Постанова

від 02.04.2024 по справі 120/12944/23

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/12944/23

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Маслоід О.С.

Суддя-доповідач - Гонтарук В. М.

02 квітня 2024 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Гонтарука В. М.

суддів: Матохнюка Д.Б. Білої Л.М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 18 грудня 2023 року (ухвалене в м. Вінниця) у справі за адміністративним позовом Фермерського господарства "Бондаренко С.В." до Головного управління ДПС у Вінницькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Вінницькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням Вінницькогоокружного адміністративного суду від 18.12.2023 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Головне управління ДПС у Вінницькій області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та ухвалити нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.

Позивач своїм правом передбаченим ст.ст. 300, 304 КАС України не скористався та не подав відзив на апеляційну скаргу.

Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 31 січня 2024 року, з урахуванням ст. 311 КАС України, вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

За таких умов згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України при розгляді справи в порядку письмового провадження фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що остання не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду неоспорені факти про те, що позивач зареєстрований як юридична особа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та перебуває на податковому обліку у відповідача.

16.02.2023 року між позивачем (продавець) та ТОВ «Вторметекспорт» (покупець) укладено договір купівлі-продажу №16022023-ДБ щодо кукурудзи 3 класу врожаю 2022 року.

До вказаного договору позивачем додано видаткову накладну №1 від 16.02.2023 року, платіжну інструкцію від 21.02.2023 року, договір №01/20-2 від 22.01.2022 року про надання послуг, акт №5 від 20.11.2022 року про надання послуг, товарно-транспортні накладні №24, №25 від 11.11.2022 року, договір складського зберігання, приймання, сушки, очистки та відпуску зерна №СЗ-20-10/164 від 20.10.2022 року, додатки №1 та №2 до договору від 20.10.2022 року, договір поставки №2-К-246 від 18.02.2022 року, специфікацію №1 до договору від 18.02.2022 року, видаткові накладні №382 від 13.03.2022 року, №530 від 30.03.2022 року, договір поставки №14/02/22-1 від 14.02.2022 року, специфікацію №1 до договору від 14.02.2022 року, видаткові накладні від 21.02.2022 року, 04.05.2022 року, договір на надання сільськогосподарських послуг у 2022 році від 19.03.2022 року, акт здачі-прийняття робіт №14 від 09.11.2022 року, рахунок на оплату №78 від 15.02.2023 року, платіжну інструкцію від 26.02.2023 року, акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №87 від 26.02.2023 року, складські квитанції на зерно №1397 від 11.11.2022 року, №1341 від 11.11.2022 року, №3338 від 16.02.2023 року, заяву на переоформлення від 15.02.2023 року, акт приймання-передачі від 16.02.2023 року, договір купівлі-продажу №78 від 11.11.2022 року, видаткову накладну №15 від 11.11.2022 року, рахунок-фактуру №15 від 11.11.2022 року.

16.02.2023 року позивачем, на виконання вимог п. 201.1 Податкового кодексу України (далі ПК України), сформовано податкову накладну №1, яку подано на реєстрацію в реєстрі.

Однак, згідно отриманої квитанції відповідача 1 від 14.03.2023 року зазначена податкова накладна збережена, але її реєстрацію зупинено відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України по причині "Обсяг постачання товару/послуги 1005, дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. І Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Одночасно запропоновано позивачеві надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунку коригування в реєстрі.

16.04.2023 року та 24.04.2023 року позивачем надано пояснення щодо зупиненої податкової накладної із долученням необхідних документів.

Рішенням відповідача 1 від 02.05.2023 року №8728588/41935256 відмовлено в реєстрації податкової накладної №1 у зв`язку із наданням позивачем копій документів, складених із порушенням законодавства. В додатковій інформації зазначено: «документально не підтверджено походження реалізованої кукурудзи врожаю 2022 року, а саме: встановлено перевищення врожайності кукурудзи- 15,4 т/га по статистичній звітності (29-сг 170 т) та за даними ЄРПН (166,4 т) над середньостатистичним показником врожайності по України 6,7 т/га».

Позивачем оскаржено вказане рішення в адміністративному порядку шляхом подання 11.05.2023 року скарги.

За результатами розгляду скарги, 18.05.2023 року прийнято рішення про залишення без задоволення скарги позивача, а рішення відповідача 1 про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін.

Вважаючи рішення про відмову в реєстрації податкової накладної №1 протиправним, позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, колегія суддів зазначає наступне.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

ПК України є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

У відповідності до вимог п. 201.1. ст.. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

П. 201.10 ст. 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених п. 201.1 цієї статті та або п. 192.1 ст. 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної /розрахунку коригування відповідно до п. 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Відповідно до вимог п. 201.16 ст. 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 2 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних» № 1246 від 29.12.2010 року (далі - Порядок № 1246) податкова накладна електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі та надсилається для реєстрації.

Згідно п. 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до п. 13 Порядку № 1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДПС (п. 14 Порядку № 1246).

У разі зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування формується квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Така квитанція одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку (п. 17 Порядку № 1246).

На виконання цієї норми Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 11.12.2019 року № 1165, набула чинності з 01.02.2020 року, якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок № 1165).

Згідно з вимогами п. 4 Порядку № 1165 у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна / розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

П. 5 Порядку № 1165 передбачено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

П. 7 Порядку № 1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет. Платник податку отримує розраховані показники позитивної податкової історії через електронний кабінет (п. 8, 9 Порядку № 1165).

П. 10-11 Порядку № 1165 визначено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації

Системний аналіз наведених норм доводить, що об`єктом оподаткування, зокрема, є операції платників податку щодо постачання товарів. ПК України визначені дати виникнення податкових зобов`язань за такими угодами. База оподаткування визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів. На дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі та зареєструвати її в реєстрі у встановлений цим Кодексом термін. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної до реєстру є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Якщо надіслані податкові накладні сформовано з встановленими порушеннями, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин. Реєстрація податкової накладної може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених КМУ. Після надходження податкової накладної до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться відповідні перевірки, за результатами яких, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної. У разі зупинення реєстрації податкової накладної податковий орган надсилає платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації. У квитанції зазначаються критерій(ї) ризиковості платника податку або здійснення операцій, на підставі яких зупинено реєстрацію податкової накладної та пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. Порядком № 1165 визначений певний перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. Вказані документи платник податку подає до ДПС в електронній формі, які розглядаються комісіями контролюючих органів. Зазначені комісії, у визначений строк, приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної або відмову у реєстрації із підкресленням підстав відмови. Підставами для відмови в реєстрації податкової накладної є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній, реєстрацію якої зупинено; ненадання копій документів та копій документів, які складені з порушенням законодавства. Податкова накладна, реєстрацію якої зупинено, реєструється у день настання однієї з подій: прийнято та набрало чинності рішення про реєстрацію податкової накладної; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної.

Суд зазначає, що предметом спору по даній справі є саме відмова контролюючого органу у реєстрації вказаної податкової накладної, відповідно дослідженню та розгляду по суті спірних правовідносин підлягають лише дії податкового органу щодо реєстрації податкової накладної. В даному випадку, судом не досліджується питання реальності проведених позивачем господарських операцій, оскільки вказане питання не є предметом даного спору та суттю спірних правовідносин.

З матеріалів справи встановлено, що квитанцією відповідача 1 від 14.03.2023 року податкова накладна №1 збережена, але її реєстрацію зупинено відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України по причині "Обсяг постачання товару/послуги 1005, дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. І Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Одночасно запропоновано позивачеві надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунку коригування в реєстрі.

16.04.2023 року та 24.04.2023 року позивачем надано пояснення щодо зупиненої податкової накладної із долученням необхідних документів.

Рішенням Головного управління ДПС у Вінницькій області від 02.05.2023 року №8728588/41935256 відмовлено в реєстрації податкової накладної №1 у зв`язку із наданням позивачем копій документів, складених із порушенням законодавства. В додатковій інформації зазначено: «документально не підтверджено походження реалізованої кукурудзи врожаю 2022 року, а саме: встановлено перевищення врожайності кукурудзи- 15,4 т/га по статистичній звітності (29-сг 170 т) та за даними ЄРПН (166,4 т) над середньостатистичним показником врожайності по України 6,7 т/га».

Суд звертає увагу, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної на підставі п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, контролюючий орган має витребувати у платника податків документи на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов`язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши, які саме аспекти належить висвіти платнику податків у своїх поясненнях.

Відтак, виходячи з приписів Порядку № 1165, зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування згідно пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій відбувається у разі одночасного дотримання трьох умов:

- відсутність товару в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товару, що на постійній основі постачається;

- обсяг постачання дорівнює або перевищує товарні залишки;

- переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Натомість, надіслана позивачеві квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної №1 в Єдиному реєстрі податкових накладних містить вимоги щодо надання пояснень та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН / РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, без зазначення конкретної пропозиції щодо переліку документів, необхідних та достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Отже, під час зупинення реєстрації спірної податкової накладної відповідач застосував критерії ризиковості здійснення операцій до податкової накладної, що не відповідає приписам пунктів 6, 7 Порядку № 1165.

Крім того, відповідач має конкретизувати перелік документів, необхідних для виконання покладених на нього функцій, для того, щоб платник податку чітко розумів адресовану йому вимогу.

Верховний Суд у постанові від 05.01.2021 року у справі № 640/11321/20 зазначив, що незважаючи на те, що затверджена Порядком № 1165 форма рішення, яка не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1-8 критеріїв ризиковості платника податку, не скасовує обов`язок податкового органу необхідності доказування, передбаченого ч. 2 ст. 77 КАС України.

Отже, загальне посилання відповідача 1 на правомірність зупинення реєстрації податкової накладної на підставі Критеріїв ризиковості здійснення операцій, є протиправним та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, а не будь-яких на власний розсуд.

Аналогічного висновку дотримується Верховний Суд у постанові від 02.10.2019 року у справі № 520/10372/18, де зокрема він зазначив, що первинним об`єктом судового дослідження у даній справі є обставини, за яких контролюючий орган вчинив дії щодо зупинення реєстрації податкових накладних та прийняв рішення про відмову у їх реєстрації. Підставою для таких дій мають бути: чіткі критерії оцінки ступеня ризиків відповідних господарських операцій; конкретний перелік документів, встановлений податковим законодавством, який підлягав наданню контролюючому органу для дослідження при прийнятті ним оспорюваних рішень.

Відповідно до п. 4, 5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 12.12.2019 № 520 (далі - Порядок № 520), у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання / придбання товарів / послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури / інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та / або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Згідно з п. 11 Порядку № 520 комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в реєстрі в разі:

- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

- та / або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

- та / або надання платником податку копій документів, складених / оформлених із порушенням законодавства.

Аналіз наведених правових норм дає підстав для висновку, що і рішення відповідача 1 повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.

Як вже зазначалось, згідно вимог діючого законодавства підставами для відмови в реєстрації податкової накладної є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній, реєстрацію якої зупинено; ненадання копій документів та копій документів, які складені з порушенням законодавства.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем до контролюючого органу надано усі належним чином оформлені документи, необхідні для реєстрації податкових накладних в реєстрі, тобто документи на підтвердження інформації, зазначеної у такій податковій накладній, як передбачено діючим законодавством і як було вказано у квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних.

Суд зауважує, що відповідач визначив як підставу для відмови в реєстрації податкової накладної надання позивачем копій документів, складених з порушенням законодавства.

Водночас, в оскаржуваному рішенні відповідачем не зазначено які саме документи складені з порушенням законодавства та не конкретизовано в чому полягають такі порушення.

Окрім того, у постановах від 12.11.2019 року у справі № 816/2183/18, від 21 травня 2019 року у справі № 0940/1240/18, від 18 лютого 2020 року у справі № 360/1776/19, від 27 квітня 2020 року у справі № 360/1050/19, від 18 червня 2020 року у справі № 824/245/19-а та ряду інших, суд касаційної інстанції наголошував на тому, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у п. 110 рішення від 23.07.2002 року у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» Суд визначив, що «…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління».

При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права ст.1 Протоколу № 1 до Європейської Конвенції з прав людини, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.

Відповідно до ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що контролюючий орган не мав правових підстав для відмови позивачеві у реєстрації податкової накладної, а оскаржуване рішення є необґрунтованим, прийнятим відповідачем 1 без урахування усіх обставин, що мають значення для їх прийняття; недобросовісно; нерозсудливо; без дотриманням необхідного балансу між несприятливими наслідками для прав та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких воно було спрямовано.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення від 02.05.2023 року №8728588/41935256 про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 16.02.2023 року в Єдиному реєстрі податкових накладних є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо позовних вимог в частині зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №1 від 16.02.2023 року, колегія суддів вказує на слідуюче.

У відповідності до вимог ПК України реєстрацію податкової накладної в реєстрі віднесено до обов`язків платника податків.

У той же час, наведені норми розраховані на відсутність спірних правовідносин, позаяк у випадку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування механізм її подальшої реєстрації в ЄРПН є іншим.

У випадку коли ж спір існував, то податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийнято та набрало чинності рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи і не спростовано відповідачами, надані позивачем документи, складені з дотриманням вимог законодавства і були достатніми для реєстрації податкових накладних в реєстрі.

Обставин, які б унеможливлювали реєстрацію податкових накладних в реєстрі, судом не встановлено.

Відповідно ч. 3 ст. 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акту суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Разом з тим, суд звертає увагу що, згідно з нормами п.п. 19, 20 Порядку № 1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДПС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Отже, реєстрація в реєстрі податкової накладної, реєстрацію якої попередньо було зупинено, є повноваженням ДПС України (відповідач 2).

Таким чином, з метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою дотримання судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про необхідність зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №1 від 16.02.2023 року.

Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 18 грудня 2023 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий Гонтарук В. М. Судді Матохнюк Д.Б. Біла Л.М.