Постанова

від 02.04.2024 по справі 916/2072/22

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2024 рокум. ОдесаСправа № 916/2072/22Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Богацької Н.С.

суддів: Діброви Г.І., Принцевської Н.М.,

секретар судового засідання: Іскендерова К.О.

за участю представників учасників справи:

від ПАТ «МТБ Банк» - Гусельщикова М.А.,

від ТОВ «Фінбізнесгруп» не з`явився,

від ТОВ «М-Буд Груп» не з`явився,

від АРМА Бережна А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну Публічного акціонерного товариства «МТБ Банк»

на рішення Господарського суду Одеської області від 21.09.2023, ухвалене суддею Бездолею Д.О., м. Одеса, повний текст складено 02.10.2023

у справі № 916/2072/22

за позовом: Публічного акціонерного товариства «МТБ Банк»

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінбізнесгруп»

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

1. Товариства з обмеженою відповідальністю «М-Буд Груп»

2. Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів

про стягнення 16 184 000 грн,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2022 року Публічне акціонерне товариство «МТБ Банк» (далі Банк, ПАТ «МТБ Банк») звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінбізнесгруп» (далі ТОВ «Фінбізнесгруп»), в якому просило суд стягнути з останнього 16184000 грн, з яких: 16000000 грн основного боргу за кредитом та 184000 грн прострочених процентів за користування кредитними коштами.

Позов мотивований неналежним виконанням Товариством з обмеженою відповідальністю «М-Буд Груп» (далі ТОВ «М-Буд Груп», Позичальник) прийнятих на себе зобов`язань за кредитним договором від 12.03.2021 № К08027/2021 (далі кредитний договір) в частині повного та своєчасного повернення кредиту, а також сплати процентів за користування ним, і оскільки за виконання цих зобов`язань поручився відповідач, уклавши з Банком відповідний договір поруки від 12.03.2021 № К08027/2021/S-, Банк просив суд стягнути вказані суми з ТОВ «Фінбізнесгруп», як солідарного боржника.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 13.09.2022 за вказаною позовною заявою відкрито провадження у справі № 916/2072/22. Одночасно залучено до участі у ній в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ТОВ «М-Буд Груп».

В подальшому, суд протокольною ухвалою від 19.07.2023 також залучив до часті у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (далі АРМА).

ТОВ «Фінбізнесгруп» заперечувало проти задоволення позову, зазначаючи про те, що не отримувало від Банку вимоги про погашення заборгованості ТОВ «М-Буд Груп», а тому, на думку відповідача, обов`язок погашення заборгованості Боржника не виник, а звернення Банку до суду з даним позовом є передчасним.

Також відповідачем зазначено, що рішенням Ради національної безпеки і оборони України (далі РНБО України) від 15.04.2021, введеним в дію указом Президента України від 21.04.2021 № 169/2021, до ТОВ «Фінбізнесгруп» та ТОВ «М-Буд Груп» строком на три роки застосовано обмежувальні заходи (санкції), зокрема, у виді зупинення виконання економічних та фінансових зобов`язань. Починаючи з 21.04.2021 господарська діяльність відповідача та третьої особи повністю зупинена, внаслідок чого вони втратили можливість виконувати свої зобов`язання за укладеними раніше господарськими договорами. Банк сам зупинив виконання економічних зобов`язань та розрахункових операцій за його рахунком, а тому у спірних відносинах має обставина неможливості виконання зобов`язання Боржника з вини самого Кредитора. Задоволення позову судом призведе до порушення прав відповідача, зобов`язання у якого наразі не виникли та призведе до обходу обмежень, застосованих рішенням РНБО.

Банк заперечував проти доводів відповідача, зазначив, що ТОВ «Фінбізнесгруп» та ТОВ «М-Буд Груп» не здійснювали жодних дій, направлених на погашення заборгованості перед Банком, а тому посилання відповідача на фактичну відмову Кредитора від прийняття виконання зобов`язання за кредитним договором є безпідставні. Застосування рішенням РНБО санкцій не передбачають звільнення юридичних осіб від виконання зобов`язань за укладеними угодами. Відповідачу, як Поручителю, були відомі всі істотні умови кредитного договору, зокрема, строки повернення коштів. Банк направляв відповідачу повідомлення за адресою, вказаною у договорі поруки, при цьому відповідач про її зміну позивача не повідомляв.

В письмових поясненнях АРМА зазначило, що станом 28.08.2023 відсутні випадки доручення Кабінетом Міністрів України здійснення АРМА заходів, пов`язаних із тимчасовим управлінням активами, які підлягають стягненню в дохід держави як санкції, передбаченої п. 1-1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про санкції». При цьому, у Єдиному державному реєстрі активів, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, інформація щодо активів ТОВ «Фінбізнесгруп» відсутня, а отже активи відповідача до АРМА не було передано.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 21.09.2023 у справі № 916/2072/22 Банку повністю відмовлено у задоволенні позову.

Місцевий господарський суд виходив з того, що звернення позивача з даним позовом є передчасним. Суд зауважив, що перерахування Боржником належних йому коштів на користь Банку порушуватимуть обмеження, застосовані рішенням РНБО, і фактично невілює запроваджені державою заходи з метою захисту національних інтересів, запобіганню порушень та відновлення порушених прав, свобод та законних інтересів громадян України, суспільства та держави тощо. Позивачем не доведено, що застосовані до відповідача санкції не поширюються на виконання спірних зобов`язань.

Не погодившись з рішенням суду, Банк подав на нього апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати, ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову, без розгляду справи по суті, посилаючись виключно на Закон України «Про санкції», що є неприпустимим та порушує право Банку на звернення до суду, що гарантовано як нормами ГПК України, акт і конституцією України. Вказаний закон та рішення РНБО не передбачають звільнення юридичних осіб від виконання зобов`язань за укладеними угодами.

В обґрунтування доводів та вимог апеляційної скарги позивач посилається на постанову Верховного Суду від 13.01.2022 у справі № 908/3736/15, в якій зазначено, що «враховуючи положення Конституції України та ГПК України, господарський суд не має права на відмову позивачеві у розгляді справи по суті, оскільки якщо суд дійде висновку про обґрунтованість позовних вимог, але позов не буде задоволений з посиланням виключно на Закон України «Про санкції», то незрозумілими з процесуальної точки зору є подальші дії позивача, адже спірною вбачається необхідність повторного звернення особи з тим самим позовом щодо судового розгляду. Це призведе до того, що суд заново буде розглядати спір між тими самими особами, з тими самими підставами і предметом спору, що вже був вирішений судом, що не допускається ГПК України».

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України за результатами автоматизованого розподілу справ між суддями, оформленого протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, для розгляду справи визначено судову колегію у складі головуючого судді Богацької Н.С., суддів Діброви Г.І., Принцевської Н.М.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 30.10.2023 витребувано у Господарського суду Одеської області матеріали справи № 916/2072/22, вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою відкладено до надходження матеріалів з Господарського суду Одеської області.

03.11.2023 матеріали справи № 916/2072/22 надійшли до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 07.11.2023 за апеляційною скаргою відкрито апеляційне провадження, встановлено відповідачу строк до 22.11.2023 для подання відзиву на апеляційну скаргу (з доказами його направлення позивачу) та роз`яснено учасникам справи про їх право у цей же строк подати до суду будь-які заяви чи клопотання з процесуальних питань.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.12.2023 справу № 916/2072/22 призначено до розгляду на 19.12.2023 о 14:30 год.

У зв`язку з перебуванням головуючого судді у відпустці, судове засідання, призначене на 19.12.2023 о 14:30 год, не відбулось.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.12.2023 вирішено розглянути апеляційну скаргу ПАТ «МТБ Банк» на рішення Господарського суду Одеської області від 21.09.2023 у справі № 916/2072/22 поза межами строку, встановленого ч. 1 ст. 273 ГПК України, у розумний строк, та повідомлено учасників справи №916/2072/22, що судове засідання з розгляду апеляційної скарги відбудеться 16.01.2024 о 14:15 год.

15.01.2024 від ТОВ «Фінбізнесгруп» надійшла заява (вх. № 158/24) про участь його представника (адвоката Шульги Юлії Іванівни) в судовому засіданні 16.01.2024 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, яка ухвалою суду від 15.01.2024 задоволена.

16.01.2024 від позивача та відповідача надійшли клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.01.2024 розгляд справи відкладено на 07.02.2024 о 14:15 год. Одночасно надано можливість представнику ТОВ «Фінбізнесгруп» взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

У зв`язку з перебуванням головуючого судді у відпустці, судове засідання, призначене на 07.02.2024 о 14:15 год, не відбулось.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 05.02.2024 повідомлено учасників справи № 916/2072/22, що судове засідання з розгляду апеляційної скарги відбудеться 13.02.2024 о 13:15 год. Одночасно надано можливість представнику ТОВ «Фінбізнесгруп» взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

У зв`язку з тимчасовою непрацездатністю головуючого судді з 12.02.2024 по 16.02.2024, судове засідання, призначене на 13.02.2024 о 13:15 год, не відбулося, про що складено відповідну довідку.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.02.2024 повідомлено учасників справи № 916/2072/22, що судове засідання з розгляду апеляційної скарги відбудеться 26.03.2024 о 14:15 год.

25.03.2024 та 26.03.2024 від позивача та відповідача надійшли клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 26.03.2024 розгляд справи відкладено на 02.04.2024 о 13:45 год. Одночасно надано можливість представнику ТОВ «Фінбізнесгруп» взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

02.04.2024 від скаржника надійшли письмові пояснення, в яких вкотре зазначено, зокрема, що ані Закон України «Про санкції», ані рішення РНБО України не передбачають звільнення юридичних осіб від виконання зобов`язань за укладеними угодами.

У вказаних письмових поясненнях позивач також посилається, зокрема, на постанову Верховного Суду у складі колегії третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 19.03.2020 у справі № 824/146/19.

В судове засідання 02.04.2024 з`явились представники позивача та третьої особи (АРМА). Представники інших учасників справи (ТОВ «Фінбізнесгруп» та ТОВ «М-Буд Груп») в судове засідання не з`явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки не повідомили, у зв`язку з чим колегія суддів, керуючись ч. 12 ст. 270 ГПК України, дійшла висновку про можливість розгляду справи за їх відсутності.

Представник позивача просив задовольнити апеляційну скаргу, скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 21.09.2023 у справі № 916/2072/22, ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі.

Дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження в межах доводів апеляційної скарги, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі перегляду справи, правових норм, які підлягають застосуванню, та матеріалів справи, судова колегія зазначає наступне.

12.03.2021 між ПАТ «МТБ Банк» (далі Банк) та ТОВ «М-Буд Груп» (Позичальник) укладено кредитний договір № К08027/2021 (далі договір, а.с.11-22 т.1), на умовах якого Банк зобов`язався надати Позичальнику грошові кошти у вигляді поновлювальної кредитної лінії з лімітом заборгованості 16000000 грн, а Позичальник зобов`язався прийняти, використати за цільовим призначенням та повернути Банку кредит, сплатити за користування кредитом 18,0% річних, комісії, пені і штрафи та інші платежі, що будуть нараховані відповідно до умов цього договору.

Пунктом 1.3. договору передбачено, що Банк відкриває Позичальнику кредитну лінію з 12.03.2021 по 11.03.2022 включно, з урахуванням умов підпунктів 1.3.1., 2.5., 2.5.1.-2.5.3. даного договору, згідно з якими кінцевий термін погашення кредиту може бути продовжений по 09.09.2022 включно, у відповідності до графіку, передбаченого п. 2.5. договору. Погашення кредиту здійснюється відповідно до графіку погашення, передбаченого п. 2.5. цього договору.

За умовами підпункту 1.3.1. п. 1.3. договору щорічне продовження строку дії кредиту здійснюється виключно за умови: відсутності простроченої заборгованості за кредитом, процентами та комісіями, пені/штрафу, що передбачені цим договором; надання актуальної оцінки майна, яке є забезпеченням виконання зобов`язань Позичальника за цим договором, згідно з п. 4.1. цього договору, виконаної суб`єктом оціночної діяльності, акредитованим у банку; страхування майна, яке є забезпеченням виконання зобов`язань Позичальника за цим договором, згідно з п. 4.1. цього договору, на наступний період кредитування в акредитованій Банком страховій компанії за базовими тарифами ризиками та франшизою.

Відповідно до підпункту 2.5.1. п. 2.5. договору Позичальник зобов`язаний повністю повернути кредит до дати, зазначеної в п. 1.3. даного договору, при цьому залишок заборгованості за кредитною лінією зменшується відповідно до наступного графіку: 30.06.2021 15000000 грн; 30.07.2021 14000000 грн; 31.08.2021 13000000 грн; 30.09.2021 12000000 грн; 29.10.2021 11000000 грн; 30.11.2021 10000000 грн; 31.12.2021 9000000 грн; 31.01.2022 8000000 грн; 28.02.2022 7000000 грн; 11.03.2022 0 грн. При цьому Позичальник зобов`язаний погашати транші, надані на оплату комісій та гарантіями Позичальника, протягом 10-ти календарних днів.

Згідно з підпунктом 2.5.2. п. 2.5. договору сторони домовились, що за умови відсутності, станом на 10.03.2022, порушень Позичальником умов п. 1.3.1., термінів та строків повернення кредиту, та/або сплати процентів, та/або комісій у відповідності до підпункту 2.5.1., п. 2.6., 2.7. даного договору, термін погашення кредиту за даним договором автоматично продовжується по 09.09.2022 включно, при цьому залишок заборгованості за кредитною лінією змінюється відповідно до наступного графіку: 30.06.2021 15000000 грн; 30.07.2021 14000000 грн; 31.08.2021 13000000 грн; 30.09.2021 12000000 грн; 29.10.2021 11000000 грн; 30.11.2021 10000000 грн; 31.12.2021 9000000 грн; 31.01.2022 8000000 грн; 28.02.2022 7000000 грн; 31.03.2022 6000000 грн; 29.04.2022 5000000 грн; 31.05.2022 4000000 грн; 30.06.2022 3000000 грн; 29.07.2022 2000000 грн; 31.08.2022 1000000 грн; 09.09.2022 - 0 грн.

Відповідно до підпункту 2.5.3. п. 2.5. договору у разі порушення Позичальником умов підпункту 1.3.1., 2.5.1., п. 2.6., 2.7. даного договору, термін погашення кредиту встановлюється по 11.03.2022 включно з дотриманням умов підпункту 2.5.1. договору.

За змістом п. 2.6. договору сплата нарахованих банком процентів за користування кредитом здійснюється Позичальником на транзитний рахунок, зазначений у п.2.2. цього договору. Нарахування Банком процентів за користування кредитом здійснюється щоденно, починаючи з дати виникнення фактичної заборгованості на позичковому рахунку, зазначеному у п. 2.2. цього договору, до дати повного погашення кредиту. Проценти нараховуються на фактичний залишок заборгованості за кредитом, виходячи з фактичної кількості днів у місяці та 360 (триста шістдесят) днів у році. Проценти сплачуються Позичальником щомісяця в останній робочий день поточного місяця за період з останнього робочого дня місяця, що передує поточному, до передостаннього робочого дня поточного місяця включно. В день повного погашення кредиту сплаті підлягають проценти, нараховані за період з останнього робочого дня попереднього місяця по попередній календарний день включно, який передує дню погашення кредиту в останній робочий день поточного місяця, і в день фактичного повного погашення кредиту. У випадку не сплати Позичальником процентів у останній робочий день поточного місяця, вони вважаються простроченими у перший наступний за ним календарний день поточного місяця. Після закінчення передбаченого цим договором строку кредитування проценти, нараховані за період прострочення до фактичного погашення кредиту, Позичальник сплачує в тому ж розмірі, що визначений п. 1.1. цього договору та у тому ж порядку, який визначений цим пунктом, а у разі дострокового повного погашення заборгованості за цим договором - в день фактичного погашення кредиту. У випадку надходження грошових коштів на погашення процентів у день, відмінний від дня, передбаченого цим пунктом для сплати процентів, вони направляються у повному обсязі на погашення заборгованості за основним боргом за кредитом.

Згідно з п. 4.1. договору виконання Позичальником зобов`язань за цим договором забезпечується заставою транспортних засобів у кількості 15 одиниць, що належать на праві власності ТОВ «Фінбізнесгруп» та порукою вказаного товариства.

Пунктом 9.1. договору передбачено, що він набирає сили з моменту його підписання обома сторонами. При цьому сторони домовились, що підписи їх представників на договорі мають бути скріплені печатками сторін. Кредитний договір діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань, про що сторони укладають окрему відповідну угоду про виконання зобов`язань за кредитним договором, що є невід`ємною частиною даного договору. Не укладення вказаної угоди про виконання з вини Позичальника, не вважається простроченням Банку та не тягне за собою настання негативних правових наслідків для банку.

12.03.2021 між ПАТ «МТБ Банк» (Кредитор) та ТОВ «Фінбізнесгруп» (Поручитель) укладено договір поруки № К08027/2021/S-1 (а.с.20-22 т.1), у відповідності до п. 1.1. якого Поручитель поручається перед Кредитором за виконання Боржником ТОВ «М-Буд Груп» та його правонаступника зобов`язань за кредитним договором від 12.03.2021 № К08027/2021 зі всіма додатковими угодами до нього.

Пунктом 2.1. договору поруки визначено, що забезпечене порукою зобов`язання Боржника Поручитель повинен виконати протягом 5-ти календарних днів з моменту отримання письмової вимоги кредитора.

Відповідно до п. 2.5. договору поруки про зміну місцезнаходження, внесення змін в установчі та реєстраційні документи або про зміну інших даних, які можуть істотно вплинути на виконання цього договору, Поручитель зобов`язаний повідомити Кредитора протягом 3-х календарних днів та надати документи, які підтверджують зміни.

Згідно з п. 5.1. договору поруки він набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє 120 місяців з дати набуття ним чинності. При цьому сторони домовились, що підписи їх представників на договорі мають бути скріплені печатками.

У розділі «Реквізити і підписи сторін» вказане місцезнаходження ТОВ «Фінбізнесгруп»: вул. Церковна, 29/1, офіс 302, м. Одеса, 65003.

Також, 12.03.2021 між ПАТ «МТБ Банк» та ТОВ «Фінбізнесгруп» укладено договір застави транспортних засобів (майнова порука) № 767 (а.с. 23-32, т.1).

23.02.2021 ТОВ «М-Буд Груп» звернулось до ПАТ «МТБ Банк» з листом за вих. № 23/01 (а.с.39 т.1), в якому просило відкрити відновлювальний кредитний ліміт в сумі 16000000 грн на строк 18 місяців зі ставкою 18%, графік зниження ліміту з червня 2021 рівними частинами з коригуванням платежу в останньому місяці.

12.03.2021 ТОВ «М-Буд Груп» звернулось до ПАТ «МТБ Банк» з листом за вих. № 12/03/01 (а.с.40 т.1) про надання траншу в сумі 16000000 грн.

Відповідно до наявного у справі меморіального ордеру від 12.03.2021 № 7683920 та виписки по рахунку, Банк перерахував на рахунок ТОВ «М-Буд Груп» 16000000 грн.

26.03.2021 між ПАТ «МТБ Банк» та ТОВ «М-Буд Груп» укладено додаткову угоду № 1 (а.с.19, т.1), якою доповнили кредитний договір підпунктом 3.2.10. наступного змісту: «Призупинити нарахування процентів за користування кредиту, комісій, встановлених цим договором, тощо у випадках застосування до Позичальника санкцій на підставах та у порядку, визначених чинним законодавством України. Таке призупинення здійснюється Банком з дня застосування до позичальника санкцій.».

Рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 15.04.2021, яке введено в дію Указом Президента України від 21.04.2021 (а.с.30-34, т.2), застосовано, зокрема, до ТОВ «М-Буд Груп» та ТОВ «Фінбізнесгруп» строком на 3 (три) роки спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи, а саме: 1) блокування активів - тимчасове обмеження права особи користуватися та розпоряджатися належним їй майном; 2) обмеження торговельних операцій (повне припинення); 3) обмеження, часткове чи повне припинення транзиту ресурсів, польотів та перевезень територією України (повне припинення); 4) запобігання виведенню капіталів за межі України; 5) зупинення виконання економічних та фінансових зобов`язань; 6) анулювання ліцензій та інших дозволів, одержання (наявність) яких є умовою для здійснення певного виду діяльності, зокрема, анулювання чи зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами; 7) заборона участі у приватизації, оренді державного майна резидентами іноземної держави та особами, які прямо чи опосередковано контролюються резидентами іноземної держави або діють в їх інтересах; 8) заборона здійснення публічних та оборонних закупівель товарів, робіт і послуг у юридичних осіб - резидентів іноземної держави державної форми власності та юридичних осіб, частка статутного капіталу яких знаходиться у власності іноземної держави, а також публічних та оборонних закупівель у інших суб`єктів господарювання, що здійснюють продаж товарів, робіт, послуг походженням з іноземної держави, до якої застосовано санкції згідно з цим Законом; 9) заборона або обмеження заходження іноземних невійськових суден та військових кораблів до територіального моря України, її внутрішніх вод, портів та повітряних суден до повітряного простору України або здійснення посадки на території України; 10) повна або часткова заборона вчинення правочинів щодо цінних паперів, емітентами яких є особи, до яких застосовано санкції згідно з цим Законом (повна заборона); 11) заборона видачі дозволів, ліцензій Національного банку України на здійснення інвестицій в іноземну державу, розміщення валютних цінностей на рахунках і вкладах на території іноземної держави; 12) припинення видачі дозволів, ліцензій на ввезення в Україну з іноземної держави чи вивезення з України валютних цінностей та обмеження видачі готівки за платіжними картками, емітованими резидентами іноземної держави; 13) заборона збільшення розміру статутного капіталу господарських товариств, підприємств, у яких резидент іноземної держави, іноземна держава, юридична особа, учасником якої є нерезидент або іноземна держава, володіє 10 і більше відсотками статутного капіталу або має вплив на управління юридичною особою чи її діяльність; 14) запровадження додаткових заходів у сфері екологічного, санітарного, фітосанітарного та ветеринарного контролю; 15) припинення дії торговельних угод, спільних проектів та промислових програм у певних сферах, зокрема у сфері безпеки та оборони; 16) заборона передання технологій, прав на об`єкти права інтелектуальної власності; 17) інші санкції, що відповідають принципам їх застосування, встановленим цим Законом.

26.04.2021 ПАТ «МТБ Банк» направило ТОВ «Фінбізнесгруп» лист за вих. 01/ОВ12/44-01/ОВ12 (а.с.29 (зворотна сторінка) т.2), в якому відповідача повідомлено, що на підставі вищевказаних Указу та рішення РНБО України Банком застосовані обмеження, зокрема, такі як: блокування активів, зупинення виконання економічних та фінансових зобов`язань, у зв`язку з чим зупинено будь-які операції за всіма рахунками ТОВ «Фінбізнесгруп».

В цей же час, відповідно до виписки по рахунку ТОВ «М-Буд Груп» та розрахунків позивача (а.с.41-44, т.1; а.с. 07-146, т.2) у банку за ТОВ «М-Буд Груп» рахується прострочена заборгованість по тілу кредиту, починаючи з 01.07.2021 та по процентам у розмірі 184000 грн з 05.05.2021, які нараховані банком за період з 31.03.2021 по 29.04.2021.

13.04.2022 Банк звернувся до ТОВ «М-Буд Груп» з вимогою/претензією щодо погашення заборгованості за вих. № 01/229-0/56.3 (а.с.45-48, т.1), в якій позивач вимагав погасити заборгованість за кредитом у розмірі 16000000 грн та процентами у розмірі 184000 грн у строк протягом 30-ти календарних днів.

Вказана вимога повернулась позивачу неврученою із відміткою «за закінченням терміну зберігання».

01.07.2022 позивач направив аналогічну вимогу/претензію щодо погашення заборгованості ТОВ «Фінбізнесгруп» на адресу: вул. Церковна, 29/1, кв. 302, м. Одеса, 65003.

Вказана вимога не була отримана відповідачем із зазначенням працівником служби кур`єрської доставки причин повернення «адресат за адресою відсутній» (а.с.49-51, т.1).

Крім цього, позивач звертався до приватного нотаріуса із заявою про направлення ТОВ «Фінбізнесгруп» та ТОВ «М-Буд Груп» вимоги про усунення порушень (а.с.64-66, т.2), в якій позивач попередив, що випадку несплати достроково усієї суми заборгованості за кредитом, позивач буде вимушений реалізувати право звернення стягнення на заставне майно на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Вказана вимога була направлена приватним нотаріусом рекомендованим листом на адресу ТОВ «Фінбізнесгруп» та повернулась неврученою із зазначенням причин повернення «за закінченням терміну зберігання» (а.с.72-73, т.2).

