цієї правової норми суддівська винагорода виплачується судді з дня зарахування його до штату відповідного суду, якщо інше не встановлено цим Законом. Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.

Відповідно до частини третьої статті 135 Закону № 1402-VIII, яка згідно з рішенням Конституційного Суду України № 4-р/2020 від 11.03.2020 діє в редакції Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України від 06.12.2016 № 1774-VIII, базовий розмір посадового окладу судді становить: 1) судді місцевого суду 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; 2) судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; 3) судді Верховного Суду 75 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

У разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

У рішенні від 08.04.2016 № 4-рп/2016 у справі № 1-8/2016 Конституційний Суд України вкотре зазначив, що конституційний принцип незалежності суддів забезпечує важливу роль судової влади в механізмі захисту прав і свобод людини і громадянина та є запорукою реалізації права на судовий захист, передбаченого частиною першою статті 55 Основного Закону України; положення Конституції України стосовно незалежності суддів, яка є невід`ємним елементом статусу суддів та їх професійної діяльності, пов`язані з принципом поділу державної влади та обумовлені необхідністю забезпечувати основи конституційного ладу й права людини, гарантувати самостійність і незалежність судової влади; гарантії незалежності суддів як необхідні умови здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом встановлені у базових законах з питань судоустрою, судочинства, статусу суддів, мають конституційний зміст і разом з визначеними Основним Законом України складають єдину систему гарантій незалежності суддів та повинні бути реально забезпечені; конституційний статус судді дає підстави ставити до судді високі вимоги і зберігати довіру до його компетентності та неупередженості, передбачає надання йому в майбутньому статусу судді у відставці, що також є гарантією належного здійснення правосуддя.

У рішенні від 03.06.2013 № 3-рп/2013 у справі № 1-2/2013 Конституційний Суд України зазначив, що будь-яке зниження рівня гарантій незалежності суддів суперечить конституційній вимозі неухильного забезпечення незалежного правосуддя та права людини і громадянина на захист прав і свобод незалежним судом, оскільки призводить до обмеження можливостей реалізації цього конституційного права, а отже, суперечить частині першій статті 55 Конституції України.

У рішенні від 04.12.2018 № 11-р/2018 у справі № 1-7/2018 (4062/15) Конституційний Суд України вказав, що обов`язок держави щодо забезпечення фінансування та належних умов для функціонування судів і діяльності суддів, закріплений у статті 130 Конституції України, є однією з конституційних гарантій незалежності суддів. Системний аналіз положень Конституції України свідчить про те, що ними встановлено обов`язок держави забезпечити належні умови праці та фінансування для суддів, а отже, сформувати та законодавчо закріпити таку систему фінансування, в тому числі розмір винагороди суддів, яка гарантуватиме їх незалежність. Така позиція Конституційного Суду України збігається з приписами Європейської хартії щодо статусу суддів від 10.07.1998, у підп. 6.1 п. 6 якої зазначено, що суддям, які здійснюють суддівські функції на професійній основі, надається винагорода, рівень якої встановлюється з тим, щоб захистити їх від тиску, спрямованого на здійснення впливу на їх рішення, а ще загальніше на їх поведінку в рамках здійснення правосуддя, тим самим підриваючи їх незалежність і безсторонність. Зменшення органом законодавчої влади розміру посадового окладу судді призводить до зменшення розміру суддівської винагороди, що, у свою чергу, є посяганням на гарантію незалежності судді у виді матеріального забезпечення та передумовою впливу як на суддю, так і на судову владу в цілому.

Статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2021 рік установлено, що у 2021 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня 2189 гривень, з 1 липня 2294 гривні, з 1 грудня 2393 гривні, а для основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років: з 1 січня 1921 гривня, з 1 липня 2013 гривень, з 1 грудня 2100 гривень; дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2395 гривень, з 1 липня 2510 гривень, з 1 грудня 2618 гривень; працездатних осіб: з 1 січня 2270 гривень, з 1 липня 2379 гривень, з 1 грудня 2481 гривня; працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді: з 1 січня 2102 гривні; працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівникам інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами: з 1 січня 2102 гривні; працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури: з 1 січня 1600 гривень; осіб, які втратили працездатність: з 1 січня 1769 гривень, з 1 липня 1854 гривні, з 1 грудня 1934 гривні.

Приписами статті 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2022 рік установлено, що у 2022 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня 2393 гривні, з 1 липня 2508 гривень, з 1 грудня 2589 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років: з 1 січня 2100 гривень, з 1 липня 2201 гривня, з 1 грудня 2272 гривні; дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2618 гривень, з 1 липня 2744 гривні, з 1 грудня 2833 гривні; працездатних осіб: з 1 січня 2481 гривня, з 1 липня 2600 гривень, з 1 грудня 2684 гривні; працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді: з 1 січня 2102 гривні; працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових і митних органів: з 1 січня 2102 гривні; працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури: з 1 січня 1600 гривень; осіб, які втратили працездатність: з 1 січня 1934 гривні, з 1 липня 2027 гривень, з 1 грудня 2093 гривні.

Статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2023 рік від 03.11.2022 №2710-IX установлено, що у 2023 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2589 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років - 2272 гривні; дітей віком від 6 до 18 років - 2833 гривні; працездатних осіб - 2684 гривні; працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, - 2102 гривні; працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових і митних органів - 2102 гривні; працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури, - 1600 гривень; осіб, які втратили працездатність, - 2093 гривні.

Статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2024 рік від 09.11.2023 №3460-IX установлено, що у 2024 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2920 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років - 2563 гривні; дітей віком від 6 до 18 років - 3196 гривні; працездатних осіб - 3028 гривні; працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, - 2102 гривні; працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових і митних органів - 2102 гривні; працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури, - 1600 гривень; осіб, які втратили працездатність, - 2361 гривні.

Суд зазначає, що визначені Конституцією України та спеціальним законодавчим актом (Законом № 1402-VIII) гарантії незалежності суддів є невід`ємним елементом їх статусу, поширюються на всіх суддів України та є необхідною умовою здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом.

Конституційний принцип незалежності суддів означає також конституційно обумовлений імператив охорони матеріального забезпечення суддів від його скасування чи зниження досягнутого рівня без відповідної компенсації, як гарантію недопущення впливу або втручання у здійснення правосуддя. Окреслену правову позицію стосовно гарантій незалежності суддів було висловлено у низці рішень Конституційного Суду України, зокрема від 20.03.2002 № 5-рп/2002, від 01.12.2004 № 19-рп/2004, від 11.10.2005 № 8-рп/2005, від 22.05.2008 № 10-рп/2008, від 03.06.2013 № 3-рп/2013, від 04.12.2018 № 11-р/2018.

При вирішенні цього спору суд виходить із того, що виплата суддівської винагороди регулюється статтею 130 Конституції України та статтею 135 Закону № 1402-VIII. Норми інших законодавчих актів до цих правовідносин (щодо виплати суддівської винагороди) застосовуватися не можуть.

Цей висновок узгоджується із змінами до Конституції України, внесеними Законом України Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя) від 02.06.2016 № 1401-VIII (далі - Закон № 1401-VIII), що набрали чинності з 30.09.2016.

Конституція України у редакції Закону № 1401-VIII вперше містить положення, які закріплюють спосіб визначення розміру суддівської винагороди, а саме, що розмір винагороди встановлюється законом про судоустрій.

З цією конституційною нормою співвідносяться норми частини першої статті 135 Закону № 1402-VIII, які дають чітке розуміння, що єдиним нормативно-правовим актом, яким повинен і може визначатися розмір суддівської винагороди є закон про судоустрій.

Розмір суддівської винагороди визначено у статті 135 Закону № 1402-VIII, який з огляду як на свою назву, так і сферу правового регулювання (означену в преамбулі) є законом про судоустрій в розумінні частини другої статті 130 Конституції України.

Пунктом 1 частини третьої та пунктом 1 частини четвертої статті 135 Закону № 1402-VIII визначено, що базовий розмір посадового окладу судді місцевого суду становить 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

Тому, розмір посадового окладу судді, який є складовим елементом суддівської винагороди, безпосередньо залежить від прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до статті 46 Конституції України визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження тощо, наведено у Законі України Про прожитковий мінімум від 15.07.1999 № 966-XIV (далі - Закон № 966-XIV).

Відповідно до статті 1 Закону № 966-XIV прожитковий мінімум є вартісною величиною достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров`я набору продуктів харчування (далі набір продуктів харчування), а також мінімального набору непродовольчих товарів (далі набір непродовольчих товарів) та мінімального набору послуг (далі набір послуг), необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.

Прожитковий мінімум визначається нормативним методом у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років; дітей віком від 6 до 18 років; працездатних осіб; осіб, які втратили працездатність.

Отже, наведеною правовою нормою закріплено вичерпний перелік основних соціальних і демографічних груп населення, відносно яких визначається прожитковий мінімум.

Статтею 4 Закону № 966-XIV передбачено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.

Суд зазначає, що Законом № 966-XIV не визначено такого виду прожиткового мінімуму, як прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді.

При цьому судді вказаним Законом не віднесені до соціальної демографічної групи населення стосовно яких прожитковий мінімум повинен встановлюватися окремо.

Натомість статтями 7 Законів № 1082-ІХ, № 1928-ІХ, №2710-IX та №3460-IX разом із встановленням на 01 січня 2021, 2022, 2023 року та 2024 року прожиткових мінімумів, у тому числі, для працездатних осіб в розмірі 2270,00 грн, 2481,00 грн, 2684,00 грн. та 3028, 00грн. відповідно, був введений такий новий вид прожиткового мінімуму, як прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, розмір якого становить 2102,00 грн.

До 2021 року для розрахунку базового розміру посадового окладу застосовувався прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлювався на 01 січня відповідного календарного року, як це передбачено статтею 135 Закону № 1402-VIII.

Суд зауважує, що зміни до Закону № 1402-VIII в частині, яка регламентує розмір суддівської винагороди за спірний період, а також до Закону № 966-XIV щодо визначення прожиткового мінімуму не вносилися, тож законні підстави для зменшення розміру прожиткового мінімуму, який встановлено для працездатних осіб на 1 січня календарного року, з метою визначення суддівської винагороди, відсутні.

Суд звертає увагу, що для спірних правовідносин спеціальними є норми статті 135 Закону № 1402-VIII, які у часі прийняті раніше, мають пріоритет стосовно пізніших положень Закону № 1928-ІХ.

Як зазначено у рішенні Конституційного Суду України від 18.06.2020 № 5-рп(II)/2020, до судів різних видів юрисдикції ставиться вимога застосовувати класичні для юридичної практики формули (принципи): закон пізніший має перевагу над давнішим (lex posterior derogat priori) закон спеціальний має перевагу над загальним (lex specialis derogat generali) закон загальний пізніший не має переваги над спеціальним давнішим (lex posterior generalis non derogat priori speciali). Якщо суд не застосовує цих формул (принципів) за обставин, що вимагають від нього їх застосування, то принцип верховенства права (правовладдя) втрачає свою дієвість.

Водночас, Закони № 1082-ІХ, № 1928-ІХ та №2710-IX фактично змінили складову для визначення базового розміру посадового окладу судді, що порушує гарантії незалежності суддів, одна з яких передбачена частиною другою статті 130 Конституції України і частиною третьою статті 135 Закону № 1402-VIII.

Верховний суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 10.11.2021 по справі № 400/2031/21 вказав, що Законом України Про прожитковий мінімум не визначено такого виду прожиткового мінімуму, як прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру судді. При цьому судді також цим Законом не віднесені до соціальної демографічної групи населення стосовно яких прожитковий мінімум повинен встановлюватись окремо.

Окрім того, Верховний Суд України, зауважував що Закон України Про державний бюджет не повинен містити інакшого чи додаткового правового регулювання правовідносин, що охоплюються предметом регулювання інших законів України, особливо тієї сфери суспільних відносин, для яких діють спеціальні (виняткові) норми.

Конституція України не надає закону про Державний бюджет України вищої юридичної сили стосовно інших законів. Тобто у національному законодавчому полі існує колізія положень трьох нормативно-правових актів рівня закону, подолати яку можливо застосувавши загальний принцип права спеціальний закон скасовує дію загального закону. Такий підхід використовується у випадку конкуренції норм, коли на врегулювання суспільних відносин претендують загальні та спеціальні норми права.

Отже, за таким правовим підходом, при конкуренції норм необхідно застосовувати правило пріоритетності норм спеціального закону, тобто Закону № 1402-VIII, а положення Закону № 966-XIV вважати загальними нормами.

На такий аспект законодавчого регулювання звернув увагу Конституційний Суд України у рішеннях від 09.07.2007 № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) та від 22.05.2008 № 10-рп/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України).

Отже, Законом № 1402-VIII закріплено, що для визначення розміру суддівської винагороди до уваги може братися лише прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року. Оскільки вказана конституційна гарантія незалежності суддів не може порушуватися і змінюватися без внесення відповідних змін до закону про судоустрій. Тому відповідач неправильно визначився із розрахунковою величиною посадового окладу, застосувавши в розрахунку іншу величину, відмінну від тієї, що визначена спеціальним законом, що й стало підставою для відмови у видачі довідки про суддівську винагороду.

Відтак, суд доходить висновку, що заміна гарантованої Конституцією України однієї зі складових суддівської винагороди прожиткового мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня 2021 року ( 2270,00 грн), на 01 січня 2022 року (2481,00 грн), на 01 січня 2023 року (2684,00 грн), ), на 01 січня 2024 року (3028,00 грн), на іншу розрахункову величину, яка Законом № 1402-VIII не передбачена (прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді 2102,00 грн.) на підставі абзацу 5 статті 7 Закону № 1928-ІХ є неправомірною.

Вказана правова позиція узгоджується із практикою застосування норм матеріального права Верховним Судом та його висновками викладеними у постановах від 10.11.2021 у справі № 400/2031/21 та від 30.11.2021 у справі № 360/503/21.

У тому числі з матеріалів справи вбачається та не є спірним між сторонами, що відносно позивача застосовуються: регіональний коефіцієнт в розмірі 1,1 (що визначено ч. 3 ст. 135 Закону № 1402-VIII), доплата за вислугу років у розмірі 80% посадового окладу (що також визначено ч. 5 ст. 135№ 1402-VIII).

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач має право на отримання довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці із зазначенням розміру суддівської винагороди судді, розмір якого визначено статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2021 рік станом на 01 січня 2021 року у розмірі 2270,00 грн, статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2022 рік станом на 01 січня 2022 року у розмірі 2481,00 грн, статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2023 рік станом на 01 січня 2023 року у розмірі 2684,00 грн. та статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2024 рік станом на 01 січня 2024 року у розмірі 3028,00 грн,

Згідно з частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що позов необхідно задовольнити повністю.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

У відповідності до зазначеної норми суд дійшов висновку про наявність підстав для покладення на відповідача витрати зі сплати судового збору у розмірі 4844,80 грн.

На підстав наведеного, керуючись ст. ст. 32, 139, 243 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Донецького апеляційного суду (м. Хмельницький, площа Незалежності, ЄДРПОУ 42262513) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити.

Визнати протиправними дії Донецького апеляційного суду щодо видачі ОСОБА_1 : довідки від 14.02.2024 вих. № 3.11-16/3/2024 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з базового розміру посадового окладу судді апеляційного суду, визначеного із застосуванням встановленого абзацом 5 статті 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2021 рік" від 15.12.2020 № 1082-IX розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, - 2102 гривні; довідки від 14.02.2024 вих. № 3.11-16/4/2024 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з базового розміру посадового окладу судді апеляційного суду, визначеного із застосуванням встановленого абзацом 5 статті 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2022 рік" від 02.12.2021 № 1928-IX розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, - 2102 гривні; довідки від 14.02.2024 вих. № 3.11-16/5/2024 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з базового розміру посадового окладу судді апеляційного суду, визначеного із застосуванням встановленого абзацом 5 статті 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2023 рік" від 03.11.2022 № 2710-IX розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, - 2102 гривні; довідки від 14.02.2024 вих. № 3.11-16/9/2024 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з базового розміру посадового окладу судді апеляційного суду, визначеного із застосуванням встановленого абзацом 5 статті 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2024 рік" від 09.11.2023 № 3460-IX розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, - 2102 гривні.

Зобов`язати Донецький апеляційний суд видати судді у відставці ОСОБА_1 довідку за формою, встановленою додатком 2 до Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 3-1 від 25.01.2008, про суддівську винагороду, яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці: про суддівську винагороду станом на 01.01.2021, виходячи з базового розміру посадового окладу судді апеляційного суду, визначеного із застосуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2021 абзацом 4 статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" від 15.12.2020 № 1082-IX, - 2 270,00 грн, що складає 224 730,00 грн з урахуванням складових суддівської винагороди: посадового окладу - 124 850,00 грн (2 270 грн х 50 х 1,1), доплати за вислугу років (80%) - 99880 грн; про суддівську винагороду станом на 01.01.2022, виходячи з базового розміру посадового окладу судді апеляційного суду, визначеного із застосуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2022 абзацом 4 статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" від 02.12.2021 № 1928-IX, - 2 481,00 грн, що складає 245 619 грн з урахуванням складових суддівської винагороди: посадового окладу - 136 455,00 грн (2 481 грн х 50 х 1,1), доплати за вислугу років (80%) 109 164 грн; про суддівську винагороду станом на 01.01.2023, виходячи з базового розміру посадового окладу судді апеляційного суду, визначеного із застосуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2023 абзацом 4 статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" від 03.11.2022 № 2710-IX, - 2 684,00 грн, що складає 265 716 грн з урахуванням складових суддівської винагороди: посадового окладу - 147 620,00 грн (2 684 грн. х 50 х 1,1), доплати за вислугу років (80%) 118 096 грн; про суддівську винагороду станом на 01.01.2024, виходячи з базового розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2024 абзацом 4 статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" від 09.11.2023 № 3460-IX, - 3028,00 грн, що складає 299 772 грн з урахуванням складових суддівської винагороди: посадового окладу - 166540 грн (3028 грн. х 50 х 1,1), доплати за вислугу років (80%) 133 232 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Донецького апеляційного суду (адреса юридична: пр. Миру, 1а, м.Маріуполь, Донецька область, 87500, код ЄДРПОУ 42262513) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, у сумі 4844 (чотири тисячі вісімсот сорок чотири) гривень 80 копійок.

Рішення набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 255 КАС України, і може бути оскаржене до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.В. Стойка