Ухвала

від 29.03.2024 по справі 157/550/24

КАМІНЬ-КАШИРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 157/550/24

Провадження №1-кс/157/164/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2024 рокумісто Камінь-Каширський

Слідчий суддя Камінь-Каширського районного суду Волинської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання заступника начальника СВ Камінь-Каширського РВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_8 , що погоджене заступником керівника Камінь-Каширської окружної прокуратури ОСОБА_9 , у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 7 лютого 2024 року за № 42024032160000003, щодо підозрюваного

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Піщане, Камінь-Каширського району, Волинської області, жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, одружений, не працевлаштований, раніше не судимий,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України,

в с т а н о в и в:

Заступник начальника СВ Камінь-Каширського РВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_8 звернувся до слідчого судді Камінь-Каширського районного суду Волинської області з клопотанням, в якому просить застосувати щодо ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 днів. В обґрунтування клопотання зазначає, що досудовим розслідуванням встановлено, що у невстановлений досудовим розслідуванням день та час, але не пізніше 06.02.2024, у невставленому місці, у ОСОБА_5 , якому було достовірно відомо, що Указами Президента України введено та неодноразово продовжено строк дії воєнного стану в Україні, у зв`язку з чим в Україні діють обмеження на виїзд за кордон чоловіків віком від 18 до 60 років, виник злочинний умисел, пов`язаний із організацією незаконного переправлення військовозобов`язаних чоловіків через державний кордон України, шляхом надання порад, вказівок, засобів та усуненням перешкод, за грошову винагороду. Так, Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено військовий стан на всій території України з 05 годин 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому Указами Президента України неодноразово продовжувався, востаннє 05.02.2024 строком на 90 діб. Відповідно до пункту 3 Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24.02.2022 (далі Указ) передбачено, що, окрім іншого, у зв`язку з введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватись конституційні права й свободи людини та громадянина, передбачені ст.ст. 30-34, 38, 39, 41-44, 53 Конституції України. Відповідно до Указу Президента України № 69/2022 від 24.02.2022 «Про загальну мобілізацію» постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію протягом 90 діб із дня набрання чинності цим Указом. Відповідно до Указу Президента №255/2023 від 01.05.2023 продовжено загальну мобілізацію на 90 діб. Згідно зі ст. 1 Закону України «Про оборону України» № 1932-ХІІ від 06.12.1991, особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій. Тобто, в Україні діє особливий період. А тому, у зв`язку із введенням воєнного стану з 05 год 30 хв 24.02.2022 право на виїзд з України, а також перетин державного кордону України, громадянами України без наявних законних підстав тимчасово обмежено. Правилами перетинання державного кордону громадянами України, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 57 від 27.01.1995 (далі - Правила), затверджено порядок і вичерпний перелік підстав, за яких громадяни України мають право на виїзд із України, а також перетин державного кордону у разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану. За змістом п. 2-6 Правил, категорії осіб, яким дозволяється виїзд за межі України, також визначено ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», серед них: які мають дружину (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю І чи II групи за умови, що такі особи з інвалідністю не мають інших працездатних осіб, зобов`язаних відповідно до закону їх утримувати. Відтак, для перетинання державного кордону в період дії воєнного стану зазначені громадяни, крім паспортних документів, повинні мати також підтверджуючі документи, якими, зокрема, є свідоцтва про шлюб із особою з інвалідністю І чи II групи. Так, з метою реалізації свого злочинного умислу, керуючись корисливим мотивом і переслідуючи мету незаконного збагачення, ОСОБА_5 у невстановлений слідством час, але не пізніше 06.02.2024, перебуваючи у невстановленому місці, розробив злочинну схему, яка полягала в організації незаконного переправлення військовозобов`язаних чоловіків через державний кордон України, шляхом надання порад, вказівок, засобів та усуненням