Постанова
від 02.04.2024 по справі 202/2038/24
ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

02 квітня 2024 року м. Дніпросправа № 202/2038/24

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Головко О.В. (доповідач),

суддів: Ясенової Т.І., Суховарова А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 07 лютого 2024 року (суддя Маринін О.В.) в адміністративній справі

за позовом ОСОБА_1

до Департаменту патрульної поліції, Індустріального відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса)

третя особа ОСОБА_2

про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить: визнати протиправними дії т.в.о. заступника начальника ДПП НПУ Анастасії Біленької, яка формально віднеслась до звернення заявника, особи з інвалідністю внаслідок війни, ОСОБА_1 , від 21.01.2024; зобов`язати Департамент патрульної поліції закрити провадження, розпочаті за винесеними постановами ЗАВ № 02663932 та ЗАВ № 02669932 від 01.07.2023 відносно ОСОБА_2 , у зв`язку з їх виконанням 06.08.2023; зобов`язати державного виконавця Кірсанова Сергія Івановича повернути стягнуті ним кошти на рахунок ОСОБА_2 в повному обсязі.

Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 07 лютого 2024 року позовну заяву повернуто ОСОБА_1 .

Суд дійшов висновку, що позовні вимоги зводяться до незгоди з діями органів Національної поліції та державного виконавця щодо виконання рішень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 , від імені якого ОСОБА_1 діє на підставі довіреності, залучаючи його як третю особу.

Відповідно п. 8 ст. 4 КАС України позивачем є особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду.

Таким чином, адміністративною процесуальною правоздатністю у даному публічно-правовому спорі наділений саме ОСОБА_2 , який має бути позивачем у справі та відповідно здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки особисто чи доручати ведення справи представникові.

Наявність довіреності від ОСОБА_2 не робить ОСОБА_1 позивачем у справі, не надає самостійних прав позивача.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати, справу направити на розгляд до визначеного апеляційним судом суду для розгляду.

Апеляційна скарга ґрунтуються на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки обставинам справи та нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення. Зазначає, що ОСОБА_1 є викривачем і відповідно до п. 1 ст. 53 Закону України «Про запобігання корупції» перебуває під захистом держави. Саме неналежний захист державою викривачів веде до того, що на викривачів можна «тиснути» через близьких їм осіб. Таким чином, звернення до суду саме викривача ОСОБА_1 повністю обґрунтоване.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить відмовити в її задоволенні, ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов таких висновків.

Судом першої інстанції вірно встановлено, матеріалами справи підтверджено, що позов, поданий ОСОБА_1 , пов`язаний з певними діями та прийнятими рішеннями суб`єктами владних повноважень відносно його сина, ОСОБА_2 .

А саме, щодо притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності та проведення виконавчих дій на підставі постанов Департаменту патрульної поліції.

Відтак, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що саме ОСОБА_2 є особою, на захист прав та інтересів якого направлений позов в даній справі.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що згідно зі ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

За визначенням, наведеним у статті 4 КАС України, публічно-правовий спір - спір, у якому:

хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або

хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або

хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Зміст позовної заяви дає можливість дійти висновку, що відносно ОСОБА_1 Департаментом патрульної поліції постанови про притягнення до адміністративної відповідальності не приймалися, жодні дії відносно ОСОБА_1 відповідачами також не вчинялися, що свідчить про відсутність між ним та відповідачами публічно-правових відносин щодо предмету заявленого позову.

Як вірно зауважив суд першої інстанції, ОСОБА_1 звертався до відповідачів та до суду з позовом в інтересах свого сина ОСОБА_2 на підставі нотаріально посвідченої довіреності від 12.10.2021, тобто діяв від імені останнього як належний представник.

Відтак, в даній справі позов міг бути поданий ОСОБА_1 виключно як представником ОСОБА_2 в інтересах останнього, який, в свою чергу, може бути наділений статусом позивача в спірних правовідносинах.

Доводи апелянта, що він є належним позивачем внаслідок спеціального статусу викривача, суд апеляційної інстанції не вважає обґрунтованими, адже, по-перше, нормами КАС України чітко визначено хто саме має право на звернення до адміністративного суду за захистом права та законних інтересів в сфері публічних правовідносин.

По-друге, відповідно до приписів Закону України «Про запобігання корупції» викривач - фізична особа, яка за наявності переконання, що інформація є достовірною, повідомила про можливі факти корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, інших порушень цього Закону, вчинених іншою особою, якщо така інформація стала їй відома у зв`язку з її трудовою, професійною, господарською, громадською, науковою діяльністю, проходженням нею служби чи навчання або її участю у передбачених законодавством процедурах, які є обов`язковими для початку такої діяльності, проходження служби чи навчання.

Тобто, особа вважається викривачем у конкретних правовідносинах, внаслідок повідомлення достовірної інформації про можливі факти корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень і саме в правовідносинах, пов`язаних з такою інформацією, викривач має право на захист держави, що також передбачено ч. 2 ст. 53 названого Закону.

Правовідносини, які стали підставою для звернення до суду з даним позовом, не пов`язані зі здійсненим ОСОБА_1 повідомленням про можливі факти корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, принаймні зворотного ОСОБА_1 не доведено.

Відтак, доводи апеляційної скарги правильність висновків суду першої інстанції не спростовують.

Ухвала суду першої інстанції постановлені з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 243, 316, 322 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 07 лютого 2024 року в адміністративній справі № 202/2038/24 залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з 02 квітня 2024 року та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.

Повна постанова складена 02 квітня 2024 року.

Головуючий - суддяО.В. Головко

суддяТ.І. Ясенова

суддяА.В. Суховаров

Дата ухвалення рішення02.04.2024
Оприлюднено04.04.2024
Номер документу118081514
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —202/2038/24

Ухвала від 30.04.2024

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Смокович М.І.

Постанова від 02.04.2024

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Головко О.В.

Ухвала від 05.03.2024

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Головко О.В.

Ухвала від 05.03.2024

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Головко О.В.

Ухвала від 27.02.2024

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Головко О.В.

Ухвала від 13.02.2024

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Головко О.В.

Ухвала від 07.02.2024

Адміністративне

Індустріальний районний суд м.Дніпропетровська

Маринін О. В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні