Постанова

від 02.04.2024 по справі 140/8154/22

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ф

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2024 року

м. Київ

справа №140/8154/22

адміністративне провадження № К/990/39489/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Хохуляка В.В., суддів: Пасічник С.С., Ханової Р.Ф.,

розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу №140/8154/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фреш Мув» до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Волинській області на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.10.2023 (головуючий суддя Обрізко І.М., судді: Іщук Л.П., Шинкар Т.І.)

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фреш Мув» звернулося з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 22.011.2022 №0059200407.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 03.03.2023 адміністративний позов задоволено.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.10.2023 відмовлено відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 03.03.2023 у справі №140/8154/22.

Головне управління ДПС у Волинській області звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду на ухвалу суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження.

Ухвалою Верховного Суду від 05.12.2023 відкрито касаційне провадження у справі 140/8154/22 за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Рівненській області.

Ухвалою суду від 01.04.2024 розгляд справи призначено у порядку письмового провадження на 02.04.2024.

Касаційний розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження відповідно до статті 345 КАС України.

Верховний Суд, на підставі встановлених фактичних обставин справи, з`ясував наступне.

У справі, що розглядається, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фреш Мув» звернулося з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 22.011.2022 №0059200407, яким до позивача застосовано штраф у сумі 69806,67грн.

Рішенням суду першої інстанції позов задоволено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у Рівненській області подало апеляційну скаргу.

Суд апеляційної інстанції відмовив податковому органу у задоволенні заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження та у відкритті апеляційного провадження. Суд врахував, що факт сплати скаржником судового збору, не може бути безумовною підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження. Крім того, вчасна первинна подача апеляційної скарги не означає, що після її повернення повторне звернення до суду можливе у будь-який довільний строк, без дотримання часових рамок, встановлених процесуальним законом, оскільки в такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності. Оскільки апеляційна скарга подана поза межами строку апеляційного оскарження, а наведені скаржником підстави для поновлення цього строку, на переконання суду апеляційної інстанції, не є поважними, суд апеляційної інстанції відмовив у відкритті апеляційного провадження.

Вважаючи рішення суду апеляційної інстанції таким, що прийнято з порушенням норм процесуального права, відповідач звернувся з касаційною скаргою, у якій заявник просить скасувати ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження та направити справу до суду апеляційної інстанції для розгляду.

В обґрунтування вимог касаційної скарги відповідач посилається на неврахування судом апеляційної інстанції висновків Верховного Суду, зазначає, що у даному випадку подання повторної апеляційної скарги має розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями та відповідає принципу юридичної визначеності, з огляду на передбачену чинним законодавством можливість для поновлення строку на апеляційне оскарження в межах річного строку. Податковий орган зауважує, що відповідач, діє як суб`єкт владних повноважень у вказаній справі і є бюджетною установою, фінансування якого здійснюється з Державного бюджету України, в тому числі, щодо видатків на сплату судового збору, а відтак кошти на вказані цілі повинні бути передбачені та наявними у її кошторисі.

Позивач не скористався правом заперечити проти доводів касаційної скарги. У свою чергу, ненадання відзиву не перешкоджає розгляду справи у порядку касаційного провадження.

Верховний Суд, переглянувши ухвалу суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження, в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Частиною другою статті 295 КАС передбачено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу (частина третя статті 295 КАС України).

При цьому, за приписами частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі (пункт 4 частини першої статті 299 КАС України).

Відтак, у випадку пропуску строку на апеляційне оскарження підставами для прийняття апеляційної скарги є лише наявність поважних причин (підтверджених належними доказами), тобто обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій.

У справі, що розглядається на підставі матеріалів справи установлено, що рішенням суду першої інстанції адміністративний позов задоволено. Відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02.05.2023 апеляційну скаргу залишено без руху та надано заявнику строк для усунення недоліків шляхом надання оригіналу квитанції про сплату судового збору у розмірі 3721,50грн.

Головним управлінням ДПС у Волинській області подано клопотання, у якому відповідач просив відстрочити сплату судового збору.

Апеляційний суд ухвалою від 19.05.2023 відмовив податковому органу у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору та продовжив строк для усунення недоліків апеляційної скарги.

Відповідач звернувся з клопотанням про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08.06.2023 у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Волинській області про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги відмовлено. Апеляційну скаргу повернуто скаржнику.

16.06.2023 відповідач повторно звернувся з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції. Також, відповідачем подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження. В обґрунтування поважності причин пропуску строку заявник апеляційної скарги зазначив, що вперше апеляційна скарга була подана з дотриманням строків, також, після повернення апеляційної скарги повторно скарга подана у найкоротші строки, посилається на ухвали Верховного Суду, де Суд поновив пропущений строк. У зв`язку з вищезазначеним, відповідач просив визнати причини пропуску процесуального строку поважними та строк поновити.

Ухвалою суду апеляційної інстанції від 10.09.2023 визнано неповажними підстави для поновлення строку апеляційного оскарження, наведені у клопотанні Головного управління ДПС у Волинській області. Апеляційну скаргу залишено без руху. Встановлено заявнику строк для подання клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження із зазначенням інших поважних підстав для поновлення строку з відповідними обґрунтуваннями та доказами причин пропуску такого строку.

На виконання вимог згаданої ухвали, відповідачем подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, яка обґрунтована тим, що первинна апеляційна скарга була подана не порушуючи строків на апеляційне оскарження, відповідач посилається на висновок Верховного Суду, відповідно до якого, запровадження воєнного стану в державі, відсутність достатнього фінансування не є внутрішньою організацією роботи податкового органу, звертає увагу на те, що при поданні даної заяви сплачений судовий збір.

Оскаржуваною у справі ухвалою апеляційний суд відмовив податковому органу у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження. У відкритті апеляційного провадження відмовлено.

Підставою касаційного оскарження податковий орган визначає неврахування апеляційним судом висновків Верховного Суду, викладених у постановах: від 07.02.2023 (справа №120/14564/21-а), від 01.04.2021 (справа №140/8457/20).

Разом з тим, як слідує з обставин у справі №120/14564/21-а сплата судового збору податковим органом здійснена 05.05.2022. У свою чергу, 13.05.2022 ГУ ДПС повторно подало апеляційну скаргу, таким чином реалізація права повторного звернення до суду апеляційної інстанції здійснена без зайвих зволікань.

Суд відзначає, що у справі №120/14564/21-а при повторному зверненні з апеляційною скаргою, до апеляційної скарги заявником додано документ про сплату судового збору, що є обставиною відмінною від тих, що установлені у справі, яка розглядається.

Посилаючись у касаційній скарзі на неврахування судом апеляційної інстанції висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 07.02.2023 (справа №120/14564/21-а), податковий орган залишає поза увагою, що у цій справі, звертаючись повторно з апеляційною скаргою без сплати судового збору, оплату відповідачем здійснено 17.07.2023, при цьому, квитанцію подано до суду 30.08.2023.

Також, у касаційній скарзі податковий орган посилається на неврахування судом апеляційної інстанції висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 01.04.2021 (справа №140/8457/20), втім, у згадуваній справі, звертаючись повторно з апеляційною скаргою, ГУ ДПС долучило до неї, окрім клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, оригінал платіжного доручення про сплату судового збору.

Верховний Суд неодноразово вказував, що суди мають враховувати, чи вчинялись особою, яка має намір подати апеляційну скаргу, усі можливі та залежних від неї дії у розумні строки, без невиправданих зволікань з метою виконання процесуального обов`язку щодо дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень.

Суд касаційної інстанції наголошує, що особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору.

Довготривала процедура погодження та сплати судового збору, не може бути визнана поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження та, як наслідок, не є підставою для порушення принципу правової визначеності щодо остаточного рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не доведено, що повернення попередньо поданої апеляційної скарги відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення, і які обумовлені наявністю об`єктивних і непереборних обставин, наявність таких обставин не підтверджено належними і допустимими доказами; матеріали справи не свідчать, що відповідачем вжито можливих та залежних від нього заходів з метою усунення недоліків апеляційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги, і такі недоліки фактично не усунуті станом на момент повторного звернення з апеляційною скаргою; факт сплати скаржником судового збору, не може бути безумовною підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження, поряд з цим, докази оплати надані суду несвоєчасно.

Необхідно зазначити, що КАС України не встановлює переліку підстав для поновлення процесуального строку. Підставами для поновлення процесуального строку можуть бути поважні причини, з яких цей строк був пропущений. У свою чергу, питання щодо поважності причини пропуску процесуального строку є питанням факту, а не питанням права. Зазвичай, обставини, які стосуються фінансування суб`єкта владних повноважень, як і інші обставини, що стосуються його організаційної діяльності, не є поважними причинами, на які суб`єкт владних повноважень може посилатися як на підставу поновлення пропущеного ним процесуального строку.

Суд констатує, що сам факт повернення апеляційної скарги не є поважною причиною пропуску строку, однак, при вирішенні питання про поважність наведених скаржником причин, суд має враховувати також і ті обставини, які стали підставою для повернення попередньо поданої апеляційної скарги, а також характер процесуальної поведінки скаржника щодо виконання своїх обов`язків, зокрема, оформлення апеляційної скарги у відповідності до вимог КАС України при зверненні до суду.

Таким чином, доводи касаційної скарги, які слугували підставою для відкриття касаційного провадження та підлягали перевірці в межах перегляду судового рішення у касаційному порядку, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи касаційним судом. Непогодження відповідача з висновком суду апеляційної інстанції, Верховний Суд не може визнати обґрунтованим.

Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Пункт 6 частини п`ятої статті 44 КАС України встановлює, що учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Враховуючи викладене, касаційний суд дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд апеляційної інстанції не допустив порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судового рішення.

Як встановлено пунктом 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

Керуючись статтями 345, 349, 355, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області залишити без задоволення.

Ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.10.2023 у справі №140/8154/22 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

-------------------

-------------------

-------------------

В.В. Хохуляк

С.С. Пасічник

Р.Ф. Ханова

Судді Верховного Суду