Постанова

від 01.04.2024 по справі 240/21929/23

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/21929/23

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Нагірняк Микола Федорович

Суддя-доповідач - Ватаманюк Р.В.

01 квітня 2024 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Ватаманюка Р.В.

суддів: Смілянця Е. С. Капустинського М.М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2023 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Ойлгазтрейд" до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

І. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

Позивач звернувся із позовом до Житомирського окружного адміністративного суду в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 17.03.2023 №000/4763/06-30-09-02/39698290 та №0047720706 про застосування фінансових санкцій.

ІІ. ЗМІСТ СУДОВОГО РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 21.12.2023 позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Житомирській області від 17.03.2023 №0047720706 про застосування до ТОВ "Ойлгазтрейд" фінансових санкцій в сумі 1 165 491,64 грн.

В задоволенні інших позовних вимог, а саме щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 17.03.2023 №000/4763/06-30-09-02/39698290 відмовлено.

Приймаючи оскаржуване рішення в частині задоволення позову суд першої інстанції виходив з того, що наявність в повідомленні ДПС за формою 20-ОПП назви господарської одиниці як "АЗС 04№02 з магазином" за адресою: Дніпропетровська область, м. Новомосковськ, вул. Гетьманська, 220 А не може свідчити про відсутність у фіскальних касових чеках такого обов`язкового реквізиту як назва господарської одиниці "АЗС 04№02".

Певні неузгодженості в назві господарської одиниці, яка зазначена в таких фіскальних чеках і в повідомленні ДПС за формою 20-ОПП, не перешкоджає ідентифікувати таку господарську одиницю.

ІІІ. ДОВОДИ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати вказане рішення в частині задоволення позову та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову повністю.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказав, що судом першої інстанції безпідставно не враховано те, що посадовими особами ГУ ДПС у Дніпропетровській області під час проведення перевірки встановлено факт відсутності в фіскальних чеках РРО обов`язкового реквізиту «назва господарської одиниці найменування, яке зазначене в документі на право власності або користування господарською одиницею і відповідає довіднику «Типи об`єктів оподаткування» та повідомлене ДПС формою 20-ОПП.

Також вказано, що предметом договору оренди від 26.11.2019 № 04-02/ОП є майновий комплекс автозаправної станції (нежитлова будівля) зі всім необхідним обладнанням та документацією, що передбачає технічно можливу та законну експлуатацію його ТОВ "Ойлгазтрейд" як комплексу з завершеним циклом послуг.

ІV. ВІДЗИВ НА АПЕЛЯЦІЙНУ СКАРГУ

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому вказано про відсутність права у відповідача застосовувати до ТОВ "Ойлгазтрейд" санкцію за допущене ним правопорушення у сфері РРО як за таке, що вчинено повторно, оскільки матеріалами справи не підтверджено обставин виявлення відповідачем такого ж правопорушення, що було вчинено позивачем протягом останнього календарного року.

Зазначено, що повідомлення за формою 20ОПП було подане з назвою господарської одиниці «АЗС 04№02 з магазином». В фіскальному чеці відображається назва, зазначена в договорі оренди №04-02/ОП від 26.11.2019, з врахуванням вказаних назв об`єктів в довіднику «Типи об`єктів оподаткування», а саме «АЗС 04№02».

V. РУХ СПРАВИ У СУДІ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

Ухвалою суду від 04.03.2024 відкрито апеляційне провадження у справі та призначено справу до апеляційного розгляду на 26.03.2024 о 09:30.

VІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

В період з 01.02.2023 по 08.02.2023 уповноваженими посадовими особами податкового органу була проведена фактична перевірка підприємства за адресою: Дніпропетровська область, м. Новомосковськ, вул. Гетьманська, 220А з питань дотримання вимог податкового законодавства, Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", інших нормативно-правових актів щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, про що складено акт перевірки від 09.02.2023.

За результатами такої перевірки було винесено оскаржувані податкові повідомлення - рішення від 17.03.2023:

- №000/4763/06-30-09-02/39698290 про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ойлгазтрейд" фінансових санкцій в розмірі 1 020,00 грн.;

- №0047720706 про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ойлгазтрейд" фінансових санкцій в розмірі 1 165 491,64грн.

VІІ. ПОЗИЦІЯ СЬОМОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДУ

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

На підставі вказаної норми апеляційний суд не надає правової оцінки рішенню суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову.

Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції в частині задоволення позову за такими доводами.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно вимог п.85.4 ст.85 Податкового кодексу України при проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об`єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

У податковому повідомленні - рішенні від 17.03.2023 №0047720706 зазначено, що підставою для застосування до позивача фінансових санкцій в розмірі 1 165 491,64 грн. стали порушення платником вимог пп.1, 2 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 № 265/95-ВР (далі Закон № 265/95-ВР).

Відповідно до п.1 статті 17 Закону № 265/95-ВР у разі встановлення в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об`єкті такого суб`єкта господарювання до нього застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше та 150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення.

Тобто, законодавець передбачив, що підставою для відповідальності за п.1 статті 17 Закону № 265/95-ВР є встановлення окремого факту:

- проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг);

- непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи;

- невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції;

- проведення розрахункових операцій без використання розрахункової книжки на окремому господарському об`єкті такого суб`єкта господарювання.

Разом з тим, відповідно до висновків, зазначених в оскаржуваному рішенні, підставою для застосування вказаних фінансових санкцій стало порушення платником вимог п.1 і п.2 ст.3 Закону № 265/95-ВР.

Згідно п.1 ст.3 Закону № 265/95-ВР суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов`язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Відповідно до п.2 ст.3 Закону № 265/95-ВР, суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов`язані надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти.

Отже приписами п.1 статті 17 Закону № 265/95-ВР не передбачена відповідальність суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг за недотримання вимог положень п.1 і п.2 ст.3 цього ж Закону № 265/95-ВР.

Аналогічні висновки вже були зроблені Сьомим апеляційним адміністративним судом у постановах від 14.11.2023 у справі № 240/24516/23 та від 07.12.2023 у справі № 240/24491/23.

Судом першої інстанції вірно враховано, що приписи п.11 ст.3 Закону № 265/95-ВР зобов`язують суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, до яких відноситься позивач, окрім іншого проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів з використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості, а також із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями.

Разом з тим, акт перевірки не містить висновку про наявність порушень Позивачем вимог п.11 ст.3 Закону № 265/95-ВР.

Більш того, акт перевірки містить висновок про порушення платником вимог Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затверджених Наказом Міністерства фінансів України 21.01.2016 № 13 (надалі - Положення №13).

Згідно п.2 розділу ІІ " Фіскальний касовий чек на товари (послуги)" Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затверджених Наказом Міністерства фінансів України 21.01.2016 № 13 (надалі - Положення №13) такий фіскальний чек має містити, окрім іншого, такі обов`язкові реквізити:

- найменування суб`єкта господарювання (рядок 1);

- назва господарської одиниці - найменування, яке зазначене в документі на право власності або користування господарською одиницею і відповідає довіднику «Типи об`єктів оподаткування» та повідомлене ДПС формою 20-ОПП (рядок 2).

Установлені в цьому Положенні вимоги до змісту розрахункових документів визначають обов`язкові реквізити розрахункових документів/електронних розрахункових документів.

У разі відсутності в документі хоча б одного з обов`язкових реквізитів, а також недотримання сфери його призначення, такий документ не прийматиметься як розрахунковий (пункту 3 розділу I цього ж Положення).

Суть допущеного платником порушення зведена до не відображення в розрахунковому документі про реалізацію підакцизних товарів "назви господарської одиниці", яке зазначене в документі на підтвердження права власності на нього чи права користування та повідомленого до податкового органу за формою 20-ОПП.

При цьому позивачем надавалися до суду першої інстанції копії спірних фіскальних чеків. Вказані чеки містять назву господарської одиниці, а саме - "АЗС 04№02", адреса Дніпропетровська область, м. Новомосковськ, вул. Гетьманська, 220 А".

Така назва господарської одиниці відповідає назві, яка зазначена в договорі оренди від 26.11.2019 з ТОВ "Петронія" та додатковим угодам до неї, згідно яких позивач користується вказаним об`єктом нерухомого майна.

Разом з тим колегія суддів враховує пояснення позивача, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, що повідомлення за формою 20ОПП було подане з назвою господарської одиниці «АЗС 04№02 з магазином». В фіскальному чеці відображається назва, зазначена в договорі оренди №04-02/ОП від 26.11.2019, з врахуванням вказаних назв об`єктів в довіднику «Типи об`єктів оподаткування», а саме «АЗС 04№02».

Отже вказана в повідомленні ДПС за формою 20-ОПП назва цієї господарської одиниці як "АЗС 04№02 з магазином" за тією ж адресою: Дніпропетровська область, м. Новомосковськ, вул. Гетьманська, 220 А не може свідчити про відсутність у фіскальних касових чеках такого обов`язкового реквізиту як назва господарської одиниці.

Певні неузгодженості в назві господарської одиниці, яка зазначена в таких фіскальних чеках і в повідомленні ДПС за формою 20-ОПП, не перешкоджає ідентифікувати таку господарську одиницю.

Водночас судом першої інстанції вірно зауважено, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення не приймалося у зв`язку із порушенням позивачем саме положень п.2 розділу ІІ " Фіскальний касовий чек на товари (послуги)" Положення №13. Тобто, при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення - рішення уповноваженою особою податкового органу зроблено висновок про відсутність в діях позивача порушень саме п.2 розділу ІІ " Фіскальний касовий чек на товари (послуги)" Положення №13.

Таким чином, згідно податкового повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Житомирській області від 17.03.2023 №0047720706 до позивача застосовані фінансові санкції в розмірі 1 165 491,64 грн. за дії, за які відповідальність не передбачена вимогами п.1 статті 17 Закону № 265/95-ВР.

Відтак колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції в частині задоволення позову шляхом визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 17.03.2023 №0047720706.

В задоволенні інших позовних вимог, а саме щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 17.03.2023 №000/4763/06-30-09-02/39698290 відмовлено.

На підставі ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції не надає правової оцінки рішенню суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову.

VІІІ. ВИСНОВОК ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2023 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття відповідно до ч.1 ст.325 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку виключно з підстав, передбачених ч.4 ст.328 КАС України.

Згідно з ч.1 ст. 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий Ватаманюк Р.В. Судді Смілянець Е. С. Капустинський М.М.