Рішення
від 27.02.2024 по справі 300/8660/23
ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" лютого 2024 р. справа № 300/8660/23

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Боршовського Т.І.,

за участю секретаря судового засідання Ілюк А.Р.

представників позивача - Тепак Л.П., Волошин Г.Є.

представників відповідача Голинської Д.І., Галій Г.Й.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Дена Метал Україна

до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 04.12.2023 № 014121/0703 та № 014122/0703, -

Виклад позицій сторін у справі. Процесуальні дії суду:

Товариство з обмеженою відповідальністю Дена Метал Україна (далі позивач, ТОВ, платник податків) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області (далі відповідач, ГУ ДПС, контролюючий орган), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення від 04.12.2023 № 14121/0703, № 14122/0703.

Позовні вимоги мотивовані тим, що контролюючим органом за результатами документальної позапланової перевірки складено акт від 10.11.2023 за № 12567/09-19-07-02/32882217. ТОВ Дена Метал Україна не погоджується із доводами та висновками акту ГУ ДПС в Івано-Франківській області. Щодо протиправності висновків контролюючого органу про заниження податкових зобов`язань на суму 42150,40 грн.: є помилковими висновки контролюючого органу про необхідність нарахування «компенсуючих» податкових зобов`язань на підставі пункту 198.5 статті 198 ПК України, оскільки металобрухт утворився в результаті переробки металу та: метал, як сировина отримувався з метою використання в оподаткованих операціях і в них же й використовувався (у виробництво запущено весь придбаних метал, а відходи металу, що утворилися - це результат його виробничої переробки); пункт 198.5 статті 198 ПК України стосується нарахування компенсуючих» податкових зобов`язань, якщо придбані товари/послуги почали використовуватися у звільнених операціях (тобто йдеться про придбаний метал, тоді як отримана стружка та відходи, які утворилися в процесі переробки вказаного металу це вже інший товар). Контролюючим органом не враховано доводів позивача про те, що: а) позивач не використовував в операціях, звільнених від оподаткування (постачання відходів) безпосередньо сировину: придбаний метал; б) металобрухт, отриманий в процесі виробництва, є зворотніми відходами, а тому не може вважатися продукцією, придбаною платником податку і надалі реалізованою в операціях, звільнених від податку на додатну вартість (налі ПДВ); в) проданий металобрухт не отриманий з метою його використання в неоподаткованих операціях, а тому відсутні підстави для нарахування компенсуючих податкових зобов`язань за пунктом 195.5 статті 195 ПК України в результаті пільгового продажу; г) контролюючим органом не враховано, що постачання відходів та брухту чорних металів, які утворилися внаслідок обробки сировини на виробництві при виготовленні продукції, названі серед операцій, на які не поширюються правила статті 199 ПК України.

Щодо протиправності висновку контролюючого органу про заниження податкових зобов`язань на суму 608877,18 грн., то контролюючим органом не враховано, що згідно з приписами 2.7 Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, передбачено, що документування господарських операцій може здійснюватися із використанням виготовлених самостійно бланків, які повинні мати обов`язкові реквізити типових або спеціалізованих форм. Собівартість реалізованої продукції визначена позивачем згідно з нормами ПБО 16 «Витрати». Подані позивачем під час перевірки первинні документи ( накладні на передачу матеріалів у виробництво та відомості прийняття на склад готової продукції) повністю відповідають вимогам статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» та підтверджують обсяги списання сировини на виробництво готової продукції. Окрім цього, було надано відповідні регістри бухгалтерського обліку. Також інспекторам були надані усі первинні документи, що підтверджують понесені витрати у податковому обліку, про що зазначено в пункті 2.11 акту та додатку № 2 до акту. Представники відповідача не заперечили факт надання таких первинних документів, однак помилково вказали, що в накладних на передачу матеріалів у виробництво цифрові показники кількості використаних матеріалів, які складені за кожен звітний період (місяць), не підтверджені жодними первинним документами, повністю відсутні документи щодо внутрішнього переміщення таких активів на склад та відпуск зі складу у виробництво. Представникам контролюючого органу було відомо, що переважна більшість матеріалів, що використані у процесі виробництва імпортовані, а копії митних декларацій щомісячно надавалися до контролюючого органу при заявлені бюджетного відшкодування. Відтак вимоги контролюючого органу про надання документів, які не належать до первинних документів у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», є безпідставними. Така позиція підтверджується постановою Верховного Суду від 10.06.2019 у справі № 804/5840/16. Контролюючим органом не враховано, що калькуляція собівартості продукції за своїм призначенням не відповідають ознакам первинного документа, щодо неї не дається розпорядження або дозвіл на проведення господарської операції, на її підставі не здійснюються бухгалтерські записи на рахунках (лист Мінфіну від 15.02.2013 № 31-08410-07/23-357/246).

Ухвалою суду від 24.10.2023 року відкрито провадження в цій адміністративній справі за правилами загального позовного провадження.

09.01.2024 через канцелярію Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшов відзив Головного управління ДПС в Івано-Франківській області від 09.01.2024 № 273/5/09-19-05-01 на позовну заяву. У відзиві відповідач заперечив проти задоволення позову. Представник відповідача вказав, що перевірка позивача проведена на підставі наказу від 19.10.2023 № 1755-п щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за серпень 2023 від`ємного значення з ПДВ, в тому числі заявленого до бюджетного відшкодування з бюджету, яке визначено з урахуванням від`ємного значення ПДВ, задекларованого в попередніх звітних періодах. Щодо правомірності нарахування податкових зобов`язань в сумі 608877,18 грн. відповідно до пункту 198.5 статті 198 ПК України на суми запасів, списання яких не підтверджене первинними документами, то відповідач вказав на те, що перевіркою встановлено, що підприємством в період з 01.08.2023 по 31.08.2023 оприбутковано готової продукції на суму 7808900,80 грн. Такі операції оформлено накладною на передачу матеріалів у виробництво та актами списання ТМЦ, та відомостями прийняття на склад готової продукції. В цей період позивачем реалізовано готової продукції на 7496168,80 грн. Контролюючим органом, з метою достовірності відображення у бухгалтерському та податковому обліку використання матеріалів у виробництво готової продукції, їх списання у собівартість реалізованої продукції в сумі 3044385,90 грн., надано позивачу запити від 23.10.2023 за №1, від 25.10.2023 за № 3, від 30.10.2023 за №4, від 02.11.2023 за №5 про надання пояснень та документального підтвердження використання ТМЦ в господарській діяльності, норм витрат на виробництво (калькуляції, норми виходу готової продукції), проте ТОВ Дена Метал України не подано документів на підтвердження використання сировини та матеріалів у виробництві готової продукції, норм виходу готової продукції. В поданому платником податків наказі від 31.12.2014 № 53-В Про організацію бухгалтерського обліку та облікову політику підприємства не встановлено норм витрат сировини та матеріалів при виробництві продукції. Також подані позивачем накладні на передачу матеріалів у виробництво, які складені в кінці кожного місяця, містять лише цифрові показники кількості використаних матеріалів у виробництві готової продукції, а відомості прийняття на склад готової продукції (за кожен звітний період) зазначено лише загальну кількість вже виготовленої продукції з такої сировини та матеріалів (найменування виду готової продукції, одиниці виміру, кількість в натуральному вимірі), однак такі документи не мають норм витрат сировини та матеріалів при виробництві продукції. Таким чином перевіркою встановлено відсутність затверджених норм щодо списання сировини на виготовлення продукції, відсутність калькуляції на кожний виріб виготовленої продукції, та відповідно, неможливість визначення собівартості продукції. В порушення вимог пункту 44.6 статті 44 ПК України позивачем на вимогу посадових осіб контролюючого органу не надано до перевірки документи, які були витребувані, а тому вважається, що вони відсутні. Отже, в порушення пункту 44.1 статті 44 цього ж Кодексу ТОВ Дена Метал України документально не підтверджено використання в господарській діяльності запасів в сумі 3044385,90 грн. Як наслідок, контролюючий орган правомірно дійшов висновку про те, що такі запаси використані позивачем не в господарській діяльності, а тому не могли бути враховані при визначенні бази оподаткування ПДВ (том 2, а.с. 202-237).

16.01.2024 через канцелярію Івано-Франківського окружного адміністративного суду представник позивача подала відповідь на відзив. У якій вказала на: безпідставність вимог контролюючого органу про надання документів, які не належать до первинних документів у розумінні Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні. Представник позивача покликається на правову позицію викладену у постанові Верховного Суду від 10.06.2019 у справі №804/5480/16; є помилковими висновки контролюючого органу щодо негосподарського використання запасів в сумі 3044385,90 грн., оскільки: 1) до перевірки надано документи, які належать до первинних документів; 2) відповідачем не враховано, що правила формування податкового кредиту визначені статтею 198 ПК України. Позивачем податковий кредит за звітні періоди сформовано на підставі податкових накладних, належним чином зареєстрованих в ЄРПН. Натомість акт перевірки не містить жодних доказів про безпідставність формування показників податкового кредиту. Як наслідок, позивач в податкових деклараціях з ПДВ обґрунтовано сформував показники податкового кредиту. Відповідач не висловив жодних претензій до операцій з експорту готової продукції, для виробництва якого використано вказані товарно-матеріальні цінності, що доводить наявність змін в структурі активів, зобов`язань, власному капіталі, тобто рух активів за результатами здійснення господарських операцій, як обов`язкової умови для формування податкового кредиту, і вказана обставина є визначальною. До клопотання в підтвердження реальності обсягів списання сировини на виробництво готової продукції, позивачем, до вказаного клопотання, долучено копії технологічних карток (креслення, картка розкрою та розрахункова таблиця) з перекладом, на підставі яких контролюючий орган мав можливість встановили назву, кількість та виробничу собівартість всього та одиниці виробу (том 3, а.с.7-12).

22.01.2024 через канцелярію Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшли додаткові письмові пояснення Головного управління ДПС в Івано-Франківській області № 940/5/09-19-05-01 від 22.01.2024. Відповідач додатково зазначив про те, що документальна позапланова перевірка позивача проведена відповідно до вимог підпункту 78.1.8 пункту 78.1 ПК України, оскільки, зокрема, в поданій позивачем податковій декларації з ПДВ за серпень 2023 від`ємне значення з ПДВ, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, яке визначено з врахуванням від`ємного значення ПДВ, задекларованого в попередніх звітних періодах, перевищило 100 тис. грн. (том 3, а.с.1-6).

23.01.2024 суд оголосив перерву в судовому засіданні за погодженням з представниками обох сторін до 06.02.2024.

06.02.2024 суд оголосив перерву в судовому засіданні за погодженням з представниками обох сторін до 27.02.2024.

06.02.2024 в судовому засіданні представником позивача подано докази в підтвердження понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу: договір № 002МТА/ІФ-23 про надання юридичних послуг та правничої допомоги від 18.01.2023; додаток № 1 до вказаного Договору: замовлення № 15 на надання юридичних послуг та правничої допомоги від 18.12.2023; акт № 002МТА/ІФ-23 про надання правничої допомоги від 06.02.2024 (копії).

06.02.2024 у судовому засіданні представником відповідача подано додаткові письмові пояснення Головного управління ДПС в Івано-Франківській області № 1712/5/09-19-05-01 від 06.02.2024. У цих поясненнях представник відповідача вказав на відсутність кваліфікації директора ТОВ «Дена Метал Україна» ОСОБА_1 для перекладу технологічних карток (а.с.56-59).

26.02.2024 представником відповідача через канцелярію суду подано клопотання від 23.02.2024 за №2651/09-19-05-01 в якому просив долучити до матеріалів справи додаткові письмові докази: копії податкових декларацій позивача з ПДВ за червень, серпень 2023; копії актів документальної позапланової виїзної перевірки від 11.09.2023 № 9954/09-19-07-02/32882217 та від 13.10.2023 № 11257/09-19-07-03/32882217; копію листа Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника від 21.02.2024 № 2466/5/09-19-05-01 (а.с.68-118).

26.02.2024 від Головного управління ДПС в Івано-Франківській області надійшли заперечення від 26.02.2024 за № 2693/09-19-05-01 на клопотання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, де представник відповідача вказала а необґрунтованість розміру таких витрат та фінансовий стан контролюючого органу (а.с.118-125).

27.02.2024 в судовому засіданні представник відповідача надала додаткові письмові докази (а.с.126-129).

В підготовчому судовому засіданні 27.02.2024 суд дійшов висновку, що усі необхідні процесуальні дії в підготовчому провадженні виконані, а тому необхідно закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті, про що постановлено відповідну ухвалу.

В зв`язку з перебуванням головуючого судді у відпустці та його хворобою в період з 01.03.2024 по 29.03.2024, рішення в цій справі ухвалене судом у розумний строк після виходу судді на роботу.

Обставини справи, встановлені судом. Зміст спірних правовідносин:

ТОВ Дена Метал Україна зареєстровано як юридична особа 30.04.2004 року, засновник - DANA METAL APS, Королівство Данія, код ЄДРПОУ № 32882217, взято на облік в контролюючих органах 06.05.2004 року, перебуває на обліку в Тисменицькій ДПІ ДПС в Івано-Франківській області. Реєстрацію платником ПДВ проведено 18.05.2004 року за № 200676063, види діяльності за КВЕД: 33.12 - Ремонт і технічне обслуговування машин і устаткування промислового призначення; 41.20 будівництво житлових і нежитлових будівель, 32.20 виробництво музичних інструментів, 46.90 неспеціалізована оптова торгівля, 46.62 оптова торгівля верстатами.

