Ухвала

від 01.04.2024 по справі 420/8435/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/8435/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2024 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Харченко Ю.В., розглянувши у порядку письмового провадження питання щодо наявності підстав для закриття провадження у справі № 420/8435/24 за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Міське агентство з приватизації житла», за участю третьої особи Приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Черненко Ігоря Петровича про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просить суд визнати протиправними дії Комунального підприємства «Міське агентство з приватизації житла» щодо невидачі дублікатів на приватизацію квартири АДРЕСА_1 , а саме: розпорядження органу приватизацій, свідоцтва про право власності на житло та технічного паспорту протиправними; зобов`язати Комунальне підприємство «Міське агентство з приватизації житла» видати дублікати на приватизацію квартири АДРЕСА_1 , а саме: розпорядження органу приватизацій, свідоцтво про право власності на житло та технічний паспорт.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 20.03.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі № 420/8435/24 за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Міське агентство з приватизації житла», за участю третьої особи Приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Черненко Ігоря Петровича про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до ч.6 ст.7 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).

Згідно з п.10 ч.1 ст.4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи вищевикладене, та зважаючи, що дана адміністративна справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), розгляд питання щодо наявності підстав для закриття провадження по справі №420/8435/24, здійснюється в порядку письмового провадження.

Зокрема, судом встановлено, що у позовній заяві позивач - ОСОБА_1 просить суд визнати протиправними дії Комунального підприємства «Міське агентство з приватизації житла» щодо невидачі дублікатів на приватизацію квартири АДРЕСА_1 , а саме: Розпорядження органу приватизацій, свідоцтва про право власності на житло та технічного паспорту протиправними; зобов`язати Комунальне підприємство «Міське агентство з приватизації житла» видати дублікати на приватизацію квартири АДРЕСА_1 , а саме: Розпорядження органу приватизацій, свідоцтво про право власності на житло та технічний паспорт.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС) України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб`єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).

Отже, КАС регламентує порядок розгляду не всіх публічно-правових спорів, а лише тих, які виникають у результаті здійснення суб`єктом владних повноважень управлінських функцій і розгляд яких безпосередньо не віднесено до підсудності інших судів. Не поширюють свою дію ці положення на правові ситуації, що вимагають інших юрисдикційних форм захисту від стверджувальних порушень прав чи інтересів.

Крім того, неправильним є поширення юрисдикції адміністративних судів на той чи інший спір тільки тому, що відповідачем у справі є суб`єкт владних повноважень. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели рішення чи управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Аналогічна правова позиція висловлена у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.01.2019 по справі № 560/1218/15-а.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, та наголошено позивачем, на підставі Рішення Київського районного суду м. Одеси від 14.04.2022 року у справі №947/14894/21, позивач - ОСОБА_1 , є опікуном ОСОБА_2 .

Посвідченням № 1091 року Київської районної адміністрації Одеської міської ради від 06 серпня 2022 року ОСОБА_1 , призначена опікуном над ОСОБА_3 .

Згідно довідки № 72/02-14 від 01 травня 2023 року, Приватним нотаріусом Одеського нотаріального округу Черненко Ігорем Петровичем, 13 жовтня 2021 року заведено спадкову справу № 46/2021 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Спадкоємцем ОСОБА_4 за заповітом є її дочка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка звернулася із заявою про прийняття спадщини за заповітом.

01.05.2023 року приватним нотаріусом Одеського нотаріального округу Черненко Ігорем Петровичем було подано запит до Комунального підприємства «Міське агентство з приватизації житла», у зв`язку з відкриттям спадкової справи № 46/2021 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно п. 4.15 глави 10 розділу ІІ «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», у зв`язку з відсутності у спадкоємця ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , оригіналів документів, що посвідчують право власності спадкодавця на нерухоме майно щодо видачі дублікатів на приватизацію квартири АДРЕСА_1 , а саме: розпорядження органу приватизації, свідоцтва про право власності на житло та технічного паспорту.

03.05.2023 року від Комунального підприємства «Міське агентство з приватизації житла» надійшла відповідь за вих. № 182/01-09 від, з якої вбачається відмова у видачі дублікатів на приватизацію, оскільки згідно п.2 ст. 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» передача займаних квартир здійснюється у спільну сумісну або спільну часткову власність з письмової згоди всіх повнолітніх членів сім`ї, які постійно проживають у даній квартирі.

Отже, з наведеного слідує, що підставою звернення до суду ОСОБА_1 є захист права на вільне володіння, розпорядження та користування спадковим майном, що за відсутності розпорядження органу приватизації, свідоцтва про право власності на житло та технічного паспорту, не є можливим.

Таким чином, у даному спорі відсутній публічно-правовий характер, який передбачає не тільки обов`язкову наявність у складі учасників суб`єкта владних повноважень, а й здійснення ним владно-управлінських функцій, у тому числі, і на виконання делегованих повноважень.

Відповідач, як комерційне підприємство, що надає послуги у сфері приватизації майна, в тому числі і шляхом видачі дублікатів документів на комерційних засадах, не може розглядатися як суб`єкт владних повноважень, тим більше, що захисту підлягає право власності на житло, тобто приватне-правове право.

Згідно із частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Одним зі способів захисту цивільного права є визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб (пункт 10 частини першої статті 16 цього Кодексу).

Згідно ч. 1 ст. 19 Цивільно-процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Отже, в даному випадку, зазначені позовні вимоги мають бути розглянуті в порядку положень цивільного судочинства.

Згідно ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд, з метою запобігання порушення прав позивача на справедливий, неупереджений розгляд справи повноважним судом, дійшов висновку щодо наявності підстав для закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Міське агентство з приватизації житла», за участю третьої особи Приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Черненко Ігоря Петровича про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, відповідно до приписів п.1 ч.1 ст.238 КАС України.

На виконання ч. 1 ст. 239 КАС України суд роз`яснює позивачеві, що розгляд даної справи має відбуватися за правилами цивільного судочинства України.

Згідно з ч.2 ст.132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір".

Приписами п.5 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду, у тому числі, у разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Зокрема, судом встановлено, що при зверненні до суду з даним адміністративним позовом позивачем був сплачений судовий збір у сумі 1211,20 грн., що підтверджується наявною у справі банківською квитанцією від 11.03.2024 року на суму 1211.20 грн.

Таким чином, зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку щодо необхідності та наявності підстав для повернення позивачеві сплаченого судового збору у розмірі 1211,20грн.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 238, ст.ст. 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Закрити провадження у справі № 420/8435/24 за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Міське агентство з приватизації житла», за участю третьої особи Приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Черненко Ігоря Петровича про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії.

2. Повернути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір у сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.

Суд роз`яснює позивачеві, що розгляд справи віднесено до юрисдикції загального суду за правилами цивільного судочинства.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст.256 КАС України.

Ухвала суду може бути оскаржена, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду у строки визначені статтею 295 КАС України.

Суддя Ю.В. Харченко

.