Рішення

від 03.04.2024 по справі 909/1116/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03.04.2024 м. Івано-ФранківськСправа № 909/1116/23

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Неверовської Л. М., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін справу

за позовом: Головного центру капітального будівництва, реконструкції та закупівель Державної прикордонної служби України, вул. Ялтинська, 11, м. Київ, 02099;

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Техпростір Інжиніринг", вул.Хоткевича Гната, буд 46, корп. 3, оф. 117, м. Івано-Франківськ, 76002;

про стягнення штрафних санкцій у розмірі 65616,28 грн, з яких 34789,84 грн пеня, 30826,44 грн штрафу;

встановив: Головний центр капітального будівництва, реконструкції та закупівель Державної прикордонної служби України звернувся до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Техпростір Інжиніринг" про стягнення штрафних санкцій у розмірі 65616,28 грн, з яких 34789,84 грн пеня, 30826,44 грн штрафу.

Вирішення процесуальних питань під час розгляду справи.

Ухвалою від 27.12.2023 судом прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; відповідно до приписів ст. 252 ГПК України, суд ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами; встановив сторонам строки для подання відзиву, відповіді на відзив, заперечення та повідомив, що останні мають право у разі наявності заперечень проти розгляду справи без повідомлення (виклику) сторін, подати суду відповідне обґрунтоване клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін: відповідач - в строк для подання відзиву; позивач - не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

23.01.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Техпростір Інжиніринг" до суду надійшов відзив на позовну заяву від 22.01.2024 (вх.№ 1212/24).

Враховуючи те, що клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило та з огляду на відсутність у суду підстав для виклику сторін з власної ініціативи, згідно з ч. 5 ст. 252 ГПК України справа розглядається за наявними у ній матеріалами.

Відповідно до частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Позиція позивача.

Позовні вимоги мотивовано тим, що в порушення договірних зобов`язань відповідачем станом на 18.10.2023 роботи з коригування проектно-кошторисної документації по об`єкту: "Капітальний ремонт будівлі спального корпусу літ. "А-3" (інв. № 101320204) санаторію "Прикордонник-Немирів" за адресою: Львівська область, Яворівський район, смт. Немирів, вул. Курортна, 20-Б (Коригування)" не виконано. Відповідно до п. 8.2. договору, за порушення строків виконання робіт позивачем нараховано відповідачу 34789,84 грн пені та 30826,44 грн штрафу.

Позиція відповідача.

Відповідач позовні вимоги заперечує з підстав, наведених в позовній заяві. Зазначає про те, що відповідач приступив до виконання робіт по даному договору, листом №723/1003-23-Вих від 08.07.2023 позивач погодив відповідачу надані архітектурно-будівельні рішення (варіант 2). Однак в подальшому почав упереджено ставитися до відповідача і вказувати на різні недоліки (копії листів долучаються). Відповідач усував недоліки і повідомляв позивача, що проектно-кошторисна документація виготовлена відповідно до вимог чинного законодавства і він її захистить в експертній організації. Відповідач надав позивачу всю проектно-кошторисну документацію. Позивач листом №723/1501-23 від 18.09.2023 звернувся до ТОВ "Укрекспертиза Груп", в якому: просив надати комерційну пропозицію на проведення експертизи проекту Капітальний ремонт будівлі спального корпусу літ.А-3 санаторію "Прикордонник-Немирів", зазначив, що проектна документація не містить інформацію, яка становить державну таємницю; до листа долучено Анкету Замовника до проведення експертизи проекту будівництва, в графі "дані про генпроектувальника" вказано - ТОВ "Техпростір Інжиніринг" (відповідач); до листа долучено зведений кошторисний розрахунок вартості об`єкта будівництва за підписом керівника проектної організації ТОВ "Техпростір Інжиніринг" (відповідач) А. Феняк та головного інженера проєкта Р. Кузишин. Звертаю увагу суду, що зведений кошторисний розрахунок вартості об`єкта будівництва є останнім розділом проектно-кошторисної документації. Вищевказане в сукупності свідчить про те, що проектно-кошторисна документація була передана позивачу.

