Рішення

від 20.03.2024 по справі 916/2737/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" березня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/2737/22

Господарський суд Одеської області у складі: суддя Волков Р.В.,

при секретарі судового засідання Павловій О.В.,

розглянувши справу № 916/2737/22

за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 )

до відповідача: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку ВЕСНА-НОВОСЕЛІВ 53 (65046, Одеська обл., м. Одеса, вул. Академіка Філатова, буд. 53, код ЄДРПОУ 40059165),

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Комунального підприємства Бюро технічної інвентаризації Одеської міської ради (65048, м. Одеса, вул. Троїцька, 25, код ЄДРПОУ 03350290)

про визнання недійсними рішень загальних зборів;

представники сторін:

від позивача Грачова О.П. (особисто, в режимі відеоконференції), Рибак А.В.;

від відповідача не з`явився,

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача не з`явився,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка, ОСОБА_1 , звернулась до господарського суду Одеської області з позовом до відповідача, Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку ВЕСНА-НОВОСЕЛІВ 53, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Комунального підприємства Бюро технічної інвентаризації Одеської міської ради про визнання недійсними рішень загальних зборів оформлених протоколами від 02.07.2017 та 01.04.2018.

В обґрунтування своїх вимог посилається на здійснення 08.10.2015 державної реєстрації відповідача, рішення Малиновського районного суду м.Одеси від 26.03.2019 та Постанову Одеського апеляційного суду від 05.12.2019 по справі № 521/5738/17 про визнання недійсними рішення загальних зборів відповідача від 11.12.2016, рішення господарського суду Одеської області від 27.10.2020 по справі № 916/178/20 про поновлення ОСОБА_1 на посаді голови правління відповідача, фактичне невиконання вказаного судового рішення відповідачем, проведення відповідачем загальних зборів з прийняттям рішень відповідно до визначеного порядку денного 02.07.2017 та 01.04.2018, встановлення Статутом відповідача та Законом України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» порядку скликання та проведення загальних зборів а також порядку визначення та підрахунку голосів співвласників, порушення відповідачем вимог Статуту та вказаного Закону під час проведення оспорюваних загальних зборів.

Вказує, що вона як співвласниця даного об`єднання не була повідомлена про проведення загальних зборів, що порушило її права на участь у діяльності відповідача.

Наводить вимоги статуту стосовно належності кожному із співвласників одного голосу незалежно від наявної в них площі приміщень, а також вимоги ст.10 вищевказаного Закону щодо визначення кількості голосів кожного з співвласників пропорційно частки загальної площі квартири або нежитлового приміщення, невірний розрахунок відповідачем кількості набраних голосів внаслідок хибних уявлень про загальну площу житлових та нежитлових приміщень, невірне визначення відповідачем загальної площі в 5767кв.м. всупереч встановленому Малиновським районним судом у справі № 521/5738/17 факту щодо площі у розмірі 7875,8кв.м.

Також вказує на порушення вимог щодо форми протоколу зборів, які містяться у Наказі Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 25.08.2015 № 203 «Про затвердження форми протоколу зборів співвласників багатоквартирного будинку».

З цих та більш детально викладених у позові підстав просить визнати недійсними рішення загальних зборів відповідача, оформлених протоколами від 02.07.2017 та 01.04.2018.

Одночасно з позовом позивач звернувся з клопотаннями про витребування від Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради доказів, а саме копії реєстраційної справи відповідача (а.с. 118 т.2), та про вжиття заходів з забезпечення позову у вигляді заборони вчинення певних дій (а.с. 119-122 т.2).

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями (а.с.125 т.2), справу передано на розгляд судді Бездолі Ю.С.

Ухвалою від 14.10.2022 заяву позивача про забезпечення позову було повернуто заявникові (а.с.128-129 т.2) через порушення останнім вимог ст.139 ГПК України під час її подання.

Ухвалою від 18.10.2022 позовну заяву залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків в десять днів з дня вручення ухвали (а.с. 132-133 т.2).

29.10.2022 позивачем було подано заяву про усунення недоліків (а.с. 135-137 т.2) та заяву про забезпечення позову (а.с. 141-144 т.2 ).

Ухвалою суду від 01.11.2022 було відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 30.11.2022, витребувано в Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради належним чином посвідчену копію реєстраційної справи відповідача (а.с. 146-149 т.2).

Ухвалою суду від 02.11.2022 частково задоволено заяву позивача про забезпечення позову, заборонено державним реєстраторам будь-яких органів (місцевого самоврядування, виконавчих комітетів, місцевих державних адміністрацій, акредитованих підприємств Міністерства юстиції України), а також нотаріусам та особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, які мають відповідні повноваження щодо внесення відомостей та/або змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань - вчиняти в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань реєстраційні дії, що стосуються зміни голови правління та/або зміни відомостей про голову правління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку ВЕСНА-НОВОСЕЛІВ 53 до закінчення розгляду справи №916/2737/22 по суті (а.с 152-157 т.2).

29.11.2022 від позивача надійшла заява про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції (а.с. 160, т.2), яка була задоволена ухвалою від 01.12.2022.

В судовому засіданні 30.11.2022 суд протокольною ухвалою відклав підготовче судове засідання на 14.12.2022.

08.12.2022 від Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради надійшли належним чином посвідчені копії матеріалів реєстраційної справи відповідача (а.с.1 т.3 а.с.41 т.5).

