Ухвала

від 03.04.2024 по справі 759/6459/24

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

пр. № 2-о/759/419/24

ун. № 759/6459/24

03 квітня 2024 року суддя Святошинського районного суду м. Києва Ключник А.С., розглянувши матеріали цивільної справи за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Святошинська районна в м. Києві державна адміністрація; Комунальне підприємство КМР «Київське міське бюро технічної інвентаризації»; ОСОБА_2 ; ОСОБА_3 ; ЖБК «Домобудівельник» про встановлення факту належності правовстановлюючого документу,

ВСТАНОВИВ:

Заявник - ОСОБА_1 звернулася до Святошинського районного суду м. Києва із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документу.

Розглянувши матеріали заяви, суд дійшов до висновку про відмову у відкритті провадження, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

У відповідності до п. 6) ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення фактів: належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

За нормою ч. 2 ст. 315 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного суду України за № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» роз`яснено, що суд вправі розглядати справи про встановлення факту, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки. Тобто, від встановлення такого факту залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян та встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Як роз`яснено у пункті 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року за №7 «Про судову практику у справах про спадкування» справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.

В порядку окремого провадження розглядаються справи за заявою фізичних осіб про встановлення фактів, якщо встановлення фактів не пов`язується з наступним вирішенням спору про право, і чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення.

Спір щодо спадкового майна, у тому числі і встановлення факту належності правовстановлюючого документу, підлягає вирішенню у порядку позовного провадження, оскільки встановлення цього факту пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

З аналізу вказаних правових норм можна дійти висновку, що юридичний факт, по своїй суті, це передумова правовідносин, встановлення якого може бути предметом розгляду суду в порядку окремого провадження лише за умови, що він має юридичний характер, тобто відповідно до закону викликає юридичні наслідки такі як - виникнення, зміну або припинення особистих чи майнових прав громадян або організацій, в іншому ж випадку, тобто у разі наявності в заяві будь-яких вказівок на породження спору, такі заяви розглядаються в порядку позовного провадження.

З урахуванням того, що встановлення факту належності правовстановлюючого документу, необхідно заявнику для отримання свідоцтва про право на спадщину, тобто з метою реалізації своїх спадкових прав, суд приходить до висновку, що між сторонами існує спір про право щодо спадкового майна, а тому у відкритті провадження за заявою необхідно відмовити, роз`яснивши заявнику його право на звернення з позовом до суду на загальних підставах.

Відповідно до ч. 4 ст. 315 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи - залишає заяву без розгляду.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19, 260, 315, 352, 353, 354, 355 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Святошинська районна в м. Києві державна адміністрація; Комунальне підприємство КМР «Київське міське бюро технічної інвентаризації»; ОСОБА_2 ; ОСОБА_3 ; ЖБК «Домобудівельник» про встановлення факту належності правовстановлюючого документу.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на її апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: Ключник А.С.