В декларації з податку на додану вартість за серпень 2023 за № 9244058006, позивачем задекларовано: податкові зобов`язання 111470 грн. (рядок 9); податковий кредит 1242038 грн. (рядок 17); від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду 1130568 грн. (рядок 19); сума від`ємного значення, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 ПК України на момент подання декларації 1130568 грн. (рядок 20), яка підлягає бюджетному відшкодуванню 927140 грн. (рядок 20.2); сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду 203428 грн. (рядок 21).

19.10.2023 Головним управлінням ДПС в Івано-Франківській області прийнято наказ № 1755-п Про проведення документальної позапланової перевірки ТОВ Дена Метал Україна (код ЄДРПОУ 32882217, яким на підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп.781.8 п. 78.1 ст. 78, п. 82.2 ст. 82, п. 200.11 ст. 200, пп. 69.2 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України призначено провести документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ Дена Метал Україна з питань законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн. по декларації за серпень 2023 з урахуванням періодів декларування від`ємного значення та поданих уточнюючих розрахунків.

На підставі наказу Головного управління ДПС в Івано-Франківській області від 19.10.2023 за № 1755-п, направлень від 23.10.2023 за № 2936 та від 30.10.2023 за №3014, посадовими особами Головного управління ДПС в Івано-Франківській області Галій Г.Й. та ОСОБА_2 в період з 23.10.2023 по 03.11.2023 проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ Дена Метал Україна щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету.

ГУ ДПС в Івано-Франківській області надано позивачу запити від 23.10.2023 за №1, від 25.10.2023 за № 3, від 30.10.2023 за №4, в яких просило, зокрема, надати всі наявні документи, що пов`язані з предметом перевірки підприємства, в тому числі, виробничі та матеріальні звіти щодо списання матеріалів у виробництво та виходу готової продукції в розрізі їх номенклатури, калькуляції по кожному виду готової продукції, норми витрат сировини та матеріалів на виробництво одиниці готової продукції, норми виходу готової продукції, тощо.

ГУ ДПС в Івано-Франківській області складено акти від 24.10.2023, від 26.10.2023, від 01.11.2023 про ненадання посадовими особами ТОВ Дена Метал Україна документів та пояснень, що належать або пов`язані з предметом перевірки у визначений термін, а саме: не подання первинних та зведених документів щодо підтвердження норм витрачання сировини та матеріалів на виробництво готової продукції, наявності в процесі виробництва готової продукції відходів, їх облік, списання.

ГУ ДПС в Івано-Франківській області надано позивачу повторний запит від 02.11.2023 за №5, згідно якого зобов`язувало надати пояснення та документи на підтвердження використання в господарській діяльності у серпні 2023 року списаних по бухгалтерському обліку (Дт 23 Кт 20) сировини та матеріалів на суму 3044385,90 грн., зокрема: калькуляцій по кожному виду готової продукції, норми витрат сировини та матеріалів на виробництво готової продукції, норми виходу готової продукції, виробничі та матеріальні звіти щодо списання матеріалів на виробництво, тощо.

Посадовою особою відповідача, яка проводила перевірку, складено акт від 02.11.2023 за № 1794/09-19-07-02/32882217 про ненадання посадовими особами ТОВ Дена Метал Україна документів та пояснень, що належать або пов`язані з предметом перевірки у визначений термін, а саме: калькуляцій по кожному виду готової продукції, норми витрат сировини та матеріалів на виробництво готової продукції, норми виходу готової продукції, виробничі та матеріальні звіти щодо списання матеріалів на виробництво, тощо.

За наслідками проведеної перевірки складено акт за № 12567/09-19-07-02/32882217 від 10.11.2023 року, згідно висновків якого встановлено такі порушення пункту 14.1.36 пунктів 14.1 статті 14, пункту 44.1. статті 44, пункту 189.1 статті 189, пункту 198.5 статті 198, пункту 200.1, 200.4 статті 200 Податкового кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010 року зі змінами і доповненнями, наказу Міністерства фінансів України № 21 від 28.01.2016 Про затвердження форм та порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість в результаті чого ТОВ Дена Метал Україна завищено суму ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню за серпень 2023 в сумі 651028 грн., завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 88975 грн.

17.11.2023 року позивач подав в Головне управління ДПС в Івано-Франківській області заперечення на акт перевірки № 12567/09-19-07-02/32882217 від 10.11.2023.

Листом про розгляд заперечення від 29.11.2023 року за № 17437/6/09-19-07-02 відповідач надав позивачу відповідь на заперечення, в якій залишив без змін висновки акту перевірки № 12567/09-19-07-02/32882217 від 10.11.2023 року.

На підставі акту перевірки № 12567/09-19-07-02/32882217 від 10.11.2023 року, відповідачем 04.12.2023 року прийнято податкові повідомлення-рішення:

-№ 014121/0703, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ в сумі 651028 грн. за основним зобов`язанням та застосовано штрафні санкції в сумі 325514 грн. (обґрунтування: ТОВ Дена Метал Україна занизило податкові зобов`язання з ПДВ на суму товарних запасів, придбаних з ПДВ, використання яких в господарській діяльності не підтверджено. Платник податків допустив умисне порушення норм чинного податкового законодавства, оскільки мав можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких Податковим кодексом України передбачена відповідальність, однак вказаного не здійснив та не виконав свого податкового обов`язку, зокрема занизив суму податкових зобов`язань на суми запасів, списання яких не підтверджено первинними документами. Податковий період -серпень 2023).

- 014122/0703, яким зменшено розмір від`ємного значення суми ПДВ (податкового кредиту) в сумі 88975 грн. (обгрунтування: ТОВ «Дена Метал Україна» занизило податкові зобов`язання з ПДВ на суму товарних запасів, придбаних з ПДВ, використання яких в господарській діяльності не підтверджено. Платник податків допустив умисне порушення норм чинного податкового законодавства, оскільки мав можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких Податковим кодексом України передбачена відповідальність, однак вказаного не здійснив та не виконав свого податкового обов`язку, зокрема занизив суму податкових зобов`язань на суми запасів, списання яких не підтверджено первинними документами. Податковий період -серпень 2023).

Вважаючи податкові повідомлення-рішення від 04.12.2023 № 014121/0703 та №014122/0703 такими, що прийняті з порушенням податкового закону ТОВ Дена Метал Україна звернулося з цим позовом до суду, в якому просить визнати протиправним та скасувати вказане податкове повідомлення-рішення.

Релевантні джерела права у справі:

Частини друга статті 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (стаття 55 Конституції України).

Стаття 14 ПК України:

Пункт 14.1.36. господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами;

Стаття 44 ПК України. Вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності, а також документального підтвердження виконання вимог податкового та іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи:

44.1. Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

44.3. Платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених пунктом 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом визначених законодавством термінів, але не менш як 1095 днів (2555 днів - для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статей 39 та 39-2 цього Кодексу) з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а в разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності, та документів, пов`язаних з виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, - не менш як 1095 днів з дня здійснення відповідної господарської операції (для відповідних дозвільних документів - не менш як 1095 днів з дня завершення терміну їх дії).

