Рішення

від 01.04.2024 по справі 580/1004/24

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2024 року справа № 580/1004/24

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Тимошенко В.П.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) в приміщенні суду адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Тайрс до Львівської митниці про скасування рішень,

встановив:

30 січня 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю Тайрс (далі товариство, позивач) подало позов до Львівської митниці (далі митниця, відповідач), в якому просить:

1) визнати протиправними та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів UA209000/2023/100773/2 від 18.12.2023 та картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товару транспортних засобів комерційного призначення № UA209230/2023/003166;

2) визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/100775/2 від 18.12.2023 та картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товару транспортних засобів комерційного призначення № UA209230/2023/003167.

В обґрунтування позовних вимог зазначено те, що у митного органу були відсутні підстави для відмови у митному оформленні товару на підставі поданих у відповідності до частини 2 статті 53 Митного кодексу України товариством документів та для витребування додаткових документів, перелік яких наведений в частині 3 статті 53 Митного кодексу України, оскільки наданими документами повністю підтверджується і числове значення митної вартості і відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Позивач зазначив, що надані ним документи не містять розбіжностей, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, не містять ознаки підробки та містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Ухвалою суду від 05.02.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження і постановлено, що справа розглядатиметься за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами. Встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі.

Відповідач надав суду відзив на позов, в якому просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Зазначив, що під час розгляду поданих позивачем документів для митного оформлення товару встановлено, що документи, які подані до митного оформлення містили розбіжності, у зв`язку з чим у митного органу виникли обґрунтовані сумніви у правильності визначеної декларантом митної вартості, про що зазначено безпосередньо і в рішенні про коригування митної вартості. На вимогу митного органу належних додаткових документів, які б спростовували виявлені розбіжності декларантом не надано. Відповідач зазначив, що ним обґрунтовано прийнято спірні рішення про коригування заявленої митної вартості товару, відповідно до яких митну вартість скориговано на підставі наявних у митниці відомостей із застосуванням методу 2 ґ відповідно до положень статті 64 Митного кодексу України. Для визначення митної вартості митницею використано резервний метод визначення митної вартості.

Позивач надав відповідь на відзив, в якому просить позов задовольнити повністю.

На підставі ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи проводиться в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає таке.

Відповідно до контракту № 21102020001 від 21.10.2020 (із змінами та доповненнями) та комерційного інвойсу № 23CFUKR-LB009D від 23.09.2023 ТОВ «Тайрс» придбало в компанії TIRELINK CO, LTD (КНР) шини пневматичні гумові для вантажних автомобілів, а саме:

- розміром 385/65R22.5-20 TL HO107 ONYX - 192 шт., вартістю 27 264,00 доларів США;

- розміром 315/70R22.5-20 TL HO308A ONYX - 242 шт., вартістю 31 460,00 доларів США;

Всього, загальною вартістю 58 724,00 доларів США.

Умова поставки товару за даним інвойсом згідно міжнародних правил комерційних термінів (Інкотермс-2010) - CIF (Гданськ, Польща), із подальшим транспортуванням в Україну. Вартість фрахту судна 2 200,00 доларів США (два контейнери по 1100 доларів США за кожний), вартість страхування 100 доларів США (три контейнери по 50 доларів США за кожний). А всього на загальну вартість товару за інвойсом (із вартістю фрахту судна та страхування ), в розмірі 61024,00 доларів США.

18.12.2023 позивач з метою митного оформлення імпорту в Україну зазначених товарів до Львівської митниці подано в електронному вигляді митну декларацію № 23UA209230130977U0 на шини: розміром 385/65R22.5-20 TL HO107 ONYX - 192 шт., які перевозилися в окремому контейнері ( надалі - Товар 1), в якій вказана митна вартість автомобільних шин за інвойсом - 28 414,00 доларів США (27 264,00 доларів США ( вартість автомобільних шин ) + 1100,00 США (вартість доставки) + 50,00 доларів США (вартість страхування). Разом з даною декларацією товариством були надані митному органу копії документів, перелік, яких наведено в ч. 2 , 3 ст. 53 Митного кодексу України (далі МКУ), а саме:

- пакувальний лист (Packing list) б/н 23.09.2023;

- рахунок-проформа (Proforma invoice) 23CFUKR-LB009 25.08.2023;

- рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) 23CFUKR-LB009D 23.09.2023;

- коносамент (Bill of lading) 140301820747 26.09.2023;

- автотранспортна накладна (Road consignment note) бн 12.12.2023;

