Рішення

від 01.04.2024 по справі 497/1641/23

БОЛГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01.04.2024

Справа № 497/1641/23

Провадження № 2/497/30/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.04.2024 року Болградський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді Раца В.А.,

секретаря Божевої І.Д.,

розглянувши у порядку загального позовного провадження, у відкритому судовому засіданні в місті Болграді, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Орган опіки та піклування Кубейської сільської ради Болградського району Одеської області, про розірвання шлюбу, -

ВСТАНОВИВ:

21.07.2023 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 та просить розірвати шлюб між ним та ОСОБА_2 , зареєстрований 11.08.2015 року Київським районним у м.Одесі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, актовий запис 1476; визначити місце проживання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 разом з батьком ОСОБА_1 за адресою проживання: АДРЕСА_1 , мотивуючи тим, що спільне життя з відповідачем не склалося тому, що у них різні погляди на сімейне життя та обов`язки, у зв`язку з чим у сім`ї відбувалися сварки та зради, які поступово призвели до того, що вони стали зовсім чужими людьми. Пів роки тому відповідач покинула його з дітьми. В добровільному порядку розірвати шлюб вони не можуть, так як від шлюбу мають двох малолітніх дітей: сина ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 та дочку ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , тому позивач звертається до суду з позовною заявою.

Ухвалою від 26.07.2023 року було відкрито провадження по справі та призначено підготовче судове засідання.

12.09.2023 року відповідач ОСОБА_2 надала до суду відзив, в якому визнала позовні вимоги частково, а саме в частині розірвання шлюбу погодилась з вимогою, а щодо визначення місця проживання малолітніх дітей просила суд відмовити в цій частині вимог.

Ухвалою суду від 18.09.2023 року було замінено третю особу з Органу опіки та піклування Болградської міської ради Одеської області на Орган опіки та піклування Кубейської сільської ради Болградського району Одеської області та зобов`язано орган опіки надати до суду в строк до 18.10.2023 року письмовий висновок щодо визначення місця проживання дітей.

17.10.2023 року Кубейською сільською радою Болградського району Одеської області надано суду висновок органу опіки та піклування з приводу заявленої вимоги про визначення місця проживання дітей.

18.10.2023 року підготовче провадження було закрито та справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою суду від 01.04.2024 року позовну заяву в частині визначення місця проживання дітей за заявою представника позивача - ОСОБА_7 , яка підтвердила свої повноваження, було залишено без розгляду.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, його представник - адвокат Сахарова Н.М., яка підтвердила свої повноваження електронним ордером серії ВН №1280751 від 04.09.2023 року (а.с.24), надала 01.04.2024 року до суду заяву, в якій просила розглянути справу за відсутністю позивача та його представника на розірванні шлюбу наполягала та просила в цій частині позовні вимоги задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась, її представник - адвокат Македонський О.І., який підтвердив свої повноваження електронним ордером серії ВН №1283065 від 12.09.2023 року (а.с.55) та договором №12-09//23-ц про надання правничої допомоги від 12.09.2023 року (50-54), надав в судове засідання клопотання про розгляд справи за відсутністю відповідача та його представника, позовні вимоги в частині позовних вимог щодо розірвання шлюбу визнав, не заперечував проти розірвання шлюбу між сторонами.

Окрім цього відповідач ОСОБА_8 скористалася своїм правом на подання відзиву та 12.09.2023 року від неї надійшов відзив, в якому вона позовні вимоги визнала тільки в частині вимог щодо розірвання шлюбу, після розірвання шлюбу просила залишити їй прізвище « ОСОБА_9 ». Щодо обґрунтування позовних вимог заперечила проти того, що вона покинула дітей на чоловіка. Пояснила, що враховуючі скрутне становище, в якому опинилася їх родина в зв`язку з війною, відсутністю роботи на неможливості погашення спільних кредитів (станом на 01.03.2023 року борг по кредитах становив біля 100000 грн.), подружжям було вирішено, що лише вона має можливість виїхати за межи України на заробітки, що вона й зробила. Чоловік та діти залишилися проживати на території України. Виїхала вона за кордон 01.03.2023 року та повернулася 12.09.2023 року. Заробляючи кошти за кордоном вона погашала їх родинні кредити (станом на 12.09.2023 року борг по кредитах становить 45000,00 грн.) та відправляла кошти на утримання родини (600 євро особисто ОСОБА_10 , матері чоловіка та 5800 грн. особисто чоловіку), оскільки чоловік не працював. Вона досі не розуміє, що сприяло зраді її чоловіка їх родині, але не бажає миритися з чоловіком та згодна на розірвання шлюбу.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно вивчивши обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що сторони знаходяться в зареєстрованому шлюбі з 11 серпня 2015 року, який зареєстровано Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Київському районі реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції, актовий запис №1476, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , яке видане 11.08.2015 року (а.с.7).

Під час знаходження у зареєстрованому шлюбі у сторін народилися син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , (свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 , яке видане 22 серпня 2017 року Київським районним у місті Одесі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області на підставі актового запису №763), та дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_3 , яке видане 07 травня 2019 року Київським районним у місті Одесі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області на підставі актового запису №655), які на даний час є малолітніми (а.с. 8-9)

Судом встановлено, що сторони однією сім`єю не проживають, сумісного господарства не ведуть, причиною припинення шлюбно-сімейних відносин є те, що між подружжям зникло почуття взаємної поваги та любові, взаємодопомоги та підтримки, спільне життя подружжя не склалося, тому подальше сумісне проживання між сторонами стало неможливим, спору щодо місця проживання малолітніх дітей на час розгляду справи не має (в цій частині вимоги залишено без розгляду).

Згідно зі статтею 51 Конституції України та статті 24 Сімейного Кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді дружини і чоловіка, примус до шлюбу не допускається.

Відповідно до ст. 55 СК України дружина та чоловік зобов`язані спільно піклуватись про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім`ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. Чоловік зобов`язаний утверджувати в сім`ї повагу до матері. Дружина зобов`язана утверджувати в сім`ї повагу до батька. Дружина та чоловік відповідальні один перед одним, перед іншими членами сім`ї за свою поведінку в ній.

Частинами 3, 4 ст. 56 СК України, передбачено, що кожен із подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість.

Згідно з ч.3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст.110 цього Кодексу.

Відповідно до положень ч.1 ст. 110, ч.2 ст. 112 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя та суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.

Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово сімейний засвідчує, що шлюб створює сім`ю, а слово союз підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків.

Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Позивач скористався даним правом та звернувся до суду з цим позовом, на розірванні шлюбу наполягає. Відповідач не заперечувала проти розірвання шлюбу, що свідчить про обоюдне бажання подружжя розірвати шлюб, відсутністю наміру зберегти сім`ю.

Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач не має намір зберігати шлюб з відповідачем. Крім того, відповідач не заперечує щодо розірвання шлюбу.

Суд вважає, що причини, які спонукають сторони наполягати на розірванні шлюбу є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б їх інтересам, що має істотне значення, внаслідок чого шлюб підлягає розірванню.

На підставі вищезазначеного суд доходить висновку, що примирення між сторонами, збереження шлюбу та подальше спільне проживання сторін неможливе, а тому шлюб між сторонами підлягає розірванню.

Згідно ч. 2 ст. 114 СК України шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Керуючись ст.ст.12, 81, 82, 263, 264 ЦПК України, ст.ст.110,112,113 СК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ,третя особа,яка незаявляє самостійнихвимог напредмет спору-Орган опікита піклуванняКубейської сільськоїради Болградськогорайону Одеськоїобласті,про розірванняшлюбу - задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженцем с.Оріхівка Болградського району Одеської області, та ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженкою с.Оріхівка Болградського району Одеської області, зареєстрований 11 серпня 2015 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Київському районі реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції, актовий запис №1476.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя В.А. Раца