Також в матеріалах цієї справи міститься лист Національного банку України від 25.08.2021 № 8239-25/08, адресований Незалежній асоціації банків України, в якому викладені рекомендації щодо практичного застосування банками вимог щодо реалізації персональних економічних та інших обмежувальних заходів (а.с.66-71, т.2). Так, щодо питання: «Який повинен бути порядок дій банку в разі отримання банком розрахункових документів на примусове списання або стягнення коштів з рахунків клієнтів (наприклад, за рішенням суду), до яких застосовано санкції «блокування активів» або «зупинення виконання економічних і фінансових зобов`язань «? Чи може банк відмовитися від виконання платіжного доручення на примусове списання або стягнення коштів з рахунків клієнтів - санкційних осіб з посиланням на статтю 15 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (в частині встановлення клієнту неприйнятно високого рівня ризику)? Національний банк надав, зокрема, такі роз`яснення: відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема: судових наказів; постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди (підпункти 1-1 та 5 частини першої статті 3 Закону про виконавче провадження). Ураховуючи вищевикладене, на думку Національного банку, норми Закону про санкції спрямовані на обмеження прав конкретної особи (порушника) самостійно розпоряджатися власними активами на свою користь та/або з метою виконання своїх зобов`язань перед іншими особами, та не містять заборони щодо примусового виконання судових рішень стосовно клієнтів-боржників, до яких застосовано санкції «блокування активів» та/або «зупинення фінансових операцій», особами, на яких законом покладено такі функції.

Предметом позову у цій справи є вимоги Банку стягнути з Поручителя 16184000 грн (16000000 грн основного боргу та 184000 грн процентів) з підстав неналежного виконання Позичальником прийнятих на себе зобов`язань за кредитним договором в частині повного та своєчасного повернення кредиту, а також сплати процентів за користування ним.

Відмовляючи у задоволенні позову, місцевий господарський суд зазначив про його передчасність, оскільки перерахування Поручителем, як боржником, належних йому коштів на користь Банку порушуватимуть обмеження, застосовані рішенням РНБО України, і фактично невілює запроваджені державою заходи з метою захисту національних інтересів, запобіганню порушень та відновлення порушених прав, свобод та законних інтересів громадян України, суспільства та держави тощо.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України а кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом ч. 1, ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

За умовами ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

Згідно з ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Стаття 554 ЦК України встановлює, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які за одним чи за декількома договорами поруки поручилися перед кредитором за виконання боржником одного і того самого зобов`язання, є солідарними боржниками і відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Солідарні боржники залишаються зобов`язаними доти, доки їхній обов`язок не буде виконаний у повному обсязі.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 613 ЦК України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов`язку. Кредитор також вважається таким, що прострочив, у випадках, встановлених частиною четвертою статті 545 цього Кодексу. Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов`язок, виконання зобов`язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.

Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України «Про санкції» з метою захисту національних інтересів, національної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності України, протидії терористичній діяльності, а також запобігання порушенню, відновлення порушених прав, свобод та законних інтересів громадян України, суспільства та держави можуть застосовуватися спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (далі санкції).

За змістом ч. 1 ст. 4 Закону України «Про санкції» видами санкцій згідно з цим Законом є, зокрема: блокування активів - тимчасове позбавлення права користуватися та розпоряджатися активами, що належать фізичній або юридичній особі, а також активами, щодо яких така особа може прямо чи опосередковано (через інших фізичних або юридичних осіб) вчиняти дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними; запобігання виведенню капіталів за межі України; запобігання виведенню капіталів за межі України; зупинення виконання економічних та фінансових зобов`язань; припинення дії торговельних угод, спільних проектів та промислових програм у певних сферах, зокрема у сфері безпеки та оборони; інші санкції, що відповідають принципам їх застосування, встановленим цим Законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 4 Закону України «Про санкції» передбачені цим Законом санкції не поширюються на: сплату податків, зборів та інших обов`язкових платежів до державного та/або місцевих бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а також визначених контролюючим органом грошових зобов`язань; погашення (стягнення) податкового боргу, недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та сплати розстрочених (відстрочених), у тому числі за рішенням суду, грошових зобов`язань або податкового боргу платника податків та/або сум єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

За змістом ч. 3 ст. 5 Закону України «Про санкції» рішення щодо застосування, скасування та внесення змін до санкцій щодо окремих іноземних юридичних осіб, юридичних осіб, які знаходяться під контролем іноземної юридичної особи чи фізичної особи-нерезидента, іноземців, осіб без громадянства, а також суб`єктів, які здійснюють терористичну діяльність (персональні санкції), передбачених пунктами 1, 2-21, 23-25 частини першої статті 4 цього Закону, приймається Радою національної безпеки та оборони України та вводиться в дію указом Президента України. Відповідне рішення набирає чинності з моменту видання указу Президента України і є обов`язковим до виконання.

Постановою Правління Національного банку України від 01.10.2015 № 654 «Про забезпечення реалізації і моніторингу ефективності персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» (в редакції, станом на 01.07.2021), зокрема, було доручено Банкам України: зупинити фінансові операції осіб, зазначених у санкційних списках, до яких застосовано санкцію «зупинення фінансових операцій»; зупинити виконання фінансових зобов`язань на користь осіб, зазначених у санкційних списках, до яких застосовано санкцію «зупинення виконання економічних та фінансових зобов`язань», - у повному обсязі, а на користь осіб, до яких застосовано санкцію «зупинення виконання економічних та фінансових зобов`язань (заборона надавати кредити, позики, фінансову допомогу, гарантії; заборона здійснювати кредитування через купівлю цінних паперів; заборона придбання цінних паперів)», - в частині переліку заходів, визначених санкцією: надання кредитів, у тому числі через купівлю цінних паперів, позик, фінансової допомоги, гарантій; придбання цінних паперів; заблокувати кошти/зупинити фінансові операції осіб, зазначених у санкційних списках, у тому числі банк зобов`язаний відмовити клієнту у виконанні розрахункового документа по фінансових зобов`язаннях з надання кредиту, у тому числі через купівлю цінних паперів, позики, фінансової допомоги, гарантії, з купівлі цінних паперів на користь особи, зазначеної в санкційних списках, до якої застосовано санкцію «зупинення виконання економічних та фінансових зобов`язань (заборона надавати кредити, позики, фінансову допомогу, гарантії; заборона здійснювати кредитування через купівлю цінних паперів; заборона придбання цінних паперів)».

Відповідно до п. 9 Положення про реалізацію спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), затвердженого постановою Правління Національного банку України від 11.05.2023 № 65, суб`єкти реалізації санкцій зобов`язані: 1) відмовитися від установлення ділових відносин із санкційними особами, до яких застосовано санкцію «інші санкції, що відповідають принципам їх застосування, встановленим Законом України «Про санкції» (заборона на встановлення ділових контактів)»; 2) зупинити фінансові операції санкційних осіб, до яких застосовано санкцію «інші санкції, що відповідають принципам їх застосування, встановленим Законом України «Про санкції» (зупинення фінансових операцій)» (далі «зупинення фінансових операцій»), та фінансові операції, що здійснюються від імені/на користь таких санкційних осіб; 3) зупинити фінансові операції за рахунками санкційних осіб, до яких застосовано санкції «інші санкції, що відповідають принципам їх застосування, встановленим Законом України «Про санкції» (зупинення операцій за рахунками фізичної особи)» (далі «зупинення операцій за рахунками фізичної особи») або «інші санкції, що відповідають принципам їх застосування, встановленим Законом України «Про санкції» (зупинення операцій за рахунками юридичної особи)» (далі «зупинення операцій за рахунками юридичної особи»); 4) ужити заходів щодо запобігання виведенню за межі України капіталу санкційними особами, до яких застосовано санкцію «запобігання виведенню капіталів за межі України»; 5) зупинити виконання економічних та фінансових зобов`язань на користь санкційних осіб, до яких застосовано санкцію: «зупинення виконання економічних та фінансових зобов`язань», - у повному обсязі; «інші санкції, що відповідають принципам їх застосування, встановленим Законом України «Про санкції» [зупинення виконання економічних та фінансових зобов`язань (заборона надавати кредити, позики, фінансову допомогу, гарантії; заборона здійснювати кредитування через купівлю цінних паперів; заборона придбання цінних паперів)» (далі «зупинення виконання економічних та фінансових зобов`язань (заборона надавати кредити, позики, фінансову допомогу, гарантії; заборона здійснювати кредитування через купівлю цінних паперів; заборона придбання цінних паперів)», - у частині надання кредитів, позик, фінансової допомоги, гарантій, кредитування через купівлю цінних паперів, придбання цінних паперів.

Як правильно зауважив місцевий господарський суд, на час виникнення у ТОВ «М-Буд Груп» зобов`язання з погашення кредитних коштів та суми несплачених відсотків, до ТОВ «Фінбізнесгруп» та ТОВ «М-Буд Груп» строком на три роки були застосовані спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) на підставі рішення РНБО України від 15.04.2021, яке введено в дію Указом Президента України від 21.04.2021, зокрема: заблоковано активи - тимчасове обмежено право користуватися та розпоряджатися належним майном; зупинено виконання економічних та фінансових зобов`язань; введено запобігання виведенню капіталів за межі України; застосовано інші санкції, що відповідають принципам їх застосування, встановленим цим Законом.

На час звернення позивача до суду з цим позовом вищевказані санкції і запроваджені обмежувальні заходи до ТОВ «Фінбізнесгруп» та ТОВ «М-Буд Груп» діяли, як і діють станом на даний час.

Таким чином, станом на час виникнення у ТОВ «М-Буд Груп» зобов`язань перед Банком та направлення Банком вимоги ТОВ «Фінбізнесгруп», виконання останнім економічних та фінансових зобов`язань були зупинені, а його активи - заблоковані.

При цьому позивачу вказані обставини були достеменно відомі, що підтверджується листом Банку про зупинення операцій по рахункам відповідача.

У постанові від 19.03.2020 у справі № 824/146/19 Верховний Суд зробив висновок, що із системного аналізу положень Закону України «Про санкції» та Рішення РНБО, яке приймалося на підставі статті 5 Закону, слідує, що спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) встановлюються на певний строк, що свідчить про їх тимчасовий характер. У зв`язку з цим, застосування санкцій не звільняє особу від виконання зобов`язань, а є, за своєю правовою природою, відстроченням виконання певних зобов`язань, відкладенням здійснення певних дій на певний період на підставі спеціального нормативного акту (Рішення РНБО).

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов цілком обґрунтованого висновку про передчасність звернення позивача з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором, з огляду на наявність обставин блокування активів відповідача та зупинення виконання економічних і фінансових зобов`язань відповідача згідно з рішенням РНБО України, введеним в дію Указом Президента України від 21.04.2021, яке є обов`язковим до виконання.

Перерахування протягом дії санкції «блокування активів» та «зупинення виконання економічних і фінансових зобов`язань» Боржником, до якого застосована така санкція, належних йому коштів та/або інших активів на користь Банку, як погашення таким клієнтом кредиту перед банком, сплата ним відсотків за користування кредитом, навіть у разі наявності в такого боржника невиконаних кредитних зобов`язань перед банком, порушуватимуть обмеження, застосовані такою санкцією, і фактично невілює запроваджені державою заходи з метою захисту національних інтересів, запобіганню порушень та відновлення порушених прав, свобод та законних інтересів громадян України, суспільства та держави тощо.

За вищевикладених обставин колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову Банку в межах цієї справи.

Щодо посилання скаржника на постанову Верховного Суду від 13.01.2022 у справі № 908/37836/15, колегія суддів зазначає наступне.

Під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де є схожі предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин. Такий правовий висновок викладено у пункті 60 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 696/1693/15-ц (провадження № 14-737цс19).

Так, у справі № 908/37836/15, на яку посилається скаржник, судом касаційної інстанції було зазначено, що: «враховуючи положення Конституції України та ГПК України, господарський суд не має права на відмову позивачеві у розгляді справи по суті, оскільки якщо суд дійде висновку про обґрунтованість позовних вимог, але позов не буде задоволений з посиланням виключно на Закон України «Про санкції», то незрозумілими з процесуальної точки зору є подальші дії позивача, адже спірною вбачається необхідність повторного звернення особи з тим самим позовом щодо судового розгляду. Це призведе до того, що суд заново буде розглядати спір між тими самими особами, з тими самими підставами і предметом спору, що вже був вирішений судом, що не допускається ГПК України».

При цьому, характерною ознакою справи № 908/37836/15 було те, що ні на час укладення договору позики, а ні на час звернення позивача до суду рішення РНБО України не існувало, а на час прийняття апеляційним господарським судом постанови у цій справі рішення РНБО вичерпало свою дію.

Водночас, у даному випадку, станом на момент звернення позивача до суду з цим позовом і станом на момент ухвалення оскаржуваного рішення суду першої інстанції вищевказані санкції і запроваджені обмежувальні заходи до ТОВ «Фінбізнесгруп» та ТОВ «М-Буд Груп» діяли, як і діють станом на момент прийняття цієї постанови суду апеляційної інстанції.

Враховуючи вищевикладене , колегія суддів приходить до висновку, що вищевказана постанова Верховного Суду від 13.01.2022 у справі № 908/37836/15, на яку посилається скаржник, ухвалена у правовідносинах, які не є подібними до тих, які розглядаються у даній справі, з огляду на що такі висновки не можуть застосовуватись у даній справі.

Щодо посилання скаржника в письмових поясненнях на постанову Верховного Суду у складі колегії третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 19.03.2020 у справі № 824/146/19, колегія суддів зазначає, що вказана справа також ухвалена у правовідносинах, які не є подібними до тих, які розглядаються у даній справі.

Зокрема, у справі № 824/146/19, на яку посилається скаржник, сторонами спору були юридичні особи (Акціонерне товариство «Норметімпекс» та Приватне акціонерне товариство «Запоріжтрансформатор»), а спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) були застосовані до фізичних осіб ( ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ), які опосередковано володіли певними частками у статутному капіталі стягувача.

Згідно з ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи, що доводи і вимоги апеляційної скарги не підтверджують наявність обставин, які згідно зі ст. 277 ГПК України визначені в якості підстав для зміни чи скасування оскаржуваного судового рішення, а підстав для виходу за межі апеляційних доводів і вимог в порядку ч. 4 ст. 269 цього Кодексу апеляційним судом встановлено не було, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати, пов`язані з апеляційним переглядом, підлягають віднесенню на скаржника.

Керуючись статтями 129, 240, 269, 270, 275, 276, 281-284 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «МТБ Банк» залишити без задоволення, рішення Господарського суду Одеської області від 21.09.2023 у справі № 916/2072/22 - без змін.

Постанова, відповідно до вимог ст. 284 ГПК України, набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку у строк, який обчислюється відповідно до ст. 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено 03.04.2024.

Головуючий суддяН.С. Богацька

СуддіГ.І. Діброва

Н.М. Принцевська