Рішення

від 02.04.2024 по справі 380/1079/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 квітня 2024 рокусправа № 380/1079/24 місто Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гулика А.Г.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергія-Новий Розділ» про стягнення заборгованості

в с т а н о в и в:

до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області код ЄДРПОУ 13814885, місцезнаходження: 79016, Львівська область, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергія-Новий Розділ» код ЄДРПОУ 33525073, місцезнаходження: 81652, Львівська область, м. Новий Розділ, вул. Грушевського, 37, у якій просить:

- стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах в розмірі 64841,68 грн.

Ухвалою від 22.01.2024 суддя прийняв позовну заяву до розгляду й відкрив провадження у справі.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до пунктів "б-з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Проте всупереч вимогам статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", відповідач своєчасно не сплатив суму витрат на виплату та доставку пенсій, що призвело до виникнення боргу.

06.02.2024 від відповідача надійшов відзив, у якому він визнає наявність заборгованості та посилається на неспроможність сплатити заборгованість з незалежних від нього причин. Крім цього, просить розстрочити виконання рішення, зважаючи на його скрутне фінансове становище.

Всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Згідно з пунктом 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 23.07.2014 № 280 (далі - Положення) Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню.

В пункті 3 Положення викладено основні завдання Пенсійного фонду України, одним з яких є реалізація державної політики з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню;

Відповідно до пункту 7 Положення Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Відповідно до пунктів 1, 2 статті 2 Закону України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування" платниками збору на обов`язкове державне пенсійне страхування є: суб`єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об`єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об`єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників; філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж платник збору, територіальної громади.

Згідно з абзацом 4 пункту 1 статті 2 вказаного Закону для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 вказаного Закону, об`єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б-з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Стаття 4 Закону України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування" визначає, що розмір збору по фактичних витратах на виплату та доставку пільгових пенсій становить 100% від об`єкта оподаткування.

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. При цьому до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зберігається порядок покриття витрат на виплату та доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, встановлено розділом шостим Інструкції "Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України", затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1 (далі - Інструкція).

Відповідно до пункту 6.1 Інструкції відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування для платників", зазначених у пунктами 2.1.1 пункту 2.1 вказаної Інструкції, фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім працівників, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності вказаним Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100 - відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до вказаного Закону.

Відповідно до пункту 6.4 Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 та додатком 8а до 1 січня поточного року та протягом місяця з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії (п.6.5 Інструкції).

Згідно з пунктом 6.8 Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Суд встановив, що відповідач є платником страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Позивач відповідно до пункту 6.4 Інструкції направив відповідачу розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б-з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за період з жовтня 2023 року по листопад 2023 року.

Згідно з долученими до матеріалів справи розрахунками заборгованості відповідача з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, відповідачем підлягає відшкодуванню сума заборгованості за період з жовтня 2023 року по листопад 2023 року у розмірі 64841,68 грн.

Відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку пенсій на пільгових умовах, що діяв до набрання чинності вказаним Законом, тобто порядок встановлений Законом України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування". Фактичні витрати на виплату і доставку пенсій на пільгових умовах відшкодовуються в повному обсязі.

Докази вжиття відповідачем заходів погашення заборгованості перед позивачем з відшкодування фактичних витрат з виплати та доставки пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", в частині пенсій призначених відповідно до пунктів "б-з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" в сумі 64841,68грн за період з жовтня по листопад 2023 року в матеріалах справи відсутні.

Таким чином, на підставі наявних у справі доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.

Щодо клопотання відповідача про розстрочення виконання рішення суд зазначає наступне.

Згідно з частиною першою статті 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Відповідно до частини третьої статті 378 КАС України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Таким чином, підстави для розгляду клопотання про розстрочення виконання рішення суду виникнуть на стадії його виконання.

Отже, таке клопотання відповідач заявив передчасно.

Зважаючи на викладене, суд висновує про те, що відповідачу необхідно звернутися із зазначеним клопотанням на стадії виконання рішення суду у порядку, визначеному статею 378 КАС України. У зв`язку з цим у задоволенні клопотанні відповідача про розстрочення виконання рішення суду необхідно відмовити повністю.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України та частини третьої статті 2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити повністю.

Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати між сторонами не розподіляються.

Керуючись статтями 6, 9, 73-76, 242, 243, 244, 245 КАС України, суд

в и р і ш и в:

позов Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергія-Новий Розділ» про стягнення заборгованості задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергія-Новий Розділ» код ЄДРПОУ 33525073, місцезнаходження: 81652, Львівська область, м. Новий Розділ, вул.Грушевського, 37 на користь Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області код ЄДРПОУ 13814885, місцезнаходження: 79016, м. Львів, вул.Митрополита Андрея, 10 заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за період з жовтня 2023 року по листопад 2023 року у розмірі 64841 (шістдесят чотири тисячі вісімсот сорок одна)грн 68 коп.

Судові витрати між сторонами не розподіляються.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Суддя Гулик Андрій Григорович