Ухвалою суду від 14.12.2022 підготовче засідання відкладено на 25.01.2023.

20.01.2023 до суду надійшов відзив на позовну заяву від відповідача (а.с.71-73 т.5), в якому відповідач проти позову заперечує. З приводу належного повідомлення позивачки про проведення загальних зборів посилається на направлення їй відповідних повідомлень шляхом поштового листування та повернення конвертів з відміткою «за закінченням терміну зберігання», надає копії конвертів та рекомендованих повідомлень (а.с. 74-76 т.5), вказує на правові позиції Верховного Суду, в тому числі у складі Великої Палати Верховного Суду, з цього питання а також на вимоги чинного законодавства стосовно порядку повідомлення.

Також посилається на ч.7 ст.6 Закону України «Про ОСББ», відповідно до якої кожний співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки належної співвласнику площі квартири або нежитлового приміщення у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку. Вказує на визначення у акті приймання-передачі житлового комплексу від 01.10.2016 загальної площі будинку в 7895,15 кв.м., загальної площі квартир в 5767кв.м. З посиланням на ст.385 Цивільного Кодексу України та ст.1 Закону України «Про ОСББ» вважає, що до загальної площі квартир та нежитлових приміщень слід включати лише ті об`єкти, право власності на які зареєстровано у відповідності до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». За таких обставин вважає вірним зазначення в протоколі загальної площі всіх квартир 5767кв.м. та використання саме такої площі як загальної для розрахунку кількості голосів кожного з співвласників пропорційно їх частці у власності.

Вважає, що доводи позивача про незаконність оскаржуваних рішень загальних зборів не підтверджені належними та допустимими доказами, а тому задоволенню не підлягають. З цих та більш детально викладених у відзиві на позовну заяву підстав просить у задоволенні позову відмовити.

24.01.2023 позивач через електронний суд надав відповідь на відзив (а.с. 80-82 т.5), в якому проти доводів відповідача заперечує. Посилається на відсутність належних доказів повідомлення позивачки про проведення загальних зборів, неможливість встановити коли та що саме надсилалось згідно з наданими відповідачем конвертами. Більш детально обґрунтовує свою правову позицію з приводу порушень законодавства, викладену у позовній заяві, наводить розрахунки щодо визначення кількості голосів.

Також 24.01.2023 відповідач через електронний суд надав додаток до відповіді на відзив (а.с. 84 т.5), в якому вказує на передбачене у п.5.4 статуту правило щодо наявності одного голосу у кожного співвласника незалежно від площі та кількості квартир, та зазначає про відсутність необхідної кількості голосів для прийняття рішень під час оскаржуваних загальних зборів.

Відповідач також звернувся 25.01.2023 з клопотанням про призначення по справі судово-почеркознавчої експертизи (а.с.86-88 т.5).

Ухвалою від 25.01.2023 суд відклав підготовче засідання на 16.02.2023.

02.02.2023 через електронний суд позивачкою були надані додаткові пояснення у справі (а.с. 95- 99 т.5), в яких зазначається про наявність нежитлових приміщень, якими користуються господарюючи суб`єкти, необхідність врахувати площу таких приміщень у загальній площі, врахування під час письмового опитування голосів осіб які користуються квартирами без правовстановлюючих документів, наприклад на підставі ордеру, відсутність дати голосування на окремих листках опитування, інші порушення під час проведення загальних зборів.

Ще одні додаткові пояснення по справі позивачка надала 14.02.2023 (а.с 102-103 т.5) до яких додала перелік осіб, які не є власниками квартир та чиї голоси на її думку безпідставно враховані відповідачем під час голосування.

16.02.2023 позивачка звернулась з клопотанням про призначення огляду доказів за їх місцезнаходженням (а.с.105-106 т.5).

16.02.2023 відповідач надав письмові пояснення (а.с. 108-111 т.5), в яких заперечує проти посилань позивачки на викладені у Статуті правила визначення кількості голосів співвласників під час голосування, вказує на прийняття Статуту відповідно до Типового статуту ОСББ, затвердженого наказом Держкомбуду від 27.08.2003 № 141, викладення 06.11.2015 Типового статуту у новій редакції наказом Мінрегіону від 23.09.2015 № 238, зазначення в ч.1 ст.7 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» про складання статуту об`єднання відповідно до типового статуту. Посилається на п.3 ст.13 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» стосовно того, що статути об`єднань співвласників багатоквартирного будинку, затверджені до 01.07.2015 діють у частині, що не суперечить цьому Закону, а також на доручення у п.6 ст.13 цього Закону Кабінету Міністрів України протягом шести місяців з дня набрання чинності цим Законом привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом, забезпечити в межах своїх повноважень перегляд та скасування нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону, забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

Зазначає про необхідність застосування норм правового акту вищої юридичної сили у разі невідповідності правових актів один одному. Вказує на чинність статуту відповідача 2017 року, вважає що загальні збори мають проводитись відповідно до вимог оновленого законодавства, а не згідно з установчими документами, що не відповідають Закону «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» та типовому статуту ОСББ.

Посилаючись на наведені ним у письмових поясненнях правові норми вказує на вірне визначення у оскаржуваних протоколах загальної площі житлових та нежитлових приміщень, вірний розрахунок кількості голосів для кожного з співвласників, дотримання процедури проведення письмового опитування. Також зазначає про те, що позивач не надає доказів врахування голосів не власників квартир, не надає технічний паспорт, тому відповідач вважає за необхідне надати суду копії правовстановлюючих документів та інформаційні довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Надає свої міркування з приводу законодавства, що підлягає застосування у цьому спорі.