Згідно п.1.2. умов договору та п.37 Завдання на проектування розділу "Виконання експертизи", саме відповідач мав здійснювати супровід експертизи і усувати зауваження в разі їх виявлення, однак позивач отримавши проектно-кошторисну документацію (не оплатив жодної гривні за неї), розірвав в односторонньому порядку договір №11-23 від 01.06.2023 року та усунув відповідача від завершальної стадії виконання робіт (проходження експертизи) та оформлення акту здачі-приймання виконаних робіт.

Також, зазначає що у разі висновку суду про задоволення позовних вимог, просить суд зменшити розмір штрафних санкцій на 95%, оскільки позивач не зазнав ніяких збитків або шкоди на відміну від відповідача, позивач в односторонньому порядку розірвав договір №11-23 від 01.06.2023 року, усунув відповідача від завершальної стадії виконання робіт (проходження експертизи) та оформлення акту здачі-приймання виконаних робіт, натомість відповідач поніс збитки, оскільки жодної гривні за виготовлення проєктно-кошторисної документації йому не було оплачено.

Обставини справи, дослідження доказів.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд встановив наступне.

Між Головним центром капітального будівництва та реконструкції Державної прикордонної служби України (в подальшому найменування змінено на "Головний центр капітального будівництва, реконструкції та закупівель Держаної прикордонної служби України") та Товариством з обмеженою відповідальністю "Техпростір Інжиніринг" укладено договір від 01.06.2023 №11-23 на виконання робіт з коригування проектно-кошторисної документації по об`єкту: "Капітальний ремонт будівлі спального корпусу літ. "А-3" (інв. №101320204) санаторію "Прикордонник-Немирів" за адресою: Львівська область, Яворівський район, смт. Немирів, вул. Курортна, 20-Б (Коригування)".

Згідно умов вказаного договору, його предметом є коригування проектно-кошторисної документації (далі - роботи) по об`єкту: "Капітальний ремонт будівлі спального корпусу літ. А-3 (інв. № 101320204) санаторію "Прикордонник - Немирів", за адресою: Львівська область, Яворівський район, смт. Немирів, вул. Курортна, 20-Б" (коригування), (далі - об`єкт), код за ДК 021:2015 - 71220000-6 послуги з архітектурного проектування (п. 1.1. договору).

Виконавець бере зобов`язання виконати роботи відповідно до завдання на проектування (додаток 3 до цього договору), захистити проектні рішення в експертній організації щодо об`єкту та здати виконані роботи замовнику, в строки, визначені п. 6.1 цього договору, а замовник зобов`язується прийняти якісно виконані роботи та здійснити їх оплату, відповідно до умов договору (п. 1.2. договору).

Загальний термін виконання робіт до 31.07.2023 року відповідно до графіку виконаних робіт плану (додаток 2 до цього договору) з дати підписання цього договору. До загального терміну виконання робіт входить термін коригування проектно-кошторисної документації та термін погодження виготовленої скоригованої проектно-кошторисної документації з отриманням технічного рішення усіма зацікавленими організаціями (п. 6.1. договору).

Строки виконання робіт можуть бути змінені з внесенням відповідних змін у договір у разі: виникнення обставин непереборної сили; зміни обсягу бюджетних асигнувань; виникнення інших (обґрунтованих та документально підтверджених) обставин, що можуть вплинути на строки виконання робіт (п. 6.2. договору).

Перелік, обсяги, вимоги до робіт, що доручаються до виконання, визначені у завданні на проектування (додаток №3 до цього договору) (п. 1.3. договору).

Ціна робіт за цим договором, що доручені виконавцю згідно договірної ціни (додаток 1 до цього договору) є динамічною та складає 440377,77 грн (чотириста сорок тисяч триста сімдесят сім гривен 77 копійок), без ПДВ.

У вартість робіт з коригування проектно-кошторисної документації не входить вартість експертизи (п. 3.1 договору).

Виконавець виконує роботи відповідно до договірної ціни (додаток 1 до цього договору), графіка виконаних робіт (додаток 2 до цього договору), завдання на проектування (додаток 3 до цього договору), вимог чинного законодавства України, ДСТУ, ДБН, настанов, технічних умов та цього договору (п. 4.1. договору).

Після надання виконавцем замовнику на погодження виготовленої скоригованої проектно-кошторисної документації, замовник зобов`язаний протягом 14 (чотирнадцяти) робочих днів її погодити або надати у письмовій формі свої вмотивовані зауваження та встановити строки для усунення виявлених недоліків. Остаточним погодженням виготовленої скоригованої проектно-кошторисної документації вважається направлення замовником листа виконавцю у спосіб, передбачений п. 19.11 договору (п. 4.3. договору).

Під час захисту проєктно-кошторисної документації в експертній організації, у разі отримання експертною організацією зауважень, перелік недоліків з вини виконавця, виконавець зобов`язаний за власні кошти і своїми силами усунути недоліки, визначені експертною організацією. Недоліки мають бути усунені виконавцем протягом терміну, визначеного експертною організацією (п. 4.4. договору).

Після отримання експертного звіту від експертної організації, виконавець по накладній передає замовнику 4 (чотири) паперових примірники виготовленої скоригованої проектно-кошторисної документації. Крім цього, електронну версію проектно-кошторисної документації в розробленому програмному комплексі та РБР, а кошторисну документацію у форматі програмного комплексу АВК-5 або інших програмних комплексів, які взаємодіють між собою за допомогою інформаційного блоку даних (ІБД) (п. 4.5. договору).

Замовник протягом 10 (десяти) робочих днів з дати отримання акту здачі-приймання виконаних робіт зобов`язаний направити виконавцю підписаний акт здачі-приймання виконаних робіт або вмотивовану відмову від прийняття робіт (п. 4.6. договору).

У разі неотримання виконавцем підписаної накладної на передачу виготовленої скоригованої проектно-кошторисної документації та акту здачі-приймання виконаних робіт, зауважень чи мотивованої відмови від приймання робіт без поважних причин, роботи вважаються прийнятими з дотриманням всіх умов договору (п. 4.8. договору).

Якщо виконавець у визначені порядок і строки не усуває недоліки в роботах, замовник має право відмовитись від прийняття результату робіт, не здійснювати оплату робіт та має право вимагати від виконавця сплати штрафних санкцій, відшкодування збитків, розірвання договору або вчинити інші дії передбачені договором або чинним законодавством України (п. 4.9. договору).

Розрахунок за виконані роботи здійснюється замовником за наявності накладної на передачу виготовленої скоригованої проектно-кошторисної документації, підписаної сторонами договору та акту здачі-приймання виконаних робіт, підписаного сторонами договору (п. 5.1. договору).

Оплата за договором може здійснюватися поетапно, за фактично виконані роботи, відповідно до графіка виконаних робіт (додаток 2 до цього договору) (п. 5.2. договору).

Кінцеві розрахунки здійснюються у двотижневий термін після виконання і приймання всіх передбачених договором робіт, захисту в акредитованій експертній організацій з отриманням експертного звіту та отриманням технічного рішення усіма зацікавленими організаціями (визначаються на етапі проектування) (п. 5.3. договору).

Виконавець несе відповідальність за порушення строків виконання робіт. За порушення строків здачі виконаних робіт, виконавець сплачує пеню в розмірі 0,1% вартості невиконаних робіт за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості робіт (п. 8.2. договору).

Замовник має право в односторонньому порядку відмовитись від договору та/або розірвати договір з таких причин: відсутність бюджетних асигнувань, оплати робіт; виявлення недоцільності продовження виконання робіт за договором, у тому числі за обставин непереборної сили; затримка з вини виконавця терміну виконання робіт, встановленого у п. 6.1 цього договору; банкрутство виконавця. Під банкрутством виконавця розуміється визнання його банкрутом господарським судом або порушення господарським судом справи про банкрутство виконавця (п. 9.2. договору).

Замовник у разі прийняття рішення про розірвання (відмову, припинення) договору з підставі передбачених п. 9.2 договору, надсилає (у спосіб, передбачений п. 18.11. договору) відповідне повідомлення виконавцю не пізніше, ніж за 10 (десять) календарних днів до бажаної дати розірвання договору. Договір вважається розірваним та не потребує укладення додаткових угод до нього на 10 (десятий) календарний день з дня направлення такого повідомлення, якщо пізніший строк розірвання договору не вказаний у такому повідомленні (п. 9.3. договору).

Замовник не відшкодовує витрат у разі розірвання цього договору внаслідок невиконання або неналежного виконання виконавцем своїх договірних зобов`язань за цим договором, що встановлюються за згодою сторін або за рішенням суду (п. 9.4. договору).

Договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими особами сторін, скріплення їх печатками (у разі наявності) і діє до 30.09.2023 року (п. 17.1. договору).

Листом №723/1003-23-Вих від 08.07.2023 позивач погодив відповідачу надані архітектурно-будівельні рішення (варіант 2). В подальшому позивач вказував на недоліки виконаних відповідачем робіт.

Листом №44 від 27.07.2023 відповідач повідомив позивача про те, що в ході виконання робіт із коригування проектно-кошторисної документації виникла необхідність додаткового проведення інженерних вишукувань, що в свою чергу обумовило внесення змін у розділи проектно-кошторисної документації. Зважаючи на вказане просив продовжити термін договору від 01.07.2023 №11-23 терміном на 1 місяць.

Листом №723/1259-23-Вих від 16.08.2023 позивач повідомив відповідача про недоліки роботи, та вимагав надати проектно-кошторисну документацію в повному обсязі в термін до 21.08.2023, виправити помилки в проектній документації та виконати умови договору.

Листом №723/1658-23-Вих від 09.10.2023 позивач повідомив відповідача про розірвання договору в односторонньому порядку на підставі п. 9.3 договору. А також, вимагав від відповідача сплати суму штрафних санкцій відповідно до п. 8.6. договору.

Враховуючи повідомлення відповідача про розірвання договору, позивач зазначає, що згідно п. 9.3. договору, даний договір вважається розірваним з 19.10.2023.

Позивачем відповідно до п. 8.2. договору за порушення строків виконання робіт на 79 днів (з 01.08.2023 по 18.10.2023) здійснено нарахування пені в розмірі 0,1% вартості невиконаних робіт за кожен день прострочення в сумі 34789,84 грн та штрафу в розмірі 7% вартості робіт за прострочення виконання робіт понад 30 днів в розмірі 30826,44 грн.

Норми права та мотиви, якими суд керувався при ухваленні рішення.

Згідно з пунктом 2 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України (ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно з ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Статтею 174 ГК України передбачено, що однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

В силу приписів ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно умов п. 6.1. договору, загальний термін виконання робіт до 31.07.2023 року відповідно до графіку виконаних робіт плану (додаток 2 до цього договору) з дати підписання цього договору. До загального терміну виконання робіт входить термін коригування проектно-кошторисної документації та термін погодження виготовленої скоригованої проектно-кошторисної документації з отриманням технічного рішення усіма зацікавленими організаціями.

Сторонами строки виконання робіт не були змінені у порядку передбаченому договором.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем в строк до 31.07.2023 не виконано роботи відповідно до завдання на проектування (додаток 3 до цього договору), не захищено проектні рішення в експертній організації щодо об`єкту та не здано виконані роботи замовнику.

Таким чином, відповідачем порушено договірний строк виконання робіт.

Згідно наявних у матеріалах справи доказів, сторонами не здійснювалося поетапне здавання-приймання фактично виконаних робіт, не складалися проміжна документація з прийняття окремих етапів робіт (накладні, акти приймання-передачі). Вказане позбавляє суд можливості визначити фактичний обсяг виконаних відповідачем робіт до 31.07.2023.

Отже, враховуючи погоджені сторонами умови договору, за порушення строків виконання робіт (п. 6.1. договору), у позивача наявні правові підстави для нарахування пені в розмірі 0,1% вартості невиконаних робіт за кожний день прострочення та за прострочення понад тридцять днів штрафу у розмірі 7% вказаної вартості робіт згідно 8.2. договору.

Згідно зі ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Відповідно до ч. 1 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

За змістом зазначених норм розірвано може бути лише чинний (такий, що діє на час звернення до суду з позовом та прийняття відповідного судового рішення) договір.

Відповідний висновок також міститься у постановах Верховного Суду від 07.08.2018 у справі №910/7981/17, від 18.11.2019 №910/16750/18.

Суд зазначає про те, що строк дії договору визначений п. 17.1. договору - до 30.09.2023. Отже, неможливим є розірвання договору після закінчення строку його дії - як зазначає позивач з 19.10.2023.

Враховуючи вказане, штрафні санкції за порушення строків виконання робіт слід розраховувати з урахуванням строку дії договору - з 01.08.2023 по 30.09.2023.

За розрахунком суду, сума пені в розмірі 0,1% вартості невиконаних робіт за кожний день прострочення становить 26863,04 грн. В решті заявленої суми пені слід відмовити зв`язку з необґрунтованістю.

Розрахунок штрафу у розмірі 7% вартості невиконаних робіт є арифметично правильним. Таким чином, позивач правомірно нараховано відповідачу 30826,44 грн штрафу.

Щодо зменшення розміру штрафних санкцій.

Суд встановив, що обґрунтованими та такими, що належать до стягнення за неналежне виконання умов спірного договору штрафними санкціями є пеня за прострочення виконання зобов`язання в сумі 26863,04 грн та 30826,44 грн штрафу.

Відповідно до ст. 233 ГК України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

За ч.3 ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Правовий аналіз зазначених приписів свідчить про те, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов та на розсуд суду.

Зі змісту зазначених норм вбачається, що, вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов`язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.

Необхідно відзначити, що неустойка не є каральною санкцією, а має саме компенсаційний характер. Вона не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для боржника і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.

Господарські санкції, що встановлюються відповідно до договору чи закону за неналежне виконання зобов`язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника. Такі санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов`язань.

Якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов`язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора.

Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, яка порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків. Майновий стан сторін та соціальна значущість підприємства мають значення для вирішення питання про зменшення неустойки.

При цьому, ні у зазначеній нормі, ні в чинному законодавстві України не міститься переліку виняткових випадків (обставин, які мають істотне значення), за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку, тому вирішення цього питання покладається безпосередньо на суд, який розглядає відповідне питання з урахуванням всіх конкретних обставин справи в їх сукупності (подібний висновок міститься у п. 67 постанови Верховного Суду від 16.03.2021 у справі № 922/266/20).

Зменшення неустойки (штрафу, пені) є протидією необґрунтованого збагачення однією з сторін за рахунок іншої; відповідає цивільно-правовим принципам рівності і балансу інтересів сторін; право на зменшення штрафу направлене на захист слабшої сторони договору, яка в силу зацікавленості в укладенні договору, монополістичного положення контрагенту на ринку, відсутності часу чи інших причин не має можливості оскаржити включення в договір завищених санкцій.

Чинним законодавством не врегульований граничний розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій. Відповідно, таке питання вирішується господарським судом згідно із приписами ст. 86 ГПК України, тобто за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Оцінюючи можливість зменшення суми пені та штрафу, суд врахував, що позивач доказів, які б свідчили про погіршення його фінансового стану, ускладнення в господарській діяльності чи завдання останньому збитків в результаті дій відповідача, не подав. При цьому, як вбачається з листування між сторонами, відповідачем виконувалися обумовлені договором роботи, однак, в процесі їх виконання виникали недоліки та зауваження з боку позивача, які відповідач намагався усувати, що спричинило порушення строку виконання робіт.

Також, суд враховує, що між сторонами не складалися проміжна документація з прийняття окремих етапів робіт (накладні, акти приймання-передачі), тому неможливим є встановлення обсягу фактично виконаних відповідачем робіт, однак, при цьому, позивач листом №723/1501-23 від 18.09.2023 звернувся до ТОВ "Укрекспертиза Груп", в якому просив надати комерційну пропозицію на проведення експертизи проекту Капітальний ремонт будівлі спального корпусу літ.А-3 санаторію "Прикордонник-Немирів", зазначив, що проектна документація не містить інформацію, яка становить державну таємницю. До листа долучено Анкету замовника до проведення експертизи проекту будівництва, в графі "дані про генпроектувальника" вказано - ТОВ "Техпростір Інжиніринг" та зведений кошторисний розрахунок вартості об`єкта будівництва за підписом керівника проектної організації ТОВ "Техпростір Інжиніринг" А. Феняк та головного інженера проєкта Р. Кузишин.

Вказане свідчить про використання позивачем в подальшому проектно-кошторисної документації виконаної відповідачем. При цьому, позивачем не було оплачено відповідачу за жоден з етапів виконаних робіт.

Враховуючи наведене, а також беручи до уваги необхідність дотримання балансу інтересів обох сторін, протидії необґрунтованого збагачення однієї з сторін за рахунок іншої, суд вважає, що справедливим та доцільним є зменшення розміру пені та штрафу на 70 відсотків, а саме пені до 8058,91 грн, штрафу до 9247,93 грн. При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що стягнення з відповідача саме такої суми пені та штрафу компенсує негативні наслідки, пов`язані з порушенням відповідачем строків виконання робіт.

Поряд з цим, суд також вважає за необхідне відзначити, що зменшення судом розміру неустойки, враховуючи положення ст. 219 Господарського кодексу України, яка регулює межі господарсько-правової відповідальності, порядок і умови зменшення розміру та звільнення від відповідальності, свідчить про те, що зменшення судом розміру стягуваної пені є проявом обмеження відповідальності боржника, та жодним чином не є звільненням його від відповідальності.

Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Враховуючи викладене, позов підлягає до задоволення частково: слід стягнути з відповідача на користь позивача 8058,91 грн пені, 9247,93 штрафу. В решті слід відмовити.

Судові витрати.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Суд враховуючи часткове задоволення позову, судовий збір слід покласти на на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Водночас, суд зазначає, що у разі коли господарський суд зменшує розмір неустойки (штрафу, пені), витрати позивача, пов`язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено, тобто, судовий збір належить покласти на відповідача без урахування суми зменшеної пені та штрафу.

Враховуючи часткове задоволення позову, судовий збір в сумі 2359,76 грн слід покласти на відповідача.

Керуючись ст. 2, 73, 74, 77-79, 86, 129, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

позов Головного центру капітального будівництва, реконструкції та закупівель Державної прикордонної служби України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Техпростір Інжиніринг" про стягнення штрафних санкцій у розмірі 65616,28 грн задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Техпростір Інжиніринг", вул. Хоткевича Гната, буд 46, корп. 3, оф. 117, м. Івано-Франківськ, 76002 (ідентифікаційний код 44494598) на користь Головного центру капітального будівництва, реконструкції та закупівель Державної прикордонної служби України, вул. Ялтинська, 11, м. Київ, 02099 (ідентифікаційний код 23311317) 8058 (вісім тисяч п`ятдесят вісім) грн 91 коп. пені, 9247 (дев`ять тисяч двісті сорок сім) грн 93 коп. штрафу, 2359 (дві тисячі триста п`ятдесят дев`ять) грн 76 коп. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В частині позовних вимог про стягнення 26730,93 грн пені та 21578,51 грн штрафу - відмовити.

Судовий збір в сумі 324,24 грн залишити за позивачем.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 03.04.2024.

Суддя Неверовська Л. М.