Рішення

від 01.04.2024 по справі 380/7418/22

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 квітня 2024 рокусправа № 380/7418/22Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Гулкевич І.З., секретар судового засідання Сов`як Д.О., за участю : представника позивача Кравченка А.М., представника відповідача Болотіна М.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Захід Технолоджі Груп до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішень та зобов`язання до вчинення дій,-

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю Захід Технолоджі Груп звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України. Позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Львівській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №3768648/42634876 від 08.02.2022 про відмову в реєстрації податкової накладної №2 від 29.06.2021 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №2 від 29.06.2021 в Єдиному реєстрі податкових накладних складену Товариством з обмеженою відповідальністю Захід Технолоджі Груп датої отримання 04.02.2022;

визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Львівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризикованості платника податку від 14.07.2021 №5929;

зобов`язати Головне управління ДПС у Львівській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю Захід Технолоджі Груп з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризикованості платника податку.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що Захід Технолоджі Груп було подано до контролюючого органу податкову накладну для її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, однак спірним рішенням було відмовлено у реєстрації податкової накладної, не зважаючи на їх відповідність всім вимогам та критеріям, що встановлені Податковим кодексом України та відповідними підзаконними нормативно-правовими актами.

Позивач звернув увагу на те, що спірне рішення не містить конкретної інформації щодо причин та підстав для його прийняття, а лише містить посилання на те, що причиною його прийняття є ненадання платником податку первинних документів. У той же час, як вказує позивач, Головним управлінням ДПС у Львівській області не зазначено, яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Також позивач зазначив, що після зупинення реєстрації податкової накладної ним було подано до контролюючого органу усі необхідні для реєстрації первинні документи, які не мають жодних дефектів та підтверджують факт здійснення господарських операцій, а тому спірне рішення було прийнято протиправно.

Крім того, позивач зазначає, що оскаржуване рішення ГУ ДПС у Львівській області про відповідність/невідповідність платника на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 14.07.2021 № 5929 є протиправним, а внесення позивача до переліку ризикових платників на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку перешкоджає його господарській діяльності. Позивач стверджує, що в рішенні ГУ ДПС у Львівській області від 14.07.2021 № 5929 не вказано, яка саме податкова інформація стала підставою для віднесення Товариства до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку на додану вартість. На думку позивача, Товариство не відповідає жодному критерію ризиковості платника податку на додану вартість, що зазначені в додатку 1 до Порядку № 1165. Господарські операції ТОВ Захід Технолоджі Груп також не відповідають жодному із критеріїв ризиковості здійснення операцій, зазначених у додатку 3 до Порядку № 1165.

Тому рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника від 14.07.2021 № 5929, прийняте Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Львівській області, на думку позивача, не відповідає вимогам п. 27 Порядку № 1165 і підлягає скасуванню.

На переконання позивача, у відповідача були відсутні законні та достатні підстави для включення позивача до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку та прийняття оскаржуваного рішення.

Відповідач позов не визнав, долучив до матеріалів справи відзив на позовну заяву в якому зазначив, що на момент зупинення реєстрації податкової накладної №2 від 29.06.2021 ТОВ Захід Технолоджі Груп перебувало у переліку ризикових платників податків. Позивач не звертався до податкового органу з документами, поясненнями необхідними для розгляду питання про виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризикованості платника податку. Крім того, позивач не долучив також до матеріалів справи документів та пояснень, які б спростували інформацію, що стала підставою включення ТОВ Захід Технолоджі Груп до переліку ризикованих.

Представник відповідача також зазначив, що підставою зупинення реєстрації спірної накладної, про яку йдеться у позові, слугувала саме відповідність платника податку пункту 8 Критеріїв ризикованості платника податку. При цьому обсяг наданих контролюючому органу документів та їх зміст не дозволяв однозначно з`ясувати фактичні обставини надання послуг, а тому обґрунтованим є висновок комісії, що надані позивачем документи були недостатніми для прийняття рішення про реєстрацію спірної накладної.

Крім того, вважає, що зобов`язання судом прийняти рішення конкретного змісту є втручанням у дискреційні повноваження.

Представником позивача та представником відповідача подано письмові додаткові пояснення.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, просив задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги заперечив повністю, просив в задоволенні таких відмовити.

В судовому засіданні 20.03.2024, суд заслухав думку сторін, ухвалив завершити розгляд справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю Захід Технолоджі Груп створено та зареєстровано 19.11.2018 у відповідності до вимог чинного законодавства України, номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про проведення державної реєстрації № 14151020000045767. Видами діяльності товариства позивача є: 35.11 виробництво електроенергії (основний), 71.12 діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах, 35.14 торгівля електроенергією, 35.21 виробництво газу, 38.21 оброблення та видалення безпечних відходів, 42.22 будівництво споруд електропостачання та телекомунікації ТОВ Захід Технолоджі Груп є платником ПДВ (ІПН 426348713034).

01.06.2021 між ТОВ Топ Проект Буд (Постачальником) та ТОВ Захід Технолоджі Груп (Покупець) укладено договір поставки №0106/21, згідно якого Постачальник зобов`язується протягом строку дії цього договору відповідно до умов цього Договору поставити та передати у власність Покупцеві товар, що визначений у видатковій накладній або рахунку, а покупець зобов`язується прийняти та своєчасно оплатити товар згідно з умовами цього договору. Обсяги товару, що постачається за цим договором, визначаються у видатковій накладній або рахунку. Постачальник зазначає найменування, кількість та ціну товару у видатковій накладній. Передача товару від постачальника покупцю здійснюється за видатковою накладною, в якій сторони зазначають найменування товару, що постачається, кількість в одиницях вимірювання, узгоджену ціну товару, що постачається.

Також 01.06.2021 між ФО-П Клещуковим В.В. (Орендар) та ТОВ Захід Технолоджі Груп (Суборендар) укладено договір суборенди нежитлового приміщення №06/2021-СО, згідно якого Орендар зобов`язується передати Суборендарю, а Суборендар прийняти у користування за плату і на термін передбачений цим договором, без права подальшого викупу, нежитлове приміщення : гаражний бокс №470, загальною площею 263,4 кв.м., що знаходиться за адресою : Київська обл, Києво-Святошинський р-н, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Велика Кільцева, 4г. Факт надання послуг Орендарем за цим договором підтверджується актом наданих послуг, який оформляється один раз на місяць.

Надані послуги з суборенди нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою : Київська обл, Києво-Святошинський р-н, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Велика Кільцева, 4г, відповідно до договору №06/2021 від 01.06.2021, підтверджується актами наданих послуг №СО-06/2021 від 30.06.2021, №СО-07/2021 від 31.07.2021 та випискою по рахунку за період з 06.08.2021 по 06.08.2021.

29.06.2021 між ТОВ Захід Технолоджі Груп (Постачальник) та ТОВ Кліар Енерджі-Херсон (Покупець) укладено договір поставки №290621, згідно якого Постачальник зобов`язується протягом строку дії цього договору відповідно до умов цього договору поставити та передати у власність Покупцеві товар, що визначений у видатковій накладній або рахунку, а Покупець зобов`язується прийняти та своєчасно оплатити товар згідно з умовами цього договору. Обсяги товару, що постачається за цим Договором, визначаються у видатковій накладній або рахунку. Постачальник зазначає найменування, кількість та ціну товару у видатковій накладній.

Відповідно до накладної №210652 від 21.06.2021 Постачальником було поставлено Покупцю визначеній у видатковій накладній товар на загальну суму 681908,56 грн, в тому числі ПДВ 113651,43 грн.

Перевезення товару зазначеного у накладній №210652 від 21.06.2021 здійснювалось автомобільним перевізником ТОВ Реверсбуд (договір перевезення №16-04/21), що підтверджується товаро-транспортною накладною №Р1 від 21.06.2021.

ТОВ Топ Проект Буд (Постачальником) надано ТОВ Захід Технолоджі Груп (Покупець) рахунок на оплату №52 від 21.06.2021 відповідно до договору №0106/21 від 01.06.2021 на суму 681908,56 грн, в тому числі ПДВ 113651,43 грн.

Оплата ТОВ Захід Технолоджі Груп коштів в сумі 681908,56 грн згідно рахунку на оплату №52 від 21.06.2021, відповідно до договору №0106/21 на рахунок ТОВ Топ Проект Буд підтверджується випискою по рахунку за період з 13.07.2021 по 13.07.2021.

Відповідно до накладної №230654 від 23.06.2021 ТОВ Топ Проект Буд (Постачальником) було поставлено ТОВ Захід Технолоджі Груп (Покупцю) визначений і накладній товар на загальну суму 210684,30 грн, в тому числі ПДВ 35114,05 грн.

Перевезення від ТОВ Топ Проект Буд до ТОВ Захід Технолоджі Груп товару зазначеного у накладній №230654 від 23.06.2021, підтверджується товаро-транспортною накладною №Р3 від 23.06.2021, автомобільний перевізник ТОВ Реверсбуд.

ТОВ Топ Проект Буд було надано ТОВ Захід Технолоджі Груп рахунок на оплату №54 від 23.06.2021 відповідно до договору №0106/21 від 21.06.2021 на суму 210684,30 грн, в тому числі ПДВ 35114,05 грн.

Оплата ТОВ Захід Технолоджі Груп грошових коштів в сумі 210684,30 грн, згідно рахунку про оплату №54 від 23.06.2021 підтверджується випискою по рахунку з 13.07.2021 по 13.07.2021.

Оплата товару придбаного ТОВ Захід Технолоджі Груп згідно договору поставки №0106/21 від 01.06.2021 підтверджується оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 281 за 01.06.2021-01.02.2022.

Первинним документом, що підтверджує факт постачання товарів від постачальника ТОВ Захід Технолоджі Груп до покупця ТОВ Кліар Енерджі-Херсон є видаткова накладна №3 від 29.06.2021 на суму 192370,28 грн, в тому числі ПДВ 32061,71 грн.

