Рішення

від 25.03.2024 по справі 923/1424/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983,

e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" березня 2024 р.м. Одеса Справа № 923/1424/20

Господарський суд Одеської області у складі судді Д`яченко Т.Г.

при секретарі судового засідання Меленчук Т.М.

розглянувши справу №923/1424/20

За позовом: Першого заступника керівника Херсонської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Державного агентства меліорації та рибного господарства України

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Гемма ЛТД"

За участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Генезіс Енерджи", Регіонального відділення Фонду державного майна в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі

Про повернення майна

Представники:

Від прокуратури: Наумова Т.О., посвідчення

Від позивача: не з`явився

Від відповідача: Тинів І.Д., ордер

Від 3-х осіб: не з`явились

Встановив: У грудні 2020 року перший заступник керівника Херсонської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Державного агентства меліорації та рибного господарства України звернувся до суду з позовом, в якому просив припинити право приватної власності відповідача на будівлю насосної станції з устаткуванням площею 114,3 кв.м (реєстраційний номер майна: 25779658) і гідроспоруди ставкового господарства Збур`ївського рибгоспу (реєстраційний номер майна: 25498340) та повернути у державну власність в особі Державного агентства рибного господарства України зазначені об`єкти, отримані Товариством з обмеженою відповідальністю фірма "Гемма ЛТД" (далі - ТОВ Фірма "Гемма ЛТД") за договорами купівлі-продажу, укладеними 24.11.2008 з Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Херсонській області.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до наказу Фонду державного майна України від 04.07.2008 зазначене майно включено до об`єктів державної власності, що підлягають приватизації, а у 2009 році на підставі відповідних договорів купівлі-продажу передано ТОВ Фірма "Гемма ЛТД". Однак, посилаючись на обмежену оборотоздатність спірного майна, прокурор наполягав на нікчемності цих правочинів. Правовою підставою позову прокурор визначив статтю 391 Цивільного кодексу України.

24.05.2021 Господарський суд Херсонської області ухвалив рішення про відмову у позові та 01.02.2023 Південно-західний апеляційний господарський суд прийняв постанову про залишення цього рішення без змін.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 24.05.2023р. у даній справі касаційну скаргу заступника керівника Херсонської обласної прокуратури задоволено частково. Постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.02.2023 та рішення Господарського суду Херсонської області від 24.05.2021 щодо вимоги про повернення у державну власність майна скасовано; справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. В іншій частині позовних вимог постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.02.2023 та рішення Господарського суду Херсонської області від 24.05.2021 змінено, виклавши їх мотивувальні частини в редакції цієї постанови. В решті оскаржувані судові рішення залишено без змін.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.08.2023р. справу №923/1424/20 було передано на розгляд судді Д`яченко Т.Г.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 07.08.2023р. прийнято справу №923/1424/20 до свого провадження. Справу ухвалено розглядати за правилами загального позовного провадження з викликом сторін. Підготовче засідання у справі призначено на "04" вересня 2023 р. о 10:20. Запропоновано відповідачу підготувати та надати до суду і одночасно надіслати позивачу та прокурору відзив на позов, оформлений з урахуванням вимог, встановлених ст.165 ГПК України, протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали суду. Запропоновано третій особі, відповідно до ст. 168 ГПК України надати пояснення щодо позову протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали суду. Викликано учасників справи та прокурора у підготовче засідання, призначене на 04.09.2023р. о 10:20.

04.09.2023р. у судовому засіданні було оголошено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 02.10.2023р. о 11:30.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 04.09.2023р. повідомлено учасників справи №923/1424/20: Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Гемма ЛТД" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Генезіс Енерджи" про судове засідання, яке відбудеться "02" жовтня 2023 р. о 11:30.

11.09.2023р. до суду прокурором було надано письмові пояснення.

Також, 02.10.2023р. до суду прокурором було надано клопотання про залучення доказів по справі.

02.10.2023р. судом було оголошено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 23.10.2023р. о 12:00.

20.10.2023р. Товариством з обмеженою відповідальністю "Генезіс Енерджи" було надано пояснення щодо позову.

23.10.2023р. до суду прокурором було надано клопотання про долучення доказів.

23.10.2023р. у судовому засіданні було оголошено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 01.11.2023р. о 10:30 у зв`язку із наданим клопотанням прокурора про долучення доказів від 23.10.2023р. Запропоновано викласти свою письмову позицію іншим учасникам справи з приводу клопотання прокурора про долучення доказів від 23.10.2023р.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 23.10.2023р. повідомлено учасників справи №923/1424/20: Державне агентство меліорації та рибного господарства України та Товариство з обмеженою відповідальністю "Генезіс Енерджи" про судове засідання, яке відбудеться "01" листопада 2023 р. о 10:30.

01.11.2023р. до суду Товариством з обмеженою відповідальністю фірма "Гемма ЛТД" було подано клопотання про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, відповідно до якого відповідач просив суд залучити до участі у справі Регіональне відділення Фонду державного майна в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі.

01.11.2023р. судове засідання не відбулось у зв`язку з оголошенням системою цивільної оборони у м. Одеса та Одеській області повітряної тривоги.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 01.11.2023р. підготовче судове засідання призначено на "08" листопада 2023 р. о 11:30. Викликано учасників справи у судове засідання, призначене на 08.11.2023р. о 11:30.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 08.11.2023р. клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Гемма ЛТД" від 01.11.2023р. задоволено. Залучено до участі у справі, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Регіональне відділення Фонду державного майна в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі. Відкладено підготовче засідання на "04" грудня 2023 р. о 12:45. Зобов`язано прокурора направити на адресу залученої особи позову заяву з додатками, докази направлення надати суду. Запропоновано залученій третій особі, відповідно до ст. 168 ГПК України надати пояснення щодо позову протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали суду. Викликано учасників справи у підготовче засідання, призначене на 04.12.2023р. о 12:45.

Судове засідання, призначене на 04.12.2023р., не відбулось у зв`язку з несанкціонованим втручанням в роботу інформаційних (автоматизованих), електронних комунікаційних мереж і ресурсів суду, що сталося внаслідок хакерської атаки та призупиненням роботи КП Діловодство спеціалізованого суду наказом керівника апарату господарського суду Одеської області від 30.11.2023р. У зв`язку із відновленням роботи КП Діловодство спеціалізованого суду з 08.12.2023р. згідно наказу голови господарського суду Одеської області від 07.12.2023р., суд призначив іншу дату судового засідання у справі №923/1424/20.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 08.12.2023р. підготовче засідання у справі призначено на "20" грудня 2023 р. о 15:45. Викликано учасників справи у підготовче засідання призначене на 20.12.2023р. о 15:45.

20.12.2022р. судове засідання не відбулось у зв`язку з технічною проблемою доступу до сервісу відеоконференцзв`язку ЄСІТС (ВКЗ) для встановлення відеоконференцзв`язку.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 20.12.2023р. відкладено судове засідання по справі №923/1424/20 на "24" січня 2024 р. о 10:30. Викликано учасників справи у судове засідання, призначене на 24.01.2024р. о 10:30.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 24.01.2024р. закрито підготовче провадження по справі №923/1424/20. Призначено справу до розгляду по суті у судовому засіданні на "19" лютого 2024 р. о 11:00. Викликано учасників справи у судове засідання, призначене на 19.02.2024р. о 11:00.

19.02.2023р. до суду Регіональним відділенням Фонду державного майна в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі були надані пояснення щодо позову.

19.02.2024р. у судовому засіданні було оголошено перерву по розгляду справи по суті до 04.03.2024р. о 12:30.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 19.02.2024р. повідомлено позивача Державне агентство меліорації та рибного господарства України у справі №923/1424/20 та третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Генезіс Енерджи", Регіональне відділення Фонду державного майна в Херсонській області, Автономній про судове засідання, яке відбудеться "04" березня 2024 р. о 12:30.

04.03.2024р. у судовому засіданні було оголошено перерву по розгляду справи по суті до 25.03.2024р. о 11:40.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 04.03.2024р. повідомлено позивача: Державне агентство меліорації та рибного господарства України у справі №923/1424/20 та третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Генезіс Енерджи", Регіональне відділення Фонду державного майна в Херсонській області, Автономній про судове засідання, яке відбудеться "25" березня 2024 р. о 11:40.

Прокурор підтримує заявлені позовні вимоги та просить суд їх задовольнити.

Державним агентством меліорації та рибного господарства України під час нового розгляду справи пояснень до суду надано не було.

Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Гемма ЛТД" заперечувало проти заявлених позовних вимог.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Генезіс Енерджи" були надані заперечення щодо позову, що викладені у письмових поясненнях.

Регіональне відділення Фонду державного майна в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі підтримує позовні вимоги, відповідно до поданих пояснень.

У судовому засіданні 25.03.2024 року судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено 03.04.2024р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представників учасників справи за час розгляду справи, суд встановив.

В обґрунтування поданого позову, прокурором було зазначено суду, що відповідно до Указу Президента України № 484/2011 від 16.04.2011 Державне агентство рибного господарства України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства України. Агентство забезпечує реалізацію державної політики у сфері рибного господарства та рибної промисловості, охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів, регулювання рибальства; відповідно до покладених на нього завдань виконує в межах повноважень функції з управління об`єктами державної власності, що належать до сфери його управління.

Як вказує прокурор, встановлено, що Фондом державного майна України 04.07.2008 видано наказ № 775, згідно з яким до переліку об`єктів державної власності, що підлягають приватизації, включено будівлю насосної станції з устаткуванням площею 114,3 кв. м та гідроспоруди ставкового господарства Збур`ївського рибгоспу.

Відповідно до цього наказу між Регіональним відділенням Фонду державного майна по Херсонській області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Гемма ЛТД» 24.11.2008р. укладено договір купівлі-продажу шляхом викупу будівлі насосної станції з устаткуванням площею 114,3 кв.м. Збур`ївського рибгоспу, вартістю 315 244,80 грн. Зазначене майно фактично передано покупцеві згідно з актом приймання передачі державного майна від 23.01.2009р.

Того ж дня - 24.11.2008р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна по Херсонській області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Гемма ЛТД» укладено договір купівлі - продажу шляхом викупу гідроспоруд ставкового господарства Збур`ївського рибгоспу, вартістю 1144695,60 грн.

Як вказує прокурор, майно, визначене договорами, фактично передано покупцеві згідно з актами приймання-передачі державного майна від 23.01.2009р. та 26.01.2009р. відповідно.

Також було зазначено суду, що законність вказаних правочинів було предметом розгляду справи судами різних інстанцій за позовом заступника прокурора Херсонської області в інтересах держави в особі Державного агентства рибного господарства до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гемма ЛТД», Фонду державного майна України та його регіонального відділення по Херсонській області.

Так, розглядаючи справу № 910/390/17 Верховний Суд у постанові від 14.03.2018 дійшов висновку про те, що будівлі насосної станції з устаткуванням площею 114,3 кв.м та гідроспоруди ставкового господарства Збур`ївського рибгоспу не могли бути об`єктом приватизації, у зв`язку з чим наказ Фонду державного майна України від 04.07.2008 № 775 «Про перелік об`єктів, що підлягають приватизації» в частині включення до цього переліку будівлі насосної станції з устаткуванням площею 114,3 кв.м та гідроспоруди ставкового господарства Збур`ївського рибгоспу є незаконним та підлягає скасуванню, а позовні вимоги прокурора в цій частині є обґрунтованими.

Після касаційного перегляду остаточне рішення у цій справі прийнято 23.08.2018р. господарським судом міста Києва, в якому зазначено, що частиною 2 статті 5 Закону України «Про приватизацію державного майна» визначено перелік об`єктів, які не підлягають приватизації.

Відповідно до абзацу 19 підпункту «Г» ч. 2 зазначеної статті, приватизації не підлягають об`єкти, що мають загальнодержавне значення, а також казенні підприємства. До об`єктів, що мають загальнодержавне значення, зокрема: водосховища і водогосподарські канали комплексного призначення, міжгосподарські меліоративні системи, гідротехнічні захисні споруди.

Спільним інструктивним листом Міністерства аграрної політики України та Фонду державного майна України від 08.08.2005 № 10-21-12089 надано роз`яснення, в якому наведено перелік водогосподарських нерухомих об`єктів, гідротехнічних споруд захисного значення, які забезпечують використання водних ресурсів та створені для боротьби зі шкідливим впливом вод. Такими об`єктами є: земляні греблі та дамби, водозабірні споруди, повеневі водоскиди, донні водопуски; водопостачальні, скидні та розбірно-осушувальні канали; споруди та канали; рибоуловлювачі та камери облову; насосні станції, причали.

За таких обставин, як вказує прокурор, враховуючи наведене у сукупності, суд дійшов висновку, що твердження прокурора про невідповідність оспорюваного акту вимогам чинного на момент їх видання законодавства, що регулює порядок здійснення приватизації, є обґрунтованими та такими, що підтверджуються наявними в матеріалах справи документами.

За посиланням прокурора, оскільки судом встановлено наявність підстав для задоволення позову в частині визнання недійсними договорів купівлі-продажу спірного майна, вимога прокурора щодо зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Гемма ЛТД» повернути у державну власність в особі Державного агентства рибного господарства України будівлі насосної станції з устаткуванням площею 114,3 кв.м та гідроспоруди ставкового господарства Збур`ївського рибгоспу, які були відчужені за договорами купівлі-продажу, укладеними 24.11.2008 з Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Херсонській області, є обґрунтованою.

Як вважає прокурор, за таких обставин вважається доведеним і не підлягає доказуванню факт протиправного вибуття з державної у приватну власність спірного майна, а правочини з продажу вказаних об`єктів за договорами від 24.11.2008 є нікчемними в силу Закону та згідно зі ст. 215 ЦК України визнання їх недійсним в судовому порядку не вимагається.

За позицією Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Гемма ЛТД", відповідач зазначає, що обґрунтовуючи позовні вимоги раніше заявленого позову прокурор зазначає, що договори купівлі-продажу були укладені на підставі постанови Господарського суду Херсонської області від 27.11.2006 у справі № 10/218-АП-06, яка була залишена без змін ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 20.04.2007, проте в 2009 році зазначені рішення суду скасовано з підстав того, що спірне майно не підлягає приватизації в силу статті 5 Водного кодексу України та абзацу 19 підпункту «Г » пункту 2 статті 5 Закону України «Про приватизацію державного майна України», оскільки має загальнодержавне значення, відноситься до категорії захисних споруд і забезпечує життєдіяльність держави.

