печерський районний суд міста києва
Справа № 757/12336/24-к
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 березня 2024 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю адвоката ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , слідчого ОСОБА_5 , розглянувши у судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві клопотання ОСОБА_3 в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТ-Нетворк», Товариства з обмеженою відповідальністю «ДИВОТЕК», Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «ФАЙРФЛАЙ» про скасування арешту майна накладеного на підставі ухвали слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 06.02.2024 в рамках кримінального провадження № 42023000000001384,
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_3 в інтересах ТОВ «ДТ-Нетворк», ТОВ «ДИВОТЕК», АТ «ЗНВКІФ «ФАЙРФЛАЙ» звернувся до суду із клопотанням в порядку ст. 174 КПК України, в якому просить скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 06.02.2024 у справі № 463/36/24 (провадження № 1-кс/463/1123/24), в частині накладення арешту на грошові кошти, які знаходяться на банківських рахунках суб`єктів господарської діяльності та грошові кошти, які в подальшому надходитимуть на рахунки ТОВ «ДТ-Нетворк» (код ЄДРПОУ 43470644), ТОВ «ДИВОТЕК» (код ЄДРПОУ 42392602), АТ «ЗНВКІФ «ФАЙРФЛАЙ» (код ЄДРПОУ 43898286).
Мотивуючи подане клопотання про скасування арешту майна, вказує, що арешт було накладено безпідставно, необґрунтовано та з порушенням приписів ст. 170 КПК України, також посилається на те, що накладений арешт грубо порушує право на вільне володіння, користування та розпорядження своїм майном, а також що при накладенні арешту не було враховано відсутність правової підстави для арешту майна, вказує, що грошові кошти на рахунках, не відповідають ознакам визначених ст. 98 КПК України, оскільки не мають матеріального вираження та індивідуальних ознак, а відтак не можуть бути речовими доказами в розумінні статті 98 КПК України. Крім цього, вказує, що не має відношення до розслідуваного кримінального провадження, про підозру у вчиненні будь-якого злочину не оголошено. Застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження є явно неспівмірним з обмеженням товариства права користування та розпорядження майном, негативно впливає на господарську діяльність, платоспроможність і виконання ним взятих на себе договірних зобов`язань.
Вищенаведене у своїй сукупності вказує на безпідставність накладення арешту та обумовлює необхідність його скасування.
У судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 вимоги визначені у клопотанні підтримав, просить відмовити.
Прокурор ОСОБА_4 та слідчий ОСОБА_5 у судовому засіданні щодо задоволення клопотання заперечили, просять відмовити.
Слідчий суддя, заслухавши учасників процесу, вивчивши матеріали провадження за клопотанням, приходить до наступного висновку.
Офісом Генерального прокурора здійснюється процесуальне керівництво, а слідчими першого та другого відділів Управління з досудового розслідування кримінальних правопорушень у сфері службової діяльності Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань досудове розслідування, у кримінальному провадженні № 42023000000001384 від 23.08.2023 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 111, ч. 2 ст. 203-2, ч. 2 ст. 209, ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 365-3 КК України.
Так, ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 06.02.2024 у справі № 463/36/24 (провадження № 1-кс/463/1123/24), накладено арешт на грошові кошти, які знаходяться на банківських рахунках суб`єктів господарської діяльності та грошові кошти, які в подальшому надходитимуть на рахунки ТОВ «ДТ-Нетворк» (код ЄДРПОУ 43470644), ТОВ «ДИВОТЕК» (код ЄДРПОУ 42392602), АТ «ЗНВКІФ «ФАЙРФЛАЙ» (код ЄДРПОУ 43898286).
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Виходячи із аналізу викладеного, вказана норма пов`язує право слідчого судді на скасування арешту майна, із можливістю надання учасникам процесу, доказів та відомостей, які вказуватимуть, що арешт накладено необґрунтовано або в його застосуванні відпала потреба та доведеності перед слідчим суддею їх законності та переконливості.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя, згідно вимог ст. 94, ст. 132, ст. 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатніх доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту для третіх осіб, а також розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Із мотивувальної частини ухвали слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 06.02.2024 вбачається, що підставами накладення арешту на грошові кошти є забезпечення збереження речових доказів у кримінальному провадження.
Аналізуючи положення кримінально процесуального законодавства з приводу накладення арешту на майно особи, обов`язковою передумовою, яка обґрунтовує необхідність застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, є наявність достатніх доказів, що вказують на вчинення злочину, наявність обґрунтованої підозри, підставу для арешту майна; наслідки арешту для третіх осіб, а також розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, що визначено положенням ч. 2 ст. 173 КПК України. При цьому обов`язок доведення існування зазначеної умови КПК України покладається на орган досудового розслідування.
При цьому, частиною 10 ст. 170 КПК України визначено, що арешт може бути накладено в тому числі на гроші у безготівковій формі, які знаходяться на банківських рахунках.
Європейський суд з прав людини наголошує на тому, що слід врахувати необхідність забезпечення справедливого балансу між конкуруючими інтересами відповідної особи і суспільства в цілому. Необхідно зважати й на те, що цілі, згадані в цьому положенні можуть мати певне значення при визначені того, чи забезпечено баланс між вимогами відповідних суспільних інтересів і основоположним правом заявника на власність. В обох контекстах держава користується певним полем розсуду при визначені заходів, які необхідно вжити для забезпечення дотримання Конвенції. Рішення «Sargsyan v. Azerbaijan», n.220.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».
Нормою ст. 41 Конституції України встановлюється непорушність права особи на володіння, користування і розпорядження своєю власністю.
Відповідно до положень ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
В кримінальному провадженні підозра службовим чи посадовим особам ТОВ «ДТ-Нетворк» (код ЄДРПОУ 43470644), ТОВ «ДИВОТЕК» (код ЄДРПОУ 42392602), АТ «ЗНВКІФ «ФАЙРФЛАЙ» (код ЄДРПОУ 43898286) не пред`являлась.
Враховуючи вказане, підстав вважати, що існує правова підстава для арешту рахунків заявника спростовується, а також ту обставину, що однією з засад кримінального провадження є принцип змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом, тоді як орган досудового розслідування не представив слідчому судді належних доказів для безспірного висновку щодо необхідності продовження дії даного заходу забезпечення кримінального провадження, та принципу диспозитивності кримінального провадження, відповідно до якого сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом, а слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність в кримінальному провадженні даних, які б виправдовували подальше втручання держави у право на мирне володіння заявника належним йому майном, у зв`язку з чим вважає за доцільне скасувати арешт майна, не вбачаючи підстав для подальшого обмеження прав власності.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 170-175, 309, 392, 532, 535 КПК України, -
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання ОСОБА_3 в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТ-Нетворк», Товариства з обмеженою відповідальністю «ДИВОТЕК», Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «ФАЙРФЛАЙ» про скасування арешту майна накладеного на підставі ухвали слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 06.02.2024 в рамках кримінального провадження № 42023000000001384 - задовольнити.
Скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 06.02.2024 у справі № 463/36/24 (провадження № 1-кс/463/1123/24), в частині накладення арешту на грошові кошти, які знаходяться на банківських рахунках суб`єктів господарської діяльності та грошові кошти, які в подальшому надходитимуть на рахунки ТОВ «ДТ-Нетворк» (код ЄДРПОУ 43470644), ТОВ «ДИВОТЕК» (код ЄДРПОУ 42392602), АТ «ЗНВКІФ «ФАЙРФЛАЙ» (код ЄДРПОУ 43898286).
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1
Суд | Печерський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 25.03.2024 |
Оприлюднено | 04.04.2024 |
Номер документу | 118093754 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про скасування арешту майна |
Кримінальне
Печерський районний суд міста Києва
Вовк С. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні