Рішення

від 01.04.2024 по справі 320/5391/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 квітня 2024 року № 320/5391/23

Суддя Київського окружного адміністративного суду Парненко В.С., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу у місті Києві адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Новокраматорський машинобудівний завод» до Північного Міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

07.03.2023 Приватне акціонере товариство «Новокраматорський машинобудівний завод» (далі - позивач) звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Північного Міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків (далі - відповідач), в якій, з урахуванням уточненої позовної заяви від 20.03.2023, просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Північного Міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 29.11.2022 №120835000705 про застосування штрафних санкцій, а саме пені за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності в розмірі 3130158 грн 22 коп.

В обґрунтування позовної заяви зазначено, що позивач не погоджується з оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням, зазначаючи, що на момент настання граничного терміну отримання оплати за поставлену продукцію, позивач не мав можливості отримати заборгованість за контрактом від 12.03.2015 №21/10-15 в російських рублях від контрагента, зареєстрованого у російській федерації. Враховуючи умови контракту, проведення військової агресії російської федерації, зміни у нормативно-правові акти, внесені у зв`язку з військовою агресією, позивач не мав можливості отримати оплату за поставлену продукцію у будь-якій валюті, оскільки на момент настання граничного строку зарахування оплати діяли обставини перепереборної сили (форс-мажорні обставини). Позивач вказує, що факт звернення за сертифікатом про форс-мажорні обставини у серпні 2022 року ніяким чином не може спростувати висновок про дію форс-мажорних обставин і підтвердити можливість отримання позивачем грошових коштів за поставлену продукцію.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27.03.2023 (суддя Журавель В.О.) прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №320/5391/23 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

07.04.2023, 19.05.2023 та 13.07.2023 представником позивача подані до суду клопотання про долучення додаткових доказів.

07.07.2023 представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнав та просив суд відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування правової позиції зазначив, що за експортним контрактом №21/10-15 від 12.03.2015 від компанії-нерезидента ТОВ «Тяжмехпресс», рф, валютна виручка надійшла не в повному обсязі. Залишок заборгованості по реалізованій продукції по МД №1462 від 19.03.2021 у сумі 304 832,00 дол. США (8917829,68 грн) у законодавчо встановлений термін надходження валютної виручки не надійшов, кількість днів прострочення 117. З 04.10.2018 умовами контракту та додатковими угодами до нього передбачена можливість сплати по контракту в доларах США, а не лише в рублях рф. Листом ОАО «Тяжмехпресс» від 25.08.2021 підприємство підтверджує оплату в сумі 491380 дол. США та повідомляє про наступну оплату у сумі 304832 дол. США в термін до 28.02.2022, що підтверджує перерахування коштів в доларах США. Станом на день граничного строку надходження валютної виручки 19.03.2022 відсутні законодавчо встановлені заборони на отримання резидентом України за операціями з експорту товарів валютних грошових коштів від нерезидентів будь-яких країн реєстрації, в будь-якій валюті крім російських рублів та білоруських рублів. У разі надходження грошових коштів за експортними операціями в російських або білоруських рублях за такими операціями банку дозволяється здійснити обмін цих коштів на міжнародному валютному ринку на іншу валюту для її подальшого зарахування на рахунки клієнта. Наданий позивачем сертифікат Донецької торгово-промислової палати за вих. №14001-22-0684 від 25.08.2022 не породжує жодних прав та обов`язків для відповідача, а є лише результатом практичної діяльності торгово-промислової палати з питань, визначених Законом України «Про торгово-промислові палати в Україні». Дія сертифікату не спрямована на регулювання відносин державного управління і не має обов`язкового характеру для суб`єктів таких відносин.

06.09.2023 представником позивача подані додаткові пояснення, в яких зазначено, що до спірних правовідносин повинний бути застосований п. 1-1 Постанови правління Національного Банку України від 14.05.2019 №67 «Про встановлення винятків та (або) особливостей запровадження граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і внесення змін до деяких нормативно-правових актів», адже наявні всі умови для його застосування: контрагент зареєстрований на території рф і діє у відповідності з її законодавством; граничний строк для отримання валютної виручки позивачем за контрактом №21/10-15 наступив 19.03.2022, тобто після 24.02.2023; в Україні до теперішнього часу діє правовий режим воєнного стану. В разі припинення перебігу граничних строків, позивач не порушує граничні строки розрахунків, і у відповідача відсутні підстави для застосування штрафних санкцій, передбачених п.5 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції».

Рішенням Вищої ради правосуддя від 03.10.2023 за № 949/0/15-23 ОСОБА_1 було звільнено з посади судді Київського окружного адміністративного суду у зв`язку з поданням заяви про відставку.

Відповідно до протоколу повторно автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №320/5391/23 передано 02.11.2023 на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Парненко В.С.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10.11.2023 прийнято адміністративну справу №320/5391/23 до провадження судді Київського окружного адміністративного суду Парненко В.С. Розгляд справи розпочато спочатку. Справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Призначено підготовче засідання на 06.12.2023.

13.01.2024 відповідачем подані додаткові пояснення, в яких зазначено, що відповідачем визначено склад правопорушення та відповідальність за його вчинення за змістом вимог п. 2 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції», п. 21 розділу ІІ постанови Правління Національного банку України від 02.01.2019 №5 Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті», які були чинними на час вчинення правопорушення, тобто в періоді з 01.03.2021 по 14.07.2022 та на час його виявлення, що зафіксовано в акті спірної перевірки від 03.11.2022. Склад правопорушення та відповідальність за його вчинення не можуть бути змінені разом з набранням чинності 30.05.2023 п. 1 при Постанови правління Національного Банку України від 14.05.2019 №67.

24.01.2024 від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Через систему «Електронний суд» 31.01.2024 представником позивача подано клопотання про призначення справи до розгляду в порядку відеоконференції.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 09.02.2024 клопотання представника Приватного акціонерного товариства «Новокраматорський машинобудівний завод» про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено. Постановлено проводити судове засідання, призначене на 28.02.24 року об 14:00 в режимі відеоконференції з наданням можливості представнику Приватного акціонерного товариства «Новокраматорський машинобудівний завод» Турутіній Олені Валентинівні використовувати власні технічні засоби з використанням Системи відеоконференцзв`язку на офіційному веб-порталі судової влади України vkz.court.gov.ua.

22.02.2024 до суду надійшли письмові пояснення представника позивача, в яких зазначено, що у зв`язку з діючими обставинами непереборної сили, які є наслідком нападу рф на Україну і триваючих військових дій, позивач був позбавлений можливості звернутися до суду в рф з метою уникнення нарахування або призупинення нарахування пені за несвоєчасну оплату за контрактом №21/10-15 від 12.03.2015, передбаченої ч.5 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції».

20.02.2024 представником відповідача подано клопотання про призначення справи до розгляду в порядку відеоконференції.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.02.2024 клопотання представника Північного Міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено. Постановлено проводити судове засідання, призначене на 28.02.24 року об 14:00 в режимі відеоконференції з наданням можливості представнику Північного Міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків використовувати власні технічні засоби з використанням Системи відеоконференцзв`язку на офіційному веб-порталі судової влади України vkz.court.gov.ua.

У зв`язку з технічними несправностями, що унеможливило проведення судового засідання в форматі відеоконференції, розгляд справи перенесено на 20.03.2024.

29.02.2024 представником відповідача подано клопотання про призначення справи до розгляду в порядку відеоконференції.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 01.03.2024 клопотання представника Північного Міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено. Постановлено проводити судове засідання, призначене на 20.03.2024 року об 11:00 в режимі відеоконференції з наданням можливості представнику Північного Міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків використовувати власні технічні засоби з використанням Системи відеоконференцзв`язку на офіційному веб-порталі судової влади України vkz.court.gov.ua.

В підготовче засідання, призначене на 20.03.2024, з`явились представники сторін в режимі відеоконференції, підтримали обрані правові позиції, не заперечували проти закриття підготовчого провадження у справі.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20.03.2024 закрито підготовче провадження у справі №320/5391/23, продовжено розгляд справи по суті в письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Приватне акціонере товариство «Новокраматорський машинобудівний завод» (код ЄДРПОУ 05763599) зареєстровано 01.04.1994, перебуває на податковому обліку в Північному Міжрегіональному управлінні Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків.

Видами діяльності за КВЕД є: 28.91 Виробництво машин і устатковання для металургії (основний); 08.12 Добування піску, гравію, глин і каоліну; 24.10 Виробництво чавуну, сталі та феросплавів; 43.21 Електромонтажні роботи; 86.10 Діяльність лікарняних закладів; 55.10 Діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщування.

На підставі наказу Північного Міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків від 08.08.2022 №36-п та відповідно до пп. 20.1.4 п. 201 ст. 20, п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, ст. 79 Податкового кодексу України, пп. 69.2 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, згідно з внесеними змінами Законом України від 12.05.2022 №2260-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час воєнного, надзвичайного стану» проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПАТ «Новокраматорський машинобудівний завод» з питань дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні розрахунків по зовнішньоекономічному контракту №21/10-15 від 12.03.2015 за період з 01.03.2021 по 14.07.2022 згідно з отриманою податковою інформацією від органу валютного нагляду.

За результатами перевірки складено акт №235/35-00-07-05-05/05763599 від 03.11.2022, за висновком якого встановлено порушення п.2 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції», п. 21 розділу ІІ постанови Правління Національного Банку України від 02.01.2019 №5 «Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті», в результаті чого ПрАТ «НКМЗ»:

- по експортному контракту №21/10-15 від 12.03.2015 з нерезидентом ТОВ «Тяжмехпресс», росія, у березні, квітні, травні, червні, липні 2022 року порушено строки розрахунків;

- в частині ненадходження валютної виручки станом на 14.07.2022 по експортному контракту №21/10-15 від 12.03.2015 з нерезидентом ТОВ «Тяжмехпресс», росія на суму 304 832,00 дол. США.

21.11.2022 позивачем подані заперечення на акт перевірки.

29.11.2022 відповідачем складено лист «Про розгляд заперечень»

На підставі акту перевірки №235/35-00-07-05-05/05763599 від 03.11.2022 відповідачем сформовано та направлено на адресу позивача податкове повідомлення-рішення №20835000705 від 29.11.2022 про застосування суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 3 130 158,22 грн.

Не погодившись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивачем подано скаргу в адміністративному порядку до Державної податкової служби України, рішенням якої від 15.02.2023 №3746/6/99-00-06-01-02-06 податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу без задоволення.

Правомірність прийняття податкового повідомлення-рішення №20835000705 від 29.11.2022 є предметом розгляду у цій справі.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (далі ПК України).

Згідно підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право, зокрема проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Підпунктом 19-1.1.4 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України встановлено, що на контролюючі органи покладено функцію зі здійснення контролю за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті.

Спірні правовідносини врегульовані також Законом України "Про валюту і валютні операції" від 21.06.2018 № 2473-VIII (далі Закон №2473), Положенням про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженим постановою Правління НБУ від 02.01.2019 №5 (далі - Положення) та Інструкцією про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженою постановою Правління НБУ від 02.01.2019 №7 (далі - Інструкція).

Принципи валютного регулювання викладені у ст.2 Закону №2473 та передбачають, зокрема, право фізичних та юридичних осіб - резидентів укладати угоди з резидентами та (або) нерезидентами та виконувати зобов`язання, пов`язані з цими угодами, у національній валюті чи в іноземній валюті, у тому числі відкривати рахунки у фінансових установах інших країн.

Відповідно до ч.1 ст.11 Закону №2473 валютний нагляд в Україні здійснюється органами валютного нагляду та агентами валютного нагляду.

Органами валютного нагляду відповідно до цього Закону є Національний банк України та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Органи валютного нагляду в межах своєї компетенції здійснюють нагляд за дотриманням резидентами та нерезидентами валютного законодавства. (ч.4 ст.11 Закону №2473)

Згідно ч.6 ст.11 Закону №2473 центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентами (крім уповноважених установ) та нерезидентами вимог валютного законодавства.

Частинами 1, 2, 5 статті 13 Закону №2473 визначено, що Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Національний банк України має право встановлювати винятки та (або) особливості запровадження цього заходу захисту для окремих товарів та (або) галузей економіки за поданням Кабінету Міністрів України.

Граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів не застосовуються щодо розрахунків, пов`язаних з договорами про участь у розподілі пропускної спроможності, а також щодо грошового забезпечення (кредитних лімітів) з метою участі в аукціонах з розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів.

Національний банк України має право встановлювати мінімальні граничні суми операцій з експорту та імпорту товарів, на які поширюються встановлені відповідно до цього Закону граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.

Порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Відповідно до ч.7 ст. 13 Закону №2473 у разі прийняття до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом строку, передбаченого зовнішньоекономічним договором (контрактом), або прийняття до провадження уповноваженим органом відповідної країни документа про стягнення такої заборгованості з боржника-нерезидента на користь резидента в позасудовому (досудовому) примусовому порядку строк, встановлений відповідно до цієї статті, зупиняється з дня прийняття до розгляду такої заяви (прийняття до провадження відповідного документа) і пеня за порушення строку в цей період не нараховується.

У разі ухвалення судом, міжнародним комерційним арбітражем рішення про відмову в позові повністю чи частково в частині майнових вимог або про відмову у відкритті провадження у справі чи про залишення позову без розгляду, а також у разі визнання документа про стягнення заборгованості з боржника-нерезидента таким, що не підлягає виконанню, недійсним, незаконним тощо та (або) закриття (припинення) провадження без зарахування грошових коштів на рахунки резидентів у банках України за таким документом строк, встановлений відповідно до цієї статті, поновлюється і пеня за його порушення нараховується за кожний день прострочення, включаючи період, на який цей строк було зупинено.

У разі ухвалення судом, міжнародним комерційним арбітражем рішення про задоволення позову сплаті підлягає лише пеня, нарахована до дня прийняття позовної заяви до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем.

Граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів встановлені п.21 розд.II Положення №5, та становлять 365 календарних днів

Граничні строки розрахунків, зазначені в пункті 21 розділу II цього Положення:

1) не поширюються на операцію з експорту, імпорту товарів (уключаючи незавершені розрахунки за операцією), сума якої (в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком на дату здійснення операції) є меншою, ніж розмір, передбачений статтею 20 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" (далі - незначна сума), крім дроблення операцій з експорту товарів або дроблення валютних операцій; (Підпункт 1 пункту 22 розділу II в редакції Постанов Національного банку № 35 від 06.02.2019, № 57 від 27.04.2020);

2) застосовуються з урахуванням установлених Національним банком за поданням Кабінету Міністрів України, відповідно до абзацу другого частини першої статті 13 Закону України "Про валюту і валютні операції" (далі - Закон про валюту), винятків та (або) особливостей для окремих товарів, та (або) галузей економіки. (Підпункт 2 пункту 22 розділу II в редакції Постанови Національного банку № 67 від 14.05.2019).