Крім того, за твердженням прокуратури, вказане є підставою для визнання незаконним та скасування наказу Фонду державного майна України від 04.07.2008 № 775 «Про перелік об`єктів, що підлягають приватизації» в частині включення до цього переліку будівлі насосної станції з устаткуванням площею 114,3 кв.м та гідроспоруди ставкового господарства Збур`ївського рибгоспу, а відтак і укладені договори купівлі-продажу будівлі насосної підстанції та гідроспоруди ставкового господарства Збур`ївського рибгоспу, укладені 24.11.2008 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Херсонській області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Гемма ЛТД», підлягають визнанню недійсними на підставі ст. ст. 203, 215 Цивільного кодексу України, а майно є таким, що підлягає поверненню у державну власність в особі Державного агентства рибного господарства.

Як було зазначено відповідачем, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, господарський суд м. Києва дійшов висновку про те, що позовні вимоги Заступника прокурора Херсонської області в інтересах держави в особі Державного агентства рибного господарства У країни, до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Гемма ЛТД", Фонду державного майна України, Регіонального відділення Фонду державного майна України в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Державне підприємство "Укрриба" про визнання незаконним та скасування наказу, визнання договорів недійсними, витребування майна не підлягають задоволенню.

Новий заявлений позов заступник керівника Херсонської обласної прокуратури обґрунтовує рішенням господарського суду м. Києва від 23.08.2018 року по справі №910/390/17, стверджує про те, що заявляє негаторний позов про усунення перешкод в користуванні майном, який на його думку можна пред`явити в будь-який момент. Такі твердження позивача є хибними і спрямовані на підміну існуючих понять.

Відповідно до суті заявленого заступником прокурора Херсонської області в інтересах Державного агентства рибного господарства України позову до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гемма ЛТД», Фонду державного майна України, Регіонального відділення ФДМ України в Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі був нібито захист інтересів держави в особі Державного агентства рибного господарства України, які полягають у незаконному відчуженні державного майна. Позовна заява заступника керівника Херсонської обласної прокуратури в даній справі №923/1424/20 мотивована тим, що прокурором встановлено порушення інтересів держави, яке полягає у протиправному вибутті майна загальнодержавного значення з державної у приватну власність. Таким чином, що в одному що в іншому випадку, предметом спору є майнові права на власність індивідуально визначеного майна, а саме: на будівлю насосної станції з устаткуванням площею 114,3 кв.м реєстраційний номер майна - 25779658 та гідроспоруди ставкового господарства Збур`ївського рибгоспу реєстраційний номер майна - 25498340. Поняття «незаконного відчуження» чи «протиправного вибуття майна» - є тотожні за своїм змістом. Спосіб захисту права, зазначений прокурором у попередньому позові «Вилучити у товариства з обмеженою відповідальністю «Гемма ЛТД» та повернути у державну власність..» за своєю суттю є абсолютно тотожний способу «Припинити право приватної власності товариства з обмеженою відповідальністю «Гемма ЛТД». Повернути у державну власність в особі Державного агентства рибного господарства України». В одному і в іншому випадку, власник майна товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Гемма ЛТД", - позбавляється правомочностей щодо володіння, користування та розпорядження своїм майном, а при заявлені так званого «негаторного позову» взагалі не прийнятний спосіб усунення порушень власника.

Як відомо, право власності складається з трьох правомочностей: права володіння; права користування; права розпорядження. У разі порушення права власності й необхідності звертатися до суду за захистом порушеного права передусім потрібно встановити, яких з указаних правомочностей власник позбавлений, задля вибору належного й ефективного способу захисту права. Так, віндикаційний позов - це позов неволодіючого власника про витребування майна від незаконно володіючого невласника.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 04.07.2018 р. у справі № 653/1096/16-ц указала, що предметом віндикаційного позову є вимога власника, який не є фактичним володільцем індивідуально визначеного майна, до особи, що незаконно фактично володіє цим майном, про повернення його з чужого незаконного володіння.

Однією з обов`язкових умов для задоволення віндикаційного позову є встановлення під час розгляду спорів про витребування майна, зокрема, і тієї обставини, чи перебувало спірне майно у володінні позивача, який указує на порушення своїх прав як власника, на підставах, визначених законодавством, і який на момент подання позову не є власником цього майна, однак уважає себе таким (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.05.2019 р. у справі № 522/7636/14-ц).

Негаторний позов - це позов власника, який є фактичним володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює в користуванні чи розпорядженні відповідним майном. Позивач за негаторним позовом має право вимагати усунути наявні перешкоди чи зобов`язати відповідача утриматися від учинення дій, що можуть призвести до виникнення таких перешкод. Означений спосіб захисту спрямовано на усунення порушень прав власника, не пов`язаних із позбавленням його володіння майном (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 р. у справі № 653/1096/16-ц).

З огляду на наведені визначення Велика Палата Верховного Суду в постанові від 04.07.2018 р. у справі № 653/1096/16-ц зробила висновок, що визначальним критерієм для розмежування віндикаційного й негаторного позовів є наявність або відсутність в особи права володіння майном на момент звернення з позовом до суду.

Під час вирішення питання про віднесення заявленого у справі позову до віндикаційного чи негаторного, які є різновидами способів захисту права власності, поняття володіння потрібно розглядати як складову змісту такого права в розумінні положень ч. 1 ст. 317 ЦК України (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 р. у справі № 653/1096/16-ц).

Так, у постанові від 04.07.2018 р. у справі № 653/1096/16-ц Велика Палата Верховного Суду зазначила, що для цілей визначення наявності в особи права володіння нерухомим майном має бути застосовано принцип реєстраційного підтвердження володіння, який полягає в тому, що особа, яка зареєструвала право власності на об`єкт нерухомості, набуває щодо нього всі повноваження власника, визначені в ч. 1 ст. 317 ЦК України, зокрема набуває й право володіння. Отже, з огляду на специфіку речей в обороті, володіння рухомими й нерухомими речами відрізняється: якщо для володіння першими важливо встановити факт їх фізичного утримання, то володіння другими може бути підтверджено, зокрема, фактом державної реєстрації права власності на це майно у встановленому законом порядку.

Таким чином, з наведеної позиції ВП ВС убачається, що власник нерухомого майна перестає бути володільцем цього майна лише в разі припинення державної реєстрації його права власності та перереєстрації цього права за іншою особою.

Відповідачем було зазначено суду, що прокурор, стверджує по змісту позовної заяви про те, що ним ніби-то заявлено негаторний позов, однак, такий позов може заявити тільки власник, який має зареєстровані права власності. На підтвердження чого, долучено документи, які свідчать про право власності на спірні об`єкти товариства з обмеженою відповідальністю «Гемма ЛТД». ТОВ «Гемма ЛТД» не тільки юридично, але фактично володіє, користується і розпоряджається спірним майном впродовж 12-ти років, і такі права власності не є припиненими. Разом з тим, позивач не представив зареєстрованих чи фактичних прав власності на майно, що, відповідно, позбавляє його права на заявлення негаторного позову.

Також, відповідач зазначав, що положення закону про початок перебігу позовної давності поширюється й на звернення прокурора до суду із заявою про захист державних інтересів.

Господарський суд м. Києва з урахуванням правових позиції Верховного Суду, відмовив прокурору у задоволенні заявленого 29.12.2016 року позову з підстав пропуску строку позовної давності.

Крім того, невирішення питання про можливість застосування позовної давності може свідчити про порушення права на справедливий суд, закріпленого у ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зауважено, що ч.І ст.6 Конвенції гарантує справедливий і публічний розгляд справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом. Специфічним у застосуванні положень конвенції є те, що багато її принципів не можна відразу побачити безпосередньо в тексті.

Надаючи письмові пояснення під час нового розгляду справи, прокурором було зазначено суду наступне.

Щодо правового режиму спірного майна будівлі насосної станції з устаткуванням площею 114,3 кв.м вартістю 315244,80 грн та гідроспоруди ставкового господарства Збур`ївського рибгоспу вартістю 1144695,60 грн (загальною вартістю 1459940,40 грн) було зазначено суду, що спільним інструктивним листом Міністерства аграрної політики У країни та Фонду державного майна України від 08.08.2005 №10-21-12089 надано роз`яснення, в якому наведено перелік водогосподарських нерухомих об`єктів, гідротехнічних споруд захисного значення, які забезпечують використання водних ресурсів та створені для боротьби зі шкідливим впливом вод. Такими об`єктами є: земляні греблі та дамби, водозабірні споруди, повеневі водоскиди, донні водопуски; водопостачальні, скидні та розбірно-осушувальні канали; споруди та канали; рибоуловлювачі та камери облову; насосні станції, причали. На виконання рішення суду по справі №10/218-АП-06, за поданням РВ ФДМУ по Херсонській області від 06.03.2008 № ФДМУ 1365106829, Фондом державного майна України 04.07.2008 видано наказ № 775, згідно з яким до переліку об`єктів державної власності, що підлягають приватизації, включено будівлю насосної станції з устаткуванням площею 114,3 кв.м та гідроспоруди ставкового господарства Збур`ївського рибгоспу, що орендуються ТОВ "Гемма ЛТД".

Зокрема, прокурором було зазначено суду, що відповідачем протиправно зареєстроване право приватної власності на майно, яке в силу закону перебуває у державній власності та не може з неї вибувати. Вказана реєстрація відбулася на підставі судового акту, який у подальшому скасований Вищим адміністративним судом України. Відтак право власності держави на зазначений об`єкт установлене законом, а тому не потребує доказування правового титулу, а перехід цього майна із державної у приватну власність на підставі судового акту, який у подальшому скасовано судом вищої інстанції, не можливо вважати таким, що відбувся.

Також за позицією прокурора, нікчемні правочини, не породжують жодних правових наслідків для сторін, у зв' язку з чим, відсутні підстави для задоволення вимог про визнання угод недійсними.

У даному випадку держава не втрачала права володіння спірним майном з огляду на його обмежену оборотоздатність, установлену законом (ст. 178 цк України) та нікчемність угод щодо відчуження спірного майна. Доданими до позовної заяви доказами належним чином підтверджено, що спірне майно будівлі насосної станції з устаткуванням площею 114,3 кв.м (реєстраційний номер майна: 25779658) та гідроспоруди ставкового господарства Збур`ївського рибгоспу (реєстраційний номер майна: 25498340), що є предметом спору, в силу закону не може вибувати з державної власності чи перебувати у іншій формі власності, окрім державної.

При цьому, норми ст. ст. 328, 178 Цивільного Кодексу України прямо пов`язують правомірність набуття права власності на підставах, що не заборонені законом, а правомірність відчуження об`єктів цивільних прав виключно, якщо вони не вилучені з цивільного обороту, або не обмежені в обороті.

Відповідно до наявних у справі пояснень, третьою особою - Товариством з обмеженою відповідальністю "Генезіс Енерджи" було зазначено суду, що укладені договори на підставі наказу Фонду державного майна від 04.07.2008р. №775 купівлі-продажу судом недійсними не визнавались, тобто, як вважає третя особа, на цей час є чинними. Також було зазначено суду, що будь-які судові рішення про визнання договорів купівлі-продажу будівлі насосної станції з устаткуванням і гідроспорудами ставкового господарства недійсними відсутні.

Також було зазначено суду, що висновки щодо способу захисту прав власника земельної ділянки водного фонду вузького кола об`єктів позову не можуть вважатися загальними стосовно справ, пов`язаний із протиправним переходом у приватну власність усіх об`єктів з обмеженою обороноздатністю.

Щодо правового режиму спірного майна було зазначено, що до укладання договорів купівлі-продажу шляхом викупу спірного майна відповідач володів і користувався будівлею насосної станції з устаткуванням і гідроспорудами ставкового господарства на законних підставах відповідно до договору оренди цього майнового комплексу.

Регіональним відділенням Фонду державного майна в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі було зазначено суду, що 31 травня 2006 року Регіональне відділення повідомило відповідача про припинення договорів оренди, так як це майно не може бути об`єктом оренди. Після цього відповідач звернувся до Регіонального відділення з пропозицією приватизувати спірне майно, на що отримав відмову.

Не погоджуючись з цим, ТОВ "Гемма ЛТД" звертається до суду. Постановою Господарського суду Херсонської області від 27.11.2006р. по справі № 10/218-АП-06 адміністративний позов ТОВ «Гемма ЛТД» задоволений повністю. Регіональне відділення Фонду державного майна України по Херсонській області зобов`язане прийняти рішення та здійснити у встановленому законом порядку приватизашю наявних гідроспоруд ставкового господарства та будівлі насосної станції з устаткуванням Збур`ївського рибного господарства шляхом викупу ТОВ «Гемма ЛТД».

Ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 20.04.2007 р. по справі № 10/218-АП-06 апеляційна скарга Регіонального відділення Фонду державного майна України по Херсонській області (далі за текстом - Регіональне відділення) та державного підприємства «Укрриба» залишена без задоволення. Постанова господарського суду Херсонської області від 27.11.2006 р. по справі № 10/218-АП-06 залишена без змін.

10.12.2007 р. Суворовським відділом Державної виконавчої служби Херсонського міського управління юстиції було відкрито виконавче провадження (постанова від 10.12.2007 р.) щодо примусового виконання постанови № 101218-АП-06 від 27.11.2006 р. Згідно з постановою від 10.12.2007 р. Регіональне відділення зобов`язане було у добровільному порядку виконати вищезазначену постанову у строк до 17.12.2007 р., а саме прийняти рішення та здійснити у встановленому законом порядку приватизацію наявних гідро споруд ставкового господарства та будівлі насосної станції з устаткуванням Збур`ївського рибного господарства шляхом викупу ТОВ «Гемма ЛТД».

Ухвалою господарського суду Херсонської області від 07.11.2008 р. по справі №10/218-АП-06 Регіональному відділенню надана відстрочка виконання постанови господарського суду від 27.11.2006 р. у справі № 10/218-АП-06 на чотири місяці до 07.06.2008 р.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 15.04.2008 р. касаційні скарги Регіонального відділення, Державного підприємства «Укрриба» залишені без задоволення, а постанова господарського суду Херсонської області від 27.11.2006 р. та ухвала Запорізького апеляційного господарського суду від 20.04.2007 р. у справі № 10/218-АП-О6 - без змін.

Отже, подальші дії Регіонального відділення щодо включення спірного майна до переліку об`єктів, що підлягають приватизації; укладання договорів купівлі - продажу шляхом приватизації та переходу права власності на майно здійснювались на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

У зв`язку з тим, що були вичерпані усі можливості щодо оскарження постанови господарського суду від 27.11.2006 р. у справі № 10/218-АП-06, відкриття виконавчого провадження щодо примусового виконання зазначеної постанови та зобов`язань державного виконавця, які у свою чергу є обов`язковими для усіх органів, організацій, посадових осіб, громадян і юридичних осіб на території України згідно ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження», Регіональне відділення здійснило дії з добровільного виконання вищезазначеної постанови суду, а саме: 04.07.2008 р, наказом Фонду державного майна України № 775 «Про перелік об`єктів, що підлягають приватизації» до Переліку об`єктів державної власності групи А, що підлягають приватизації шляхом продажу на аукціоні включена: будівля насосної станції з устаткуванням площею 114,3 кв.м Збур`ївського рибгоспу, що орендується ТОВ «Гемма ЛТД» та розташована за адресою: Голопристанський район, с. Стара Збур`ївка; гідроспоруди ставкового господарства Збур`ївського рибгоспу, що орендуються ТОВ "Гемма ЛТД» та розташовані за адресою: Голопристанський район, с. Стара Збур`ївка.

24.11.2008р. між Регіональним відділенням та ТОВ «Гемма ЛТД» був укладений договір купівлі-продажу об єкта групи А - Будівля насосної станції з устаткуванням площею 114,3 кв.м Збур`ївського рибгоспу шляхом викупу орендарем та договір купівлі-продажу об`єкта групи А - гідроспоруди ставкового господарства Збур`ївського рибгоспу шляхом викупу орендарем. 10.12.2008 р. між Регіональним відділенням та ТОВ «Гемма ЛТД» був укладений акт приймання-передачі державного майна - Будівля насосної станції з устаткуванням площею 114,3 кв.м Збур`ївського рибгоспу. 07.06.2008 р. між Регіональним відділенням та ТОВ «Гемма ЛТД» був укладений акт приймання-передачі державного майна гідроспоруди ставкового господарства Збур`ївського рибгоспу.

Однак, через вісім місяців після виконання постанови господарського суду від 27.11.2006 р. у справі № 10/218-АП-06, Регіональне відділення отримало постанову Вищого адміністративного суду України від 16.09.2009 р. у справі № К-І0475/07, згідно з якою касаційні скарги Регіонального відділення та Державного підприємства «Укрриба» задоволені. Постанова господарського суду Херсонської області від 27.11.2006 р. та ухвала Запорізького апеляційного господарського суду від 20.04.2007 р. скасовані, ухвалено по справі нове рішення."У позові ТОВ «Гемма ЛТД» до Регіонального відділення. Міністерства аграрної політики України, третя особа - Державне підприємство «Укрриба», про спонукання до здійснення приватизації відмовлено.

Після отримання вищеназваної постанови, Регіональне відділення звернулось до Херсонського окружного адміністративного суду з заявою про поворот виконання рішення по справі №K- 10475/07 (№10/218-АП-06), у якій містилась вимога до ТОВ «Гемма ЛТД» про повернення Регіональному відділенню безпідставно отриманого майна. а саме: будівлі насосної станції з устаткуванням площею 114.3 кв.м. Збур`ївського рибгоспу та гідроспоруди ставкового господарства Збур`ївського рибгоспу.

Ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду від 14.12.2010 р. у справі № 2а-2в-44/10/2170 Регіональному відділенню відмовлено в задоволені заяви про поворот виконання судового рішення. Зазначена ухвала залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 10.11.2011р. В грудні 2016 року заступник прокурора Херсонської області в інтересах держави в особі Державного агентства рибного господарства України звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гемма Лтд", Фонду державного майна України, Регіонального відділення Фонду державного майна У країни в Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі про визнання незаконним та скасування наказу Фонду державного майна У країни № 775 від 04.07.2008р. "Про перелік об`єктів, що підлягають приватизації" в частині включення до цього переліку будівлі насосної станції з устаткуванням площею 114,3 кв.м та гідроспоруди ставкового господарства Збур`ївського рибгоспу, визнанням недійсними: договору купівлі-продажу шляхом викупу будівлі насосної станції з устаткуванням, площею 114,3 кв.м, Збур`ївського рибгоспу, укладеного 24.11.2008р. між РВ ФДМУ по Херсонській області та ТОВ «Гемма "ЛТД», договору купівлі-продажу шляхом викупу гідроспоруд ставкового господарства Збур`ївського рибгоспу, укладеного 24.11.2008р. між РВ ФДМУ по Херсонській області та ТОВ «Гемма ЛТД»; вилучення у Товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ «Гемма ЛТД» та повернення у державну власність в особі Державного агентства рибного господарства України придбане і незаконно відчужене майно за вказаними договорами.

Рішенням Господарського суду міста Києві від 22.05.2017р. у справі № 2910/390117 позов задоволено частково, визнано незаконним та скасовано наказ Фонду державного майна України № 775 від 04.07.2008р. "Про перелік об`єктів, що підлягають приватизації" в частині включення до цього переліку будівлі насосної станції з устаткуванням площею 114,3 кв.м та гідроспоруди ставкового господарства Збур`ївського рибгоспу. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 04.09.2017 у даній справі рішення Господарського суду міста Київ від 22.05.2017 скасовано та прийнято нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Постановою Касаційного господарського суду від 14.03.2018 рішення Господарського суду міста Києва від 22.05.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.09.2017 у справі № 010/390/17 скасовано та направлено на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.08.2018 року в задоволенні позову відмовлено з причин пропущення процесуального строку, в той же час в рішенні суду зазначено: "Частиною 3 статті 12 Закону У країни «Про приватизацію державного майна» передбачено, що відмова в приватизації можлива тільки у випадках, коли: особа, яка подала заяву, не може бути визнана покупцем відповідно до статті 8 цього Закону; законодавством встановлено обмеження щодо приватизації цього підприємства; майно у встановленому порядку включено до переліку об`єктів (групи об`єктів), що не підлягають приватизації; об`єкт приватизації знаходиться в заповідній зоні, або розташований у прибережних захисних смугах морів, річок, озер на відстані ближче ніж 100 метрів від них (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до абзацу 19 підпункту «Г» ч. 2 зазначеної статті, приватизації не підлягають об`єкти, що мають загальнодержавне значення, а також казенні підприємства. До об`єктів, що мають загальнодержавне значення, зокрема: водосховища 1 водогосподарські канали комплексного призначення, міжгосподарські меліоративні системи, гідротехнічні захисні споруди.

Спільним інструктивним листом Міністерства аграрної політики України та Фонду державного майна України від 08.08.2005 № 10-21-12089 надано роз`яснення, в якому наведено перелік водогосподарських нерухомих об`єктів, гідротехнічних споруд захисного значення, які забезпечують використання водних ресурсів та створені для боротьби зі шкідливим впливом вод. Такими об`єктами є: земляні греблі та дамби, водозабірні споруди, повеневі водоскиди, донні водопуски; водопостачальні, скидні та розбірно-осушувальні канали; споруди та канали; рибоуловлювачі та камери облову; насосні станції, причали.

За таких обставин, враховуючи наведене у сукупності, суд дійшов висновку, що твердження прокурора про невідповідність оспорюваного акту вимогам чинного на момент їх видання законодавства, що регулює порядок здійснення приватизації, є обґрунтованими та такими, що підтверджуються наявними в матеріалах справи документами.

З огляду на вищенаведені норми, а також на те, що рішення суду, на підставі якого було видано спірний наказ, скасовано, суд приходить до висновку, що будівлі насосної станції з устаткуванням площею 114,3 кв.м та гідроспоруди ставкового господарства Збур`ївського рибгоспу не могли бути об`єктом приватизації, у зв`язку з чим наказ Фонду державного майна України від 04.07.2008 №775 «Про перелік об`єктів, що підлягають приватизації» в частині включення до цього переліку будівлі насосної станції з устаткуванням площею 114,3 кв.м та гідроспоруди ставкового господарства Збур`ївського рибгоспу є незаконним.".

Оскільки судом вище встановлено, що будівлі насосної станції з устаткуванням площею 114,3 кв.м та гідроспоруди ставкового господарства Збур`ївського рибгоспу не могли бути об`єктом приватизації, у зв`язку з чим наказ Фонду державного майна України від 04.07.2008 № 775 «Про перелік об`єктів, що підлягають приватизації» в частині включення до цього переліку будівлі насосної станції з устаткуванням площею 114,3 кв.м та гідроспоруди ставкового господарства Збур`ївського рибгоспу визнано незаконним та таким, що підлягає скасуванню, враховуючи те, що за договорами купівлі-продажу відчужено майно - будівля насосної станції з устаткуванням та гідроспоруда ставкового господарства Збур`ївського рибгоспу господарства, що не є об`єктами приватизації, суд приходить до висновку, що спірні договори укладені з порушенням приватизаційного законодавства, що є підставою для визнання їх недійсними.".

В контексті наведеного, зазначається на те, що з самого початку, отримавши від відповідача пропозицію про приватизацію спірних об`єктів, Регіональне відділення відмовило ТОВ «Гемма ЛТД» в приватизації наявних гідроспоруд ставкового господарства та будівлі насосноі станції з устаткуванням Збру`ївського рибного господарства за адресою: с. Стара Збру`ївка. Голопристанського району Херсонської області. Проведення приватизації всупереч вимог закону було вимушеним кроком, так як існувало рішення суду, яке вступило в законну силу, та було відкрито виконавче провадження.

Суд, розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення прокурора та представників учасників справи за час розгляду справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов таких висновків.

Відповідно до ст. 2 Закону України „Про судоустрій та статус суддів, суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно ст.4 Господарського процесуального кодексу України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. Відмова від права на звернення до господарського суду є недійсною. Жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному законом порядку.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Аналіз наведених норм дає змогу дійти висновку, що кожна особа має право на захист свого порушеного, невизнаного або оспорюваного права чи законного інтересу, який не суперечить загальним засадам чинного законодавства. Порушення, невизнання або оспорення суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Враховуючи викладене вище, підставою для звернення до суду є наявність порушеного права (охоронюваного законом інтересу), і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які б підтверджували наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, чи охоронюваного законом інтересу, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.

Розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Приписами статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, визначено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Положеннями ст. 15 Цивільного кодексу України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Надаючи оцінку доводам прокурора та обґрунтуванням позовних вимог, викладеним у позові, суд зазначає таке.

Як з`ясовано судом, у грудні 2020 року перший заступник керівника Херсонської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Державного агентства меліорації та рибного господарства України звернувся до суду з позовом, в якому просив припинити право приватної власності відповідача на будівлю насосної станції з устаткуванням площею 114,3 кв.м (реєстраційний номер майна: 25779658) і гідроспоруди ставкового господарства Збур`ївського рибгоспу (реєстраційний номер майна: 25498340) та повернути у державну власність в особі Державного агентства рибного господарства України зазначені об`єкти, отримані Товариством з обмеженою відповідальністю фірма "Гемма ЛТД" за договорами купівлі-продажу, укладеними 24.11.2008 з Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Херсонській області.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до наказу Фонду державного майна України від 04.07.2008 зазначене майно включено до об`єктів державної власності, що підлягають приватизації, а у 2009 році на підставі відповідних договорів купівлі-продажу передано ТОВ Фірма "Гемма ЛТД". Однак, посилаючись на обмежену оборотоздатність спірного майна, прокурор наполягав на нікчемності цих правочинів. Правовою підставою позову прокурор визначив статтю 391 Цивільного кодексу України.

Як з`ясовано судом, 24.05.2021р. Господарський суд Херсонської області ухвалив рішення про відмову у позові та 01.02.2023 Південно-західний апеляційний господарський суд прийняв постанову про залишення цього рішення без змін.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 24.05.2023р. у даній справі касаційну скаргу заступника керівника Херсонської обласної прокуратури задоволено частково. Постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.02.2023 та рішення Господарського суду Херсонської області від 24.05.2021 щодо вимоги про повернення у державну власність майна скасовано; справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. В іншій частині позовних вимог постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.02.2023 та рішення Господарського суду Херсонської області від 24.05.2021 змінено, виклавши їх мотивувальні частини в редакції цієї постанови. В решті оскаржувані судові рішення залишено без змін.

Скасовуючи постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.02.2023р. та рішення Господарського суду Херсонської області від 24.05.2021р. щодо вимоги про повернення у державну власність майна та направлення справи в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції касаційною інстанцією було зазначено, що згідно з частиною четвертою статті 334 ЦК України, права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Законодавець визначив, що до інших правових наслідків, окрім офіційного визнання і підтвердження державою відповідних юридичних фактів, встановлюючи презумпцію правильності зареєстрованих відомостей з реєстру для третіх осіб, застосування норм Закону "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" не призводить.

Державна реєстрація права власності на нерухоме майно є одним з юридичних фактів у юридичному складі, необхідному для виникнення права власності, а самостійного значення щодо підстав виникнення права власності не має.

Тож державна реєстрація визначає лише момент, після якого виникає право власності, за наявності інших юридичних фактів, передбачених законом як необхідних для виникнення права власності.

За змістом статей 15 і 16 ЦК України, кожна особа має право на захист її особистого немайнового або майнового права чи інтересу у суді.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Спосіб захисту порушеного права або інтересу має бути таким, щоб у позивача не виникала необхідність повторного звернення до суду (висновки сформульовані у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/17, від 11.09.2018 у справі №905/1926/16, від 30.01.2019 у справі №569/17272/15-ц, від 01.10.2019 у справі №910/3907/18, від 06.04.2021 у справі № 910/10011/19).

Загальний перелік способів захисту цивільних прав та інтересів, а також можливість їх захистити іншим способом, встановленим договором або законом чи судом у визначених законом випадках, закріплені у частині другій статті 16 ЦК України. Глава 29 ЦК України передбачає, зокрема, такі способи захисту права власності як витребування майна з чужого незаконного володіння (віндикаційний позов) та усунення перешкод у реалізації власником права користування та розпорядження його майном (негаторний позов).

У справі, яка розглядається, прокурор просив, зокрема, повернути у державну власність будівлю насосної станції з устаткуванням і гідроспоруди ставкового господарства з підстав обмеженої оборотоздатності цього майна (неможливості передання його у приватну власність).

Суди попередніх інстанцій, як зазначалось вище, не перевірили правового режиму спірного майна та, помилково відхиливши доводи про нікчемність спірних правочинів, не встановили істотні обставини справи, які полягають у тому, чи відбувся перехід цього майна із державної у приватну власність та чи може бути позбавлена держава володіння таким майном. Встановлення наведеного має ключове значення для вирішення питання щодо можливості в такому разі у держави в особі її органів вимагати усунення порушення її права як власника майна шляхом пред`явлення негаторного позову.

З урахуванням вищенаведеного суд зазначає наступне.

Як з`ясовано судом, 04.07.2008р. Фонд державного майна України видав наказ № 775, згідно з яким включив до переліку об`єктів державної власності, що підлягають приватизації, будівлю насосної станції з устаткуванням площею 114,3 кв. м та гідроспоруди ставкового господарства Збур`ївського рибгоспу.

24.11.2008р. Регіональне відділення Фонду державного майна України по Херсонській області (продавець) та ТОВ Фірма "Гемма ЛТД" (покупець) уклали нотаріально посвідчені договори: Договір купівлі-продажу об`єкта групи А - "Будівля насосної станції з устаткуванням площею 114,3 кв.м Збур`ївського рибгоспу" шляхом викупу орендарем, відповідно до якого продавець зобов`язується передати у власність покупця вказаний об`єкт за адресою: Херсонська обл., Голопристанський р-н, с. Стара Збур`ївка, що знаходяться на балансі Державного підприємства "Укрриба" та не увійшов до статутного фонду Відкритого акціонерного товариства "Херсонрибгосп" під час приватизації та залишився в державній власності, а покупець зобов`язується прийняти об`єкт та сплатити за нього 315244,80 грн. та Договір купівлі-продажу об`єкта групи А - "Гідроспоруди ставкового господарства Збур`ївського рибгоспу" шляхом викупу орендарем, за умовами якого продавець зобов`язується передати у власність покупця вказаний об`єкт за адресою: Херсонська обл., Голопристанський р-н, с. Стара Збур`ївка, що знаходяться на балансі Державного підприємства "Укрриба" та не увійшов до статутного фонду Відкритого акціонерного товариства "Херсонрибгосп" під час приватизації та залишився в державній власності, а покупець зобов`язується прийняти об`єкт та сплатити за нього 1144 695,60 грн.

В січні 2009 року сторони цих договорів підписали відповідні акти приймання-передачі.

Надалі, Херсонське державне бюро технічної інвентаризації провело державну реєстрацію права приватної власності ТОВ Фірма "Гемма ЛТД" на ці об`єкти.

У 2017 році заступник прокурора Херсонської області в інтересах держави в особі Державного агентства рибного господарства України звернувся до суду з позовом до відповідачів: ТОВ Фірма "Гемма ЛТД", Фонду державного майна України та Регіонального відділення Фонду державного майна України в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, в якому просив: визнати незаконним та скасувати наказ Фонду державного майна України від 04.07.2008 № 775 "Про перелік об`єктів, що підлягають приватизації" в частині включення до цього переліку будівель насосної станції з устаткуванням площею 114,3 кв.м та гідроспоруд ставкового господарства Збур`ївського рибгоспу; визнати недійсними договори купівлі-продажу від 24.11.2008 цих об`єктів, укладені ТОВ Фірма "Гемма ЛТД" та Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Херсонській області; вилучити у ТОВ Фірма "Гемма ЛТД" та повернути у державну власність в особі Державного агентства рибного господарства України зазначене вище майно.

23.08.2018 Господарський суд міста Києва ухвалив рішення у справі №910/390/17 про відмову у задоволенні цього позову. Суд у цій справі дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, однак відмовив у позові з підстав пропуску позовної давності.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 24.05.2023р. у даній справі касаційною інстанцією було зазначено, що статтею 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно з частиною першою статті 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

За усталеною практикою Верховного Суду, якщо недійсність певного правочину встановлена законом, позовна вимога про визнання його нікчемним не є належним способом захисту права чи інтересу позивача. За наявності спору щодо юридичних наслідків недійсного правочину, одна зі сторін якого чи інша заінтересована особа вважає його нікчемним, суд перевіряє відповідні доводи та у мотивувальній частині судового рішення, застосувавши відповідні положення норм матеріального права, оцінює правочин на предмет його нікчемності. Такий правовий висновок викладений, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2019 у справі №463/5896/14-ц, від 02.11.2021 у справі №917/1338/18, у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.06.2021 у справі №927/491/19.

Згідно зі статтею 41 Конституції України, право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Відповідно до статті 178 ЦК України, об`єкти цивільних прав можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої в порядку правонаступництва чи спадкування або іншим чином, якщо вони не вилучені з цивільного обороту, або не обмежені в обороті, або не є невід`ємними від фізичної чи юридичної особи. Види об`єктів цивільних прав, перебування яких у цивільному обороті не допускається (об`єкти, вилучені з цивільного обороту), мають бути прямо встановлені у законі. Види об`єктів цивільних прав, які можуть належати лише певним учасникам обороту або перебування яких у цивільному обороті допускається за спеціальним дозволом (об`єкти, обмежено оборотоздатні), встановлюються законом.

У статті 326 ЦК України визначено, що у державній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить державі Україна. Від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади. Управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених законом, може здійснюватися іншими суб`єктами.

Частиною 1 статті 345 ЦК України передбачено, що фізична або юридична особа може набути право власності у разі приватизації, зокрема державного майна.

Відповідно до частини 3 статті 145 ГК України, правовий режим майна суб`єкта господарювання, заснованого на державній (комунальній) власності, може бути змінений шляхом приватизації майна державного (комунального) підприємства відповідно до закону.

Правові, економічні та організаційні основи приватизації державного майна та майна, що належить Автономній Республіці Крим, на час виникнення спірних правовідносин визначались Законом України "Про приватизацію державного майна".

Так, згідно з частиною третьою статті 12 цього Закону, відмова в приватизації можлива тільки у випадках, коли: особа, яка подала заяву, не може бути визнана покупцем відповідно до статті 8 цього Закону; законодавством встановлено обмеження щодо приватизації цього підприємства; майно у встановленому порядку включено до переліку об`єктів (групи об`єктів), що не підлягають приватизації; об`єкт приватизації знаходиться в заповідній зоні, або розташований у прибережних захисних смугах морів, річок, озер на відстані ближче ніж 100 метрів від них.

У частині другій статті 5 Закону України "Про приватизацію державного майна" був визначений перелік об`єктів, які не підлягають приватизації.

Відповідно до абзацу 19 підпункту "Г" частини другої зазначеної статті, приватизації не підлягають об`єкти, що мають загальнодержавне значення, а також казенні підприємства. Загальнодержавне значення мають, зокрема, об`єкти, які забезпечують життєдіяльність держави в цілому: водосховища і водогосподарські канали комплексного призначення, міжгосподарські меліоративні системи, гідротехнічні захисні споруди.

Отже, на час виникнення спірних правовідносин закон виключав можливість передання зазначених в абзаці 19 підпункту "Г" частини другої статті 5 Закону України "Про приватизацію державного майна" об`єктів у приватну власність.

За частинами першою, другою статті 228 ЦК України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Відповідні висновки про незаконність приватизації спірного майна містяться також у судових рішеннях у справі №910/390/17 за позовом заступника прокурора Херсонської області в інтересах держави в особі Державного агентства рибного господарства України до ТОВ фірма "Гемма ЛТД", Фонду державного майна України, Регіонального відділення Фонду державного майна України в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі.

Разом з тим, нікчемність правочину щодо приватизації спірного майна означає, що жодних юридичних наслідків (крім пов`язаних з його недійсністю), у тому числі перехід права власності, такий правочин не спричиняє.

З урахуванням наведеного, оскільки відповідач не набув права власності, тож це право не може бути припинене. Крім того, задоволення такої вимоги не призведе до відновлення порушених прав держави на спірне майно.

Отже, суд зазначає, що нікчемний правочин є недійсним вже в момент вчинення, незалежно від будь-чиєї волі (ipso iure), і його абсолютна недійсність діє щодо всіх (erga omnes). Нікчемний правочин не створює юридичних наслідків, не зумовлює набуття/зміни/ припинення прав ні для кого.

З урахуванням зазначеного, суд зазначає, що судами вже було надано оцінку Договору купівлі-продажу від 24.11.2008р. та Договору купівлі-продажу від 24.11.2008р., що були укладені між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Херсонській області, як продавцем, та ТОВ Фірма "Гемма ЛТД", як покупцем, встановивши, що такі договори є нікчемними правочинами щодо приватизації спірного майна та що такі договори жодних юридичних наслідків, крім пов`язаних з його недійсністю, у тому числі перехід права власності, не спричиняють.

У статті 216 ЦК України встановлено правові наслідки недійсності правочину. У частині першій цієї статті зазначено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Згідно з частиною другою статті 216 ЦК України якщо у зв`язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.

Аналогічні положення містяться у статті 208 ГК України, якою передбачено наслідки визнання господарського зобов`язання недійсним. Зокрема, згідно з частиною другою вказаної норми, у разі визнання недійсним зобов`язання з інших підстав кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні все одержане за зобов`язанням, а за неможливості повернути одержане в натурі - відшкодувати його вартість грошима, якщо інші наслідки недійсності зобов`язання не передбачені законом.

Відповідно до ст. 178 Цивільного кодексу України, об`єкти цивільних прав можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої в порядку правонаступництва чи спадкування або іншим чином, якщо вони не вилучені з цивільного обороту, або не обмежені в обороті, або не є невід`ємними від фізичної чи юридичної особи. Види об`єктів цивільних прав, перебування яких у цивільному обороті не допускається (об`єкти, вилучені з цивільного обороту) або перебування яких у цивільному обороті допускається за спеціальним дозволом (об`єкти, обмежено оборотоздатні), а також види об`єктів цивільних прав, що можуть належати лише певним учасникам обороту, встановлюються законом. Особливості оборотоздатності об`єктів незавершеного будівництва, майбутніх об`єктів нерухомості встановлюються законом.

Судом враховано, що відповідно до ч. 2 ст. 5 Закону України «Про приватизацію державного майна», визначено перелік об`єктів, які не підлягають приватизації.

У постанові Вищого Адміністративного Суду України від 16.09.2009р. №К-10475/07 зазначено, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку, що орендовані гідротехнічні споруди ставкового господарства та приміщення насосної станції не можуть вважатись і бути віднесеними до категорії захисних, мати загальнодержавне значення та забезпечувати життєдіяльність держави.

З метою забезпечення єдиного методологічного підходу при приватизації підприємств рибної галузі орган управління майном Міністерство аграрної політики України спільно з органом приватизації Фондом державного майна листом від 08.08.2005р. №10-21-12089 дало роз`яснення, в якому наведено перелік водогосподарчих нерухомим об`єктів, гідротехнічних споруд захисного значення, які забезпечують використання водних об`єктів та створені для боротьби зі шкідливим впливом. Такими об`єктами є: земляні греблі та дамби, водозабірні споруди, повеневі водоскиди, донні водоспуски, водопостачальні, скидні та розбірно-осушувальні канали, споруди та канали, рибоуловлювачі та камери облову, насосні станції та причали.

Також, за час нового розгляду справи прокурором було залучено до матеріалів справи докази, а саме: наказ Державного департаменту рибного господарства від 20.10.2003р. №297 «Про затвердження акту приймання передачі гідротехнічних споруд, які не увійшли до статутного фонду ВАТ «Херсонрибгосп» на баланс ДМ «Укрриба», перелік гідротехнічних споруд, які які не увійшли до статутного фонду господарського товариства ВАТ «Херсонрибгосп» та передаються на баланс державного підприємства «Укрриба», наказ Державного агентства рибного господарства України від 29.02.2016р. №57 «Про закріплення нерухомого майна на праві господарського відданя», перелік гідротехнічних споруд, які закріплюються за ДП «Укрриба» на праві господарського відання», довідку ДП «Укрриба» про гідротехнічні споруди, які обліковуються на балансі ДП «Укрриба», які, на думку суду, засвідчують, що спірне майно не може вибувати з державної власності.

З урахуванням наявних в матеріалах справи доказів, а також враховуючи встановлення обставин щодо нікчемності правочинів - Договору купівлі-продажу від 24.11.2008р. та Договору купівлі-продажу від 24.11.2008р., що були укладені між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Херсонській області, як продавцем, та ТОВ Фірма "Гемма ЛТД", як покупцем, надавши оцінку правовому режиму спірного майна судом з`ясовано, що спірне майно не вибувало із права володіння держави, не відбулось переходу такого майна із державної у приватну власність та держава не може бути позбавлена права володіння будівлею насосної станції з устаткуванням площею 114,3 кв.м та гідроспорудою ставкового господарства Збур`ївського рибгоспу, отриманих Товариством з обмеженою відповідальністю фірма "Гемма ЛТД" за нікчемними договорами купівлі-продажу, укладеними 24.11.2008р.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Приписами ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального Кодексу України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Згідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Результатом процесу мотивування судового рішення є формування обґрунтованих висновків у справі та прийняття одного з встановлених процесуальним законом рішень (повне або часткове задоволення позову, відмова у задоволенні позову).

В силу статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом (стаття 14 Господарського процесуального кодексу України).

Суд наголошує на тому, що рішення суду не може ґрунтуватися на припущеннях та містити неточності у встановленні обставин, які мають вирішальне значення для правильного вирішення спору, натомість висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки мають бути вичерпними, відповідати дійсності і підтверджуватися достовірними доказами

Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень в господарському процесі, є складовою обов`язку сприяти всебічному, повному та об`єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 01.06.2021 у справі №911/2243/18, від 18.05.2021 у справі №916/2255/18, від 05.11.2019 у справі №915/641/18, від 10.04.2019 у справі №904/6455/17, від 26.02.2019 у справі №914/385/18 та від 05.02.2019 у справі №914/1131/18.

З огляду на вищевикладене та встановлені фактичні обставини справи, суд дає вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмета доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судові витрати у вигляді сплати судового збору у розмірі 21899,11 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 123, ст.ст. 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позовну заяву Першого заступника керівника Херсонської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Державного агентства меліорації та рибного господарства України до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Гемма ЛТД" про повернення майна задовольнити.

2.Повернути у державну власність в особі Державного агентства меліорації та рибного господарства України (04053, м. Київ, Шевченківський район, вул. Січових Стрільців, будинок 45-А; код ЄДРПОУ 37472282) будівлю насосної станції з устаткуванням площею 114,3 кв.м вартістю 315244,80 грн. та гідроспоруди ставкового господарства Збур`ївського рибгоспу вартістю 1144695,60 грн., а загалом вартістю 1459940,40 грн., отримані Товариством з обмеженою відповідальністю фірма "Гемма ЛТД" (73000, м.Херсон, вул. Белінського, 19; код ЄДРПОУ 23132721) за договорами купівлі-продажу, укладеними 24.11.2008р. з Регіональним відділенням Фонду державного майна в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Гемма ЛТД" (73000, м.Херсон, вул. Белінського, 19; код ЄДРПОУ 23132721) на користь Херсонської обласної прокуратури (73025, м. Херсон, вул. Михайлівська, 33; код ЄДРПОУ 04851120) витрати по сплаті судового збору у розмірі 21899 (двадцять одну тисячу вісімсот дев`яносто дев`ять) грн. 11 коп.

Повний текст рішення складено 03 квітня 2024 р.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Т.Г. Д`яченко