44.6. у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в пункті 86.7 статті 86 цього Кодексу платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає в порядку пункту 86.7 статті 86 цього Кодексу документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки, такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Підпунктом 75.1.2. пункту 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Не може бути предметом планової документальної перевірки питання дотримання платником податків принципу "витягнутої руки", крім випадків перевірки дотримання платником податків вимог підпунктів 140.5.4, 140.5.5-1, 140.5.6 пункту 140.5 статті 140 цього Кодексу.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Статтею 187 ПК України визначено дату виникнення податкових зобов`язань:

187.1. Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.

За операціями з виконання підрядних будівельних робіт суб`єкти підприємницької діяльності (підрядники та субпідрядники) можуть застосовувати касовий метод податкового обліку відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.

Особливості визначення бази оподаткування в разі постачання товарів/послуг в окремих випадках (стаття 189 ПК України).

189.1. У разі здійснення операцій відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання.

Податковий кредит (стаття 198 ПК України):

198.1. До податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

198.2. Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов`язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Датою віднесення сум до податкового кредиту замовника з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

198.3. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

198.5. Платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

198.6. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних.

Платники податку, які застосовують касовий метод податкового обліку, суми податку, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, та не включені до податкового кредиту протягом періоду 1095 календарних днів з дати складення таких податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних у зв`язку з відсутністю фактів списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів/послуг, мають право на включення таких сум до податкового кредиту у звітному податковому періоді, в якому відбулося списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів/послуг, але не пізніше ніж через 60 календарних днів з дати такого списання, надання інших видів компенсацій.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) відповідно до підпункту 191.1.2 пункту 191.1 статті 191 цього Кодексу оператором поштового зв`язку, експрес-перевізником.

Стаття 200. Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків:

200.1. Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

200.4. При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Завданням адміністративного судочинства є ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Відповідно, у випадку звернення зацікавленої особи з позовом до суду, адміністративний суд повинен надати правову оцінку діям суб`єкта владних повноважень при прийнятті того чи іншого рішення та перевірити його відповідність критеріям правомірності, які пред`являються до рішень суб`єктів владних повноважень та які закріплені у статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Суд виходить з таких мотивів при оцінці аргументів сторін та застосуванні норм права у спірних правовідносинах. Висновки суду:

Суд вважає, що позапланова документальна виїзна перевірка позивача проведена відповідачем з дотриманням наказу від 19.10.2023 № 1755-п. Контролюючий орган правомірно перевірив дотримання податкового законодавства при декларуванні за серпень 2023 від`ємного значення з ПДВ, зокрема й через перевищення його розміру суми 100 тис. грн., в тому числі заявленого до бюджетного відшкодування з бюджету, яке визначено з урахуванням від`ємного значення ПДВ, задекларованого за вказаний період.

Щодо висновку контролюючого органу про заниження податкових зобов`язань на суму 42150 внаслідок не нарахування податкових зобов`язань відповідно до пункту 198.5 статті 198 ПК України за товарами, призначеними для використання в неоподаткованих (звільнених) від оподаткування операціях, суми ПДВ за якими під час їх придбання були віднесені до складу податкового кредитку, то суд зазначає таке.

Так згідно акту перевірки контролюючий орган дійшов висновку про те, що в порушення припису пункту 198.5 статті 198 ПК України позивач не нарахував податкові зобов`язання за товарами, які призначені для використання в неоподатковуваних (звільнених від оподаткування) операціях, суми ПДВ за якими під час їх придбання були віднесені до складу податкового кредиту, в результаті чого занижено податкові зобов`язання на суму 88975 грн. за серпень 2023 року.

Контролюючий орган встановив, що в процесі виробництва готової продукції утворюються відходи (металобрухт від технологічного браку, металобрухт від зворотніх відходів, які оприбутковуються на рахунок 209 «Інші матеріали» (Дт 209 Кт 23). До перевірки платником податків надано акти виявлення зворотніх відходів і технологічних втрат (технічно неминучого браку). Згідно актів об`єм таких відходів виробництва становить 7,12т. Реалізація металобрухту відображена в бухгалтерському обліку: Дт90 «Собівартість реалізації», Кт 209 «Інші матеріали», ціна за 1 тонну 29600 грн.; Дт361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями», Кт 701 «Дохід від реалізації продукції» - дохід від реалізації металолому без урахування ПДВ.

Отже, позивач декларував податковий кредит за операціями з придбання у своїх контрагентів сировини (металу), яка використовувалася для виготовлення своєї продукції. Після завершення виробничого циклу підприємством здійснювався продаж готової продукції, а також відходів виробництва металобрухту. При цьому, реалізацію утвореного металобрухту здійснено позивачем за нульовою ставкою податку на додану вартість (далі - ПДВ).

Суд звертає увагу на те, що між сторонами відсутній спір щодо обставин достовірності придбання сировини для виготовлення готової продукції, її оприбуткування, реалізації та списання позивачем металобрухту, що утворився в процесі виробництва продукції.

Натомість між сторонами наявний спір щодо правильності застосування норм податкового законодавства в частині оприбуткування вказаних операцій. Так, контролюючий орган наполягає на необхідності застосування до вказаних операції норми пункту 198.5 статті 198 ПК України. Натомість платник податків вважає помилковим такий висновок контролюючого органу.

Суд погоджується з доводами позивача про те, що метал, як сировина, отримувався платником податків (доказів протилежного контролюючим органом не встановлено) з метою використання в оподаткованих операціях, в яких і використовувався (у виробництво запущено весь придбаних метал, а відходи металу, що утворилися - це результат його виробничої переробки).

Проте пункт 198.5 статті 198 ПК України, на який посилається відповідач, стосується нарахування компенсуючих» податкових зобов`язань, якщо придбані товари/послуги почали використовуватися у звільнених операціях, тобто йдеться про придбаний метал, тоді як отримані відходи, які утворилися в процесі переробки вказаного металу, є вже іншим товаром.

При вирішенні спору між сторонами в цій частині застосовує останні актуальні правові позиції Верховного Суду щодо застосування норми пункту 198.5 статті 198 ПК України в подібних правовідносинах.

Так, Верховний суд в постанові від 07.07.2021 у справі № 540/726/19

«За правилами підпункту «б» пункту 198.5 статті 198 ПК України платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися, зокрема в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу).

Відповідно до пункту 199.1 статті 199 ПК України у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати зведену податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму частки сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях.

Водночас, пунктом 199.6 статті 199 ПК України передбачено, що правила цієї статті не застосовуються в разі, зокрема, постачання платником податку відходів і брухту чорних і кольорових металів, які утворилися в такого платника внаслідок переробки, обробки, плавлення товарів (сировини, матеріалів, заготовок тощо) на виробництві, будівництві, розібранні (демонтажу) ліквідованих основних фондів та інших подібних операцій.

В силу вимог пункту 23 Підрозділу II Перехідних положень ПК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) тимчасово до 1 січня 2019 року від оподаткування податком на додану вартість звільняються операції з постачання, у тому числі операції з імпорту відходів та брухту чорних і кольорових металів, а також паперу та картону для утилізації (макулатури та відходів) товарної позиції 4707 згідно з УКТ ЗЕД. Переліки таких відходів та брухту чорних і кольорових металів затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Суди встановили, що металосировина, у зв`язку із придбанням якої сплачені позивачем суми ПДВ відносились до податкового кредиту, була повністю залучена до виробничого процесу з виготовлення продукції з метою її подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах його господарської діяльності; технологічний процес такого виробництва неможливий без одержання відходів у вигляді металобрухту, який позивач відповідно до пункту 23 Підрозділу II Перехідних положень ПК України мав право поставляти та поставляв без нарахування ПДВ; реалізовуваний позивачем металобрухт не придбавався з метою його використання у неоподатковуваних операціях; зазначені відходи власного виробництва позивача не можуть кваліфікуватись як наведений у підпункті «б» пункту 198.5 статті 198 ПК України товар, який був придбаний чи виготовлений платником і частково використовувався ним у неоподатковуваних операціях, що за правилами цієї норми передбачає перерозподіл податкового кредиту».

Отже, застосовуючи вказану правову позиції Верховного Суду з огляду на обставини цієї справи, суд вважає, що контролюючий орган дійшов помилкового висновку про необхідність нарахування позивачем «компенсуючих» податкових зобов`язань на підставі пункту 198.5 статті 198 ПК України, оскільки: металосировина, у зв`язку із придбанням якої позивачем сплачені суми ПДВ, відносилася до податкового кредиту, була повністю залучена до виробничого процесу з виготовлення продукції з метою її подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах його господарської діяльності; технологічний процес такого виробництва неможливий без одержання відходів у вигляді металобрухту, який позивач відповідно до пункту 23 Підрозділу II Перехідних положень ПК України мав право поставляти та поставляв без нарахування ПДВ; реалізовуваний позивачем металобрухт не придбавався з метою його використання у неоподатковуваних операціях; зазначені відходи власного виробництва позивача не можуть кваліфікуватись як наведений у підпункті «б» пункту 198.5 статті 198 ПК України товар, який був придбаний чи виготовлений платником і частково використовувався ним у неоподатковуваних операціях, що за правилами цієї норми передбачає перерозподіл податкового кредиту.

Як вже зазначено судом вище, контролюючий орган під час проведення перевірки не ставив під сумнів вказані вище обставини, однак надав їм помилкову оцінку в розрізі їх кваліфікації згідно з пунктом 198.5 статті 198 ПК України.

Окрім цього, суд звертає увагу на те, що постачання відходів та брухту чорних металів, які утворилися внаслідок переробки сировини на виробництві при виготовленні продукції, вказані серед операцій, на які не поширюються правила статі 199 ПК України (пункт 199.6 статті 199 ПК України).

Щодо посилання відповідача на необхідність врахування позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 22.01.2020 у справі № 2340/4436/18, то суд вважає, що вказана постанова касаційного суду не є релевантним джерелом для цієї адміністративної справи, оскільки обставини справи № 2340/4436/18 є відмінними від справи № 300/163/23. Так в адміністративній справі 300/163/23 контролюючим органом встановлено та не заперечується про те, що металобрухт утворився в результаті переробки металу, як сировини, отриманої платником податків з метою використання в оподаткованих операціях, в яких він і використовувався; відходи металу, що утворилися є результатом його виробничої переробки.

Натомість у справі № 2340/4436/18 контролюючим органом для з`ясування наявності підстав сплати позивачем ПДВ не перевірено та не зазначено в акті перевірки, який саме брухт чорних та кольорових металів ввезений на митну територію України позивачем та не наведено доказів його подальшої реалізації в оподатковуваних операціях чи за операціями, які звільнені від оподаткування.

Щодо посилання відповідача на постанову Верховного Суду від 08.07.2021 у справі № 825/3613/15-а, то спір в цій справі стосувався оцінки обставин реальності операцій платника податків щодо постачання металобрухту.

Щодо посилання відповідача на постанову Верховного Суду від 14.09.2021 у справі № 826/13658/15, то в цій справі обставини полягали у тому, що під час ліквідації основних засобів, платник податків вилучив з рахунку 10 «Основні засоби» залишки основних засобів у вигляді металевих частин, які утворились внаслідок демонтажу виробничих приміщень та реалізував їх у вигляді металобрухту.

Отже, обставини у справах № 825/3613/15-а, № 826/13658/15, які переглядав в касаційному порядку Верховний Суд, є відмінними від обставин цієї справи, а тому постанови у вказаних справах не є релевантними джерелами при розгляді та вирішенні цієї справи і не підтверджують висновку контролюючого органу щодо необхідності застосування ним до обставин цієї справи положень пункту 198.5 статті 198 ПК України в частині обов`язку позивача по нарахуванню податкових зобов`язань на суму 88975 грн. з операцій по постачанню товару металобрухту, що утворився в процесі виробництва.

Отже, суд погоджується з доводами платника податків про те, що контролюючим органом не доведено факту використання придбаних товарів поза межами діяльності, що пов`язана з виробництвом та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямованої на отримання доходу. Як наслідок, відсутні підстави для коригування податкового кредиту в спосіб складання податкового накладної на підставі підпункту «г» пункту 198.5 статті 198 ПК України.

Підсумовуючи, суд вважає, що є помилковим висновок відповідача про заниження позивачем податкових зобов`язань на суму 42150 грн.

Щодо висновку контролюючого органу про заниження податкових зобов`язань на суму 608877,18 грн. внаслідок списання матеріалів у виробництво на суму 3044385,90 грн., не підтверджених документально, що свідчить про те, що такі запаси використані платником податків не в господарській діяльності такого платника з розрахунку: 3044385,90 *20%, то суд вказує таке.

Згідно акту перевірки посадовими особами контролюючого органу встановлено, що ТОВ Дена Метал Україна списано у виробництво матеріалів на суму 3044385,90 грн. згідно накладної на передачу матеріалів у виробництво за серпень 2023 № КА-0000009 від 29.08.2023 (том 1, а.с. 173-174) та актами списання від 29.08.2023 (том 1, а.с. 175-185).

Оприбуткування готової продукції з виробництва оформлено відомостями прийняття на склад готової продукції від 01.08.2023 № 0000000062, від 07.08.2023 № 0000000063, від 14.08.2023 № 0000000064, від 09.08.2023 № 0000000065, від 15.08.2023 № 0000000066, від 16.08.2023 № 0000000067, від 17.08.2023 № 0000000068, від 22.08.2023 № 0000000069, від 23.08.2023 № 0000000070, від 24.08.2023 № 0000000071, від 25.08.2023 №0000000072, від 28.08.2023 №0000000073, від 29.08.2023 №0000000074, від 31.08.2023 №0000000075 (том 1, а.с. 186-199). За даними оборотно-сальдових відомостей по рахунку 26 Готова продукція за серпень 2023 позивачем оприбутковано готової продукції на суму 7808900,80 грн., реалізовано 7496168,80 грн.

