Рішення

від 22.03.2024 по справі 712/12792/23

СОСНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРКАС

Провадження № 2/712/748/24

Справа № 712/12792/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 березня 2024 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого судді ПИРОЖЕНКО С.А.

при секретарі КАПЛЯ А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за заявою ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Черкасигаз збут» (адреса: м. Черкаси, вул. Громова 142), треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 (адреса: АДРЕСА_1 ) про стягнення коштів та моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувсяз позовомдо відповідачапро стягненнякоштів таморальної шкоди,посилаючись нате,що він та інші співвласники квартири АДРЕСА_2 (треті особи по справі) є споживачами природного газу, який до 01.05.2022 року постачав Відповідач. Особовий рахунок № НОМЕР_1 .

ТОВ «Черкасигаз збут» здійснював діяльність з постачання природного газу на підставі ліцензії, виданої постановою Національної комісії, відповідно до постанови НКРЕКП №838 від 29.06.2017 року.

В зв`язку з тим, що інші співвласники не проживають тривалий час за даною адресою, особовий рахунок відкрито на його ім`я і саме він, своїми власними коштами, здійснював оплату за спожитий природній газ на час виникнення спору.

На підставі Наказу Міністерства енергетики України № 198 від 08.06.2022 р. «Про постачання природного газу побутовим споживачам» з 01.05.2022 року побутовим споживачам, яких на дату прийняття цього наказу внесено до Реєстру споживачів постачальника «останньої надії» на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи, постачання природного газу здійснюється ТОВ «ГК «Нафтогаз України».

Його, як споживача даних послуг, про зміну постачальника не було повідомлено, у зв`язку з чим він здійснив оплату за природний газ Відповідачеві, який на той час вже не здійснював постачання газу, в сумі 750 грн. 76 коп.

Дану обставину він виявив при отриманні квитанції про сплату за спожитий природний газ від іншого постачальника ТОВ «ГК «Нафтогаз України».

30.09.2022 року він звернувся до Відповідача письмово з вимогою повернути кошти за не надані послуги та надав банківські реквізити куди необхідно було перерахувати переплату. Заява проігнорована, коштів він не отримав.

На його повторну заяву до директора ТОВ «Черкасигаз збут» від 11.09.2023 року, тобто через рік, отримав відповідь № К-532/4 від 22.09.2023 року, де Відповідач визнає суму переплати в розмірі 750 грн. 76 коп., проте зазначає, що позбавлений можливості повернути кошти, без зазначення причини.

Вважає, що такими своїми діями відповідачем завдано йому моральну шкоду, яку я оцінюю в розмірі 4000 грн.

Просить стягнути з відповідача на його користь переплату за використання природного газу в сумі 750 грн. 76 коп. та моральну шкоду за невиконання зобов`язання в розмірі 4000 грн., а також витрати на правову допомогу в розмірі 4000 грн.

28 листопада 2023 року ухвалою суду було відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін та призначено судове засідання.

31 січня 2024 року відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву.

06 лютого 2024 року позивачем подано відповідь на відзив на позовну заяву.

Адвокат позивача Хорошун С.А. до судового засідання не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача до судового засідання не з`явився, причини неявки суду не відомі, про розгляд справи був повідомлений належним чином, у поданому до суду відзиві на позовну заяву позовні вимоги не визнав та просив відмовити у їх задоволенні.

У зв`язку з неявкою сторін фіксація технічними засобами відповідно до ч. 2 ст.247 ЦПК України не здійснювалася.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини, які регулюються нормами цивільного законодавства.

В судовомузасіданні встановлено,що позивача ОСОБА_4 та інші співвласники ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , квартири АДРЕСА_2 (треті особи по справі) є споживачами природного газу, який до 01.05.2022 року постачав Відповідач. Особовий рахунок № НОМЕР_1 .

ТОВ «Черкасигаз збут» здійснював діяльність з постачання природного газу на підставі ліцензії, виданої постановою Національної комісії, відповідно до постанови НКРЕКП №838 від 29.06.2017 року.

В зв`язку з тим, що інші співвласники не проживають тривалий час за вказаною адресою, особовий рахунок відкрито на ім`я позивача ОСОБА_4 та саме він здійснював оплату за спожитий природній газ на час виникнення спору.

