Рішення

від 18.03.2024 по справі 175/2138/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 175/2138/23

Провадження № 2/175/548/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 березня 2024 року Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючої судді Озерянської Ж.М.,

з участю секретаря Лещенко В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Слобожанське цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Слобожанський відділ державної виконавчої служби у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції(м. Одеса) про зменшення розміру аліментів,

В С Т А Н О В И В:

В травні 2023 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідачки про зменшення розміру аліментів, в якому просив суд зменшити розмір аліментів визначений судовим наказом Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 09 квітня 2021 року по справі №175/942/21, що стягуються з нього, ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з 1/4 частини від всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідно віку щомісячно до 1/6 частини від всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідно віку щомісячно.

Представник позивача за ордером на надання правової допомоги ОСОБА_4 підтримав заявлені позовні вимоги, та просив суд їх задовольнити, розгляд справи проводити без участі сторони позивача.

Представник відповідача за ордером про надання правової допомоги ОСОБА_5 заперечувала щодо задоволення позовних вимог, надано відзив на позовну заяву, справу просила розглянути у відсутність сторони відповідача.

Третя особа Слобожанський відділ державної виконавчої служби у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції(м. Одеса) про дату, час і місце розгляду справи повідомленні належним чином, однак представник у судове засідання не з`явився.

Повно та всебічно дослідивши матеріали справи, оцінивши надані сторонами докази, суд приходить до наступного.

Встановлено, що позивач є батьком неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Судовим наказомДніпропетровського районногосуду Дніпропетровськоїобласті від09квітня 2021року стягнутоз ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ) аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ) в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) платника аліментів, але не менш, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідно віку, починаючи стягнення з 11.03.2021 року, до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_5 ).

Позивач від сплати аліментів дитині не відмовляється, однак просить суд зменшити їх розмір, оскільки на даний час його матеріальний стан змінився, та на його утриманні перебувають мати ОСОБА_6 , сестра ОСОБА_7 , та племінники. Також як на підставу своїх позовних вимог позивач посилається на погіршення стану здоров`я. Таким чином, позивач перебуває у скрутному матеріальному становищі і не має можливості в повній мірі виконувати покладених обов`язків щодо сплати аліментів на утримання спільної з відповідачкою дитини.

Частиною 2 ст. 188 СК України встановлено, що батьки можуть бути звільнені від обов`язку утримувати дитину тільки за рішенням суду.

Відповідно до ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Разом з тим, ст. 192 СК України вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів лише за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я платника або одержувача аліментів.

Таким чином, особа, яка одержує аліменти - одержувач аліментів, може звернутися до суду з позовом про збільшення розміру аліментів на дитину, якщо погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров`я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров`я платника аліментів. У свою чергу, особа, яка сплачує аліменти - платник аліментів, вправі звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів на дитину у тих випадках, коли погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров`я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров`я одержувача аліментів. З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст. 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки). Така ж правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 05.02.2014 року при розгляді справи №143цс13.

Як роз`яснено у п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою ВерховноїРади України№789-ХІІвід 27лютого 1991року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Стаття 8Закону України«Про охоронудитинства» передбачає, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Згідно з ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Так, на підтвердження своїх вимог щодо зменшення розміру аліментів, позивач в позові, посилається на те, що на його утриманні перебуває матір, сестра та її діти. При цьому, суду не надано жодного доказу, які б підтверджували вищезазначене.

У Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати касаційного цивільного суду від 15.05.2018 року по справі №234/6207/17, провадження № 61-7802св18 зроблено наступний висновок: «Відповідач не надав суду достатніх доказів важкого матеріального становища. Той факт, що він не працює та на його утриманні перебуває непрацездатна матір не є достатньою підставою для зменшення розміру аліментів, а також не звільняє його від обов`язку утримувати до досягнення повноліття дитину, батьком якої він є. Тому доводи касаційної скарги в частині визначення розміру аліментів не заслуговують на увагу».

Також, суд не приймає до уваги доводи сторони позивача щодо погіршення стану його здоров`я, оскільки матеріали справи не мають доказів які б свідчили про постійний суттєвий розлад здоров`я позивача.

Таким чином, враховуючи вищевикладене та те, що належних доказів в обґрунтування позову не надано, суд не вбачає підстав для задоволення вимог ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів, а тому відмовляє в задоволенні позову у зв?язку з необґрунтованістю та безпідставністю.

Керуючись ст. 188, 192 СК України, ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 130, 141, 258, 263-265 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Слобожанський відділ державної виконавчої служби у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції(м. Одеса) про зменшення розміру аліментів, - відмовити.

Судові витрати залишити за позивачем.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Озерянська Ж.М.