Рішення

від 01.04.2024 по справі 127/35777/23

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 127/35777/23

Провадження № 2/127/4718/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(З А О Ч Н Е)

01 квітня 2024 року Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Воробйова В.В.,

за участі секретаря судового засідання Врублевської О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вінниці цивільну справу за позовом заступника керівника Вінницької окружної прокуратури Вінницької області в інтересах держави в особі Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Вінницькій області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Вінницької міської ради, до ОСОБА_1 , про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу внаслідок незаконного вилову водних живих біоресурсів, -

В С Т А Н О В И В:

Керівник Вінницької окружної прокуратури Вінницької області в інтересах держави в особі Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Вінницькій області звернувся до Вінницького міського суду Вінницької області з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу внаслідок незаконного вилову водних живих біоресурсів, в якому просив стягнути з відповідача на користь держави шкоду, заподіяну адміністративним правопорушенням у розмірі 24378,00 грн. та на користь Вінницької окружної прокуратури Вінницької області судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 684,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Вінницькою окружною прокуратурою під час реалізації повноважень, визначених ст. 131-1 Конституції України та ст.23 Закону України «Про прокуратуру», встановлено наявність підстав для представництва інтересів держави у сфері охорони навколишнього природного середовища, а саме щодо відшкодування до бюджету шкоди, заподіяної незаконним виловом водних живих біоресурсів на території Вінницької територіальної громади.

Так, 06.11.2022 року головним державним інспектором відділу охорони водних біоресурсів «Рибоохоронний патруль» Трифоненком М.В. складено протокол про адміністративне правопорушення №001002 відносно ОСОБА_1 , про те, що 06.11.2022 року о 05:00 год. на річці Південний Буг біля острову «Бригантина» в м. Вінниці ОСОБА_2 спільно із ОСОБА_3 здійснювали незаконний вилов риби забороненим сітним знаряддям лову - «сітка зяброва» в кількості 4 шт., в результаті чого виловили цінні види риби: карась - 4 екз., судак - 1 екз., лящ - 12 екз., сазан - 1 екз., чим завдали збитки рибному господарству України в сумі 48 756 грн., що є порушенням п. 3.15 Правил любительського та спортивного рибальства, затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України від 15.02.99 № 19 (далі - Правила любительського та спортивного рибальства), та ст.ст. 27, 52-1 Закону України «Про тваринний світ».

Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 19.01.2023 року у справі №127/26226/22 визнано винним та притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП, а також накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 40 н.м.д.г., що становить 680,00 грн.

Відповідно до такс обчислення розміру відшкодування шкоди проведено розрахунок матеріальної шкоди, відповідно до якого загальна сума матеріальної шкоди рибному господарству складає 48 756,00 грн., а саме: судак - 211 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; лящ - 97 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; карась - 93 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; сом - 301 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; сазан - 218 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з п. 5 підрозділу 1 розділу 20 Податкового кодексу України якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень.

Отже, за незаконне видобування відповідачем 1 судака, 12 лящів, 4 карасів, 3 сомів та 1 сазана, розмір заподіяної шкоди становить 48756,00 грн. (1 х 211 х 17 + 12 х 97 х 17 + 4 х 93 х 17 + 3 х 301 х 17 + 1 х 218 х 17 = 48 756).

Однак, за інформацією Управління державного агентства меліорації та рибного господарства у Вінницькій області від 29.09.2023, ОСОБА_3 , який здійснював незаконний вилов разом із відповідачем відшкодовано збитки в сумі 24 378 грн., а від ОСОБА_1 кошти в рахунок відшкодування збитків не надходили.

Згідно з розрахунком матеріальної шкоди від 06.11.2023 року, загальна сума збитків, яку зобов`язаний відшкодувати ОСОБА_1 становить 24 378 грн.

Таким чином, відповідач ОСОБА_1 зобов`язаний відшкодувати шкоду, заподіяну ним внаслідок порушення законодавства в галузі охорони навколишнього природного середовища в розмірі 24 378 грн. Однак на даний час завдана шкода відповідачем в добровільному порядку не відшкодована.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 28.11.2023 року у справі відкрито провадження та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Відповідач у визначений ухвалою суду строк відзиву на позов не подав, своїм правом на продовження строків на подання відзиву не скористався.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 26.01.2024 року у справі закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

Від представника позивача Вінницької окружної прокуратури Вінницької області Майданюка Ю.О. до суду надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, вказаних в позовній заяві та просив задовольнити їх. Проти ухвалення заочного рішення не заперечив.

Від представника Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Вінницькій області Ткаченка О.В. до суду надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, вказаних в позовній заяві та просив задовольнити їх. Проти ухвалення заочного рішення не заперечив.

