Рішення

від 02.04.2024 по справі 280/1473/24

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2024 року Справа № 280/1473/24 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Богатинського Б.В. розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Комунального підприємства «МОСКОВСЬКИЙ СІЛЬКОМУНГОСП» до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Комунального підприємства «МОСКОВСЬКИЙ СІЛЬКОМУНГОСП» (далі - позивач, КП «МОСКОВСЬКИЙ СІЛЬКОМУНГОСП») до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області від 16 листопада 2023 року № 575908010714, яким Комунальному підприємству «МОСКОВСЬКИЙ СІЛЬКОМУНГОСП» збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток на загальну суму 164 371,75 гривень, в тому числі 158 492,00 гривень за податковими зобов`язаннями, 5 879,75 гривень за штрафними (фінансовими) санкціями; № 576008010714, яким Комунальному підприємству «МОСКОВСЬКИЙ СІЛЬКОМУНГОСП» збільшено суму грошового зобов`язання за платежем частина чистого прибутку (доходу) комунальних унітарних підприємств, що вилучається до бюджету, на загальну суму 5 718,00 гривень за податковими зобов`язаннями, прийняті на підставі акту перевірки від 01.09.2022 року № 2472/08-01-07-18/33286628 з урахуванням Рішення ДПС України про результати розгляду скарги від 10.11.2023 вих. №33811/6/99-00-06-01-02-06, як такі, що не відповідають чинному законодавству України, а також порушують права та охоронювані законом інтереси Комунального підприємства «МОСКОВСЬКИЙ СІЛЬКОМУНГОСП».

Позивачем сплачений судовий збір у розмірі 6056,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області від 16 листопада 2023 року № 575908010714, № 576008010714 вважає незаконними через невідповідність їх нормам діючого законодавства України. Позивач не занижував «Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності» за 2018, 2019, 2020 роки, відповідно, не занизив податкові зобов`язання з податку на прибуток за ці роки, і, відповідно, частину чистого прибутку (доходу) комунальних унітарних підприємств, що вилучається до бюджету. Технологічний норматив втрат та необлікованих витрат питної води на КП «МОСКОВСЬКИЙ СІЛЬКОМУНГОСП» за перевiряємий період складав від 3 до 48 %. Вказаний норматив пояснюється зношеністю і аварійністю мереж. При визначенні фінансового результату до оподаткування за 2018, 2019, 2020 роки в акті перевірки відповідачем не були враховані втрати і необліковані витрати питної води позивача, як підприємства, яке надавало послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, які включені до складу витрат при визначені фінансового результату до оподаткування. Відповідачем незаконно донараховані позивачу грошові зобов`язання з податку на прибуток в розмірі 158 492,00 гривень з визначенням штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 5 879,75 гривень та збільшена сума грошового зобов`язання за платежем частина чистого прибутку (доходу) комунальних унітарних підприємств, що вилучається до бюджету, в розмірі 5 718,00 гривень. Зазначені податкові повідомлення-рішення не відповідають вимогам чинного законодавства України, порушують права та охоронювані законом інтереси позивача. Позивач просить позов задовольнити.

Ухвалою суду від 19 лютого 2024 року відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Відповідач позов не визнав, 08 березня 2024 року подав відзив на позовну заяву, в якому ГУ ДПС у Запорізькій області заперечує проти позовних вимог в повному обсязі, зазначає про відсутність підстав задоволення позову через наступне. ГУ ДПС у Запорізькій області звертає увагу суду, що надані до позовної заяви документи, які відповідно до твердження позивача спростовують висновки контролюючого органу, а саме копія витягу з головної книги КП «МОСКОВСЬКИЙ СІЛЬКОМУНГОСП» по рахункам 361 «Розрахунки з покупцями та замовниками», 704 «Вирахування з доходу» за період 2018 - 2020 р.р.; копії актів виробничих втрат КП «МОСКОВСЬКИЙ СІЛЬКОМУНГОСП» за період 2018 - 2020 р.р.; копії бухгалтерських довідок КП «МОСКОВСЬКИЙ СІЛЬКОМУНГОСП» за період 2018 - 2020 р.р. (додатки 13-15 до позовної заяви) не надавались, позивачем під час проведення контролюючим органом перевірки, не покладені в основу оскаржуваних податкових повідомлень рішень. Твердження відповідача про невиконання позивачем обов`язку з надання документів, пов`язаних з предметом перевірки, зокрема ненадання до перевірки документів, визначених додатками 13-15 позовної заяви підтверджується належними та допустимими доказами, зокрема Додатком 4 до Акту перевірки «Узагальнений перелік документів, які було використано при проведенні перевірки КП "МОСКОВСЬКИЙ СІЛЬКОМУНГОСП", Додатком 6 до Акту перевірки «Зведені дані щодо задекларованих та встановлених у ході проведення перевірки показників Звіту про фінансові результати платника податків КП "МОСКОВСЬКИЙ СІЛЬКОМУНГОСП" та Додатком 7 до Акту перевірки «Реєстру кореспонденції рахунків бухгалтерського обліку та показників фінансового результату до оподаткування в податковій декларації з податку на прибуток і Звіті про фінансові результати платника податків КП "МОСКОВСЬКИЙ СІЛЬКОМУНГОСП". Надані до позовної заяви помісячні Акти виробничих витрат за період 2018 2020 р.р. та Бухгалтерські довідки за період 2018 2020 р.р. не містять показників, виведених відповідно до розрахунку, згідно Методики, затвердженої Наказом №180. Позивачем зазначено, що норматив втрат і необлікованих витрат питної води на КП «МОСКОВСЬКИИ СІЛЬКОМУНГОСП» за перевiряємий період складав від 3 до 48%, проте документальне підтвердження витрат (кількісні показники, розраховані відповідно до Методики у відповідному звітному періоді) відсутнє. Перевіркою повноти визначення податку на прибуток за період з 01.01.2017 по 23.08.2022 встановлено його заниження на суму 158 492 грн, в т.ч. за 2018 рік на суму 3 327 грн, за 2019 рік на суму 20 192 грн, за 2020 рік на суму 134 973 грн, та занижено від`ємне значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на суму 786 088 грн за 2022 рік. Перевіркою встановлено порушення п.п.134.1.1.п. 134.1 ст. 134, п. 135.1. ст.135 розділу ІІІ з врахуванням вимог п.44.1, п.44.2 ст.44 Податкового кодексу України, ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-XIV, п.5 НП(С)БО 15 «Дохід», п.5, п.6, п.7НП(С)БО 16 «Витрати», в результаті чого занижено показнику рядку 07 Декларацій «Частина чистого прибутку (доходу), що відраховується до державного бюджету» за період з 01.01.2017 року по 23.08.2022 року на суму 5 718 грн. Контрольно-перевірочні заходи здійснені контролюючим органом за наявності правових підстав, визначених ПК України для проведення документальної позапланової перевірки, посадовими особами не допущено порушення умов та встановленої процедури проведення документальної перевірки, податкові правопорушення, зафіксовані Актом перевірки, встановлені на підставі законодавства України, ГУ ДПС у Запорізькій області, тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог та скасування оскаржуваних податкових повідомлень - рішень. Відповідач просить у задоволені позовної заяви відмовити у повному обсязі.

08 березня 2024 року до суду надійшли заяви відповідача про залишення позову без розгляду та про розгляд справи з викликом сторін.

Ухвалою суду від 02 квітня 2024 року у задоволенні заяв про залишення позову без розгляду та про розгляд справи з викликом сторін відповідача відмовлено.

22 березня 2024 року позивачем надана до суду відповідь на відзив. Позивач з запереченнями Головного управління ДПС у Запорізькій області, викладеними у відзиві на позовну заяву від 07.03.2024 у справі № 280/1473/24, КП «МОСКОВСЬКИЙ СІЛЬКОМУНГОСП» не погоджується в повному обсязі. ГУ ДПС у Запорізькій області звертає увагу суду, що надані до позовної заяви документи, які відповідно до твердження позивача спростовують висновки контролюючого органу, а саме копія витягу з головної книги КП «МОСКОВСЬКИЙ СІЛЬКОМУНГОСП» по рахункам 361 «Розрахунки з покупцями та замовниками», 704 «Вирахування з доходу» за період 2018 - 2020 p.p., копії актів виробничих втрат КП «МОСКОВСЬКИЙ СІЛЬКОМУНГОСП» за період 2018 - 2020 p.p., копії бухгалтерських довідок КП «МОСКОВСЬКИЙ СІЛЬКОМУНГОСП» за період 2018 - 2020 p.p. (додатки 13-15 до позовної заяви) не надавалися позивачем під час проведення контролюючим органом перевірки, не покладені в основу оскаржуваних податкових повідомлень - рішень. Вищевказане спростовується змістом акту перевірки від 01.09.2022 № 2472/08-01-07-18/33286628. Залучені позивачем до матеріалів справи № 280/1473/24 додатки 13-15 до позовної заяви є належними, допустимими та достовірними доказами. Позивач позовні вимоги просить задовольнити в повному обсязі.