Перевезення від замовника, вантажовідправника ТОВ Захід Технолоджі Груп до вантажоодержувача ТОВ Кліар Енерджі-Херсон товару, зазначено у видатковій накладній №3 від 29.06.2021, підтверджується товаро-транспортною накладною №Р2 від 29.06.2021, автомобільний перевізник ТОВ Реверсбуд.

ТОВ Захід Технолоджі Груп надано ТОВ Кліар Енерджі-Херсон рахунок на оплату №3 від 29.06.2021 за поставлені товари, відповідно до договору №290621 від 29.06.2021 на суму 192370,28 грн, в тому числі ПДВ 32061,71 грн.

ТОВ Кліар Енерджі-Херсон перераховано кошти ТОВ Захід Технолоджі Груп, що підтверджується випискою по рахунку за період 30.06.2021-30.06.2021.

Надалі, між ТОВ Захід Технолоджі Груп та ТОВ Реверсбуд підписано акт прийому-передачі наданих послуг від 30.06.2021 відповідно до договору №16-04/21 від 16.04.2021.

29.06.2021 у зв`язку із здійсненням факту постачання товарів, ТОВ Захід Технолоджі Груп виписано податкову накладну №2 та надіслано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

За результатом обробки вказаної податкової накладної її реєстрація була зупинена, про що позивачу направлено відповідну квитанцію.

В якості підстави для зупинення реєстрації податкової накладної від 29.06.2021 №2 відповідачем вказано: відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України реєстрація ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позивач, не погоджуючись з підставами зупинення реєстрації податкової накладної та враховуючи неконкретизовані пропозиції Головного управління ДПС у Львівській області, які зазначені ним у квитанції про зупинення реєстрації спірної податкової накладної, направив повідомлення про подання пояснень та копії документів щодо податкової накладної №2 від 29.06.2021.

За результатом розгляду наданих позивачем документів комісією Головного управління ДПС у Львівській області з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення від 08.02.2022 №3768648/42634876.

В якості підстави для прийняття вказаних рішень комісією ГУ ДПС у Львівській області зазначено про ненадання платником податку копій документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційних описів), у тому числі рахунків-фактур/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (документи, які не надано, підкреслити).

Крім того, судом встановлено, що Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Львівській області прийнято рішення від 14.07.2021 №5929 про відповідність ТОВ Захід Технолоджі Груп пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість. У вказаному рішенні підставою для віднесення позивача до пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість слугувало наявність у контролюючих органах податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Не погоджуючись з рішенням про відмову у реєстрації податкової накладної та рішенням про відповідність платника на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Відповідно до пункту 201.1 ст. 201 ПК України, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з абзацами 1-3 пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Абзацом 5 пункту 201.10 статті 201 ПК України визначено, що підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Відповідно до абзаців 9-10 пункту 201.10 статті 201 ПК України датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України (абзац 15 пункту 201.10 статті 201 ПК України).

Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Порядок № 1246).

Відповідно до пункту 8 Порядку № 1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування складаються та реєструються постачальником (продавцем) - платником податку, крім випадків, визначених пунктом 9 цього Порядку.

Згідно з пунктом 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема, наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування.

Відповідно до пункту 13 Порядку № 1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Пунктом 14 Порядку № 1246 визначено, що квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.

Згідно з пунктом 15 Порядку № 1246 у квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.

У разі зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування формується квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Така квитанція одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку (п. 17 Порядку № 1246).

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 (далі - Порядок № 1165).

Згідно з пунктом 5 Порядку № 1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Відповідно до пунктів 7-8 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет.

Пунктами 10-11 Порядку № 1165 визначено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Отже, з вищенаведених норм вбачається, що після надсилання платником податку складеної ним податкової накладної (розрахунку коригування) до ДФС України, в автоматизованому режимі (тобто без участі працівників контролюючого органу) проводиться перевірка відповідності цієї податкової накладної (розрахунку коригування) критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначає Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений Наказом Міністерства фінансів України 12 грудня 2019 року № 520 (далі - Порядок № 520).

Пунктом 2 Порядку № 520 встановлено, що прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Відповідно до пункту 3 Порядку № 520 комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

Згідно з пунктом 4 Порядку № 520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Відповідно до пункту 5 Порядку № 520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Пунктом 7 Порядку № 520 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг, Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня (пункт 9 Порядку № 520).

Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку (пункт 10 Порядку № 520).

Згідно з пунктом 11 Порядку № 520 комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

-та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

-та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Відповідно до пункту 12 вказаного Порядку № 520 рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі набирає чинності в день прийняття відповідного рішення.

Форма такого рішення передбачає, що у разі відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН через ненадання платником податку копій документів, документи, які не надано, повинні бути підкресленими, тобто конкретно вказані.

З матеріалів справи вбачається, що в спірному рішенні комісії ГУ ДПС у Львівській області вказано про ненадання платником податку первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційних описів), у тому числі рахунків-фактур/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (документи, які не надано, підкреслити).

Водночас, з огляду на докази, надані позивачем до податкового органу після зупинення реєстрації податкової накладної, які надані до матеріалів справи, що повністю розкривають зміст господарських операцій, останнім підтверджено реальність здійснення господарських операцій, надані пояснення та копії бухгалтерських документів, якими підтверджується законність та реальність таких операцій на дату складання спірної податкової накладної.