- рахунок (інвойс) № BV/2023/12/0033 13.12.2023;

- платіжна інструкція № 172 від 22.11.2023;

- рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг № 118/23 від 13.12.2023;

- прейскурант (прайс-лист) виробника товару від 17.09.2023;

- страховий поліс 202302020000807 від 26.09.2023;

- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) б/н 07.10.2022;

- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) бн 10.03.2023;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, № 21102020001

21.10.2020;

- договір (угода, контракт) із третіми особами № 060423 06.04.2023;

- договір про надання послуг митного брокера 2-2023 08.05.2023;

- договір (контракт) про перевезення № 271123 27.11.2023;

- декларація по якій аналогічний товар розмитнювався раніше 23UA902060602628U0 23.10.2023;

- декларація по якій аналогічний товар розмитнювався раніше 23UA902060602631U1 23.10.2023;

- заявка № 2 від 11.12.2023;

- Лист до оплати №3 12.12.2023

- специфікація 23.09.2023;

- специфікація № 1 до інвойсу 08.12.2023;

- копія митної декларації країни відправлення № 435020230000084710 від 24.09.2023.

- звіт про незалежну оцінку вартості товару № 167

Також, 18.12.2023 позивачем з метою митного оформлення імпорту в Україну зазначених товарів до Львівської митниці подано в електронному вигляді митну декларацію № 23UA209230131042U9 на шини, автомобільні: розміром 315/70R22.5-20 TL HO308A ONYX - 242 шт., вартістю 31 460,00 доларів США, які перевозилися в окремому контейнері ( надалі - Товар 2), в якій була вказана митна вартість автомобільних шин за інвойсом - 32 610,00 доларів США (31 460,00 доларів США ( вартість автомобільних шин ) + 1100,00 США (вартість доставки) + 50,00 доларів США (вартість страхування).

Разом з декларацією товариством були надані копії документів, перелік, яких наведено в ч. 2 та 3 ст. 53 Митного кодексу України (далі МКУ), а саме:

- пакувальний лист (Packing list) б/н 23.09.2023;

- рахунок-проформа (Proforma invoice) 23CFUKR-LB009 25.08.2023;

- рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) 23CFUKR-LB009D 23.09.2023;

- коносамент (Bill of lading) 140301820747 26.09.2023;

- автотранспортна накладна (Road consignment note) бн 12.12.2023;

- рахунок (інвойс) № BV/2023/12/0033 13.12.2023;

- платіжна інструкція № 172 від 22.11.2023;

-рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг № СФ/Б-00019 від 13.12.2023;

- прейскурант (прайс-лист) виробника товару від 17.09.2023;

- страховий поліс 202302020000807 від 26.09.2023;

- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) б/н 07.10.2022;

- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) бн 10.03.2023;

- зовнішньо-економічний договір (контракт) купівлі-продажу, №21102020001 21.10.2020;

- договір (угода, контракт) із третіми особами № 060423 06.04.2023;

- договір про надання послуг митного брокера 2-2023 08.05.2023;

- договір (контракт) про перевезення № 290823 від 29.08.2023;

- декларація по якій аналогічний товар розмитнювався раніше 23UA902060602628U0 23.10.2023;

- декларація по якій аналогічний товар розмитнювався раніше 23UA902060602631U1 23.10.2023;

- заявка № 1 від 08.12.2023;

- заявка № 2 від 11.12.2023;

- лист до оплати №3 від 12.12.2023;

- специфікація від 23.09.2023;

- специфікація № 1 до інвойсу від 08.12.2023;

- копія митної декларації країни відправлення № 435020230000084710 від 24.09.2023.

- звіт про незалежну оцінку вартості товару № 167.

За результатами перевірки поданих митних декларацій митним органом позивачу були направлені повідомлення № 424559 та 424562 від 18.12.2023 року із вимогою про надання додаткових документів ( ч. 3 ст. 53 МК України), в яких було зазначено про необхідність надання наступних документів: 1) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 2) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 3) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 4) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 5) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; 6) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 7) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 8) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 9) виписку з бухгалтерської документації; 10) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 11) копію митної декларації країни відправлення; 12) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини, переклади документів відповідно до вимог ст. 254 МКУ.