На підставі Наказу Міністерства енергетики України № 198 від 08.06.2022 р. «Про постачання природного газу побутовим споживачам» з 01.05.2022 року побутовим споживачам, яких на дату прийняття цього наказу внесено до Реєстру споживачів постачальника «останньої надії» на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи, постачання природного газу здійснюється ТОВ «ГК «Нафтогаз України».

Як вбачається з матеріалів справи, позивача про зміну постачальника не було повідомлено, у зв`язку з чим позивач здійснив оплату за природний газ Відповідачеві, який на той час вже не здійснював постачання газу, в сумі 750 грн. 76 коп. Дану обставину позивач виявив при отриманні квитанції про сплату за спожитий природний газ від іншого постачальника ТОВ «ГК «Нафтогаз України».

Позивач зазначив, що сплачена ним сума коштів не була реалізована відповідачем за призначенням.

30.09.2022 року позивач звернувся до Відповідача письмово з вимогою повернути кошти за не надані послуги та надав банківські реквізити куди необхідно було перерахувати переплату. Заява проігнорована, коштів він не отримав. На його повторну заяву до директора ТОВ «Черкасигаз збут» від 11.09.2023 року, тобто через рік, отримав відповідь № К-532/4 від 22.09.2023 року, де Відповідач визнає суму переплати за спожитий природний газ в розмірі 750 грн. 76 коп. проте зазначає, що позбавлений можливості задовольнити заяви споживачів про повернення коштів.

Досліджені судом документи та розрахунки не були спростовані відповідачем, який не був позбавлений можливості підписати зі споживачем акт звірки обсягу фактично наданого обсягу природного газу та наявність переплати.

Згідно зст.1Закону України«Про житлово-комунальніпослуги» споживач житлово-комунальних послуг - індивідуальний або колективний споживач; індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги; житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Відповідно до ч. 1ст. 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.

Відповідно дост. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. За бажанням споживача оплата житлово-комунальних послуг може здійснюватися шляхом внесення авансових платежів згідно з умовами договору про надання відповідних житлово-комунальних послуг. Структура плати виконавцю комунальної послуги визначається згідно з договором про надання відповідної комунальної послуги, укладеним за вимогами цьогоЗакону. Споживач щомісяця (або з іншою періодичністю, визначеною договором) вносить однією сумою плату виконавцю комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу та електричної енергії), у тому числі якщо вона складається з окремих складових, передбачених відповідним договором, укладеним відповідно до цьогоЗакону. При цьому виконавці комунальних послуг забезпечують деталізацію інформації щодо складових плати у рахунках споживачів.

Згідно зст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимогЦивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно дост. 12 Закону України «Про ринок природного газу», постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із нормативно-правовими актами.

На виконання вимог положеньстатті 12 цього Законубуло розроблено та прийнято Типовий договір постачання природного газу побутовим споживачам, який затвердженийпостановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2500.

Згідно з положеннями пункту 2 розділу III Правил постачання природного газу, затвердженихпостановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2496, постачання природного газу побутовому споживачу здійснюється на підставі договору, що укладається між ним та постачальником на умовах типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, затвердженого Регулятором, які є однаковими для всіх побутових споживачів України.

За договором постачання природного газу постачальник зобов`язаний поставити побутовому споживачу природний газ у необхідних для нього об`ємах (обсягах), а побутовий споживач зобов`язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені договором.

Договір постачання природного газу побутовим споживачам укладається з урахуванням статей633,634,641та642 Цивільного кодексу Українишляхом заявочного приєднання побутового споживача до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам за згодою постачальника відповідно до умов Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, затвердженогопостановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року N 2500(далі - Типовий договір), що розміщений на офіційному вебсайті Регулятора та постачальника і не потребує двостороннього підписання письмової форми договору.

Згідно з п. 4.5 розділу IV Типового договору, розрахунки Споживача за цим Договором здійснюються за рахунками та/або квитанціями абонентської книжки Постачальника. Спосіб оплати має бути визначений Споживачем в заяві-приєднанні.

При цьому Споживач не обмежується у праві здійснювати оплату за цим Договором через банківську платіжну систему, шляхом он-лайн переказу, поштового переказу, внесення готівки через касу Постачальника та в інший не заборонений чинним законодавством спосіб.

Відповідно до п. 4.6 розділу IV Типового договору, усі платіжні документи, що виставляються Постачальником Споживачу, мають містити чітку інформацію про суму платежу, порядок та строки оплати, що погоджені Сторонами цього Договору.

Отже, виходячи з зазначених норм Типового договору та правила постачання природного газу вбачається, що ТОВ «Черкасигаз збут» щомісячно надсилало позивачу повідомлення (квитанції) про сплату за рахунком № НОМЕР_1 відкритого на ім`я ОСОБА_4 , який закріплений за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно Правил постачання природного газу, споживач - юридична або фізична особа або фізична особа - підприємець, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб або використання в якості сировини, а не для перепродажу.

Згідно абзацу четвертого п. 24 розділу III Правил постачання природного газу, у разі переплати сума переплати зараховується в рахунок оплати на наступний розрахунковий період або повертається на поточний рахунок споживача на його письмову вимогу протягом п`яти робочих днів після отримання такої вимоги.

У Резолюції Генеральної Асамблеї ООН «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів» від 09 квітня 1985 року № 39/248 наголошено, що споживачі нерідко перебувають у нерівному становищі з точки зору економічних умов, рівня освіти та купівельної спроможності, принципи захисту інтересів споживачів мають, зокрема, за мету сприяти країнам у боротьбі зі шкідливою діловою практикою усіх підприємств на національному та міжнародному рівнях, яка негативно позначається на споживачах.

Будучи монополістами у сфері надання послуг з газопостачання відповідач не повинен зловживати своїми правами, в тому числі, щодо проведення розрахунків зі споживачами.

Суд також зазначає, щостаттею 1212 ЦК Українивизначено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребуваннямайна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Відповідно до ч. 1ст. 1213 ЦК України, набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

Зобов`язання з повернення безпідставно набутого майна виникає відповідно достатті 1212 Цивільного кодексу Україниза умови набуття або збереження особою майна за рахунок іншої особи, а також відсутності достатньої правової підстави для такого набуття (збереження), зокрема у разі, коли відповідні підстави згодом відпали.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином. Такий правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 23.01.2020 у справі № 910/3395/19, від 23.04.2019 у справі № 918/47/18, від 01.04.2019 у справі № 904/2444/18.

Наявність певної правової підстави для набуття особою майна виключає застосування до неї положеньстатті 1212 Цивільного кодексу України, якщо згадана підстава продовжує існувати.

Статтею 7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності»визначено, що діяльність у сфері електроенергетики, на ринку природного газу, централізоване водопостачання та централізоване водовідведення, виробництво теплової енергії, транспортування теплової енергії магістральними і місцевими (розподільними) тепловими мережами, постачання теплової енергії та іншу діяльність, ліцензування якої здійснює Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, відповідно до закону, та здійснення контролю у цих сферах підлягає ліцензуванню.

ТОВ «Черкасигаз збут» здійснює діяльність з постачання природного газу на підставі ліцензії, виданої постановою Національної комісії, відповідно до постанови НКРЕКП № 838 від 29.06.2017.

Наказом Міністерства енергетики України від 08.06.2022 № 198 «Про постачання природного газу побутовим споживачам», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.06.2022 за № 637/37973 (чинній на момент виникнення спірних правовідносин) зобов`язано ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» здійснювати з 01.05.2022 постачання природного газу побутовим споживачам на умовах Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам та базової річної пропозиції.

З урахуванням викладеного вбачається, що ТОВ «Черкасигаз збут» з 01.05.2022 здійснює лише обчислення, тобто математичні розрахунки з наданими числовими значеннями об`єму спожитого газу, а тому сплачені кошти на рахунок відповідача за об`єм, який фактично не поставлений, є такими, що отримані безпідставно.

Стаття 12 ЦПК Українипередбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 81 ЦПК України, передбачено, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд вважає, що грошові кошти в розмірі 750 грн. 76 коп., які утворилися в результаті переплати за надання послуг з газопостачання, є безпідставно набутими, а тому вказана сума має бути повернута відповідачем позивачу. В зв`язку з викладеним, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги позивача в цій частині.

Заперечення відповідача щодо позовних вимог в частині стягнення переплачених коштів, викладені у відзиві на позовну заяву не спростовують наведених позивачем доказів та не впливають на прийняття рішення судом щодо вказаних позовних вимог.

Стосовно позовних вимог про стягнення моральної шкоди суд виходить з наступного.

Згідно зіст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

За змістом ч. 1ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

У пунктах 3, 9постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4(зі змінами та доповненнями) «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» судам роз`яснено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі "Бочаров проти України" (остаточне рішення від 17 червня 2011 року) суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпції щодо фактів.

Оскільки, судом встановлено порушення прав позивача, в частині неповернення відповідачем безпідставно набутих грошових коштів, а тому позивачу було завдано моральну шкоду, яка виразилася у порушенні звичайного способу життя.

З урахуванням вимог розумності та справедливості, враховуючи характер порушення прав позивача та глибину його душевних страждань, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення вимог позивача та стягнути з відповідача в рахунок відшкодування моральної шкоди 500 грн.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно достатті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Позивач при зверненні до суду з цим позовом не сплачував судовий збір, оскільки звільнений від сплати судового збору на підставіп. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», так як являється інвалідом ІІ групи.

Згідно положень п. 1 ч. 2ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

В зв`язку з цим, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1073,60 грн.

В позовній заяві позивач зазначив відомості про понесення витрат на правничу допомогу в сумі 4 000 грн.

Судом встановлено, що позивачу правничу допомогу у вказаній справі надавав адвокат Хорошун Сергій Анатолійович, що підтверджується договором про надання правової допомоги № Ц-04 від 16 листопада 2023 року, укладеним між адвокатом Хорошу С.А. та ОСОБА_4 , Додатковою угодою № Ц-04 від 16 листопада 2023 року, Актом здачі-прийняття наданих послуг № 1 від 20 листопада 2023 року із зазначенням загального розміру витрат на професійну правничу допомогу 4000 грн., квитанцією № 1 на суму 4000 грн. від 17.11.2023 року.

Відповідно до частини першої та другої статті 137ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Зі змісту частини четвертої статті 137ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 137 ЦПК України).

Позивач дійсно отримала правову допомогу, а тому не викликає сумнівів, що позивачем понесені витрати на правничу допомогу у справі.

Але, з урахуванням складності даної справи, обсягу і складності виконаної адвокатом роботи, виходячи з конкретних обставин справи, суд вважає, що зазначена вартість та обсяг виконаної адвокатом роботи у розмірі 4000 грн. є завищеними та належним чином не обґрунтованими, що суперечить принципу пропорційності розподілу судових витрат.

Суд вирішуючи питання про розмір витрат на правову допомогу виходить з того, що заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим. Отже, відшкодовуються лише ті витрати, які мають розумний розмір.

А тому, враховуючи фактичний обсяг наданої правничої допомоги, кількість судових засідань, з врахуванням виконаної адвокатом роботи, керуючись принципами співмірності та розумності судових витрат, критерієм реальності адвокатських витрат, а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, значення справи для сторін, суд прийшов до висновку про часткове задоволення клопотання про стягнення витрат на правничу допомогу та вважає за необхідне зменшити їх розмір та стягнути з відповідача на користь позивача 2 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст.ст. 12,13,259,263-265,268 ЦПК України, ст.ст. 23, 526, 1167, 1212 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задоволити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Черкасигаз збут» (адреса: м. Черкаси, вул. М.Залізняка, 142, код ЄДРПОУ 39672471) на користь ОСОБА_7 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) переплату за використання природного газу в сумі 750 грн. 76 коп., моральну шкоду за невиконання зобов`язання в сумі 500 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 2000 грн., а всього 3250 грн. 76 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Черкасигаз збут» (адреса: м. Черкаси, вул. М.Залізняка, 142, код ЄДРПОУ 39672471) на користь держави судовий збір в сумі 1073 грн. 60 коп.

В рештіпозовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

ГОЛОВУЮЧИЙ: