Постанова

від 03.04.2024 по справі 750/12706/23

БОРЗНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

БОРЗНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

16400, м. Борзна, Чернігівської обл., вул. Незалежності, буд. 4 тел.: 0 (4653) 21-202

Справа №750/12706/23

Провадження № 3/730/12/2024

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" квітня 2024 р. м. Борзна

Суддя Борзнянського районного суду Чернігівської області РіхтерВ.В., розглянувши матеріали про адміністративне правопорушення, які надійшли від управління патрульної поліції в Чернігівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,який народивсяу с.Сидорівка Ніжинськогорайону Чернігівськоїобласті,громадянина України,працюючого керівникому Антикорупційнійслужбі України (код ЄДРПОУ 38540709), зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

20.08.2023 року о 06-46 год. в м. Чернігів, Київське шосе, біля буд. 3 водій ОСОБА_1 керував автомобілем «Hyundai Tucson», державний номерний знак НОМЕР_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, огляд на стан алкогольного сп`яніння зі згоди водія проводився у встановленому законом порядку із застосуванням спеціального технічного приладу Alcotest Drager ARCE-0238. Результат: 2,08 проміле. Тест № 3752, чим порушив вимоги п. 2.9а Правил дорожнього руху.

Оскільки дії водія ОСОБА_1 носять ознаки правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, справу направлено для розгляду до суду.

Щодо питання поінформованості особи, що притягується до адміністративної відповідальності, про судовий розгляд.

Відповідно до статті 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, неприбуття в судове засідання особи, що притягується до відповідальності, не перешкоджає судовому розгляду справи за його відсутністю.

Поняття справедливого судового розгляду передбачає можливість для особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, бути присутньою на засіданні. Ця можливість випливає із об`єкта і цілі статті 6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки здійснення прав, гарантованих статтею 6 Конвенції, передбачає можливість вказаної особи бути вислуханою, а також необхідність перевірити точність її тверджень і співставити їх з матеріалами судової справи.

На виконання вказаних вимог закону, у встановленому законом порядку, ОСОБА_1 неодноразово повідомлявся про розгляд справи шляхом надіслання судових повісток за місцем реєстрації останнього, які він отримував.

Крім того, інформацію про дату, час та розгляд самого провадження даним складом суду розміщувалася на сайті Судової влади цього місцевого суду у розділі інформацію для громадян з найменуванням «ГРОМАДЯНАМ» (https://court.gov.ua/fair/sud2503/).

Разом з тим, ужиті заходи попри їх об`ємність не сприяли досягненню мети забезпечення участі в судовому засіданні особи, що притягається до адміністративної відповідальності.

При цьому, ОСОБА_1 неодноразово звертався до суду з заявами, однак жодного разу не з`явився.

Захисник Михалька Ю.О., який також повідомлявся про день та час розгляду справи, також не виявив бажання бути присутнім під час розгляду справи.

У цій справі суд зважує й на те, що ОСОБА_1 власною заявою підтвердив про ознайомлення його про день та час розгляду справи.

У цій справі дії особи, що притягується до адміністративної відповідальності, на переконання суду, спрямовані на затягування провадження, та прямо указують на те, що така особа добросовісно не користується належними їй процесуальними правами, прямо ігнорує наявні у неї процесуальні обов`язки. Тим самим, створюєнедобросовісні перепони для руху справи, що, на переконання суду, є неприйнятним, та вимагає від суду ефективної протидії.

Вказане узгоджується з рішеннями Європейського суду з прав людини від 14.10.2003 «Трух проти України», від 08.11.2005 «Смірнов проти України», від 26.04.2007 «Шевченко проти України», відповідно до яких, в силу вимог ч. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору.Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушеннямч. 1 ст. 6 даноїКонвенції.

Також, Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07 липня 1989 року, виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було зневільовано ключовий принцип верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи. У цій справі ЄСПЛ зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

У справах «Осман проти Сполученого королівства» та «Креуз проти Польщі»Європейський судз прав людинироз`яснив, що,реалізуючи пункт1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободщодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенціївправівстановлювати правиласудової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження,зміст яких полягає в запобіганні безладного руху у судовому процесі.

Відповідно суд в цій справі, забезпечивши право особи, що притягується до адміністративної відповідальності, приймати особисту участь в процесі безпосередньо в судовому засіданні, уживши всеохоплюючих заходів для поінформованості її про даний процес, та ураховуючи її поведінку, яка, як уже відмічалося судом, на його переконання, спрямована на створення недобросовісних перепон для руху справи, уважає за можливе завершити розгляд провадження на підставі наявних у справі матеріалів, так як така дія прямо запобігатиме безладному руху у судовому процесі в цій справі та буде ефективною протидією недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 10 липня 1984 року у справі «Гінчо проти Португалії» зазначив, що держави - учасниці Ради Європи зобов`язані організовувати свою правову систему таким чином, щоб забезпечити додержання положень пункту 1 статті 6 Конвенції та вимог щодо судового розгляду упродовж розумного строку, а в цій справі, за умови дотримання розумних строків розгляду, які, на думку суду, мають бути щонайменше меншими за строки, окреслені уст. 38 КУпАП, буде забезпечено додержання положень пункту 1 статті 6 Конвенції, адже такий розгляд не може тривати фактично вічно, а саме, аж допоки така особа не виразить бажання прибути в суд, так як не можливо спрогнозувати об`єктивно, коли таке бажання у неї настане.

Суд підкреслює, що розумність таких інтервалів часу обумовлюється положеннями статей 38, 277 Кодексу України про адміністративні правопорушення, де зазначено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи, а строк для накладення адміністративного стягнення обмежується роком з дня вчинення правопорушення.

Як наслідок, ураховуючи наявність підстав вважати про поінформованість особи про даний процес, як і про дату, час та місце його здійснення, суд при відсутності у особи з певних своїх причин та міркувань стійкого бажання приймати участь в цьому процесі, уважає таку поведінку останнього його особистим вільним користуванням його власними правами на свій розсуд.

З урахуванням викладеного, а також враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, приходжу до висновку про наявність підстав для розгляду справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Щодо питання наявності чи відсутності адміністративного правопорушення

Відповідно до статті 129 Конституції України, розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Згідно вимогст. 245 КУпАП, серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Суд, дослідивши матеріали адміністративної справи, у відповідності до положеньст. 252 КУпАП, а саме: оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності щодо часу, місця, способу настання обставин, вказаних у протоколі про адміністративне правопорушення, та безпосередньо її ролі в їх настанні, керуючись законом і правосвідомістю, дійшов наступних висновків.

Пунктом 11 частини першоїстатті 23 Закону України «Про Національну поліцію»визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманнямПравил дорожнього рухуйого учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно доЗакону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353, встановлюютьПравила дорожнього руху, затвердженіпостановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306(із змінами та доповненнями, далі -ПДРУкраїни).

Пунктами 1.3. та 1.9.ПДРУкраїни встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до вимог п. 2.9аПравил дорожнього руху, затвердженихпостановою КМУ №1306 від 10.10.2001України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Статтями251,280КУпАП визначено фактичні дані, обставини, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.

Як убачається з матеріалів цієї справи, особа, що притягується до адміністративної відповідальності, будучи водієм, у вказаній дорожній обстановці, вимог наведених Правил не дотримався, оскільки його вина у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченогост. 130 КУпАП,повністю доведена, у розумінніст. 251 того ж Кодексу, належними та допустимими доказами, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення, який складений у максимальній відповідності з вимогамист. 256 КУпАПта містить необхідні у ньому відомості, зокрема щодо дати, часу, місця та способу вчинення самого адміністративного правопорушення, яке призвело до порушенняПДРУкраїни;

- відеозаписом з бодікамери (відеореєстратора) працівника поліції, що здійснював оформлення вчиненого особою, що притягується до адміністративної відповідальності, адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КпАП, який кореспондується з фактичними обставинами справи та вказує на факт порушення водієм указаних правилПДР;

- результатом тестування на алкоголь, відповідно до якого показник становить 2,04 ‰;

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів;

- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Окремо у цій справі суд звертає увагу на таке.

Постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 10.11.2023 року клопотаннязахисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 адвоката Похилька С.М. задоволено.

Направлено протокол про адміністративне правопорушення разом з доданими матеріалами (№ 750/12706/23) стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП за підсудністю доБорзнянського районного суду Чернігівської області.

12.12.2023 року вказана справа надійшла на адресу суду.

Згідно акта № 8 від 12.12.2023 року, що складений комісією Борзнянського районного суду Чернігівської області, під час реєстрації даної справи та перевірки наявності та цілісності усіх додатків, виявлено пошкодження (розтрощений на декілька частин) ДВД диск з відеозаписом до протоколу ААД № 520706 від 29.08.2023 року, який знаходився у паперовому конверті під номером 12 аркуша справи у внутрішньому описі.

Судом було витребувано повторно технічний носій від управління патрульної поліції в Чернігівській області.

З технічного засобу, який повторно надійшов на адресу суду (файл VID_20240213_133652_999, розмір 1,88 ГБ (2021756893 байтів) безумовно убачається, що ОСОБА_1 керував ТЗ у стані алкогольного сп`яніння, про що свідчить його стан та характерні ознаки алкогольного сп`яніння, як-то: порушення координації рухів; порушення мови; поведінка, що не відповідає обстановці.

Тим більше, вказаний факт ОСОБА_1 не заперечував при складанні протоколу та після проведення тесту у присутності двох свідків (7 хв. 50 сек. запису; 41 хв. 11 сек. запису).

Також, з відеозапису убачається, що ОСОБА_1 намагався вирішити «питання складання протоколу» із працівниками поліції у незаконний спосіб.

На переконання суду, надані докази на підтвердження винуватості ОСОБА_1 є належними, допустимими і достовірними, оскільки отримані з передбаченихзакономджерел, у передбаченийзакономспосіб, зафіксовані у належній процесуальній формі, узгоджуються між собою як в цілому, так і в деталях, та доповнюють один одного.

Частина 2 ст. 266 КУпАП передбачає, що огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У цій справі, огляд на стан сп`яніння було зафіксовано як на технічній пристрій, так він був проведений й у присутності двох свідків.

Досліджені та перевірені судом обставини поза розумним сумнівом свідчать про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, а саме, керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, що охоплюються складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративне правопорушення та узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. theUnitedKingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року).

Згідно абз. 1, 4 п. 27постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року № 14, що відповідальність заст. 130 КпАПнесуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції. Стан сп`яніння встановлюється шляхом огляду правопорушника. Якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп`яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, щоє підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності. Для притягнення до відповідальності заст. 130 КпАПне має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп`яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважається закінченим з того моменту, коли він почав рухатись /згідно з Постановою Верховного Суду № 18 від 19.12.2008 року/.

Відповідно до ст. 10 КпАП України, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» («O'HalloranandFrancis v. TheUnitedKingdom»)[GC] no. 15809/02 і 25624/02 ECHR 29.06.2007 постановлено, що будь-якаособа,якаволодіє чикерує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди.Ті, хто реалізувалисвоєправоволодіти автомобілями таїздитина них,тим самим погодились нестипевнувідповідальністьта виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд, у відповідності до положень ст.251та ст.252 КУпАП, вважає, що у діях особи, що притягується до адміністративної відповідальності, наявний склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 1ст. 130 КУпАП, оскільки останній керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, чим порушив п. 2.9аПДРУкраїни.

Підстав, що виключають адміністративну відповідальність, згідност. 17 КУпАП України, у справі не встановлено. Терміни притягнення до адміністративної відповідальності не збігли.

Відповідно до ст. 23 Кодексу України про адміністративне правопорушення, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, та для запобігання вчинення нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами.

При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

У цій ситуації суд ураховує обставини, визначеніст. 33 КУпАП, вважає, що обставин, що обтяжують чи пом`якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, згідно ст.ст. 34, 35 указаного Кодексу, немає; і вважає за необхідне накласти адміністративне стягнення у межах санкціїстатті 130 КУпАП, яке за своїм видом і розміром буде справедливим, відповідатиме характеру вчиненого правопорушення, особі порушника та ступеню його вини, необхідним і достатнім для його виховання та запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так й іншими особами.

Судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення підлягає стягнення відповідно до положеньст. 40-1 КУпАП.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.33,130,251,252,283-285, 307, 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафуна користь держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що на день розгляду справи становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керуваннятранспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в сумі 605 грн. 60 коп.

Відповідно дост. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

На підставіст. 308 КУпАПу разі несплати правопорушником штрафу у вищезазначений строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку її оскарження.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду через Борзнянський районний суд протягом 10 днів з дня винесення постанови.

Строк пред`явлення до виконаннятри місяці.

Відсутність у постанові в справі про адміністративні правопорушення, як виконавчому документі, у розумінніЗакону України "Про виконавче провадження", відомостей про реєстраційний номер облікової картки платника податків та його паспортні дані, згідно постанови Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 471/283/17-ц (провадження № 61-331св18), у розрізі ст. 18 указаного Закону, не є підставою для повернення державним виконавцем виконавчих документів без прийняття до виконання (відмови у відкритті виконавчого провадження).

Суддя Ріхтер В.В.