Суд зазначає, що в якості недостатності наданих платником податку документів для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування слід розуміти надання таким платником не всіх документів, передбачених пунктом 5 Порядку № 520.

Пунктом 26 Порядку № 1165 передбачено, що комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном.

Комісія центрального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком.

Згідно з пунктом 29 Порядку № 1165 передбачено, що до складу комісій регіонального рівня входять посадові особи головних управлінь ДПС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС.

Комісія контролюючого органу складається з голови, заступника голови, секретаря та не менше семи членів (пункт 30 Порядку № 1165).

Абзацом 5-6 пункту 40 Порядку № 1165 визначено, що рішення комісії контролюючого органу приймається шляхом відкритого голосування.

Рішення комісії контролюючого органу приймається більшістю голосів присутніх на засіданні членів такої комісії.

Під час засідання секретарем комісії контролюючого органу ведеться протокол, в якому фіксуються прийняті рішення та надані доручення.

Протокол підписується головою комісії контролюючого органу (у разі його відсутності - заступником), заступником голови, секретарем та членами комісії, які брали участь у засіданні (абзаци 8-9 пункту 40 Порядку № 1165).

Відповідно до пункту 46 Порядку № 1165 у протоколі засідання комісії контролюючого органу зазначається перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядалися на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті такою комісією рішення.

Пунктом 45 Порядку № 1165 визначено, що розгляд питання на засіданні комісії контролюючого органу включає такі етапи:

- доповідь секретаря комісії;

- доповідь члена комісії, співдоповідь (у разі потреби);

- внесення членами комісії пропозицій, їх обговорення;

- оголошення головою комісії рішення про припинення обговорення питання;

- голосування;

- оголошення головою комісії результатів голосування;

- оформлення протоколу.

Отже, прийняття рішення про реєстрацію/відмову у реєстрації податкової накладної (розрахунку коригування) передбачає проведення комісією контролюючого органу відповідного засідання, на якому членами комісії розглядаються та аналізуються надані платником податків документи та пояснення з метою прийняття обґрунтованого рішення зі спірного питання.

Суд зазначає, що абзацом другим пункту 5 Порядку № 1165 регламентовано, що податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3). Пунктом 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, які є Додатком 3 до вказаного порядку, критерієм ризиковості здійснення операцій визначено відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 рази, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Пунктом 8 Додатку № 1 до Порядку № 1165 визначено, що до критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість належить: у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Суд звертає увагу на те, що в квитанції про зупинення реєстрації спірної податкової накладної в якості підстави для зупинення реєстрації податкової накладної відповідачем вказано: відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України реєстрація ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку.

При цьому контролюючим органом не було зазначено, яка саме податкова інформація зумовила висновки про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку. Також ГУ ДПС у Львівській області не надано суду доказів наявності у контролюючих органів податкової інформації, яка б свідчила про відповідність Позивача критеріям ризиковості платника податку.

Отже, обставини, що слугували підставами для зупинення реєстрації податкової накладної (відповідність позивача п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку) на час прийняття спірного рішення відпали, що, в свою чергу, підтверджено контролюючим органом у рішенні про невідповідність позивача критеріям ризикованості.

Як вже було зазначено вище, рішенням відповідної комісії податкового органу було відмовлено у реєстрації податкової накладної з підстав ненадання позивачем первинних документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності повних типових форм та галузевої специфіки, накладних).

При цьому, можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.

Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії має наслідком визнання його протиправним.

Аналогічна правова позиція вже неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема, у постановах від 25.11.2022 у справі №320/3483/21, 27.10.2022 у справі №360/3253/20, від 01.12.2021 у справі № 600/1878/20-а, від 21.05.2019 по справі № 0940/1240/18, від 10.04.2020 у справі № 819/330/18 та від 18.06.2020 у справі № 824/245/19-а.

При цьому суд звертає увагу на те, що спірне рішення про відмову у реєстрації податкової накладної було винесене не у зв`язку з невиконанням позивачем вимог щодо надання пояснень по пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, а у зв`язку з ненаданням копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування. При цьому ГУ ДПС у Львівській області не обґрунтовано правомірності прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної з підстави, з якої попередньо не було ГУ ДПС у Львівській області зупинено реєстрацію такої податкової накладної та надано право платнику податку усунути недоліки при подачі податкової накладної на реєстрацію. Зазначене суперечить принципу правової визначеності та свідчить про порушення ГУ ДПС у Львівській області при прийнятті оскаржуваного рішення принципів добросовісності, обґрунтованості та участі особи у процесі прийняття рішення щодо останньої.

Суд зауважує, що згідно отриманої квитанції податкову накладну прийнято, але її реєстрацію зупинено з посиланням на п. 201.16 ст. 201 ПК України та п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку та запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У справі, що розглядається, судом встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що рішенням відповідної комісії контролюючого органу було відмовлено у реєстрації податкової накладної з підстав ненадання позивачем первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційних описів), у тому числі рахунків-фактур/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (документи, які не надано, підкреслити).

Судом, з урахуванням доказів, наданих позивачем до контролюючого органу після зупинення реєстрації податкової накладної (повідомлення та копії документів довільного формату), встановлено, що позивачем надано документи, що повністю розкривають зміст господарських операцій та є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

При цьому, можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.

Аналогічний правовий висновок у подібних правовідносинах викладено Верховним Судом у постанові від 25 листопада 2022 року у справі № 320/3484/21.

Щодо достатності обсягу наданих документів для реєстрації спірної податкової накладної суд зазначає таке.

Пунктом 187.1 статті 187 ПК України визначено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

З огляду на положення цієї норми, у платника податку на додану вартість виникають податкові зобов`язання з податку на додану вартість, а отже і обов`язок зареєструвати податкові накладні, за першою із подій: або дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок або дата відвантаження товарів.

Подібний підхід щодо необхідності реєстрації податкової накладної за першої, передбаченої пунктом 187.1 статті 187 ПК України події був застосований Верховним Судом у постанові від 03.11.2021 у справі № 360/2460/20.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи позивачем на підтвердження реальності здійснення господарських операцій надав контролюючому органу всі наявні та достатні документи, передбачені податковим законодавством, необхідні для реєстрації податкової накладної.

Зважаючи на наведену вище практику Верховного Суду щодо застосування норм Порядку №520 та Порядку №1165, вказані обставини в комплексному аналізі наявних у матеріалах справи доказів, що надавались для підтвердження правомірності реєстрації податкової накладної, підтверджують зроблені судом висновки про те, що позивач надав усі наявні та достатні документи, передбачені податковим законодавством, необхідні для реєстрації спірної податкової накладної, поданої позивачем.

Натомість, всупереч частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України контролюючий орган не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані Позивачем документи на підтвердження правомірності реєстрації податкової накладної в своїй сукупності підтверджують правомірність спірних у справі індивідуальних актів.

Аналогічний висновок у подібних правовідносинах висловлено Верховним судом у постанові від 01.12.2021 у справі 600/1878/20-а.

Оцінюючи наведені доводи, вказані відповідачем у відзиві на позовну заяву, суд зазначає, що саме у квитанції, якою зупинено подану до реєстрації ЄРПН податкову накладну, ГУ ДПС у Львівській області має окреслити зміст своїх вимог до первинних документів, які свідчать про підстави зупинення реєстрації податкової накладної.

Враховуючи узагальненість таких вимог позивачем надано на його розсуд копії первинних документів, які на його думку повністю розкривають зміст господарських операцій.

При цьому суд зазначає, що процедура реєстрації податкової накладної в ЄДПН не є тотожною процедурі проведення перевірки контролюючим органом під час здійснення податкового контролю.

Здійснення моніторингу відповідності ПН/РК критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, що складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 25 жовтня 2019 року у справі № 0340/1834/18 та від 12 листопада 2019 року у справі № 816/2183/18.

Водночас, суд наголошує, що у цій справі не надається оцінка реальності здійснення господарських операцій, на підставі яких позивач склав спірну податкову накладну, оскільки це питання має досліджуватись під час здійснення податкового контролю, що включає в себе систему заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, зокрема, шляхом здійснення перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Індивідуальний акт, виданий суб`єктом владних повноважень є документом, прийнятим з метою реалізації положень нормативно-правового акту (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, не містить загальнообов`язкових правил поведінки та стосується прав і обов`язків чітко визначеного суб`єкта (суб`єктів), якому він адресований.

Загальною рисою, яка відрізняє індивідуальні акти є їх виражений правозастосовний характер.

Головною рисою таких актів є їхня конкретність (гранична чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами; чітка відповідність такого акта нормам чинного законодавства.

Натомість, оскаржуване рішення податкового органу не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості індивідуального акта, та породжує його неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язку платником податків виконати юридичне волевиявлення суб`єкта владних повноважень.

Суд вважає за доцільне зазначити, що відповідно до ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини практика Європейського Суду з прав людини є джерелом права та підлягає застосуванню національними судами при розгляді справ.

В своїй судовій практиці Європейський суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу належного урядування. Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах Беєлер проти Італії [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000-I, Онер`їлдіз проти Туреччини [ВП] (Oneryildiz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, Megadat.com S.r.l. проти Молдови (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і Москаль проти Польщі (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах Лелас проти Хорватії (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і Тошкуце та інші проти Румунії (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах Онер`їлдіз проти Туреччини (Oneryildiz v. Turkey), п. 128, та Беєлер проти Італії (Beyeler v. Italy), п. 119).

Крім того, Резолюцією Комітету Міністрів Ради Європи 77 (31) від 28.09.1977 урядам держав-членів рекомендовано керуватися у своєму праві й адміністративній практиці принципами, які наводяться у додатку до цієї резолюції.

Ці принципи застосовуються для захисту осіб, як фізичних, так і юридичних, в адміністративних процедурах відносно будь-яких індивідуальних заходів або рішень, які були прийняті в ході здійснення публічної влади і які за своїм характером безпосередньо впливають на їхні права, свободи або інтереси (адміністративні акти).

В ході реалізації цих принципів слід ураховувати належним чином вимоги щодо належного та ефективного управління, а також інтереси третіх сторін та основні публічні інтереси. У випадках, коли вимоги зумовлюють необхідність внесення змін або вилучення одного чи більше принципів у конкретних випадках або в специфічних сферах публічної адміністрації, слід докласти всіх можливих зусиль, відповідно до фундаментальних цілей цієї резолюції, для досягнення якомога вищого ступеня справедливості.

Такими принципами, згідно з Додатком до Резолюції, зокрема, є:

- право бути вислуханим, що означає, що щодо будь-якого адміністративного акта, який за своїм характером може несприятливо впливати на права, свободи або інтереси особи, така особа може пред`явити факти й аргументи та, у відповідних випадках, докази, що будуть ураховані адміністративним органом;

- виклад мотивів, що означає, що якщо адміністративний акт є таким, що за своїм характером несприятливо впливає на права, свободи або інтереси особи, така особа отримує інформацію про мотиви, на яких він ґрунтується. Інформація про мотиви зазначається в акті або передається відповідній особі, за її запитом, у письмовій формі протягом розумного строку.

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що дії комісії ГУ ДПС у Львівській області по прийняттю спірного рішення, в якому не зазначено підставу неврахування наданих позивачем документів та пояснень, свідчить про порушення відповідачем як принципу належного урядування, так і принципів, закріплених в Резолюції Комітету Міністрів Ради Європи 77 (31) від 28.09.1977, свідчать про непрозорість та непередбачуваність дій відповідача, що перешкоджають можливості платника податків планувати в подальшому свою господарську діяльність.

Відповідно до положень статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції Суд визначив, що…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.

Однак під час розгляду справи ГУ ДПС у Львівській області, як суб`єкт владних повноважень, не наддав суду належних і достатніх доказів, які спростовували б твердження позивача, не навів мотивів прийняття спірного рішення та неврахування наданих позивачем комісії ГУ ДПС у Львівській області документів, а отже, не довів правомірності свого рішення.

Таким чином, суд дійшов висновку, що враховуючи наявність у позивача передбачених чинним законодавством України документів, які свідчать про наявність підстав для реєстрації податкової накладної на виконання проведених господарських операцій між позивачем та його контрагентом, та приймаючи до уваги те, що такі документи були надані ГУ ДПС у Львівській області, останній не мав правових підстав для прийняття спірного рішення про відмову в реєстрації податкової накладної.

У зв`язку з цим, суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати рішення комісії ГУ ДПС у Львівській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 08.02.2022 №3786848/42634876 про відмову в реєстрації податкової накладної, поданої Товариством з обмеженою відповідальністю Захід Технолоджі Груп.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних спірну податкову накладну, суд зазначає таке.

Згідно з частиною четвертою статті 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Пленум Вищого адміністративного суду України в пункті 10.3 Постанови від 20.05.2013 № 7 Про судове рішення в адміністративній справі зазначив, що суд може ухвалити постанову про зобов`язання відповідача прийняти рішення певного змісту, за винятком випадків, коли суб`єкт владних повноважень під час адміністративних процедур відповідно до закону приймає рішення на основі адміністративного розсуду.

Згідно з Рекомендацією Комітету Міністрів Ради Європи № R (80) 2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Згідно з пунктом 1.6 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 24.04.2017 № 1395/5, дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов`язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта. Він не може ухилятися від реалізації своєї компетенції, але і не має права виходити за її межі.

Тобто дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб`єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб`єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.

Отже, у разі відсутності у суб`єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов`язання судом суб`єкта владних повноважень прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним та направлений на недопущення свавілля в органах влади.

Згідно з пунктами 19, 20 Порядку № 1246 накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

- прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

- набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення);

- неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Таким чином, у день набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної в Реєстрі Державною податковою службою України вчиняються відповідні дії по реєстрації, при цьому датою реєстрації є день набрання законної сили рішенням суду, якщо у судовому рішенні не зазначена інша дата. Отже, суд може зазначити у судовому рішенні конкретну дату, яку контролюючому органу необхідно відобразити в якості дати реєстрації податкової накладної в Реєстрі.

Суд звертає увагу на те, що спірні податкові підлягають реєстрації у день їх фактичного подання.

Щодо позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування Рішення про відповідність/невідповідність платника на додану вартість критеріям ризиковості платника податку та зобов`язання виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 2 Порядку №1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик.

Ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту а або б пункту 185.1 статті 185, підпункту а або б пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов`язку.

Згідно з п. 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Порядком визначається процедура винесення комісією ДПС рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (пункт 6 Порядку), Критерії ризиковості платника податку на додану вартість (додаток 1 до Порядку), Критерії ризиковості здійснення операцій (додаток 3 до Порядку).

Пунктом 6 Порядку №1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Додатками №1 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначені Критерії ризиковості платника податку на додану вартість.

Так, Додатком 1 до Порядку №1165 встановлено Критерії ризиковості платника податку на додану вартість, зокрема:

8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Пунктом 6 Порядку №1165 передбачено, що питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

При цьому, Додатком №4 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено бланк рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Бланк рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку містить обов`язкове для заповнення поле податкова інформація (заповнюється у разі відповідності пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку) .

Судом із наявних у справі доказів встановлено, що контролюючим органом віднесено позивача до переліку ризикових платників податків на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку відповідно до Порядку №1165, однак, оскаржуване рішення не містить мотивів та підстав віднесення підприємства позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку за будь-якою ознакою.

Так, відповідно до п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість (Додаток 1 до Порядку №1165), передбачено, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Для вирішення спору судом враховано висновки Верховного Суду у постанові від 05.01.2021 у справі №640/11321/20 у подібних правовідносинах, відповідно до яких при вирішенні спорів такої категорії суди попередніх інстанцій з огляду на правове регулювання характеру цих відносин мають досліджувати і надавати оцінку змісту оскаржуваного Рішення, змісту протоколу засідання комісій та наданих податковим органом документів, порядку прийняття рішення та повноваженням комісії контролюючого органу.

Так, у затвердженій формі рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку передбачено необхідність зазначення контролюючим органом однієї із двох підстав для прийняття такого рішення, а саме: - у зв`язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності, або - з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів.

При цьому, в оскаржуваному рішенні контролюючий орган не вказав, на підставі чого було прийнято таке рішення - в рядку Податкова інформація не зазначено суть та характер наявної податкової інформації, що стала підставою для прийняття такого рішення, не ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції.

Отже, оспорюване рішення не містить обґрунтувань підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податку відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, що узгоджується з правовою позицією, викладеною Верховним Судом у постанові від 05.01.2021 у справі № 640/11321/20.

Суд зазначає, що комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органів наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має обґрунтувати суду, на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази на підтвердження цієї інформації.

Вирішуючи спір, суд враховує, що згідно з п. 71.1 ст. 71 ПК України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Збір податкової інформації та отримання податкової інформації контролюючим органом врегульовано ст. ст. 72, 73 ПК України.

Відповідно до ст. 74 ПК України, податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є державною власністю.

Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, а також контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.2 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, в порядку інформаційної взаємодії відповідно до пункту 41.2 статті 41 цього Кодексу.

Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової політики.

Підпунктом 20.1.45 п. 20.1 ст. 20 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, і необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотримання якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку.

В свою чергу відповідач не надав до суду жодного доказу у підтвердження вказаних у відзиві тверджень, в тому числі не надав і доказів результату податкового аналізу/наявної податкової інформації щодо позивача та його контрагентів.

Крім того, відповідачем не надано доказів аналізу показників податкової звітності позивача, не надано доказів відповідності показників його господарської діяльності вказаним вище критеріям.

Відповідно до п. 65 рішення Європейського суду з прав людини у справі Булвес АД проти Болгарії від 22.01.2009. Суд вважає, що загальні інтереси спільноти полягають у підтриманні фінансової стабільності системи оподаткування ПДВ разом із її сукупністю нормам щодо нарахування ПДВ до сплати, податкових пільг, податкового кредиту та відшкодування ПДВ. Основними елементами підтримання такої стабільності слід визнати повне і своєчасне виконання усіма платниками ПДВ своїх зобов`язань щодо декларування та сплати ПДВ та, в кінцевому результаті, запобігання будь-яких видів шахрайських зловживань у вказаній системі. Щодо цього Суд визнав, що необхідно покладати край спробам зловживання у сфері оподаткування і що з метою попередження таких зловживань може бути розумним передбачати у національному законодавстві вимоги особливої обачливості для платників ПДВ.

У п. (b) Порушення справедливого балансу між конкуруючими інтересами Суд відзначив, що необхідно оцінити, чи заходи, вжиті зі сторони держави з метою підтримання фінансової стабільності системи оподаткування ПДВ і викорінення шахрайських зловживань в даній системі, були співрозмірними праву компанії-заявника на мирне користування своєю власністю.

В п. 38 Рішення Європейського суду з прав людини у справі Інтерсплав проти України від 09.01.2007 Суд нагадав, що держави мають широкі межі самостійної оцінки у визначенні того, у чому полягає публічний інтерес, оскільки національний законодавчий орган, реалізуючи соціальну та економічну політику, має широке коло повноважень. Однак такі межі оцінювання не є абсолютними, і їх застосування підлягає перегляду органами Конвенції (див. рішення у справі Lithgow and Others v. the United Kingdom від 8 липня 1986 року, Серія А, N 102, стор. 50 - 51, п. п. 121 - 122). На думку Суду, коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною кампанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань.

Суд вважає, що в даному випадку контролюючим органом не доведено наявності підстав для віднесення підприємства до ризикових платників податків відповідно до п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Таким чином, не виклавши розшифрування податкової інформації, зокрема, не навівши конкретного переліку ризикових операцій з контрагентами, що були задіяні в таких операціях в спірному рішенні, як це передбачено пунктом 8 Порядку № 1165, відповідач фактично діяв без дотримання власної процедури.

Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 16 грудня 2020 року у справі № 340/474/20 та від 05 січня 2021 року у справі № 640/10988/20.

