Ухвала

від 03.04.2024 по справі 911/431/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"03" квітня 2024 р. Справа № 911/431/24

Господарський суд Київської області у складі судді Горбасенка П.В.,

за позовом заступника керівника Полтавської обласної прокуратури в інтересах держави в особі:

1. Полтавської обласної військової адміністрації

2. Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України

до Приватного акціонерного товариства «МХП»

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивачів - Акціонерного товариства «Українська залізниця»

про стягнення 152 360, 38 гривень

установив:

У загальному позовному провадженні Господарського суду Київської області перебуває справа № 911/431/24 за позовом заступника керівника Полтавської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Полтавської обласної військової адміністрації та Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України до Приватного акціонерного товариства «МХП», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивачів - Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення 152 360, 38 грн, з яких: 143 736, 20 грн штрафних санкцій та 8 624, 18 грн 3 % річних.

Господарський суд Київської області ухвалою від 18.03.2024 у цій справі, зокрема, прийняв позовну заяву заступника керівника Полтавської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Полтавської обласної військової адміністрації та Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України до розгляду та відкрив провадження у справі, призначив підготовче засідання на 12.04.2024.

02.04.2024 через підсистему «Електронний суд» ОСОБА_1 (далі заявник) надіслала пояснення б/н від 02.04.2024 (вх. № 3499/24 від 02.04.2024) щодо позовної заяви, згідно яких просить суд позовні вимоги Полтавської обласної прокуратури у справі № 911/431/24 задовольнити повністю. В підтвердження своїх повноважень ОСОБА_1 долучила до пояснень виписку із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Перевіривши означені пояснення щодо позовної заяви, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Приписами ч. 2, 3 ст. 4, ч. 1, 3 ст. 56, ч. 1 ст. 58, ч. 4 ст. 60 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Повноваження адвоката як представника підтверджуються, зокрема, довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» повноваження адвоката як представника в господарському судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги відповідно до частини першої статті 26 вказаного Закону, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Водночас для визнання особи такою, яка діє в порядку самопредставництва, потрібно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб`єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження.

Самопредставництво юридичної особи допускає можливість вчинення у суді процесуальних дій від її імені не тільки керівником або членом виконавчого органу, але й будь-якою іншою особою, уповноваженою на такі дії за законом, статутом, положенням або трудовим договором (контрактом). Тому можливість участі у справі за правилами самопредставництва юридичної особи того, хто не є її керівником або членом її виконавчого органу, потрібно підтверджувати або приписом відповідного закону, або приписом статуту чи положення цієї особи, або умовами трудового договору (контракту), зокрема посадовою інструкцією (у разі, якщо такого договору у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника). Якщо інше не передбачено саме цими документами, уповноважений діяти у суді за правилами самопредставництва юридичної особи, має всі права відповідного учасника справи.

Наявність або відсутність у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов`язок останньої підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема обсяг цих повноважень. Зазначене не виключає можливості додаткового подання до суду довіреності юридичної особи, проте самостійно вона не підтверджує повноваження діяти за правилами самопредставництва.

Отже, наявність або відсутність у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомостей про право особи вчиняти дії від імені юридичної особи не підтверджують повноваження діяти за правилами самопредставництва. Такі повноваження підтверджуються законом, статутом, положенням, умовами трудового договору (контракту), посадовою інструкцією.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 06.11.2023 у справі № 149/289/21.

Згідно наданої заявником виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань представником Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України вказано, зокрема, ОСОБА_1 , однак зазначене не свідчить, що остання уповноважена діяти у суді за правилами самопредставництва такої юридичної особи, тоді як доказів, що ОСОБА_1 представляє інтереси Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України як адвокат матеріали означеної справи не містять.

Інших документів на підтвердження повноважень ОСОБА_1 як представника Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України заявником не надано.

Суд зазначає, що норми процесуального права побудовані на чіткій позиції дисциплінованості як суду, так і учасників справи. Означене покладено в основу засад господарського судочинства з метою спрощення судового розгляду справи, скорочення судового розгляду, а також розвитку поваги в учасників справи один до одного так і до суду. Крім того вказана концепція направлена на уникнення можливості сторонам зловживання наданими їм процесуальними правами.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про відсутність повноважень у ОСОБА_1 на представництво інтересів Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України у цій справі як адвокатом, так і у порядку самопредставництва.

Приписами ч. 1 ст. 41, п. 3 ч. 1 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що учасники справи мають право, зокрема, подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб. У справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.

Оскільки ОСОБА_1 не є ані учасником справи, у розумінні ч. 1 ст. 41 Господарського процесуального кодексу України, ані представником однієї з сторін, суд дійшов висновку про залишення її пояснень без розгляду.

Керуючись ст. 42, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

постановив:

Залишити без розгляду пояснення ОСОБА_1 б/н від 02.04.2024 (вх. № 3499/24 від 02.04.2024) щодо позовної заяви.

Ухвала підписана 03.04.2024, набирає законної сили з моменту її підписання суддею відповідно до ч. 2 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена окремо від рішення суду відповідно до ч. 2 ст. 254, ст. 255, ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя П.В.Горбасенко