На виконання вказаних повідомлень декларантом по кожній із поданих декларацій позивачем додатково митному орану подані таку документи:

- рахунок-проформа 23CFUKR-LB009 25.08.2023;

- платіжна інструкція № 172 від 22.11.2023;

- звіт про незалежну оцінку вартості товару № 167;

- договір (угода, контракт) із третіми особами № 060423 06.04.2023;

- договір (контракт) про перевезення № 290823 від 29.08.2023;

- договір (контракт) про перевезення № 271123 від 27.11.2023;

- заявка 2 від 11.12.2023;

- копія митної декларації по якій аналогічний товар розмитнювався раніше 23UA902060602628U0 23.10.2023;

- копії митної декларації по якій аналогічний товар розмитнювався раніше 23UA902060602631U1 23.10.2023;

- копія митної декларації країни відправлення № 435020230000084710 від 24.09.2023.

За наслідками розгляду вказаних документів, митним органом були прийняті такі рішення:

1) рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів № UА209000/2023/100773/2 від 18.12.2023, яким відмовлено у митному оформленні Товару 1 за митною декларацією №23UA 209230130977U0 з оформленням картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товару транспортних засобів комерційного призначення № UА209230/2023/003166 від 18.12.2023.

В обґрунтування вказаного рішення відповідач зазначив, що за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару встановлено, що подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій та третій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар, а також були встановлені розбіжності у поданих документах, а тому митна вартість не може бути визнана за заявленою декларантом вартістю, що є підставою для відмови у митному оформленні за заявленою декларантом митною вартістю, відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ.

Також, у вказаному рішенні митний орган також дійшов до висновку, що для визначення митної вартості товару неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст. 60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари; не застосовано методи 2в і 2г з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Використано метод 2 ґ (ст. 64 МКУ). Джерелом інформації для коригування митної вартості товару 1 за митною декларацією №23UА209230126575U2 слугувала МД UА100240/2023/074545 від 31.05.2023 де вартість такого товару становить 3,01 дол. США за кг (даного виду товару).

2) рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів № UА209000/2023/100775/2 від 18.12.2023, яким відмовлено у митному оформленні товару 2 за митною декларацією № 23UА209230131042U9 з оформленням картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товару транспортних засобів комерційного призначення № UА209230/2023/003167 від 18.12.2023.

В обґрунтування вказаного рішення відповідач зазначив, що за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, встановлено, що подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій та третій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар, а також були встановлені розбіжності у поданих документах, а тому митна вартість не може бути визнана за заявленою декларантом вартістю, що є підставою для відмови у митному оформленні за заявленою декларантом митною вартістю, відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ.

Також, відповідач дійшов до висновку, що для визначення митної вартості товару неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б ( ст. 60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари; не застосовано методи 2в і 2г з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Використано метод 2 ґ ( ст. 64 МКУ). Джерелом інформації для коригування митної вартості товару 2 слугувала митна декларація UА100240/2023/074545 від 31.05.2023 де вартість такого товару становить 3,01 дол. США за кг (даного виду товару).

Не погоджуючись із вказаними рішеннями про коригування митної вартості та картками відмови у прийнятті митних декларацій, позивач звернувся в суд з цим позовом.

Під час вирішення спору по суті суд зазначає таке.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пунктами 23 та 24 частини 1 статті 4 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI (далі МК України) митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

За змістом статей 49, 50 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу (частини 1 та 2 статті 51 МК України).

Так, частинами 1 - 3 статті 57 (глава 9 розділу ІІІ) МК України передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно із частинами 1 - 2 статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:

1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

У разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT) (частина 1 статті 64 Резервний метод МК України).

Відповідно до частини 2 статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

За змістом частин 1 - 3 статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (частини 5 - 6 статті 53 МК України).

Згідно із частинами 1 - 3 статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

В той же час частиною 6 зазначеної статті передбачено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У відповідності до частин 1 та 2 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;

б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

У разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи митного органу (частина 12 статті 264 МК України).

Для вирішення спору суд врахував правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 11 вересня 2020 року у справі № 820/10288/15 у подібних правовідносинах.

Верховний Суд з аналізу викладених норм зазначив, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України (у разі визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за першим методом).

При цьому, митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, або ж у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.

Водночас приписи вказаних статей зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності.

Суд також враховує висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 05.02.2019 у справі № 816/1199/15-а у подібних правовідносинах, відповідно до яких наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. При цьому, наявність таких обставин повинна бути обґрунтована та підтверджена відповідними доказами. Встановивши відсутність достатніх відомостей, митний орган має зазначити, які саме складові митної вартості товару є непідтвердженими, з яких причин із поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Суд встановив, що 21.10.2020 позивач уклав з компанією TIRELINK CO, LTD (КНР) контракт № 21102020001.

18.12.2023 позивач з метою митного оформлення імпорту в Україну зазначених товарів до Львівської митниці подано в електронному вигляді митну декларацію № 23UA209230130977U0 на шини: розміром 385/65R22.5-20 TL HO107 ONYX - 192 шт., які перевозилися в окремому контейнері ( надалі - Товар 1), в якій вказана митна вартість автомобільних шин за інвойсом - 28 414,00 доларів США (27 264,00 доларів США ( вартість автомобільних шин ) + 1100,00 США (вартість доставки) + 50,00 доларів США (вартість страхування). Разом з даною декларацією товариством були надані митному органу копії документів, перелік, яких наведено в ч. 2 , 3 ст. 53 Митного кодексу України (далі МКУ), а саме:

- пакувальний лист (Packing list) б/н 23.09.2023;

- рахунок-проформа (Proforma invoice) 23CFUKR-LB009 25.08.2023;

- рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) 23CFUKR-LB009D 23.09.2023;

- коносамент (Bill of lading) 140301820747 26.09.2023;

- автотранспортна накладна (Road consignment note) бн 12.12.2023;

- рахунок (інвойс) № BV/2023/12/0033 13.12.2023;

- платіжна інструкція № 172 від 22.11.2023;

- рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг № 118/23 від 13.12.2023;

- прейскурант (прайс-лист) виробника товару від 17.09.2023;

- страховий поліс 202302020000807 від 26.09.2023;

- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) б/н 07.10.2022;

- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) бн 10.03.2023;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, № 21102020001

21.10.2020;

- договір (угода, контракт) із третіми особами № 060423 06.04.2023;

- договір про надання послуг митного брокера 2-2023 08.05.2023;

- договір (контракт) про перевезення № 271123 27.11.2023;

- декларація по якій аналогічний товар розмитнювався раніше 23UA902060602628U0 23.10.2023;

- декларація по якій аналогічний товар розмитнювався раніше 23UA902060602631U1 23.10.2023;

- заявка № 2 від 11.12.2023;

- Лист до оплати №3 12.12.2023

- специфікація 23.09.2023;

- специфікація № 1 до інвойсу 08.12.2023;

- копія митної декларації країни відправлення № 435020230000084710 від 24.09.2023.

- звіт про незалежну оцінку вартості товару № 167

Також, 18.12.2023 позивачем з метою митного оформлення імпорту в Україну зазначених товарів до Львівської митниці подано в електронному вигляді митну декларацію № 23UA209230131042U9 на шини, автомобільні: розміром 315/70R22.5-20 TL HO308A ONYX - 242 шт., вартістю 31 460,00 доларів США, які перевозилися в окремому контейнері ( надалі - Товар 2), в якій була вказана митна вартість автомобільних шин за інвойсом - 32 610,00 доларів США (31 460,00 доларів США ( вартість автомобільних шин ) + 1100,00 США (вартість доставки) + 50,00 доларів США (вартість страхування).

Разом з декларацією товариством були надані копії документів, перелік, яких наведено в ч. 2 та 3 ст. 53 Митного кодексу України (далі МКУ), а саме:

- пакувальний лист (Packing list) б/н 23.09.2023;

- рахунок-проформа (Proforma invoice) 23CFUKR-LB009 25.08.2023;

- рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) 23CFUKR-LB009D 23.09.2023;

- коносамент (Bill of lading) 140301820747 26.09.2023;

- автотранспортна накладна (Road consignment note) бн 12.12.2023;

- рахунок (інвойс) № BV/2023/12/0033 13.12.2023;

- платіжна інструкція № 172 від 22.11.2023;

-рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг № СФ/Б-00019 від 13.12.2023;

- прейскурант (прайс-лист) виробника товару від 17.09.2023;

- страховий поліс 202302020000807 від 26.09.2023;

- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) б/н 07.10.2022;

- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) бн 10.03.2023;

- зовнішньо-економічний договір (контракт) купівлі-продажу, №21102020001 21.10.2020;

- договір (угода, контракт) із третіми особами № 060423 06.04.2023;

- договір про надання послуг митного брокера 2-2023 08.05.2023;

- договір (контракт) про перевезення № 290823 від 29.08.2023;

- декларація по якій аналогічний товар розмитнювався раніше 23UA902060602628U0 23.10.2023;

- декларація по якій аналогічний товар розмитнювався раніше 23UA902060602631U1 23.10.2023;

- заявка № 1 від 08.12.2023;

- заявка № 2 від 11.12.2023;

- лист до оплати №3 від 12.12.2023;

- специфікація від 23.09.2023;

- специфікація № 1 до інвойсу від 08.12.2023;

- копія митної декларації країни відправлення № 435020230000084710 від 24.09.2023.

- звіт про незалежну оцінку вартості товару № 167.

З аналізу переліку поданих позивачем документів суд доходить висновку, що позивач подав необхідний перелік документів для підтвердження митної вартості поставленого товару, вичерпний перелік яких зазначений у ч.2 ст. 53 МК України. При цьому подані документи не містять розбіжностей, які мають вплив на правильність визначення митної вартості. Достовірність вказаних документів обґрунтованих сумнівів у суду не викликає. У матеріалах справи відсутні докази наявності у поданих позивачем для митного оформлення документів ознак підробки, натомість вони містять всі відомості, що підтверджують числові значення відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар. Відповідач не надав належних та допустимих доказів в обґрунтування обставин, що надані до митної декларації документи позивача є підробленими або містили неправдиву чи неповну інформацію.

В спірному рішенні 18.12.2023 №UA209000/2023/100773/2 відповідач зазначив, що за результатами проведеного опрацювання встановлено наступні розбіжності:

- відповідно до вимог п. 5.5 зовнішньоекономічної угоди від 21.10.2020 №21102020001 зазначено, що Продавець надає Покупцю наступні товаросупровідні документи, у тому числі сертифікат походження товару.

Даний документ декларантом не надано до митного оформлення, що є порушенням вимог даної угоди;

- відповідно до вимог п. 2.2 Додатку від 10.03.2023 до зовнішньоекономічного контракту від 21.10.2020 № 21102020001 зазначено, що Продавець складає проформу-інвойс на підставі Замовлення Покупця, де має бути вказано характеристики товару що ввозиться на митну територію України, проте даний документ декларантом не надано митному органу;

- у проформі 23CFUKR-LB009 від 25.08.2023 загальна вартість товару становить 304 270 дол. США, умови оплати вказано: 100% передоплата, проте до митного оформлення надано платіжне доручення №172 від 22.11.2023 на суму 76665,30 дол. США тобто умову контракту про оплату не дотримано.

Надано платіжну інструкцію в іноземній валюті або банківських металах вказано, що даний документ являються платіжною інструкцією. Однак, такий документ не являється документом, який засвідчує факт переведення коштів.

Згідно п. 13.1. Контракту, будь-які зміни та доповнення до цього контракту дійсні лише у випадку, якщо вони вчинені у письмовій формі та підписані уповноваженими на те представниками обох сторін. Інформація про зміни умов поставки не надано.

- відповідно до п.13.1 зовнішньоекономічного контракту №21102020001 від 21.10.2020 вказано, що всі доповнення та зміни здійснюються у письмовій формі за взаємною згодою обох сторін. Декларантом надано специфікацію № 1 від 22.11.2023 , яка підписана лише покупцем;

- експортна декларація країни відправлення 435020230000084710 не містить будь-яких відміток митних органів країни відправлення, які підтверджують факт здійснення експорту оцінюваного товару. Вищезазначена МД не може бути взята до уваги як документ, що підтверджує факт експорту, через відсутність в ній дати експорту у зв`язку з чим наведені в ній відомості не є остаточними;

- прайс-лист має обмежений термін дії, вартість сформована на умовах FOB QINGDAO. Прайс-лист датований 17.09.2023, проте подана проформа, відповідно до якої узгоджується попередня ціна, кількість та сума товару видана 25.08.2023, отже прайс-лист не може слугувати підтвердженням ціни товару;

- розмір транспортних витрат не пропорційно розбитий відносно всього кілометражу (відстань по іноземній території 770 км, а вартість 108985 грн. - що становить 141,54 грн./км, відстань по території України 198 км, а вартість 49565 грн. - що становить 198 грн./км). Методичними рекомендаціями з формування собівартості перевезень (робіт, послуг) на транспорті, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 05.02.2001 № 65 (далі - Методичні рекомендації), визначено єдині засади формування собівартості перевезень (робіт, послуг) на транспорті. Пунктом 49 розділу VI Методичних рекомендацій "Облік і калькулювання собівартості перевезень" визначено: «Вартість пально-мастильних та інших експлуатаційних матеріалів, витрачених на здійснення певних видів перевезень включається до їх собівартості за прямою ознакою. Якщо деякі мастильні та інші експлуатаційні матеріали неможливо віднести до певних видів перевезень, їх вартість включається у собівартість окремих об`єктів калькулювання шляхом розподілу пропорційно до вартості витраченого пального». Пунктом 51 Методичних рекомендацій аналогічний підхід застосовано до розподілу амортизаційних відрахувань. Таким чином, очевидним є факт, що рахунок від 13.12.2023 містить відомості щодо вартості перевезень до перетину кордону України та після його перетину, які сформовані з порушенням принципів пропорційного розподілу.

Отже відомості щодо складових митної вартості не підтверджено документально у повному обсязі.

В спірному рішенні 18.12.2023 №UA209000/2023/100775/2 відповідач зазначив, що за результатами проведеного опрацювання встановлено наступні розбіжності:

- відповідно до вимог п. 5.5 зовнішньоекономічної угоди від 21.10.2020 №21102020001 зазначено, що Продавець надає Покупцю наступні товаросупровідні документи, у тому числі сертифікат походження товару. Даний документ декларантом не надано до митного оформлення що є порушенням вимог даної угоди;

- відповідно до вимог п. 2.2 Додатку від 10.03.2023 до зовнішньоекономічного контракту від 21.10.2020 № 21102020001 зазначено, що Продавець складає проформу-інвойс на підставі Замовлення Покупця, де має бути вказано характеристики товару що ввозиться на митну територію України, проте даний документ декларантом не надано митному органу;

- у проформі 23CFUKR-LB009 від 25.08.2023 загальна вартість товару становить 304 270 дол. СІЛА, умови оплати вказано: 100% передоплата, проте до митного оформлення надано платіжне доручення №172 від 22.11.2023 на суму 76656,30 дол. США тобто не дотримано умову контракту в частині проведення розрахунків, а також надано платіжну інструкцію в іноземній валюті або банківських металах вказано, що такий документ являється платіжною інструкцією, що не є документом, який засвідчує факт переведення коштів.

- при порівнянні рахунку-проформи від 25.08.23 23CFUKR-LB009, та рахунку фактури від 23.09.23 № 23CFUKR-LB009D встановлено, що артикул №315/70R22.5-20 TL НО308А ONYX, було розмитнено при попередньому митному оформленні у кількості - 50 шт, за мд 23UA209230125205U5 від 28.11.23. Загальна кількість товару відповідно до рахунку проформи 240 штук. Однак у рахунку-фактурі поданому до митного оформлення наявні ще 242 штуки такого товару, жодних документів про зміни у рахунку проформі не надано.

Таким чином рахунок проформа не може бути належним документом для підтвердження митної вартості.

- згідно п. 13.1. Контракту, будь-які зміни та доповнення до цього контракту дійсні лише у випадку, якщо вони вчинені у письмовій формі та підписані уповноваженими на те представниками обох сторін. Інформація про зміни умов поставки не надано.

- відповідно до п.13.1 зовнішньо-економічного контракту від 21.10.2020 №21102020001 вказано що всі доповнення та зміни здійснюються у письмовій формі за взаємною згодою обох сторін;Д екларантом надано специфікацію №1 від 22.11.2023 ,яка підписана лише покупцем;

- експортна декларація країни відправлення 435020230000084710 не містить будь-яких відміток митних органів країни відправлення, які підтверджують факт здійснення експорту оцінюваного товару. Вищезазначена МД не може бути взята до уваги як документ, що підтверджує факт експорту,

- через відсутність в ній дати експорту, у зв`язку з чим наведені в ній відомості не є остаточними;

- прайс-лист має обмежений термін дії, вартість сформована на умовах FOB QINGDAO, прайс-лист датований 17.09.2023 , проте подана проформа, відповідно до якої узгоджується попередня ціна, кількість та сума товару видана 25.08.2023, отже прайс-лист не можу слугувати підтвердженням ціни товару;

- розмір транспортних витрат не пропорційно розбитий відносно всього кілометражу (відстань по іноземній території 770 км, а вартість 138200,0000 грн. - що становить 179,48 грн/км, відстань по території України 198 км, а вартість 61800 грн. - що становить 312 грн/км). Методичними рекомендаціями з формування собівартості перевезень (робіт, послуг) на транспорті, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 05.02.2001 № 65 (далі - Методичні рекомендації), визначено єдині засади формування собівартості перевезень (робіт, послуг) на транспорті. Пунктом 49 розділу VI Методичних рекомендацій "Облік і калькулювання собівартості перевезень" визначено: "Вартість пально-мастильних та інших експлуатаційних матеріалів, витрачених на здійснення певних видів перевезень включається до їх собівартості за прямою ознакою. Якщо деякі мастильні та інші експлуатаційні матеріали неможливо віднести до певних видів перевезень, їх вартість включається у собівартість окремих об`єктів калькулювання шляхом розподілу пропорційно до вартості витраченого пального". Пунктом 51 Методичних рекомендацій аналогічний підхід застосовано до розподілу амортизаційних відрахувань. Таким чином, очевидним є факт, що рахунок від 13.12.2023 містить відомості щодо вартості перевезень до перетину кордону У країни та після його перетину, які сформовані з порушенням принципів пропорційного розподілу.

Надавши оцінку вказаним посиланням відповідача, суд зазначає таке.

Суд встановив, що позивачем при декларуванні митному органу була надана специфікація від 23.09.2023 року на товар, який постачається за комерційним інвойсом № 23CFUKR-LB009D від 23.09.2023 року та контрактом № 21102020001 від 21.10.2020 р., яка складена продавцем вказаного товару. Зокрема, вказана специфікація містить підпис та печатку постачальника товару, найменування сторін, номенклатуру та асортимент товару, номер інвойсу та контракту, за якими вона складена. Вказана специфікація складена у відповідності та на виконання положень п. 5.5. контракту № 21102020001 від 21.10.2020 р., а тому відповідні посилання митного органу на відсутність підпису продавця на специфікації до товару, а отже порушень умов контракту є помилковими.

В свою чергу, специфікація № 1 від 22.11.2023, яка була додатково надана митному органу за підписом позивача є дублюючим документом до інвойсу, та не є специфікацією, в розумінні положень п. 5.5. контракту № 21102020001 від 21.10.2020 р., а тому має додаткове інформативне використання.

Крім цього, відповідачем не обґрунтовується, в чому саме наданий документ (специфікація № 1 від 22.11.2023) містить розбіжності із специфікацією постачальника від 23.09.2023, або іншими товаро-супровідними документами на товар, які були надані декларантом, та яким чином це має вплив на правильність перевірки числових значень митної вартості.

Також суд вважає безпідставним посилання відповідача про те, що експортна декларація країни відправлення 435020230000084710 не містить будь-яких відміток митних органів країни відправлення, які підтверджують факт здійснення експорту оцінюваного товару, оскільки надана позивачем експортна декларація країни відправлення не є документом, який підтверджують митну вартість товарів, вичерпний перелік яких зазначений у ч. 2 ст. 53 МК України. Як зазначалось вище, подані позивачем документи не містять розбіжностей, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, у матеріалах справи відсутні докази наявності у поданих позивачем для митного оформлення документів ознак підробки, натомість вони містять всі відомості, що підтверджують числові значення відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар. З урахуванням зазначеного, у позивача не виникло обов`язку із подання експортної декларації країни відправлення 435020230000084710 для підтвердження митної вартості товару.

Водночас, надана позивачем при декларуванні декларація країни відправлення № 435020230000084710 має форму електронного документа та містить усі необхідні ідентифікатори створення цього електронного документу країною відправлення (зокрема штрих-кодовий ідентифікатор та QR код, а.с. 44 Тому 2), що в свою чергу надає митному органу право, відповідно до приписів п. 5 ч. 5 ст. 54 МКУ, перевірити її автентичність, а в разі наявності відповідних сумнівів, звернутися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості, а не покладати на декларанта не передбачені законодавством обов`язки щодо підтвердження виконання уповноваженими установами інших країн встановлених ними процедур. Крім того, в цій частині висновок відповідача не містить правових обґрунтувань, які б підтверджували необхідність подання вказаного документа (створеного в електронній формі) із наявністю у такому документі відмітки (печатки) митних органів країни відправлення, а тому в цій частині висновок митного орану суд вважає необґрунтованим.

Щодо посилання відповідача на те, що прайс-лист має обмежений термін дії, вартість сформована на умовах FOB QINGDAO суд зазначає, що прайс-лист не є транспортним, товаро-супровідним чи розрахунковим документом та не визначає умови поставки, натомість відображає лише наявну у продавця номенклатуру, асортимент та орієнтовну ціну товару, яка пропонується ним для вільного продажу на ринку на певну дату або в певний період. Водночас, умови поставки, вартість товару та його складники, а також інші необхідні характеристики товару, що поставляється за конкретною поставкою та конкретно визначеному покупцю визначається положеннями міжнародного контракту, складеними на його виконання проформами-інвойсами, комерційним інвойсом, а також іншими товаро-супровідними та розрахунковими документами, які підтверджують складові числової, кількісної та вартісної характеристики товару, які, як зазначалось вище, були надані митному органу в достатньому обсязі при декларуванні вищевказаного товару.

