Рішення

від 29.03.2024 по справі 567/1201/22

ОСТРОЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 567/1201/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 березня 2024 року м. Острог

Острозький районний суд Рівненської області у складі:

головуючий суддя - Назарук В.А.

при секретарі - Гічиновська Я.В.

з участю

позивача ОСОБА_1

представника позивача адвоката Нікітюка П.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Захід Агро», Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» про повернення земельної ділянки та скасування рішень державного реєстратора про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся в Острозький районний суд Рівненської області з позовом до ТОВ «Західна агровиробнича компанія», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ТОВ «Захід Агро», в якому просить зобов`язати ТОВ «Західна агровиробнича компанія» повернути йому земельну ділянкуз кадастровимномером 5624287100:06:002:0060,площею 1,1075га,яка знаходитьсяна територіїОстрозької міськоїтериторіальної громадиРівненського районуРівненської області(доліквідації Острозькогорайону знаходиласяна територіїСіянцівської сільськоїради Острозькогорайону Рівненськоїобласті) та скасувати рішення державного реєстратора Костопільського районного управління юстиції Рівненської області Прокопець Я.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер рішення: 23691381 від 15.08.2015; номер запису про інше речове право: 10814348 від 15.08.2015 щодо державної реєстрації права оренди ТОВ «Західна агровиробнича компанія» щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5624287100:06:002:0060, площею 1,1075 га, з одночасним припиненням права оренди ТОВ «Західна агровиробнича компанія» щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5624287100:06:002:0060, площею 1,1075 га.

На обґрунтування позовних вимог зазначає, що йому на праві власності належить земельна ділянка площею 1,1075 га, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом №2189 від 22.10.2010, свідоцтвом про право власності № НОМЕР_1 від 15.04.2014 та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Зазначає, що 15.09.2022 з відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно йому стало відомо, що на належну йому земельну ділянку за ТОВ «Західна агровиробнича компанія» зареєстровано право оренди, при цьому жодних договорів між ним і ТОВ «Західна агровиробнича компанія» чи ТОВ «Захід Агро» не укладалося.

Вказує, що між ним та ТОВ «Західна агровиробнича компанія» наявний спір про право оренди на земельну ділянку, належну йому, оскільки договору оренди щодо передачі земельної ділянки він не підписував, його умов не погоджував та на укладення такого договору нікого не уповноважував.

Посилаючись на те, що ТОВ «Західна агровиробнича компанія» користується земельною ділянкою без відповідної правової підстави, просить повернути її та скасувати рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки, належної йому.

Ухвалою суду від 11.10.2022 позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи проводити в порядку спрощеного провадження з викликом сторін, встановлено строки для подання заяв по суті справи.

Ухвалою суду від 10.11.2022 прийнято заяву ОСОБА_1 про збільшення позовних вимог, витребувано відТОВ "Західнаагровиробнича компанія" оригінал договору оренди землі №б/н від 19.06.2015 між ОСОБА_1 та ТОВ «Захід Агро» та оригінал Додаткової угоди б/н (про заміну сторони та внесення змін до Договору оренди) від 10.10.2018 між ОСОБА_1 , ТОВ «Захід Агро» та ТОВ "Західна агровиробнича компанія" щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5624287100:06:002:0060, витребувано від Управління забезпечення надання адміністративних послуг виконавчого комітету Острозької міської ради Рівненської області належним чином засвідчену копію реєстраційної справи на об`єкт нерухомого майна земельну ділянку з кадастровим номером 5624287100:06:002:0060, у тому числі, які містяться в електронному вигляді в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, шляхом друку таких документів за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Ухвалою від 20.12.2022 залучено до участі у справі в якості співвідповідача ТОВ "Захід Агро". Зазначений відповідач правом подати відзив на позовну заяву не скористався.

Ухвалою суду від 27.04.2023 було призначено у справі судову почеркознавчу експертизу, на вирішення якої поставити питання про те чи виконано підпис від імені ОСОБА_1 у графі "Орендодавець" у додатковій угоді №1 від 10 жовтня 2018 (про заміну сторони та внесення змін до Договору оренди) до договору оренди землі від 19 червня 2015 щодо земельної ділянки із кадастровим номером 5624287100:06:002:0060 ОСОБА_1 чи іншою особою. Цією ж ухвалою було зупинено провадження у справі на час проведення судової почеркознавчої експертизи.

Ухвалою суду від 04.09.2023, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, провадження у справі було поновлено.

В поданому суду відзиві на позовну заяву відповідач ТОВ «Західна агровиробничакомпанія» позов не визнав, зазначаючи про те, на законних підставах користується земельною ділянкою, зважаючи на те, що відсутні рішення судів про визнання зазначеного правочину розірваним, недійсним чи неукладеним і на доведення позовних вимог позивачем не надано висновку експерта про те, що правочини щодо оренди земельної ділянки підписані не ним, зазначаючи, що в його розпорядженні наявний оригінал додаткової угоди до договору оренди землі від 10.10.2018.

Одночасно, зазначає, що позивач за вказаним правочином отримував орендну плату за користування землею, що вказує на те, що цей правочини ним підтверджувався.

В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали в повному об`ємі.

Позивач додатково пояснив, що отримав у власність частку земельної ділянки з кадастровим номером 5624287100:06:002:0060 внаслідок спадкування після смерті своєї баби ОСОБА_2 .

Зазначив, що вказану земельну ділянку в оренду нікому не передавав, договорів оренди з відповідачами ніколи не укладав, кошти за користування земельною ділянкою ніколи не отримував.

Щодо пред`явленого йому в судовому засіданні оригіналу додаткової угоди до договору оренди землі від 10.10.2018 пояснив, що підпис від його імені на ньому йому не належать.

Представники відповідачів повторно в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Про причини неявки суд не повідомили.

Суд, розглянувши справу відповідно до ст.274 ЦПК України, за правилами спрощеного позовного провадження, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Зі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 22.10.2010, свідоцтва про право власності на нерухоме майно та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що для ОСОБА_1 на праві власності належить земельна ділянка площею 1,1075 га, яка розташована на території Сіянцівської сільської ради Острозького району (на даний час Острозька МТГ Рівненського району Рівненської області), як спадкоємця після смерті ОСОБА_2 .

Позивач стверджує, що зазначену земельну ділянку не передав в оренду для ТОВ «Захід Агро» чи для ТОВ «Західна агровиробнича компанія».

З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 15.09.2022 вбачається, що державним реєстратором Костопільського районного управління юстиції Рівненської області Прокопець Я.В. на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 15.08.2015, індексний номер рішення 23691381 (номер запису про інше речове право 10814348 від 15.08.2015) зареєстровано право оренди вищевказаної земельної ділянки за ТОВ «Західна агровиробнича компанія», орендодавцем якої вказано позивача ОСОБА_1 та підставою для реєстрації права оренди такої земельної ділянки зазначено додаткову угоду до договору оренди землі від 10.10.2018.

Згідно з ч.2 ст.792 ЦК України, відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, а згідно з ст.90 ЗК України, власники земельних ділянок мають право передавати їх в оренду.

Частиною першою статті 2 Закону України «Про оренду землі», визначено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

За змістом ст.124ЗК України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян та юридичних осіб здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Згідно з ст.16 Закону України «Про оренду землі», укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку.

Відповідно до ч.1 ст.407ЦК України, право користування чужою земельною ділянкою встановлюється договором між власником земельної ділянки і особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб.

Отже, користуватися чужою земельною ділянкою, яка належить особі на праві приватної власності, можливо на праві оренди, підставою для якої є відповідний договір оренди.

Звертаючись до суду з позовом про повернення земельної ділянки та скасування державної реєстрації за відповідачем її оренди, позивач обґрунтовував позовні вимоги тим, що він не підписував та не укладав додаткової угоди до договору оренди землі з новим орендарем, а тому вважав, що не було його волевиявлення на укладення цього правочину.

За змістом статті 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Згідно із частиною першою статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (ч4 ст.202 ЦК України).

Відповідно до законодавчого визначення, правочином є перш за все вольова дія суб`єктів цивільного права, що характеризує внутрішнє суб`єктивне бажання особи досягти певних цивільно-правових результатів набути, змінити або припинити цивільні права та обов`язки. Здійснення правочину законодавством може пов`язуватися з проведенням певних підготовчих дій учасниками правочину (виготовленням документації, оцінкою майна, інвентаризацією), однак сутністю правочину є його спрямованість, наявність вольової дії, що полягає в згоді сторін взяти на себе певні обов`язки (на відміну, наприклад, від юридичних вчинків, правові наслідки яких наступають у силу закону незалежно від волі їх суб`єктів). У двосторонньому правочині волевиявлення повинно бути взаємним, двостороннім і спрямованим на досягнення певної мети; породжуючи правовий наслідок, правочин це завжди дії незалежних та рівноправних суб`єктів цивільного права.

Частиною третьою статті 203 ЦК України передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

За частиною першою статті 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 207 ЦК України встановлено загальні вимоги до письмової форми правочину. Так, на підставі частини першої цієї статті правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Частиною ж другою цієї статті визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Отже, особисті підписи сторін договору є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми такого договору, наявність таких підписів зазвичай має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.

Відповідно до ч.1 ст.627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч.1 ст.638 ЦК України).

За ч.1 ст.14 Закону України "Про оренду землі", договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Частиною першою статті 15 Закону України «Про оренду землі» визначено, що істотними умовами договору оренди землі є об`єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об`єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об`єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін.

Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 46, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону (частина друга цієї ж статті).

У разі ж якщо сторони такої згоди не досягли, договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини.

Велика Палата Верховного Суду у пунктах 6.216.24 постанови від 26.10.2022 у справі № 227/3760/19-ц зазначає, що «у випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків, то правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою взагалі не набуті, а правовідносини за ним не виникли.

Законодавець за загальним правилом, викладеним у статті 218 ЦК України, не передбачає наслідків у виді недійсності правочину у разі недотримання вимог щодо письмової форми правочину, встановлюючи водночас коло доказів, якими одна із сторін може заперечувати факт вчинення правочину або окремих його частин (письмові докази, засоби аудіо-, відеозапису, інші докази, крім свідчень свідків).

Натомість виконання правочину його учасниками може бути способом волевиявлення до вчинення правочину, відповідно до його суттєвих умов, передбачених законодавством.».

Відповідно до висновку експерта №4049-Е від 24.11.2023 встановлено, що підпис у графі «орендодавець» у додатковій угоді №1 від 10.10.2018 до договору оренди землі від 19.06.2015 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5624287100:06:002:0060 виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою.

Водночас, позивач не заперечував факт укладення між ним та ТОВ «Захід Агро» договору оренди земельної ділянки в 2015 році шляхом заявлення клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи.

Разом з тим, угода між позивачем та ТОВ «Захід Агро», ТОВ «Західна агровиробнича компанія» була зареєстрована в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, за умовами якої право оренди вказаної земельної ділянки зареєстровано за ТОВ «Західна агровиробнича компанія» та сторонами визначено, що договір оренди землі укладено на 7 років.

Водночас, стверджуючи, що додаткова угода між сторонами не укладалась та не підписувалась, позивач повинен доводити не лише те, що він не підписував додатковий договір (як окремий документ), а й не укладав такий договір (тобто тут двосторонні правочини як результат домовленості двох сторін, спрямованої на встановлення певних цивільних прав та обов`язків), відповідно що між сторонами не виникли правові відносини з договору оренди землі, оскільки позивач не виявив своєї волі на укладення такого правочину. Натомість відповідач має доводити виникнення між сторонами правовідносин з договору оренди землі, виконання такого договору сторонами внаслідок досягнення домовленості з приводу користування земельними ділянками орендодавців.

Вказане відповідає правовій позиції Верховного Суду, що висловлена ним у постанові від 01.02.2023 у справі № 530/130/21.

На спростування доводів ОСОБА_1 про те, що додаткову угоду №б/н від 10.10.2018 (про заміну сторони та внесення змін до Договору оренди) до Договору оренди землі від 19.06.2015 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5624287100:06:002:0060, він не укладав, відповідач надав до суду докази визнання позивачем факту укладення договору, зокрема, копію зарплатної відомості №391 від 29.10.2020 про перерахування ОСОБА_1 на рахунок коштів у сумі 3339,79 грн., копію платіжного доручення №9111236716 від 24.12.2021 про перерахування ОСОБА_1 на рахунок коштів у сумі 3339,79 грн. в рахунок орендної плати по договору оренди землі за 2021 рік. Платником у всіх документах вказано ТзОВ «Західна агровиробнича компанія».

В судовому засіданні позивач заперечив отримання зазначених коштів в якості орендної плати.

Вирішуючи спір, суд не погоджується з поясненнями позивача щодо неотримання орендної плати за користування земельною ділянкою від ТОВ «Західна агровиробнича компанія» за 2020-2021 роки, оскільки відповідачем надано докази, які це підтверджують, а саме копію зарплатної відомості №391 від 29.10.2020 про перерахування ОСОБА_1 на рахунок коштів у сумі 3339,79 грн., копію платіжного доручення №9111236716 від 24.12.2021, які не спростовувались належними доказами позивачем.

При цьому, вирішуючи спір, суд бере до уваги, що зазначені відомості містять дані, що орендна плата сплачувалась саме ТОВ «Західна агровиробнича компанія».

Оскільки ОСОБА_1 отримував від нового орендаря ТОВ «Західна агровиробнича компанія» орендну плату, фактично між сторонами виникли та тривалий час існували правові відносини з договору оренди землі.

У зв`язку з цим, суд приходить до висновку про те, що між сторонами укладалась додаткова угода до договору оренди землі, а тому відсутні підстави для повернення земельної ділянки, оскільки такий договір укладено на 7 років.

Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до ч.6 ст.13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

При вирішенні спору суд враховує правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 26.10.2022 у справі № 227/3760/19-ц, що виконання правочину його учасниками може бути способом волевиявлення до вчинення правочину відповідно до його істотних умов, передбачених законодавством.

При цьому, суд виходить і з того, що висновок експерта №4049-Е від 24.11.2023, за яким підпис у графі «орендодавець» у додатковій угоді до договору оренди щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5624287100:06:002:0060 виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою, не є обставиною, що має вирішальне значення для задоволення позовних вимог, оскільки висновок експерта є лише одним із видів доказів, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Керуючись статтями 5, 12, 13, 141, 211, 258, 263-265, 273 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

в и р і ш и в :

в позові ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Захід Агро», Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» про повернення земельної ділянки та скасування рішень державного реєстратора про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5624287100:06:002:0060, площею 1,1075 га, яка знаходиться на території Острозької міської територіальної громади Рівненського району Рівненської області (до ліквідації Острозького району знаходилася на території Сіянцівської сільської ради Острозького району Рівненської області) відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ),

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія" (місцезнаходження: м.Дубно, провул.Центральний, 1 Рівненської області, ЄДРПОУ 41099127),

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Захід Агро» (місцезнаходження: с.Тесів Острозького району Рівненської області, ЄДРПОУ 32843893).

Повний текст рішення складено 03.04.2024.

Суддя Острозького районного судуНазарук В.А.