Рішення

від 19.09.2023 по справі 911/2088/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" вересня 2023 р. м. Київ Справа № 911/2088/20

м. Київ, вул. С. Петлюри, буд. 16/108

Господарський суд Київської області

Господарський суд Київської області, одноособово, у складі судді Саванчук С.О., секретар судового засідання Сорока П.М., розглянув матеріали справи

за позовом Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Київоблгаз"

08150, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Боярка, вул. Шевченка, буд. 178, код ЄДРПОУ 20578072

до Приватного акціонерного товариства "Білоцерківська теплоелектроцентраль"

09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Івана Кожедуба, буд. 361, код ЄДРПОУ 30664834

про стягнення заборгованості

за участі представників сторін:

позивача: Роговий М.В., посвідчення адвоката України №3844 від 27.08.2009, довіреність №01Др-214-0723 від 17.07.2023;

відповідача: Гринчук О.Ю., посвідчення № 178 н від 17.10.2005; ордер серії КВ № 806876 від 02.10.2020,

Обставини справи:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява (вх. № 2103/20 від 22.07.2020) Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Київоблгаз" до Приватного акціонерного товариства "Білоцерківська теплоелектроцентраль" про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги обгрунтовані порушенням відповідачем грошових зобов`язань за надані позивачем послуги розподілу природного газу відповідно до укладеного між сторонами 01.01.2016 договору розподілу природного газу шляхом підписання Заяви-приєднання №09420UIGN6APO16 до умов договору розподілу природного газу, відповідно до якої відповідач погодився виконувати умови договору на розподіл природного газу та Кодексу газорозподільних систем.

Судом встановлено, що позовна заява і додані до неї документи відповідають вимогам статей 162, 164, 172, частині 5 статті 174, статті 175 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 30.07.2020 судом прийнято позовну заяву (вх. № 2103/20 від 22.07.2020) Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Київоблгаз" до розгляду, відкрито провадження у справі № 911/2088/20 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання суду на 01.09.2020.

Через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшло клопотання про приєднання доказу до матеріалів справи (вх. № 17982/20 від 27.08.2020), в якому позивач заявляє про встановлення Акціонерному товариству "Оператор газорозподільної системи "Київоблгаз" додаткового строку для подання доказів у справі № 911/2088/20, у зв`язку із тим, що про існування відповідного доказу позивачу стало відомо лише після подання позовної заяви до суду та, відповідно, надає вказаний доказ - лист НКРЕКП № 1459/16.2/8-20 від 14.05.2020.

Через канцелярію Господарського суду Київської області від відповідача надійшло клопотання про продовження процесуального строку (вх. № 18215/20 від 31.08.2020) у зв`язку із тим, що, зважаючи на складність справи та отримання ухвали суду лише 12.08.2020, відповідачу потрібно більше часу для підготовки та подання суду відзиву на позов, а саме: до 07.09.2020.

На електронну адресу Господарського суду Київської області від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (вх. № 18370/20 від 01.09.2020) на дату після завершення епідемії COVID-19 та офіційного закінчення карантину, де також вказано, що представник відповідача контактував з особою, в якої є підозра на інфікування COVID-19.

У судове засідання 01.09.2020 з`явився представник позивача, представник відповідача у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

У судовому засіданні представник позивача надав усні пояснення по справі та стосовно поданого ним клопотання про приєднання доказу до матеріалів справи.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 01.09.2020 судом відкладено підготовче засідання у справі № 911/2088/20 на 22.09.2020.

Через канцелярію Господарського суду Київської області від відповідача надійшов відзив на позов (вх. №19340/20 від 11.09.2020).

Через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшла відповідь на відзив (вх. № 19916/20 від 21.09.2020).

Через канцелярію Господарського суду Київської області від відповідача надійшло клопотання про долучення додаткових доказів до матеріалів справи, в якому відповідач заявляє суду про встановлення додаткового строку на подання доказів (вх. № 19916/20 від 21.09.2020) та надає вказані докази, з огляду на те, що відповідач у переліку додатків до клопотання вказує про надання доказів надіслання копій позивачу, однак, фактично не додав таких доказів, суд дійшов висновку про наявність підстав для витребування у відповідача відповідних доказів відправлення копій цих доказів позивачу. Крім того, судом взято до уваги, що письмові докази, які подані суду у копіях, не завірені особою на відповідність їх оригіналам.

Через канцелярію Господарського суду Київської області від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку із хворобою уповноваженого представника відповідача (вх. № 19916/20 від 21.09.2020).

У судове засідання 22.09.2020 з`явився представник позивача, представник відповідача у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 22.09.2020 судом продовжено строк підготовчого провадження у справі № 911/2088/20 на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 06.10.2020.

Через канцелярію Господарського суду Київської області від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із хворобою уповноваженого представника відповідача (вх. № 20671/20 від 28.09.2020).

Через канцелярію Господарського суду Київської області від відповідача надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи (вх. № 20697/20 від 28.09.2020).

Через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшли додаткові пояснення по справі (вх. № 21577/20 від 05.10.2020).

Через канцелярію Господарського суду Київської області від відповідача надійшли заперечення (вх. № 21636/20 від 06.10.2020).

Через канцелярію Господарського суду Київської області від відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі (вх. № 21637/20 від 06.10.2020).

У судове засідання 06.10.2020 з`явились представники обох сторін та надали усні пояснення по справі.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 06.10.2020 судом відкладено підготовче засідання у справі № 911/2088/20 на 27.10.2020.

Через канцелярію Господарського суду Київської області від відповідача надійшло клопотання про долучення додаткових документів до матеріалів справи, в якому також заявлено про встановлення судом додаткового строку для їх подачі (вх. № 22673/20 від 19.10.2020).

Через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшло клопотання про долучення судової практики (вх. № 23125/20 від 23.10.2020).

Через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшли заперечення на клопотання про зупинення провадження у справі (вх. № 23090/20 від 23.10.2020).

У судовому засіданні 27.10.2020 судом постановлено ухвалу про задоволення клопотання відповідача про встановлення судом додаткового строку для подачі доказу (вх. № 22673/20 від 19.10.2020).