Протокольною ухвалою від 16.02.2023 суд відклав підготовче засідання на 15.03.2023.

14.03.2023 позивачка через електронний суд надала додаткові пояснення по справі (а.с 176-178 т.5) з приводу розрахунку площі приміщень та безпідставно зарахованих голосів не співвласників.

15.03.2023 відповідач звернувся з письмовим клопотанням про відкладення призначеного на 15.03.2023 судового засідання на іншу дату в зв`язку з надходженням 14.03.2023 додаткових письмових пояснень від позивачки.

Ухвалою від 15.03.2023 судове засідання було відкладено на 03.04.2023.

В судовому засіданні 03.04.2023 суд протокольною ухвалою закрив підготовче провадження та призначив справ ідо розгляду по суті на 19.04.2023.

19.04.2023 представники сторін в судове засідання не з`явились і судове засідання було відкладено на 10.05.2023.

10.05.2023 суд оголосив протокольну ухвалу про перерву в судовому засіданні до 31.05.2023.

23.05.2023 позивачка звернулась до суду з заявою про припинення повноважень свого представника, а 30.05.2023 повідомила суд про звернення до Регіонального Центру з надання БВПД про поновлення її прав. Також 31.05.2023 повідомила суд про те, що попередній її представник уникала виконання покладних на неї обов`язків з представництва інтересів позивачки в суді, що вплинуло на формування правової позиції та на можливість захисту інтересів.

31.05.2023 суд відклав розгляд справи на 19.06.2023.

Ухвалою від 19.06.2023 розгляд справи відкладено на 12.07.2023.

20.06.2023 відповідач звернувся з клопотанням про залучення доказів (а.с. 6 т.6).

Ухвалою від 04.07.2023 суд повідомив сторін, що в зв`язку з виробничою необхідністю судове засідання відбудеться не 12.0.07.2023, а 19.07.2023.

18.07.2023 позивачка звернулась з письмовими клопотаннями про поновлення строку на надання доказів та про долучення до матеріалів справи технічної документації щодо визначення площі будинку (а.с. 33-34, а.с.42-43 т.6).

19.07.2023 позивачка звернулась з клопотанням про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача Одеської міської ради (а.с. 59-60).

В судовому засіданні 19.07.2023 суд з власної ініціативи в протокольній формі залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Комунальне підприємство Бюро технічної інвентаризації Одеської міської ради та оголосив перерву до 05.09.2023.

25.08.2023позивачка звернулась з заявою про забезпечення позову (а.с. 89-92 т.6), в якій просила заборонити відповідачу проводити загальні збори щодо обрання голови правління відповідача до вирішення справи по суті.

Вказану заяву ухвалою суду було повернуто заявникові ухвалою суду від 29.08.2023.

04.09.2023 позивачка звернулась ще з однією заявою про забезпечення позову (а.с. 107-110 т.6), в якій просила зобов`язати відповідача звернутися до будь-кого чи державного реєстратору будь-яких органів (місцевого самоврядування, виконавчих комітетів, місцевих державних адміністрацій, акредитованих підприємств Міністерства юстиції України), чи нотаріусу чи особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, які мають відповідні повноваження щодо внесення відомостей та/або змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань - вчиняти в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань реєстраційні дії, що стосуються зміни голови правління та/або зміни відомостей про голову правління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ВЕСНА-НОВОСЕЛІВ 53" для внесення даних про Голову Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ВЕСНА-НОВОСЕЛІВ 53" Грачову О.П.

За результатами судового засідання 05.09.2023 судом було оголошено перерву до 28.09.2023.

Ухвалою від 06.09.2023 суд відмовив у задоволенні клопотання позивачки від 04.09.2023 про забезпечення позову.

За результатами судового засідання 28.09.2023 судом було оголошено перерву до 19.10.2023.Також до матеріалів справи додано клопотання позивачки від 28.09.2023 про перенесення судового засідання через поганий стан здоров`я.

За результатами судового засідання 19.10.2023 судом було оголошено перерву до 08.11.2023.

20.10.2023 позивачка звернулась з клопотанням про залучення до матеріалів справи рішення Малиновського районного суду м.Одеси по справі № 521/5738/17 від 26.11.2019 про визнання недійсними рішення загальних зборів відповідача від 11.12.2016 (а.с. 158-159 т.6).

20.11.2023 позивачка заявила відвід судді Бездолі Ю.С. (а.с. 167-168 т.6).

Ухвалою від 23.10.2023 у задоволенні відводу було відмовлено. Також у вказаній ухвалі суддя Бездоля Ю.С. заявила самовідвід від розгляду справи та зазначила про передачу справи на повторний автоматизований розподіл у відповідності до вимог ГПК України.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи від 24.10.2023, справу було передано судді Волкову Р.В.

Ухвалою від 25.10.2023 суддя Волков Р.В. прийняв справу № 916/2737/22 до провадження за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого судового засідання на 20.11.2023.

07.11.2023 відповідач звернувся з заявою про застосування строку позовної давності (а.с. 187-189 т.6).

13.11.2023 позивачка надала заяву про зміну підстав позову (а.с. 197-200 т.6). У своїй заяві вона зазначила про неспівпадіння зазначених у протоколах відомостей з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та його архівної складової частини щодо об`єкта нерухомого майна будинку за адресою м.Одеса вул.Ак.Філатова буд.53, тобто загальна площа яка використана для підрахунку голосів не відповідає фактичним даним. Додатково навела відомості стосовно окремих співвласників.

За результатами судового засідання 20.11.2023 судом розгляд справи відкладено на 04.12.2023.

04.12.2023 судове засідання не відбулось у зв`язку з несанкціонованим втручанням в роботу інформаційних (автоматизованих), електронних комунікаційних мереж і ресурсів суду та здійсненням рандомної спам-розсилки фішингових повідомлень з вірусами серед підприємств, установ, організацій і громадян, з огляду на що у період з 30.11.2023 до 07.12.2023 комп`ютерна мережа суду була відключена та здійснювалось відновлення бази даних Автоматизованої системи "Діловодство спеціалізованого суду" на іншому серверному обладнанні.

08.12.2024 від позивача надійшли заперечення на клопотання відповідача про застосування строків позовної давності. Вважає що передбачений ст.257 Цивільного Кодексу України загальний 3-річний строк позовної давності не пропущений з урахуванням п.12 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного Кодексу України щодо продовження процесуальних строків на період дії карантину з метою запобігання поширенню COVID-19.

Ухвалою від 11.12.2023 підготовче судове засідання призначено на 15.01.2024.

Протокольною ухвалою від 15.01.2024 по справі закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 12.02.2024.

11.02.2024 від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи в зв`язку з хворобою його представника, в зв`язку з чим судове засідання перенесено на 04.03.2024.

За результатами судового засідання 04.03.2024 судом розгляд справи відкладено на 12.03.2024.

За результатами судового засідання 12.03.2024 судом розгляд справи відкладено на 20.03.2024.

В судовому засіданні 20.03.2024 судом оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Дослідивши матеріали справи на заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

Позивач звернувся з позовом про визнання недійсними рішень загальних зборів відповідача, оформлених протоколами від 02.07.2017 та 01.04.2018.

У постанові від 20.09.2018 по справі №813/6286/15 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що спори щодо оскарження рішень ОСББ найбільш наближені до спорів, пов`язаних із діяльністю або припиненням діяльності юридичної особи (корпоративних спорів).

Отже, цей спір має вирішуватися за правилами господарського судочинства незалежно від суб`єктного складу, за місцезнаходженням юридичної особи.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.02.2019 року у справі №462/2646/17.

Відповідно до відомостей, зазначених у протоколі загальних зборів від 02.07.2017 (а.с. 6 т.4), до порядку денного були включені наступні питання:

1. Про обрання голови та секретаря зборів.

2. Коротка інформація щодо фінансової та господарчої діяльності ОСББ «Весна-Новоселів 53».

3. Прийняття статуту ОСББ «Весна-Новоселів 53», що відповідає діючому законодавству.

4. Внесення змін до складу правління ОСББ «Весна-Новоселів 53».

5. Питання, щодо необхідності уповноважити голову правління ОСББ «Весна-Новоселів 53» Алексеєву Л.О. звернутися до КП «Теплопостачання міста Одеси» з питанням, щодо нарахування оплати за теплопостачання власників квартир з розширеною площею.

6. Різне.

Згідно з протоколом загальних зборів від 01.04.2018 (а.с. 160 т.4), до порядку денного були включені наступні питання:

1.Обрання голови та секретаря зборів.

2. Затвердження кошторису теплопункту.

3.Дозволити правлінню корегувати розмір внесків власників пропорційно змінам розміру мінімальної заробітної плати.

4.Обрання голови правління ОСББ «Весна-Новоселів 53».

Відповідно до ч.1 ст.385 Цивільного Кодексу України, власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об`єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту.

Згідно з преамбулою Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" в редакції на момент проведення вказаних зборів, цей Закон визначає правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку.

Ст.1 вказаного Закону вказує, що об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об`єднання) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Також вказана стаття визначає, що співвласники багатоквартирного будинку (далі - співвласники) - власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку.

Ст.1 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" встановлює, що багатоквартирний будинок - це житловий будинок, в якому розташовано три чи більше квартири. У багатоквартирному будинку можуть також бути розташовані нежитлові приміщення, які є самостійними об`єктами нерухомого майна.

Постановою Одеського апеляційного суду від 05 грудня 2019р., якою рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 26 березня 2019р. у справі №521/5738/17 залишено без змін, встановлено, що Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку „Весна-Новоселів 53" створено власниками квартир та приміщень багатоквартирного будинку відповідно до Закону України „Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку»". Державну реєстрацію юридичної особи проведено 08.10.2015 року державним реєстратором юридичних осіб та фізичних осіб підприємців Одеського міського управління юстиції номер запису 1556102000056255. Статут об`єднання співвласників багатоквартирного будинку „Весна-Новоселів 53" затверджено Установчим зборами ОСББ Протокол № 1 від 13 вересня 2015 року. Вказані обставини також підтверджуються наданими по цій справі доказами та не заперечуються представниками сторін.

Відповідно до ст.10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", органами управління об`єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія об`єднання.

Вищим органом управління об`єднання є загальні збори.

Загальні збори скликаються і проводяться в порядку, передбаченому цим Законом для установчих зборів, правлінням об`єднання або ініціативною групою з не менш як трьох співвласників.

