Постанова

від 14.12.2023 по справі 388/188/23

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 грудня 2023 року м. Кропивницький

справа № 388/188/23

провадження № 22-ц/4809/970/23

Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: Карпенка О. Л. (головуючий, суддя-доповідач), Мурашка С. І., Чельник О. І.,

за участю секретаря судового засідання Савченко Н. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Долинська міська рада,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Долинської міської ради на рішення Долинського районного суду Кіровоградської області (суддя Степанов С. В.) від 17.05.2023,

ВСТАНОВИВ:

1.Короткий зміст позовних вимог

У січні 2023 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Долинської міської ради вимагаючи визнати за ним право на земельну частку (пай) площею 5,4 га в умовних кадастрових гектарах, що знаходиться в адміністративних межах Долинської територіальної громади Долинської міської ради Кропивницького району Кіровоградської області, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Свою вимогу позивач обгрунтував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батьком ОСОБА_2 у зв`язку із чим відкрилася спадщина, до складу якої входить право на земельну частку (пай) у землях колишнього КСП імені Калініна с. Лаврівка, Долинського району Кіровоградської області, що підтверджено сертифікатом КР № 0143618, зареєстрованим у Книзі реєстрації сертифікатів на земельну частку (пай) 16.06.2000 за № 61. Спадкодавець заповіту не лишив, інших спадкоємців, крім позивача, які прийняли спадщину після смерті ОСОБА_2 , немає.

Після смерті батька позивач проживав в дитячому будинку, як дитина сирота та в силу свого віку не мав можливості подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. До того ж йому не було відомо про наявність спадкового майна.

Проте він вважає, що відповідно до ст. 529 та ст. 549 ЦК України прийняв спадщину, яка відкрилася після смерті ОСОБА_2 . З моменту відкриття спадщина належить йому.

17.10.2014 державний нотаріус Долинської державної нотаріальної контори Кіровоградської області відмовив позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку із відсутністю правовстановлюючого документа на земельну частку (пай).

Відповідно до Книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі батьку позивача на території Долинського району Кіровоградської області державні акти на право приватної власності на землю не видавались (а. с. 1 - 5).

2.Короткий зміст рішення суду

Рішенням Долинського районного суду Кіровоградської області від 17.05.2023 позов ОСОБА_1 до Долинської міської ради задоволено. Суд визнав за ОСОБА_1 право на земельну частку (пай) площею 5,4 га в умовних кадастрових гектарах, що знаходиться в адміністративних межах Долинської територіальної громади - Долинської міської ради Кропивницького району Кіровоградської області, у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Суд встановив, що за життя ОСОБА_2 , члену КСП ім.. Калініна, належало право на земельну частку (пай).

Після його смерті ОСОБА_2 спадщину прийняв його син, позивач по справі, але нотаріус відмовив йому у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом через відсутність оригіналу правовстановлюючого документа на спадкове майно. З огляду на це, суд визнав вимогу позивача обґрунтованою й задовольнив її (а. с. 41 - 46).

Додатковим рішенням Долинського районного суду Кіровоградської області від 14.07.2023 суд стягнув з відповідача Долинської міської ради на користь позивача ОСОБА_1 компенсацію за сплачений за подання до суду позовної заяви судовий збір у розмірі 1073,60 грн (а. с. 76 - 78).

3.Короткий зміст вимог і доводів апеляційної скарги

Відповідач Долинська міська рада подала до суду апеляційну скаргу в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Долинського районного суду Кіровоградської області від 17.05.2023 у справі № 388/188/23 та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до Долинської міської ради про визнання права на земельну часту (пай) в порядку спадкування.

Доводи апеляційної скарги полягають у тому, що, на думку апелянта, суд першої інстанції ухвалив рішення з порушенням норм матеріального права. Так у справі відсутні докази прийняття позивачем спадщини, або ж продовження йому такого строку судом. Як настілок, суд неправильно застосував норми ЦК УРСР, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин (а. с. 51 - 53).

4.Відзив на подану відповідачем апеляційну скаргу від позивача та його представника до суду апеляційної інстанції не надійшов.

5.Короткий зміст пояснень учасників справи, висловлених у судовому засіданні в суді апеляційної інстанції

Представник апелянта адвокат Сааді Р. М. у призначений час до суду апеляційної інстанції не з`явився, подав письмове клопотання про розгляд справи за його відсутності (а. с. 151 - 152).

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Проценко О. М. у судовому засіданні 18.10.2023 заперечила проти апеляційної скарги. На її думку, вимоги апелянта є безпідставними, натомість оскаржуване рішення суду першої інстанції - законне та обґрунтоване. Після закінчення оголошеної у судовому засіданні перерви позивач та його представник у судове засідання не з`явилися. Про розгляд справи 14.12.2023 о 14:00 позивач ОСОБА_1 був належним чином повідомлений, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення йому поштового відправлення № 0600063271508, з якого вбачається, що судову повістку - повідомлення йому вручено особисто 28.11.2023 (а.с. 141).

Крім того, ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 12.12.2023 задоволено клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Проценко О. М. про її участь у судовому засіданні 14.12.2023 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використання власних технічних засобів (а. с. 147 - 148), копію ухвали доставлено заявнику за вказаною ним електронною адресою 13.12.2023 о 16:42:16 (а. с. 150). Однак у призначений для судового засідання час представник позивача на відеозв`язок із судом не вийшла. Згідно з ч. 2 ст. 212 ЦПК України ризики технічної неможливості участі в відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.

Згідно з ч. 2 ст. 372 ЦПК України, неявка учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

6.Суд першої інстанції встановив такі неоспорювані обставини:

Згідно з копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 24.05.1989, батьком ОСОБА_1 , позивача по справі, записаний ОСОБА_2 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 42 років помер ОСОБА_2 .

Згідно з письмовою інформацією, наданою відділом № 2 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області у листах від 11.01.2023 № 44/290-23 та від 19.01.2023 № 100/290-23, а також згідно з витягом з додатка до Книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай), що видаються Долинською районною державною адміністрацією Кіровоградської області, зареєстровано видачу ОСОБА_2 сертифікат серії КР № 0143618 на право на земельну частку (пай) у землях КСП ім. Калініна, порядковий номер запису 61 від 16.06.2000. Середній розмір земельної частки (паю) по КСП ім. Калініна на території Лаврівсьої сільської ради Долинського району Кіровоградської області становить 5.4 умовних кадастрових гектарів (а. с. 12, 13, 17).

Згідно з копією довідки Лаврівської сільської ради Долинського району Кіровоградської області № 76/02-33 від 09.10.2014 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , до дня смерті, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживав і був зареєстрований в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 . Разом з ним до дня смерті проживали і були зареєстровані сини: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Від імені померлого ОСОБА_2 заповіт не складався і не посвідчувався (а. с. 32).

У Долинській державній нотаріальній конторі заведена спадкова справа № 116/2014 щодо майна померлого ОСОБА_2 на підставі заяви про прийняття спадщини сина померлого - ОСОБА_1 . Заяв про прийняття спадщини від інших осіб не надходило. Свідоцтво про право на спадщину не видавалося (а.с. 31).

Постановою державного нотаріуса Долинської державної нотаріальної контори Величко В. О. від 17.10.2014 ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті його батька - ОСОБА_2 через не наданням правовстановлюючого документа на земельну ділянку (а. с. 10).

Відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 01.07.2020 ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_4 , помер ІНФОРМАЦІЯ_6 у смт Устинівка Кропивницького район Кіровоградської області (а. с. 33).

7.Апеляційний суд додатково встановив такі обставини:

Згідно з інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру від 06.11.2023 у реєстрові відсутня інформація про спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину щодо майна ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_6 (а. с. 129).

8.Позиція апеляційного суду щодо апеляційної скарги

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до частин 1, 2, 4 та 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Переглянувши справу, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції не повною мірою відповідає зазначеним нормам закону, а томувимоги апеляційної скарги підлягають задоволенню частково, а рішення суду - зміні.

9.Мотиви ухваленого апеляційним судом рішення

9.1.Норми права та акти законодавства, які підлягають застосуванню

Суд першої інстанції правильно визначив характер спірних правовідносин та визначив, що вони регулюються нормами ЦК УРСР, чинного на час їх виникнення.

Згідно з ст. 524 ЦК УРСР спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом.

Часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця (ст. 525 ЦК УРСР).

Спадкоємцями можуть бути особи, що були живими на момент смерті спадкодавця, а також діти померлого, зачаті при його житті і народженні після його смерті (ст. 527 ЦК УРСР).

При спадкуванні за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частинах, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті (ст. 529 ЦК УРСР).

Згідно приписів ст. 548 цього ж Кодексу для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 Кодексу визнається, що спадкоємець прийняв спадщину:

1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном;

2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Згідно з абз. 1 п. 113 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 18.06.1994 № 18/5, чинного на час відкриття спадщини, свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям, що прийняли спадщину, тобто тим, які фактично вступили в управління або володіння спадковим майном чи подали заяву в державну нотаріальну контору про прийняття спадщини (ст. 549 Цивільного кодексу (1540-06). Доказом вступу в управління чи володіння спадковим майном можуть бути, зокрема, довідка виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів чи відповідної місцевої державної адміністрації про те, що спадкоємець безпосередньо перед смертю спадкодавця проживав разом з ним.

9.2. Оцінка аргументів учасників справи та висновків суду першої інстанції

Апелянт оскаржує рішення суду першої інстанції з тих підстав, що, на його думку, суд безпідставно задовольнив позов з огляду на відсутність у справі доказів прийняття позивачем спадщини в один зі способів, передбачених ст. 549 ЦК УРСР, або ж продовження позивачу строку для прийняття спадщини судом.

При цьому, як вбачається з мотивувальної частини апеляційної скарги, апелянт погоджується, що доказами фактичного вступу спадкоємця в управління або володіння спадковим майном є ті засоби, які вказані у п. 113 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 18.06.1994 № 18/5.

Зі змісту ст. 548 ЦК України вбачається, що прийняття спадщини - це акт волевиявлення спадкоємця на набуття прав та обов`язків спадкодавця.

Способи прийняття спадщини визначені ст. 549 ЦК УРСР.

Обґрунтовуючи позов, ОСОБА_1 послався на положення п. 1 ч. 1 ст. 549 ЦК УРСР яким презюмується прийняття спадкоємцем спадщини, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.

У матеріалах цивільної справи, на аркуші 32, міститься нотаріально посвідчена копія довідки, виданої виконавчим комітетом Лаврівської сільської ради Долинського району Кіровоградської області від 09.10.2014 № 76/02-33, згідно з якою ОСОБА_2 з 19.10.1989 до дня своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 був зареєстрований і проживав у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 . Разом із ним до дня його смерті були зареєстровані і проживали його сини: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Заповіт від імені ОСОБА_2 у виконкомі Лаврівської сільської ради не складався і не посвідчувався.

Вказаний доказ відповідає вимогам належності, допустимості, достовірності та достатності, передбаченим ст. ст. 77 - 80 ЦПК України.

З огляду на зміст п. 1 ч. 1 ст. 549 ЦК УРСР та п. 113 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 18.06.1994 № 18/5, вказаний доказ підтверджує факт прийняття ОСОБА_1 спадщини, яка відкрилася внаслідок смерті його батька ОСОБА_2 з яким вони проживали разом безпосередньо перед смертю останнього.

Наявність цього доказу у справі спростовує аргумент апеляційної скарги про недоведеність факту прийняття позивачем спадщини, яка відкрилася внаслідок смерті його батька, у спосіб, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 549 ЦК УРСР, а також про те, що оскаржуване рішення суду ґрунтується на припущенні про прийняття спадщини.

Крім того, з копій наявних у матеріалах цивільної справи свідоцтва про народження ОСОБА_1 (а. с. 9), паспорта громадянина України ОСОБА_1 (а. с. 7) вбачається, що він народився ІНФОРМАЦІЯ_5 , а тому на час смерті його батька ОСОБА_2 , яка настала ІНФОРМАЦІЯ_1 , позивачу виповнилося 13 років, тобто він був неповнолітнім

Згідно з ст. 17 ЦК УРСР місцем проживання неповнолітніх, що не досягли п`ятнадцяти років, або громадян, які перебувають під опікою, визнається місце проживання їх батьків (усиновителів) або опікунів.

Таким чином, на час виникнення спірних правовідносин Кодекс визначав місце проживання дітей віком до п`ятнадцяти років разом з їх батьками.

Іншого відповідач не довів.

Згідно з ст. 9 ЦК УРСР здатність мати цивільні права і обов`язки (цивільна правоздатність) визнається в однаковій мірі за всіма громадянами Української РСР та інших союзних республік. Правоздатність громадянина виникає в момент його народження і припиняється з смертю.

Зміст правоздатності громадян розкрито у ст. 10 ЦК УРСР, зокрема, за громадянами визнається право відповідно до закону мати майно в особистій власності, право користування жилими приміщеннями та іншим майном, успадковувати і заповідати майно.

За змістом ст. 11 цього Кодексу дієздатність громадян - здатність своїми діями набувати цивільних прав і створювати для себе цивільні обов`язки (цивільна дієздатність) виникає у повному обсязі з настанням повноліття, тобто після досягнення вісімнадцятирічного віку.

Дієздатність громадян, які не досягли повноліття обмежується законом. Зокрема, ст. 14 ЦК УРСР передбачалося, що за неповнолітніх, які не досягли п`ятнадцяти років, угоди укладають від їх імені батьки (усиновителі) або опікун. Вони вправі учиняти лише дрібні побутові угоди. Права неповнолітніх віком до п`ятнадцяти років по внесенню вкладів у кредитні установи і по розпорядженню внесеними ними вкладами визначаються законодавством Союзу РСР.

Аналіз цих норм права дає підстави для висновку про обмеження цивільної дієздатності неповнолітній, які не досягли п`ятнадцяти років, лише в частині укладення угод, але не в частині спадкування, набуття, володіння та користування майном.

Оскільки до смерті ОСОБА_2 позивач (спадкоємець першої черги за законом згідно з ст. 529 ЦК УРСР) проживав разом зі спадкодавцем, то він фактично прийняв спадщину.

Даних про подання позивачем заяви про відмову від спадщини немає.

Посилання апелянта на відсутність доказів продовження судом передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 549 ЦК УРСР строку для прийняття спадщини позивачем не заслуговує на увагу з огляду на те, що позивач прийняв спадщину в інший спосіб, передбачений Кодексом.

Суд апеляційної інстанції погоджується з правильністю висновку суду першої інстанції щодо доведеності факту прийняття позивачем спадщини, яка відкрилася після смерті його батька.

Встановивши факт смерті спадкодавця ОСОБА_2 , час і місце відкриття спадщини, відсутність заповіту спадкодавця, належність до складу спадкового майна права на земельну частку (пай) площею 5,4 умовних кадастрових гектарів, яка перебувала у колективній власності КСП ім. Калініна в адміністративних межах Долинської територіальної громади Кропивницького району Кіровоградської області, належність позивача ОСОБА_1 до числа спадкоємців першої черги за законом, прийняття ним спадщини, наявність постанови нотаріуса про відмову у видачі ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку через відсутність правовстановлюючого документа, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що право позивача підлягає захисту шляхом визнання за ним такого права.

Проте, колегія суддів не погоджується з рішенням місцевого суду щодо визнання за позивачем права на земельну частку (пай) в цілому.

Згідно зі згаданою довідкою виконавчого комітета Лаврівської сільської ради Долинського району Кіровоградської області від 09.10.2014 № 76/02-33 на час смерті ОСОБА_2 з ним проживав і був зареєстрований не лише позивач ОСОБА_1 , а й інший неповнолітній син спадкодавця - ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_4 .

З огляду на цю об ставнику, колегія суддів вважає встановленим той факт, що після смерті ОСОБА_2 спадщину прийняли два його спадкоємці першої черги за законом - ОСОБА_1 і ОСОБА_3 , чиї частки, згідно зі ст. 529 ЦК УРСР, є рівними.

Підстав вважати, що ОСОБА_3 не прийняв спадщину, а його частка за правилом ст. 554 ЦК УРСР перейшла до позивача немає.

Отже, в порядку спадкування смерті ОСОБА_2 позивачу належить право на частку спадщини, а не вся спадщина, як помилково вважав суд першої інстанції.

Суду першої інстанції був наданий доказ того, що спадщину, яка відкрилася після смерті ОСОБА_2 , окрім позивача, прийняв інший спадкоємець - ОСОБА_3 , але суд цій обставині не дав оцінку, тому його висновок про повне задоволення позову, не відповідає обставинам справи та нормі ст. 529 ЦК УРСР.

Вимогу про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування після смерті свого брата ОСОБА_3 позивач не пред`явив.

Враховуючи, що ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , що було встановлено судом першої інстанції, спадкова справа після його смерті не заведена, спадкоємці відсутні, колегія суддів апеляційного суду вважає, що позивач правильно пред`явив свій позов до єдиного відповідача - орану місцевого самоврядування - Долинської міської ради, бо інших учасників у спірних правовідносинах немає.

В апеляційній скарзі, яку подав відповідач, відсутні доводи про те, що суд не врахував право на спадщину ОСОБА_3 та неправильно визначив обсяг спадкових прав позивача. А втім, колегія суддів апеляційного суду встановила неправильне застосування місцевим судом норми ст. 529 ЦК України, що є ключовою у визначенні обсягу права позивача на спадщину, за захистом якого він звернувся до суду, тому, відповідно до ч. 4 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги.

За таких обставин та відповідно о ст. 374, 376 ЦПК України колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що оскаржуване рішення суду першої інстанції належить змінити, задовольнивши вимоги позивача частково та визнавши за ним право частку земельної частки (паю) в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 .

10.Загальний висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Доводи апеляційної скарги про недоведеність акту прийняття спадщини позивачем не знайшло свого підтвердження, але під час апеляційного перегляду справи суд апеляційної інстанції встановив, що місцевий суд неправильно застосував норму матеріального права, про що вказано вище за текстом, а тому оскаржуване рішення не повною мірою відповідає вимогам законності, обґрунтованості та справедливості. Отже, вимоги апеляційної скарги підлягають задоволенню частково.

11.Про судові витрати

Одним із принципів цивільного судочинства, закріплених у п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України, є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та судових витрат, пов`язаних з розглядом справи.

У справі, яка переглядається в апеляційному порядку, сторони заявили лише про судовий збір, а саме: відповідно до положень Закону України «Про судовий збір» позивач сплатив за подання до суду першої інстанції позовної заяви судовий збір в сумі 1073,60 грн (а.с. 76), а відповідач сплатив за подання до суду апеляційної скарги - 1610,40 грн (а. с. 91).

За правилами ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

У зв`язку зі зміною апеляційним судом рішення суду першої інстанції та задоволення вимоги позивача наполовину, позивач має право на компенсацію за сплачений судовий збір пропорційно розміру задоволеної вимоги, тобто 536,80 грн (1073,6 х 50% = 536,8), а відповідач - 805,20 грн (1610,40 х 50% = 805,2).

Згідно з ч. 10 ст. 141 ЦПК України при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.

Отже, з позивача на користь відповідача підлягає стягненню різниця - 268,40 грн (805,2 - 536,8 = 268,4). При цьому сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судового збору.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 382 - 384ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Вимоги апеляційної скарги Долинської міської ради задовольнити частково.

Рішення Долинського районного суду Кіровоградської області від 17.05.2023 року змінити.

Позовну вимогу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право на частку земельної частки (паю) площею 5,4 умовних кадастрових гектарів, яка перебуває у колективній власності КСП ім. Калініна (в адміністративних межах Долинської територіальної громади Кропивницького району Кіровоградської області) без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості).

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Долинської міської ради (код юридичної особи у ЄДР 0405522) 268,40 грн за сплачений судовий збір.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст цієї постанови складено 02.04.2024.

Головуючий О. Л. Карпенко

Судді: С. І. Мурашко

О. І. Чельник