Ухвалою Господарського суду Київської області від 27.10.2022 зупинено провадження у справі №911/2088/20 до набрання законної сили рішення у справі № 640/22934/20.

Супровідним листом Господарського суду Київської області від 26.12.2020 матеріали справи 911/2088/20 направлено до Північного апеляційного господарського суду.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.01.2022 залишено без задоволення апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Київоблгаз" на ухвалу Господарського суду Київської області від 27.10.2022 про зупинення провадження у справі.

Супровідним листом Північного апеляційного господарського суду від 26.01.2021 матеріали справи направлено до Господарського суду Київської області.

28.01.2021 матеріали справи надійшли до Господарського суду Київської області.

Через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшло клопотання про поновлення провадження у справі (вх. № 1086/22 від 05.09.2022).

Через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи (вх. № 12849/22 від 21.09.2022) до якого долучено копію повного тексту постанови Шостого апеляційного адміністративного суду у справі № 640/22934/20.

Згідно з частиною 1 статті 230 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі поновлюється за клопотанням учасників справи або за ініціативою суду не пізніше десяти днів з дня отримання судом повідомлення про усунення обставин, що викликали його зупинення. Про поновлення провадження у справі суд постановляє ухвалу.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 27.10.2020 зупинено провадження у справі №911/2088/20 до набрання законної сили рішенням у справі № 640/22934/20.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 04.10.2022 поновлено провадження у справі №911/2088/20 та призначено підготовче засідання на 08.11.2022.

Через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшло клопотання про приєднання судової практики (вх. № 14880/22 від 24.10.2022).

Через канцелярію Господарського суду Київської області від відповідача надійшло клопотання про приєднання доказів часткової сплати боргу (вх. № 15846/22 від 08.11.2022).

Через канцелярію Господарського суду Київської області від відповідача надійшло клопотання про зменшення розміру пені (вх. № 15844/22 від 08.11.2022).

Через канцелярію Господарського суду Київської області від відповідача надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання (вх. № 15845/22 від 08.11.2022), у якому відповідач повідомив суд, що Верховний Суд розглядає питання про відкриття касаційного провадження за касаційногю скаргою ПрАТ "Білоцерківська теплоелектроцентраль" на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.08.2022 у справі №640/22934/20.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 08.11.2022 підготовче засідання відкладено на 29.11.2022.

Через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшли додаткові письмові пояснення (вх. № 16757/22 від 22.11.2022).

Через канцелярію Господарського суду Київської області від відповідача надійшла заява про відкладення підготовчого засідання (вх. № 17333/22 від 29.11.2022).

У судовому засіданні оголошено перерву до 20.12.2022.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 05.12.2022 повідомлено учасників справи, що судове засідання відбудеться 20.12.2022.

Через канцелярію Господарського суду Київської області від відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі (вх. № 18675/22 від 19.12.2022).

У судове засідання 20.12.2022 з`явились представники обох сторін.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 20.12.2022 зупинено провадження у справі №911/2088/20 до набрання законної сили рішенням у справі № 640/22934/20.

Позивачем разом з клопотанням (вх. № 9523/23 від 16.05.2023 та вх. №11578/23 від 13.06.2023) долучена до матеріалів справи копія повного тексту постанови Верховного Суду у справі № 640/22934/20 від 11.10.2023.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 16.06.2023 поновлено провадження у справі № 911/2088/20 та призначено підготовче засідання у справі №911/2088/20 на 04.07.2023.

У судове засідання 04.07.2023 представники сторін не з`явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлені.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 04.07.2023 підготовче засідання відкладено на 25.07.2023.

У судове засідання 25.07.2023 з`явився представник позивача, представник відповідача не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 25.07.2023 закрито підготовче провадження у справі №911/2088/20 та призначено справу до розгляду по суті на 22.08.2023.

У судове засідання 22.08.2023 з`явились представники сторін.

У судовому засіданні 22.08.2023 сторони оголосили вступні слова.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 22.08.2023 витребувано у сторін письмові пояснення, з відповідними доказами у додатку, про те, які були оплати спірної заборгованості відповідачем у період з 30.09.2020 по теперішній час, а саме: перерахування коштів з рахунку відповідача зі спеціальним режимом, що здійснювались банківською установою позивачу на підставі постанови Кабінету Міністрів України №217 від 18.06.2014 та добровільні платежі, що здійснені відповідачем на користь позивача та відкладено судове засідання з розгляду справи по суті на 19.09.2023.

Через канцелярію Господарського суду Київської області надійшли письмові пояснення позивача (вх.№ 17333/23 від 12.09.2023) та додаткові пояснення у справі відповідача (вх.№ 30896/23 від 12.09.2023).

У судове засідання 19.09.2023 з`явились представники сторін.

За результатами розгляду матеріалів справи, дослідження та оцінки доказів, з`ясування фактичних обставин спірних правовідносин сторін, зважаючи на вимоги чинного законодавства, суд

встановив:

Відповідно до пункту 18 частини першої статті 1 Закону України "Про ринок природного газу" оператор газорозподільної системи - суб`єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із розподілу природного газу газорозподільною системою на користь третіх осіб (замовників).

Згідно із пунктом 35 цієї ж статті Закону, розподіл природного газу - господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і пов`язана з переміщенням природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки споживачам, але що не включає постачання природного газу.

Відповідно до частини другої статті 37 Закону України "Про ринок природного газу" оператор газорозподільної системи провадить діяльність з розподілу природного газу на підставі ліцензії, що видається Регулятором.

Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Київоблгаз" здійснює розподіл природного газу, газу (метану) вугільних родовищ на території Київської області на підставі ліцензії, прийнятої рішенням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 29.06.2017 № 855.

Відповідно до статті 40 Закону України "Про ринок природного газу" розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами. За договором розподілу природного газу оператор газорозподільної системи зобов`язується забезпечити замовнику послуги розподілу природного газу на період та умовах, визначених договором розподілу природного газу, а замовник зобов`язується сплатити оператору газорозподільної системи вартість послуг розподілу природного газу. Типовий договір розподілу природного газу затверджується Регулятором. Оператор газорозподільної системи має забезпечити додержання принципу недискримінації під час укладення договорів розподілу природного газу з замовниками. Договір розподілу природного газу є публічним.

Зважаючи на вказане, позивач є оператором газорозподільної системи (далі - Оператор ГРМ) на території Київської області.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2498 від 30.09.2015 затверджено Типовий договір розподілу природного газу, який є публічним, регламентує порядок та умови переміщення природного газу з метою фізичної доставки Оператором ГРМ обсягів природного газу, які належать споживачам (їх постачальникам), до об`єктів споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи.

01.01.2016 між позивачем та відповідачем укладений договір розподілу природного газу шляхом підписання Заяви-приєднання №09420UIGN6AP016 до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим), згідно з якою споживач погодився виконувати умови договору на розподіл природного газу та Кодексу газорозподільних систем.

Відповідно до частин першої та другої статті 633 Цивільного кодексу України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Цей Договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641 та 642 Цивільного кодексу України на невизначений строк. Фактом приєднання Споживача до умов цього Договору (акцептування договору) є вчинення Споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти Договір, зокрема надання підписаної Споживачем заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку 1 (для побутових споживачів) або у додатку 2 (для споживачів, що не є побутовими) до цього Договору, яку в установленому порядку Оператор ГРМ направляє Споживачу Інформаційним листом за формою, наведеною у додатку 3 до цього Договору, та/або сплата рахунка Оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу (пункт 1.3 Типового договору).

Згідно із частиною першою статті 634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Взаємовідносини оператора газорозподільних систем із суб`єктами ринку природного газу, а також правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газорозподільних систем визначені Кодексом газорозподільних систем.

Так, положеннями пункту 2 глави 1 розділу VI Кодексу газорозподільних систем передбачено, що доступ споживачів, у тому числі побутових споживачів, до ГРМ для споживання природного газу надається за умови та на підставі укладеного між споживачем та оператором ГРМ (до ГРМ якого підключений об`єкт споживача) договору розподілу природного газу, що укладається за формою Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015 № 2498, в порядку, визначеному цим розділом.

За змістом пунктів 3, 4 глави 3 розділу VI Кодексу газорозподільних систем оператор ГРМ зобов`язаний на головній сторінці свого вебсайту, а також в друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності, та власних центрах обслуговування споживачів розмістити редакцію договору розподілу природного газу та роз`яснення щодо укладення та приєднання споживача до договору розподілу природного газу. Договір розподілу природного газу між оператором ГРМ та споживачем укладається шляхом підписання заяви-приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу, що відповідає Типовому договору розподілу природного газу, розміщеному на офіційному веб-сайті регулятора та оператора ГРМ та/або в друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності з розподілу газу, і не потребує двостороннього підписання сторонами письмової форми договору.

Отже, виходячи з наведених норм законодавства та встановлених обставин у справі, суд встановив, що відповідач шляхом підписання заяви-приєднання до договору розподілу природного газу №09420UIGN6AP016 від 01.01.2016 (далі - Типовий договір) приєднався до вказаного договору, який розміщено на сайті оператора системи (позивача).

Відповідно до умов пункту 2.1. Типового договору за цим Договором оператор ГРМ зобов`язується надати споживачу послугу з розподілу природного газу, а споживач зобов`язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим Договором.

За умовами пункту 2.2. Типового договору, обов`язковою умовою надання споживачу послуги з розподілу природного газу є наявність у споживача об`єкта, підключеного в установленому порядку до газорозподільної системи оператора ГРМ.

При вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим Договором, сторони зобов`язуються керуватися Законом України "Про ринок природного газу" та Кодексом газорозподільних систем. Оператор ГРМ зобов`язується вносити зміни та оновлювати інформацію, що розміщена на його сайті, зокрема, чинну редакцію тексту цього Договору та Кодексу газорозподільних систем (пункт 2.3. Типового договору).

Пунктом 5.1. Типового договору визначено, що облік (у тому числі приладний) природного газу, що передається оператором ГРМ та споживається споживачем на межі балансової належності об`єкта споживача, здійснюється відповідно до вимог Кодексу газорозподільчих систем.

При здійсненні обліку спожитого природного газу споживачем, що не є побутовим, за розрахункову одиницю розподіленого та спожитого природного газу береться один кубічний метр (м куб.) природного газу, приведений до стандартних умов згідно з вимогами, визначеними в кодексі газорозподільних систем (пункт 5.3. Типового договору).

Пунктом 6.1. Типового договору передбачено, що оплата вартості послуги оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється споживачем за тарифом, встановленим регулятором для оператора ГРМ, що сплачується як плата за річну замовлену потужність, з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем.

Відповідно до пункту 6.2. Типового договору тариф, встановлений згідно з пунктом 6.1. цього розділу, є обов`язковим для сторін з дати набрання чинності постановою регулятора щодо його встановлення.

До встановлення тарифів на послуги розподілу природного газу, виходячи з величини річної замовленої потужності об`єкта споживача відповідно до Кодексу газорозподільних систем, оплата послуг здійснюється за тарифами, встановленими регулятором для оператора ГРМ, за фізичний обсяг розподілу природного газу.

Згідно з пунктом 6.3. Договору величина річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається відповідно до Кодексу ГРМ.

Споживач, що не є побутовим, оплачує замовлену потужність виходячи з наявних об`єктів, зазначених у заяві-приєднанні, що є додатком до Договору розподілу природного газу.

Місячна вартість послуги розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача на тариф, встановлений регулятором для відповідного оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності.

Розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць (пункт 6.4. Типового договору).

Пунктом 6.6. Типового договору визначено, що оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим договором здійснюється споживачем, який не є побутовим, на умовах попередньої оплати до початку розрахункового періоду на підставі рахунка Оператора ГРМ. Якщо згідно із законодавством споживач має сплачувати Оператору ГРМ за послуги з розподілу природного газу зі свого поточного рахунку із спеціальним режимом використання, оплата послуг розподілу природного газу здійснюється з поточного рахунку із спеціальним режимом використання споживача на поточний рахунок Оператора ГРМ кожного банківського дня згідно з алгоритмом розподілу коштів, встановленим Регулятором, та зараховується як плата за послуги розподілу природного газу в тому місяці, в якому надійшли кошти. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.