Відповідно до п. 23 Положення №5 розрахунки за операціями резидентів з експорту та імпорту товарів здійснюються не пізніше строку, визначеного пунктом 21 розділу II цього Положення, з урахуванням вимог пункту 22 розділу II цього Положення, у повному обсязі, з урахуванням вимог пункту 22 розділу II цього Положення стосовно операцій з експорту, імпорту товарів у незначній сумі (уключаючи незавершені розрахунки за операцією). Грошові кошти від нерезидента за операціями резидента з експорту товарів підлягають зарахуванню на рахунок резидента в Україні в банку.

Згідно із пунктом 142 Постанови правління Національного банку України від 24 лютого 2022 року №18 "Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану" граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05 квітня 2022 року.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за результатами перевірки стягує у встановленому законом порядку з резидентів пеню, передбачену частиною п`ятою цієї статті (ч.8 ст.13 Закону №2473).

Отже, несвоєчасність здійснення розрахунків в іноземній валюті у сфері зовнішньоекономічної діяльності є валютним правопорушенням, за яке передбачена відповідальність у вигляді штрафних (фінансових) санкцій та пені, застосування якої віднесено до повноважень органів ДПС та яке тягне нарахування пені за кожен день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів

Судом встановлено, що 12.03.2015 між ПАТ «Новокраматорський машинобудівний завод» (в подальшому змінено організаційно-правову форму на приватне акціонерне товариство, постачальник) та ВАТ «Тяжмехпрес», м. Воронеж, росія (покупець) укладено контракт №21/10-15, відповідно до умов якого постачальник зобовязується виготовити та поставити продукцію покупцю, а покупець прийняти та оплатити продукцію, вказану в специфікації №1. Вид продукції деталі до технологічного обладнання.

Згідно з п. 3.1 контракту ціни на продукцію, що постачається, вказані в специфікації №1, яка є невід`ємною частиною контракту.

Пунктом 3.2 контракту визначено, що валюта контракту рублі.

На підставі п. 3.3 контракту загальна сума контракту складає 5 095 000 рублів рф.

Відповідно до п. 5.1 контракту форма оплати попередня. Оплата відбувається в російських рублях по цінам контракту банківським переводом. Датою платежу вважається дата зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника.

Пунктом 6.2 контракту передбачено, що строк між перерахуванням першої частини передоплати за продукцію та завершенням митного оформлення на території рф не повинен перевищувати 180 днів.

Згідно з п. 12.1 контракт набирає чинності з дати підписання сторонами та діє до 31.12.2015.

Відповідно до п. 12.3 всі спори по контракту підлягають розгляду в арбітражному (господарському) суді, якщо відповідачем в такому спорі буде покупець, то такий спір підлягає розгляду в суді за місцем знаходження покупця.

Відносини сторін по контракту регулюються матеріальним правом України.

04.10.2018 між ПАТ «Новокраматорський машинобудівний завод» (постачальник) та ВАТ «Тяжмехпрес», м. Воронеж, росія (покупець) укладено додаткову угоду №23 до контракту, якою, зокрема, змінено:

- п. 3.2 контракту «валюта контракту рублі рф та долари США»;

- п. 5.1 контракту «форма оплати - попередня. Оплата відбувається в доларах США або в російських рублях з урахуванням курсу долара США к рублю рф, встановленого ЦБ рф на дату списання грошових коштів з рахунку покупця за цінами контракту на рахунок постачальника. Датою платежу вважається дата зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника».

В розділ 13 контракту внесено зміни щодо додавання реквізитів для оплати в доларах США.

Додатковою угодою №26 від 11.07.2019 сторонами контракту введено специфікацію №15 і технічні умови поставки, та внесено зміни в п. 3.3 контракту, викладено в наступній редакції «з урахуванням додаткової угоди №26 загальна сума контракту збільшується на 1 083 160 дол. США та складає 1 114 480 дол. США та 63 383 740 рублів рф».

До додаткової угоди №26 від 11.07.2019 укладено специфікацію №15 на поставку блоку штампувального у кількості 133 370 кг на суму 1 083 160 дол. США.