Вказана стаття також передбачає, що рішення загальних зборів може бути оскаржене в судовому порядку.

Пунктом 5.2 Статуту передбачено, що повідомлення про проведення загальних зборів направляється в письмовій формі і вручається кожному співвласнику об`єднання під розписку або шляхом поштового відправлення (рекомендованим листом на адресу належної йому квартири або нежитлового приміщення в будинку об`єднання) не менше ніж за 14 днів до дати проведення загальних зборів. У повідомленні про проведення загальних зборів зазначається, ким скликаються загальні збори, проект порядку денного, дата, час та місце їх проведення. Час і місце проведення загальних зборів обираються зручними для більшості можливих їх учасників.

Позивачка стверджує, що не була належним чином повідомлена про проведення оскаржуваних загальних зборів.

Відповідач проти цього заперечує, та зазначає, що вона була повідомлена про проведення загальних зборів 02.07.2017 та 01.04.2018 шляхом надсилання на її адресу відповідного поштового повідомлення.

Вважає, що датами повідомлення слід вважати 16.06.2017 та 17.03.2018 відповідно. Також вказує, що конверти повернулись з поштовою відміткою «за закінченням терміну зберігання».

З цього приводу суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Копії конвертів та рекомендованих повідомлень наявні у матеріалах справи на арк.74-76 т.4. Разом з цим, з наданих копій неможливо встановити ані дату їх надсилання, ані вміст поштового відправлення.

При цьому суд погоджується з посиланнями відповідача на Постанову Великої Палати Верховного Суду по справі № 923/876/16 від 22.10.2019, в якій зазначено наступне:

«Велика Палата Верховного Суду вважає, що своєчасне і належне повідомлення учасника товариства про скликання загальних зборів є важливим для формування волі при прийнятті рішень загальними зборами, аби кожен з учасників міг належним чином підготуватися і сформувати своє бачення щодо питань, які розглядаються на зборах, та повноцінно взяти участь у їх обговоренні. Для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника товариства та з`ясувати дотримання порядку скликання загальних зборів, зокрема щодо належного повідомлення позивача про такі збори, а також щодо відповідності питань порядку денного зборів питанням порядку денного, які перелічені в отриманому учасником запрошенні на загальні збори учасників товариства. Якщо учасник (або його представник) узяв участь у загальних зборах і голосував на них, то ця обставина сама собою не обов`язково свідчить про те, що учасник був належним чином повідомлений про збори і мав змогу підготуватися до розгляду питань порядку денного, зокрема вирішити, чи може він довірити участь у таких зборах своєму представнику з огляду на конкретні питання, які виносяться на розгляд зборів, чи визнати доцільним узяти участь у зборах особисто».

Слід зазначити, що позивачка як співвласниця об`єднання участі в оспорюваних загальних зборах не приймала, докази протилежного в матеріалах справи відсутні.

Суд також погоджується з твердженнями відповідача стосовно того, що у разі заперечення учасником факту повідомлення про проведення загальних зборів, саме на відповідача покладається обов`язок доказування обставин такого повідомлення.

Разом з цим, виходячи з наявних у матеріалах справи доказів, суд вважає недоведеним факт належного повідомлення позивачки про дату та місце проведення загальних зборів а також про запропонований порядок денний на цих зборах у встановленому Статутом або Законом порядку.

Згідно з ч.4 ст.4 Закону України "Про ОСББ" основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Ст.14 Закону України "Про ОСББ" кожному співвласнику гарантовано право, зокрема, брати участь в управлінні об`єднанням у порядку, визначеному цим Законом і статутом об`єднання, обирати та бути обраним до складу статутних органів об`єднання. Такі права співвласника багатоквартирного будинку по своїй суті відповідають змісту корпоративних прав в розумінні ст.167 Господарського кодексу Україні.

Верховний Суд у своїй постанові від 20.04.2023 по справі №914/2547/21, зазначав, що розглядаючи спір про визнання недійсними рішень загальних зборів з підстав порушень, допущених під час скликання та проведення загальних зборів, суд повинен встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів позивача. Також суд повинен у кожному конкретному випадку оцінити характер порушення, враховуючи баланс інтересів як позивача, так й інших співвласників ОСББ. Інтереси окремого власника можуть не збігатися з інтересами інших співвласників багатоквартирного будинку. Тому, вирішуючи питання щодо визнання недійсними рішення загальних зборів, суди мають враховувати баланс інтересів усіх співвласників та самого ОСББ, уникати зайвого втручання в питання діяльності ОСББ, які вирішуються загальними зборами співвласників

Верховний Суд у постанові від 08.02.2022 по справі №918/964/20 вказав на необхідність врахування принципу пропорційності - справедливої рівноваги (балансу) між інтересами співвласників багатоквартирного будинку, які реалізують свої права на участь в управлінні ОСББ, і які були присутні на загальних зборах, та інтересами позивача.

Суд має утримуватися від зайвого втручання в питання діяльності ОСББ, в тому числі і шляхом скасування рішень, у разі, якщо вони поза жодним сумнівом підтримані більшістю співвласників і за своїм змістом не мають ознак дискримінації або іншого порушення прав чи законних інтересів конкретного співвласника, який оскаржує такі рішення в судовому порядку.

Верховний Суд у п.41 постанови від 06.09.2021 по справі № 916/3074/20 зазначив, що встановлення окремих порушень під час скликання та проведення загальних зборів учасників юридичних осіб не призводить до обов`язкового визнання недійсним рішення таких зборів.

За таких обставин, сам факт неповідомлення позивача не є безумовною підставою для скасування рішень, прийнятих такими загальними зборами, а має оцінюватись у сукупності з іншими обставинами справи.

В ст.10 Закону встановлено загальне правило, відповідно до якого кожний співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки загальної площі квартири або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку. Якщо одна особа є власником квартир (квартири) та/або нежитлових приміщень, загальна площа яких становить більш як 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, кожний співвласник має один голос незалежно від кількості та площі квартир або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.

Разом з цим, наступний пункт статті вказує, що Статутом об`єднання може бути встановлено інший порядок визначення кількості голосів, що належать кожному співвласнику на загальних зборах.

З редакції Статуту відповідача станом на 02.07.2017 вбачається наступне.

Відповідно до п.5.4 Статуту кожен співвласник об`єднання при голосуванні має один голос незалежно від площі та кількості квартир або приміщень, які перебувають в його власності.

П.5.5 Статуту передбачає, що рішення вважається прийнятим, якщо за нього віддано не менше двох третин голосів від загальної кількості голосів співвласників об`єднання, які присутні (представлені) на загальних зборах.

Також вказаний пункт Статуту передбачає випадки, коли для прийняття рішення необхідно отримати не менше 3/4 голосів присутніх (представлених) співвласників. в якості одного з таких випадків вказано внесення змін до Статуту.

З наведеного вбачається, що Статутом відповідача передбачено інший порядок підрахунку голосів, аніж загальне правило встановлене статтею 10 Закону. При цьому виходячи з редакції цієї статті Закону, перевага надається саме Статутному порядку визначення кількості голосів.

Відповідно до п.5.3 Статуту відповідача, загальні збори правомочні, якщо на них присутні особисто або представлені через уповноважених осіб більше половини співвласників об`єднання.

У разі відсутності кворуму пунктами 5.6 та 5.7 Статуту передбачені альтернативні варіанти дій, а саме можливість як призначити нову дату зборів не раніше як через 14 днів, або провести письмове опитування.

Так, пунктом 5.7 Статуту передбачена можливість проведення письмового опитування співвласників у разі відсутності кворуму. Письмове опитування полягає в підписанні, із зазначенням результату свого голосування ("за", "проти", "утримався"), співвласниками об`єднання проектів резолюцій за питаннями, що були включені до проекту порядку денного загальних зборів, які не відбулися. Згідно вказаного пункту рішення вважається прийнятим, якщо за нього віддано не менше 2/3 від загальної кількості голосів, при цьому стосовно внесення змін до Статуту необхідним є наявність не менше 3/4 голосів від загальної кількості.

Згідно протоколу від 02.07.2017 загальна кількість співвласників багатоквартирного будинку визначена у кількості 176 осіб, у зборах взяли участь 55 осіб, у письмовому опитуванні 64 особи.

Згідно вказаних у протоколі відомостей результати голосування характеризуються наступними цифрами:

По питанню № 3 «за» проголосували 114 співвласників, «проти» - 0, «утримались» - 5 (а.с. 31 т.4).

По питанню № 4 «за» проголосували 113 співвласників, «проти» - 0, «утримались» - 5 (а.с. 70 т.4).

По питанню № 5 «за» проголосували 101 співвласник, «проти» - 1, «утримались» - 14.

З тексту протоколу вбачається відсутність кворуму у місці проведення зборів через присутність лише 55 з 176 співвласників (менше ніж передбачено п.5.3 Статуту для правомочності зборів) та наявність підстав для застосування п.5.7 Статуту стосовно проведення письмового опитування решти співвласників.

Виходячи з наведених у протоколі даних, відсоток голосів «за» по питаннях №№ 3, 4 та 5 від загальної кількості голосів співвласників складав відповідно 64,78%, 64,20%, 57,39% (114 з 176, 113 з 176, 101 з 176 відповідно).

З урахуванням вимог п.5.7 Статуту такої кількості голосів недостатньо для того, щоб вважати рішення прийнятим (необхідно не менше 2/3, що становить 66,67%). Крім того, для прийняття рішень про внесення змін до Статуту (питання № 3 порядку денного) пунктами 5.5 та 5.7 передбачено необхідність отримання не менше голосів, або 75% від загальної кількості співвласників.

Щодо застосованої судом редакції Статуту, то на думку суду є очевидним, що під час вирішення спору слід керуватися редакцією 2015 року, а не запропонованою на голосування на зборах 02.07.2017 редакцією 2017 року.

Пунктом 5.7 Статуту також передбачено, що підрахунок голосів за результатами письмового опитування здійснюється ревізійною комісією (ревізором) об`єднання. Про визначення результатів письмового опитування членами ревізійної комісії (ревізором) складається та підписується протокол, який разом з матеріалами письмового опитування підлягає постійному зберіганню.

Створення ревізійної комісії як одного з органів управління відповідача передбачено пунктами 4.1 та 4.12 Статуту, крім того в матеріалах справи наявні докази фактичного створення ревізійної комісії шляхом обрання до її складу десяти осіб (протокол № 1 загальних зборів від 13.09.2015, а.с. 12-13 т.3)

Загальні збори об`єднання можуть своїм рішенням встановити інший порядок проведення письмового опитування.

Суд зазначає, що до матеріалів справи не надано доказів встановлення загальними зборами іншого аніж передбачено Статутом порядку проведення письмового опитування, так саме як не надано і передбаченого Статутом протоколу ревізійної комісії. Протокол загальних зборів від 02.07.2017 підписані особам, які визначені як голова зборів та секретар зборів, додатки до протоколу у вигляді листків письмового опитування наприкінці підписані особою, що проводила опитування.

В протоколі вказано, що рішення по всіх питаннях порядку денного за результатами підрахунку голосів були прийняті, проте такий висновок не відповідає фактичним обставинам справи. Невірне визначення кількості отриманих «за» голосів, фактичне отримання їх у кількості меншій аніж необхідно для прийняття рішення, на думку суду, є безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів відповідача, оформлених протоколом загальних зборів від 02.07.2017.

Щодо загальних зборів, оформлених протоколом від 01.04.2018, то тут мають місце такі самі порушення та недоліки, як і для попереднього протоколу.

Оскільки суд дійшов до висновку про недійсність загальних зборів відповідача оформлених протоколом від 02.07.2017, то в подальшому у суду відсутні підстави для застосування редакції статуту, яка ставилась на голосування на зборах 02.07.2017, а тому зберігається встановлений статутом 2015 року порядок прийняття рішення загальними зборами.

Згідно протоколу від 01.04.2018 загальна кількість співвласників багатоквартирного будинку визначена у кількості 172 особи, у зборах взяли участь 44 особи, у письмовому опитуванні 57 осіб (а.с.160 т.4).

Згідно вказаних у протоколі відомостей результати голосування характеризуються наступними цифрами:

По питанню № 2 «за» проголосували 98 співвласників, «проти» - 1, «утримались» - 2 (а.с. 192 т.4).

По питанню № 3 «за» проголосували 93 співвласників, «проти» - 6, «утримались» - 0 (а.с. 207 т.4).

По питанню № 4 «за» проголосували 98 співвласник, «проти» - 1, «утримались» - 2.

З тексту протоколу вбачається відсутність кворуму у місці проведення зборів через присутність лише 44 з 172 співвласників (менше ніж передбачено п.5.3 Статуту для правомочності зборів) та наявність підстав для застосування п.5.7 Статуту стосовно проведення письмового опитування решти співвласників.

Виходячи з наведених у протоколі даних, відсоток голосів «за» по питаннях №№ 2, 3 та 4 від загальної кількості голосів співвласників складав відповідно 56,98%, 54,07%, 56,98% (98 з 172, 93 з 172, 98 з 172 відповідно).

З урахуванням вимог п.5.7 Статуту такої кількості голосів недостатньо для того, щоб вважати рішення прийнятим (необхідно не менше 2/3, що становить 66,67%).

На думку суду, наведені обставини є безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів відповідача, оформлених протоколом загальних зборів від 01.04.2018.

Суд також погоджується з доводами позивачки щодо відсутності належного повідомлення її про проведення загальних зборів з підстав, зазначених раніше стосовно протоколу від 02.07.2017.

Крім того, п.4.4 Статуту відносить до виключної компетенції загальних зборів питання визначення розмірів внесків і платежів співвласників об`єднання.

Аналогічна норма міститься також у ст.10 Закону України «Про ОСББ», відповідно до якої до виключної компетенції загальних зборів об`єднання відноситься визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників. З наведених приписів вбачається пряма заборона делегувати вирішення цих питань іншим органам тоді як п.3 порядку денного загальних зборів від 01.04.2018 сформульований як « 3.Дозволити правлінню корегувати розмір внесків власників пропорційно змінам розміру мінімальної заробітної плати».

Посилання відповідача на п.3 ст.13 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» з питань застосування Статуту відповідача суд вважає безпідставними.

Дійсно, у п.3 ст.13 вказаного Закону зазначено, - « 3. Установити, що статути об`єднань співвласників багатоквартирного будинку, затверджені до набрання чинності цим Законом, діють у частині, що не суперечить цьому Закону.» Проте вказана норма Закону жодним чином не має відношення до Статуту відповідача, оскільки Закон набув чинності 15.05.2015, тоді як Статут відповідача був затверджений пізніше, 13.09.2015.

Доводи відповідача стосовно застосування інших умов підрахунку голосів та протиріччя з Типовим Статутом ОСББ суд також вважає безпідставними виходячи з наступного. Як вже зазначав суд, в преамбулі Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» вказано, що саме цей Закон визначає правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку, тобто є спеціальним по відношенню до інших нормативних актів під час регулювання зазначених правовідносин.

Станом на 02.07.2017 редакція ст.10 вказаного Закону містила як загально правило для визначення кількості голосів, так і право встановити у Статуті інший порядок, - «Кожний співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки загальної площі квартири або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку. Якщо одна особа є власником квартир (квартири) та/або нежитлових приміщень, загальна площа яких становить більш як 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, кожний співвласник має один голос незалежно від кількості та площі квартир або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.

Статутом об`єднання може бути встановлено інший порядок визначення кількості голосів, що належать кожному співвласнику на загальних зборах.»

Аналогічна норма міститься у цьому Законі і на момент розгляду справи. Так ст.6 Закону України «Про ОСББ» встановлює загальне правило визначення кількості голосів, що належать кожному співвласнику на загальних зборах, залежно від частки площі квартири або нежитлового приміщення у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень. Разом з цим, ст.10 цього ж Закону прямо вказує на можливі винятки з цього правила, а саме - «Статутом об`єднання може бути встановлено інший порядок визначення кількості голосів, що належать кожному співвласнику на загальних зборах, ніж передбачено частинами чотирнадцятою та п`ятнадцятою статті 6 цього Закону.».

Стосовно типового Статуту суд зазначає, що ст.7 вказаного Закону як в редакції на момент виникнення спірних взаємовідносин так і на теперішній час містить посилання на складання Статуту об`єднання відповідно до типового статуту, але не обмежує його рамками типового Статуту.

Вказана стаття передбачає обов`язкові питання, які мають бути висвітлені у статуті і при цьому зазначає, що «Статут може містити також інші положення, що є істотними для діяльності об`єднання та не суперечать вимогам законодавства.

Посилання позивачки на наявність невиконаного судового рішення про поновлення її на посаді голови правління відповідача, на думку суду, не впливає на характер взаємних прав та обов`язків сторін в рамках предмету спору по цій справі, оскільки не змінює взаємних прав та обов`язків, які виникають між позивачкою як співвласником багатоквартирного будинку та відповідачем як об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку.

Решта доводів сторін стосовно визначення загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень, з`ясування площі приміщень, що знаходяться у власності окремих осіб, порядку оформлення результатів письмового опитування, та з інших питань які підіймались сторонами під час розгляду справи, на думку суду, жодним чином не можуть вплинути на встановлені судом обставини і на результати розгляду справи. Встановлення фактів заради їх встановлення у разі, якщо це жодним чином не впливає на результати вирішення спору, на переконання суду, буде суперечити завданням правосуддя та принципу процесуальної економії.

Слід зазначити, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини та, зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 р. (заява №4909/04), відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).

Відповідачем зроблена заява про застосування строків позовної давності по справі.

Позовна давність відповідно до вимог ст.256 Цивільного кодексу України це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Відповідно до вимог статті 267 Цивільного Кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Ч.4 ст. 267 Цивільного Кодексу України встановлює, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Згідно з ч.1 ст.261 Цивільного Кодексу України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

До матеріалів справи не надано переконливих доказів стосовно того, коли саме позивачка дізналась про оформлення оспорюваних рішень загальних зборів протоколами.

Разом з цим, враховуючи датування протоколів (02.07.2017 та 01.04.2018), неможливість позивачки довідатись про порушення свого права до їх складання, а також з приймаючи до уваги встановлений ст.257 Цивільного Кодексу України 3-х річний строк загальної позовної давності, строк позовної давності з оскарження рішень загальних зборів не міг сплинути до 02.07.2020 та 01.04.2021 року відповідно.

Згідно з п.12 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного Кодексу України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Постановою Кабінету Міністрів від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 було встановлено карантин з 12.03.2020.

Скасовано карантин було Постановою Кабінету Міністрів України № 651 від 27.06.2023 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» з 01.07.2023.

Позовна заява по цій справі була подана через електронний суд 13.10.2022, тобто в межах строку позовної давності, з урахуванням його продовження на строк дії карантину.

За таких обставин суд не вбачає підстав для застосування строків позовної давності в якості підстави для відмови у задоволенні позову.

У відповідності до ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до п. 1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідним, ніж докази, надані на її спростування.

Згідно з ч. ч. 1-2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд також зазначає, що Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyondreasonabledoubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Аналогічну правову позицію викладено у Постанові ВС від 18.01.2021 по справі №915/646/18.

Відповідно до ст. 129 ГПК України у разі задоволення позову судові витрати покладаються на відповідача.

При цьому, за приписами ч. 2 ст. 129 ГПК України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

За таких обставин, судовий збір у розмірі 6 202,50 грн слід стягнути з відповідача в дохід державного бюджету.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 73-80, 86, 123, 124, 129, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ) до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку ВЕСНА-НОВОСЕЛІВ 53 (65046, Одеська обл., м. Одеса, вул. Академіка Філатова, буд. 53, код ЄДРПОУ 40059165), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Комунального підприємства Бюро технічної інвентаризації Одеської міської ради (65048, м. Одеса, вул. Троїцька, 25, код ЄДРПОУ 03350290) про визнання недійсними рішень загальних зборів задовольнити.

2. Визнати недійсним рішення загальних зборів ОСББ «Весна-Новоселів 53» (Код ЄДРПОУ 40059165), оформлене протоколом від 02 липня 2017 року загальних зборів ОСББ «Весна-Новоселів 53».

3. Визнати недійсним рішення загальних зборів ОСББ «Весна-Новоселів 53» (Код ЄДРПОУ 40059165), оформлене протоколом від 01 квітня 2018 року загальних зборів ОСББ «Весна-Новоселів 53».

4. Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку ВЕСНА-НОВОСЕЛІВ 53 (65046, Одеська обл., м. Одеса, вул. Академіка Філатова, буд. 53, код ЄДРПОУ 40059165) в дохід бюджету (отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ 22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету 22030106) судовий збір у розмірі 6 202,50 грн.

5. Видати наказ про стягнення судового збору в дохід бюджету після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом двадцяти днів з моменту складення повного тексту.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Вступну та резолютивну частини рішення оголошено у судовому засіданні 20 березня 2024 р. Повний текст рішення складено та підписано 01 квітня 2024 р.

Суддя Р.В. Волков