Згідно наказу від 31.12.2014 № 53-В Про організацію бухгалтерського обліку та облікову політику підприємства ТОВ Дена Метал Україна застосовує метод оцінки вибуття запасів у виробництво та реалізацію ФІФО. Пунктом 14 вказаного наказу передбачено, що доходи і витрати підприємства здійснюються згідно з П(С)БО 15 Дохід і П(С)БО 16 Витрати. Здійснені затрати класифікувати відповідно до затвердженого переліку, у якому відображений конкретний склад постійних та змінних загальновиробничих, адміністративних, інших операційних витрат та витрат на збут.

В акті перевірки контролюючий орган дійшов висновку про те, що надані платником податків накладні на передачу матеріалів у виробництво, відомості прийняття на склад готової продукції не є належними первинними документами, які підтверджують списання у виробництво матеріалів на суму 3044385,90 грн. та оприбуткування готової продукції на суму 7808900,80 грн. Контролюючий орган вказав на те, що зазначені в накладних та відомостях цифрові показники кількості використаних матеріалів у виробництві готової продукції та кількості виготовленої продукції з такої сировини не підтверджені на запит контролюючого органу первинними документами.

Так, Головним управлінням ДПС в Івано-Франківській області вручено позивачу запити від 23.10.2023 за № 1, від 25.10.2023 за № 3, від 30.10.2023 за № 4, від 02.11.2023 за № 5 в яких просили надати пояснення та документальне підтвердження щодо норм витрат на виробництво (калькуляції, норми виходу готової продукції). У зв`язку з ненаданням вказаних документів, на підставі пункту 85.6 статті 85 Податкового кодексу України контролюючим органом складено відповідні акти про ненадання вказаних документів.

Як наслідок, контролюючий орган, застосував положення пунктів 44.1, 44.6 статті 44 ПК України та дійшов висновку про те, що вказані вище показники бухгалтерського обліку позивача не підтверджені належними первинними документами, а саме документально не підтверджено використання матеріалів у виробництві готової продукції, списання їх у собівартість реалізованої продукції, і як наслідок використання в господарській діяльності запасів в сумі 3044385,90 грн.

Суд вважає такі висновки контролюючого органу помилковими, оскільки вони зроблені без відповідної правової підстави на це, та необґрунтованими.

Так, суд погоджується з доводами позивача про те, що відповідач дійшов помилкового висновку про ненадання ним первинних документів, які підтверджують використання в господарській діяльності запасів в сумі 3044385,90 грн.

Статтею 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Верховний Суд в постанові від 10.06.2019 у справі № 804/5840/16 вказав:

Запитувані податковим органом документи, за наслідками неподання яких контролюючий орган зробив висновок про відсутність первинних документів які підтверджують використання в господарській діяльності запасів в сумі 96153947,56 грн, як от калькуляції, лімітно-забірні картки, технологічні картки, картки розкрою тощо не є первинними бухгалтерськими документами у відповідності до вимог Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні, у зв`язку з чим, віднесення цих документів податковим інспектором до первинних бухгалтерських документів є безпідставним

Отже, є безпідставним застосування відповідачем наслідків неподання платником податків під час перевірки первинних документів згідно статті 44 ПК України, оскільки ті документи, які запитував контролюючий орган згідно вимог Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні не відносяться до первинних бухгалтерських документів.

Такий висновок також відповідає позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 05.10.2022 у справі № 160/11773/21.

Натомість як встановлено судом, під час проведення перевірки позивачем було надано відповідачу відповідні документи щодо підтвердження передачі матеріалів у виробництво та отримання готової продукції на склад підприємства (накладна на передачу матеріалів у виробництво, акти списання матеріалів, відомості прийняття на склад готової продукції за серпень 2023.

Приписами пункту 2.7 глави Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, передбачено, що документування господарських операцій може здійснюватися із використанням виготовлених самостійно бланків, які повинні мати обов`язкові реквізити типових або спеціалізованих форм. Собівартість реалізованої продукції визначена позивачем згідно з нормами ПБО 16 Витрати. Подані позивачем під час перевірки первинні документи ( накладні на передачу матеріалів у виробництво та відомості прийняття на склад готової продукції), з врахуванням методу оцінки вибуття запасів у виробництво та реалізацію ФІФО, відповідають вимогам статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність, пункту 2.7 глави 2 Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88.

Щодо зауважень контролюючого органу до змісту вказаних документів, а саме щодо надані накладні та відомості не дають можливість встановити реальні обсяги списання сировини на виробництво готової продукції, кількість використаної такої сировина на виробництво кожної одиниці готової продукції, то на переконання суду, вказані обставини, з огляду на об`єм дій, які вчинили посадові особи контролюючого органу під час перевірки, не давали відповідача підстав для донарахування податкових зобов`язань з ПДВ на суми запасів за серпень 2023.

При цьому суд звертає увагу на те, що операції по придбанню сировини для виробництва готової продукції та операції щодо реалізації готової продукції підтверджуються, зокрема, митними деклараціями за спірний податковий період, до яких мали доступ посадові особи контролюючого органу, що підтверджується наданими представником відповідача витягами з база даних контролюючого органу по експортно-імпортних операціях ТОВ Дена Метал Україна та поясненнями в судовому засіданні інспектора-ревізора, що проводив перевірку, однак їх відомості під час перевірки не досліджувалися. Жодних зауважень до операцій з імпорту товарів (сировини) та експорту готової продукції акт перевірки не містить.

Позивач надав суду копії митних декларацій за спірних період, які містять детальну інформації щодо імпортованих платником податків ТМЦ (сировини) для виробництва готової продукції, та експортованих товарів (конкретної номенклатури, кількості, вартості тощо).

Зокрема, як пояснила в судовому засіданні представник позивача, вказана номенклатура ввезених ТМЦ для виготовлення готової продукції згідно митних декларацій узгоджується з технічною документацією технологічними картками, яка існує на весь асортимент продукції, що виготовляється позивачем, та, аналогічно, на вже експортовану готову продукцію. Такі документи надані для виробництва засновником іноземним бенефіціарним власником DANA METAL APS, Королівство Данія. Як приклад, позивачем до відповіді від 16.01.2024 на відзив було надано технологічні картки на певні види продукції, що ним виробляється, які складали основний асортимент виготовленої продукції. Тобто, з вказаних технологічних карток можна встановити, яка кількість конкретних ТМЦ (сировини), використовується для виготовлення однією одиниці конкретної готової продукції. Як приклад, позивачем подано суду копії технологічних карток на окремі види продукції: держак 20417, корзину 104, решітку 8553, яка вказана в документах на експорт готової продукції (митні декларації). Такі технологічні картки містить подетальний перелік та кількість ТМЦ, що використовуються для виготовлення, з номенклатурою, що узгоджується з митними документами (митними деклараціями) на їх імпорт від DANA METAL APS, Королівство Данія (том 3, а.с. 16-31).