01 квітня 2024 року до суду надійшли заперечення (на відповідь на відзив), у яких відповідач зазначає, що позивачем у відповіді на відзив не спростовані твердження контролюючого органу. Посадовими особами не допущено порушення умов та встановленої процедури проведення документальної перевірки, податкові правопорушення, зафіксовані Актом перевірки, встановлені на підставі законодавства України, ГУ ДПС у Запорізькій області зазначає про відсутність підстав для задоволення позовних вимог та скасування оскаржуваних податкових повідомлень рішень.

На підставі матеріалів справи, суд встановив наступні обставини.

Контролюючим органом, відповідно до пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.7 п.78.1 ст.78, пункту 522, пункту 69.2 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010р. № 2755-VІ (зі змінами та доповненнями) (далі ПК України), п.2 ч.1 ст.13 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VІ (зі змінами та доповненнями), на підставі наказів ГУ ДПС у Запорізькій області від 16.08.2022 року №881-п, від 22.08.2022 року №889-п, проведено документальну позапланову виїзну перевірку КП «МОСКОВСЬКИЙ СІЛЬКОМУНГОСП» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2017 по 23.08.2022, валютного законодавства за період з 01.01.2017 по 23.08.2022, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період 01.01.2011 по 23.08.2022, іншого законодавства за період з 01.01.2017 по 23.08.2022.

За результатами проведеної документальної позапланової виїзної перевірки складено акт від 01.09.2022 №2472/08-01-07-18/33286628, яким встановлено порушення, зокрема:

- п.п.134.1.1.п. 134.1 ст. 134, п.135.1. ст.135 розділу ІІІ з врахуванням вимог п.44.1, п.44.2 ст.44 ПК України, ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-ХІV (із змінами та доповненнями), п.5 НП(С)БО 15 «Дохід», п.5, п.6, п.7 НП(С)БО 16 «Витрати», в результаті чого занижено податок на прибуток за період, що перевірявся, на загальну суму 158 492 грн.;

- п.п.134.1.1.п. 134.1 ст. 134, п.135.1. ст.135 розділу ІІІ з врахуванням вимог п.44.1, п.44.2 ст.44 ПК України, ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-ХІV, п.5 НП(С)БО 15 «Дохід», п.5, п.6, п.7 НП(С)БО 16 «Витрати», в результаті чого занижено показник у рядку 07 Декларацій «Частина чистого прибутку (доходу), що відраховується до державного бюджету» за період з 01.01.2017 по 23.08.2022 на суму 5 718 грн.

На підставі встановлених порушень, ГУ ДПС у Львівській області прийнято податкові повідомлення-рішення:

- від 22.09.2022 №7233/13-01-07-04 про збільшення грошового зобов`язання з податку на прибуток на 158 492 грн та застосування штрафної санкції 39 623 грн;

- від 22.09.2022 №7234/13-01-07-04 про збільшення суми грошового зобов`язання частина чистого прибутку (доходу) комунальних унітарних підприємств, що вилучається до бюджету на 6 886,25 грн, в тому 5 718,00 грн, за податковими зобов`язаннями та 1 168,25 грн за штрафними (фінансовими) санкціями.

На прийняті податкові повідомлення рішення Позивачем подано скаргу до ДПС України, яку Рішенням ДПС від 10.11.2023 №33811/6/99-00-06-01-02-06, з доповненням від 16.11.2023 №34267/6/99-00-06-01-02-06, ДПС України: - скасувало ППР від 22.09.2022 №7233/13-01-07-04 ГУ ДПС у Львівській області від 22.09.2022 №7233/13-01-07-04 у частині застосованої штрафної санкції від суми 168 716,25 грн, в іншій частині зазначене ППР залишило без змін; - скасувало ППР ГУ ДПС у Львівській області від 22.09.2022 №7234/13-01-07-04 у частині застосованої штрафної санкції від суми 5 841,25 грн, в іншій частині зазначене ППР залишило без змін.

На підставі Рішення ДПС України Головне управління ДПС у Запорізькій області прийнято нові податкові повідомлення-рішення:

- від 16.11.2023 №575908010714 про збільшення грошового зобов`язання з податку на прибуток на 158 492 грн та застосування 5879,75 грн штрафної санкції;

- від 16.11.2023 №576008010714 про збільшення суми грошового зобов`язання частини чистого прибутку (доходу) комунальних унітарних підприємств, що вилучається до бюджету на суму 5718,00 грн (штрафна (фінансова) санкція не застосовувалася).

Вважаючи зазначені податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України №2755-VI від 02.12.2010 року (далі - ПК України).

Згідно з пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України - контролюючі органи мають право: проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Пунктом 75.1 ст. 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

згідно з п. 81.1 ст. 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: - направлення на проведення такої перевірки, копії наказу про проведення перевірки, службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

У відповідності до пункту 85.2 ст. 85 ПК України платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Судом не встановлено порушення контролюючим органом процедури призначення та проведення перевірки, таких обставин не викладено і позивачем.

Положеннями п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України передбачено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через відокремлені підрозділи, а також через будь яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до підпункту 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 ПК України, витрати це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, яких відбувається формах, здійснених для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталі (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Так, відповідно до абз.1 п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України об`єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Пунктом 135.1 статті 135 ПК України визначено, що базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Згідно з приписами п.44.2 ст.44 ПК України для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV (із змінами і доповненнями) (надалі - Закон № 996). Цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб`єктів господарської діяльності (надалі- підприємства), які зобов`язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку, який є обов`язковим видом обліку, що ведеться підприємством безперервно з дня його реєстрації до моменту ліквідації підприємства (п.2 ст.3, ст.8 Закону № 996-XIV). Відповідно до п.1 ст.9 Закону № 996-XIV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити (п. 2 ст. 9 Закону № 996-XIV): назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції (факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів), включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення (п.2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 (із змінами та доповненнями) (далі - Положення № 88)). Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення (п.2.2 Положення № 88). Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця (п.3 ст.9 Закону № 996-XIV).

Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені (п.5 ст.9 Закону № 996-XIV). Документи, створені засобами обчислювальної техніки на машинозчитуваних носіях, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови надання їм юридичної сили і доказовості (п.2.3 Положення № 88). В п.2.4 Положення № 88 передбачено, що первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов`язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа. Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача, тощо. Отже, для цілей бухгалтерського та податкового обліку документальним підтвердженням здійснення господарських операцій між суб`єктами господарювання є належним чином оформлені первинні документи та інформація що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, повинна систематизуватись на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку.

Відповідно до ст.3 розділу 1 Національного положення (Стандарту) бухгалтерського обліку 1 Загальні вимоги до фінансової звітності, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013р. №73, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.02.2013р. за №336/22868 (далі НП (С)БО №1 доходи - збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов`язань, які призводять до зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків власників).

За змістом приписів п.5 Положення (Стандарту) бухгалтерського обліку 15 Дохід, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999р. №290 (далі П(С)БО 15) дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов`язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Відповідно до п.7 П(С)БО 15 визнані доходи класифікуються в бухгалтерському обліку за такими групами: дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); інші операційні доходи; фінансові доходи; інші доходи. До складу інших доходів, зокрема, включаються дохід від реалізації фінансових інвестицій; дохід від неопераційних курсових різниць та інші доходи, які виникають у процесі господарської діяльності, але не пов`язані з операційною діяльністю підприємства.

Пунктом 21 П(С)БО 15 визначено, що дохід відображається в бухгалтерському обліку в сумі справедливої вартості активів, що отримані або підлягають отриманню.

Згідно з п.6 Положення (Стандарту) бухгалтерського обліку 16 Витрати, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999р. №318 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.01.2000р. за №27/4248 (далі П(С)БО 16) витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Пунктом 7 П(С)БО 16 передбачено, що витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені. Витрати, які неможливо прямо пов`язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

За приписами п.8 П(С)БО 16 якщо актив забезпечує одержання економічних вигод протягом кількох звітних періодів, то витрати визнаються шляхом систематичного розподілу його вартості (наприклад, у вигляді амортизації) між відповідними звітними періодами.