Від представника третьої особи Вінницької міської ради Петренко К.В. до суду надійшла заява про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала в повному обсязі з підстав, вказаних в позовній заяві та просила задовольнити їх. Проти ухвалення заочного рішення не заперечила.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причин неявки суду не повідомив.

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі №911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Отже, зважаючи на те, що судом вжито всіх можливих та розумних заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, та неподання у встановлений судом строк письмового відзиву на позов, справа розглядається судом за наявними матеріалами відповідно до вимог ч. 5 ст. 279 та ч. 8 ст. 178 ЦПК України.

Суд, керуючись вимогами ст.ст.130, 280 ЦПК України вважає можливим розглянути справу у відсутності відповідача та ухвалити заочне рішення.

Дослідивши докази в справі у їх сукупності, враховуючи зміст поданих заяв сторони позивача та третьої особи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з таких підстав.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставою для виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Згідно з вимогами ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судом встановлено, що Вінницькою окружною прокуратурою під час реалізації повноважень, визначених ст. 131-1 Конституції України та ст.23 Закону України «Про прокуратуру», встановлено наявність підстав для представництва інтересів держави у сфері охорони навколишнього природного середовища, а саме щодо відшкодування до бюджету шкоди, заподіяної незаконним виловом водних живих біоресурсів на території Вінницької територіальної громади.

06.11.2022 року головним державним інспектором відділу охорони водних біоресурсів «Рибоохоронний патруль» Трифоненком М.В. складено протокол про адміністративне правопорушення №001002 відносно ОСОБА_1 , про те, що 06.11.2022 року о 05:00 год. на річці Південний Буг біля острову «Бригантина» в м. Вінниці ОСОБА_2 спільно із ОСОБА_3 здійснювали незаконний вилов риби забороненим сітним знаряддям лову - «сітка зяброва» в кількості 4 шт., в результаті чого виловили цінні види риби: карась - 4 екз., судак - 1 екз., лящ - 12 екз., сазан - 1 екз.. чим завдали збитки рибному господарству України в сумі 48 756 грн., що є порушенням п. 3.15 Правил любительського та спортивного рибальства, затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України від 15.02.99 № 19 (далі - Правила любительського та спортивного рибальства), та ст.ст. 27, 52-1 Закону України «Про тваринний світ».

Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 19.01.2023 року у справі №127/26226/22 визнано винним та притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП, а також накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 40 н.м.д.г., що становить 680 грн.

Згідно з ч. 6 ст. 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Вирок, ухвала, постанова суду є преюдиційним лише щодо вказаних обставин, а не щодо того, кому завдано шкоди, тобто державі в особі якого органу.

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про тваринний світ» у порядку загального використання об`єктів тваринного світу громадянам, у випадках, передбачених законодавством, дозволяється безоплатне любительське і спортивне рибальство для особистого споживання (без права реалізації) у визначених відповідно до законодавства водних об`єктах загального користування у межах встановлених законодавством обсягів безоплатного вилову і за умови додержання встановлених правил рибальства і водокористування.

В інших випадках любительське і спортивне рибальство здійснюються на праві спеціального використання об`єктів тваринного світу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України відповідно до цього та інших законів.

Згідно із п. 9 «Порядку здійснення любительського і спортивного рибальства», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.07.1998 №1126, вимоги щодо здійснення любительського і спортивного рибальства та застосування знарядь і способів лову (добування), норми, заборонені місця і його терміни, встановлюються правилами любительського і спортивного рибальства за басейно-територіальним принципом, які затверджуються Мінагрополітики за поданням Держрибагентства, за погодженням з Міндовкіллям.

Відповідно до п. 3.15 «Правил любительського та спортивного рибальства» забороняється лов водних живих ресурсів із застосуванням вибухових і отруйних речовин, електроструму, колючих знарядь лову, вогнепальної та пневматичної зброї (за винятком гарпунних рушниць для підводного полювання), промислових та інших знарядь лову, виготовлених із сіткоснастевих чи інших матеріалів усіх видів і найменувань, а також способом багріння, спорудження гаток, запруд та спускання води з рибогосподарських водойм.

Окрім того, згідно з п. 2 Правил промислового рибальства в рибогосподарських водних об`єктах України, затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України № 33 від 18.03.1999 року, сітки відносяться до промислових знарядь лову.

Згідно з приписами ст. 66 Конституції України кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Відповідно до ч. 4 ст. 63 Закону України «Про тваринний світ» громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу, в порядку і розмірах, встановлених законодавством.

Згідно із ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» шкода, завдана рибному господарству внаслідок знищення або погіршення стану водних біоресурсів та середовища їх перебування внаслідок господарської та іншої діяльності, підлягає відшкодування за рахунок осіб, які безпосередньо здійснювали або замовляли здійснення такої діяльності.

