Рішення

від 02.04.2024 по справі 920/1045/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02.04.2024м. СумиСправа № 920/1045/22Господарський суд Сумської області, у складі головуючого судді Яковенка В.В., за участю секретаря судового засідання Павлючок І.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Господарського суду Сумської області матеріали справи № 920/1045/22

за позовом: заступника керівника Сумської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Управління освіти, молоді та спорту виконавчого комітету Лебединської міської ради (42200, Сумська область, м. Лебедин, площа Соборна, 1/1; код ЄДРПОУ 22594129)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Енера Суми (40004, м. Суми, вул. Реміснича, 35; код ЄДРПОУ 41884537)

про визнання додаткових угод недійсними та стягнення 139404,76 грн,

представники сторін:

позивача не з`явився;

відповідача (в режимі відеоконференції) Сахнов Д.А.;

прокурор Луцик О.О.

ВСТАНОВИВ:

Прокурор звернувся до суду з позовом про визнання недійсними додаткових угод № № 4, 5, 6, 7, 8 до договору про постачання електричної енергії №21190 від 27.04.2022, який було укладено між Товариством з обмеженою відповідальністю Енера Суми та Управлінням освіти, молоді та спорту виконавчого комітету Лебединської міської ради, а також про стягнення з відповідача 63428,26 грн як зайво сплачених йому позивачем коштів.

Ухвалою від 29.12.2022 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження в справі № 920/1045/22 у порядку загального позовного провадження, призначив підготовче засідання на 31.01.2023.

24.01.2023 представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд позов залишити без розгляду, а у разі відмови у задоволенні вимоги про залишення позову без розгляду в задоволенні позову відмовити у повному обсязі та судові витрати покласти на Сумську обласну прокуратуру, зазначивши про те, що між сторонами правомірно було укладено додаткові угоди про збільшення ціни за одиницю товару до договору про постачання електричної енергії споживачу № 21190 від 27.04.2022, оскільки такі зміни відповідають нормам чинного законодавства, а саме Закону України Про публічні закупівлі. Крім того прокурором не доведено, що зміст додаткових угод № 4-№ 8 до договору суперечить ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, тобто позов є безпідставним.

27.01.2023 до суду від Сумської окружної прокуратури надійшла відповідь на відзив, в якій зазначає, що наведені відповідачем у відзиві на позовну заяву доводи є необґрунтованими та наполягає на задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

06.01.2023 Сумська окружна прокуратура подала до суду заяву про збільшення позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача на користь Управління освіти, молоді та спорту виконавчого комітету Лебединської міської ради кошти в сумі 139404,76 грн, інші позовні вимоги залишити без змін.

31.01.2023 суд ухвалив прийняти заяву Сумської окружної прокуратури про збільшення позовних вимог до розгляду та відклав підготовче засідання на 21.02.2023.

13.02.2023 представник відповідача надав суду заперечення, в яких він просить суд залишити позов без розгляду, оскільки прокурор звернувся до суду не як представник держави в особі Державної аудиторської служби України, а як представник виконавчого органу місцевого самоврядування. Крім того в разі відмови у задоволенні клопотання про залишення позову без розгляду, представник відповідача просить суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі, зазначивши, що неодноразове внесення змін до договору у частині ціни за одиницю товару не більше ніж на 10% щоразу, враховуючи попередні внесені до нього зміни, не суперечить Закону, сукупність таких змін може перевищувати 10% від ціни за одиницю товару.

20.02.2023 до суду надійшли письмові пояснення представника відповідача, в яких зазначив, що заява позивача про збільшення позовних вимог є фактично поданням окремого позову, оскільки містить у собі прохання про розгляд судом нових додаткових позовних вимог.

Ухвалою від 21.02.2023 суд постановив продовжити строк підготовчого провадження на 30 днів до 28.03.2023 та відкласти підготовче засідання на 14.03.2023, 10:20.

28.02.2023 заступник керівника Сумської окружної прокуратури подав до суду письмові пояснення на заперечення, в яких наполягає на задоволенні позовних вимог у повному обсязі, оскільки доводи відповідача у запереченнях є необґрунтованими.

09.03.2023 електронною поштою надійшли пояснення представника відповідача, в яких останній доповнив свою позицію щодо відсутності підстав для представництва прокурором інтересів держави у цій справі відповідно до раніше поданих заяв по суті справи.

Через загрозу безпеці учасників справи, у зв`язку з тим, що з 9:54 у Сумській області була оголошена повітряна тривога (повідомлення Telegram каналу, що інформує про повітряну тривогу Тривога. Сумська область), судове засідання у справі 14.03.2023 не відбулось, про що складено акт суду від 14.03.2023.

Ухвалою від 14.03.2023 суд призначив підготовче засідання на 21.03.2023.

21 березня 2023 року суд ухвалив: у задоволенні клопотання представника відповідача про залишення без розгляду позов прокурора відмовити; закрити підготовче провадження у справі № 920/1045/22; призначити справу № 920/1045/22 до судового розгляду по суті на 28.03.2023.

28.03.2023 у зв`язку з оголошенням повітряної тривоги, а також надходженням клопотання представника відповідача про зупинення провадження та пропозицієї суду подати прокурору письмові пояснення щодо цього клопотання, в судовому засіданні оголошено перерву до 10 год 20 хв 18.04.2023.

Ухвалою від 18.04.2023 суд постановив зупинити провадження у справі № 920/1045/22 до закінчення перегляду в касаційному порядку справи № 905/1907/21.

25.09.2023 суд призначив справу до судового розгляду по суті на 19.10.2023

Ухвалою від 19.10.2023 суд відклав розгляд справи по суті на 02.11.2023.

Через загрозу безпеці учасників справи, у зв`язку з тим, що у Сумській області була оголошена повітряна тривога (повідомлення Telegram каналу, що інформує про повітряну тривогу Тривога. Сумська область), судове засідання у справі №920/1045/22 не відбулось, про що складено акт суду від 02.11.2023.

Ухвалою від 02.11.2023 розгляд справи по суті призначено на 14.11.2023.

Однак 14.11.2023 розгляд справи не відбувся, оскільки суддя Яковенко В.В. перебував на лікарняному, що унеможливлювало розгляд справи, однак не було підставою для проведення повторного автоматизованого розподілу справи.

20.11.2023 суд призначив розгляд справи по суті на 12.12.2023.

12 грудня 2023 року суд ухвалив: перейти зі стадії розгляду по суті справи № 920/1045/22 на стадію підготовчого провадження; задовольнити заяву представника відповідача про зупинення провадження у справі; зупинити провадження у цій справі до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 922/2321/22.

Ухвалою від 09.02.2024 провадження у справі №920/1045/22 поновлено; підготовче засідання призначено на 27.02.2024.

Ухвалою від 27.02.2024 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 21.03.2024.

Ухвалою від 21.03.2024 суд постановив призначити розгляд справи по суті на 02.04.2024.

Згідно зі статтею 194 ГПК України завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.

Статтею 114 ГПК України визначено, що суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

Ураховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позицій по справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом у межах наданих йому повноважень створено належні умови для реалізації учасниками процесу своїх прав.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників, оцінивши та дослідивши докази в справі, суд встановив наступне.

Згідно зі ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Згідно зі ст. 23 Закону України Про прокуратуру представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України Про прокуратуру, прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для представництва, суд не повинен установлювати саме протиправність бездіяльності компетентного органу чи його посадової особи. Частиною сьомою статті 23 Закону України Про прокуратуру передбачено, що в разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження. Таким чином, питання про те, чи була бездіяльність компетентного органу протиправною та які її причини, суд буде встановлювати за результатами притягнення відповідних осіб до відповідальності. Господарсько-правовий спір між компетентним органом, в особі якого позов подано прокурором в інтересах держави, та відповідачем не є спором між прокурором і відповідним органом, а також не є тим процесом, у якому розглядається обвинувачення прокурором посадових осіб відповідного органу у протиправній бездіяльності.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України Про прокуратуру, і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 по справі №912/2385/18.

Прокурор звернувся до господарського суду в інтересах держави в особі Управління освіти, молоді та спорту виконавчого комітету Лебединської міської ради з огляду на наступне.

Відповідно до Положення про Управління освіти, молоді та спорту виконавчого комітету Лебединської міської ради, затвердженого рішенням сесії Лебединської міської ради № 301-МР від 31.05.2021 (далі Положення) воно є юридичною особою, має печатку із зображенням Державного Герба України, своїм найменуванням та кодом, має самостійний кошторис, баланс, рахунки в банківських установах, органах казначейства та обслуговується централізованою бухгалтерією.

На підставі розділу І пункту 5 Положення правління є неприбутковою організацією та утримується за рахунок коштів Лебединської міської територіальної громади. Кошти Управління використовується виключно для фінансування видатків з утримання. Використання коштів, не пов`язане з реалізацією основних завдань та функцій Управління, визначених законодавством та цим Положенням, забороняється

Згідно з пп.7 та п. 2 розділу III Положення однією з функцій Управління є здійснення матеріально-фінансового забезпечення закладів освіти, що належать до комунальної власності; у межах повноважень здійснює договірну роботу щодо договорів, угод, контрактів, стороною яких виступає Управління.

Управління має право укладати в установленому чинним законодавством порядку договори, набувати майнових і немайнових прав, бути позивачем, відповідачем, третьою особою в місцевих, апеляційних, вищих спеціалізованих судах та у Верховному Суді України - підп. 7 розділу IV Положення.

У відповідності до частини 1 статті 22 Бюджетного кодексу України для здійснення програм та заходів, які реалізуються за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів. За обсягом наданих прав розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня.

Згідно з частиною 5 статті 22 указаного кодексу головний розпорядник бюджетних коштів отримує бюджетні призначення шляхом їх затвердження у законі про Державний бюджет України (рішенні про місцевий бюджет).

Правовідносини, пов`язані з використанням бюджетних коштів, в тому числі і місцевих бюджетів, становлять суспільний інтерес, а незаконність (якщо така буде встановлена) угод, на підставі яких ці кошти витрачаються, такому суспільному інтересу не відповідає.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 7 Бюджетного кодексу України бути дотримано принцип ефективності та результативності при складанні та виконанні бюджетів де усі учасники бюджетного процесу мають прагнути досягнення цілей, запланованих на основі національної системи цінностей і завдань інноваційного розвитку економіки, шляхом забезпечення якісного надання послуг, гарантованих державою, місцевим самоврядуванням, при залученні мінімального обсягу бюджетних коштів та досягнення максимального результату при використанні визначеного бюджетом обсягу коштів.

Таким чином, органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні повноваження у спірних правовідносинах, є Управління освіти, молоді та спорту виконавчого комітету Лебединської міської ради.

«Нездійснення захисту» полягає у тому, що уповноважений суб`єкт владних повноважень за наявності факту порушення інтересів держави, маючи відповідні повноваження для їх захисту, всупереч цим інтересам за захистом до суду не звернувся.

Прокурор зазначає, що Управлінням освіти, як уповноваженим органом у спірних правовідносинах, не здійснюються надані йому повноваження, а тому інтереси держави у сфері публічних закупівель залишаються незахищеними.

Так, окружною прокуратурою спрямовано до Управління освіти, молоді та спорту виконавчого комітету Лебединської міської ради листа від 22.11.2022 про наявні порушення законодавства при укладенні додаткових угод до договору закупівлі електричної енергії, проте останнім, упродовж розумного строку, заходів щодо їх усунення не вжито.

У відповіді від 28.11.2022 Управління освіти повідомило прокуратуру, що позовні заяви до суду щодо оскарження додаткових угод до догвоору не заявлялись, оскільки у штаті відсутній юрист, а такожвідсутні кошторисні призначення на оплату послуг юриста та інших судових витрат. У зв`язку з наведеним, не заперечує проти вжиття заходів представницького характеру окружною прокуратурою.

Вказане свідчить про нездійснення Управлінням освіти, молоді та спорту виконавчого комітету Лебедиснької міської ради, як органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні повноваження у спірних парвовідносинах, захисту інтересів держави у встановленому законом порядку.

Велика палата Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 виклала правову позицію щодо обгрунтування прокурором підстав для представництва інтересів держави в суді, зокрема, звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вяинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Таким чином, з наданих прокурором доказів вбачається, що прокурором направлений відповідний лист-повідомлення. З отриманої відповіді не простежується намір вжиття заходів щодо захисту інтересів держави в судовому порядку.

Ураховуючи, що існуючі порушення не усунуті Управлінням освіти, прокуратура листом № 54-5031вих-22 від 07.12.2022 повідомила про звернення з позовною заявою доГосподарського суду Сумської області в інтересах держави в особі Управління освіти, молоді та спорту виконавчого комітету Лебединської імської ради до відповідача ТОВ «Енера Суми» про визнання додаткових угод недійсними та ятгення надмірно сплачених коштів.

На підставі викладеного, з урахуванням змісту позовної заяви, предмета спору, характеру спірних правовідносин, суд дійшов висновку про наявність підстав для представництва прокурором інтересів держави та звернення до суду з позовом, у зв`язку із доведеною бездіяльністю компетентного органу, а також необхідністю невідкладного захисту інтересів держави в цьому випадку.

Сумською окружною прокуратурою під час вивчення інформації щодо дотримання вимог чинного законодавства при здійсненні закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти, розміщеної на вебпорталі Уповноваженого органу з питань закупівель «Prozorro» встановлено, що Управлінням освіти, молоді та спорту виконавчого комітету Лебединської міської ради (далі Управління, Позивач) здійснено закупівлю електричної енергії з очікуваною вартістю 3 201 960 грн, ідентифікатор закупівлі UA-2022-03-21-002006-а.

За результатом відкритих торгів переможцем визнано ТОВ «Енера Суми», з яким укладено договір про постачання електричної енергії споживачу № 21190 від 27.04.2022 із загальною вартістю предмету закупівлі - 2 596 309,20 грн.

Згідно з додатком № 2 до договору фактична ціна (тариф) електричної енергії становить 4,865099 грн (з ПДВ) за 1 кВт/год; обсяг постачання -533 660 кВт/год.

Відповідно до п. 13.1 договір набуває чинності з дати його підписання і діє в частині постачання електричної енергії з 01.05.2022 до 31.12.2022.

За 13.5 всі зміни до цього Договору оформлюються письмовими додатковими угодами, що стають невід`ємною частиною Договору і мають переважаючу силу над положеннями Договору.

На підставі Порядку змін умов договору на закупівлю електричної енергії споживачем (Додаток №4 до Договору на закупівлю електричної енергії споживачу №441) істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання сторонами зобов`язань в повному обсязі, крім випадків передбачених ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», а саме зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків Споживача та збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.

У подальшому сторонами укладено ряд додаткових угод до Договору № 21190, якими збільшено вартість одиниці товару та зменшено обсяг поставок, а саме:

1) додатковою угодою № 3 від 11.07.2022 збільшено ціну за 1 кВт год. електричної енергії до 5,155208 грн з ПДВ (тобто на 5,96 % від початкової ціни) та зменшено кількість електричної енергії до 504 953 кВт.год.

Відповідно до п. 6 додаткова угода № 3 від 11.07.2022 набирає чинності з дня її підписання, а в частині постачання електричної енергії з 11.07.2022 і діє протягом строку дії Договору.

2) додатковою угодою № 4 від 26.07.2022 збільшено ціну за 1 кВт. год. електричної енергії до 5,357714 грн з ПДВ (тобто на 10,13 % від початкової ціни) та зменшено кількість електричної енергії до 489 790 кВт.год.

Згідно з п. 6 додаткова угода № 4 від 26.07.2022 набирає чинності з 01.08.2022 і діє протягом строку дії Договору.

3) додатковою угодою № 5 від 04.08.2022 збільшено ціну за 1 кВт. год. електричної енергії до 5,522110 грн з ПДВ (тобто на 13,5 % від початкової ціни) та зменшено кількість електричної енергії до 474 400 кВт.год.

Згідно з п. 6 додаткова угода № 5 від 04.08.2022 набирає чинності з 04.08.2022 і діє протягом строку дії Договору.

4) додатковою угодою № 6 від 12.08.2022 збільшено ціну за 1 кВт. год. електричної енергії до 5,877854 грн з ПДВ (тобто на 20,82 % від початкової ціни) та зменшено кількість електричної енергії до 442 146 кВт.год.;

Згідно з п. 6 додаткова угода № 6 від 12.08.2022 набирає чинності з 12.08.2022 і діє протягом строку дії Договору.

5) додатковою угодою № 7 від 08.09.2022 збільшено ціну за 1 кВт. год. електричної енергії до 6,269137 грн з ПДВ (тобто на 28,86 % від початкової ціни) та зменшено кількість електричної енергії до 423 011 кВт.год.;

Згідно з п. 6 додаткова угода № 7 від 08.09.2022 вступає в силу з моменту її підписання та скріплення печатками Сторонами. Відповідно до частини 3 статті 631 Цивільного кодексу України сторони встановили, що умови цієї угоди застосовуються до правовідносин, які виникли між сторонами до моменту її укладення, а саме з 01.09.2022.

6) додатковою угодою № 8 від 15.09.2022 збільшено ціну за 1 кВт. год. електричної енергії до 6,699509 грн з ПДВ (тобто на 37,71 % від початкової ціни) та зменшено кількість електричної енергії до 401 726 кВт.год.;

Згідно з п. 6 додаткова угода № 8 від 15.09.2022 набирає чинності з 15.09.2022 і діє протягом строку дії Договору.

Таким чином, внаслідок укладення додаткових угод № 3-8 ціну за 1 кВт. год. електричної енергії з дня підписання договору № 21190 збільшено з 4,865099 грн до 6,699509 грн, тобто в цілому на 37,71 %.

Відповідно п.1 розділу 5 тендерної документації єдиним критерієм оцінки тендерних пропозицій є ціна (100%).

Для участі у закупівлі відповідач подав тендерну пропозицію від 04.04.2022 з ціною 2596309,20 грн, в т.ч. ПДВ 432718,20 грн.

За результатами аукціону 11.04.2022 обрано тендерну пропозицію, яка у подальшому сторонами була зазначена у додатку № 2 до Договору.

На підставі даних сайту ДП «Оператор ринку», які є в вільному доступі (https://www.oree.com.ua), станом на 04.04.2022 на ринку електричної енергії по торговій зоні ОЕС України (об`єднаної енергетичної системи України) існувала середньозважена ціна - 2791,10 грн./мВт.год з ПДВ.

Таким чином, відповідачеві на момент подання тендерних пропозицій, проведення аукціону та укладання договору було відомо про розмір середньозваженої ціни на ринку електричної енергії.

Підписавши договір, відповідач погодився з його умовами, в тому числі щодо ціни товару.

У подальшому саме відповідачем було ініційовано підписання додаткових угод до Договору та збільшення вартості за одиницю кВт. год.

За додатковою угодою № 3 ціну електричної енергії підвищено на 5,96% у порівнянні із ціною, визначеною в основному договорі, тобто в межах максимального ліміту в 10 %.

Прокурор у позові зазначає, що на підставі додаткових угод №№ 4-8 фактичну ціну (тариф) електричної енергії збільшено на понад 10 % та загалом на 37,71 %, що не відповідає вимогам п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі».

Правові та економічні засади закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад визначає Закон України Про публічні закупівлі.

Сторони уклали договір за результатами процедури відкритих торгів на виконання вимог Закону України Про публічні закупівлі (далі Закон), який установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальних громад.

Метою вказаного Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

У ст. 1 Закону визначено, що договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.

Відповідно до ст. 6 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 175Господарського кодексу України (далі ГК України) майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до частин 1, 2, 3 статті 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

За ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Положеннями ч. 2 ст. 189 Господарського кодексу України визначено, що ціна є істотною умовою господарського договору.

Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом (ч. 2 ст. 632 ЦК України).

Згідно зі ст. 185 ГК України, до укладення господарських договорів на біржах, оптових ярмарках, публічних торгах застосовуються загальні правила укладення договорів на основі вільного волевиявлення, з урахуванням нормативно-правових актів, якими регулюється діяльність відповідних бірж, ярмарків та публічних торгів.

Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з частинами 4, 5 ст. 656 ЦК України до договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті. Особливості договору купівлі-продажу окремих видів майна можуть встановлюватися законом.

Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (ч. 1 ст. 41 Закону).

Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі (ч. 4 ст. 41 Закону).

Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.

Отже, Закон встановлює імперативну норму, згідно з якою зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися виключно у випадках, визначених ст. 41 Закону, зокрема, - у випадку коливання цін товару на ринку чи то у бік збільшення, чи у бік зменшення, що надає сторонам право змінювати умови договору щодо ціни товару, при цьому пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку , не більше ніж на 10 % та не збільшуючи загальну суму договору.

Передбачена частиною 5 статті 41 Закону можливість змінити умови укладеного договору шляхом збільшення ціни за одиницію товару до 10% має на меті запобігання ситуаціям, коли внаслідок істотної зміни обставин укладений договір стає вочевидь невигідним для постачальника.

Коливання ціни товару на ринку передбачає динаміку ціни товару у бік збільшення за період з моменту укладення договору та до моменту виникнення необхідності у внесенні відповідних змін, зумовлених таким коливанням. Тобто повинно бути доведено наявність коливання ціни у бік підвищення на ринку електричної енергії за період з дати укладення основного договору до дати укладення додаткових угод.

Приписи Закону України Про публічні закупівлі з урахуванням роз`яснень Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 07.04.2015 № 3302-05/11398-07 та від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 передбачають, що існування обставин, які є підставою для зміни ціни товару, повинно бути доведеним, документально підтвердженим. Тобто відповідні документи, що підтверджують коливання ціни товару на ринку повинні бути наявні саме на момент внесення таких змін.

Документи щодо коливання ціни повинні підтверджувати, чому відповідне підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по ціні запропонованій замовнику на тендері та / або чому виконання укладеного договору стало для постачальника вочевидь невигідним.

Для законодавчо обґрунтованої зміни договору, укладеного за результатами закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, сторонам такого договору слід врахувати: 1) наявність коливання ціни товару на ринку такого товару; 2) таке коливання має бути документально підтверджене; 3) в результаті коливання ціни товару, збільшення такої ціни за одиницю товару не може перевищувати 10 відсотків; 4) збільшення ціни договору за одиницю товару має бути пропорційним збільшенню ціни такого товару на ринку.

Судом установлено, що на момент підписання договору сторонами були погоджено його істотні умови - предмет, ціну та строк виконання зобов`язань за договором відповідно до вимог частини третьої статті 180 ГК України та Закону України Про публічні закупівлі.

Документальним обгрунтуванням укладення додаткових угод №№ 4-8 до договору стали надані відповідачем Управлінню освіти, молоді та спорту виконавчого комітету Лебединської міської ради документи, а саме:

- для укладення додаткової угоди № 4 від 26.07.2022: таблиці середньозважених цін на ринку «на добу наперед» та внутрішньодобовому ринку по торговій зоні ОЕС України за період з 01.07.2022 до 10.07.2022 та з 11.07.2022 до 20.07.2022 (підписані головним адміністратором Лебединського ЦОК ТОВ «Енера Суми») додатки до листа ТОВ «Енера Суми» від 26.07.2022 № 09-26/233, згідно яких ціна зросла з 2503,14 грн/МВт.год. до 2661,86 грн/МВт.год., тобто на 6,34% У зв`язку з цим, додатковою угодою № 4 збільшено ціну за 1 кВт.год. електричної енергії до 5,357714 грн з ПДВ (тобто на 10,13% від початкової ціни);

- для укладення додаткової угоди № 5 від 04.08.2022: таблиці середньозважених цін на ринку «на добу наперед» та внутрішньодобовому ринку по торговій зоні ОЕС України за період з 11.07.2022 до 20.07.2022 та 31.07.2022 (підписані головним адміністратором Лебединського ЦОК ТОВ «Енера Суми») додатки до листа ТОВ «Енера Суми» від 04.08.2022 № 09-26/325, згідно яких ціна зросла з 2661,86 грн/МВт.год. до 2790,75 грн/МВт.год., тобто на 4,84% У зв`язку з цим, додатковою угодою № 5 збільшено ціну за 1 кВт.год. електричної енергії до 5,522110 грн з ПДВ (тобто на 13,5% від початкової ціни);

- для укладення додаткової угоди № 6 від 12.08.2022: таблиці середньозважених цін на ринку «на добу наперед» та внутрішньодобовому ринку по торговій зоні ОЕС України за період з 01.06.2022 до 30.06.2022 та з 01.07.2022 до 31.07.2022 (підписані головним адміністратором Лебединського ЦОК ТОВ «Енера Суми») додатки до листа ТОВ «Енера Суми» від 12.08.2022 № 26/819, згідно яких ціна зросла з 2269,65 грн/МВт.год. до 2653,67 грн/МВт.год., тобто на 16,92% У зв`язку з цим, додатковою угодою № 6 збільшено ціну за 1 кВт.год. електричної енергії до 5,877854 грн з ПДВ (тобто на 20,82% від початкової ціни);

- для укладення додаткової угоди № 7 від 08.09.2022: таблиці середньозважених цін на ринку «на добу наперед» та внутрішньодобовому ринку по торговій зоні ОЕС України за період з 01.07.2022 до 31.07.2022 та з 01.08.2022 до 31.08.2022 (підписані головним адміністратором Лебединського ЦОК ТОВ «Енера Суми») додатки до листа ТОВ «Енера Суми» від 05.09.2022 № 26/913, згідно яких ціна зросла з 2645,64 грн/МВт.год. до 2993,62 грн/МВт.год., тобто на 13,15% У зв`язку з цим, додатковою угодою № 7 збільшено ціну за 1 кВт.год. електричної енергії до 5,877854 грн з ПДВ (тобто на 28,86% від початкової ціни);

- для укладення додаткової угоди № 8 від 15.09.2022: таблиці середньозважених цін на ринку «на добу наперед» та внутрішньодобовому ринку по торговій зоні ОЕС України за період з 01.08.2022 до 31.08.2022 та з 01.09.2022 до 10.09.2022 (підписані головним адміністратором Лебединського ЦОК ТОВ «Енера Суми») додатки до листа ТОВ «Енера Суми» від 15.09.2022 № 26/971, згідно яких ціна зросла з 2993,62 грн/МВт.год. до 3312,62 грн/МВт.год., тобто на 10,66% У зв`язку з цим, додатковою угодою № 8 збільшено ціну за 1 кВт.год. електричної енергії до 6,699509 грн з ПДВ (тобто на 37,71% від початкової ціни).

Неухильним аспектом при застосуванні п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону при збільшенні ціни за одиницю товару є підтвердження (наявність) факту коливання ціни такого товару на ринку та встановлення саме пропорції такого коливання.

Незважаючи на те, що Законом України «Про публічні закупівлі» не передбачено ані переліку органів, які уповноважені надавати інформацію щодо коливання ціни на товар на ринку, ані форму/вигляд інформації щодо такого коливання, внесення змін до договору про закупівлю можливе у випадку саме відповідного до зміни ціни в договорі факту коливання ціни такого товару на ринку та повинно бути обгрунтованим і документально підтвердженим.

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 913/166/19.

На підтвердження факту коливання ціни на товар, у документі, який видає компетентна організація має бути зазначена діюча ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почали змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявності коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін, зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження.

Внесення таких змін до основного договору без належного обґрунтування коливання ціни на ринку є підставою для визнання правочинів, якими підвищується ціна, - недійсними.

У постанові № 927/491/19 від 18.06.2021 Верховний Суд зазначив, що обмеження 10% застосовується як максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначену в договорі, незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни (кількість підписаних додаткових угод) (п. 123-124 постанови ВСУ від 18.06.2021 у справі № 927/491/19).

Суд установив, що на момент підписання договору № 21190 від 27.04.2022 сторонами були погоджені його істотні умови предмет, ціну та строк виконання зобов`язань за договором.

Додатком 4 до договору сторони визначили, що умови договору можуть змінюватися за взаємною згодою сторін відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з дотриманням вимог, визначених Законом України Про публічні закупівлі. Зміну умов договору сторони оформлюють шляхом підписання додаткової угоди, яка набуває чинності з моменту її підписання сторонами (якщо сторони не погодять інший термін (строк) набрання чинності додатковою угодою) та є невід`ємною частиною договору.

При розгляді справи судом встановлено, що Управління освіти, молоді та спорту виконавчого комітету Лебединської міської ради мало беззаперечне право на отримання електричної енергії по ціні, визначеній в укладеному сторонами договорі, разом з цим, підписав спірні додаткові угоди, внаслідок чого ціна збільшилася більше ніж на 10%.

Таким чином, відбулось нівелювання результатів відкритих торгів, у той час, як метою Закону України Про публічні закупівлі є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

У постанові Верховного Суду у складі суддів Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.06.2021 у справі № 927/491/19 зазначено, що перемога у тендері (закупівля за державні кошти) та укладення договору з однією ціною та її подальше підвищення більш як на 45 % шляхом так званого «каскадного» укладення додаткових угод є нечесною і недобросовісною діловою практикою з боку продавця.

Верховний Суд звернув увагу, що передбачена законодавством про публічні закупівлі норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Для того, щоб за таких обставин не був розірваний вже укладений договір і щоб не проводити новий тендер, закон дає можливість збільшити ціну, але не більше як на 10%. Інше тлумачення відповідної норми Закону України «Про державні закупівлі» нівелює, знецінює, робить непрозорою процедуру відкритих торгів. Верховний Суд вважає, що обмеження 10 % застосовується як максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначену в договорі, незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни (кількість підписаних додаткових угод).

Тендер проводиться не лише для того, щоб закупівля була проведена на максимально вигідних для держави умовах, але й для того, щоб забезпечити однакову можливість всім суб`єктам господарювання продавати свої товари, роботи чи послуги державі.

За висновком суду, ціну електроенергії на ринку необхідно порівнювати за співмірні проміжки часу, наприклад, місяць з місяцем, декаду з декадою, а не на вибіркові дати в різних розрахункових періодах, при цьому, таке порівняння має бути проведено починаючи з моменту укладення договору, що відображатиме реальну тенденцію коливання ціни на ринку.

За наведених обставин, суд вважає, що вказані документи не є належними доказами, які підтверджують наявність коливання ціни електроенергії в порівняні з моментом укладення договору та моментом звернення постачальника з пропозиціями внести зміни до договору в частині зміни (збільшення) ціни на одиницю товару, а отже не містять належного обґрунтування для зміни істотних умов договору відповідно до Закону.

Ураховуючи наведене, перемога у тендері (закупівля за державні кошти) та укладення договору про закупівлю з однією ціною та її подальше підвищення шляхом укладення додаткових угод № 4 від 26.07.2022, № 5 від 04.08.2022, № 6 від 12.08.2022, № 7 від 08.09.2022, № 8 від 15.09.2022 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 21190 від 27.04.2022 є нечесною і недобросовісною діловою практикою з боку відповідача.

Відповідна правова позиція щодо незаконності укладення додаткових угод за відсутності коливання цін на ринку викладена в постановах Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 913/166/19, від 16.04.2019 у справі № 915/346/18, від 23.01.2020 у справі № 907/788/18, від 21.03.2019 у справі № 912/898/18, від 12.09.2019 у справі № 915/1868/18 та від 25.06.2019 у справі № 913/308/18.

Згідно зі ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

За ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

На підставі ч. 1 ст. 236 ЦК України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

У відповідності до вимог ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Ураховуючи вищевикладене, оскільки сторонами всупереч інтересів держави без належного підтвердження підстав, в порушення вимог ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» та положень укладеного договору № 21190 від 27.04.2022, було укладено додаткові угоди, якими збільшено ціну за одиницю товару, що не відповідає вимогам тендерної документації та очікуванням замовника щодо економного витрачання бюджетних коштів, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог про визнання недійсними додаткових угод № 4 від 26.07.2022, № 5 від 04.08.2022, № 6 від 12.08.2022, № 7 від 08.09.2022, № 8 від 15.09.2022 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 21190 від 27.04.2022.

Щодо вимог прокурора про стягнення з відповідача на користь позивача грошових коштів в сумі 139404,76 грн, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

За приписами ч. 1 ст. 236 ЦК України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 статті 712 ЦК України передбачено, що до договору постачання застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).

Кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні (ч. 1 ст. 669 ЦК України).

Відповідно до положень ч. 1 ст. 670 ЦК України якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Недійсність додаткових угод № 4 від 26.07.2022, № 5 від 04.08.2022, № 6 від 12.08.2022, № 7 від 08.09.2022, № 8 від 15.09.2022 до договору № 21190 від 27.04.2022 означає, що правовідносини з постачання електричної енергії у період 26.07.2022 до 15.09.2022 регулюються договором.

Вказані обставини свідчать про те, що в результаті укладення додаткових угод № 4, № 5, № 6, № 7, № 8 в частині збільшення ціни на електричну енергію з порушенням вимог закону, з місцевого бюджету безпідставно та у надмірній сумі сплачено відповідачу 139404,76 грн.

Оскільки позивачем безпідставно сплачено за товар у більшому розмірі, в нього виникло право вимагати повернення сплаченої суми. Таким чином, вимога про стягнення 139404,76 грн є обґрунтованою, правомірною та такою, що підлягає задоволенню.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (частини 1, 3 ст. 13, ст. 74 ГПК України).

З огляду на викладене позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України витрати позивача зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 123, 129, 232, 233, 236 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати недійсною додатку угоду № 4 від 26.07.2022 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 21190 від 27.04.2022.

3. Визнати недійсною додатку угоду № 5 від 04.08.2022 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 21190 від 27.04.2022.

4. Визнати недійсною додатку угоду № 6 від 12.08.2022 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 21190 від 27.04.2022.

5. Визнати недійсною додатку угоду № 7 від 08.09.2022 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 21190 від 27.04.2022.

6. Визнати недійсною додатку угоду № 8 від 15.09.2022 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 21190 від 27.04.2022.

7. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Енера Суми (40004, м. Суми, вул. Реміснича, 35; код ЄДРПОУ 41884537) на користь Управління освіти, молоді та спорту виконавчого комітету Лебединської міської ради (42200, Сумська область, м. Лебедин, площа Соборна, 1/1; код ЄДРПОУ 22594129) 139404 грн 76 коп (сто тридцять дев`ять тисяч чотириста чотири гривні 76 копійок).

8. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Енера Суми (40004, м. Суми, вул. Реміснича, 35; код ЄДРПОУ 41884537) на користь Сумської обласної прокуратури (р/р № UA598201720343120001000002983 в ДКСУ м. Київ, МФО 820172, код ЄДРПОУ 03527891) 14866 грн (чотирнадцять тисяч вісімсот шістдесят шість гривень) судового збору.

9. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Згідно зі статтею 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 03.04.2024.

СуддяВ.В. Яковенко