Рішення

від 02.04.2024 по справі 917/2219/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.04.2024 Справа № 917/2219/23

Суддя Господарського суду Полтавської області Дмитро Сірош, розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом

Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, пл. Перемоги, буд. 2, м. Кременчук, Полтавська область, 39600 до

ТОВ Вектор ЛТД, вул. Івана Мазепи, кв. 12, м. Кременчук, Полтавська обл., 39600

про повернення безпідставно набутого майна (коштів),

без виклику представників сторін

Обставини справи: Кременчуцька міська рада Кременчуцького району Полтавської області звернулася з позовом до ТОВ Вектор ЛТД про повернення безпідставно набутого майна (коштів) в сумі 175 329,37 грн за період з 15.09.2021 до 31.10.2023.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що в період з 15.09.2021 до 31.10.2023 відповідач використовував земельну ділянку без правовстановлюючих документів, орендну плату не сплачував, що призвело до неотримання Кременчуцькою міською радою Кременчуцького району Полтавської області доходу від орендної плати за землю в сумі 175 329,37 грн, який остання отримала б у разі оформлення відповідачем згідно з вимогами статей 125 та 126 Земельного кодексу України правовстановлюючих документів на земельну ділянку.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 20.12.2023 суд залишив позовну заяву без руху на підставі частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, установив спосіб усунення недоліків позовної заяви та строк усунення недоліків позовної заяви - 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Позивач, у встановлений судом строк, усунув недоліки позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 22.01.2024 суд прийняв позов до розгляду й відкрив провадження у справі, постановив справу розглядати у порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 20.12.2023 суд залишив позовну заяву без руху на підставі частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, встановив спосіб усунення недоліків позовної заяви та строк усунення недоліків позовної заяви - 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Позивач, у встановлений судом строк, усунув недоліки позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 22.01.2024 суд прийняв позов до розгляду й відкрив провадження у справі, постановив справу розглядати у порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами.

26.02.2024 від відповідача надійшло клопотання (вх. № 2485) про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Суд відмовив у задоволенні зазначеного клопотання за безпідставністю.

Згідно з частиною 13 статті 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до частини 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Згідно зі статтею 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно з частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

У зв`язку з тим, що необхідних для вирішення спору доказів, наявних у матеріалах справи достатньо, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Відповідно до частини 2 статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення прийнято, складено та підписано в нарадчій кімнаті.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (частина 5 статті 240 Господарського процесуального кодексу України).

Розглянувши матеріали справи, суд

УСТАНОВИВ:

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно № 351633896 від 24.10.2023, згідно з записом про право власності № 43969842 ТОВ Вектор. ЛТД з 15.09.2021 є власником частини вбудованого - прибудованого приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 1031,8 кв. м відповідно до договору купівлі-продажу № 2995 від 15.09.2021 внесене приватним нотаріусом Кременчуцького районного нотаріального округу Полтавської області Веселовським А. Г.

Громадський будинок, частина вбудованого - прибудованого приміщення розташована на земельній ділянці комунальної власності, площею 1004 кв. м, кадастровий номер 5310436100:06:003:0864.

Як зазначає позивач, в період з 15.09.2021 до 31.10.2023 відповідач використовував земельну ділянку без правовстановлюючих документів, орендну плату не сплачував, що призвело до неотримання Кременчуцькою міською радою Кременчуцького району Полтавської області доходу від орендної плати за землю в сумі 175 329,37 грн, який остання отримала б у разі оформлення відповідачем згідно з вимогами статей 125 та 126 Земельного кодексу України правовстановлюючих документів на земельну ділянку.

Відповідно до Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-0002258882023 від 25.10.2023 земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5310436100:06:003:0864 зареєстрована 02.10.2014 на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості).

Як стверджує позивач, відповідач користується цією земельною ділянкою без належної правової підстави.

Відповідно до витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 10.10.2023 нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 1004 кв. м складає 301 8214,76 грн.

За розрахунком, здійсненим позивачем, за період з 15.09.2021 по 31.10.2023 орендна плата за земельну ділянку складає 175 329,37 грн.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам господарський суд зазначає наступне.

Відповідно до положень статті 80 Земельного кодексу України суб`єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

Згідно з статями 122, 123 та 124 Земельного кодексу України міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі - продажу права оренди земельної ділянки.

Як убачається з положень статті 120 Земельного кодексу України, виникнення права власності на об`єкт нерухомості не є підставою для автоматичного виникнення права власності чи укладення (продовження, поновлення) договору оренди земельної ділянки.

Частина 1 статті 93 Земельного кодексу України встановлює, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт в частини першої статті 96 Земельного кодексу України).

Водночас за змістом статті 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також права постійного користування та оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Отже, за змістом вказаних приписів виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені та яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права.

У разі надання земельної ділянки в оренду укладається договір оренди земельної ділянки, яким за положеннями частини 1 статті 21 Закону України Про оренду землі визначається орендна плата за землю як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Відповідно до частини другої статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Предметом регулювання глави 83 Цивільного кодексу України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Статтею 1212 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно.

Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Згідно зі статтею 1214 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов`язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна.

Як убачається зі змісту позовної заяви, наданих документів та розрахунків, позивач, посилаючись на наявне у відповідача право власності на громадський будинок, частину вбудованого прибудованого приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 1031,8 кв. м, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1684658953104 (надалі ЧВПП № 1684658953104), стверджує, що відповідач одноособово користувався земельною ділянкою комунальної власності, площею 1004 кв. м, кадастровий номер 5310436100:06:003:0864 (Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-0002258882023 від 25.10.2023, за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, тому зобов`язаний повернути ці кошти позивачу, як власнику цієї земельної ділянки.

Водночас, загальновідомою є інформація (публічні дані з Вікіпедії ІНФОРМАЦІЯ_1 (Кременчук) та з пошукової системи Google стосовно ОСОБА_1 ) про те, що 101-й квартал- житловий квартал у АДРЕСА_2 розташований між центральною та північною частинами міста. Забудова багатоповерхова. Має протяжність із південного сходу на північний захід близько 600 метрів, з північного заходу на південний схід близько 150 метрів. За адресою: АДРЕСА_1 на першому поверсі двоповерхового торгівельного комплексу, який є вбудовано прибудованим нежитловим приміщенням об`єкту житлової нерухомості (багатоквартирного будинку), розташований супермаркет Маркетопт. Об`єкт житлової нерухомості (багатоквартирний будинок), розташований за адресою: АДРЕСА_1 , належить співвласникам, якими створено Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку ГАРПУН-1 (код ЄДРПОУ 25681969, адреса: Україна, 39601, Полтавська область, місто Кременчук, Квартал 101, будинок 3 (інформація з сайту https://opendatabot.ua/c/25681969 та сайту Єдина Комунальна Система https://ekc.com.ua/pages/pravila_raboty.html (збір, обробка, облік та нарахування комунальних платежів).

Відповідно до договору купівлі-продажу № 2995 від 15.09.2021, посвідченого приватним нотаріусом Кременчуцького районного нотаріального округу Полтавської області Веселовським А. Г., на який посилається позивач, відповідач придбав об`єкт нерухомості - громадський будинок, частину вбудованогоприбудованого приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною нежитловою площею 1031,8 кв. м, розташований на другому поверсі багатоквартирного будинку та є частиною внутрішнього об`єму будівлі (вбудоване приміщення).

Відповідно до Технічного паспорта на громадський будинок, частина вбудованого прибудованого приміщення, АДРЕСА_1 (КП Кременчуцьке МБТІ Полтавської обласної ради, інвентарна справа № 2304) (надалі Технічний паспорт ЧВПП №1684658953104)), згідно з Планом громадського будинку та Експлікації до плану поверхів виробничого будинку, площа приміщень, розташованих у прибудованій частині, за номерами приміщень 12 (торговий зал), 13 (коридор), 14 (кімната персоналу), 15 (кімната прийому їжі), 16 (приміщення для пресування паперових відходів), IV (сходова клітка) складає 608,6 кв. м.

Частина вбудовано прибудованого нежитлового приміщення торгівельного комплексу на першому поверсі багатоквартирного будинку, в якому розміщений супермаркет Маркетопт, за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 798,4 кв. м, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 390414453104 (надалі ЧВПП № 390414453104), згідно з Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 297196548 від 31.01.2022 належить на праві власності ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідно до пунктів 1, 3, 5 частини 1 статті 1 Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, багатоквартирний будинок - житловий будинок, в якому розташовано три чи більше квартири. У багатоквартирному будинку можуть також бути розташовані нежитлові приміщення, які є самостійними об`єктами нерухомого майна; нежитлове приміщення - ізольоване приміщення в багатоквартирному будинку, що не належить до житлового фонду і є самостійним об`єктом нерухомого майна; співвласник багатоквартирного будинку (далі - співвласник) - власник квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку.