Відповідно до Постанови КМУ №1209 від 21.11.2011 року, якою затверджено такси обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення цінних видів водних біоресурсів, було проведено розрахунок матеріальної шкоди, відповідно до якого загальна сума матеріальної шкоди рибному господарству складає 48 756,00 грн., а саме: судак - 211 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; лящ - 97 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; карась - 93 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; сом - 301 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; сазан - 218 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з п. 5 підрозділу 1 розділу 20 Податкового кодексу України якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень.

Таким чином, за незаконне видобування відповідачем 1 судака, 12 лящів, 4 карасів, 3 сомів та 1 сазана, розмір заподіяної шкоди становить 48756,00 грн. (1 х 211 х 17 + 12 х 97 х 17 + 4 х 93 х 17 + 3 х 301 х 17 + 1 х 218 х 17 = 48 756).

Однак, за інформацією Управління державного агентства меліорації та рибного господарства у Вінницькій області від 29.09.2023 року, ОСОБА_3 , який здійснював незаконний вилов разом із відповідачем ОСОБА_1 , відшкодовано збитки в сумі 24 378 грн., а від ОСОБА_1 кошти в рахунок відшкодування збитків не надходили.

З огляду на викладене шкода у сумі 24378,00 грн. була спричинена державі з вини ОСОБА_1 внаслідок скоєного ним адміністративного правопорушення, що встановлено постановою суду, яка набрала законної сили та є обов`язковою для суду при розгляді даної справи.

Відповідно до п. 6.1, 6.3 «Правил любительського і спортивного рибальства», затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України № 19 від 15.02.1999 року, особи, винні в порушенні Правил, несуть відповідальність у встановленому законодавством порядку. Застосування заходів адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних осіб від відшкодування у повному обсязі збитків, заподіяних рибному господарству внаслідок порушення Правил.

Згідно зі ст. 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

За приписами ст. 37 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» водні біоресурси, що знаходяться у внутрішніх водних об`єктах, територіальному морі, у виключній (морській) економічній зоні України, на континентальному шельфі, є об`єктами права власності Українського народу, від імені якого права власника на ці ресурси здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування у межах, визначених Конституцією України та законами України.

З наведеного вбачається, що природні ресурси (в тому числі водні біоресурси), які відповідно до Конституції України та інших законодавчих актів є матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування, права власника (володіння, користування, розпоряджання) щодо яких, від імені Українського народу, здійснюють органи місцевого самоврядування, як юридичні особи, є майном певної територіальної громади.

Таким чином, шкода, завдана внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів, повинна бути відшкодована державі.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 324 ЦК України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу.

Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, встановлених Конституцією України.

Згідно зі ст. 15 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» місцеві ради несуть відповідальність за стан навколишнього природного середовища на своїй території і в межах своєї компетенції, зокрема здійснюють контроль за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища. Місцеві ради можуть здійснювати й інші повноваження відповідно до цього та інших законів України.

Згідно з розрахунку матеріальної шкоди від 06.11.2023 року, загальна сума збитків, яку зобов`язаний відшкодувати ОСОБА_1 становить 24378,00 грн.

Відтак, відповідач ОСОБА_1 зобов`язаний відшкодувати шкоду, заподіяну ним внаслідок порушення законодавства в галузі охорони навколишнього природного середовища в розмірі 24378,00 грн.

Однак на даний час вищевказана шкода відповідачем в добровільному порядку не сплачена.

Враховуючи викладене вище, органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у даних спірних правовідносинах, є Вінницька міська рада, яка в силу вказаних вимог закону зобов`язана діяти в інтересах всіх мешканців міста Вінниці та на захист інтересів територіальної громади.

За змістом пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України та пункту 2 частини першої статті 2 Закону України «Про прокуратуру» на органи прокуратури покладено функцію представництва інтересів держави в суді у випадках, визначених Законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Частиною 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.

Вказаним нормам кореспондують відповідні приписи Цивільного процесуального кодексу України. Так, згідно з ч. 4 ст. 56 цього Кодексу прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Згідно зі ст. 13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 324 ЦК України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу.

Зі змісту ст.ст. 140, 142, 143 Конституції України, ст.ст. 6, 9, 18 Закону України «Про столицю України - місто-герой Київ», ст.ст. 1, 2, 4, 16, 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» вбачається, що державою гарантується належне функціонування місцевого самоврядування, правомочності власника щодо якої від імені та виключно в інтересах територіальної громади виконує відповідна рада.

Зокрема, відповідно до ст.ст. 16, 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» обов`язком органу місцевого самоврядування є здійснення в інтересах територіальної громади та від її імені права суб`єкта комунальної власності.

Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 року у справі № 806/1000/17, від 17.10.2018 у справі №910/11919/17, від 08.02.2019 у справі № 915/20/18, від 19.03.2019 у справі №925/1381/16.

В даному випадку порушення інтересів держави полягає у завданні шкоди правам та законним інтересам територіальної громади міста Вінниці, несплата заподіяної шкоди призводить до недоотримання бюджетних надходжень як до державного, так і до місцевого бюджетів, що негативно позначається на здійсненні природоохоронних заходів, підвищенні екологічної безпеки громадян та покращенні стану довкілля в Україні.

Окрім того, відповідно до ст. ст. 50, 66 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров`я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди. Кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Правопорушення проти довкілля посягають на суспільні відносини у сфері конституційного права громадян на безпечне довкілля, а також у сфері охорони, використання, збереження і відтворення природних ресурсів, запобігання й усунення негативного впливу господарської та іншої діяльності людини на навколишнє природне середовище.

Крім того, надавши прокурору повноваження представництва, законодавець насамперед визначив можливість органам прокуратури захищати державні інтереси, а тому порушення інтересів територіальної громади є безумовною підставою для вжиття заходів реагування в порядку ст. 131-1 Конституції України та ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».

Отже, порушення прав Українського народу (територіальної громади), який є невід`ємною частиною держави, беззаперечно свідчить про порушення державних інтересів, оскільки таке порушення суперечить конституційному обов`язку держави щодо забезпечення прав людини.

Відтак, в силу норм ст. 131-1 Конституції України та ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» обов`язком прокурора є захист інтересів держави, у тому числі територіальної громади.

На території міста Вінниці правомочності власника водних об`єктів від імені територіальної громади здійснює Вінницька міська рада.

Відповідно до ст. 18-2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» орган місцевого самоврядування може бути позивачем та відповідачем у судах загальної юрисдикції, зокрема, звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування.

Управління державного агентства меліорації та рибного господарства у Вінницькій області листом від 12.02.2023 року повідомило, що в даному випадку шкода, завдана ОСОБА_1 повинна бути відшкодована відповідній місцевій раді - Вінницькій міській раді.

Позивачем в порядку ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру» повідомлено Управління державного агентства меліорації та рибного господарства у Вінницькій області, що ними прийнято рішення про представництво інтересів держави в особі Управління державного агентства меліорації та рибного господарства у Вінницькій області шляхом звернення до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , за участю третьої особи Вінницької міської ради про стягнення шкоди, завданої адміністративним правопорушенням на суму 24378,00 грн. в інтересах держави.

Згідно з ч. 1, п. 6 ч.2 ст. 47 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», для фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища утворюються Державний, Автономної Республіки Крим та місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища. Одним з джерел формування таких місцевих фондів є частини грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності, згідно з чинним законодавством.

Таким чином, збитки, завдані відповідачем навколишньому природному середовищу, підлягають стягненню на користь спеціального казначейського рахунку Вінницької міської ради, у зв`язку з чим позов підлягає задоволенню.

З урахуванням задоволення позову, на підставі ст. 141 ЦПК України, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача 2684,00 грн. судового збору.

Керуючись статтями 4, 5, 12, 13, 76-81, 141, 206, 259, 263-265, 268, 273, 274-279 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги заступника керівника Вінницької окружної прокуратури Вінницької області в інтересах держави в особі Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Вінницькій області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Вінницької міської ради, до ОСОБА_1 , про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу внаслідок незаконного вилову водних живих біоресурсів - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 шкоду, заподіяну внаслідок незаконного вилову водних живих біоресурсів в розмірі 24 378, 00 грн. (двадцять чотири тисячі триста сімдесят вісім гривень 00 копійок) на користь держави за реквізитами: одержувач: ГУК у Вінницькій області/м.Вінниця/24062100, код ЄДРПОУ: 37979858, номер рахунку: UA978999980333159331000002856, банк отримувача: Казначейство України, код бюджетної класифікації доходів: 24062100.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Вінницької обласної прокуратури (IBAN UА568201720343110002000003988, банк: Державна Казначейська служба України, м. Київ, МФО: 820172, код класифікації видатків бюджету: 2800, отримувач: Вінницька обласна прокуратура, код ЄДРПОУ: 02909909) витрати зі сплати судового збору в розмірі 2684,00 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідачем може бути подана заява про перегляд заочного рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач: Заступник керівника Вінницької окружної прокуратури Вінницької області, адреса місцезнаходження: провул. Цегельний, 8 м. Вінниця, код ЄДРПОУ 02909909;

Позивач: Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Вінницькій області, адреса місцезнаходження: пров. Селянський, 9, м. Вінниця, 21050, код ЄДРПОУ: 41644588;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ;

Третя особа: Вінницька міська рада, адреса місцезнаходження: вул. Соборна, 59, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 25512617.

Повний текст рішення суду складений 01.04.2024 року.

Суддя: