Ухвала

від 02.04.2024 по справі 520/17900/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

02 квітня 2024 р.Справа № 520/17900/23 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Бегунца А.О.,

Суддів: Курило Л.В. , Мельнікової Л.В. ,

розглянувши клопотання за апеляційною скаргою Харківської митниці на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.09.2023 по справі № 520/17900/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мега Пак ЛТД"

до Харківської митниці Державної митної служби України

про визнання протиправним та скасування рішення, картки відмови,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 14.09.2023 року задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Мега Пак ЛТД" до Харківської митниці Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, картки відмови.

До Другого апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга через підсистему Електронний суд від Харківської митниці на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.09.23 року по справі № 520/17900/23, апеляційна скарга сформована в системі "Електронний суд" - 15.03.24, судом зареєстровано апеляційну скаргу - 20.03.24. Також, скаржником заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 22.03.24 витребувано з Харківського окружного адміністративного суду справу № 520/17900/23.

28 березня 2024 року справа №520/17900/23 надійшла до Другого апеляційного адміністративного суду.

Перевіривши апеляційну скаргу, суд вважає, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст. 295 КАС України, а саме - пропущено тридятиденний строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Крім того, приписи п. 1 ч. 2 ст. 295 КАС України визначають, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Як вбачається з матеріалів справи, повний текст оскаржуваного рішення отримано Харківською митницею 15.09.23 року, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою Харківського окружного адміністративного суду про доставку електронного листа ( т.1 а.с. 228).

В обґрунтування причин поважності пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції відповідач зазначив, що 13.10.23 Харківською митницею до Другого апеляційного адміністративного суду подано вперше апеляційну скаргу.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 13.11.23 апеляційну скаргу залишено без руху у зв`язку з несплатою судового збору та надано Харківській митниці строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 28.11.23 у задоволенні клопотання Харківської митниці про відстрочення сплати судового збору - відмовлено. Апеляційну скаргу Харківської митниці на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.09.2023 по справі № 520/17900/23 повернуто скаржнику.

Враховуючи положення ч .7 ст. 399 КАС України, а саме залишення апеляційної скарги без руху або її повернення не позбавляють права повторного звернення до суду апеляційної інстанції, Харківська митниця звертається з повторною апеляційною скаргою та направляє платіжну інструкцію про сплату судового збору.

Харківська митниця в клопотанні просить суд визнати поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення та відкрити апеляційне провадження.

Колегія суддів зазначає, що вперше подану Харківською митницею апеляційну скаргу залишено без руху ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 13.11.23 у зв`язку з несплатою судового збору. Вказаним судовим рішенням надано податковому органу десятидений строк для усунення недоліків.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 28.11.23 у задоволенні клопотання Харківської митниці про відстрочення сплати судового збору по справі № 520/17900/23 - відмовлено. Апеляційну скаргу Харківської митниці на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.09.2023 по справі № 520/17900/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мега Пак ЛТД" до Харківської митниці Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, картки відмови повернуто скаржнику.

Ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 28.11.23 отримано Харківською митницею 30.11.23, що підтверджується наявній в матеріалах справи довідкою Другого апеляційного адміністративного суду про доставку електронного листа (т.2 а.с.52).

Вдруге, через підсистему Електронний суд подано апеляційну скаргу 15.03.24, тобто після повернення вперше поданої апеляційної скарги більш ніж через три місяці, при цьому, суд вважає за необхідне звернути увагу, що підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з дійсно непереборними та об`єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк подання апеляційної скарги.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 26 квітня 2018 року у справі №820/4420/18.

У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів.

Відсутність бюджетного фінансування не надає суб`єкту владних повноважень право в будь-який час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.

Вказана правова позиція вказана у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 квітня 2021 року у справі № 640/3393/19.

Сама по собі сплата судового збору суб`єктом владних повноважень не може бути безумовною підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції за відсутності належного підтвердження вчинення таким суб`єктом дій, спрямованих на забезпечення апеляційного оскарження судового рішення.