перешкод, за грошову винагороду. Діючи відповідно до свого злочинного плану, ОСОБА_5 підшукував чоловіків, які у законний спосіб не могли виїхати з території України, після чого підшукував жінок з інвалідністю І чи II групи за умови, що такі особи з інвалідністю не мають інших працездатних осіб, зобов`язаних відповідно до закону їх утримувати, та які за грошову винагороду погоджувались за вказівкою ОСОБА_5 вступити у фіктивний шлюб із невідомою особою. Так, продовжуючи реалізацію злочинного умислу, ОСОБА_5 06.02.2024 (точного часу в ході досудового розслідування не встановлено), перебуваючи на АЗС «WOG», що по АДРЕСА_2 зустрівся із військовозобов`язаним ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та в ході розмови з останнім, демонструючи свою обізнаність щодо способу незаконного перетину державного кордону України, в умовах воєнного стану, пообіцяв за грошову винагороду 10000 доларів США сприяти у пошуку одинокої жінки з інвалідністю І чи II групи, яка не має інших працездатних осіб, зобов`язаних відповідно до закону їх утримувати, та укладенні із нею фіктивного шлюбу для подальшого перетину ОСОБА_10 державного кордону України. В подальшому, на виконання свого злочинного умислу ОСОБА_5 за невстановлених обставин домовився із ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка являється особою з інвалідністю II групи, про оформлення за грошову винагороду документів та укладання шлюбу з ОСОБА_10 . Продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу ОСОБА_5 , перебуваючи на АЗС «WOG», що по АДРЕСА_3 , достовірно знаючи, що укладення шлюбу між ОСОБА_11 та ОСОБА_10 є фіктивним, повідомив останнього про необхідність приїзду 13.02.2024 о 07 год 30 хв до м. Володимира Волинської області, для оформлення документів щодо укладання шлюбу. Так, 13.02.2024 близько 09 год ОСОБА_12 на виконання вказівки ОСОБА_5 прибув до центру надання адміністративних послуг виконавчого комітету Володимирської міської ради Володимирського відділу ДРАЦС у Володимирському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, що розташований за адресою: вул. Устилузька, 17, м. Володимир, Волинська область, куди ОСОБА_5 організував прибуття ОСОБА_11 для оформлення відповідних документів для подальшого укладання фіктивного шлюбу із ОСОБА_10 , про що останні за вказівкою ОСОБА_5 подали заяви про державну реєстрацію шлюбу, форма якої встановлена наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 №52/5 «Про затвердження Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні» (додаток 7), зазначивши у них завідомо неправдиву інформацію про добровільне волевиявлення та взаємну згоду на вступ до шлюбу. У подальшому, з метою отримання офіційних документів, що дають право на виїзд за кордон в умовах воєнного стану, умисно, з корисливих мотивів, ОСОБА_5 27.03.2024 близько 09 год 40 хв, попередньо домовившись із ОСОБА_10 , зустрівся із останнім на АЗС « ІНФОРМАЦІЯ_4 », що по АДРЕСА_4 , та власним автомобілем «MERCEDES-BENZ» моделі «SPRINTER 313 CDI», 2014 року виписку, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , доставив його до Володимирського відділу ДРАЦС у Володимирському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, що розташований за адресою: АДРЕСА_5 , куди заздалегідь організував прибуття ОСОБА_11 . Після цього, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 за вказівкою ОСОБА_5 близько 12 год, перебуваючи у приміщенні Володимирського відділу ДРАЦС у Володимирському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, на підставі наданих останніми даних отримали від працівника вказаної установи свідоцтво про шлюб між ними серії НОМЕР_2 від 27.03.2024. В свою чергу, ОСОБА_5 після отримання вищезазначеного свідоцтва про шлюб, перебуваючи у м. Володимирі, висунув вимогу ОСОБА_10 про передачу грошових коштів у сумі 11000 доларів США, однак у подальшому у телефонному режимі ОСОБА_5 додатково повідомив ОСОБА_10 про збільшення суми неправомірної винагороди до 12000 доларів США. У подальшому, ОСОБА_5 з метою отримання грошових коштів від ОСОБА_10 за організацію в укладенні фіктивного шлюбу між останнім та ОСОБА_11 , що надало тому право на безперешкодний виїзд за межі кордону України, близько 13 год зустрівся із ним на території автостанції за адресою: АДРЕСА_6 , зокрема в салоні автомобіля марки «MERCEDES-BENZ» моделі «SPRINTER 313 CDI», 2014 року виписку, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , та о 13 год 10 хв отримав від ОСОБА_12 попередньо узгоджену суму грошових коштів в сумі 12000 доларів США. Таким чином, ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється в організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України, керівництво такими діями, сприяння їх вчиненню порадами, вказівками, наданням засобів та усуненням перешкод, вчиненому з корисливих мотивів, тобто у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України. З урахуванням наведеного, 28.03.2024 о 13 год 11 хв ОСОБА_5 затримано в порядку п. 2 ч. 1 ст. 208 КПК України, 29.03.2024 о 12 год. 10 хв. останньому повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України. Допитаний в якості підозрюваного ОСОБА_5 повністю визнав свою вину та причетність до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення. Окрім визнавальних показань самого підозрюваного, його винуватість у скоєнні злочину повністю підтверджується іншими зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом негласних слідчих-розшукових дій - аудіо-відео контроль особи, протоколами допиту свідка ОСОБА_10 , протоколом обшуку автомобіля підозрюваного, протоколом освідування підозрюваного, протоколом затримання підозрюваного, а також іншими доказами. Таким чином, ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до десяти років, що свідчить про його підвищену суспільну небезпечність. Підозрюваний ОСОБА_5 ніде не працює та не навчається, у зв`язку із чим немає доходів для задоволення своїх матеріальних потреб, систематично перетинає державний кордон, що свідчить про відсутність стійких соціальних зв`язків за місцем проживання останнього. Вищенаведені факти свідчать про небажання ОСОБА_5 дотримуватись правил та норм поведінки в суспільстві та про наявність передбачених ст.177 КПК України ризиків, що ОСОБА_5 може вчиняти інші кримінальні правопорушення, переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності, впливати на свідків, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а інші, більш м`які запобіжні заходи не будуть достатніми для запобігання вказаних ризиків. За таких обставин, постає необхідність у застосуванні відносно останнього такого виду заходу, як запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки лише вказаний захід може забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного. Про наявність ризику незаконно впливати на свідків у кримінальному правопорушенні свідчить те, що ОСОБА_5 добре обізнаний про анкетні дані та місце проживання основного свідка у кримінальному провадженні ОСОБА_10 та усвідомлюючи свою причетність до вчинення інкримінованого йому тяжкого кримінального правопорушення пов`язаного з можливим позбавленням волі, з метою уникнення покарання, може схиляти вказаного свідка до зміни наданих показань шляхом залякування чи іншого примусу (свідок у судовому засіданні не допитувався). Про наявність ризику щодо вчинення іншого кримінального правопорушення свідчить той факт, що інкриміноване підозрюваному кримінальне правопорушення скоєно в умовах воєнного стану в Україні, що свідчить про відсутність моральних якостей та психологічних установок на дотримання вимог діючого правопорядку, впевненості у безкарності своїх дій. Застосування інших, більш м`яких запобіжних заходів, зокрема особистого зобов`язання відносно підозрюваного ОСОБА_5 не може запобігти вищевказаним у клопотанні ризикам та не може бути застосовано відносно останнього, оскільки він підозрюється у вчинені тяжкого кримінального правопорушення, що дає підстави вважати, що обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, підозрюваним виконані не будуть. Особиста порука не може бути застосована відносно підозрюваного тому, що особа, яка б заслуговувала на довіру та яка зможе поручитися за виконання останнім обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України, відсутня. Запобіжний захід у вигляді застави не може бути обраний, оскільки вказаний запобіжний захід не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного із підстав, які зазначені вище. Перебування під цілодобовим домашнім арештом за місцем проживання дозволить підозрюваному зустрічатись зі свідками та примушуванні їх до зміни наданих показань під приводом винагороди чи примусу, покинути місце проживання, спотворити речі та предмети, які являються речовими доказами у кримінальному провадженні, оскільки на даний час усі необхідні слідчі дії не проведено, та вчиняти інші кримінальні правопорушення. Всі вищевказані факти свідчать про наявність передбачених ст. 177 КПК України ризиків, що ОСОБА_5 може незаконно впливати на свідків, переховуватися від органів досудового розслідування і суду, вчиняти інші кримінальні правопорушення, а інші, більш м`які запобіжні заходи не будуть достатніми для запобігання вище вказаних ризиків.