При цьому, п.9 П(С)БО 16 передбачено, що не визнаються витратами, зокрема, зменшення активів або збільшення зобов`язань, що не відповідають ознакам. Наведеним у п.6 П(С)БО 16, а також витрати, які відображаються зменшенням власного капіталу відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку.

Пунктом 5 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999 року № 290, (далі Національне положення (стандарт) 15) встановлено, що дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов`язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Критерії визнання доходу, наведені в цьому Національному положенні (стандарті), застосовуються окремо до кожної операції. Проте ці критерії потрібно застосовувати до окремих елементів однієї операції або до двох чи більше операцій разом, якщо це випливає із суті такої господарської операції (операцій).

Згідно з пунктом 8 Національного положення (стандарту) 15 дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, інших активів) визнається в разі наявності всіх наведених нижче умов:

покупцеві передані ризики й вигоди, пов`язані з правом власності на продукцію (товар, інший актив);

підприємство не здійснює надалі управління та контроль за реалізованою продукцією (товарами, іншими активами);

сума доходу (виручка) може бути достовірно визначена;

є впевненість, що в результаті операції відбудеться збільшення економічних вигод підприємства, а витрати, пов`язані з цією операцією, можуть бути достовірно визначені.

Перевіркою повноти визначення податку на прибуток за період з 01.01.2017 по 23.08.2022 встановлено його заниження на суму 158 492 грн, в т.ч. за 2018 рік на суму 3 327 грн, за 2019 рік на суму 20 192 грн, за 2020 рік на суму 134 973 грн, та занижено від`ємне значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на суму 786 088 грн за 2022 рік.

Позивач зазначив, що при визначенні фінансового результату до оподаткування за 2018, 2019, 2020 роки в акті перевірки відповідачем не були враховані втрати і необліковані витрати питної води позивача.

Суд враховує, що позивач до проведення реорганізації згідно рішення Михайло-Лукашівської сільської ради від 29.07.2021 №5 здійснював діяльність із забору, очищення та постачання води (код за КВЕД 36.00).

Закон України «Про питну воду та питне водопостачання» від 10.01.2002 №2918-III (зі змінами та доповненнями) визначає підприємство питного водопостачання як суб`єкт господарювання, що здійснює експлуатацію об`єктів централізованого питного водопостачання, забезпечує населення питною водою за допомогою пунктів розливу (в тому числі пересувних), застосування установок (пристроїв) підготовки питної води та/або виробництво фасованої питної води.

Діяльність з постачання води (водопостачання, водовідведення) передбачає великі втрати, а також витрати води на технологічні і технічні потреби, а саме: промивка міських водопровідних мереж, промивка резервуарів на станціях другого підйому, промивка та знезараження свердловин, промивка фільтрів на станціях знезалізнення, витрати на пожежогасіння міста, знезараження мереж після ліквідації аварій, господарчо-побутові потреби на об`єктах водопостачання і водовідведення.

Втрати питної води підприємства включають: витоки питної води з мереж; втрати при підйомі і очищенні; витоки і втрати води з трубопроводів при аваріях; приховані витоки води з трубопроводів (невидимі на поверхні); витоки води з ємнісних споруд: витоки води через нещільності арматури; втрати води вуличних водорозбірних колонок.

Необліковані втрати питної води: втрати води, які не зареєстровані засобами вимірювальної техніки (похибка згідно з технічним паспортом); втрати, зумовлені невідповідністю норм водоспоживання фактичній кількості спожитої води (для населених пунктів з великим сезонним коливанням чисельності населення); втрати, пов`язані з відбором води з мережі без відповідного дозволу; витрати води на протипожежні цілі. навчання тощо; втрати води в результаті незаконного впливу на роботу вузлів розподільчого обліку населенням (магніти).

Основна причина таких втрат в Україні - зношені основні системи централізованого водопостачання тa водовідведення: в аварійному стані системи 35 % водопровідних мереж, 38 % мереж водовідведення та майже 30 % насосних агрегатів на насосних станціях. Через це спостерігається високий рівень втрат питної води.

За інформацією НКРЕКП зношеність мереж і обладнання українських підприємств водопровідного та каналізаційного господарства досить значна. Багато мереж вже відпрацювали не один нормативний строк. Коштів, які підприємства виділяють на відновлення бази, не вистачає навіть на те, щоб покрити фізичне зношення цих мереж. Через це втрати води досягають до 40-45 % у мережах окремих підприємств по Україні.

Норматив таких втрат розраховується відповідно до Методики розрахунку втрат і необлікованих витрат питної води підприємствами, які надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, затвердженої наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 25.06.2014 №180, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 03.09.2014 № 1063/25840.

Так, технологічний норматив втрат і необлікованих витрат питної води на КП «Московський сількомунгосп» за перевiряємий період складав від 3 до 48 %. Вказаний норматив пояснюється зношеністю і аварійністю мереж.

При визначенні суми отриманого доходу в перевіряємому періоді від надання послуг з водопостачання та послуг з установки та монтажу лічильників, в акті перевірки не були враховані втрати і необліковані витрати питної води позивача, як підприємства, яке надавало послуги з централізованого водопостачання та водовідведення.

За даними первинних документів (накладні, акти виконаних робіт, банківські виписки, відомість обліку по рахунку 311, 631, відомості нарахування та виплати заробітної плати, розрахунки за податками та платежами, матеріальні звіти, звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, акти на списання матеріальних цінностей, подорожні листи, тощо) та даними бухгалтерського обліку (головна книга) за 2018 рік КП «МОСКОВСЬКИЙ СІЛЬКОМУНГОСП» відображено наступні витрати по бухгалтерським рахункам на загальну суму 431 738,93 грн:

Рахунок 90 «Собівартість реалізованих товарів (робіт, послуг)» - 117 457,49 грн (собівартість придбання води, яка в подальшому була реалізована),

Рахунок 92 «Адміністративні витрати» - 256 664,43 грн (нарахування заробітної плати, нарахування ЄСВ, РКО, списання канцтоварів, абонентських книг тощо),

Рахунок 93 «Витрати на збут» - 5 369,68 грн (послуги Вільнянського CEC (ДУ «Запорізький ОЛЦ МОЗ України»),

Рахунок 93.1 «Витрати на збут» - 52 247,33 грн (списання ДП та матеріалів на ремонтні роботи під час аварійних ситуацій на водопроводі),

За даними звіту про фінансовий результат за 2018 р. у рядку 2050 «Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)» відображено суму 117,5 тис. грн, у рядку 2270 «Інші витрати» відображено суму 363,1 тис. грн. Загальна сума витрат становить 480,6 тис. грн (рядок 2285 фінансового звіту).

За даними первинних документів (накладні, акти виконаних робіт, банківські виписки, відомість обліку по рахунку 311, 631, відомості нарахування та виплати заробітної плати, розрахунки за податками та платежами, матеріальні звіти, звіт про використання коштів виданих на відрядження або під звіт, акти на списання матеріальних цінностей, подорожні листи, тощо) та даними бухгалтерського обліку (головна книга) за 2019 рік КП «МОСКОВСЬКИЙ СІЛЬКОМУНГОСП» відображено наступні витрати по бухгалтерським рахункам на загальну суму 708 712,14 грн:

Рахунок 90 «Собівартість реалізованих товарів (робіт, послуг)» - 285 569,57 грн (собівартість придбання води, яка в подальшому була реалізована),

Рахунок 92 «Адміністративні витрати» - 304 076,55 грн. (нарахування заробітної плати, нарахування ЄСВ, РКО, списання канцтоварів, абонентських книг тощо),

Рахунок 93 «Витрати на збут» - 5 369,68 грн (послуги Вільнянського CEC (ДУ «Запорізький ОЛЦ МОЗ України»),

Рахунок 93.1 «Витрати на збут» - 113696,34 грн (списання ДП та матеріалів на ремонтні роботи під час аварійних ситуацій на водопроводі),

За даними звіту про фінансовий результат за 2019 р. у рядку 2050 «Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)» відображено суму 285,6 тис. грн, у рядку 2270 «Інші витрати» відображено суму 535,3 тис. грн. Загальна сума витрат становить 820,9 тис. грн (рядок 2285 фінансового звіту).

За даними первинних документів (накладні, акти виконаних робіт, банківські виписки, відомість обліку по рахунку 311, 631, відомості нарахування та виплати заробітної плати, розрахунки за податками та платежами, матеріальні звіти, звіт про використання коштів виданих на відрядження або під звіт, акти на списання матеріальних цінностей, подорожні листи, тощо) та даними бухгалтерського обліку (головна книга) за 2020 рік КП «МОСКОВСЬКИЙ СІЛЬКОМУНГОСП» відображено наступні витрати по бухгалтерським рахункам на загальну суму 1 102 845,89 грн:

Рахунок 90 «Собівартість реалізованих товарів (робіт, послуг)» - 717 189,43 грн. (собівартість придбання води, яка в подальшому була реалізована),

Рахунок 92 «Адміністративні витрати» - 309 707,07 грн (нарахування заробітної плати, нарахування ССВ, РКО, списання канцтоварів, абонентських книг тощо),

Рахунок 93 «Витрати на збут» - 7 213,72 грн (послуги Вільнянського CEC (ДУ «Запорізький ОЛЦ МОЗ України»),

Рахунок 93.1 «Витрати на збут» - 68 735,67 грн (списання ДП та матеріалів на ремонтні роботи під час аварійних ситуацій на водопроводі).

За даними звіту про фінансовий результат за 2020 р. у рядку 2050 «Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)» відображено суму 717,2 тис. грн, у рядку 2270 «Інші витрати» відображено суму 1135,5 тис. грн. Загальна сума витрат становить 1852,7 тис. грн (рядок 2285 фінансового звіту).

В період 01.01.2018 - 31.12.2020 втрати і необліковані витрати питної води склали:

Січень 2018- 2064,62, Лютий 2018 - 3315,69, Березень 2018 - 2135,67, Квітень 2018 - 7972,4, Травень 2018 - 8790,22, Червень 2018 - 5271,1, Липень 2018 - 4530,74, Серпень 2018 - 3435,33, Вересень 2018 - 3761,6, Жовтень 2018 - 3431,05, Листопад 2018 - 2204,22, Грудень 2018 - 2037,92, Всього 2018р.- 48950,56;

Січень 2019 - 638,45, Лютий 2019 - 493,57, Березень 2019 - 597,74, Квітень 2019 - 1845,83, Травень 2019 - 4986,54, Червень 2019 - 18014,94, Липень 2019 - 9475,47, Серпень 2019 - 9076,5, Вересень 2019 - 19630,93, Жовтень 2019 - 25063,7, Листопад 2019 - 26959,11, Грудень 2019 - 29180,26, Всього 2019р. - 145963,04;

Січень 2020 - 25654,07, Лютий 2020 - 24435,77, Березень 2020 - 48865,54, Квітень 2020 - 112553,62, Травень 2020 - 77361,56, Червень 2020 - 75165,93, Липень 2020 - 74936,08, Серпень 2020 - 69126,17, Вересень 2020 - 76093,65, Жовтень 2020 - 96597,7, Листопад 2020 - 79788,11, Грудень 2020 - 63189,48, Всього 2020р. - 823767,68.

Розмір втрати і необліковані витрати питної води підтверджується даними головної книги позивача по рахунку 704 «Вирахування з доходу», актами виробничих втрат та бухгалтерськими довідками КП «МОСКОВСЬКИЙ СІЛЬКОМУНГОСП» за відповідні податкові періоди.

Суд не приймає доводи відповідача про ненадання позивачем під час проведення контролюючим органом перевірки документів, які відповідно до твердження позивача спростовують висновки контролюючого органу, а саме копія витягу з головної книги КП «МОСКОВСЬКИЙ СІЛЬКОМУНГОСП» по рахункам 361 «Розрахунки з покупцями та замовниками», 704 «Вирахування з доходу» за період 2018 - 2020 р.р.; копії актів виробничих втрат КП «МОСКОВСЬКИЙ СІЛЬКОМУНГОСП» за період 2018 - 2020 р.р.; копії бухгалтерських довідок КП «МОСКОВСЬКИЙ СІЛЬКОМУНГОСП» за період 2018 - 2020 р.р., як обґрунтовані оскільки, відповідно до пункту 2.7 акту від 01.09.2022 №2472/08-01-07-18/33286628, під час перевірки акти про не надання первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку та інших документів господарської діяльності не складались. Перелік документів, які було надано до перевірки відображено в додатку 4 до акту перевірки.

Так, в додатку 4 до акту перевірки від 01.09.2022 №2472/08-01-07-18/33286628, в узагальненому переліку документів міститься, зокрема, головна книга, Договори, Видаткові накладні, акти виконаних робіт, рахунки, довідки, акти-рахунки, накопичувальна відомість витрачання матеріалів, акти на списання цінностей, подорожні листи, реєстри подорожніх листів, відомість обліку талонів, звіт про використання коштів виданих на відрядження або підзвіт, інвентарні картки, платіжні доручення, банківські виписки, та інші.