Згідно із пунктом 6.8. Типового договору надання оператором ГРМ послуги з розподілу природного газу споживачу, що не є побутовим, має підтверджуватися підписаним між сторонами актом наданих послуг, що оформлюється відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем.

Відповідно до пункту 12.1. Типового договору, цей Договір укладається на невизначений строк.

На виконання умов Типового договору Акціонерним товариством "Оператор газорозподільної системи "Київоблгаз" надані Приватному акціонерному товариству "Білоцерківська теплоелектроцентраль" послуги з розподілу природного газу:

1) у січні 2020 року в обсязі 11063481,65 м куб.;

2) у лютому 2020 року в обсязі 11878709,03 м куб.;

3) у березні 2020 року в обсязі 14164380,56 м куб.;

4) у квітні 2020 року в обсязі 3385061,01 м куб.

Вказане підтверджується матеріалами справи: підписаними уповноваженими представниками та скріпленими відбитками печаток обох сторін актами приймання-передачі природного газу: №ОГ00025459 (за січень 2020 року), №ОГ00030876 (за лютий 2020 року), №ОГ00031919 (за березень 2020 року) №ОГ00035225 (за квітень 2020 року).

Позивачем розрахована така вартість вказаних послуг у спірний період: за січень 2020 року - 16372293,18 грн., за лютий 2020 року - 16372293,18 грн., за березень 2020 року - 16372293,18 грн., за квітень 2020 року - 16372293,18 грн., всього на суму 65489172,72 грн.

Відповідачем частково оплачена вартість послуг у спірний період (16372293,18 грн. + 16041539,78 грн.) всього на суму 32413832,96 грн.

Відтак, позивачем визначена заборгованість відповідача з оплати послуг за спірний період у розмірі 33075339,76 грн., яку позивач заявляє до стягнення, а також, зважаючи на порушення відповідачем строків виконання грошового зобов`язання, заявляє до стягнення 1116376,28 грн. пені, 219042,20 грн. 3% річних та 302549,03 грн. інфляційних втрат.

При розрахунку цієї вартості послуг позивач виходив з такого.

Відповідно до пунктів 1, 2 глави 6 розділу VI Кодексу газорозподільних систем розрахунки споживача за послугу розподілу природного газу, що надається оператором ГРМ за договором розподілу природного газу, здійснюються виходячи з величини річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача та оплачуються споживачем рівномірними частками протягом календарного року. Місячна вартість послуги розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача на тариф, встановлений регулятором для відповідного оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності. Річна замовлена потужність (за замовчуванням) об`єкта (об`єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається Оператором ГРМ виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об`єктом за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року, який визначається відповідно до вимог цього Кодексу, крім випадків, передбачених цією главою. Розмір величини річної замовленої потужності для споживача, що не є побутовим, визначається Оператором ГРМ виходячи з наявних об`єктів, зазначених у заяві-приєднанні, що є додатком до договору розподілу природного газу.

Відповідно до пункту 6.1. Типового договору оплата вартості послуг Оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється споживачем за тарифом, встановленим Регулятором для Оператора ГРМ, що сплачується як плата за річну замовлену потужність, з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг "Про встановлення тарифу на послуги розподілу природного газу для АТ "КИЇВОБЛГАЗ" від 24.12.2019 №3025 встановлено позивачу на період: з 01 січня 2020 року до 30 червня 2020 року тариф на послуги розподілу природного газу - 0,78 грн. за м куб. на місяць (без урахування ПДВ); з 01 липня 2020 року - тариф на послуги розподілу природного газу - 0,91 грн. за м куб. (без урахування ПДВ).

Згідно з пунктом 6.3. Типового договору величина річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається відповідно до Кодексу ГРМ. Місячна вартість послуги розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об`єкта (обєктів) споживача на тариф, встановлений Регулятором для відповідного Оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності.

Розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць (пункт 6.4. Типового договору).

Відповідно до абзацу 1 пункту 2 глави 6 розділу VI Кодексу ГРС річна замовлена потужність об`кта (об`єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається Оператором ГРМ виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об`єктом за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року, який визначається відповідно до вимог цього Кодексу, крім випадків, передбачених цією главою.

Пунктом 4 глави 1 розділу І Кодексу ГРС визначено, що газовий рік - це період часу, який розпочинається з першої газової доби жовтня поточного календарного року і триває до першої газової доби жовтня наступного календарного року.

Згідно з пунктом 2 глави 6 розділу VI Кодексу ГРС Оператор ГРМ зобов`язаний до 12 жовтня щорічно за підсумками газового року проінформувати споживача про фактичний обсяг споживання природного газу об`єктом (об`єктами) споживача за попередній газовий рік, величину планової місячної плати за послуги розподілу із зазначенням її складових (визначається Оператором ГРМ відповідно до абзацу 1 цього пункту). Така інформація може бути надана споживачеві шляхом розміщення її в особистих кабінетах споживача (за наявності), актах приймання-передачі природного газу (для споживачів, що не є побутовими), платіжних документах тощо.

Споживач, що не є побутовим, має право не пізніше ніж до 20 жовтня календарного року, що передує розрахунковому (крім замовлення потужності на 2020 рік, яке здійснюється до 01 листопада), подати Оператору ГРМ уточнену заявку на величину річної замовленої потужності сумарно по всіх його об`євктах у газорозподільній зоні відповідного Оператора ГРМ на розрахунковий календарний рік. У такому разі, якщо фактичний обсяг використання потужності (протягом календарного року) буде перевищувати замовлену споживачем річну потужність, величина перевищення має бути сплачена споживачем за двократною вартістю тарифу на розподіл природного газу на користь Оператора ГРМ відповідно до договору розподілу природного газу.

Фактичний обсяг використання потужності визначається виходячи із фактичного обсягу споживання природного газу наростаючим підсумком протягом відповідного календарного року.

У випадку, якщо річна замовлена потужність об`єкта (об`єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається Оператором ГРМ виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об`єктом за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року, нарахування Оператором ГРМ вартості перевищення замовленої потужності не здійснюється.