Заступник начальника СВ Камінь-Каширського РВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_8 та прокурор Камінь-Каширської окружної прокуратури ОСОБА_3 у судовому засіданні клопотання про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підтримали з наведених у ньому підстав. Крім того, слідчий ОСОБА_8 пояснив і те, що менш суворий запобіжний захід надасть можливість підозрюваному зустрічатися з іншими особами, які допомагали йому займатися протиправною діяльністю, виявлено, що є особи, які знають ОСОБА_5 і будуть надалі звертатися до нього з питанням сприяння виїзду за межі території України.

Підозрюваний ОСОБА_5 у судовому засіданні вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України визнав повністю, просив застосувати щодо нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з забороною залишати житло лише у нічний період, та пояснив, що підтримує наведені у клопотанні обставини щодо скоєння злочину, більш нічого іншого з приводу вчинення злочину повідомити не може, він не працевлаштований, до затримання займався перевезенням людей за кордон, зокрема у Німеччину, як перевізник не зареєстрований, має закордонний паспорт; одружений, на його утримані є четверо неповнолітніх дітей.

Захисник ОСОБА_6 у судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечив і пояснив, що ні слідчим, ні прокурором не доведено недієвості менш м`яких запобіжних заходів, ОСОБА_5 одружений, має на утриманні 4 неповнолітніх дітей, стан здоров`я в останнього незадовільний, щодо обставин кримінального провадження, то підозрюваний дає визнавальні показання. Стороною обвинувачення не доведено ризиків, про які зазначається у клопотання, лише наявні посилання на суворість покарання, також не доведено, що менш суворі запобіжні заходи не зможуть запобігти ризикам. Свідок ОСОБА_13 проживає в іншому населеному пункті, смт Маневичі, а оскільки підозрюваний мобільного телефону немає, такий телефон в останнього вилучений, тому й не зможе на свідка впливати. Запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з забороною залишати житло у нічний час зможе запобігти зазначеним у клопотанні ризикам. Крім того, необхідно врахувати і те, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні одного епізоду злочину, тобто кримінальне провадження одноепізодне. У випадку застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, просить покласти на ОСОБА_14 обов`язки, передбачені п.п. 2, 3, 4, 8, 9 ч. 5 ст. 194 КПК України. Багач, про якого зазначається у показаннях свідка, проживає не у АДРЕСА_7 , і при покладені зазначених обов`язків підозрюваний не зможе виїхати і спілкуватися із зазначеною особою. Безпідставними є посилання сторони обвинувачення на те, що підозрюваний зможе спотворити речі та предмети, які є речовими доказами, адже таке майно зберігається у Камінь-Каширському РВ поліції.

Захисник ОСОБА_7 у судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечив і пояснив, що ОСОБА_5 не зможе впливати на свідків у кримінальному проваджені, оскільки такі вже допитані, на утриманні підозрюваного є 4 неповнолітніх дітей, він їздив за кордон щоб утримувати своїх дітей, також належить врахувати незадовільний стан здоров`я підозрюваного і те, що за місцем реєстрації ОСОБА_5 проживає мати останнього, яку підозрюваний утримує. ОСОБА_5 вперше притягується до кримінальної відповідальності, судимості не має, а тому наявні підстави для застосування щодо нього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Заслухавши доводи слідчого, прокурора, пояснення підозрюваного та його захисників, показання свідка, дослідивши додані до клопотання матеріали досудового розслідування, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання належить задовольнити повністю, зважаючи на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Частиною 2 ст. 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Як вбачається з матеріалів клопотання, ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, тобто в організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України, керівництво такими діями, сприяння їх вчиненню порадами, вказівками, наданням засобів та усуненням перешкод, вчиненому з корисливих мотивів.