Отже, контролюючим органом при проведенні перевірки визначення позивачем фінансового результату до оподаткування за 2018, 2019, 2020 роки здійснені без врахування втрат і необлікованих витрат питної води позивача, як підприємства, яке надавало послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, які включені до складу витрат при визначені фінансового результату до оподаткування.

Суд вказує, що рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується.

Відповідно до ч. 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає необґрунтованим висновок акту перевірки, про порушення позивачем:

- п.п.134.1.1.п. 134.1 ст. 134, п.135.1. ст.135 розділу ІІІ з врахуванням вимог п.44.1, п.44.2 ст.44 ПК України, ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-ХІV (із змінами та доповненнями), п.5 НП(С)БО 15 «Дохід», п.5, п.6, п.7 НП(С)БО 16 «Витрати», в результаті чого занижено податок на прибуток за період, що перевірявся, на загальну суму 158 492 грн.;

- п.п.134.1.1.п. 134.1 ст. 134, п.135.1. ст.135 розділу ІІІ з врахуванням вимог п.44.1, п.44.2 ст.44 ПК України, ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-ХІV, п.5 НП(С)БО 15 «Дохід», п.5, п.6, п.7 НП(С)БО 16 «Витрати», в результаті чого занижено показник у рядку 07 Декларацій «Частина чистого прибутку (доходу), що відраховується до державного бюджету» за період з 01.01.2017 по 23.08.2022 на суму 5 718 грн.

Відповідно, контролюючим органом протиправно донараховані позивачу грошові зобов`язання з податку на прибуток на 158 492 грн та застосовані 5879,75 грн штрафної санкції, та збільшені суми грошового зобов`язання частини чистого прибутку (доходу) комунальних унітарних підприємств, що вилучається до бюджету на суму 5718,00 грн.

Таким чином, враховуючи вищевикладене у сукупності, у повній мірі оцінивши доводи та дослідивши надані докази, які стали підставою для винесення податкових повідомлень-рішень від 16 листопада 2023 року № 575908010714, № 576008010714, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведений факт наявності вказаного порушення, встановленого в ході перевірки, через що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи висновки суду про наявність підстав для задоволення позовних вимог, понесені позивачем витрати на оплату судового збору у розмірі 6056,00 грн підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 139, 241-246, 255, 262 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Комунального підприємства «МОСКОВСЬКИЙ СІЛЬКОМУНГОСП» до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області від 16 листопада 2023 року № 575908010714, яким Комунальному підприємству «МОСКОВСЬКИЙ СІЛЬКОМУНГОСП» збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток на загальну суму 164 371,75 гривень, в тому числі 158 492,00 гривень за податковими зобов`язаннями, 5 879,75 гривень за штрафними (фінансовими) санкціями; № 576008010714, яким Комунальному підприємству «МОСКОВСЬКИЙ СІЛЬКОМУНГОСП» збільшено суму грошового зобов`язання за платежем частина чистого прибутку (доходу) комунальних унітарних підприємств, що вилучається до бюджету, на загальну суму 5 718,00 гривень за податковими зобов`язаннями, прийняті на підставі акту перевірки від 01.09.2022 року № 2472/08-01-07-18/33286628 з урахуванням Рішення ДПС України про результати розгляду скарги від 10.11.2023 вих. №33811/6/99-00-06-01-02-06.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області на користь Комунального підприємства «МОСКОВСЬКИЙ СІЛЬКОМУНГОСП» понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 6056,00 грн (шість тисяч п`ятдесят шість гривень 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в порядок та строки, передбачені ст.ст. 295, 297 КАС України. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Третього апеляційного адміністративного суду.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач Комунальне підприємство «МОСКОВСЬКИЙ СІЛЬКОМУНГОСП» (вул.Українська, буд. 32, с. Московка, Вільнянський район, Запорізька область, 70044; код ЄДРПОУ 33286628),

Відповідач Головне управління ДПС у Запорізькій області (просп. Соборний, 166, м.Запоріжжя, 69107; код ЄДРПОУ ВП 44118663).

Повне судове рішення складено 02.04.2024.

Суддя Б.В. Богатинський