На період до кінця 2019 року Оператор ГРМ визначає річну замовлену потужність об`єкта споживача виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об`єктом за період з 01 жовтня 2018 року по 30 вересня 2019 року.

Споживач, що не є побутовим, має право не пізніше ніж до 01 листопада 2019 року здійснити замовлення потужності на 2020 рік та подати Оператору ГРМ уточнену заявку на величину річної замовленої потужності сумарно по всіх його об`єктах на розрахунковий календарний рік.

Вказані положення (зміни) до Кодексу ГРС та Типового договору розподілу природного газу затверджені постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг "Про затвердження змін до деяких постанов НКРЕКП" від 07.10.2019 №2080, яка набрала чинності 12.10.2019. Такими змінами до Кодексу ГРС, Типового договору розподілу природного газу та Методики визначення та розрахунку тарифу на послуги розподілу природного газу, затверджено порядок розрахунків споживачів за послуги розподілу природного газу, виходячи з величини річної замовленої потужності об`єкта споживача.

Зважаючи на вказані положення, позивач поінформував відповідача про фактичний обсяг споживання природного газу об`єктом (об`єктами) споживача за попередній газовий рік, величину планової місячної плати за послуги розподілу із зазначенням її складових шляхом включення в акт приймання-передачі природного газу від 30.11.2019 (копія надана до матеріалів справи) відповідних даних (річна замовлена потужність - 209901194,64 м куб.; місячна замовлена потужність - 17491766,22 м куб.; інформація щодо нового тарифу на розподіл природного газу була доведена відповідачу листом Білоцерківського відділення АТ "Київоблгаз" від 13.01.2020 №81014-СЛ-452-0120 (пром.).

Відповідач, не погоджуючись із визначеною величиною планової місячної плати, листом від 21.01.2020 № 114/04, надав позивачу уточнену заявку річної замовленої потужності на 2020 рік - у розмірі 139641000 м куб. із щомісячною розбивкою, в тому числі, на січень 2020 року - 10986000 м куб., проте, позивач зазначає, що вказану уточнену заявку подано з порушенням строку, передбаченого Кодексом ГРС - до 01 листопада 2019 року.

Обізнанність відповідача про фактичний обсяг споживання природного газу за попередній газовий рік підтверджується тим, що між сторонами щомісяця підписувались акти приймання-передачі природного газу в яких вказується щомісячний обсяг розподіленого природного газу.

Судом враховано, що фактичний обсяг споживання природного газу відповідачем за попередній 2019 газовий рік підтверджується матеріалами справи: до позовної заяви додані та не заперечуються відповідачем щомісячні акти приймання-передачі природного газу, що підписані уповноваженими представниками та скріплені відбитками печаток обох сторін за 2019 газовий рік.

Зважаючи на вказане, оскільки відповідач до 01 листопада 2019 року не подав Оператору ГРМ уточнену заявку на величину річної замовленої потужності на розрахунковий календарний рік, річна замовлена потужність об`єкта (об`єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначена Оператором ГРМ виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу об`єктом споживача за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року.

Позивач у позові надає відповідний розрахунок фактичного обсягу споживання природного газу відповідачем за період з 01 жовтня 2018 року по 30 вересня 2019 року, що підтверджує підписаними актами (всього 209901194,60 м куб.).

На підтвердження своїх доводів, позивачем до матеріалів справи надані, крім вищевказаних: акти наданих послуг за спірний період (№ОГЯ80000973 від 31.01.2020 за січень 2020 року на суму 16372293,18 грн., №ОГЯ80006757 від 29.02.2020 за лютий 2020 року на суму 16372293,18 грн., №ОГЯ80009380 від 31.03.2020 за березень 2020 року на суму 16372293,18 грн., №ОГЯ80012999 від 30.04.2020 за квітень 2020 року на суму 16372293,18 грн. та відповідні рахунки на оплату.

За твердженням позивача, відповідачем ці акти, які пересилались між сторонами поштовим листуванням, повернуті без підписання, з порушенням строку надання вмотивованої відмови від підписання акту, що встановлений пунктом 9 глави 6 розділу VI Кодексу ГРС (протягом двох днів з дня одержання акту), а також надані позивачу власні редакції відповідача таких актів - меншої вартості послуг.

З огляду на отримання відповідачем актів наданих послуг за спірний період та порушення ним строку надання вмотивованої відмови від підписання актів, позивач вважає, що відповідно до пункту 9 глави 6 розділу VI Кодексу ГРС сума до сплати за надані послуги з розподілу природного газу має встановлюватись відповідно до даних Оператора ГРМ.

Зважаючи на вказане, позивачем визначається річна замовлена потужність - 209901194,64 м куб., місячна замовлена потужність - 17491766,22 м куб., інформація про що була доведена до відома відповідача шляхом включення в акт приймання-передачі природного газу від 30.11.2019 (вказане підтверджується матеріалами справи, до яких доданий зазначений акт приймання-передачі природного газу №ОГ00019278 від 30.11.2019, що підписаний уповноваженими представниками та скріплений відбитками печаток обох сторін, в якому дійсно, за перевіркою судом, зазначена ця інформація) і це є виконанням позивачем зобов`язань перед відповідачем, що встановлені пунктом 2 глави 6 розділу VI Кодексу ГРС Оператор ГРМ.

Відповідач стверджує, що суд, в порядку статті 11 Господарського процесуального кодексу України (у разі невідповідності правового акта правовому акту вищої юридичної сили суд застосовує норми правового акта вищої юридичної сили) не може застосовувати до спірних правовідносин положення глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ, в редакції постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 07.10.2019 №2080, оскільки вона є підзаконним актом цивільного законодавства і не відповідає акту вищої юридичної сили - Цивільному кодексу України, відтак, суд має застосувати положення Цивільного кодексу України, який передбачає загальні норми про зобов`язання оплати тільки фактично наданих послуг, тоді як вказана постанова встановлює, що річна замовлена потужність об`єкта (об`єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається Оператором ГРМ виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об`єктом за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року, який визначається відповідно до вимог цього Кодексу, тобто, вимагає оплати послуг, які фактично не надавались у розрахунковому році.

Також, аналізуючи пункт 9 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ: у випадку відмови від підписання акта наданих послуг розбіжності підлягають урегулюванню в порядку, встановленому законодавством і пункту 11.4. Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 №2498: спори між Споживачем і Оператором ГРМ вирішується шляхом досудового врегулювання спорів у прозорий, справедливий і швидкий спосіб; у разі недосягнення між Споживачем та Оператором ГРМ згоди, спірні питання вирішуються у порядку, встановленому чинним законодавством, у тому числі в судовому порядку - відповідач, з огляду на непідписання ним актів надання спірних послуг і порушення строків вмотивованої відмови від підписання, вказує, що зміст вищевикладених положень законодавства означає, що несвоєчасне надання мотивованої відмови від підписання акту, як і взагалі не підписання акту (навіть без надання мотивованої відмови) не означає, що вартість послуг визначається за даними оператора ГРМ, а значить те, що спір щодо вартості послуг повинен бути вирішений в судовому порядку.

Крім того, відповідач вказує на те, що в порушення зобов`язань, встановлених пунктом 2 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ, в редакції постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 07.10.2019 №2080, позивач не повідомив його про величину планової місячної плати за послуги з розподілу із зазначенням їх складових, ані в акті від 30.11.2019, ані листі позивача №81014-СЛ-452-0120 (пром.) від 13.01.2020, відтак, через відсутність необхідної інформації, обов`язок надання якої лежить на позивачеві, відповідач не міг сформувати та надати уточнену заявку на величину замовленої потужності в строки, встановлені Кодексом ГРМ.

Відповідачем оспорена законність постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 07.10.2019 №2080 поданням позову про визнання її протиправною та нечинною до судів адміністративної юрисдикції у справі № 640/22934/20 (до рішення суду в цій справі зупинялось провадження у даній справі за клопотанням відповідача.

За остаточним рішенням суду у справі № 640/22934/20: постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.08.2022, що залишена без змін постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, у позові відмовлено повністю, зокрема вказано, що прийняття таких регуляторних рішень віднесено до дискреційних повноважень Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, при цьому, необхідність впровадження нового механізму обрахунку сплати за розподіл газу, який визначається виходячи з річної замовленої потужності, мета внесення змін прямо визначена в Аналізі впливу проекту спірної постанови, а також суд не може підміняти компетентний державний орган: приймати за нього рішення чи давати вказівки з вирішення питань, що віднесені до його компетенції.

За частиною 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Преюдиція - це обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню (постанова Верховного Суду від 24.11.2021 у справі №649/1393/19).

Верховний Суд неодноразово зазначав, що преюдиціальність ґрунтується на правовій властивості законної сили судового рішення і визначається його суб`єктивними і об`єктивними межами, за якими сторони та інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову оспорювати в іншому процесі встановлені судовим рішенням у такій справі правовідносини. Суб`єктивними межами є те, що у двох справах беруть участь одні й ті самі особи чи їх правонаступники, чи хоча б одна особа, щодо якої встановлено ці обставини. Об`єктивні межі стосуються обставин, встановлених рішенням суду (постанова Верховного Суду від 08.06.2022 у справі №438/723/17).

Водночас у частині 7 статті 75 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для господарського суду, а у частині 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Отже, Господарський процесуальний кодекс України розрізняє: 1) встановлені судами під час розгляду справи факти, які за дотримання умов, передбачених частиною 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України, можуть мати преюдиціальне значення; 2) правову оцінку судом таких фактів, яка не є обов`язковою для врахування судами у інших справах згідно з частиною 7 статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Зважаючи на те, що позивач та відповідач були учасниками справи № 640/22934/20, неправомірність постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 07.10.2019 №2080 була предметом позову в тій справі з тих же підстав позову, що є підставами заперечень позову відповідача в даній справі, при чому, саме у спірних в даній справі правовідносинах сторін: у рішеннях судів у справі № 640/22934/20, з посиланням на номер даної справи, з`ясовувались обставини пов`язаності цих правовідносин, суд дійшов висновку, що обставини правомірності постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 07.10.2019 №2080, в тому числі, з підстав визначених відповідачем, є преюдиційним фактом, що розглянуті і визначені в остаточному рішенні суду у справі № 640/22934/20, відтак, не підлягають встановленню в даній справі, оскільки за пунктом 1 частини 1 статті 237 Господарського процесуального кодексу України вказано про те, що при ухваленні рішення суд вирішує питання чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, а згідно з частиною 4 статті 238 цього Кодексу у мотивувальній частині рішення зазначаються: перелік обставин, які є предметом доказування у справі та висновок суду про те, яка обставина, що є предметом доказування у справі, визнається судом встановленою або спростованою з огляду на більшу вірогідність відповідних доказів, отже, доводи щодо предмету та підстав позову у справі № 640/22934/20 є встановленими судами під час розгляду справи фактами, а не їх оцінкою.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Абзацами восьмим, десятим пункту 2 глави 6 Кодексу ГРМ, до яких було внесено зміни постановою НКРЕКП від 07.10.2019 № 2080, передбачено, що: Оператор ГРМ зобов`язаний до 12 жовтня щорічно за підсумками газового року проінформувати Споживача про фактичний обсяг споживання природного газу об`єктом (об`єктами Споживача) за попередній газовий рік, величину планованої місячної плати за послуги розподілу із зазначенням її складових (визначається Оператором ГРМ відповідно до абзацу першого цього пункту). Така інформація може бути надана Споживачеві шляхом розміщення її в особистих кабінетах споживача (за наявності), актах приймання-передач і природного газу (для споживачів, що не є побутовими), платіжних документах тощо.

Споживач, що не є побутовим, має право не пізніше ніж до 20 жовтня календарного року, що передує розрахунковому (крім замовлення потужності на 2020 рік, яке здійснюється до 01 листопада), подати Оператору ГРМ уточнену заявку на величину річної замовленої потужності сумарно по всіх його об`єктах у газорозподільній зоні відповідного Оператора ГРМ на розрахунковий календарний рік. У такому разі, якщо фактичний обсяг використання потужності (протягом календарного року) буде перевищувати замовлену Споживачем річну потужність, величина перевищення має бути сплачена Споживачем за двократною вартістю тарифу на розподіл природного газу на користь Оператора ГРМ відповідно до договору розподілу природного газу.

Правовий аналіз зазначених норм свідчить про те, що Кодекс ГРМ не ставить у пряму залежність подання Споживачем уточненої заявки на величину річної замовленої потужності на наступний газовий рік від повідомлення Споживача Оператором ГРМ про фактичний обсяг споживання природного газу за попередній газовий рік.

Водночас, подання уточненої заявки є правом Споживача, яке може бути реалізоване Споживачем по закінченні попереднього газового року (30 вересня) в будь-який момент, незалежно від поведінки Оператора ГРМ, у строк до 01 листопада поточного року, оскільки обсяги споживання за попередній газовий рік є відомими самому Споживачу, в тому числі і з актів приймання-передачі природного газу, які містять інформацію про щомісячний обсяг (об`єм) спожитого природного газу.

Зважаючи на доводи відповідача, судом враховано, що покладання Кодексом ГРМ на Оператора ГРМ обов`язку проінформувати Споживача про фактичний обсяг споживання природного газу у строк до 12 жовтня щорічно не змінює порядку визначення розміру річної замовленої потужності, що свідчить про те, що за умови відсутності уточненої заявки Споживача на величину річної замовленої потужності на розрахунковий календарний рік станом на 01.11.2019 відповідач був зобов`язаний визначити річну замовлену потужність об`єкта позивача на розрахунковий календарний рік виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об`єктом за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року, згідно з вимогами абзацу першого пункту 2 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ.

Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 08.07.2021 № 903/719/20.

Отже, відповідач мав право до 01.11.2019 подати позивачу уточнену заявку на величину річної замовленої потужності сумарно по всіх об`єктах на 2020 рік та у такому випадку мав право подати Оператору ГРМ заявку на уточнення (збільшення/зменшення) величини річної замовленої потужності. При цьому, положеннями Кодексу ГРМ не передбачено можливості уточнення величини річної замовленої потужності, яка визначена Оператором ГРМ виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу об`єктом Споживача за попередній газовий рік, у разі нездійснення Споживачем замовлення річної потужності у строк не пізніше ніж до 20 жовтня календарного року, що передує розрахунковому (у даному випадку - до 01.11.2019).

Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг постановою № 2080 від 07.10.2019 внесено зміни до Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою НКРЕКП № 2494 від 30.09.2015 та Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП № 2498 від 30.09.2015, відповідно до яких з 01.01.2020 запроваджено новий порядок розрахунків за послугу з розподілу природного газу, зокрема, змінено принцип визначення величини потужності для споживачів природного газу та здійснено перехід від приєднаної потужності до замовленої, яка розраховується відповідно до вимог Кодексу ГРМ виходячи із об`ємів споживання об`єктів споживачів за попередній газовий рік.

Так, відповідно до положень пунктів 1, 2 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ в редакції постанови НКРЕКП № 2080 від 07.10.2019 розрахунки споживача за послугу розподілу природного газу, що надається Оператором ГРМ за договором розподілу природного газу, здійснюються, виходячи з величини річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача та оплачуються споживачем рівномірними частками протягом календарного року.

Місячна вартість послуги розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача на тариф, встановлений Регулятором для відповідного Оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності.

До встановлення тарифів на послуги розподілу природного газу, виходячи із річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача відповідно до цього Кодексу, оплата послуг здійснюється за тарифами, встановленими Регулятором для Оператора ГРМ, за фізичний обсяг розподілу природного газу.

Річна замовлена потужність об`єкта (об`єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається Оператором ГРМ виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об`єктом за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року, який визначається відповідно до вимог цього Кодексу.

Оператор ГРМ зобов`язаний до 12 жовтня щорічно за підсумками газового року проінформувати споживача про фактичний обсяг споживання природного газу об`єктом (об`єктами) споживача за попередній газовий рік, величину планованої місячної плати за послуги розподілу із зазначенням її складових (визначається Оператором ГРМ відповідно до абзацу першого цього пункту). Така інформація може бути надана споживачеві шляхом розміщення її в особистих кабінетах споживача (за наявності), актах приймання-передачі природного газу (для споживачів, що не є побутовими), платіжних документах тощо.

Споживач, що не є побутовим, має право не пізніше ніж до 20 жовтня календарного року, що передує розрахунковому (крім замовлення потужності на 2020 рік, яке здійснюється до 01 листопада), подати Оператору ГРМ уточнену заявку на величину річної замовленої потужності сумарно по всіх його об`єктах у газорозподільній зоні відповідного Оператора ГРМ на розрахунковий календарний рік. У такому разі, якщо фактичний обсяг використання потужності (протягом календарного року) буде перевищувати замовлену споживачем річну потужність, величина перевищення має бути сплачена споживачем за двократною вартістю тарифу на розподіл природного газу на користь Оператора ГРМ відповідно до договору розподілу природного газу.

Фактичний обсяг використання потужності визначається виходячи із фактичного обсягу споживання природного газу наростаючим підсумком протягом відповідного календарного року.

У випадку якщо річна замовлена потужність об`єкта (об`єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається Оператором ГРМ виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об`єктом за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року, нарахування Оператором ГРМ вартості перевищення замовленої потужності не здійснюється.

На період до кінця 2019 року Оператор ГРМ визначає річну замовлену потужність об`єкта споживача виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об`єктом за період з 01 жовтня 2018 року по 30 вересня 2019 року.

Відповідно до положень статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Враховуючи, що договір розподілу природного газу між сторонами був чинним на момент спірних правовідносин, внесені до редакції типового договору розподілу природного газу Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг постановою № 2080 від 07.10.2019 зміни для них є обов`язковими.

Зважаючи на вищевказані фактичні обставини та вимоги чинного на момент спірних правовідносин законодавства, позивачем правильно розраховано розмір плати за замовлену потужність для об`єктів відповідача у заявлений період, із врахуванням установленого тарифу на послуги з розподілу природного газу та враховуючи, що протягом спірного періоду січня-квітня 2020 року об`єкт відповідача фактично був підключений (приєднаний) до газорозподільної системи позивача, відтак, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову в частині стягнення з відповідача суми заборгованості місячної вартості величини річної замовленої потужності за період з січня-квітня 2020 року, з урахуванням правильності визначеної позивачем суми (33075339,76 грн.), проте, також з урахуванням її часткової оплати, що відбулась під час розгляду справи (3007924,08 грн.).

Судом враховано, що відповідно до клопотання відповідача, що підтверджується доданими до нього належними доказами (виписками по рахунку та актами звіряння), що також підтверджується позивачем, після відкриття провадження у справі (30.07.2020) сума основного боргу частково оплачена - на підставі постанови Кабінету Міністрів України №217 від 18.06.2014 з рахунків з спеціальним режимом, які відкриті відповідачеві в уповноваженому банку (АТ "Ощадбанк"), банківською установою було здійснено перерахування коштів позивачеві за послуги розподілу газу у розмірі 3007924,08 грн.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Судом враховані вищевикладені висновки суду про обгрунтованість позовних вимог у визначених позивачем розмірах і те, що вказана частина заборгованості оплачена після відкриття провадження у справі, відтак, провадження у справі в цій частині підлягає закриттю на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України - відсутній предмет спору.

Також, враховуючи положення статті 230 Господарського кодексу України, статтей 546, 625 Цивільного кодексу України, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача суми пені у розмірі 1116376,28 грн., 3 % річних в сумі 219042,20 грн. та інфляційних втрат в розмірі 520699,61 грн., оскільки за перевіркою судом, позивачем здійснений правильний розрахунок, з урахуванням такого.

Пунктом 6.6 Типового договору визначено, що остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться Споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.

В силу положень частини першої статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За правилами статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено обов`язковість договору для виконання сторонами.

Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України унормовано, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 6.4 Типового договору встановлено, що розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць.

Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку статті 625 Цивільного кодексу України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховний Суд № 910/12604/18 від 01.10.2019).

Оскільки матеріалами справи підтверджується факт прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання зі сплати основного боргу, вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3% річних є правомірними.

Судом встановлено, що відповідач обов`язку зі сплати грошових коштів у визначений Типовим договором строк не виконав, допустивши прострочення виконання зобов`язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов`язань (статті 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (стаття 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом або договором відповідальності.

Пунктом 3 частини першої статті 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 230 Господарського кодексу України передбачено, що невиконання чи неналежне виконання господарського зобов`язання є підставою для застосування штрафних санкцій у вигляді грошової суми - неустойка, штраф, пеня. Суб`єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання.

Пенею, відповідно до частини третьої статті 549 Цивільного кодексу України, є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно із пунктом 8.1 Типового договору, за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим Договором сторони несуть відповідальність згідно з цим Договором та чинним законодавством України.

Пунктом 8.2 Типового договору встановлено, що у разі порушення споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим договором він сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Нарахування пені здійснюється починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку здійснення оплати за цим договором.

При цьому, клопотання відповідача про зменшення судом штрафних санкцій, в порядку частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України, статті 233 Господарського кодексу України, задоволенню не підлягає, зважаючи на поведіку відповідача: позов ним не визнавався, при цьому, не зважаючи на висновки судів про правомірність постанови НКРЕКП від 07.10.2019 № 2080, навіть у клопотанні про зменшення пені відповідач називає її незаконним нормативно-правовим актом, а заявлений позивачем борг - безпідставним збагаченням, часткова оплата спірної заборгованості відбулась поза його волею - шляхом безспірного списання банком, а його процесуальні дії призвели до зупинення провадження у справі та значного збільшення строку розгляду справи, одночасно, судом враховано, що штрафні санкції не тільки не перевищують розмір основного зобов`язання, а у відсотковому співвідношенні складають його незначну частину (3,38%), відтак, зменшення їх судом може призвести до нівілювання функцій санкцій в даних правовідносинах у цілому, крім того, судом врахований значний строк порушення спірного зобов`язання (з 2020 року) та наданий позивачем звіт про його фінансові результати за І півріччя 2022 року, що підтверджує збитки.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

За приписами частини першої статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Доводи і докази відповідача не спростовують вищевикладених висновків суду, не спростовують заявлені позовні вимоги та не свідчать про відсутність у нього обов`язку з їх оплати.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про повне задоволення позовних вимог Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Київоблгаз", з урахуванням закриття провадження у справі щодо частини оплаченого протягом розгляду справи боргу.

Витрати зі сплати судового збору, відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням того, що часткова оплата відбулась підля відкриття провадження у справі, покладаються на відповідача повністю.

Керуючись статтями 129, 231, 232, 233, 238 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Провадження у справі за позовом (вх. № 2103/20 від 22.07.2020) Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Київоблгаз" до Приватного акціонерного товариства "Білоцерківська теплоелектроцентраль" про стягнення заборгованості в частині стягнення 3007924,08 грн. заборгованості з надання послуг з розподілу природного газу закрити.

2. Позов (вх. № 2103/20 від 22.07.2020) Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Київоблгаз" до Приватного акціонерного товариства "Білоцерківська теплоелектроцентраль" про стягнення заборгованості задовольнити повністю.

3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Білоцерківська теплоелектроцентраль" (09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Івана Кожедуба, буд. 361, код ЄДРПОУ 30664834) на користь Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Київоблгаз" (08150, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Боярка, вул. Шевченка, буд. 178, код ЄДРПОУ 20578072) 30067415,68 грн. (тридцять мільйонів шістдесят сім тисяч чотириста п`ятнадцять гривень шістдесят вісім копійок) основного боргу, 1116376,28 грн. (один мільйон сто шістнадцять тисяч триста сімдесят шість гривень двадцять вісім копійок) пені, 219042,20 грн. (двісті дев`ятнадцять тисяч сорок дві гривні двадцять копійок) 3% річних, 302549,03 грн. (триста дві тисячі п`ятсот сорок дев`ять гривень три копійки) інфляційних втрат, 520699,61 грн. (п`ятсот двадцять тисяч шістсот дев`яносто дев`ять гривень шістдесят одна копійка) витрат зі сплати судового збору за подання позову.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне рішення суду складено 03.04.2024.

Суддя С.О. Саванчук