Щодо заперечень представника відповідача щодо того, що такі технологічні картки складені на іноземній мові, а надані копії, перекладені українською за підписом особи, яка не має відповідної компетенції - ОСОБА_1 , суд відхиляє, оскільки такі заперечення спростовані поданим відповідачем листом Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника від 21.02.2024 № 2466/5/09-19-05-01, яким підтверджено фахову освіту ОСОБА_1 згідно диплому спеціаліста НОМЕР_1 від 29.06.1993 (том 3, а.с. 55, 126-129).

Під час перевірки посадовим особам відповідача про це повідомлялося і позивач за умов належного оформлення запиту про надання таких документів, та погодження такого надання їх власником, з огляду на вимоги щодо гарантій захисту права інтелектуальної власності, міг надати такі документи для перевірки. Представник відповідача інспектор, який проводив перевірку, в судовому засіданні підтвердив, що уповноважена особа позивача вказувала на наявність в платника технічних карток на кожен вид продукції та пропонувала їх надати, однак через великий об`єм такої документації, обмежені строки проведення перевірки, та через те, що така документація є технічною, а не первинними документами бухгалтерського обліку, вказані документи не досліджувалися під час проведення перевірки.

Отже, за дотриманням відповідних процедур, відповідач для дослідження вказаних обставин міг залучити додаткових працівників, продовжити строк на проведення перевірки, ініціювати питання призначення відповідної експертизи. Проте контролюючий орган вказаних дій не зробив.

Згідно з вимогами пункту статті 198 ПК України:

198.1. До податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг;

ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Однак, з огляду на вказані приписи ПК України відповідач не надав жодного доказу безпідставності формування позивачем показників податкового кредиту з ПДВ за податкові періоди, що вплинули на показники звітного серпень 2023. Натомість, що не заперечується відповідачем, всі податкові накладні, які відображені у складі податкового кредиту, належним чином зареєстровані в ЄРПН та не були зупинені контролюючим органом.

Отже, суд погоджується з доводами платника податків про те, що податковий кредит сформовано позивачем за серпень 2023 по операціях, на підставі первинних документів, які підтверджують фактичний рух активів. Водночас, контролюючий орган вказані операції не заперечив, в акті перевірки немає зауважень щодо вказаних операцій, які були об`єктами оподаткування. Натомість контролюючий орган, не зважаючи на вказані обставини, не отримавши на запит документи, які не є первинними, та без дослідження в системному зв`язку всіх операцій за спірний період та перевірки правильності формування платником податків показників собівартості готової продукції, дійшов висновку фактично зняти з платника податковий кредит за вказаний період. Отже, відповідач зробив необґрунтований та безпідставний висновок про заниження ТОВ Дена Метал Україна податкових зобов`язань з ПДВ за серпень 2023 на суму 608877,18 грн. (з розрахунку 3044385,90 грн. * 20%).

Окрім цього, як встановлено судом з пунктів 3.2 3.3 акту перевірки, додатки 3 та 4 до вказаного акту, розрахунків до оскаржених податкових повідомленьрішень, на висновки контролюючого органу щодо завищення позивачем за серпень 2023 суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в розмірі 88975 грн. та завищення суми бюджетного відшкодування з ПДВ за вказаний податковий період в розмірі 651028 грн., вплинули висновки контролюючого органу, викладені в акті позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ «Дена Метал Україна» з питань законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету ПДВ за липень 2023 від 17.08.2023 № 9209615067 з урахуванням періодів декларування від`ємного значення та поданих уточнюючих розрахунків (акт від 13.10.2023 № 11257/09-19-07-03/32882217), про те, що вказаним платником податків завищено суми від`ємного значення, зараховуються до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (показник рядка 21 декларації за липень 2023) на суму 88975 грн. На підставі висновків вказаного акту перевірки за липень 2023 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 011640/0703 від 03.11.2023, яким зменшено ТОВ «Дена Метал Україна» розмір від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду на суму 88975 грн. за липень 2023. Проте судом встановлено, що податкове повідомлення-рішення № 011640/0703 від 03.11.2023 оскаржено ТОВ «Дена Метал Україна» до суду, про що судом постановлено ухвалу від 20.11.2023 у справі № 300/7890/23 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/115033130). Остаточне судове рішення у цій справі відсутнє. За вказаних обставин, з огляду на припис пункту 56.18 статті 56 ПК України грошове зобов`язання, визначене вказаним податковим повідомленням-рішенням вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням у справі № 300/7890/23 законної сили. Отже, відповідач зробив передчасний висновок про завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21 декларації за серпень 2023) в розмірі 88975 грн.

Суд вважає, що встановлені обставини є такими, що мають наслідком протиправність податкових повідомлень-рішень від 04.12.2023 № 014121/0703 і № 014122/0703. Ефективним способом захисту порушеного права позивача в спірному випадку є скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС в Івано-Франківській області від 04.12.2023 014121/0703 і № 014122/0703, як необґрунтованих, та таких, що прийняті не на підставі закону.

Підсумовуючи, позов належить задовольнити повністю.

Щодо розподілу судових витрат у справі:

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з частиною третьою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

В підтвердження судових витрат у справі позивачем подано платіжну інструкцію № 893073116 від 13.12.2023 про сплату судового збору в розмірі 15982,75 грн..

З огляду на задоволення позову відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, позивачу належить присудити за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 15982,75 грн. судових витрат по сплаті судового збору.

Також позивач просить стягнути з відповідача понесені ним судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн.

Частиною першою статті 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною сьомою цієї Статті передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно з частинами першою та другою статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Пунктом 1 частини третьої зазначеної статті 134 КАС України передбачено, що для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Представник позивача на підтвердження понесення позивачем витрат на правничу допомогу надав суду такі документи: копію ордера про надання правничої (правової) допомоги серії АТ № 1058485 від 15.11.2023, виданий Адвокатським об`єднанням МТА Партнери; копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ІФ № 001178 від 31.05.2017; копію договору № 002МТА/ІФ-23 про надання юридичних послуг та правничої допомоги від 18.01.2023, укладений між ТОВ Дена Метал Україна та Адвокатським об`єднанням МТА Партнери; копію замовлення № 15 на надання юридичних послуг та правничої допомоги від 18.12.2023; копію платіжної інструкції № 041001 від 09.01.2024 про сплату 10000 грн. за правничу допомогу в справі № 300/8660/23, акт про надання правничої допомоги № 002МТА/ІФ-23 від 06.02.2024 (том 3, а.с. 14-15, 48-54).

Відповідно до пункту 5.1 договору № 002МТА/ІФ-23 від 18.01.2023 вартість послуг узгоджується сторонами в замовленні.