Стосовно доводів відповідача про те, що оскаржуване рішення про визначення підприємства позивача таким, що відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, не створює для позивача жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав та не породжує для нього обов`язкових юридичних наслідків, суд зазначає наступне.

Приписами пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 ПК України платник податків має право оскаржувати в порядку, встановленому цим Кодексом, рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб), у тому числі індивідуальну податкову консультацію, яка йому надана, а також узагальнюючу податкову консультацію. Отже, в силу прямих приписів підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17, пункту 56.1 статті 56 ПК України платник податків має право оскаржити до адміністративного суду будь-яке рішення, прийняте контролюючим органом, у тому числі рішення відповідної комісії головного управління ДПС в області, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС щодо встановлення ризиковості платника податків, позаяк жодним нормативно-правовим актом юрисдикція адміністративного суду на розгляд спорів між платниками та контролюючими органами щодо оскарження такого роду рішень не виключається.

При цьому, під час судового розгляду справи суд має встановити порушення прав платника внаслідок прийняття оскаржуваного рішення та перевірити, чи прийняте таке рішення з дотримання критеріїв, визначених ч. 2 ст. 2 КАС України.

Враховуючи, що п. 6 Порядку №1165 передбачено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у разі відповідності платника податків хоча б одному критерію ризиковості платника податку, суд дійшов висновку, що встановлення Комісією податкового органу відповідності позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку створює перешкоди у здійсненні позивачем його господарської діяльності як такої.

Включення позивача до переліку ризикових платників податку на додану вартість тягне за собою правові наслідки у вигляді зупинення реєстрації усіх без виключень податкових накладних/розрахунків коригувань, поданих платником. При цьому, такі наслідки носять для позивача виключно негативний характер з огляду на те, що строк реєстрації кожної податкової накладної значно збільшується, а на позивача покладається додатковий обов`язок щодо надання пояснень та документів, при цьому, остаточне рішення про реєстрацію податкової накладної чи про відмову в реєстрації буде прийнято лише після надання таких пояснень та документів.

Негативні наслідки від необґрунтованого прийняття зазначеного рішення полягають також у тому, що контрагенти позивача не мають можливості сформувати податковий кредит за податковою накладною, реєстрація якої зупинена, що у подальшому несе ризики припинення господарських відносин між позивачем та його контрагентами.

Крім того, суд враховує, що внаслідок прийняття рішення (про включення платника до переліку ризикових платників податків) позивач потрапляє у стан правової невизначеності, позаяк контролюючий орган не повідомив, які саме документи необхідно подати для виключення платника податків з переліку ризикових.

З огляду на встановлені обставини справи та норми чинного законодавства, судом встановлено про відсутність підстав для застосування до позивача п. 8 Критеріїв ризиковості платників податку.

Отже, наявність запису в базах даних ДПС України про позивача як ризикове підприємство порушує права та охоронювані законом інтереси платника, оскільки не дозволяє виконувати покладений на останнього обов`язок щодо реєстрації податкових накладних, що, у свою чергу, фактично позбавляє можливості позивача належним чином проводити свою господарську діяльність, та свідчить про наявність підстав для скасування оскаржуваного рішення.

Отже позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування рішення про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податків на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку є обґрунтованими, а позов у цій частині підлягає задоволенню.

Щодо позовних вимог в частині зобов`язання виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, суд зазначає наступне.

Так, Порядком №1165 не передбачено обов`язку комісії регіонального рівня прийняти рішення про виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі скасування судом відповідного рішення про відповідність платника критеріям ризиковості.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 13 січня 2011 р. в справі Чуйкіна проти України (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE, заява №28924/04) констатував: 50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків.

Таким чином стаття 6 Конвенції втілює право на суд, в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (рішення від 21 лютого 1975 року у справі Голдер проти Сполученого Королівства (Golder v. theUnitedKingdom, пп. 2836, Series A №18).

Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції.

Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати вирішення спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (рішення у справах Мултіплекс проти Хорватії (Multiplex v. Croatia), заява №58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та Кутіч проти Хорватії (Kutic v. Croatia), заява №48778/99, п. 25, ECHR 2002-II) .

З метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою дотримання судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, суд дійшов висновку про необхідність зобов`язання виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Отже, у цій частині позовні вимоги також є обґрунтованими.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до правил ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи те, що суд задовольняє позов повністю, то на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Львівській області, Комісія якого прийняла оскаржувані рішення, що стало підставою звернення до суду з цим позовом, необхідно стягнути судовий збір у розмірі 9924,00 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 73, 74, 139, 241-246, 255 КАС України, суд, -

вирішив :

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Львівській області №3768648/42634876 від 08.02.2024 про відмову у реєстрації податкової накладної Товариства з обмеженою відповідальністю Захід Технолоджі Груп за №2 від 29.06.2021 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю Захід Технолоджі Груп №2 від 29.06.2021, датою її фактичного подання.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 14.07.2021 №5929 щодо внесення Товариства з обмеженою відповідальністю Захід Технолоджі Груп до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Львівській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю Захід Технолоджі Груп із переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Захід Технолоджі Груп судовий збір в розмірі 9924,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області.

Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяГулкевич Ірена Зіновіївна