Обґрунтованість підозри підтверджується наявністю вагомих доказів, а саме, заявою свідка ОСОБА_10 від 7 лютого 2024 року, згідно з якою він з метою виїхати за кордон звернувся до ОСОБА_15 , жителя м. Каменя-Каширського, який займається перевезенням громадян за межі території України, та останній повідомив йому про можливість організації такого виїзду шляхом попереднього укладення фіктивного шлюбу з громадянкою, у якої є друга група інвалідності і з якою у нього ( ОСОБА_5 ) є попередня домовленість, та він ( ОСОБА_5 ) зможе організувати укладення такого шлюбу у відділі РАЦС у м. Нововолинськ, і після завершення процедур можливим є разом з майбутньою дружиною безперешкодно перетнути кордон, після чого зазначена громадянка самостійно повернеться назад до України та звернеться із заявою про розірвання шлюбу, і зі слів ОСОБА_5 вартість послуги становитиме 10000 доларів США, які потрібно сплати йому ( ОСОБА_5 ) особисто; протоколами допиту свідка ОСОБА_10 від 7 лютого 2024 року, 14 лютого 2024 року, 27 березня 2024 року, з яких вбачається, що він є військовозобов`язаним, між ним та ОСОБА_16 у лютому-березні 2024 року була домовленість, згідно з якою за грошові кошти останній за участю особи на ім`я ОСОБА_17 організували йому оформлення фіктивного шлюбу у РАЦС з іншою жінкою та отримання свідоцтва про шлюб з метою подальшого виїзду його (свідка ) за межі території України, за що він у подальшому, перебуваючи з ОСОБА_5 в автомобілі «Мерседес Спрінтер» н.з. НОМЕР_1 , передав останньому грошові кошти у розмірі 12000 доларів США (були імітаційні), і поки ОСОБА_5 почав розглядати їх, то двері автомобіля відчинили працівники СБУ; у розмовах ОСОБА_5 неодноразово повідомляв йому, що така протиправна схема працює давно, і він вже організовував виїзд через державний кордон військовозобов`язаним особам призовного віку; протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії аудіо-, відео контроль особи від 12 лютого 2024 року, згідно з яким між ОСОБА_5 та ОСОБА_10 мали місце домовленості щодо організації переправлення останнього за кордон, способу оплати та перетину кордону, дати і місця здійснення, зокрема відбулася зустріч 10 лютого 2024 року у м. Ковелі, під час якої оборювалися питання щодо реєстрації шлюбу у ЗАГСі з невідомою для свідка жінкою, можливість перетину після цього кордону та питання оплати за організацію перетину кордону, також мала місце розмова між ОСОБА_5 та іншою особою, у присутності свідка ОСОБА_10 щодо питання організації реєстрації шлюбу; копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 , з якого вбачається, що Володимирським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Володимирському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції було зареєстровано 27 березня 2024 року шлюб між ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , актовий запис № 43; копією протоколу огляду, помічення та вручення грошових купюр ОСОБА_10 , відповідно до якого останньому було вручено імітаційні грошові кошти, виготовлені шляхом поліграфічного другу у сумі 12000 доларів США, а саме 120 купюр номіналом по 100 доларів США серії КL № 83664885 В L12» в кількості 120 штук, що були оброблені шляхом нанесення на них препарату «Промінь-1» і в результаті чого при освітлені джерелом ультрафіолетового випромінювання встановлено, що нашарування препарату на купюрах люмінесціюють світло-зеленим кольором, та вищевказані кошти після їх огляду, обробки були обмотані жовтою гумовою резинкою та передані ОСОБА_10 , який помістив їх до правої зовнішньої кишені куртки, після чого був проведений огляд та відбір зразків препарату «Промінь-1», яким оброблені купюри; копією протоколу невідкладного обшуку від 28 березня 2024 року, згідно з яким під час проведення обшуку у автомобілі марки «MERCEDES-BENZ», моделі «SPRINTER 313 CDI», 2014 року виписку, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , у салоні автомобіля між водійським та пасажирським сидіннями виявлені грошові купюри, які перетиснуті резинкою жовтого кольору, та при їх детальному огляді у стерильних медичних рукавичках виявлено, що грошові купюри номіналом 100 доларів США та кожна із них мають однаковий серійний номер «КL 83664885 BL12», та при відповідному просвічені цих грошових купюр встановлено, що на них наявна люмінесцентна речовина жовтуватого кольору, зазначені купюри вилучено, їх кількість склала 120 штук номіналом 100 доларів США, копію протоколу освідування особи від 28 березня 2024 року, з якого вбачається, що слідчим за допомогою спеціального приладу «Glover» та спеціального ліхтарика із ультрафіолетовим випромінюванням було просвічено долоні лівої та правої руки затриманого ОСОБА_5 , в ході чого встановлено, що на обох долонях рук виявлена люмінесцентна речовина жовтуватого кольору.

