Рішення

від 18.03.2024 по справі 908/3850/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 15/305/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.03.2024Справа № 908/3850/23

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Горохова І.С., розглянувши матеріали

за позовом Запорізького державного медико-фармацевтичного університету, 69035, м. Запоріжжя, пр. Маяковського, буд. 26

до відповідача Приватного підприємства «Данія Інтернешнл», 04053, м. Київ, вул. Артема, буд. 37-41

про стягнення коштів

без виклику представників сторін

суть спору

28.12.2023 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Запорізького державного медико-фармацевтичного університету до відповідача Приватного підприємства «Данія Інтернешнл» про стягнення 81 671,17 грн, що по курсу НБУ є еквівалентом 2245,91 доларів США, у тому числі 54 546,60 грн основного боргу (еквівалент по курсу НБУ 1500 дол США), 3% річних в розмірі 4564,10 грн (еквівалент по курсу НБУ 125,51 доларів США), пені в розмірі 22 560,47 грн (еквівалент по курсу НБУ 620,40 доларів США).

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.12.2023, справу № 908/3850/23 передано на розгляд судді Горохову І.С.

Ухвалою суду від 09.01.2024 позовна заява була залишена без руху для усунення недоліків, допущених позивачем.

12.01.2024 на адресу Господарського суду надійшла заява Запорізького державного медико-фармацевтичного університету про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 08.01.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/3850/23. Присвоєно справі номер провадження 15/305/23, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, без проведення судового засідання.

Запропоновано відповідачу надати у строк до 15.02.2024 відзив на позовну заяву разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача або визнання позовних вимог, якщо такі докази не надані позивачем. Копію зазначеного документа направити на адресу позивача, докази направлення надіслати суду.

Запропоновано позивачу у строк до 29.02.2024 у разі отримання відзиву на позов надати суду відповідь на відзив, оформлену згідно вимог ст. 166 ГПК України разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтується відповідь позивача, якщо такі докази не надані відповідачем, а також надіслати на адресу суду докази, що підтверджують надіслання відповіді на відзив і доданих до нього доказів відповідачу.

Запропоновано відповідачу надати у строк до 18.03.2024, відповідно до ст. 167 ГПК України, надати заперечення разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтується заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем.

За офіційним даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних-підприємців та громадських формувань (відповідь на запит № 387485 від 29.12.2023) місцезнаходженням юридичної особи-відповідача є адреса: 04053, м. Київ, вул. Артема, буд. 37-41.

Поштове відправлення (копія ухвали Господарського суду Запорізької області від 16.01.2024 у справі № 908/3850/23 про відкриття провадження у справі), надіслане на вказану адресу відповідача, повернулось до суду не врученим відповідачеві з позначкою підприємства зв`язку «за закінченням терміну зберігання».

Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом ГПК України) днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Згідно з ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває.

Заяви про зміну відповідачем місцезнаходження на адресу суду не надходило.

За змістом п. п. 101, 102 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, у разі неможливості вручення адресатам (одержувачам) поштові відправлення, внутрішні поштові перекази зберігаються об`єктом поштового зв`язку місця призначення протягом строку, що встановлюється оператором поштового зв`язку, відправлення «EMS» - 14 календарних днів, міжнародні поштові перекази - відповідно до укладених угод.

Строк зберігання за заявою відправника/адресата (одержувача) і за додаткову плату може бути продовжений.

У разі невручення рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка» або реєстрованого поштового відправлення з позначкою «Адміністративна послуга» такі відправлення разом з бланком повідомлення про вручення повертаються за зворотною адресою у порядку, визначеному в пунктах 81, 82, 83, 84, 91, 99 цих Правил, із зазначенням причини невручення.

Після закінчення встановленого строку зберігання поштові відправлення, поштові перекази повертаються відправнику, крім випадків, коли відправником надано розпорядження «не повертати».

Повернення відправлень, від яких відмовився адресат або вручення яких неможливе, повинне здійснюватися негайно.

Невручені міжнародні поштові відправлення надсилаються до місця міжнародного поштового обміну, з якого вони були одержані.

Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Сам лише факт неотримання учасником справи кореспонденції, якою суд із додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою, та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки наведене зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на її адресу.

12.02.2024 на офіційному вебсайті Судової влади України судом повідомлено відповідача про розгляд справи через відповідне оголошення.

З огляду на викладене, судом вжито достатньо заходів для повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі № 908/3850/23 за відомою суду адресою відповідача.

Відповідач у встановлений в ухвалі суду строк відзиву на позовну заяву не надав.

Згідно із ст. 165 далі ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Оскільки судом належним чином виконано обов`язок та вжито заходи щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності відзиву відповідача, за наявними у справі матеріалами.

Підставою для звернення з позовом до суду стало порушення відповідачем умов Контракту про навчання іноземних громадян № 36/17 від 11.05.2017 та Договору № 20-350 від 14.12.2020 про надання освітніх послуг іноземним громадянам щодо оплати освітніх послуг за навчання студента ОСОБА_1 , Морокко, у розмірі 1500,00 дол. США, що за курсом НБУ еквівалентно станом на 29.11.2023 54 546,60 грн. У зв`язку із порушенням умов договору в частині строків оплати освітніх послуг за навчання студента позивач просить також стягнути три проценти річних в розмірі 125,51 дол. США, що за курсом НБУ еквівалентно 4564,10 грн, пеню в розмірі 620,40 дол. США, що за курсом НБУ еквівалентно 22 560,47 грн. Позов вмотивовано приписами ст.ст. 525, 526, 530, 599, 610, 625, 628 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), ст. ст. 193, 217, 224 Господарського Кодексу України (далі ГК України) та умовами Договору № 20-350 від 14.12.2020 та Контракту про навчання іноземних громадян № 36/17 від 11.05.2017.

Відповідно до ч. ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Згідно з ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи приписи ч. ч. 4, 5 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, суд установив.

11.05.2017 між Запорізьким державним медичним університетом, правонаступником якого є Запорізький державний медико-фармацевтичний університет (далі - Університет, позивач у справі) та Приватним підприємством «Данія Інтернешнл» (Координатор набору, відповідач у справі) укладено Контракт № 36/17 про навчання іноземних громадян (далі Контракт).

Відповідно до п. 2.1 Контракту метою цієї угоди є навчання іноземних громадян та підготовка із них фахівців за напрямом діяльності Університету. Для її досягнення Сторони за Контрактом наступним чином визначили свої взаємопов`язані та взаємообумовлені функції: Університет приймає на себе зобов`язання надати освітні послуги іноземними громадянам за освітніми програмами України для здобуття ними вищої освіти з обраної спеціальності; Координатор набору приймає на себе зобов`язання за власний рахунок провести відбір іноземних громадян для навчання в Університеті в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Освітні послуги за цією угодою здійснюються, як додаткові платні послуги з навчання, за межами обсягів основної освітньої діяльності, яка фінансується за рахунок коштів державного бюджету (п. 2.2 Контракту).

Пунктом 3.1 Контракту передбачено, що Університет зобов`язується:

3.1.1. Укласти індивідуальні договори про навчання між Університетом та іноземними громадянами, відібраними для навчання;

3.1.2. Зарахувати для навчання осіб, відібраних координатором набору (відповідно порядку і вимогам прийому на навчання іноземних громадян, встановленим чинним законодавством України про освіту та цією угодою), {…}.

Згідно з п. 3.2.4 Контракту Університет має право відраховувати особу, яка навчається, в установленому чинним законодавством та даним Контрактом порядку із наступних підстав: академічна неуспішність; пропуски занять без поважних причин більше 30 днів за семестр; медичні протипоказання, підтверджені належним офіційним документом; власне бажання особи, яка навчається; несплата за навчання в порядку, передбаченому цією угодою; порушення законів України чи Правил внутрішнього розпорядку Університету або невиконання інших суттєвих умов цієї угоди; виявлена фіктивність документів, які послужили підставою для зарахування на навчання.

Відповідно до п. 4.1.6 Контракту Координатор набору зобов`язується, зокрема, забезпечити: ж) укладення індивідуальних договорів про навчання між координатором набору та іноземними громадянами, відібраними для навчання; й) відшкодування Університету у повному обсязі витрат, які поніс останній у результаті вимушеного виконання дій, котрі є обов`язком координатора набора за даним Контрактом.

Координатор набору зобов`язується завчасно та без затримки письмово повідомити університет про обставини, що зумовлюють неможливість виконання чи належного виконання зобов`язань за цією угодою та прийняти всі можливі та залежні від Координатору набору заходи щодо виконання своїх зобов`язань та мінімізації збитків для Університету (п. 4.1.7 Контракту).

Розділом 5 Контракту (в редакції додаткової угоди № 5 від 17.07.2019) сторони визначили фінансові умови.

Згідно з п. 5.2 вартість навчання одного іноземного громадянина (у разі загального набору 40 осіб) становить на рік: 4200 доларів США І-ІІІ курс, 4700 дол. США IV-VI курс за спеціальністю «Медицина», англійська мова викладання.

Відповідно до п. 5.14 Контракту (в редакції додаткової угоди № 5 від 17.07.2019) оплата навчання іноземних громадян здійснюється в іноземній валюті (USD, EUR) чи в національній валюті України (по курсу Національного Банку України на дату оплати) в формі безготівковому порядку, на указаний Університетом банківський рахунок, як за навчання на підготовчому етапі, та і за навчання за обраною спеціальністю, окремо по кожній особі, яка навчається.

Оплата за навчання здійснюється в формі безготівкового розрахунку на указаний розрахунковий рахунок Університету Студентом відповідно до умов укладених індивідуальних договорів. За бажанням Студента, оплата може бути здійснена Координатором набору або третьою особою. Оплата здійснюється в наступному порядку: кожного семестру згідно з п. 5.16 договору (п. 5.15 Контракту, в редакції додаткової угоди № 5 від 17.07.2019).

Відповідно п. п. 5.16 Контракту оплата проводиться в терміни:

5.16.1. Студенти, зараховані на навчання з 01.09 відповідно до курсу навчання, а саме:

а) для студентів І курсу: за перший семестр на момент прийняття до університету; за другий семестр до 15.02 відповідного навчального року; б) для студентів ІІ-VІ курсу: за непарні семестри до 05.10 відповідного навчального року; за парні семестри до 15.02 відповідного навчального року.

5.16.2. Студенти, зараховані на навчання з 01.02, відповідно до курсу навчання, а саме

а) для студентів І курсу: за перший семестр на момент прийняття до університету; за другий семестр до 05.10 відповідного навчального року; б) для студентів ІІ-VІ курсу: за непарні семестри до 15.02 відповідного навчального року; за парні семестри до 05.10 відповідного навчального року.

При простроченні оплати більше ніж на 30 (тридцять) календарних днів Університет має право на відрахування студента, за якого не надійшла оплата. При цьому договір про навчання, укладений між Університетом та таким студентом, підлягає достроковому розірванню. Датою розірвання договору про навчання студента та відрахування студента є дата, зазначена у відповідному наказі Університету. При цьому Координатор набору зобов`язаний відшкодувати Університету вартість фактично отриманої освітньої послуги, за яку не надійшла оплата, а також сплатити пеню за прострочення виконання грошових зобов`язань, нараховану на момент відрахування, на підставі рахунку Університету у триденний строк з дня дострокового розірвання договору про навчання та відрахування студента.

Повне і належне виконання послуг та відповідні розрахунки за цим Договором фіксуються Сторонами у Акті здавання-приймання наданих послуг за відповідний період (семестр, рік) відповідно до Додатку 8, який є невід`ємною частиною цього Договору (п. 5.18 Контракту).

Строк дії даного Контакту визначено з 11.05.2017 по 11.05.2023 (п. 7.2 Контракту).

Сторони за даним Контрактом погодилися, що судовою установою для розгляду спорів визначено Господарський суд Запорізької області, а законодавством чинне законодавство України (п. 6.4 Контракту).

На підставі Договору про надання освітніх послуг іноземним громадянам №20-350 від 14.12.2020, укладеного між Запорізьким державним медичним університетом, правонаступником якого є Запорізький державний медико-фармацевтичний університет (Виконавець), ПП «Данія Інтернешнл» (Координатор набору) та Хаттаб Юсра, Морокко (далі Студент) останнього було зараховано до Університету на спеціальність «Медицина», англійська мова викладання (загальний набір до 40), зі строком надання освітніх послуг 01.09.2020-01.08.2026.

Розділом 3 Договору про надання освітніх послуг іноземним громадянам № 20-350 від 14.12.2020 визначені обов`язки Координатора набору: п. 3.1. За бажанням Студена своєчасно вносити плату за освітні послуги в розмірі, згідно зі строками та порядком відповідно до умов цього Договору; п. 3.2. Своєчасно інформувати Виконавця про причини пропуску строків оплати Студентом або Координатором набору за цим Договором та надавати документальне підтвердження поважних причин пропуску.

За умовами п. 4.2. Договору про надання освітніх послуг іноземним громадянам № 20-350 від 14.12.2020 у випадку неможливості виконання Замовником вимог п. 3.2. цього Договору, Студент самостійно здійснює оплату за освітні послуги, або зі згоди Студента провести оплату через Координатора набора або третьої особи.

Згідно із п. п. 4.3 Договору про надання освітніх послуг іноземним громадянам № 20-350 від 14.12.2020 Студент зобов`язаний своєчасно та у повному обсязі відвідувати заняття, передбачені навчальним планом та графіком навчального процесу.

При порушенні строків оплати, передбачених цим договором, Студент або Координатор набору зобов`язаний сплатити заборгованість та пеню у розмірі 0,1 відсотка суми простроченого зобов`язання за кожен день прострочення, включаючи день фактичного погашення заборгованості або день відрахування Студента (п. 6.2 Договору про надання освітніх послуг іноземним громадянам № 20-350 від 14.12.2020).

Згідно із п. 6.4 Договору про надання освітніх послуг іноземним громадянам № 20-350 від 14.12.2020 при достроковому розірванні цього Договору Студент зобов`язаний відшкодувати Виконавцю вартість фактично отриманих освітніх послуг за цим Договором.

Відповідно наказу від 07.06.2021 № 419-с Студента Хаттаба Юсру, Морокоо, було відраховано з Університету з 07.06.2021 через порушення умов договору про надання освітніх послуг академічну заборгованість, несплату за навчання.

За навчання Студента «медицина», денна форма навчання, англійська мова викладання, відповідно до п. 5.2. Додаткової угоди № 5 від 17.07.2019 до Контракту, за перший курс мав сплатити 4200 дол. США, однак, фактично Студентом сплачено 2700 дол. США, про що свідчить довідка заступника головного бухгалтера Університету № 29 від 29.1.2023.

Отже заборгованість з оплати за навчання складає 1500 дол. США (4200 дол. США 2700 дол. США), що еквівалентно 54 546,6 грн за курсом Національного банку України станом на 29.11.2023.

Стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у розмірі 81 671,17 грн, що по курсу НБУ є еквівалентом 2245,91 доларів США, у тому числі 54 546,60 грн основного боргу (еквівалент по курсу НБУ 1500 доларів США), 3% річних в розмірі 4564,10 грн (еквівалент по курсу НБУ 125,51 доларів США), пені в розмірі 22 560,47 грн (еквівалент по курсу НБУ 620,40 доларів США), є предметом судового розгляду у даній справі.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.

Правовідносини сторін є господарськими, що виникли з договору про надання послуг.

Статтею 11 Цивільного Кодексу України (далі ЦК України) встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Зобов`язанням, відповідно до частини 1 та 2 ст. 509 ЦК України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст.11 ЦК України.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України (далі ГК України) господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно з ст. 174 ГК України, однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір.

За приписами ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. 181 ГК України за загальним правилом господарський договір викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками, разом з тим, допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, шляхом обміну листами, факсограмами тощо, шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Пунктом 1 статті 193 ГК України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За приписами ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (п. 1). Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання (ч. 2).

Згідно ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1). У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов`язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов`язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 2).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як свідчать матеріали справи, між сторонами укладено Контракт про навчання іноземних студентів.

На підставі Договору про надання освітніх послуг іноземним громадянам № 20-350 від 14.12.2020, укладеного між позивачем (Виконавець), відповідачем (Координатор набору) та Студентом ОСОБА_2 останнього зараховано до Університету на спеціальність «Медицина», англійська мова викладання (загальний набір до 40), зі строком надання освітніх послуг 01.09.2020-01.08.2026.

Обов`язок відповідача забезпечити своєчасну оплату за освітні послуги передбачено п. п. 1.1, 3.1, 6.2 Договору про надання освітніх послуг іноземним громадянам № 20-350 від 14.12.2020, а також п. 5.16 Контракту (в редакції додаткової угоди № 5 від 17.07.2019) щодо відшкодування Університету вартості фактично отриманої освітньої послуги, за яку не надійшла оплата, а також сплатити пеню за прострочення виконання зобов`язання.

У порушення умов Договору № 20-350 від 14.12.2020 за послуги навчання здійснено оплату у розмірі 2700,00 дол. США, у зв`язку з чим станом на 29.11.2023 загальна сума заборгованості склала 1500 дол. США, що за курсом НБУ еквівалентно 54 546,6 грн.

За таких обставин, на час розгляду справи, сума основного боргу за надані освітні послуги становить 1500 дол. США, що за курсом НБУ станом на 29.11.2023 еквівалентно 54 546,6 грн, яка підтверджена матеріалами справи.

Контррозрахунку спірної суми, як і доказів сплати у повному обсязі або частково, відповідачем суду не надано.

Отже, відповідачем не подано, ані обґрунтованих заперечень вимогам позивача, ані доказів сплати боргу, у зв`язку з чим суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за надані освітні послуги в розмірі 1500 дол. США, що за курсом НБУ станом на 29.11.2023 еквівалентно 54 546,6 грн, яка підтверджена матеріалами справи та підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь за прострочення виконання основного зобов`язання пеню за загальний період з 15.02.2021 до 23.02.2022 в розмірі 620,40 дол. США, три проценти річних за період з 15.02.2021 до 29.11.2023 в розмірі 125,51 дол. США.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Пункт 1 статті 612 ЦК України визначає що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За умовами п. 5.16.1 Контракту в редакції додаткової угоди № 5 від 17.07.2019 для студентів, зарахованих на навчання з 01.09. відповідно до курсу навчання, а саме: а) для студентів І курсу: за перший семестр на момент прийняття до університету; за другий семестр до 15.02 відповідного навчального року; б) для студентів ІІ-VІ курсу: за непарні семестри до 05.10 відповідного навчального року; за парні семестри до 15.02 відповідного навчального року.

При простроченні оплати більше ніж на 30 (тридцять) календарних днів Університет має право на відрахування студента, за якого не надійшла оплата. При цьому договір про навчання, укладений між Університетом та таким студентом, підлягає достроковому розірванню. Датою розірвання договору про навчання студента та відрахування студента є дата, зазначена у відповідному наказі Університету. При цьому Координатор набору зобов`язаний відшкодувати Університету вартість фактично отриманої освітньої послуги, за яку не надійшла оплата, а також сплатити пеню за прострочення виконання грошових зобов`язань, нараховану на момент відрахування, на підставі рахунку Університету у триденний строк з дня дострокового розірвання договору про навчання та відрахування студента.

Матеріалами справи підтверджується те, що відповідач, в порушення умов договору у визначені строки не оплатив надані освітні послуги.

У зв`язку з тим, що відповідач припустився прострочення з оплати послуг, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню за загальний період з 15.02.2021 до 23.02.2022 в розмірі 620,40 дол. США, три проценти річних за період з 15.02.2021 до 29.11.2023 в розмірі 125,51 дол. США.

Пунктом 1 ст. 216 ГК України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно зі ст.ст. 546, 547 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Сторони можуть домовитись про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків передбачених законом.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафних санкцій надано сторонам частиною 4 статті 231 ГК України.

Так, розмір штрафних санкцій відповідно до частини 4 статті 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до приписів ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

При порушенні строків оплати, передбачених цим договором, Студент або Координатор набору зобов`язаний сплатити заборгованість та пеню у розмірі 0,1 відсотка суми простроченого зобов`язання за кожен день прострочення, включаючи день фактичного погашення заборгованості або день відрахування Студента (п. 6.2 Договору про надання освітніх послуг іноземним громадянам № 20-350 від 14.12.2020).

Разом з тим, згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень ст. 625 ЦК України, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши наведені позивачем розрахунки пені та трьох процентів річних, суд встановив, що позивачем неправильно здійснено розрахунки, оскільки розрахунок здійснювався з 15.02, однак за умовами контракту обов`язок оплати встановлено до 15.02.

Також за умовами договору пеня нараховується до дня фактичного погашення боргу або до дня відрахування Студента. У даному випадку днем відрахуванням Студента, згідно з наказом № 419-с від 07.06.2021, є 07.06.2021. Отже, нарахування пені слід обчислювати з 16.02.2021, а граничним днем нарахування пені має бути дата відрахування студента 07.06.2021, тобто з 16.02.2021 до 24.05.2021 на суму боргу в розмірі 2100 дол. США (98 днів прострочення), та з 25.05.2021 до 07.06.2021 на суму боргу в розмірі 1500 дол. США (14 днів прострочення). За таким самим принципом слід обраховувати три проценти річних з 16.02.2021 до 29.11.2023.

Здійснивши розрахунок пені з урахуванням обумовлених строків оплати, суд встановив, що обґрунтованою сумою пені за період з 16.02.2021 до 24.05.2021 на суму боргу 2100 дол. США та з 25.05.2021 до 07.06.2021 на суму боргу 1500 дол. США є сума 226,8 дол. США, що станом на 29.11.2023 за курсом НБУ еквівалентно 8247,45 грн, які підлягають задоволенню.

Щодо трьох процентів річних, то здійснивши розрахунок, суд установив, що за період з 16.02.2021 до 24.05.2021 на суму боргу 2100 дол. США та з 25.05.2021 до 29.11.2023 на суму боргу 1500 дол. США розмір трьох процентів річних становить 175,54 дол. США, що еквівалентно 6383,41 грн. Водночас позивачем заявлено меншу суму трьох процентів річних, а саме: 125,51 дол. США в еквіваленті 4564,10 грн.

У зв`язку із цим, не виходячи на межі позовних вимог, суд задовольняє вимоги щодо трьох процентів річних в заявленому позивачем розмірі 125,51 дол. США в еквіваленті 4564,10 грн.

У стягненні пені в розмірі 14 313,02 грн слід відмовити, як заявленої необґрунтовано.

Оскільки мало місце неналежне виконання зобов`язань відповідачем щодо оплати освітніх послуг, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача пені в 226,8 дол. США, що станом на 29.11.2023 за курсом НБУ еквівалентно 8247,45 грн, та трьох процентів річних в розмірі 125,51 дол. США, що станом на 29.11.2023 за курсом НБУ еквівалентно 4564,10 грн, які підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до статей 76, 77, 78, 79, 80 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача підлягають частковому задоволенню, а саме: основний борг в розмірі 1500,00 дол. США, що за курсом НБУ станом на 29.11.2023 еквівалентно 54 546,60 грн, пеня в розмірі 226,8 дол. США, що станом на 29.11.2023 за курсом НБУ еквівалентно 8247,45 грн, три проценти річних в розмірі 125,51 дол. США, що станом на 29.11.2023 за курсом НБУ еквівалентно 4564,10 грн.

В іншій частині позову слід відмовити.

Згідно із ст. 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. ст. 123, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства «Данія Інтернешнл» (04053, м. Київ, вул. Артема, буд. 37-41, ідентифікаційний код юридичної особи 32596688) на користь Запорізького державного медико-фармацевтичного університету, 69035, м. Запоріжжя, пр. Маяковського, буд. 26, ідентифікаційний код юридичної особи 45030873) основний борг в розмірі 1500,00 дол. США, що за курсом НБУ станом на 29.11.2023 еквівалентно 54 546,60 грн (п`ятдесят чотири тисячі п`ятсот сорок шість гривень 60 коп.), пеню в розмірі 226,8 дол. США, що станом на 29.11.2023 за курсом НБУ еквівалентно 8247,45 грн (вісім тисяч двісті сорок сім гривень 45 коп.), три проценти річних в розмірі 125,51 дол. США, що станом на 29.11.2023 за курсом НБУ еквівалентно 4564,10 грн (чотири тисячі п`ятсот шістдесят чотири гривні 10 коп.). Видати наказ.

Стягнути з Приватного підприємства «Данія Інтернешнл» (04053, м. Київ, вул. Артема, буд. 37-41, ідентифікаційний код юридичної особи 32596688) на користь Запорізького державного медико-фармацевтичного університету, 69035, м. Запоріжжя, пр. Маяковського, буд. 26, ідентифікаційний код юридичної особи 45030873) витрати зі сплати судового збору в розмірі 2213,62 грн (дві тисячі двісті тринадцять гривень 62 коп.). Видати наказ.

У задоволенні позовних вимоги про стягнення 14 313,02 грн відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 03.04.2024.

СуддяІ. С. Горохов