Рішення

від 02.04.2024 по справі 175/3284/23

ДРУЖКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 175/3284/23

Провадження № 2/229/712/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2024 р. м. Дружківка, Донецької області

Дружківський міський суд Донецької області у складі:

головуючого суддіХудіної О.О.

за участю секретаряТерещенко С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі м. Дружківка Донецької області у загальному позовному провадженні матеріали цивільної справи за позовною заявою Дніпропетровського обласного центру зайнятості до ОСОБА_1 , треті особи: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю,-

В С Т А Н О В И В :

Дніпропетровський обласний центр зайнятості звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 треті особи: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю. В обґрунтування своїх вимог вказав, що 27.09.2022 року до Дніпровської районної філії Дніпропетровського обласного центру зайнятості, розташованої за адресою: вул. В.Сухомлинського, 69, смт. Слобожанське, Дніпропетровська область, 52005 звернувся громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 стосовно питання реєстрації його як безробітного та отримання допомоги по безробіттю.

Наказом Дніпропетровського обласного центру зайнятості від 23.12.2022 № 319 утворено відокремлений підрозділ Дніпровську філію Дніпропетровського обласного центру зайнятості. З 01.02.2023 року Дніпровська районна філія Дніпропетровського обласного центру зайнятості є структурним підрозділом Дніпровської філії Дніпропетровського обласного центру зайнятості.

При постановці на облік відповідач ознайомився з правами та обов?язками зареєстрованих безробітних відповідно до ст. 44 Закону України «Про зайнятість населення» та з правами, обов?язками та відповідальністю зареєстрованих осіб ст. 36 Закону України «Про загальнообов?язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», та засвідчив це особистим підписом.

ОСОБА_1 повідомив спеціалісту центра зайнятості про те, що він через відсутність роботи не має заробітку або інших джерел доходу, у тому числі не забезпечує себе роботою самостійно - не є суб?єктом підприємницької діяльності; не має права і не отримує пенсію. Тобто у Відповідача не має засобів для існування, що дає йому право на виплату допомоги по безробіттю.

За результатами перевірки з Пенсійним фондом України була отримана інформація, що ОСОБА_1 отримує пенсію за віком. Відповідно до листа № 0400-010209-6/51330 від 19.04.2023 Головного Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області Управління обслуговування громадян №6 встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Донецькій області (м. Бахмут і отримує пенсію за віком з 04.07.2022 року, тим самим центром зайнятості було виявлено факт порушення відповідно до ч. 3 ст. 36 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на вигадок безробіття».

На виконання вимог ст. 34 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та «Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітні», затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України 13.02.2009 №60/62, було проведено розслідування страхового випадку в результаті якого складено Акт № 29 від 20.04.2023 р. Відповідач не повідомив спеціаліста центру зайнятості про те, що ним подано заяву до органів ПФУ про призначення пенсії. Тобто, не подав відомості до центру зайнятості про це, маючи на меті отримання виплати допомоги по безробіттю. Враховуючи вище викладене позивач вважає, що гр. ОСОБА_1 не мав законодавчого права на статус безробітного та нарахування допомоги по безробіттю з 27.09.2022 року.

Позивач в своєму позові вказав у якості третьої особи: Головне управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області оскільки дана інстанція в силу своїх повноважень та в межах своїх компетенції може підтвердити факт виходу на пенсію та отримання пенсії за віком ОСОБА_1 з 04.07.2022 року.

За період перебування на обліку як безробітний у період з 27.09.2022р. по 26.01.2023р. відповідачу було нараховано та виплачено допомогу по безробіттю у розмірі 25033 грн. 43 коп.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 43 Закону України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 p. № 5067-VI статусу безробітного може набути особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи.

При взятті на облік до Дніпропетровського обласного центру зайнятості відповідачу було роз?яснено права та обов?язки, а саме: що він має право на реєстрацію в центрі зайнятості, якщо він не зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, як фізична особа підприємець, якщо у нього немає інших видів заробітку, не отримує пенсію та те, що допомога по безробіттю призначається лише на період відсутності роботи або інших доходів, а у разі будь-якої трудової діяльності, чи отримання будь-яких доходів (пенсії) він зобов?язаний повідомити про це позивача для припинення виплати допомоги по безробіттю.

Відповідач був ознайомлений з правами та обов`язками зареєстрованого безробітного тa відповідальністю за подання недостовірних даних та документів, на підставі яких приймається рішення про надання статусу безробітного та призначення матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, що визначені Законом України «Про зайнятість населення» та «Про загальнообов?язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття». Також відповідно до Закону України «Про захист персональних даних» проінформований про обробку його персональних даних з метою здійснення верифікації та моніторингу достовірності інформації, поданої ним для нарахування та отримання матеріального забезпечення на випадок безробіття.

Актом розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення №29 від 20.04.2023р. року встановлено, що Відповідач, перебуваючи на обліку в Центрі зайнятості як безробітний з 27.09.2022 р. по 13.04.2023 р., отримує пенсію за віком з 04.07.2022 р. Наказом Дніпровської філії Дніпропетровського обласного центру зайнятості №109 від 25.04.2023р. прийнято рішення про вжиття заходів по стягненню коштів в сумі 25 033 грн. 43коп., виплачених як допомога по безробіттю за період з 27.09.2022 по 13.04.2023 року.

Позивачем направлено боржнику претензію №404_178/1-23 від 06.04.2023 р. на суму 25 033 грн. 43 коп., на теперішній час відповідачем зазначені кошти добровільно не повернуті.

Таким чином, Відповідач, маючи право на призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах, безпідставно отримував виплати допомоги по безробіттю за період з 27 вересня 2020 року по 13 квітня 2023 року у розмірі 25033 грн. 43 коп. внаслідок невиконання своїх обов?язків, визначених у заявах, та всупереч вимог законодавства, надав неправдиві відомості та не повідомив про наявність у нього права на пенсію за віком на пільгових умовах з 04 липня 2022 року та про звернення до органів Пенсійного фонду із заявою про її призначення.

У зв`язку з цим, просить суд стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь на користь Дніпропетровського обласного центру зайнятості (ЄДРПОУ 03490909, місце реєстрації: 49006, м. Дніпро, вул. Юрія Савченко, буд. 12) незаконно отриману допомогу по безробіттю за період з 27.09.2022 по 13.04.2023 р. у розмірі 25033 грн. 43 коп. та суму судового збору у розмірі 2684 грн. 00 коп. на поточний рахунок р/ НОМЕР_1 , МФО 820172, Держказначейська служба України м. Київ.

5 лютого 2024 року від відповідача ОСОБА_1 на адресу суду надійшли пояснення, з яких вбачається, що 04.07.2022 р. він звернувся до пенсійного фонду в м. Дніпро для призначення пенсії по другій категорії, документи було прийнято, але через 10 днів йому було відмовлено у призначенні пенсії, у зв`язку з тим, що стаж за пільговою категорією було відпрацьований у м. Донецьк. В серпні 2022 року відповідача взято на облік до центру зайнятості, відповідач зазначає, що на момент звернення до центру зайнятості не був пенсіонером, як зазначає позивач. Отримав виплати за три місяці, пенсію ОСОБА_1 було призначено в лютому 2023 року за рішенням суду, першу пенсію отримав 22 березня 2023 року.

Ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 24 липня 2023 року справу передано на розгляд до Дружківського міського суду Донецької області за підсудністю.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.10.2023 року, матеріали цивільної справи передано у провадження судді Дружківського міського суду Донецької області Худіної О.О.

Ухвалою Дружківського міського суду Донецької області від 27 жовтня 2023 року по справі було відкрито провадження за правилами загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Дружківського міського суду Донецької області від 11 грудня 2023 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою Дружківського міського суду Донецької області від 25 січня 2024 року судове засідання було відкладено.

Ухвалою Дружківського міського суду Донецької області від 28 лютого 2024 року судове засідання було відкладено та залучено до участі у справі третю Головне управління Пенсійного Фонду України у Донецькій області у якості третьої особи.

Ухвалою Дружківського міського суду Донецької області від 13 березня 2024 року судове засідання було відкладено.

Сторони у судове засідання не з`явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, до початку судового засідання від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

У зв`язку з неявкою сторін та у відповідності до частини 2 статті 247 ЦПК України , фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалося.

З огляду на викладені вимоги процесуального законодавства, враховуючи фактичні обставини справи, зміст спірних правовідносин, оцінку доказів та аргументів сторін, суд ухвалює рішення з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до Дніпровського міського центру зайнятості із заявою про надання статусу безробітного від 27.09.2022 р. у якій зазначив, зокрема, що він не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, у тому числі не забезпечує себе самостійно, не отримує відповідно до законодавства, пенсію на пільгових умовах та за вислугу років не призначено.(а.с.14)

Як вбачається з Додатку 2 до Персональної картки №040422091900017 ОСОБА_1 на підставі рішення від 27.09.2022 р. НТ №220927 надано статус безробітного та 20.09.2022 р. на підставі рішення НТ № 220930 призначено допомогу по безробіттю та розпочато виплату допомоги по безробіттю.(а.с.17)

Відповідно до довідки від 26.06.2023 р. видана ОСОБА_1 дохід за період з 27 вересня 2022 року по 13 квітня 2023 року становить 25033,43 грн.(а.с.8)

Судом також встановлено, що відповідно до Акту №29 розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 20.04.2023 року ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Донецькій області і отримує пенсію за віком список 2 з 04.07.2022 року, відповідно до ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».(а.с.10-11)

6 квітня 2023 року за вих. №404_178/1-23 позивачем було направлено ОСОБА_1 претензію на суму 25033 грн. 43 коп. за період з 27.09.2022 р. по 26.01.2023 р. та запропоновано повернути протягом 10-ти календарних днів від дня отримання претензії.(а.с.22)

Як вбачається з пояснень ОСОБА_1 від 13 квітня 2023 року, відповідач 04.07.2022 р. звернувся до пенсійного фонду за призначенням пільгової пенсії, де йому було відмовлено, у вересні ОСОБА_1 взято на облік центром зайнятості та було отримано соціальні виплати за три місяці (не будучи пенсіонером), в кінці січня 2023 року ОСОБА_1 отримав рішення суду для призначення йому пенсії, після чого відповідач звернувся до пенсійного фонду з рішенням суду. В кінці березня 2023 року йому була нарахована пенсія, на момент поставлення на облік в центрі зайнятості та отримання соціальних виплат пенсіонером не був та ніяких неправдивих відомостей про себе не надавав.(а.с.23)

Відповідно до заяви від 13.04.2023 р. ОСОБА_1 директору Дніпровської районної філії Дніпропетровського обласного центру зайнятості, відповідач просив зняти його з обліку з 13.04.2023 року у зв`язку з відмовою від послуг служби зайнятості, оскільки йому призначена пенсія на підставі рішення з 04.07.2022 року. (а.с.20)

Статтею 46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення» безробіття - соціально-економічне явище, за якого частина осіб не має змоги реалізувати своє право на працю та отримання заробітної плати (винагороди) як джерела існування; безробітний - особа віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування, готова та здатна приступити до роботи; зайнятість - не заборонена законодавством діяльність осіб, пов`язана із задоволенням їх особистих та суспільних потреб з метою одержання доходу (заробітної плати) у грошовій або іншій формі, а також діяльність членів однієї сім`ї, які здійснюють господарську діяльність або працюють у суб`єктів господарювання, заснованих на їх власності, у тому числі безоплатно.

Відповідно до ч. 2 ст. 43 Закону України «Про зайнятість населення» статус зареєстрованого безробітного надається зазначеним у частині першій цієї статті особам у день подання ними особистої заяви про надання статусу зареєстрованого безробітного до будь-якого обраного ними територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, незалежно від наявності або відсутності у таких осіб задекларованого та зареєстрованого місця проживання (перебування).

Як було встановлено судом ОСОБА_1 27.09.2022 р. звернувся до Дніпровського міського центру зайнятості з відповідною заявою про надання статусу безробітного, на підставі якої йому було надано статус безробітного.

Згідно із частиною другою статті 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов`язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до частини третьої статті 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов`язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Відповідно до ч. 1 ст. 1215 ЦК України, не підлягає поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача; інше майно, якщо це встановлено законом.

Отже, законодавцем передбачені два винятки із цього правила: по-перше, якщо виплата відповідних грошових сум є результатом рахункової помилки зі сторони особи, яка проводила таку виплату; по-друге, у разі недобросовісності зі сторони набувача виплати.

Зазначений правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 02 липня 2014 року у справі №6-91цс14 та у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 лютого 2019 року у справі №545/163/17 (провадження №61-33727сво18).

При цьому правильність здійснених розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються і відповідно тягар доказування наявності рахункової помилки та недобросовісності набувача покладається на платника відповідних грошових сум.

Наведене узгоджується із висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі №753/15556/15-ц (провадження №14-445цс18), постанові Верховного Суду від 06 березня 2019 року у справі №607/4570/17-ц (провадження №61-29030св18).

