Ухвала

від 14.03.2024 по справі 760/5888/24

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №760/5888/24

2/760/6791/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 березня 2024 року суддя Солом`янського районного суду м. Києва Букіна О.М., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Совки-Інвест» про визнання майнових прав, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду з даним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Совки-Інвест» про визнання майнових прав.

При вирішенні питання про прийняття до провадження справи, з`ясовано, що позовна заява не відповідає вимогам ст. 177 ЦПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Звертаючись до суду із позовною заявою позивач подала клопотання про звільнення її від сплати судового збору із посиланням на ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів».

Окрім цього, позивач посилалася на правові висновки Верховного суду викладені у постановах від 07.10.2020 у справі № 755/3509/18 (провадження № 61-17721св19) та від 28.04.2021 у справі № 752/15913/19 (провадження № 61-846св20).

Відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів», споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав.

Під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де подібними (тотожними, аналогічними, схожими) є предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (постанови Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 910/5394/15-г, від 19 червня 2018 року у справі № 922/2383/16, від 12 грудня 2018 року у справі № 2-3007/11, від 16 січня 2019 року у справі № 757/31606/15-ц, від 19 травня 2020 року у справі № 910/719/19, від 26 травня 2021 року у справі № 910/8358/19).

Подібність правовідносин означає тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин).

Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності визначається обставинами кожної конкретної справи (висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 27 березня 2018 року у справі № 910/17999/16, від 25 квітня 2018 року у справі № 910/24257/16).

У справах № 755/3509/18 та 752/15913/19 на правові позиції яких посилається позивач, між сторонами виник спір щодо невиконання відповідачем умов договору купівлі-продажу майнових прав.

При цьому, у даній справі правовідносини які склалися між сторонами випливають із попереднього договору купівлі-продажу нерухомого майна (квартири).

Правова природа договору купівлі-продажу майнових прав та попереднього договору купівлі продажу нерухомого майна (квартири) є різною, оскільки відповідно до договору купівлі-продажу майнових прав одна сторона зобов`язується у майбутньому передати іншій стороні майнові права на певний об`єкт.

Верховний суд у постанові від 28.04.2021 у справі № 752/15913/19 дійшов висновку, що до спірних правовідносин не підлягає застосуванню Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки договори купівлі-продажу майнових права передбачають у подальшому набуття їх покупцями права власності на квартири, що мали бути здані в експлуатацію у першому кварталі 2015 року, а отже, на такі правовідносини поширюється дія вказаного закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 635 ЦК України, попереднім є договір, сторони якого зобов`язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором.

Тобто, уклавши попередній договір продавець не зобов`язувався у майбутньому передати у власність покупця квартиру, а лише був зобов`язаний у визначений попереднім договором строк укласти основний договір.

Наведене свідчить про те, що правовідносини у даній справі та у справах № 755/3509/18 та 752/15913/19 не є подібними, а тому правові висновки висловлені Верховним Судом у цих справах не підлягають застосуванню під час розгляду даної справи.

Інших підстав для звільнення від сплати судового збору позивачем у позові не наведено.

Таким чином, клопотання позивача про звільнення її від сплати судового збору за наведених вище обставин не підлягає задоволенню з огляду його на його необґрунтованість, а тому позивачу необхідно сплатити судовий збір у встановленому законом розміру або звернутися до суду із клопотанням про звільнення його від сплати судового збору із обґрунтуванням існування підстав для такого звільнення.

Частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Станом на 01.01.2024 прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3 028,00 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою справляється судовий збір у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Позивачем заявлено ціну позову у розмірі 173 600,00 грн., а тому остання має сплатити судовий збір у розмірі 173 600,00 грн.

Сплата судового збору має бути здійснена за наступними реквізитами: Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Соломян.р-н/22030101; Код отримувача (код ЄДРПОУ) : 37993783; Номер рахунку (IBAN): UA388999980313181206000026010; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Код класифікації доходів бюджету: 22030101; Призначення платежу: *;101;

---

(ІПН, ЄДРПОУ); судовий збір за позовом

---

, Солом`янський районний суду м. Києві.

Відповідно до ч. 1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

При таких обставинах, керуючись Законом України «Про судовий збір», Законом України «Про захист прав споживачів», ст.ст. 177, 185 ЦПК України, суддя,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання позивача ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Совки-Інвест» про визнання майнових прав - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня отримання копії ухвали, шляхом подання до суду оригіналу квитанції про сплату судового збору або документів, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.М. Букіна