Аналогічна позиція підтримується і Верховним Судом, зокрема, у постановах від 18 травня 2018 року у справі №820/4558/16, від 22 травня 2018 року у справі №826/26113/15.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути піддане обмеженням, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав, або фінансовим обмеженням (справа Стаббігс на інші проти Великобританії, справа Девеер проти Бельгії, справа Креуз проти Польщі).

Таким чином, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Також, оцінюючи доводи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, суд апеляційної інстанції виходить з того, що відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на апеляційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання апеляційної скарги, її форми та змісту.

Наведеною процесуальною нормою чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку апеляційного оскарження, а також належного оформлення апеляційної скарги. Для цього особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Суд апеляційної інстанції, не заперечуючи проти права на повторне звернення з апеляційною скаргою після її повернення, водночас зауважує, що таке право не є абсолютним. Це обґрунтовується змістом частини восьмої статті 169 КАС України, відповідно до якої скаржник має право на повторне звернення з апеляційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки апеляційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги і таке звернення відбувається без зайвих зволікань. Також скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої апеляційної скарги відбулося з причин, які не залежали від скаржника.

Неналежна організація процесу з оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб та невиконання відповідачем вимог процесуального закону щодо належного оформлення апеляційної скарги, та як наслідок, повернення її заявнику не належать до об`єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов`язкового судового рішення після закінчення строку його апеляційного оскарження, а відтак не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення цього строку.

Верховний Суд у постанові від 24.07.2023 у справі № 200/3692/21, беручи до уваги продемонстровані національними судами та ЄСПЛ підходи до поновлення процесуальних строків, правових позицій Верховного Суду з цього приводу, сформулював правові випадки коли процесуальний строк, зокрема строк на апеляційне оскарження у разі повторного подання апеляційної скарги може бути поновлено. Зокрема, це можливо у випадку дотримання одночасно таких умов:

- первісне звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою відбулось у межах передбаченого процесуальним законом строку на апеляційне оскарження;

- повторне подання апеляційної скарги відбулось в межах строку апеляційного оскарження, встановленого процесуальним законом, або упродовж розумного строку після отримання копії відповідної ухвали суду про повернення первісної скарги, без невиправданих затримок і зайвих зволікань;

- скаржником продемонстровано добросовісне ставлення до реалізації ним права на апеляційне оскарження й вжито усіх можливих та залежних від нього заходів з метою усунення недоліків апеляційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги, і такі недоліки фактично усунуті станом на момент повторного звернення з апеляційною скаргою;

- доведено, що повернення попередньо поданих апеляційних скарг відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення, і які обумовлені наявністю об`єктивних і непереборних обставин, що унеможливили або значно утруднили можливість своєчасного звернення до суду апеляційної інстанції, й не могли бути усунуті скаржником;

- наявність таких обставин підтверджено належними і допустимими доказами.

Так, першочерговою обставиною, яка зумовила залишення вперше подану апеляційну скаргу без руху, була несплата апелянтом судового збору і як наслідок, у зв`язку з неусуненням вказаних недоліків, спричинило повернення апеляційної скарги ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 28.11.23.

Однак, матеріалами справи встановлено, що відповідач, подавши апеляційну скаргу вдруге 15.03.24, надав платіжне доручення № 1080 про оплату судового збору у повному розмірі, яке сплачене ще 07.12.23.

Будь-яких доказів щодо неможливості вчасного надання платіжного доручення № 1080 від 07.12.23 на виконання вимог ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 13.11.23 не надано.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що вказані скаржником доводи не можуть бути підтвердженням поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання Харківської митниці.

Зазначені недоліки апеляційної скарги мають бути усунені шляхом направлення до Другого апеляційного адміністративного суду заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.09.23 по справі №520/17900/23 із зазначенням інших поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження вказаного судового рішення.

Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані неповажними.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ч. 3 ст.298 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання Харківської митниці про поновлення строку на апеляційне оскарження - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Бегунц А.О.Судді Курило Л.В. Мельнікова Л.В.