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи. У справі «Рисовський проти України» від 20 жовтня 2011 року Європейський суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування», який передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовнішний спосіб (рішення у справах «Беєлер проти Італії» від 05 січня 2000 року, «Онер`їлдіз проти Туреччини» від 18 червня 2002 року, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» від 08 квітня 2008 року, «Москаль проти Польщі» від 15 вересня 2009 року).

Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (рішення у справах «Лелас проти Хорватії» від 20 травня 2010 року і «Тошкуце та інші проти Румунії» від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (рішення у справах «Онер`їлдіз проти Туреччини» від 18 червня 2002 року та «Беєлер проти Італії» від 05 січня 2000 року). Суд вказав, що державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків.

Разом з тим, суд наголошує, що відповідно до рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2022 року у справі № 160/11662/22 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 04.07.2022 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2, з урахуванням висновків суду, наведених у цьому рішенні.

За положеннями ч.4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Преюдиційні факти - це факти, встановлені рішенням чи вироком суду, що набрали законної сили.

Преюдиційність ґрунтується на правовій властивості законної сили судового рішення і визначається його суб`єктивними і об`єктивними межами, за якими сторони та інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову оспорювати в іншому процесі встановлені судовим рішення у такій справі правовідносини.

Суб`єктивними межами є те, що у двох справах беруть участь одні й ті самі особи чи їх правонаступники, чи хоча б одна особа, щодо якої встановлено ці обставини. Об`єктивні межі стосуються обставин, встановлених рішенням суду.

Преюдиційні обставини не потребують доказування, якщо одночасно виконуються такі умови: обставина встановлена судовим рішення; судове рішення набрало законної сили; у справі беруть участь ті самі особи, які брали участь у попередній справі, чи хоча б одна особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Не потребують доказування обставини, встановлені рішення суду, тобто ті обставини, щодо яких мав місце спір і які були предметом судового розгляду. Не має преюдиційного значення оцінка судом конкретних обставин справи, які сторонами не оспорювалися, мотиви судового рішення, правова кваліфікація спірних відносин. Преюдиційне значення можуть мати ті факти, щодо наявності або відсутності яких виник спір, і які, зокрема зазначені у резолютивній частині рішення.

Таку правову позицію було викладено у постанові Верховного суду від 12.07.2023 року у справі № 663/1169/20.

Таким чином, судом достеменно встановлено, що на момент звернення ОСОБА_1 до Дніпровської районної філії Дніпропетровського обласного центру зайнятості відповідач не отримував пенсію за віком (список 2), з наданого позивачем листа з ГУ ПФУ в Дніпропетровській області від 20 квітня 2023 року підтверджено фактичне виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2022 року у справі № 160/11662/22 і жодним чином не підтверджено факт отримання відповідачем пенсійних платежів, а саме з 04.07.2023 р. на момент звернення з заявою до Дніпровської районної філії Дніпропетровського обласного центру зайнятості.

Враховуючи викладене, судом зроблено висновок, що під час звернення відповідача до позивача, ОСОБА_1 не було порушено норми діючого законодавства при зверненні за призначенням виплат. Крім того, суд звертає увагу на те, що позивач в позовній заяві просить стягнути з відповідача незаконно отриману допомогу по безробіттю за період з 27.09.2022 р. по 13.04.2023 р. у сумі 25033,43 грн., але як вбачається з довідки від 26.06.2023 р. (а.с.8) останню виплату ОСОБА_1 отримав в січні 2023 року.

Крім того, як вказує ОСОБА_1 , перші виплати пенсії після приведення рішення суду до виконання, відповідачем отримано 22.03.2023 року, а з заявою про зняття його з обліку він звернувся 13.04.2023 р.

А відтак у задоволенні позовних вимог Дніпропетровського обласного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю, слід відмовити за недоведеністю таких вимог.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно зі статтею 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).

На підставі наведеного, ст.1212 ЦК України, керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 81, 141, 263, 265, 352, 354 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Дніпропетровського обласного центру зайнятості до ОСОБА_1 , третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю відмовити у повному обсязі.

Судові витрати по справі у вигляді судового збору покласти на Дніпропетровський обласний центр зайнятості (місце знаходження : 49006, м. Дніпро, вул.. Юрія Савченко, буд. 12, код ЄДРПОУ 03490909).

Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.

Суддя О.О. Худіна