Стосовно доводів спірних рішень щодо непропорційності формування транспортних витрат в рахунках від 13.12.2023 щодо вартості перевезень до перетину кордону України та після його перетину відносно всього кілометражу транспортування товару, всупереч п. 49,51 Методичних рекомендацій з формування собівартості перевезень (робіт, послуг) на транспорті, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 05.02.2001 № 65, суд зазначає таке.

Приписами статті 190 ГК України встановлено, що вільні ціни визначаються на всі види продукції (робіт, послуг), за винятком тих, на які встановлено державні регульовані ціни. Вільні ціни визначаються суб`єктами господарювання самостійно за згодою сторін, а у внутрішньогосподарських відносинах - також за рішенням суб`єкта господарювання. Також, відповідно до положень ст. 11 ЗУ «Про ціни та ціноутворення» вільні ціни встановлюються суб`єктами господарювання самостійно за згодою сторін на всі товари, крім тих, щодо яких здійснюється державне регулювання цін. Відповідно до приписів ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.

Вказане свідчить, що встановлення цін у господарських правовідносин відбувається на основі вільної самостійності їх учасників, що надає можливість суб`єкту підприємництва самостійно встановлювати та обраховувати вартість товарів або послуг, окрім випадків державного регулювання цін на певні товари/послуги, у встановленому законодавством порядку та випадках.

Відносини із вартості перевезення вантажу автомобільним транспортом як за межами України так і на території України не є предметом державного цінового регулювання.

Водночас, рахунки про надання послуг з перевезення товару від 13.12.2023 року № 118/23 ФОП « ОСОБА_1 », та рахунок № СФ/Б -0019 від 13.12.2023 року від ФОП « ОСОБА_2 », що були надані позивачем при декларуванні товару, містять кількісну та вартісну характеристику послуг, які були надані позивачу вказаним перевізником.

З урахуванням зазначеного, суд доходить висновку, що позивач вірно провів розрахунок митної вартості, надав всі документи, що підтверджують митну вартість, ці документи підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та містять відомості щодо ціни, що підлягає сплаті за ці товари. Заявлена позивачем митна вартість товару, визначена за першим методом, підтверджується належними документами, які містять повні та достовірні відомості про митну вартість товару, отже відсутні підстави для застосування другорядних методів визначення митної вартості товару.

Крім того, у постанові від 05.02.2019 у справі № 816/1199/15-а Верховний Суд дійшов висновку, що у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов`язкових відомостей визначених ч. 2 ст. 55 МК України, має також містити порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод. При здійсненні контролю за коригуванням митної вартості товару, проведеним органом доходів і зборів за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; за резервним методом), має бути доведено, що товар за певною митною вартістю дійсно був увезений до України, що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) було оскаржене до суду та скасоване судом.

Суд встановив, що джерелом інформації для коригування митної вартості товару слугувала МД UА100240/2023/074545 від 31.05.2023 де вартість такого товару становить 3,01 дол. США за кг.

Однак, спірне рішення про коригування митної вартості товарів не містить порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.

Відповідач не довів, що вартість товару, яку взято за основу для коригування вартості згідно зі спірним рішенням, визначено з урахуванням індивідуальних ознак (фірми-виробника, якості тощо).

Оскільки відповідач не довів правомірності коригування митної вартості товару позивача, суд дійшов висновку, що спірні рішення є необґрунтованими та підлягають скасуванню.

Суд також враховує інші аргументи сторін, зазначені у заявах по суті справи, однак зауважує, що встановлені судом обставини є самостійними та достатніми підставами для прийняття рішення по суті спору.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що належить задовольнити.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат, суд враховує таке.

Згідно статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до частини 1 статті 139 вказаного Кодексу при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи на те, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, то судові витрати, які підлягають відшкодуванню, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 14, 73-77, 139, 242 246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів UA209000/2023/100773/2 від 18.12.2023 та картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товару транспортних засобів комерційного призначення № UA209230/2023/003166.

Визнати протиправними та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/100775/2 від 18.12.2023 та картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товару транспортних засобів комерційного призначення № UA209230/2023/003167.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Тайрс витрати зі сплати судового збору в розмірі 9689 (дев`ять тисяч шістсот вісімдесят дев`ять) грн 64 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням вимог пункту 3 розділу VI Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Валентина ТИМОШЕНКО