Відомості про зазначене кримінальне правопорушення внесені до ЄРДР 7 лютого 2024 року за №42024032160000003 за ч. 3 ст. 332 КК України.

29 березня 2024 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні зазначеного злочину.

З протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, від 28 березня 2024 року вбачається, що ОСОБА_5 був затриманий о 13 год 11 хв 28 березня 2024 року у м. Камені-Каширському, підстава затримання: п. 2 ч. 1 ст. 208 КПК України якщо безпосередньо після вчинення злочину очевидець, в тому числі потерпілий або сукупність очевидних ознак на тілі, одязі чи місці події вказують на те, що саме ця особа щойно вчинила злочин.

Пунктом 4 ч. 2 ст. 183 КПК України передбачено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Встановлено, що ОСОБА_5 раніше не судимий, має постійне місце проживання, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , одружений, виховує 4 неповнолітніх дітей, не працевлаштований, до затримання займався перевезенням громадян за кордон (як особа, яка здійснює послуги по перевезенню не зареєстрований).

З показань свідка ОСОБА_18 від 29 березня 2024 року вбачається, що він разом з іншим понятим, ОСОБА_19 , брав участь під час проведення обшуку по місцю проживання підозрюваного ОСОБА_5 , та у момент, коли адвокат ознайомлювався зі складеними слідчим документами за результатами обшуку, ОСОБА_5 , який сидів зі своїм адвокатом за кухонним столом, взяв до рук друкований документ суду та став перечитувати, після цього останній сказав до своєї жінки, що зрозумів звідки це, а далі він сказав, що у нього є діти є та у нього теж хата є, далі доповнив, що хата також горіла коли він спатиме, і тоді жінка запитала у ОСОБА_5 , чи це той, що до них приїжджав чи вчора чи позавчора, на що затриманий ОСОБА_5 сказав, що так, і доповнив, що останнього не було, не було, а тут появився, також затриманий сказав у їх присутності, що колишніх поліцейських не буває, та вищевказані висловлювання затриманого, враховуючи міміку та інтонацію останнього, він (свідок) оцінив як можливу погрозу особі, яка фігурувала у прочитаному ним друкованому документі суду та, як він (свідок) зрозумів, є важливим свідком у провадженні.

Злочин, у вчиненні якого обґрунтовано підозрюється ОСОБА_5 , належить до категорії тяжких злочинів, за вчинення цього злочину передбаченого покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дев`яти років з конфіскацією майна.

Сама по собі тяжкість злочину не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, в той же час суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого корисливого злочину, злочин скоєно у воєнний час, з залученням інших осіб.

Зазначені фактичні обставини скоєння злочину у сукупності з вагомістю поданих слідчим доказів про причетність підозрюваного до вчинення цього злочину та з даними про особу підозрюваного, який не працевлаштований, офіційного джерела доходів не має, а займається послугами по перевезенню осіб за кордон, від чого отримує неофіційні доходи, і згідно з матеріалами клопотання часто перетинає державний кордон України, а також з суворістю покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні злочину, у скоєнні якого він підозрюється, вказують на те, що існують ризики, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності, впливати на свідків, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а тому слідчий суддя дійшов висновку, що на цій початковій стадії досудового розслідування доцільно та необхідно застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Згідно з показаннями свідка ОСОБА_20 її чоловік ОСОБА_5 проживає разом з нею та їхніми спільними 2 неповнолітніми дітьми, також у її чоловіка є ще двоє неповнолітніх дітей від попереднього шлюбу, на утримання яких він сплачує аліменти, доходи її чоловіка складаються з коштів, отриманих за послуги по перевезенню осіб за кордон, однак ОСОБА_5 має незадовільний стан здоров`я, що пов`язано з підвищеним артеріальним тиском, також в останнього опухають ноги.

Разом з тим, відомості про наявність протипоказь щодо утримання ОСОБА_5 в умовах СІЗО відсутні.

Менш суворі запобіжні заходи, зокрема у вигляді домашнього арешту, з огляду на встановлені на цей час вищезазначені фактичні обставини, згідно з якими злочин скоєно із залученням інших осіб, які, як пояснив слідчий, ще встановлюються, не зможуть дієво запобігти вищезазначеним ризикам.

Додані слідчим до клопотання про застосування запобіжного заходу докази свідчать про наявність фактів та інформації, які є переконливими, у тому числі і для стороннього спостерігача, що підозрюваний можливо вчинив злочин і до скоєння цього злочину можливо причетні ще й інші особи.

Згідно зі ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою не може перевищувати шістдесят днів. Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного - з моменту затримання.

Згідно з протоколом затримання від 28 березня 2024 року ОСОБА_5 фактично було затримано 28 березня 2024 року о 13 год 11 хв, про що він не заперечив в судовому засіданні, отже, строк тримання під вартою належить обчислювати з цієї дати.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України.

Враховуючи дані про особу підозрюваного, тяжкість злочину, що ставиться йому у вину, ступінь вищевказаних ризиків, слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242240 гривень, та в разі внесення застави покласти на ОСОБА_5 строком на 2 місяці передбачені ст. 194 КПК України обов`язки: 1) прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою; 2) не відлучатись з населеного пункту в якому він проживає: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну місця свого проживання; 4) утримуватися від спілкування із свідками у кримінальному провадженні; 5) здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Відповідно до ст. 205 КПК України ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Керуючись ст. ст. 131, 132, 176-178, 183-184, 193-194, 196-197, 205, 369 КПК України, -

постановив:

Клопотання заступника начальника СВ Камінь-Каширського РВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_8 задовольнити повністю.

Застосувати щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 днів, тобто до 26 травня 2024 року включно.

Строк тримання під вартою обчислювати з моменту фактичного затримання, тобто з 13 години 11 хвилин 28 березня 2024 року.

Визначити розмір застави 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень, за умови внесення якої на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Волинській області (рахунок № UA278201720355279002000002504, код ЄДРПОУ 26276277, ДКСУ м. Київ, МФО 820172) ОСОБА_5 негайно звільнити з-під варти.

У разі внесення вказаної застави покласти на ОСОБА_5 наступні обов`язки:

1) прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;

2) не відлучатись з населеного пункту в якому він проживає: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну місця свого проживання;

4) утримуватися від спілкування із свідками у кримінальному провадженні;

5) здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

У разі внесення застави з моменту звільнення підозрюваного ОСОБА_5 з-під варти у зв`язку з внесенням застави, визначеної в даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані з застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_5 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що в разі невиконання обов`язків, покладених на нього судом, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України і використовується в порядку, встановленому законом, для використання коштів судового збору.

Ухвала суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а підозрюваним в той же строк з дня вручення йому копії ухвали.

Дата проголошення повного тексту ухвали 16 год 40 хв 1 квітня 2024 рок

Слідчий суддя: ОСОБА_1