Додатковою угодою №27 від 10.03.2020 сторонами контракту внесено зміни з специфікацію №15, відповідно до якої кількість поставки блоку штампувального зросла до 132 702 кг, а вартість до 1 121 160 дол. США.

Пункт 3.3 контракту викладено в наступній редакції: «з урахуванням додаткової угоди №27 загальна сума контракту збільшується на 38000 дол. США та складає 1 152 480 дол. США та 63 383 740 рублів рф».

Подальшими додатковими угодами №28 від 31.08.2020 та №29 від 15.12.2020 не внесено змін щодо розрахунків в іншій валюті.

25.08.2021 ВАТ «Тяжмехпрес» направлено лист на адресу ПрАТ «Новокраматорський машинобудівний завод» про підтвердження оплати в розмірі 491 380 дол. США, із зазначенням, що інша частина в сумі 304 832 дол. США буде проведена в строк до 28.02.2022.

Як встановлено актом перевірки, оплата у розмірі 304 832 дол. США на рахунки ВАТ «Тяжмехпрес» не надійшла.

При цьому, суд зазначає, що фактичні обставини проведення розрахунків за зовнішньоекономічним контрактом з ВАТ «Тяжмехпрес», а також кількість днів прострочення розрахунків за поставлені товари, що викладені у висновках акта перевірки, сторонами визнаються.

Разом з тим, позивач в обґрунтування своєї позиції посилається на те, що відсутня його вина у вчиненні даного правопорушення.

Так, у зв`язку з повномасштабним вторгненням росії в Україну Торгово-промислова палата України (далі - ТПП України) ухвалила рішення спростити процедуру засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) та з метою позбавлення обов`язкового звернення до ТПП України та уповноважених нею регіональних ТПП з метою підтвердження форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) у період дії введеного воєнного стану на сайті ТПП України було розміщено 28.02.2022 загальний офіційний лист ТПП України щодо засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

ТПП України підтверджено, що зазначені обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

При цьому, суд зазначає, що постачання продукції за МД UA700010/2021/001462 на суму 1 121 160 дол. США відбулось 19.03.2021, 09.09.2021 позивачем отримано оплату у сумі 36 087 979,10 рублів рф (у валюті контракту 491380 дол. США).

Отже, за контрактом №21/10-15 від 12.03.2015 у ВАТ «Тяжмехпрес» існує заборгованість перед позивачем у розмірі 304 832 дол. США.

Граничний строк для надходження валютної виручки за відвантажену продукцію відповідно до п. 2 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції», п. 21 Постанови Правління Національного Банку України від 02.01.2019 №5 «Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті» - 19.03.2022.

Статтею 112 Податкового кодексу України передбачено, що особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.

Вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що, вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.

У разі якщо контролюючий орган не доведе, що платник податків мав можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжив достатніх заходів щодо їх дотримання, платник податків не може бути притягнутий до відповідальності за таке порушення. Положення цього пункту застосовуються виключно в разі, якщо умовою притягнення до фінансової відповідальності за податкове правопорушення є наявність вини платника податків.

Пункт 112.8 статті 112 Податкового кодексу України визначає обставини, що звільняють від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

При прийнятті рішення суд враховує, що Постановою Правління Національного Банку України від 30.05.2023 №71 внесено зміни до постанови Правління Національного банку України від 14 травня 2019 року № 67, якими Постанову Правління Національного банку України від 14 травня 2019 року № 67 Про встановлення винятків та (або) особливостей запровадження граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і внесення змін до деяких нормативно-правових актів (зі змінами) після пункту 1 доповнено новим пунктом 1-1 такого змісту:

1-1. Тимчасово, з 24 лютого 2022 року на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів із дня його припинення або скасування припиняється перебіг граничних строків розрахунків для товарів, робіт і послуг, за якими проведені та не завершені до 24 лютого 2022 року операції з експорту та (або) імпорту товарів за зовнішньоекономічними договорами (контрактами), укладеними українськими суб`єктами зовнішньоекономічної діяльності з іноземними суб`єктами господарської діяльності з місцезнаходженням у Російській Федерації або Республіці Білорусь, які створені та діють відповідно до законодавства зазначених країн (крім операцій, за якими граничні строки розрахунків настали до 24 лютого 2022 року)..

Таким чином, у відповідності до внесених змін до Постанови №67 позивач є таким, що звільняється від відповідальності за порушення граничних строків розрахунків за операцією, яка є незавершеною до 24.02.2022.

Суд враховує, що станом на момент проведення перевірки та прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 29.11.2022 №120835000705 про застосування штрафних санкцій, а саме пені за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності в розмірі 3130158 грн 22 коп., вказана норма була відсутня в законодавстві, проте на момент прийняття рішення судом у даній справі, законодавцем було передбачено звільнення від відповідальності позивача.

При цьому, вказана норма чітко передбачає період зупинення перебігу граничних строків розрахунків, а саме з 24.02.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів із дня його припинення.

Відтак, вказана норма підлягає застосуванню судом до вказаних правовідносин станом на день вирішення справи по суті.

Крім того, суд враховує, що відповідно до п.522 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за: порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії; відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу; порушення вимог законодавства в частині: обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального, спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального; здійснення суб`єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб`єктів платниками акцизного податку; порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.

Протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.

Відповідно до пп.14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України грошове зобов`язання платника податків сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

Згідно із пп.14.1.265 п.14.1 ст.14 ПК України штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з осіб, що вчинили податкове правопорушення або порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до пп.14.1.162 п.14.1 ст.14 ПК України, пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми податкових зобов`язань та/або на суми штрафних (фінансових) санкцій, не сплачених у встановлені законодавством строки, а також нарахована в інших випадках та порядку, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

З аналізу зазначених норм, суд зазначає, що Податковим кодексом України визначено, що пеня за порушення строків розрахунків в іноземній валюті є різновидом грошового зобов`язання платника податків та застосовується контролюючим (податковим) органом в порядку, який передбачений для прийняття податкових повідомлень-рішень. У той же час, Закон України "Про валюту і валютні операції", зокрема стаття 13, містить лише встановлення такого виду відповідальності, як пеня за порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею (встановлює розмір пені). Всі інші умови її застосування зазначені законодавцем в нормах Податкового кодексу України, якими керувався відповідач, коли приймав оскаржуване податкове повідомлення-рішення. Посеред іншого, норми Податкового кодексу України містять умови, за яких пеня не застосовується. Тож, пеня за порушення резидентами строку розрахунків в іноземній валюті відповідно до вимог ПК України, з 01.01.2021 є одним із різновидів пені в розумінні приписів підпунктів 14.1.39, 14.1.162 пункту 14.1. ст.14 та абз.2 п.111.2 ст.111 ПК України, та, відповідно, нарахування пені у період з 01.01.2021 суперечить положенням абз.11 п.52-1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України, оскільки станом на час її нарахування на території України діяв карантин.

У зв`язку з введенням в дію Указу Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2022 року №2102-IX, Верховна Рада України прийняла Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану від 03.03.2022 року №2118-IX, відповідно до якого підрозділ 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України доповнили пунктом 69.9 такого змісту: "Для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи."

Законом України від 12.05.2022 року №2260-IX внесено зміни до п. 69.9. Підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України, згідно до якого визначено: "Для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім: дотримання строків реєстрації податкових накладних, розрахунків коригування до них в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 та 39-2, пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, сплати податків та зборів платниками податків; строків проведення камеральних перевірок, оформлення їх результатів у порядку, визначеному статтею 86 цього Кодексу, подання скарги на податкове повідомлення-рішення за результатами камеральної перевірки, прийняття рішення за результатом її розгляду, нарахування пені; строків проведення фактичних та документальних позапланових перевірок, оформлення їх результатів у порядку, визначеному статтею 86 цього Кодексу, подання скарги на податкове повідомлення-рішення, рішення про застосування фінансових санкцій за результатами документальної позапланової перевірки або фактичної перевірки та прийняття рішення за результатами їх розгляду, адміністративного арешту майна за результатами документальної позапланової перевірки або фактичної перевірки; строків здійснення заходів з погашення податкового боргу платників податків - суб`єктів господарювання, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки, передбачені статтями 59-60, 87-101 цього Кодексу, та/або визначення грошових зобов`язань згідно із статтею 116 цього Кодексу; строків подання та розгляду скарг на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, передбачених підпунктом 56.23.3 пункту 56.23 статті 56 цього Кодексу.

Суд, звертає увагу, що статтею 1 ПК України визначена сфера дії Податкового кодексу України.

Так, Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Правила оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначаються цим Кодексом, крім правил оподаткування товарів митом, які встановлюються Митним кодексом України та іншими законами з питань митної справи.

Цей Кодекс не регулює питання погашення податкових зобов`язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Кодексом України з процедур банкрутства, з банків, на які поширюються норми Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", проведення комплексних перевірок з метою виявлення фінансових рахунків та погашення зобов`язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (крім особливостей функціонування єдиного рахунку, подання звітності щодо суми нарахованого єдиного внеску), зборів на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій.

Встановлення і скасування зборів на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, їх розмірів та механізмів справляння здійснюються відповідно до Закону України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування".

Так, обов`язок щодо контролю за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи. А тому для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Отже, на переконання суду, дія норм п.522 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України та п.69.9 Підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України поширюється на правовідносини, які випливають з Закону України "Про валюту і валютні операції" від 21.06.2018 року №2473-VIII, та самого поняття пені, визначено п.14.1.162 п.14.1 ст.14 ПК України, адже контроль за дотриманням строків розрахунків в іноземній валюті покладено саме на контролюючі органи.

Водночас суд зазначає, що доводи позивача про неможливість проведення розрахунків в російських рублях не заслуговують на увагу, оскільки дослідженими додатковими угодами передбачено можливість проведення розрахунків в доларах США, проте враховуючи внесені у законодавство зміни щодо звільнення від відповідальності за порушення граничних строків розрахунків за операцією, яка є незавершеною до 24.02.2022, позивач є таким, що звільняється від відповідальності за порушення граничного строку для надходження валютної виручки за відвантажену продукцію за контрактом №21/10-15 від 12.03.2015, укладеним з ВАТ «Тяжмехпрес» з 24.02.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів із дня його припинення.

Внаслідок наведеного, оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 29.11.2022 №120835000705 про застосування штрафних санкцій, а саме пені за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності в розмірі 3130158 грн 22 коп. підлягає скасуванню в судовому порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням зазначеного, на підставі наявних у матеріалах справи доказів, виходячи з системного аналізу норм чинного законодавства України, суд вважає, що позовна заява підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи встановлено, що за подання позовної заяви позивачем сплачено судовий збір у розмірі 26840,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №450 від 27.02.2023.

Отже, оскільки позовну заяву задоволено повністю, судовий збір у сумі 26840,00 грн підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2, 9, 77, 78, 90, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України,

в и р і ш и в:

Позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Новокраматорський машинобудівний завод» (вул. Борисоглібська, б. 15-В, офіс 8, м. Київ, 04070, код ЄДРПОУ 05763599) до Північного Міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків (вул. Благовіщенська, 30, м. Харків, 61052, код ЄДРПОУ 44131658) про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Північного Міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 29.11.2022 №120835000705 про застосування штрафних санкцій, а саме пені за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності в розмірі 3130158 грн 22 коп.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Північного Міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків на користь Приватного акціонерного товариства «Новокраматорський машинобудівний завод» судові витрати з оплати судового збору у сумі 26840 грн 00 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Парненко В.С.