Ухвала

від 03.04.2024 по справі 916/1426/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про скасування судового наказу

"03" квітня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/1426/22

Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Д.О., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Струмок» за вх. ГСОО № 2-517/24 від 01.04.2024 про скасування судового наказу у справі № 916/1426/22

за заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю Енержди Лайн (пр. Степана Бандери, буд. 8, м. Київ, 04073)до боржника: Товариства з обмеженою відповідальністю «Струмок» (пр. Сенявіна, буд. 3, м. Херсон, 73039)

про стягнення 201592,69 грн,

УСТАНОВИВ:

04.07.2022 до Господарського суду Одеської області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю Енержди Лайн про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Струмок заборгованості у сумі 201592,69 грн за договором про постачання електричної енергії споживачу від 25.03.2020 №14129080.

За результатом розгляду вищевказаної заяви, 11.07.2022 судом був виданий судовий наказ про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Струмок на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Енержди Лайн боргу в сумі 201592,69 грн та судового збору в сумі 248,10 грн.

29.11.2022, після деокупації м. Херсон та початку роботи поштових відділень АТ Укрпошта, копія судового наказу разом із заявою стягувача та доданими до заяви доказами була направлена на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю Струмок: пр. Сенявіна, буд. 3, м. Херсон, 73039. Вказане відправлення двічі поверталось до суду як не вручене із відміткою поштової установи за закінченням терміну зберігання, у зв`язку з чим 25.04.2023 судом було постановлено окрему ухвалу щодо Херсонської дирекції Акціонерного товариства «Укрпошта» (Херсон 39) через порушенням вимог Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінетів Міністрів України від 05.03.2009 № 270. Далі, 31.05.2023 до суду повернулось здійснене боржнику відправлення неврученим із відміткою поштової установи від 09.05.2023 «адресат відсутній за вказаною адресою», тобто з цієї дати рахується строк, визначений ч. 1 ст. 157 ГПК України.

Так, ч. 1 статті 157 ГПК України передбачено, що боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 159 ГПК України у разі ненадходження до суду заяви від боржника про скасування судового наказу протягом п`яти днів після закінчення строку на її подання судовий наказ набирає законної сили.

Згідно з ч. 6 ст. 242 ГПК України (в редакції, чинній на момент здійснення відправлення боржнику) днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Приймаючи до уваги, що боржником не було подано до суду у визначені вищевказаними нормами законодавства строки заяви про скасування судового наказу від 11.07.2022 у справі № 916/1426/22, останній набрав законної сили 30.05.2023 та 05.06.2023 оригінал судового наказу було направлено стягувачу.

01.04.2024 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Струмок» надійшла заява, в якій останній просить суд поновити йому строк для подання заяви про скасування судового наказу Господарського суду Одеської області у справі № 916/1426/22 та скасувати зазначений наказ. У вказаній заяві заявник посилається на те, що він не визнає вимог стягувача, наголошує, що повідомлені стягувачем дані щодо обсягу спожитої боржником електричної енергії не відповідають дійсним даним, які надає оператор системи розподілу, крім цього боржник посилається на наявність у спірних відносинах сторін форс-мажорної обставини, у зв`язку з чим, на думку боржника, виконання його зобов`язань перед стягувачем мають бути відтерміновані. В обґрунтування клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку боржник посилається на те, що м. Херсон, де знаходиться боржник, перебувало в тимчасовій окупації військових формувань РФ з 01.03.2022 по 11.11.2022, боржник копію судового наказу із заявою стягувача та доданими до неї документами не отримував, а про наявність судового наказу боржник дізнався лише 29.03.2024 після реєстрації електронного кабінету в системі «Електронний суд».

Розглянувши вищевказані заяву та клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Струмок», суд дійшов висновку про таке.

Як зазначалось судом, направлене судом боржнику поштове відправлення з копією судового наказу від 11.07.2022 у справі № 916/1426/22, заявою стягувача та доданими до неї документами повернулось до суду неврученим із відміткою поштової установи від 09.05.2023 «адресат відсутній за вказаною адресою», а тому, враховуючи вищевказані положення ГПК України, заяву про скасування судового наказу боржник міг подати у строк не пізніше 24.05.2023, а отже заяву за вх. ГСОО № 2-517/24 від 01.04.2024 боржник подав з пропуском процесуального строку, встановленого законом.

Так, згідно з ч. 1 ст. 113 ГПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст.118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк. Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов`язку вчинити відповідну процесуальну дію. Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу. Про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою. Ухвалу про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку може бути оскаржено у порядку, встановленому цим Кодексом.

Отже, виходячи зі змісту статті 119 ГПК України, поважними визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними і пов`язані з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій. При цьому, ГПК України не пов`язує право суду поновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, в кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені в обґрунтування клопотання про його поновлення, та зробити висновок щодо поважності чи неповажності причин такого пропуску. Закон не наводить переліку причин, які можуть бути визнані поважними для захисту порушеного права, у випадку подання заяви з пропуском строку встановленого для її подання. Тому, дане питання віднесено до компетенції суду, який розглядає судову справу.

У рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України", Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави.

Конституційне право на судовий захист передбачає як невід`ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена в належній судовій процедурі і формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному об`ємі і забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основних свобод.

У рішенні Європейського Суду з прав людини у справі "Іліан проти Туреччини" зазначено правило встановлення обмежень доступу до суду у зв`язку з пропуском строку, звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.

Практика Європейського суду з прав людини при застосуванні положень пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує кожному право на звернення до суду, акцентує увагу на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Жоффр де ля Прадель проти Франції").

У пункті 1 статті 6 Конвенції закріплене право на суд разом з правом на доступ до суду, тобто правом звертатися до суду з цивільними скаргами, що складають єдине ціле (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ від 21 лютого 1975 року у справі Ґолдер проти Сполученого Королівства, заява № 4451/70, пункт 36). Проте такі права не є абсолютними та можуть бути обмежені, але лише таким способом і до такої міри, що не порушує сутності цих прав (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ від 17 січня 2012 року у справі Станєв проти Болгарії, заява № 36760/06, пункт 230).

Згідно зі статтею 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Відповідно до ч.2, 3 ст. 158 ГПК України заява боржника про скасування судового наказу, подана після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 157 цього Кодексу, повертається, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку для подання цієї заяви. У разі відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу суддя не пізніше двох днів після її подання постановляє ухвалу про скасування судового наказу, в якій роз`яснює заявнику (стягувачу) його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження. В ухвалі про скасування судового наказу суд за клопотанням боржника вирішує питання про поворот виконання судового наказу в порядку, встановленому статтею 333 цього Кодексу.

Отже, вирішуючи питання щодо можливості поновлення боржнику пропущеного строку на звернення до суду із заявою про скасування судового наказу та визнання причин пропуску поважними суд враховує пояснення боржника, зокрема, місцезнаходження останнього м. Херсон, яке тимчасово перебувало під окупацією військ РФ (з 01.03.2022 по 11.11.2022), а з 01.05.2023 Херсонська міська територіальна громада включена до переліку територій активних бойових дій, що є загальновідомою обставиною. Також суд враховує, що копія судового наказу не була вручена боржнику, в цей же час, судовий наказ видавався у період оголошеного на всій території України воєнного стану через військову агресію РФ проти України, тимчасової окупації м. Херсон, а здійснити вручення відправлення боржнику працівник поштового зв`язку намагався під час активних бойових дій в регіоні.

Також суд наголошує, що суть наказаного провадження полягає у видачі судового наказу за вимогами, які не заперчується боржником. В іншому випадку, такі вимоги мають розглядатися у позовному провадженні, з метою надання сторонам доступу до правосуддя і дотримання основних засадах судочинства, в тому числі змагальності судового процесу.

З урахуванням вищевикладеного та враховуючи, що боржник не визнає вимог стягувача, суд, з метою забезпечення боржнику доступу до правосуддя та враховуючи, що стягувач не позбавлений можливості звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку позовного провадження, вважає необхідним поновити Товариству з обмеженою відповідальністю «Струмок» пропущений процесуальний строк для подачі заяви про скасування судового наказу від 11.07.2022 у справі № 916/1426/22, задовольнити заяву боржника та скасувати виданий Господарським судом Одеської області судовий наказ від 11.07.2022 у справі № 916/1426/22.

Керуючись ст. 119, 157, 158, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Поновити Товариству з обмеженою відповідальністю «Струмок» пропущений процесуальний строк для подачі заяви про скасування судового наказу від 11.07.2022 у справі № 916/1426/22.

2. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Струмок» за вх. ГСОО № 2-517/24 від 01.04.2024 про скасування судового наказу у справі № 916/1426/22 задовольнити.

3. Скасувати судовий наказ Господарського суду Одеської області від 11.07.2022 у справі № 916/1426/22 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Струмок» (пр. Сенявіна, буд. 3, м. Херсон, 73039, код ЄДРПОУ 14129080) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Енержди Лайн (пр. Степана Бандери, буд. 8, м. Київ, 04073, код ЄДРПОУ 41715372) боргу в сумі 201592 /двісті одна тисяча п`ятсот дев`яносто дві/грн 69 коп та судового збору в сумі 248 /двісті сорок вісім/грн 10 коп.

4. Роз`яснити Товариству з обмеженою відповідальністю Енержди Лайн його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку позовного провадження.

Ухвала набирає законної сили 03.04.2024 року та оскарженню не підлягає.

Суддя Д.О. Бездоля