Постанова

від 19.03.2024 по справі 300/3935/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2024 рокуЛьвівСправа № 300/3935/23 пров. № А/857/23336/23

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючої судді Судової-Хомюк Н.М.,

суддів Онишкевича Т.В., Сеника Р.П.

за участі секретаря судового засідання Демчик Л.Р.,

представника позивача: Качан А.А.,

представника відповідача: Несторак Х.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державного підприємства «Калуська Теплоелектроцентраль-Нова» на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2023 року у справі № 300/3935/23 за адміністративним позовом Державного підприємства «Калуська Теплоелектроцентраль-Нова» до Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

суддя в 1-й інстанції Микитюк Р.В.

час ухвалення рішення 11 год. 53 хв,

місце ухвалення рішення м.Івано-Франківськ

дата складання повного тексту рішення 26.10.2023

В С Т А Н О В И В:

26 червня 2023 року Державне підприємство «Калуська Теплоелектроцентраль-Нова» (далі також позивач, ДП «Калуська ТЕЦ-Нова»), звернулося до суду з адміністративним позовом до Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі також ДПС, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 20.03.2023 №187/3300040101.

В обґрунтування вимог зазначає, що 31.05.2023 ДП «Калуська ТЕЦ-Нова» отримано від Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків податкове повідомлення рішення №187/3300040101 від 20.03.2023 про те, що відповідно до Акта перевірки № 36/33-00-04-01-01/40885849 від 01.02.2023 встановлено факт щодо несвоєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість за червень, липень 2022 року, чим порушено пункт 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України. Відповідачем встановлено порушення строку сплати суми грошового зобов`язання визначеного пунктом 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України та на підставі пункту 124.2 статті 124 Податкового кодексу України за затримку на 60 календарних днів сплати грошового зобов`язання у сумі 9 343 866,00 грн та зобов`язано позивача сплатити штраф у розмірі 25% у сумі 2 335 966,48 грн.

Позивач зазначає, що на адресу Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з ВПП на виконання вимог наказу Мінфіну від 29.07.2022 № 225 «Про затвердження Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ, та переліків документів на підтвердження» було направлено заяву від 19.09.2022 №103.2/576 з проханням зважити на обставини щодо неможливості виконання сплати узгоджених податкових зобов`язань, у тому числі з ПДВ. До заяви долучено пакет документів, що підтверджують неможливість такої сплати. Зокрема у заяві позивач зазначив, що продаж електричної енергії становить 5% від запланованого обсягу. У зв`язку з зупиненням основного споживача теплової енергії ТОВ «КАРПАТНАФТОХІМ» та завершенням опалювального періоду 2021-2022 років 12 квітня 2022 року було зупинено генеруюче обладнання позивача.

Також позивач зазначив, що потребує перегляд тарифів на виробництво теплової енергії для потреб населення для забезпечення беззбиткової діяльності підприємства. Позивач повідомив відповідача щодо наявного дефіциту обігових коштів для сплати податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 9 343 865.92 грн, екологічного податку у сумі 8 451 757,28 грн та єдиного соціального внеску. Також позивач зазначив щодо наявності коштів на рахунках позивача, а саме 1 302 342,05 грн, які надійшли на рахунок позивача від НЕК «Укренерго» та 11 507 704,39 грн сплачених споживачами комунальних платежів за спожиту теплову енергію. За період 27.05.2022 - 19.09.2022 на рахунок ДП «Калуська ТЕЦ-Нова», відкритому в АТ «Ощадбанк» надійшли кошти за реалізовану теплову енергію в сумі 11 507 704,39 грн, які були спрямовані на поповнення рахунку з спеціальним режимом використання з сплати ПДВ, а саме: 27.05.2022 в сумі 7 870 318,00 грн; 30.06.2022 в сумі 1 254 747,00 грн. Відтак, позивач звертає увагу суду, що кошти на банківських рахунках підприємства спрямовувалися на погашення заборгованої заробітної плати та кредиторської заборгованості в бюджет. Так було сплачено заробітну плату на суму 531 591,68 грн та податків з неї на суму 432 231,62 грн.

В період з 27.05.2022 по 19.09.2022 на розподільчий рахунок, відкритий в Івано-франківській філії АТ «Ощадбанк» надійшло від НЕК «Укренерго» коштів на суму 1 302 342,05 грн, які в повному обсязі перераховано за балансуючу електроенергію цій ж саме компанії. ДП «Калуська ТЕЦ-Нова» є ліцензіатом виробництва та постачання електричної енергії, діяльність якої здійснювалась відповідно до вимог Закону України «Про ринок електричної енергії» та підзаконних актів. Тому, на виконання вимог п. 2.1. Порядку розподілу коштів з поточних рахунків із спеціальним режимом використання електропостачальників, затвердженого постановою НКРЕКП від 18.06.2019 №1041 «Про затвердження Порядку розподілу коштів з поточних рахунків із спеціальним режимом використання електропостачальників та внесення змін до постанови НКРЕКП від 18 січня 2019 року №26» та з метою виконання уповноваженим банком пп.3 п.1 алгоритму розподілу коштів, затвердженого постановою НКРЕКП від 27.06.2019 №1246 «Про алгоритм розподілу коштів», оператор системи передачі ПАТ «Національна енергетична компанія «Укренерго» у день находження списує з розподільчого рахунку кошти в рахунок погашення існуючої простроченої заборгованості перед ним. ДП «Калуська ТЕЦ-Нова» не погоджується з оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням, вважає його незаконним та необґрунтованим з підстав невірного застосування норми відповідальності та за відсутності доведеності відповідачем вини та умисних дій позивача.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2023 року у задоволенні позову Державного підприємства «Калуська Теплоелектроцентраль-Нова» до Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 20.03.2023 №187/3300040101 відмовлено.

Не погодившись із ухваленим рішення, позивач оскаржив його в апеляційному порядку, подавши апеляційну скаргу. Вважає, що рішення суду першої інстанції є незаконним, необґрунтованим та таким, що винесене з порушенням норм як матеріального так і процесуального права.

В обґрунтування апеляційних вимог апелянт зазначає, що приймаючи рішення по справі, cуд першої інстанції проігнорував пояснення позивача щодо неможливості вчасно виконати податкове зобов`язання викладені у Заяві від| 19.09.2022р. № 103.2/576 та у листі від 04.11.2022р. №001/621 та не взято до уваги заперечення до Акту перевірки № 001/28 від | 28.02. 2023року. Зокрема зазначає, що суд першої інстанції не досліджував та не висловлював власних суджень про вчинення позивачем податкового правопорушення оцінкою відомостей про стан рахунку платника в установі банку протягом періоду часу, коли розпочався та завершився перебіг строку на оплату грошових зобов`язань з податків (зборів), пріоритету руху коштів на ньому, а обмежився лише констатацією факту щодо наявності коштів на ньому та залишив поза увагою обсяг та характер грошових зобов`язань платника податків, строк виконання яких співпав із проміжком часу, коли підлягав виконанню податкового обов`язку.

Вважає, що відповідачем на підставі власних суб`єктивних суджень, завдяки яким, вчинене платником податків діяння було кваліфіковано у якості правопорушення, відповідальність за яке передбачена п. 124.2 ст.124 Податкового кодексу України. Покликається на те, що сам факт несплати або несвоєчасної сплати грошового зобов`язання жодним чином не є достатнім для кваліфікації діяння платника податків, яка умисно вчиненого правопорушення, передбаченого пунктом 124.2 або 124.3 статті 124 ПКУ. Наголошує, що законодавець свідомо розділив міру відповідальності платника податків за скоєне правопорушення як ненавмисні та умисні, а сам факт несплати або несвоєчасної сплати грошового зобов`язання жодним чином не є достатнім для кваліфікації діяння платника податків яка умисно вчиненого правопорушення, передбаченого пунктом 124.2 або 124.3 статті 124 ПКУ. а відтак вважає, що судом неправильно застосовано норми матеріального права, а саме, кваліфікація судом у якості правопорушення здійсненого апелянтом відповідальність за яке передбачена п. 124.2 ст.124 Податкового кодексу України, що у даному випадку не відповідає обставинам справи та судовій практиці. На думку апелянта, Акт камеральної перевірки не є належним доказом для притягнення до відповідальності на підставі п. 124.2 ст.124 Податкового кодексу України.

Крім того, апелянт також вважає, що суд першої інстанції не довів обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених ПКУ та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Просить суд апеляційної інстанції врахувати, що усі сумніви щодо наявності обставин, за яких особа може бути притягнута до відповідальності за порушення податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючий орган, трактуються на користь такої особи.

Враховуючи наведені обґрунтування в апеляційній скарзі, апелянт просить скасувати рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2023 року у справі № 300/3935/23 та прийняти постанову, якою позовні вимоги задовольнити.

Представник відповідача подав відзив на апеляційну скаргу, у якому зазначає, що Західне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків, вважає позицію позивача викладену в апеляційній скарзі безпідставною, не обґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, а таким чином просить рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16.10.2023 року залишити без змін, а апеляційну скаргу ДП «Калуська Теплоелектроцентраль-Нова» без задоволення

У відповідності до вимог частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ДП «Калуська Теплоелектроцентраль-Нова» звернулося з заявою-проханням від 19.09.2022 за №1032/576 до Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків розглянути факт неможливості виконання податкових обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України. Аргументуючи це тим, що предметом основної діяльності ДП «Калуська ТЕЦ-Нова» є виробництво теплової та електричної енергії, а також постачання її споживачам. На даний час, у зв`язку з російською агресією та, як наслідок, руйнуванням інфраструктури країни, значно знизилося споживання електричної енергії в ОЕС України, що призвело до значного профіциту при продажі електроенергії на всіх сегментах ринку, фактично відпуск електричної енергії не ефективний у зв`язку з перевищенням на відповідних ринках обсягів пропозиції електричної енергії (генерації) у кілька разів над обсягами попиту (споживання) на неї та, як наслідок, унеможливлено її реалізацію теплоелектроцентраллю, виходячи з показників собівартості її вироблення за умов наявного дефіциту достатніх обсягів основного джерела її виробництва - вугілля, тобто, при продажі електричної енергії закривається 5% від планового обсягу продажу. Також у даній заяві зазначили, що відпуск теплової енергії для комунальних потреб міста Калуша припинено у зв`язку з завершенням опалювального періоду 2021-2022 років, основний споживач промислової теплової TOB «КАРПАТНАФТОХІМ» призупинив свою діяльність на невизначений період через військове вторгнення. Наявність вищенаведених об`єктивних причин призвело до зупинки генеруючого обладнання ДП «Калуська ТЕЦ-Нова» (а.с. 24-26).

Попереднім рішенням щодо можливості чи не можливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку від 18.10.2022 за №2480/6/33-00-04-01-01 Західним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків запропоновано позивачу надати додаткові документи на підтвердження зазначеної у заяві підстави неможливості виконання платником податків податкового зобов`язання (а.с. 27-28).

На виконання попереднього рішення від 18.10.2022 листом від 04.11.2022 за №001/621 ДП «Калуська ТЕЦ-Нова» надала документи та зазначила, що основними найбільшими дебіторами є: КП «Водотеплосервіс» - за теплову енергію, ДП «Енергоринок» - за електроенергію, ДП «Волиньвугілля» - за електроенергію. Незважаючи на ведення довготривалої претензійно-позовної роботи, КП «Водотеплосервіс» та ДП «Волиньвугілля» не виконують своїх зобов`язань, обумовлених в договорах купівлі-продажу теплової та електричної енергії. Аналізуючи динаміку погашення дебіторської заборгованості у 2022 році, сума платежів від зазначених боржників склала 0 грн. Заборгованість ДП «Енергоринок» утворилась в результаті несплати боржником електричної енергії, відпущеної протягом 2017-2019 рр. ДП «Енергоринок» здійснював розрахунки: енергогенеруючими компаніями згідно з постановою НКРЕКП від 30.12.2015 №3247, якою затверджено алгоритм розподілу коштів. Згідно зазначеної постанови ДП «Енергоринок» зобов`язаний забезпечити всім виробникам електричної енергії рівний відсоток оплати за відповідний розрахунковий період. У 2022 році сума надходжень від ДП «Енергоринок» становить 35 308,02 грн. Таким чином, низька платоспроможність зазначених дебіторів не дає можливості резервувати кошти для сплати заборгованості до бюджету.

Рішенням від 25.11.2022 за №3015/6/33-00-04-01-01 Західне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків прийняло рішення щодо можливості своєчасного виконання платником податків свого податного обов`язку. Підстави: наявність у платника податків обігових коштів, відповідно до наданих банківських виписок, ненадання підтверджуючих документів, які б свідчили про наявність підстав неможливості виконання підприємством податкових зобов`язань, спричинених військовою агресією російської федерації та передбачених Розділом II Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 №225.

Листом від 01.02.2023 за №518/6/33-00-04-01-01 Західне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків направило акт камеральної перевірки від 01.02.2023 за №36/33-00-04-01-01/40885849 з питань дотримання вимог п.57.1 ст. 57 ПКУ від 02.12.2010 №2755-VІ ДП «Калуська ТЕЦ-Нова» щодо своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість (а.с. 207).

Актом від 01.02.2023 за №36/33-00-04-01-01/40885849 встановлено, що відповідно до інтегрованої картки платника в ДП «Калуська ТЕЦ-Нова» виникла заборгованість по ПДВ станом на 18.07.2022 у зв`язку з поданням: уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок №9131201791 від 18.07.2022 за лютий 2022 року, в якому нараховано до сплати в бюджет 5 886 223 грн; уточнюючого розрахунку №9131221381 від 18.07.2022 за березень 2022 року - нараховано до сплати в бюджет 3 229 741 грн; уточнюючого розрахунку від 18.07.2022 №9131294175 за квітень 2022 року - нараховано до сплати в бюджет 17 282 гривень. Станом на 31.07.2022 заборгованість по ПДВ склала 9 132 294,92 грн (з врахуванням переплати на 01.01.2022 - 951,08 грн). 01.08.2022 заборгованість по ПДВ збільшилась у зв`язку з поданням декларації з ПДВ від 19.07.2022 №9132354129 за червень 2022 року, в якій нараховано до сплати в бюджет 171 748 грн, заборгованість по ПДВ склала 9 304 042,92 гривень. 30.08.2022 заборгованість по ПДВ збільшилась у зв`язку з поданням по декларації з ПДВ від 17.08.2022 №9161218753 за липень 2022 року - 39 822 грн, заборгованість по ПДВ склала 9 343 865,92 гривень. 30.09.2022 задекларовані суми ПІДВ по вище перелічених уточнюючих розрахунках та деклараціях сплачено до бюджету із рахунку в СЕА ПІДВ. За результатами проведеної камеральної перевірки встановлено факт несвоєчасної сплати ДП «Калуська ТЕЦ-Нова» узгоджених сум податкових зобов`язань з податку на додану вартість, чим порушено п.57.1 ст.57, п. 69.1 ст.69 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового Кодексу України. Також вищезгаданим актом встановлено, що згідно фінансової звітності за 1 півріччя 2022 року баланс (звіт про фінансовий стан) форма №1, залишок коштів на рахунках в банках становлять 137,00 тис гривень. В той же час відповідно до наданої платником інформації станом на 01.02.2022 дебіторська заборгованість становила - 409 137 775,82 грн, на 01.09.2022 - 407 227 564,71 грн, на 01.10.2022 - 10 813 478,87 грн, в т.ч. заборгованість перед бюджетом по ПДВ - 9 849 009,99 гривень. Дані фінансової звітності свідчать про наявність у платника грошових коштів для сплати податку на додану вартість. Також згідно отриманої від платника інформації: рахунок НОМЕР_1 (гривня), відкритому в Івано-Франківській філії АТ «Ощадбанк» за період 27.05.2022 - 19.09.2022 надійшло від НЕК «Укренерго» 1302 342,05 грн, які в повному обсязі перераховано за балансуючу електроенергію НЕК «Укренерго», залишок на рахунку відсутній. На рахунок НОМЕР_2 (гривня), відкритому в Івано Франківській філії АТ «Ощадбанк» за період 27.05.2022 - 19.09.2022 надійшло 11 507 704,39 грн комунальних платежів за теплоенергію від споживачів.

ДП «Калуська ТЕЦ-Нова» подала заперечення від 28.02.2023 за №001/28 до акту перевірки від 01.02.2023 за №36/33-00-04-01-01/40885849, в якому не погоджується з висновками контролюючого органу щодо умисності правопорушення податкового законодавства в частині несвоєчасної сплати узгоджених податкових зобов`язань та спростовує обставини викладені у вищезгаданому акті.

Листом від 20.03.2023 за №1390/6/33-00-04-01-01 Західне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків направило позивачу податкове повідомлення-рішення від 20.03.2023 №187/330004010.

У податковому повідомленні-рішенні від 20.03.2023 №187/3300040101 зазначено обставини вчинених правопорушень, які відображені в акті перевірки, а також встановлені при розгляді наданих платником податків відповідно до підпункту 16.1.5 пункту 16.1 статті 16 та пункту 86.7 статті 86 розділу І Податкового кодексу України або статті 353 та частини восьмої статті 354 Митного кодексу України письмових пояснень та їх документального підтвердження (зокрема щодо обставин, які стосуються події правопорушення та вжитих платником податків заходів щодо дотримання правил та норм законодавства, з посиланням на документи та інші фактичні дані, що підтверджують вказані обставини). Проведеною перевіркою встановлено факт несвоєчасної сплати ДП «Калуська Теплоелектроцентраль - Нова» узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість, визначеного в податковій декларації з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за лютий, березень, квітень 2022 року та в податкових деклараціях з податку на додану вартість за червень, липень 2022 року, чим порушено п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України; період фінансово-господарської діяльності платника податків, при здійсненні якої вчинено ці порушення за лютий 2022 року - липень 2022 року.

Не погоджуючись з винесеним податковим повідомленням-рішенням позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що визначальним для притягнення платника податків до відповідальності у вигляді штрафу за частиною першої статті 124 ПК України є факт несплати платником податків узгодженої суми грошового зобов`язання, тобто наявність податкового боргу, протягом певного строку, а розмір такого штрафу залежить від кількості днів такої несплати.

Суд зазначив, що застосування п. 124.2 ст. 124 ПК України, можливе лише у випадку встановлення податковим органом умислу в діях платника щодо не сплати узгодженої суми грошового зобов`язання.

Враховуючи те, що під час розгляду справи судом встановлено, що у позивача була реальна можливість сплати належних платежів та зборів, в тому числі податку на додану вартість, суд дійшов висновку про відсутність порушень суб`єктом владних повноважень при винесенні податкового повідомлення-рішення від 20.03.2023 №187/3300040101, а тому, вважав, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є правомірним та не підлягає скасуванню.

Враховуючи зазначені висновки суду першої інстанції, колегія суддів погоджується з такими та зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Предметом розгляду даної справи є встановлення правомірності винесених податковим органом податкового повідомлення-рішення відносно позивача щодо нарахування штрафу у розмірі 25% за затримку сплати грошового зобов`язання.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплату пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків і визначає заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу є Податковий кодекс України (далі по тексту - ПК України).

Згідно зі ст. 1 ПК України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Положеннями пп. 49.18.3 п. 49.18 ст. 49 ПК України встановлено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Згідно з п. 54.1 ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З матеріалів справи судом встановлено та позивачем не заперечувалося, що затримка сплати податку на додану вартість, визначеного у податковому повідомленні-рішенні від 20.03.2023 №187/3300040101 нараховані за несвоєчасну оплату, відбулась у зв`язку з відсутністю у товариства фінансової можливості здійснити таку оплату вчасно про що податковий орган був обізнаний, що підтверджується наданими запереченнями до акту перевірки.

Відповідно до п. 87.9 ст. 87 ПК України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов`язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 964/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІІХ, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

З урахуванням продовження дії правового режиму воєнного стану, його дія триває і на цей час.

Законом України № 2118-ІХ від 03 березня 2022 року, який набрав чинності 07 березня 2022 року, підрозділ 10розділу XX Податкового кодексу України доповнено пунктом 69: «69. Установити, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті. 69.1. У випадку відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок, зокрема щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні. 69.2. Податкові перевірки не розпочинаються, а розпочаті перевірки зупиняються. 69.3. Платники податків, які у зв`язку з наслідками їх безпосередньої участі у воєнних діях не дотрималися визначених цим пунктом термінів виконання податкових обов`язків, звільняються від відповідальності, передбаченої цим Кодексом за невиконання податкових обов`язків, за умови виконання таких обов`язків протягом одного місяця з дня закінчення дії наслідків, які унеможливили виконання таких обов`язків».

Законом України № 2142-ІХ від 24 березня 2022 рокув редакціїЗакону № 2260-ІХ від 12 травня 2022 року, що набрав чинності з 27 травня 2022 року, пункт 69 підрозділу 10розділу XX Податкового кодексу Українивикладено в новій редакції, а саме: «69. Установити, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеногоУказом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102ИХ, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті. 69.1. У разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом46.2 статті 46цьогоКодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

У разі відсутності можливості у платника податків щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, такий платник податків звільняється від відповідальності, визначеної цим Кодексом, у межах діяльності, що провадиться через такі філії, представництва, відокремлені чи інші структурні підрозділи, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України.

Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом46.2 статті 46цьогоКодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинностіЗаконом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану»за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року».

З матеріалів справи судом встановлено, що Західним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків проведено камеральну перевірку ДП «Калуська Теплоелектроцентраль - Нова» з питань дотримання п.57.1 ст.57 Податкового Кодексу України щодо своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку по уточнюючих розрахунках податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за лютий, березень, квітень 2022 року, податкових декларацій з податку на додану вартість за червень, липень 2022 року.

За результатами перевірки складено акт від 01.02.2023 №36/33-00-04-01-01/40885849, яким встановлено факт несвоєчасної сплати ДП «Калуська Теплоелектроцентраль - Нова узгоджених сум податкових зобов`язань з податку на додану вартість, чим порушено п.57.1 ст.57, п. 69.1 ст.69 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

З наявного у матеріалах справи податкового повідомлення-рішення від 20.03.2023 №187/3300040101, вбачається, що відповідно до акту про результати камеральної перевірки з питання дотримання термінів сплати податкового зобов`язання з податку на додану вартість від 01.02.2023 №36/33-00-04-01-01/40885849, так в акті камеральної перевірки від 01.02.2023 зазначено про порушення пункту 50.1 ст.50 Податкового кодексу України, пункту 57.1 ст.57 Податкового кодексу України, а саме: проведеною перевіркою встановлено факт несвоєчасної сплати ДП «Калуська Теплоелектроцентраль - Нова» узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість, визначеного в податковій декларації з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за лютий, березень, квітень 2022 року та в податкових деклараціях з податку на додану вартість за червень, липень 2022 року; період фінансово-господарської діяльності платника податків, при здійсненні якої вчинено ці порушення за лютий 2022 року - липень 2022 року.

Колегія суддів зазначає, що у відповідності до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу ПК України (в редакції, чинній на момент проведення перевірки) контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до п.75.1 ст. 75 ПК Україниконтролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно з пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК Україникамеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

Відповідно до п. 76.1 ст. 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Отже, камеральна перевірка є одним з видів податкових перевірок, встановлених п.75.1 ст. 75 ПК України, та за своєю правовою сутністю та формою поточного документального контролю за дотриманням платником вимог податкового законодавства на підставі декларацій та інших документів податкової звітності, одержаних від платника, а тому перевірка будь-яких інших відомостей, витребування у платника додаткової інформації та документів, подання яких разом з податковою декларацією чинним законодавством не передбачено, камеральною перевіркою не охоплюється.

Відповідно до пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

За змістом акту перевірки, контролюючим органом встановлено порушення підприємством позивача вимог п. 57.1 ст.57 Податкового кодексу України, яке полягало у несвоєчасній сплаті протягом граничного строку узгоджених сум податкових зобов`язань з ПДВ.

Згідно з п. 124.1 ст. 124 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім грошового зобов`язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цьогоКодексучи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цьогоКодексучи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Аналіз наведених вище правових норм свідчить про те, що на платника податків покладено обов`язок здійснити у встановлені строки сплату узгодженого грошового зобов`язання. Несплачене у встановлений законом строк узгоджене грошове зобов`язання визнається сумою податкового боргу платника податків. За несплату або несвоєчасну сплату платником податків узгодженої суми податкового зобов`язання, такий притягується до відповідальності у вигляді штрафу на умовах визначених податковим законодавством. Передумовою нарахування штрафних санкцій з підстав, визначених п. 124.1 ст. 124 ПК України, є несплата платником податків суми узгодженого податкового зобов`язання у встановлені законом строки.

Положеннями п. 124.2 та п. 124.3 ст. 124 ПК України передбачено штрафні санкції за діяння, передбачені пунктом 124.1 та 123.2 цієї статті, але вчинені умисно.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» від 16.01.2020 № 466-IX (далі - Закон № 466) визначено, у яких випадках діяння вважається таким, що вчинене умисно, а також зазначено, що необхідною умовою притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення, у випадках, визначених пунктами 119.3 статті 119, пунктами 123.2-123.5 статті123, пунктами 124.2-124.3 статті 124, пунктами 125-1.2-125-1.4 ст. 125-1 ПК України, є встановлення контролюючими органами вини особи.

Податковим правопорушенням, за приписами п.109.1 ст.109 ПК України, є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (у т.ч. осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.

При цьому Податковий кодекс України не містить визначення поняття «вина», однак умови, за яких особа вважається винною, наведені у пунктах 112.1, 112.2 статті 112 ПК України та полягають у тому, що особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.

Крім того, необхідно враховувати, що вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.

Таким чином, умовами, які визначають вину особи, у розумінні ст. 112 ПК України є:

- встановлення можливості дотримання особою правил та норм, за порушення яких Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжиття цією особою достатніх заходів щодо їх дотримання;

- доведення контролюючим органом того, що вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.

Саме можливість особою дотримуватися правил та норм, за порушення яких Кодексом передбачена відповідальність, однак не вжиття нею достатніх заходів щодо їх дотримання, через вчинення дій, які можуть бути кваліфіковані як нерозумні, недобросовісні та без належної обачності, за умови доведення цього контролюючим органом, є свідченням вини особи у вчинені податкового правопорушення.

Отже, Податковим кодексом України на контролюючий орган покладено обов`язок доведення вини, без виконання якого особу неможливо притягнути до фінансової відповідальності за податкове правопорушення, для кваліфікації якого необхідною умовою є наявність вини.

Згідно з п. 109.3 ст. 109 ПК України, необхідною умовою притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення є встановлення контролюючими органами вини особи, лише у випадках визначених пунктом 119.3 статті 119, пунктами 123.2 - 123.5 статті 123, пунктами 124.2, 124.3 статті 124, пунктами 125-1.2 - 125-1.4 статті 125-1 ПК України.

В інших випадках, визначених Кодексом, за які передбачена фінансова відповідальність, обов`язок встановлення вини особи на контролюючі органи не покладений. Підставою для притягнення особи до фінансової відповідальності є виключно не дотримання нею вимог Кодексу, за які така відповідальність встановлена.

Аналіз викладених норм дає підстави для висновку, що юридичним фактом, з яким законодавець пов`язує відповідальність у вигляді штрафу за ст. 124 ПК України, є обов`язок доведення контролюючим органом вини платника податків, а саме, що платник податків мав можливість вжити заходи щодо дотримання правил та норм ПК України, але умисно не вчиняв певні дії щодо сплати узгодженої суми грошового зобов`язання.

Як зазначає апелянт, факт допущення вказаного порушення платником не заперечується, проте позивач посилався на те, що затримка сплати податку на додану вартість, визначеного у податковому повідомленні-рішенні від 20.03.2023 №187/3300040101 нараховані за несвоєчасну оплату, відбулась у зв`язку з відсутністю у товариства фінансової можливості здійснити таку оплату вчасно про що податковий орган був обізнаний, що підтверджується наданими запереченнями до акту перевірки.

Разом з цим, позивач зазначає про відсутність в його діях вини, як необхідної передумови для притягнення до відповідальності за статтею 124 ПК України, та стверджує, що податковий орган жодним чином не обґрунтував підстави для застосування саме пункту 124.2 статті 124 ПК України, зокрема не довів наявність у діях позивача умислу, оскільки несвоєчасна сплата самостійно задекларованого грошового зобов`язання з податку на прибуток відбулася виключно через скрутне фінансове становище позивача, спричинене запровадженням в Україні воєнного стану.

Однак такі твердження позивача суд вважає безпідставними, оскільки відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції вірно встановив, що ДП «Калуська ТЕЦ-Нова» мало можливість своєчасної сплати узгоджених податкових зобов`язань та погашення наявного податкового боргу.

Так, матеріалами справи підтверджується, що за період з 26.05.2022 по 19.03.2022 позивачем отримано кошти в сумі 11 507 704 грн, з даної суми перераховано на сплату податків 10 194 443 грн, 1 601 929 грн перераховано на сплату послуг та придбання ТМЦ. Відтак, вірним є твердження суду першої інстанції, що ДП «Калуська ТЕЦ-Нова» маючи в наявності кошти спрямовує їх на сплату послуг та ТМЦ, а не на погашення боргу по ПДВ.

Крім того, суд вірно взяв до уваги те, що на рахунку НОМЕР_2 (гривня), відкритому в Івано-Франківській філії АТ «Ощадбанк» за період 27.05.2022 - 19.09.2022 надійшло 11 507 70430 грн комунальних платежів за теплоенергію від споживачів та по рахунку НОМЕР_1 (гривня), відкритому в Івано-Франківській філії АТ «Ощадбанк» за період 27.05.2022 - 19.09.2022 надійшло від НЕК Укренерго 1 302 342,05 грн.

Також, ДП «Калуська ТЕЦ-Нова» використовуючи касовий метод, виписує та реєструє в ЄРПН податкові накладні за кожне зарахування (отримання) коштів на рахунок платника за відвантажений товар (послугу). Тому, можна стверджувати, що податкові наклади які виписані ДП «Калуська ТЕЦ-Нова» та зареєстровані в ЕРПН - це надходження оплати (грошових коштів) за відвантажений товар (вугілля). Згідно даних ЕРПН за травень - вересень 2022 ДП «Калуська ТЕЦ-Нова» зареєстровано податкові накладні з реалізації на загальну суму 13 976, 8 тис грн січень - вересень 2022 року на суму 380 976,5 тис грн, що свідчить про надходження коштів на рахунки, відкриті на структурні підрозділи головного підприємства. Крім того, протягом даного періоду на ДП «Калуська ТЕЦ-Нова» зареєстровано податкові накладні з придбання на загальну суму 336 702,4 тис грн (в тому числі травень - вересень 2022 7 545,4 тис грн).

При цьому, колегія суддів звертає увагу на приписи статті 36 Податкового кодексу України, відповідно до пункту 36.3 якої податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Колегія суддів бере до уваги те, що позивачем не надало суду першої інстанції, а також суду апеляційної інстанції інформації та пояснень щодо упередження виникнення боргу та/або звернень до основних покупців (Карпатнафтохім) та правонаступника ТзОВ «Констанза» в отриманні авансів або допомоги для погашення заборгованості з податку на додану вартість. Крім того, суду не надано достатніх пояснень, як розприділялися всі кошти наявні на рахунках позивача, а саме рахунок НОМЕР_2 (гривня), відкритому в Івано-Франківській філії АТ Ощадбанк, в якому за період 27.05.2022 - 19.09.2022 надійшло 11 507 70430 грн комунальних платежів за теплоенергію від споживачів та по рахунку НОМЕР_1 (гривня), відкритому в Івано-Франківській філії АТ «Ощадбанк», в якому за період 27.05.2022 - 19.09.2022 надійшло від НЕК «Укренерго» 1 302 342,05 грн.

За таких умов, у позивача була реальна можливість сплати належних платежів та зборів, в тому числі податку на додану вартість.

У постанові від 16.03.2023 у справі № 600/747/22-а Верховним Судом зазначено, що «умисел у діях платника податків відсутній, якщо результат його поведінки не залежить від змісту і порядку дій. Тобто у разі, коли платник, діючи своєчасно, добросовісно й з належною обачністю не зміг би уникнути негативних наслідків податкового характеру. Затримка сплати узгоджених податкових зобов`язань при обізнаності про їх обов`язкову сплату та за наявності обов`язку щодо своєчасної сплати податкового зобов`язання визначається як протиправна дія платника податків. Невиконання або неналежне виконання встановлених законодавством правил є наслідком дій (бездіяльності) особи, які кваліфікуються як умисні, оскільки як невиконання так і неналежне виконання є порушенням обов`язків закріплених для платника податків».

З огляду на зазначене, суд дійшов вірного висновку, про відсутність порушень суб`єктом владних повноважень при винесенні податкового повідомлення-рішення від 20.03.2023 №187/3300040101, а тому, дане податкове повідомлення-рішення є правомірним та не підлягає скасуванню.

Колегія суддів також враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Також згідно позиції Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформованої, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.

За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.

Керуючись ч. 3 ст. 243, ст.ст. 241, 242, 308, 310, 315, 316, 321, 325, 370 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Калуська Теплоелектроцентраль-Нова» залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2023 року у справі № 300/3935/23 без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання до Верховного Суду касаційної скарги.

Головуючий суддя Н. М. Судова-Хомюк судді Т. В. Онишкевич Р. П. Сеник У зв`язку із перебуванням головуючої судді Судової-Хомюк Н.М. з 25.03.2024 по 29.03.2024 включно у відпустці, повне судове рішення складено 01 квітня 2024 року.