Рішення

від 01.04.2024 по справі 280/7666/23

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

01 квітня 2024 року Справа № 280/7666/23 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стрельнікової Н.В. розглянувши в письмовому проваджені за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Комунального некомерційного підприємства Міська лікарня №7 Запорізької міської ради до Державної аудиторської служби України про визнання дій протиправним та скасування висновку зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Комунального некомерційного підприємства Міська лікарня №7 Запорізької міської ради (далі по тексту - позивач) до Державної аудиторської служби України (далі по тексту - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати висновок Державної аудиторської служби України від 04.09.2023 про результати моніторингу закупівлі UA-2023-03-20-003038-а (за вкладкою «Моніторинг 2», враховуючи 2 проведених моні горинга за однією процедурою), за предметом закупівлі ДК 021:2015:15610000-7: Продукція борошномельно-круп`яної промисловості.

В обґрунтування позовних вимог зазначено наступне. Відповідачем зазначено, що Позивач не скористався своїм правом оскарження рішення Антимонопольного комітету України та не виконав протягом 30 днів рішення адміністративної колегії АМКУ від 17.05.2023 № 6748-р/пк-пз, що за твердженням позивача не відповідає дійсності. Так, відсутні причини щодо складання висновку про результати моніторінгу із зазначенням типу порушень «Невиконання рішення Антимонопольного комітету України як органу оскарження за результатами розгляду скарг суб`єктів оскарження, подання яких передбачено законом», тому що рішення не було виконано в зв`язку з його оскарженням до судового органу. У висновку про результати проведеного моніторингу від 04.09.2023 зазначено про виконання зобов`язань за висновком шляхом звернення до Київського адміністративного окружного суду з вимогою надання ухвали про відкриття провадження у адміністративній справі, а у разі неможливості надання такого підтвердження - здійснити заходи щодо виконання рішення органу оскарження та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів. Водночас, враховуючи роботу Київського адміністративного окружного суду із чотирикратним навантаженням та з масовим звільненням працівників суду, єдиний можливий варіант наданий органом моніторингу - це виконання рішення органу оскарження, яке в свою чергу оскаржується в Київському адміністративному окружному суду і не може бути виконано до результатів оскарження, які будуть в наявності у Позивача значно пізніше, ніж зазначений у висновку п`ятиденний термін. З огляду на наведене позивач вважає, що висновок є протиправним, необґрунтованим і таким, що підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 11.10.2023 відкрито провадження у адміністративній справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), за наявними у справі матеріалами.

Відповідачем до суду надано відзив на адміністративний позов, у якому зокрема зазначено наступне. Під час здійснення відповідачем моніторінгу закупівлі Замовником 17.08.2023 надано пояснення та документи щодо подання адміністративного позову до Київського адміністративного суду про визнання протиправним та скасування Рішення. Водночас Замовник станом на момент завершення моніторингу документально не підтвердив інформацію щодо відкриття судом провадження в адміністративній справі за поданим позовом. Крім того, в Єдиному державному реєстрі судових справ та на офіційному вебпорталі Судової влади України немає інформації щодо відкриття судом провадження в адміністративній справі за поданим позовом. Отже, на порушення частини двадцять другої статті 18 Закону № 922 Замовник не виконав Рішення комісії АМКУ. У зв`язку з наведеним відповідач вважає висновок моніторінгу правомірним а отже просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Державна аудиторська служба України відповідно до частини другої статті 8 Закону № 922, пункту 9 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2016 року № 43, здійснила моніторинг процедури закупівлі в частині дотримання Позивачем законодавства у сфері публічних закупівель ID: UA-2023-03-20-003038-а (Крупа арнаутка; крупа гречана; крупа кукурудзяна; крупа перлова; крупа пшонна; крупа рис; пластівці вівсяні).

Зазначений моніторинг розпочато на підставі наказу Держаудитслужби від 09.08.2023 № 240 «Про початок моніторингу процедур закупівель».

За результатами аналізу питання виконання рішення комісії АМКУ установлено порушення вимог частини двадцять другої статті 18 Закону № 922.

Зазначене порушення у сфері публічних закупівель зафіксоване у висновку про результати моніторингу закупівлі від 04.09.2023 (оприлюднений в електронній системі закупівель 04.09.2023).

Під час моніторингу проаналізовано: рішення постійно діючої комісії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель (далі - комісія АМКУ) № 6748- р/пкпз від 17.05.2023, пояснення та документи Замовника отримані 17.08.2023 через електронну систему закупівель на запит Держаудитслужби.

Під час проведення моніторингу установлено, що за результатами розгляду скарги фізичної особи - підприємця « ОСОБА_1 » (далі - ФОП) від 04.05.2023 № 1 щодо скасування рішення про відхилення його тендерної пропозиції комісією АМКУ прийнято рішення від 17.05.2023 №6748-р/пк-пз (далі - Рішення) щодо задоволення скарги частково та зобов`язано Замовника скасувати рішення про відхилення тендерної пропозиції ФОП.

Замовником 17.08.2023 надано пояснення та документи щодо подання адміністративного позову до Київського адміністративного суду про визнання протиправним та скасування Рішення. Водночас Замовник станом на момент завершення моніторингу документально не підтвердив інформацію щодо відкриття судом провадження в адміністративній справі за поданим позовом. Крім того, в Єдиному державному реєстрі судових справ та на офіційному вебпорталі Судової влади України була відсутня інформації щодо відкриття судом провадження в адміністративній справі за поданим позовом. Отже, у вязку з наведеним під час здійснення моніторінгу відповідач дійшов висновку про те, що на порушення частини двадцять другої статті 18 Закону № 922 Замовник не виконав Рішення комісії АМКУ, у зв`язку з чим відповідачем було прийнято спірний висновок.

Вважаючи висновок про результати проведеного моніторингу закупівлі протиправним, позивач звернувся за захистом своїх прав та законних інтересів до суду з адміністративним позовом.

Водночас, під час судового розгляду з Єдиного державного реєстру судових рішень судом встановлено, що ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04.12.2023 відкрито спрощене провадження без проведення судового засідання в адміністративній справі № 320/43591/23 за позовом Комунального некомерційного підприємства «Міська лікарня № 7» Запорізької міської ради до Антимонопольного комітету України в особі Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Східний офіс Державної аудиторської служби України в особі Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області, про визнання протиправним та скасування рішення від 17.05.2023 року № 6748-р/пк-пз в межах процедури закупівлі UA-2023-03-20-003038-a.

Станом на день судового розгляду справи рішення по суті спору в адміністративній справі № 320/43591/23 в Єдиному державному реєстрі судових рішень відсутнє.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частиною 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, суд вважає за необхідне зазначити, що під час розгляду спорів щодо оскарження рішень (дій) суб`єктів владних повноважень, суд зобов`язаний незалежно від підстав, наведених у позові, перевіряти оскаржувані рішення (дії) на їх відповідність усім зазначеним вимогам.

Державна аудиторська служба України, відповідно до статті 5 Закону України від 26 січня 1993 року №2939-ХІІ «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» (далі - Закон №2939-ХІІ), здійснює контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому статтею 7-1 Закону України «Про публічні закупівлі».

Відповідно до частини першої статті 5 Закону № 2939-XII контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.

У преамбулі Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (далі - Закон № 922-VIII) зазначено, зокрема, що цей Закон визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад. Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Відповідно до пункту 25 частини першої статті 1 Закону № 922-VIII публічна закупівля (далі - закупівля) - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом.

За змістом пункту 22 частини першої статті 1 Закону № 922-VIII предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції / пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.

Згідно з пунктом 21 частини першої статті 1 Закону № 922-VIII послуги - будь-який предмет закупівлі, крім товарів і робіт, зокрема транспортні послуги, освоєння технологій, наукові дослідження, науково-дослідні або дослідно-конструкторські розробки, медичне та побутове обслуговування, найм (оренда), лізинг, а також фінансові та консультаційні послуги, поточний ремонт, поточний ремонт з розробленням проектної документації.

Пунктом 32 частини першої статті 1 Закону № 922-VIII визначено, що тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації. Тендерна документація, відповідно до пункту 31 частини першої статті 1 Закону № 922-VIII, це документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель.

За положеннями пункту 18 частини першої статті 1 Закону № 922-VIII переможець процедури закупівлі - учасник, тендерна пропозиція якого відповідає всім критеріям та умовам, що визначені у тендерній документації, і визнана найбільш економічно вигідною, та якому замовник повідомив про намір укласти договір про закупівлю, або учасник, якому замовник повідомив про намір укласти договір про закупівлю за результатами застосування переговорної процедури закупівлі.

Відповідно до частини першої статті 8 Закону № 922-VIII моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).

Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.

Моніторинг процедури закупівлі не проводиться на відповідність тендерної документації вимогам частини четвертої статті 22 цього Закону.

Моніторинг процедур закупівель здійснюється також щодо процедур закупівель, особливості яких передбачені у законах, що визначені у частинах восьмій та дев`ятій статті 3 цього Закону.

Згідно з частиною шостою статті 8 Закону № 922-VIII за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

Відповідно до частини сьомої статті 8 Закону № 922-VIII у висновку обов`язково зазначаються: 1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі; 2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість; 3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі; 4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі; 5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю.

За умовами частини десятою статті 8 Закону № 922-VIII у разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду. Замовник зазначає в електронній системі закупівель про відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та номер такого провадження.

Положеннями статті 18 Закону № 922-VIII врегульовано питання стосовно органу оскарження та порядку оскарження процедур закупівлі, відповідно до частини 1 якої Антимонопольний комітет України як орган оскарження з метою неупередженого та ефективного захисту прав і законних інтересів осіб, пов`язаних з участю у процедурах закупівлі, утворює Комісію (комісії) з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель та здійснює інші повноваження, визначені цим Законом та Законом України "Про Антимонопольний комітет України". Рішення Комісії з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель ухвалюються від імені Антимонопольного комітету України. Повноваження, порядок утворення та функціонування Комісії з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель встановлюються відповідно до цього Закону та Закону України «Про Антимонопольний комітет України».

Згідно з ч.2 ст. 18 Закону № 922-VIII скарга до органу оскарження подається суб`єктом оскарження у формі електронного документа через електронну систему закупівель.

У статті 1 Закону № 922-VIII надано визначенню поняття «суб`єкт оскарження в органі оскарження (далі - суб`єкт оскарження)», згідно з яким це - фізична чи юридична особа, яка звернулася до органу оскарження з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи.

Частиною 15 статті 18 Закону № 922-VIII передбачено, що рішення за результатами розгляду скарг приймаються на засіданні Комісії з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель.

Відповідно до частини 18 статті 18 Закону № 922-VIII за результатами розгляду скарги орган оскарження має право прийняти рішення:

1) про встановлення або відсутність порушень процедури закупівлі (у тому числі порушення порядку оприлюднення або неоприлюднення інформації про процедури закупівлі, передбаченої цим Законом);

2) про заходи, що повинні вживатися для їх усунення, зокрема зобов`язати замовника повністю або частково скасувати свої рішення, надати необхідні документи, роз`яснення, усунути будь-які дискримінаційні умови (у тому числі ті, що зазначені в технічній специфікації, яка є складовою частиною тендерної документації), привести тендерну документацію у відповідність із вимогами законодавства або за неможливості виправити допущені порушення відмінити процедуру закупівлі.

Згідно з частинами 22-24 статті 18 Закону № 922-VIII рішення органу оскарження набирають чинності з дня їх прийняття та є обов`язковими для виконання замовниками, особами, яких вони стосуються. Якщо рішення органу оскарження, прийняте за результатами розгляду органу оскарження, не було оскаржене до суду, таке рішення має бути виконано не пізніше 30 днів з дня його прийняття органом оскарження. Рішення органу оскарження може бути оскаржене суб`єктом оскарження, замовником до окружного адміністративного суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, протягом 30 днів з дня його оприлюднення в електронній системі закупівель. Право на оскарження не обмежує права суб`єкта оскарження на звернення до суду без попереднього звернення до органу оскарження.

Так, у спірному висновку орган державного фінансового контролю зазначив, що відповідно до частини двадцять другої статті 18 Закону рішення органу оскарження набирають чинності з дня їх прийняття та є обов`язковими для виконання замовниками, особами, яких вони стосуються. Якщо рішення органу оскарження, прийняте за результатами розгляду органу оскарження, не було оскаржене до суду, таке рішення має бути виконано не пізніше 30 днів з дня його прийняття органом оскарження. З огляду на викладене, під час здійснення моніторингу процедури закупівлі Держаудитслужба 16.08.2023 звернулась через електронну систему закупівель до Замовника, щодо отримання інформації та підтвердних документів про виконання Замовником Рішення. Замовником 17.08.2023 надано пояснення та документи щодо подання адміністративного позову до Київського адміністративного суду про визнання протиправним та скасування. До вказаних пояснень позивачем було додано також копію адміністративного позову від 13.06.2023 та докази направення такого позову до суду поштою та отрмання позову судом (трекінг поштових відправлень та накладна Укрпошти).

Водночас, відповідач прийняв спірний висновок з посиланням на те, що Замовник станом на момент завершення моніторингу документально не підтвердив інформацію щодо відкриття судом провадження у адміністративній справі за поданим позовом. Крім того, в Єдиному державному реєстрі судових справ та на офіційному вебпорталі судової влади України (https:// court.gov.ua/) відсутня інформація щодо відкриття судом провадження у адміністративній справі за поданим позовом. Таким чином, за результатами аналізу питання виконання позивачем рішення комісії АМКУ відповідачем було установлено порушення позивачем вимог частини двадцять другої статті 18 Закону.

Суд вважає такий висновок відповідача хибним, оскільки позивач скористався своїм правом оскарження до суду рішення органу оскарження не пізніше 30 днів з дня його прийняття органом оскарження, реалізував його та надав відповідні докази відповідачу під час здійснення моніторінгу. Отже відповідне рішення не підлягало виконанню позивачем у зв`язку з оскарженням такого рішення до суду.

Той факт, що станом на момент завершення моніторингу та тривалий час після (до 04.12.2023) судом не було відкрито провадження в адміністративній справі за поданим позивачем позовом з незалежних від позивача причин, не тягне наслідків у вигляді наявності у позивача обов`язку виконання рішення Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель № 6748-р/пк-пз від 17.05.2023. Більш того, Закон №922 не пов`язує факт виникнення обов`язку виконати рішення орагну окарження з відстуністю ухвали суду про відкриття провадження у справі. Натомість в Законі йдеться про неоскарження відповідного рішення до суду. На думку суду, відкриття судом провадження у справі не є тотожним оскарженню рішення до суду. Так, оскарженням до суду є саме направення та подання до суду у встановлений Законом строк позову на рішення орагну оскарження.

З огляду на вищевикладене, суд доходить висновку, що з боку позивача відсутні порушення вимог частини двадцять другої статті 18 Закону № 922-VIII.

Таким чином, під час розгляду справи було встановлено, що вказані відповідачем у оскаржуваному висновку доводи про порушення позивачем вимог Закону № 922-VIII є необґрунтованими та безпідставними, такі висновки відповідача не відповідають фактичним обставинам справи, а тому і підстави для здійснення позивачем заходів щодо усунення виявлених порушень шляхом надання документального підтвердження оскарження в судовому порядку рішення органу оскарження (надати ухвалу про відкриття провадження у адміністративній справі), а у разі неможливості надання такого підтвердження - здійснити заходи щодо виконання рішення органу оскарження та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів - відсутні.

Зазначена обставина, на думку суду, є достатньою підставою для визнання протиправним в судовому порядку висновку Державної аудиторської служби України від 04.09.2023 про результати моніторингу закупівлі UA-2023-03-20-003038-а та його скасування.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини по справі «Серявін та інші проти України» (п.58) суд вказує, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Усі інші аргументи сторін, вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують.

Частиною 1 статті 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з частинами першої та четвертої статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до приписів статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною першою статті 77 КАС України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Аналогічна позиція стосовно обов`язку доказування була висловлена Європейським судом з прав людини у пункті 36 справи «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), від 01 липня 2003 року №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).

Із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в адміністративному позові доводи позивача є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд керується вимогами частини 1 статті 139 КАС України, згідно з якими при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, судовий збір у загальному розмірі 2684,00 грн, сплачений Комунальним некомерційним підприємством Міська лікарня №7» Запорізької міської ради при поданні до суду адміністративного позову підлягає стягненню з Державної аудиторської служби України рахунок бюджетних асигнувань.

Керуючись статтями 9, 73-77, 139, 241-246, 255, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Комунального некомерційного підприємства Міська лікарня №7 Запорізької міської ради (69118, м. Запоріжжя, вул. Привокзальна, буд. 9, код ЄДРПОУ 35535544) до Державної аудиторської служби України (вул. Сагайдачного, буд. 4, м. Київ, 04070, код ЄДРПОУ 40165856) про визнання протиправним та скасування висновку - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати Висновок Державної аудиторської служби України від 04.09.2023 про результати моніторингу закупівлі UA-2023-03-20-003038-а.

Стягнути на користь Комунального некомерційного підприємства Міська лікарня №7 Запорізької міської ради судовий збір в розмірі 2684,00 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Державної аудиторської служби України (вул. Сагайдачного, буд. 4, м. Київ, 04070).

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Суддя Н.В. Стрельнікова