Відповідно до статті 1 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, об`єднання співвласників багатоквартирного будинку - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Відповідно до Порядку присвоєння адрес об`єктам будівництва, об`єктам нерухомого майна (Постанова Кабінету Міністрів України (№ 690, 07.07.2021):

(п. 1) цей Порядок визначає процедуру присвоєння, зміни, коригування адрес об`єктів будівництва, будинків, будівель, споруд, окремих частин об`єкта, які є самостійними об`єктами права на нерухоме майно (квартир, гаражних боксів, машиномісць, інших житлових та нежитлових приміщень)…Перелік об`єктів будівництва, об`єктів нерухомого майна, яким не присвоюється адреса, зазначено у додатку;

(п. 2) у цьому Порядку терміни вживаються в такому значенні: вбудовані приміщення - приміщення, що є частиною внутрішнього об`єму будівлі;

вбудовано-прибудовані приміщення - приміщення, частина внутрішнього об`єму яких є частиною внутрішнього об`єму основної будівлі, а інша частина - прибудованою;

прибудовані приміщення - приміщення, що прибудовані до основної будівлі та мають з нею хоча б одну спільну стіну;

реквізит адреси "номер окремої частини об`єкта" - реквізит адреси об`єкта будівництва, об`єкта нерухомого майна, що визначає номер квартири, гаражного боксу, машиномісця, іншого житлового та нежитлового приміщення, яке є самостійним об`єктом права на нерухоме майно;

(п. 44) нумерування вбудованих (вбудовано-прибудованих, прибудованих) нежитлових приміщень (груп нежитлових приміщень) здійснюється після закінчення нумерування всіх квартир. Початковий номер для таких приміщень повинен бути на один порядок більше, ніж порядок номерів квартир (для кількості квартир АДРЕСА_3 включно початковим номером буде 100, для кількості квартир до 999 включно - 1000 і так далі). Нумерація машиномісць у вбудованих автостоянках багатоквартирних житлових будинків здійснюється окремо;

Відповідно до пункту 1 Додатку до Порядку Перелік об`єктів нерухомого майна, яким не присвоюється адреса - земельні ділянки.

Відповідно до Додатку 1 Вимоги до змісту, структури і технічних характеристик електронного документа Порядку ведення Державного земельного кадастру (Постанова, Кабінет Міністрів України № 1051 від 17.10.2012):

(п. 1) ці вимоги встановлюють порядок оформлення електронного документа, що містить відомості про результати робіт із землеустрою та оцінки земель в електронному вигляді (електронного документа), формується з метою внесення даних до Державного земельного кадастру, а також визначають набір базових лексичних та синтаксичних правил для створення електронного документа;

(пп. 5 пункту 40) елемент "Місце розташування земельної ділянки" (ParcelLocationInfo): в елементі "Адреса земельної ділянки" (ParcelAddress) - місце розташування земельної ділянки. У разі коли земельна ділянка розташована в межах населеного пункту, зазначений елемент складається з таких елементів: "Тип (вулиця, проспект, провулок)" (StreetType); "Назва вулиці" (StreetName); "Номер будинку" (Building); "Номер корпусу" (Block);

(пп. 2 пункту 42) в елементі "Цільове призначення земельної ділянки" (Purpose) - цільове призначення земельної ділянки, яке визначається згідно з Класифікатором видів цільового призначення земельних ділянок, Класифікатором видів функціонального призначення територій та співвідношення між ними, а також правилами їх застосування, наведених у додатках 58-60.

Відповідно до Додатку 59 Класифікатор видів цільового призначення земельних ділянок код 02.10 Для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово - розважальної та ринкової інфраструктури, код 03.07 Для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, код 03.09 Для будівництва та обслуговування будівель кредитно - фінансових установ.

Виходячи з аналізу наведених норм чинного законодавства та поданих доказів, слід зазначити наступне:

1) Спірна земельна ділянка не має присвоєної адреси, а місце її розташування в межах населеного пункту (місто Кременчук), визначено за назвою вулиці (квартал 101) та номеру будинку (3), який як багатоквартирний будинок, належить співвласникам, якими створено Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку ГАРПУН-1;

2) ЧВПП № 1684658953104, як самостійний об`єкт права на нерухоме майно, власником якого є відповідач, розташований на другому поверсі багатоквартирного будинку, не має власного нумерування як окремої частини об`єкта (багатоквартирного будинку), а його реквізит адреси "номер окремої частини об`єкта" визначений за адресою багатоквартирного будинку, а саме: АДРЕСА_1 ;

3) відповідно до Технічного паспорта ЧВПП № 1684658953104, згідно з Планом громадського будинку та Експлікації до плану поверхів виробничого будинку, площа приміщень, розташованих у прибудованій частині, за номерами приміщень 12 (торговий зал), 13 (коридор), 14 (кімната персоналу), 15 (кімната прийому їжі), 16 (приміщення для пресування паперових відходів), IV (сходова клітка) складає 608,6 кв. м;

4) ЧВПП № 390414453104, як самостійний об`єкт права на нерухоме майно, власником якого є ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , розташований на першому поверсі багатоквартирного будинку, не має власного нумерування як окремої частини об`єкта (багатоквартирного будинку), а його реквізит адреси "номер окремої частини об`єкта" визначений за адресою багатоквартирного будинку, а саме: АДРЕСА_1 ;

5) у Витязі з ДЗК щодо виду цільового призначення земельна ділянка класифікована за кодом 03.09 Для будівництва та обслуговування будівель кредитно - фінансових установ, у той час як місце її розташування в межах населеного пункту (місто Кременчук), визначено за назвою вулиці (квартал 101) та номеру будинку (3), який є багатоквартирним будинком з вбудовано прибудованим нежитловим приміщенням торгівельного комплексу (надалі - Багатоквартирний будинок), вид цільового призначення земельної ділянки під яким повинен відповідати коду 02.10 Для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово - розважальної та ринкової інфраструктури;

6) у Витязі з ДЗК вказане місце розташування земельної ділянки, але у додатку до Витягу ДЗК в таблиці Координати поворотних точок меж земельної ділянки відомості про контури нерухомого майна, які б визначали межі Багатоквартирного будинку, або межі вбудовано прибудованого нежитлового приміщення торгівельного комплексу) відповідно до кадастрового плану Земельної ділянки, відсутні.

Отже, з наданих доказів убачається, що відповідач як власник ЧВПП №1684658953104 є співвласником Багатоквартирного будинку.

Багатоквартирний будинок належить співвласникам, якими створено Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку ГАРПУН-1 (код ЄДРПОУ 25681969);

ЧВПП № НОМЕР_2 розташована на першому поверсі Багатоквартирного будинку, належить на праві власності ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідно до Технічного паспорта ЧВПП №1684658953104, згідно з Планом громадського будинку та Експлікації до плану поверхів виробничого будинку, площа приміщень, розташованих у прибудованій частині, за номерами приміщень 12 (торговий зал), 13 (коридор), 14 (кімната персоналу), 15 (кімната прийому їжі), 16 (приміщення для пресування паперових відходів), IV (сходова клітка) складає 608,6 кв. м.

У додатку до Витягу ДЗК в таблиці Координати поворотних точок меж земельної ділянки відсутні відомості про контури нерухомого майна, які б визначали межі Багатоквартирного будинку (межі вбудовано прибудованого нежитлового приміщення торгівельного комплексу, або межі прибудованого нежитлового приміщення торгівельного комплексу) відповідно до кадастрового плану земельної ділянки.

Отже, доводи позивача про те, що громадський будинок, частина вбудованого прибудованого приміщення розташована на земельній ділянці комунальної власності, площею 1004 кв. м, кадастровий номер 5310436100:06:003:0864 не підтверджені належними та допустимими доказами.

Разом з цим, посилаючись на технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості), як на підставу державної реєстрації земельної ділянки, позивач не надає будь-яких доказів того, що багатоквартирний будинок або вбудовано прибудоване нежитлове приміщення торгівельного комплексу, або прибудоване нежитлове приміщення торгівельного комплексу за адресою: АДРЕСА_1 , в повному обсязі або частково розташовані в межах цієї земельної ділянки.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно зі статтею 74 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (частина 2 статті 76, частина 1 статті 77, частини 1, 2 статті 79 Господарського процесуального кодексу України).

Посилаючись на наявне у відповідача право власності на громадський будинок, частина вбудованогоприбудованого приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 1031,8 кв. м, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1684658953104, позивач не надав жодних доказів, які б свідчили, про те, що відповідач одноособово користувався земельною ділянкою комунальної власності, площею 1004 кв. м, кадастровий номер 5310436100:06:003:0864, і за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею.

З огляду на наведене, твердження позивача щодо того, що відповідач фактично збільшив свої доходи, а позивач (потерпілий) втратив належне йому майно (кошти від орендної плати), не відповідають дійсності.

Крім того, відповідно до правової позиції Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, наведеній в передостанньому та останньому абзацах пункту 5.6 постанови від 09.07.2019 у справі № 922/535/18, позивач має надати докази існування протягом зазначеного в позові періоду земельної ділянки як об`єкта цивільних прав у розумінні та визначенні положень земельного законодавства, реальної можливості передачі позивачем цієї земельної ділянки в оренду відповідно до Закону України "Про оренду землі" у зазначений період, а також довести обґрунтованість розрахунку заявленої до стягнення суми (збереженого відповідачем за рахунок позивача майна (коштів)).

Тобто, визначальним для обчислення суми безпідставно збережених коштів у виді орендної плати за землю є формування земельної ділянки під нерухомим майном як об`єкта цивільних прав у розумінні положень статті 79-1 Земельного кодексу України, оскільки об`єктом оренди може бути тільки земельна ділянка як сформований у встановленому законодавством порядку об`єкт цивільних прав.

Особливості регулювання відносин в сфері земельного права, у тому числі підстави для набуття земельних ділянок у власність та користування (у тому числі на умовах оренди), визначені Земельним кодексом України.

Відповідно до частини 2 - 4 статті 42 Земельного кодексу України земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкова територія, що перебувають у спільній сумісній власності власників квартир та нежитлових приміщень у будинку, передаються безоплатно у власність або в постійне користування співвласникам багатоквартирного будинку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

порядок використання земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначається співвласниками;

розміри та конфігурація земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначаються на підставі відповідної землевпорядної документації.

Отже, платниками земельного податку за земельні ділянки під багатоквартирними житловими будинками є співвласники багатоквартирного будинку, яким земельні ділянки під таким будинком та прибудинкова територія надані у власність або у постійне користування.

Відповідно до статті 125 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 Земельного кодексу України чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (стаття 124 Земельного кодексу України).

Відповідно до статті 202 Земельного кодексу України, державна реєстрація земельних ділянок здійснюється у Державному земельному кадастрі в порядку, встановленому Законом. При цьому земельна ділянка має бути індивідуально визначеним об`єктом нерухомого майна, якому властиві такі характеристики, як площа, межі, ідентифікатор у Державному земельному кадастрі тощо.

Особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, правові, організаційні та економічні відносини, пов`язані з реалізацією прав та виконанням обов`язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління визначені Законом України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" (надалі - Закон № 417).

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 1 Закону № 417 співвласник багатоквартирного будинку - це власник квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку.

Відповідно до частини 2 статті 382 Цивільного кодексу України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є серед іншого права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Матеріали позовної заяви не містить доказів того, що позивач здійснив державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, на якій розташований Багатоквартирний будинок з видом цільового призначення земельної ділянки за кодом 02.10 Для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури.

Навпаки, позивачем додано Витяг ДЗК, в якому розмір та конфігурація земельної ділянки не відповідають розташуванню Багатоквартирного будинку на місцевості, а сама земельна ділянка класифікована за кодом 03.09 Для будівництва та обслуговування будівель кредитно-фінансових установ.

Отже, земельні ділянки, на яких розташовані Багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкова територія, що перебувають у спільній сумісній власності власників квартир та нежитлових приміщень у будинку, відповідно до частини 2 статті 42 Земельного кодексу України повинні передаватися безоплатно у власність або в постійне користування співвласникам багатоквартирного будинку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Тобто, чинне законодавство не передбачає можливість надання в оренду окремому співвласнику багатоквартирного будинку земельної ділянки, як частини земельної ділянки, на якій розташований багатоквартирний будинок, у тому числі для обслуговування цим окремим співвласником належного йому вбудовано-прибудованого нежитлового приміщення у цьому багатоквартирному будинку.

Відсутність підстав для виникнення орендних правовідносин у порядку Закону України Про оренду землі унеможливлює одержання позивачем орендної плати за користування земельною ділянкою, а отже і застосування у цьому випадку положень статті 1212 Цивільного кодексу України у разі її (орендної плати) несплати.

З огляду на викладене, вимога про стягнення з відповідача суми (кошти від орендної плати) у розмірі 175 329,37 грн є безпідставною та не підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір залишається за позивачем.

Керуючись статтями 129, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити в позові.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Східного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 01.04.2024.

Суддя Дмитро СІРОШ