В замовленні № 15 на надання юридичних послуг та правничої допомоги від 18.12.2023, ТОВ Дена Метал Україна та Адвокатським об`єднанням МТА Партнери погодили зміст послуги: правнича допомога в Івано-Франківському окружному адміністративному суді в справі № 300/8660/23. Розмір вартості однієї години послуг адвоката 2000 грн. без ПДВ. Граничний розмір вартості послуг 20000 грн. Сплата здійснюється в розмірі 10000 грн. протягом 3 днів з моменту підписання цього замовлення, решта суми протягом 3 днів з дати підписання акту приймання-передачі наданих послуг.

Згідно акту про надання правничої допомоги № 002МТА/ІФ-23 від 06.02.2024 на виконання умов договору № 002МТА/ІФ-23 про надання юридичних послуг та правничої допомоги від 18.01.2023, адвокатом у справі № 300/8660/23 надано правничу допомогу ТОВ Дена Метал Україна: ознайомлення з відзивом на позовну заяву, підготовка до участі та участь у судових засіданнях (5 год.) 2000 грн./год., всього 10000 грн.

Відповідно до статті 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009, передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

При визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід-Захід Альянс Лімітед проти України (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Вказаний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, потребують дослідження на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категорію складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Відповідач в судовому засіданні 27.02.2024 заперечив проти розміру судових витрат на правничу допомогу з підстав, викладених у письмовому запереченні на клопотання від 26.02.2024.(том 3, а.с. 118-124). Вважає їх необгрунтованими та такими, що не враховують фінансовий стан сторін. Просить в їх задоволенні відмовити повністю.

Верховний Суд у постанові від 23.12.2021 у справі № 520/11348/2020 дійшов таких висновків:

"74. Водночас колегія суддів Верховного Суду вважає за необхідне зазначити, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

75. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

76. При цьому суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, ціну позову, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, тощо - є неспівмірним…

…85. При розгляді питання щодо відшкодування витрат на правничу допомогу, варто взяти до уваги позицію ЄСПЛ у справі Лавентс проти Латвії. Так, ЕСПЛ наголосив, що відшкодовуванню підлягають лише витрати, які мають розумний розмір.

86. Як зазначено ЄСПЛ у п. 268 Рішення по справі ЕазіЛУезІ АІІіапсе Ьішіїед проти України від 23.01.2014 (Заява № 19336/04): Згідно з практикою Суду, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були Фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі Ботацці проти Італії (Войаггі V. Паїу) [ВП], заява №34884/97, п.ЗО, ЕСНК 1999-V)..

87. Аналогічну практику вирішення питання судових витрат застосовано ЄСПЛ у п. 95 рішення у справі Баришевський проти України від 26.02.2015, пп. 34-36 рішення у справі Гімайдуліна і інших проти України від 10.12.2009, п. 80 рішення у справі Двойних проти України від 12.10.2006, п. 88 рішення у справі Меріт проти України від 30.03.2004.".

Представником позивача у цій справі надано такі правничі (адвокатські) послуги: ознайомлення з відзивом на позовну заяву, підготовка до участі та участь у судових засіданнях 6 годин.

Судом встановлено згідно протоколів судових засідань загальна тривалість участі представника позивача адвоката Тепак Л.П. в судових засіданнях 23.01.2024, 06.02.2024, 27.02.2024 3,5 год. Отже, сума витрат на участь становить 7000 грн. (3,5 год. * 2000 грн.). Також позивач просить додатково стягнути витрати на ознайомлення з відзивом на позов та підготовку до участі в судових засіданнях. Всього просить відшкодувати витрати на правничу допомогу в кількості 5 витрачених годин на суму 10000 грн. (5 год. * 2000 грн.).

Однак, враховуючи, що для представника позивача участь в судових засіданнях та підготовка клопотання не повинна була скласти надмірних зусиль, з огляду на її участь в інших адміністративних справах за участю сторін цієї справи в подібних правовідносинах, про що свідчать дані Єдиного державного реєстру судових рішень (https://reyestr.court.gov.ua/Review/111378555, https://reyestr.court.gov.ua/Review/112179002, https://reyestr.court.gov.ua/Review/115145695, https://reyestr.court.gov.ua/Review/116079777, https://reyestr.court.gov.ua/Review/117046911), суд дійшов висновку стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 5000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу (половину від розрахованої вище суми). Такий розрахунок буде співмірним зі складністю цієї справи, обсягом наданих адвокатом послуг, а також відповідатиме критерію справедливості та розумності розміру таких витрат.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Івано-Франківській області від 04.12.2023 № 014121/0703, № 014122/0703.

Cтягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністюДена Метал Україна(код 32882217, місцезнаходження: вулиця Галицька, 58/212, село Ямниця, Івано-Франківський район, Івано-Франківська область, 77422) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Івано-Франківській області (код 43968084, вулиця Незалежності, 20, місто Івано-Франківськ, 76018) 15982 (п`ятнадцять тисяч дев`ятсот вісімдесят дві) гривні 75 копійок судових витрат по сплаті судового збору та 5000 (п`ять тисяч) гривень витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю Дена Метал Україна (код 32882217, місцезнаходження: вулиця Галицька, 58/212, село Ямниця, Івано-Франківський район, Івано-Франківська область, 77422).

Відповідач: Головне управління ДПС в Івано-Франківській області (код 43968084, вулиця Незалежності, 20, місто Івано-Франківськ, 76018).

Суддя /підпис/ Боршовський Т.І.

Рішення складене в повному обсязі 02 квітня 2024 р.


Дата ухвалення рішення	27.02.2024
Оприлюднено	04.04.2024
Номер документу	118076355
Судочинство	Адміністративне
Суть	що постановлено відповідну ухвалу. В зв`язку з перебуванням головуючого судді у відпустці та його хворобою в період з 01.03.2024 по 29.03.2024, рішення в цій справі ухвалене судом у розумний строк після виходу судді на роботу

Судовий реєстр по справі —300/8660/23

Ухвала від 23.04.2024

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Шевчук Світлана Михайлівна

Ухвала від 23.04.2024

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Шевчук Світлана Михайлівна

Ухвала від 08.04.2024

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Шевчук Світлана Михайлівна

Рішення від 27.02.2024

Адміністративне

Івано-Франківський окружний адміністративний суд

Боршовський Т.І.

Рішення від 27.02.2024

Адміністративне

Івано-Франківський окружний адміністративний суд

Боршовський Т.І.

Ухвала від 27.02.2024

Адміністративне

Івано-Франківський окружний адміністративний суд

Боршовський Т.І.

Ухвала від 20.12.2023

Адміністративне

Івано-Франківський окружний адміністративний суд

Боршовський Т.І.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 27.02.2024 по справі 300/8660/23ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —300/8660/23

Ухвала від 23.04.2024

Ухвала від 23.04.2024

Ухвала від 08.04.2024

Рішення від 27.02.2024

Рішення від 27.02.2024

Ухвала від 27.02.2024

Ухвала від 20.12.2023

Рішення
від 27.02.2024 по справі 300/8660/23
ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД