Ухвала

від 02.04.2024 по справі 915/857/20

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

про зупинення провадження у справі

02 квітня 2024 рокум. ОдесаСправа № 915/857/20Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Богацької Н.С.,

суддів: Таран С.В., Поліщук Л.В.,

секретар судового засідання: Іскендерова К.О.,

за участю представників учасників справи:

від прокуратури Євглевський А.В.,

Баштанської РДА не з`явився,

Від Управління водного господарства - не з`явився,

Від ТОВ «Оазис Бисан» - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Першого заступника керівника Миколаївської обласної прокуратури

на рішення Господарського суду Миколаївської області від 01.11.2023, ухвалене суддею Олейняш Е.М., м. Миколаїв, повний текст складено 30.11.2023

у справі № 915/857/20

за позовом: Керівника Баштанської місцевої прокуратури Миколаївської області в інтересах держави в особі Баштанської районної державної адміністрації

до відповідачів:

1. Баштанського міжрайонного управління водного господарства

2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Оазис Бисан»

про визнання недійсним договору та додаткової угоди до нього, зобов`язання повернути водний об`єкт та земельну ділянку водного фонду

ВСТАНОВИВ:

У червні 2020 року Керівник Баштанської місцевої прокуратури Миколаївської області (далі прокурор) в інтересах держави в особі Баштанської районної державної адміністрації (далі Баштанська РДА) звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовом до Баштанського міжрайонного управління водного господарства (далі Управління водного господарства) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Оазис Бисан» (далі ТОВ «Оазис Бисан»), в якому просив:

- визнати недійсним договір на оптимізацію гідрологічного, гідрохімічного стану у регулюючій ємкості добового регулювання Явкинської зрошувальної системи «Явкинське водосховище» від 08.01.2014 № 2 та додаткову угоду до нього від 24.01.2020 № 7, укладені між Управлінням водного господарства та ТОВ «Оазис Бисан»;

- зобов`язати ТОВ «Оазис Бисан» повернути у розпорядження держави в особі Баштанської РДА з правом постійного користування Управління водного господарства, земельну ділянку водного фонду площею 105,16 га (із загальної площі земельної ділянки 166,03 га з кадастровим номером 48200686500:01:000:0460), вартістю 332661,14 грн, на якій розташована регулююча ємкість добового регулювання Явкинської зрошувальної системи «Явкинське водосховище», балансовою вартістю 1436323 грн, яка знаходиться за межами села Явкине Баштанського району, та використовується ТОВ «Оазис Бисан» на підставі договору на оптимізацію гідрологічного, гідрохімічного стану у регулюючій ємкості добового регулювання Явкинської зрошувальної системи «Явкинське водосховище» від 08.01.2014 № 2 та додаткової угоди до нього від 24.01.2020 № 7.

Справа розглядалась судами неодноразово.

Так, рішенням Господарського суду Миколаївської області від 18.11.2020 (суддя Смородінова О.Г.), залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.04.2021 (головуючий суддя Колоколов С.І., судді Разюк Г.П., Савицький Я.Ф.) у задоволенні позовних вимог прокурора відмовлено у повному обсязі.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 08.09.2021 рішення судів попередніх інстанції скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 22.02.2022 (суддя Ткаченко О.В.), залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.12.2022 (головуючий суддя Діброва Г.І., судді Принцевська Н.М., Ярош А.І.), у задоволенні позову відмовлено в повному обсязі.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 25.04.2023 рішення судів попередніх інстанції скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

За результатом нового розгляду справи, рішенням Господарського суду Миколаївської області від 01.11.2023 у задоволенні позову відмовлено в повному обсязі.

Не погодившись з рішенням суду, прокурор подав на нього апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України за результатами автоматизованого розподілу справ між суддями, оформленого протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, для розгляду справи визначено судову колегію у складі головуючого судді Богацької Н.С., Таран С.В,, Поліщук Л.В.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 26.12.2023 витребувано у Господарського суду Миколаївської області матеріали даної справи, вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою відкладено до надходження матеріалів з Господарського суду Миколаївської області.

08.01.2023 матеріали даної справи надійшли до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.01.2024 апеляційну скаргу прокурора залишено без руху, встановлено скаржнику 10-ти денний строк з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків шляхом надання суду доказів сплати судового збору у розмірі 42955,14 грн.

29.01.2024 від скаржника надійшла заява про усунення недоліків, до якого додано платіжну інструкцію про сплату судового збору у сумі 42955,14 грн.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 05.02.2024 за апеляційною скаргою відкрито апеляційне провадження, встановлено іншим учасникам справи строк до 26.02.2024 для подання відзиву на апеляційну скаргу, роз`яснено учасникам справи про їх право у цей же строк подати до суду будь-які заяви чи клопотання з процесуальних питань.

06.02.2024 від ТОВ «Оазис Бисан» надійшов відзив на апеляційну скаргу.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 26.02.2024 справу № 915/857/20 призначено до розгляду на 02.04.2024 о 13:30 год.

В судове засідання 02.04.2024 з`явився прокурор.

Представники інших учасників справи в судове засідання не з`явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки не повідомили, у зв`язку з чим колегія суддів, керуючись ч. 12 ст. 270 ГПК України, дійшла висновку про можливість розгляду справи за їх відсутності.

Розглянувши матеріали цієї справи, колегія суддів зазначає наступне.

Предметом позову у цій справі є вимоги прокурора визнати недійсним укладений між відповідачами договір на оптимізацію гідрологічного, гідрохімічного стану у регулюючій ємкості добового регулювання Явкинської зрошувальної системи «Явкинське водосховище» від 08.01.2014 № 2 та додаткову угоду до нього від 24.01.2020 № 7, а також зобов`язати ТОВ «Оазис Бисан» повернути у розпорядження держави в особі Баштанської РДА з правом постійного користування Управління водного господарства, земельну ділянку водного фонду, яка використовується ТОВ «Оазис Бисан» на підставі спірного договору та додаткової угоди до нього.

Позовні вимоги мотивовані тим, що спірний договір є удаваним та вчинений сторонами для приховання іншого правочину, а саме: договору оренди земельної ділянки з розташованим на ній водним об`єктом, а його зміст суперечить вимогам Цивільного та Земельного кодексів України, Закону України «Про оренду землі» та не спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, а тому цей договір, разом з додатковою угодою до нього підлягають визнанню недійсними, а земельна ділянка під водним об`єктом - поверненню у розпорядження держави.

Зокрема, прокурор у позовній заяві зазначав наступне:

- господарська діяльність ТОВ «Оазис Бисан» пов`язана із вирощуванням риби, переробкою та консервуванням риби, оптовою та роздрібною торгівелю рибою. Аналіз оспорюваного договору підтверджує, що ТОВ «Оазис Бисан» використовує земельну ділянку з розташованим на ній Явкинським водосховищем саме для риборозведення, а не виконує роботи по оптимізації гідрологічного, гідрохімічного стану водного об`єкту, як це передбачено договором;

- виконання робіт по оптимізації гідрологічного, гідрохімічного стану водного об`єкту не потребує постійно перебування виконавця робіт на водосховищі, для вселення рослиноїдних риб меліорантів не потребується передача водосховища. Сторони договору наперед домовились, що відповідач буде використовувати земельну ділянку з розташованим на ній водосховищем для риборозведення з метою її реалізації;

- документального підтвердження належними та допустимими доказами факту зариблення Явкинського водосховища з метою оптимізації стану водного об`єкта та очищення води, тобто виконання умов спірного договору, немає, що свідчить про те, що упродовж тривалого часу ТОВ «Оазис Бисан» самостійно, на власний розсуд, використовує водний об`єкт та земельну ділянку, на якій він розташований, для здійснення своєї господарської діяльності, що свідчить про відсутність наміру у сторін договору на зариблення водосховища.

- строк, на який укладено договір (10 років), свідчить, що ТОВ «Оазис Бисан» проводить роботи не тільки по вселенню водних біоресурсів, але й розведенню та вилову риби для власних цілей;

- реальною метою договору є можливість ТОВ «Оазис Бисан» отримувати дохід у вигляді приросту рибопосадкового матеріалу (вселення водних біоресурсів);

- передбачений п. 3.1, 3.2 договору обов`язок ТОВ «Оазис Бисан» відшкодовувати Управлінню водного господарства вартість кормової бази фактично є платою за користування земельною ділянкою під водним об`єктом.

- оспорюваний договір є удаваним (ст. 235 ЦК України), оскільки фактично між сторонами було вчинено договір оренди земельної ділянки з розташованим на ній водним об`єктом. Наявність у договорі формальних умов договору підряду необхідно розцінювати як неналежне оформлення орендних відносин.

- оспорюваний договір укладено з порушенням вимог ст. 92, 93, 95, 96 ЗК України, ст. 837 ЦК України, ЗУ «Про оренду землі», не спрямований на настання обумовлених ним наслідків, у зв`язку з чим підлягає визнанню недійсним на підставі ст. 203, 215 ЦК України.

- розпорядження спірною земельною ділянкою здійснюється Баштанською РДА, отже Управління водного господарства при укладенні оскаржуваного договору розпорядилось земельною ділянкою державної форми власності поза межами своїх повноважень.

- в порушення ст. 51 ВК України в оренду передано водосховище комплексного призначення (Явкинське водосховище).

- оскільки правові підстави для використання відповідачем земельної ділянки з розташованим на ній водним об`єктом відсутні (недійсність договору), то ТОВ «Оазис Бисан» зобов`язане повернути земельну ділянку з розташованим на ній водним об`єктом у розпорядження держави в особі Баштанської районної державної адміністрації з правом постійного користування Управління водного господарства.

У відзиві на позовну заяву ТОВ «Оазис Бисан» просило відмовити в її задоволенні, вказуючи на безпідставність доводів прокурора та недоведеність ним порушення прав Баштанської РДА.

Управління водного господарства у відзиві на позовну заяву, також заперечуючи проти її задоволення, вказувало на безпідставність доводів прокурора про удаваність укладеного між відповідачами договору.

Колегією суддів під час підготовки до розгляду даної справи, шляхом опрацювання інформаційних даних, що містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень, встановлено, що ухвалою Верховного Суду від 14.06.2023 на розгляд судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду передано справу № 916/1719/22 за позовом Керівника Ізмаїльської окружної прокуратури Одеської області в інтересах держави в особі Ізмаїльської районної державної адміністрації до Кілійського міжрайонного управління водного господарства та Товариства з обмеженою відповідальністю «Дунайагросервіс» про визнання недійсним договору та зобов`язання звільнити штучну водойму за касаційною скаргою заступника керівника Одеської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Одеської області від 01.11.2022 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.02.2023 у зазначеній справі.

Згідно вищевказаної ухвали: Верховний Суд вважає за необхідне вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з цієї ж палати.

Під час касаційного перегляду колегія суддів з`ясувала, що Верховний Суд у складі колегії суддів судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у постанові від 19.04.2023 у cправі № 916/1731/22 за позовом Керівника Ізмаїльської окружної прокуратури Одеської області в інтересах держави в особі Ізмаїльської районної державної адміністрації Одеської області до Кілійського міжрайонного управління водного господарства, Товариства з обмеженою відповідальністю «Дунайагросервіс» про визнання недійсним договору та зобов`язання вчинити певні дії, розглянула касаційну скаргу заступника керівника Одеської обласної прокуратури на судові рішення, якими у позові було відмовлено. Цією постановою Верховний Суд скасував судові рішення у справі №916/1731/22, а справу направив на новий розгляд до суду першої інстанції.

Зі змісту постанови у справі № 916/1731/22 вбачається, що 27.02.2020 між Кілійським МУВГ (замовник) та ТОВ «Дунайагросервіс» (підрядник) укладено договір підряду № 043 по біологічному очищенню (біомеліорації) русла Міжколгоспно-Дунайського каналу, відповідно до умов якого за завданням замовника підрядник зобов`язується на свій ризик виконати та здати замовнику в установлений договором строк роботи, а замовник зобов`язався надати підряднику у часткове користування для цілей цього договору штучну водойму Міжколгоспно-Дунайського каналу Кілійського МУВГ (фронт робіт) і прийняти роботи. Роботи - це роботи з біомеліорації (біологічного очищення від водної рослинності та біоперешкод) Міжколгоспно-Дунайського каналу загальною площею водного дзеркала 78 га, шляхом забезпечення вселення, відтворення і життєдіяльності рослиноїдних риб-меліораторів, раків, іншої іхтіофлори і іхтіофауни, поліпшення умов їх існування та регулювання їх чисельності шляхом добування (вилову) для досягнення мети договору.

При виконанні робіт сторони керуються Програмою, розділи 10- 11. Риби-меліоратори, раки та інша іхтіофлора і іхтіофауна в даному договорі виступають інструментом (матеріально-товарними цінностями) виконання робіт по досягненню мети договору. Метою договору є максимальна можлива очистка каналу від надлишкової кількості водної рослинності, фіто та зоопланктону, інших домішок біологічного походження з метою зменшення витрат при його експлуатації та витрат на подачу води водокористувачам, а також формування води високої якості і збереження об`ємів води. Склад, обсяги і строки робіт, що доручаються до виконання виконавцю, визначені календарним графіком робіт (додаток № 1 до договору) (пункти 1.2, 1.3 договору).

Згідно з пунктом 1.7 договору у підрядника не виникає прав власності на водний об`єкт, ця угода не приховує передачу в оренду підряднику каналу.

Відповідно до пунктів 2.1, 2.2 договору наслідком виконаних робіт за даним договором є біологічне очищення каналу від надлишкової рослинності та біоперешкод, пригнічення розвитку різних груп гідробіонтів та зниження трофності водойми. Кількісним та якісним показником предмету договору - є доведення (зниження) заростання макрофітами до 15 % площі акваторії водойми (зменшення кількісних показників розвитку фітопланктону на 50 %), і інші показники, в строки передбачені календарним планом показників ефективності експлуатації природно-штучного біомеліоративного комплексу (далі - ПШБК).

За умовами пунктів 6.7, 6.8 договору підрядник з моменту укладання договору здійснює контрольні вилови з метою визначення кількісного, видового та вікового складу водних гідробіонтів, що знаходяться в Міжколгоспно-Дунайському каналі. Вживає заходи з метою виявлення та попередження інфекційних та інвазійних захворювань гідробіонтів.

Додаткова (надлишкова) кількість риб - меліораторів і раків - отриманих в процесі біологічного очищення Міжколгоспно-Дунайського каналу є власністю підрядника і використовується для відшкодування своїх витрат при виконанні робіт, що і вважається його винагородою за виконані роботи.

У пункті 7.1 договору сторони погодили, що приймання-передача робіт проводиться в порядку, встановленому чинним законодавством України та договором, та оформлюється актом приймання-передачі.

Пунктом 8.3 договору передбачено обов`язки підрядника, зокрема, останній зобов`язаний: у строк, згідно з умовами договору, Програми, вимогами чинного законодавства та іншими вимогами, що звичайно ставляться до такого виду робіт, виконати передбачені договором роботи (пункт 8.4.1); забезпечити охорону майнової цілісності ПШБК (пункт 8.4.3); протягом дії договору відповідно до вимог Програми здійснювати вилов, з урахуванням біологічних показників для рослиноїдних риб та раків, а також, при необхідності, проводити вилов хижих та малоцінних видів риби, відповідно до вимог Програми (пункт 8.4.19).

27.02.2020 сторони договору підписали акт приймання-передачі фронту робіт (додаток № 5 до договору), згідно з яким замовник передає, а підрядник приймає водойму, площею водного дзеркала 78 га Міжколгоспно-Дунайського каналу (фронт робіт) для виконання робіт відповідно до договору.

16.06.2020 Кілійське МУВГ та ТОВ «Дунайагросервіс» уклали угоду про внесення змін до договору підряду № 043 по біологічному очищенню (біомеліорації) русла Міжколгоспно-Дунайського каналу від 27.02.2020, відповідно до умов якої сторони вирішили: назву договору викласти у наступній редакції: Договір № 042 по біологічному очищенню (біомеліорації) Міжколгоспно-Дунайського каналу; по тексту договору і додатків до договору слово "підрядник" у всіх відмінках замінити словом "виконавець" у відповідних відмінках; частину 4 пункту 1.1 договору викласти у наступній редакції: Риби-меліоратори та раки в даному договорі є власністю виконавця і виступають інструментом (матеріально-товарними цінностями (МТЦ) виконання робіт по досягненню мети договору; пункт 3.3 договору викласти у наступній редакції: У разі пошкодження, або повного чи часткового знищення ресурсів, МТЦ, обладнання чи складових водойми з вини виконавця, він повинен негайно відновити пошкоджене або знищене, та повідомити про це замовника. У разі неможливості відновлення, виконавець у термін встановлений замовником відшкодовує спричинені збитки. На вимогу замовника, виконавець подає для погодження план заходів по відновленню; пункт 6.8 виключити; пункт 8.4.4 договору викласти у наступній редакції: Забезпечити дотримання норм і правил формування і утримання ПШБК, відсутність забруднення та засмічення водойми, яка слугує джерелом іригації та водопостачання і прибережних захисних смуг вздовж водойми; пункти 8.4.5, 8.4.6 виключити; пункт 8.4.10 договору викласти у такій редакції: Забезпечити дотримання належного санітарного стану прибережної захисної смуги, і водоохоронної зони навколо водойми, зокрема, заборону миття і ремонту машин, їхнє обслуговування, та інших дій, що зможуть призвести до чи призводять до погіршення санітарного стану, забруднення води або прибережних захисних смуг.

Під час розгляду справи № 916/1731/22 відповідачі 30.09.2022 уклали угоду № 2 про внесення змін до договору, відповідно до умов якої: пункт 1.1 договору викладено у такій редакції: За завданням замовника виконавець зобов`язується на свій ризик виконати та здати замовнику в установлений договором строк роботи, а замовник зобов`язується надати виконавцю безперешкодний доступ до штучної водойми Міжколгоспно-Дунайського каналу Кілійського МУВГ для цілей цього договору (фронт робіт) і прийняти від виконавця роботи та погодити визначену договором винагороду; пункт 4.1 договору викладено у наступній редакції: Виконавець розпочне виконання робіт з дня забезпечення безперешкодного доступу виконавця до водойми (фронту робіт) і завершить виконання робіт в термін, передбачений календарним графіком роботи; пункт 8.2.1 договору викладено у наступній редакції: Забезпечити своєчасний, безперешкодний доступ виконавця до водойми (фронту робіт), передати у той же час інші необхідні вихідні дані відповідно до договору; договір доповнено пунктом 8.3.4 у наступній редакції: Безперешкодного доступу до водойми (фронту робіт) для виконання предмету договору на весь період дії договору; абзац 5 (останній) акта приймання-передачі фронту робіт від 27.02.2022 (додаток № 5 до договору) викладено в наступній редакції: Замовник надає виконавцю безперешкодний доступ до водойми, площею водного дзеркала 78 га Міжколгоспно-Дунайського каналу (фронт робіт) для виконання робіт відповідно до договору.

Звертаючись до суду з позовом у справі № 916/1731/22 прокурор вказував на те, що в укладеному договорі закріплено удавану мету - очищення каналу від надлишкової кількості водної рослинності, фіто- та зоопланктону, інших домішок біологічного походження, а фактично умовами спірного договору передбачено передачу права користування земельною ділянкою під водним об`єктом з метою здійснення підприємницької діяльності.

Оспорюваний договір є безоплатним правочином, який за своєю природою є прихованим договором позички державного майна - земельної ділянки з розташованим на ній водним об`єктом, який не відповідає вимогам закону.

Суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що оспорюваний договір є змішаним, містить елементи різних договорів - підряду та надання послуг, його зміст відповідає положенням статей 837, 901 ЦК України. Крім того, суди попередніх інстанцій вважали, що цей договір містить ще й ознаки договору про спільну діяльність.

З наведеного вбачається, що підстави позовів у справах №916/1731/22 та №916/1719/22 є аналогічні, як і положення договорів підряду по біологічному очищенню (біомеліорації) русла, відмінним є лише їх місце розташування.

У постанові від 19.04.2023 у справі № 916/1731/22 Верховний Суд у складі колегії суддів судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду вказав на те, що:

- правова природа договору не залежить від його назви, а визначається з огляду на його зміст, тому при оцінці відповідності волі сторін та укладеного договору фактичним правовідносинам суд повинен надати правову оцінку його умовам, правам та обов`язкам сторін для визначення спрямованості як їх дій, так і певних правових наслідків;

- наведені правові позиції судами попередніх інстанцій при розгляді справи №916/1731/22 враховані не були;

- необґрунтованими є висновки судів попередніх інстанцій про те, що оспорюваний договір містить ознаки договору надання послуг та договору підряду, а ще й ознаки договору про спільну діяльність;

- не можна погодитись з висновками судів попередніх інстанцій, що встановлення ціни у договорах підряду та надання послуг є необов`язковим, а такі договори можуть бути безоплатними, оскільки це прямо спростовується положеннями частини першої статті 837 та частини першої статті 901 ЦК України;

- суди першої та апеляційної інстанцій неправомірно ототожнили обов`язки ТОВ «Дунайагросервіс» за договором у вигляді одночасно надання послуг та виконання робіт, а тому невірно визначили правову природу оспорюваного договору у вигляді змішаного договору з елементами договорів надання послуг та підряду;

- суди лише зазначили про наявність у оспорюваного договору ознак договору про спільну діяльність, проте не надали жодної оцінки зазначеним обставинам та не перевірили відповідність оспорюваного договору вимогам статті 1130 ЦК України та Порядку укладення державними підприємствами, установами, організаціями, а також господарськими товариствами, у статутному капіталі яких частка держави перевищує 50 відсотків, договорів про спільну діяльність, договорів комісії, доручення та управління майном, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 № 296;

- суди не врахували, що оспорюваний договір за своїм змістом є схожим на договори підряду та надання послуг, однак за своєю правовою природою та виходячи з прихованого наміру сторін, які останні мали при його укладенні, такими не є.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що підстави позовів у справі, що переглядається (№915/857/20) та у справі №916/1719/22 є аналогічні, відмінним є лише обставини щодо факту оплатного/безоплатного користування земельною ділянкою під водним об`єктом, а також їх місцем розташування.

Відповідно до ч. 4 ст. 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» єдність системи судоустрою забезпечується, зокрема єдністю судової практики.

Статтею 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» також передбачено, що Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

Верховний Суд, серед іншого, забезпечує однакове застосування норм права судами різних спеціалізацій у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

Частиною 4 статті 236 ГПК України, яка кореспондується з положеннями ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Призначення Верховного Суду, як найвищої судової установи в Україні - це, у першу чергу, сформувати обґрунтовану правову позицію стосовно застосування всіма судами у подальшій роботі конкретної норми матеріального права або дотримання норми процесуального права, що була неправильно використана судом і таким чином спрямувати судову практику в єдине і правильне правозастосування (вказати напрямок у якому слід здійснювати вибір правової норми); на прикладі конкретної справи роз`яснити зміст акта законодавства в аспекті його розуміння та реалізації на практиці в інших справах з вказівкою на обставини, що потрібно враховувати при застосуванні тієї чи іншої правової норми, але не нав`язуючи, при цьому, судам нижчих інстанцій результат вирішення конкретної судової справи.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду. У цьому випадку, згідно з приписами п. 11 ч. 1 ст. 229 ГПК України, провадження у справі зупиняється до закінчення перегляду в касаційному порядку.

Враховуючи, що правовідносини у даній справі та у справі № 916/1719/22 є подібними, а також те, що правові висновки судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 916/1719/22 мають суттєве значення для вирішення даної справи та формування єдиної правозастосовчої практики, колегія суддів вважає за необхідне зупинити апеляційне провадження у даній справі до закінчення перегляду у касаційному порядку судовою палатою для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 916/1719/22.

Керуючись статтями 227-229, 234, 235, 270, 281 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційне провадження за апеляційною скаргою Першого заступника керівника Миколаївської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Миколаївської області від 01.11.2023 у справі № 915/857/20 зупинити до перегляду судовою палатою для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 916/1719/22.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені статтями 286-291 ГПК України.

Повний текст ухвали складено 03.04.2024.

Головуючий суддя Н.С. Богацька

суддіС.В. Таран

Л.В. Поліщук