Рішення

від 28.03.2024 по справі 475/1413/23

ДОМАНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Доманівський районний суд Миколаївської області

вул. Центральна, 35 м. смт. Доманівка Вознесенський район Миколаївська область Україна 56400

e-mail: inbox@dm.mk.court.gov.ua

Справа № 475/1413/23

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

28.03.2024смт. Доманівка

Доманівський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючої- судді: Єгорової Н.І..,

при секретареві : Маковецькій Л.А.,

за участю позивача: ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт.Доманівка, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до об`єднаної територіальної громади в особі Доманівської селищної ради, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання права на майнові права засновника в порядку спадкування за законом,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до об`єднаної територіальної громади в особі Доманівської селищної ради, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання права на майнові права засновника в порядку спадкування за законом, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_6 .

Після смерті ОСОБА_6 залишилось спадкове майно, до складу якого входить фермерське господарство " ОСОБА_6 ", ідентифікаційний код НОМЕР_1 , місцезнаходження: с. Широкі Криниці, Вознесенський район, Миколаївської області, яке належало покійному згідно довідки АБ 059048 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

В процесі оформлення спадщини, виявилось не можливим оформити в нотаріальному порядку вищевказане спадкове майно.

Приватним нотаріусом Лацановською С.М. Вознесенського нотаріального округу Миколаївської області, позивачеві надано постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 22.12.2023р. № 248/02-31, мотивовану тим, що за відсутності у Статуті селянського (фермерського) господарства відомостей про частки у статутному фонді, нотаріус не може видати свідоцтво про право на спадщину.

Документи на цілісний майновий комплекс селянського (фермерського) господарства власником при житті не виготовлялися з огляду на відсутність такої вимоги у законі, який був чинним на момент створення господарства, а тому надати їх нотаріусу для видачі свідоцтва про право на спадщину не можливо.

Позивач, як спадкоємець першої черги, який прийняв спадщину шляхом подачі заяви про прийняття спадщини за законом бажає продовжити діяльність ФГ «Завтонов В.Д.», яке має основні фонди, необхідні для здійснення господарської діяльності, а також має у користуванні земельну ділянку для ведення фермерського господарства. Фермерське господарство « ОСОБА_6 » фактично є об`єктом цивільних прав та предметом цивільного обороту, а тому майнові права засновника входять до складу спадщини, право на яку має позивач, як спадкоємець після смерті батька.

Спадкоємцями першої черги є позичва, його брат ОСОБА_5 та його мати ОСОБА_4 . Між спадкоємцями укладена угода про поділ спадкового майна.

Відповідно до угоди майнові права засновника фермерського господарства успадкував позивач ОСОБА_1 .

Відсутність свідоцтва про право на спадщину за законом є перешкодою для проведення державної реєстрації успадкованих майнових прав засновника фермерського господарства з метою внесення змін до статуту ФГ «Завтонов В.Д.», які пов`язані із зміною засновників вказаного фермерського господарства на підставі факту смерті фізичної особи - засновника юридичної особи.

Позичав просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі..

У судовому засіданні позивач та його представник-адвокат Вовчанська Г.С. позовні вимоги підтримали та просили про їх задоволення.

Відповідачі ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , а також представник Доманівської селищної ради- Савін Д.С.в судовому засіданні позовні вимоги визнали у повному обсязі, не заперечували проти їх задоволення.

Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши письмові докази, суд приходить до наступного висновку.

Із матеріалів справи вбачається,що ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що свідчить копія свідоцтва про його смерть серії НОМЕР_2 .

Після смерті ОСОБА_6 відкрилася спадщина та залишилося спадкове майно, до складу якого входять і майнові права засновника фермерського господарства "Завтонов В.Д.".

Позивач ОСОБА_1 - є сином ОСОБА_6 ,, що підверджується копією свідоцтва про народження , яка міститься в матеріалах спадкової справи № 38/2023, заведеної після смерті ОСОБА_6 ,досліджена в судовому засіданні..

Іншими спадкоємцями за законом пісял смерті ОСОБА_6 є син ОСОБА_5 , дрйжина померлого ОСОБА_4 .

Відповідно до свідоцтва про право власності № НОМЕР_3 від 23.11.2023р. ОСОБА_4 успадкуваала спільне майно подружжя у виді 1/2 частини житлового будинку .

Від прийняття спадщини за заповітом спадкоємці ОСОБА_5 та ОСОБА_1 відмовилися, подавши відповідні заяви про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_6 .

Відповідно до Договору про поділ спадщини від 23 .11.2023року ,№1322 , ОСОБА_5 та ОСОБА_1 , які є спадкоємцями згідно ст.1261 ЦК України, уклали угоду та розділили між собою майно, що залишилося після смерті батька ОСОБА_6 ..

При житті ОСОБА_6 створив фермерське господарство, про що свідчить копія Статуту Фермерського господарства "Завтонов В.Д.", затвердженого головою ФГ Завтоновим В.Д. 03.06.2009р.

Відповідно до копії Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії НОМЕР_4 , № НОМЕР_5 та копії Довідки АБ №059048 з Єдиного державного реєстру підприємств та організації України, Фермерське господарство " ОСОБА_6 " як юридична особа зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців - 03.06.2009 року; Дата проведення державної реєстрації - 03.06.2009 ; Номер запису - 15101020000000556; ідентифікаційний код юридичної особи - 36340326.

Згідно Статуту головою ФГ "Завтонов В.Д., є ОСОБА_6 , ІПН НОМЕР_6 .

Отже, після смерті ОСОБА_6 відкрилася спадщина, до складу якої, зокрема, увійшли права засновника Фермерського господарства "Завтонов В.Д».

Позивач бажає успадкувати майнові права засновника фермерського господарства, інші спадкоємці проти цього не заперечують. Для оформлення спадкових прав позивач звернувся до нотаріальної контори

Згідно постанови про відмову у вчиненні нотарільної дії від 22.12.2023р., №248/02-31року, приватним нотаріусом Вознесенського районного нотаріального округу Миколаївської області Лацановською С .повідомлено ОСОБА_1 про неможливість видачі йому свідоцтва про право на спадщину за законом у зв`язку з тим, що в статуті вказаного фермерського господарства відсутні відомості про частки у статутному капіталі.

Відповідно до ст. 1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно з положеннями ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 1223 ЦК України - у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу..

Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1 Закону України Про фермерське господарство (далі - Закон) фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, відповідно до закону.

Фермерське господарство може бути створене одним громадянином України або кількома громадянами України, які є родичами або членами сім`ї, відповідно до закону.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону головою фермерського господарства є його засновник або інша визначена в Статуті особа.

Відповідно до ст. 8 Закону фермерське господарство підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, за умови набуття громадянином України або кількома громадянами України, які виявили бажання створити фермерське господарство, права власності або користування земельною ділянкою.

Згідно з положеннями ст. 19 Закону до складу майна фермерського господарства (складеного капіталу) можуть входити: будівлі, споруди, облаштування, матеріальні цінності, цінні папери, продукція, вироблена господарством в результаті господарської діяльності, одержані доходи, інше майно, набуте на підставах, що не заборонені законом, право користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будівлями, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права (в тому числі на інтелектуальну власність), грошові кошти, які передаються членами фермерського господарства до його складеного капіталу.

Частиною 1 статті 22 Закону визначено, що фермерське господарство як цілісний майновий комплекс включає майно, передане до складеного капіталу, не розподілений прибуток, майнові та інші зобов`язання.

Згідно з ч. 1 ст. 23 Закону спадкування фермерського господарства (цілісного майнового комплексу або його частини) здійснюється відповідно до закону.

Перелік прав та обов`язків особи, які не входять до складу спадщини визначений статтею 1219 ЦК України.

У пункті 9 постанови Пленуму Верховного Суду України № 20 від 22 грудня 1995 року Про судову практику за позовами про захист права приватної власності роз`яснено, що успадкування майна селянського (фермерського) господарства здійснюється за загальними правилами спадкового права.

Оскільки спадкування охоплює перехід всіх прав та обов`язків (за винятком визначених законом, які не можуть входити до складу спадщини ст. 1219 ЦК України), то спадкуванню підлягають і майнові права, які мав спадкодавець.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21 січня 2020 року у справі № 908/2606/18 дійшла висновку про можливість застосування до правовідносин, які виникають у зв`язку з діяльністю фермерських господарств, приписів законодавства, що регулюють діяльність товариств з обмеженою відповідальністю, у випадку, якщо спірні правовідносини не врегульовані статутом або Законом України Про фермерське господарство.

Відповідно до правових висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у пунктах 51.2., 63 постанови від 23 червня 2020 року у справі № 179/1043/16-ц (провадження № 14-63цс20) з моменту державної реєстрації селянського (фермерського) господарства як юридичної особи право постійного користування земельною ділянкою, яку отримав саме для ведення такого господарства його засновник, переходить до цього господарства. Тому у такій ситуації зазначене право не може бути об`єктом спадкування, а постійним користувачем вказаної ділянки після смерті засновника залишається селянське (фермерське) господарство. У випадку смерті засновника (члена) селянського (фермерського) господарства його спадкоємці мають право на спадкування цього господарства (прав засновника, члена). За наявності у фермерського господарства статутного (складеного) капіталу з розподілом часток між його засновником, членами спадкоємці засновника (члена) фермерського господарства спадкують відповідні права засновника (члена), якому належала відповідна частка у статутному (складеному) капіталі.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 червня 2020 року у справі № 179/1043/16-ц (провадження № 14-63цс20) роз`яснено, що ефективним способом захисту прав спадкоємців засновника фермерського господарства, які не відмовилися від вступу до фермерського господарства, в якого немає сформованого статутного капіталу, є визнання в порядку спадкування після смерті спадкодавця прав засновника такого господарства, а не визнання права на цілісний майновий комплекс.

Аналогічний за змістом висновок викладений у постанові Верховного Суду від 03 лютого 2021 року у справі № 200/10400/18 (провадження № 61-6134св20).

Відповідно до розділу 2 Статуту фермерського господарства " ОСОБА_6 "- головною метою діяльності господарства є отримання прибутку шляхом виробництва сільськогосподарської продукції, її переробки, реалізації та здійснення інших видів діяльності.

Згідно з розділом 4 Статуту до складу майна господарства можуть входити житлові будинки ,квартири , предмети домашнього господарства , продуктивна і робоча худоба, птиця, бджолосім"ї, посіви та посадки сільськогосподарських культур і насадження, заосби виробництва , вироблена продукція і доходи від її реалізації, об"єкти інтелектуальної власності , транспортні засоби, переробні йехи та лінії, кошти,акції, інші цінні папери, а також інше майно споживчого і виробничого призначення для ведення господарства і підсобних промислів.

Отже, Фермерське господарство не має складеного статутного капіталу.

Відповідно до ч. 1, п. 1) ч. 2 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Беручи до уваги, що ОСОБА_1 є спадкоємцем першої черги, прийняв спадщину після смерті батька шляхом подачи заяви до нотаріальної контори, бажає оформити спадкові права на майнові права засновника фермерського господарства, а інші спадкоємці не заперечують проти цього, однак не може оформити їх нотаріально із-за недосконалості Статуту та відсутності відомостей по визначення часток у статуному капіталі, суд приходить до висновку про можливість визнання за позивачем права на майнові права засновника фермерського господарства у порядку спадкування за законом..

Керуючись ст.ст. 5, 76, 133, 141, 258, 264,265 , 295 -300ЦПК , суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 -задовольнити

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом, після смерті батька ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , майнові права засновника фермерського господарства Завтонов В.Д., місцезнаходження якого- с.Широкі Криниці, Вознесенського району, Миколаївської області, 56455, ідентифікаційний код юридичної особи 36340326.

Рішення набирає чинності після закінчення строку на подачу апеляційної скарги, яка може бути подана до Миколаївського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Повний текст рішення виготовлено 02 квітня 2024р.

Суддя : Н. І. Єгорова