Ухвала

від 01.04.2024 по справі 910/21181/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

01 квітня 2024 року

м. Київ

cправа № 910/21181/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кондратової І.Д. - головуючої, суддів - Вронської Г.О., Губенко Н.М.,

розглянув касаційну скаргу Заступника керівника Київської міської прокуратури

на рішення Господарського суду міста Києва

(суддя - Васильченко Т.В.)

від 01.05.2023

та постанову Північного апеляційного господарського суду

(головуюча - Скрипка І.М., судді - Михальська Ю.Б., Тищенко А.І.)

від 05.02.2024

у справі за позовом Першого заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури в інтересах Державного агентства водних ресурсів України

до: 1) Фонду державного майна України;

2) Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях;

3) Товариства з обмеженою відповідальністю "Ситний двір 2004"

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів у справі - Регіональний офіс водних ресурсів у Хмельницькій області

третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача у справі - Товариство з обмеженою відповідальністю "Водограй-плюс"

про визнання недійсними наказів, договору купівлі-продажу об`єкта малої приватизації та його повернення у державну власність.

ВСТАНОВИВ:

1. У грудні 2021 року Перший заступник керівника Хмельницької обласної прокуратури (далі - Прокуратура) звернувся до Господарського суду міста Києва в інтересах Державного агентства водних ресурсів України (далі - позивач) з позовом до Фонду державного майна України (далі - відповідач 1, Фонд) до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях (далі - відповідач 2, Регіональне відділенні Фонду) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Ситний двір 2004" (далі - відповідач 3, Товариство) про визнання недійсними наказів, договору купівлі-продажу об`єкта малої приватизації та його повернення у державну власність.

2. Позов обґрунтовано тим, що Фондом включено до переліку об`єктів малої приватизації майно щодо якого Регіональним відділенням Фонду проведено процедуру приватизації та укладено з Товариством договір купівлі-продажу об`єктів інженерної інфраструктури міжгосподарських меліоративних систем, тоді як щодо спірного майна законодавчо встановлена заборона на його приватизацію.

3. Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.05.2023, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 05.02.2024, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

4. Суд першої інстанції дійшов висновку, з яким погодився суд апеляційної інстанції, щодо недоведеності порушення вимог чинного законодавства під час підготовки та проведення процедури приватизації спірного майна. Зокрема суди зазначили, що:

- проведення електронного аукціону з продажу об`єкта малої приватизації відбулося на підставі Наказу Фонду від 25.05.2021 № 877 та Наказу Регіонального відділення Фонду від 29.07.2021 № 1179 про приватизацію об`єкта малої приватизації, які були прийняті органами приватизації відповідно до норм чинного законодавства та в межах наданих їм законом повноважень;

- виставлене для продажу на електронному аукціоні державне майно - об`єкт малої приватизації за адресою вул. Садова, 36а у с. Гораївка Кам`янець-Подільського району Хмельницької області не відносилось до об`єктів інженерної інфраструктури міжгосподарських меліоративних систем;

- при проведенні електронного аукціону аукціонною комісією не було допущено порушень вимог законодавства про приватизацію та бухгалтерський облік, зокрема, в частині визначення балансової вартості та стартової ціни об`єкта малої приватизації;

- спірний договір купівлі-продажу об`єкта малої приватизації відповідає актам цивільного та господарського законодавства, а його зміст не порушує імперативних норм Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна" щодо заборони приватизації об`єктів інженерної інфраструктури міжгосподарських меліоративних систем та вимог чинного законодавства щодо порядку визначення ціни продажу;

- об`єкт малої приватизації набутий Товариством на законних підставах та з волі власника, а підстави для задоволення вимог прокурора про витребування об`єкта приватизації та повернення приватизованого майна державі за актом приймання-передачі відсутні.

5. 18.03.2024 Заступник керівника Київської міської прокуратури надіслав до Верховного Суду засобами поштового зв`язку касаційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

6. На виконання вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України підставою касаційного оскарження судових рішень скаржник визначає випадки, передбачені пунктами 3 та 4 частини другої статті 287 цього Кодексу.

7. Обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України скаржник зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли помилкового висновку щодо відсутності порушення чинного законодавства про приватизацію під час вчинення спірних правочинів, оскільки неправильно застосували норми матеріального права, зокрема:

- частину другу статті 4 Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна" та статтю 11 Закону України "Про меліорацію земель" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), які передбачають заборону приватизації окремих об`єктів інженерної інфраструктури міжгосподарських меліоративних систем та не містять посилань на те, що заборона поширюється лише на об`єкти діючих зрошувальних систем, і відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування цих норм права у подібних правовідносинах стосовно заборони приватизації окремих (функціонуючих) об`єктів інженерної інфраструктури міжгосподарських меліоративних систем, якими є спірні насосні станції, водозабір, зрошувальна система, трубопровід;

- частини четвертої статті 22 Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна" щодо визначення стартової ціни об`єкта малої приватизації на рівні балансової вартості такого об`єкта та відсутності підстав застосування Методики оцінки майна, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 10.12.2003 № 1891, і відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування цієї норми права у подібних правовідносинах з питання можливості визначення стартової ціни об`єкта малої приватизації на рівні балансової вартості такого об`єкта, визначеної в довільному порядку, без проведення оцінки цього майна. При цьому, скаржник зазначає, що посилання суду на висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 01.11.2022 у справі № 911/1385/21 та від 11.04.2023 у справі № 924/793/21 є безпідставними, оскільки зроблені у неподібних правовідносинах зі справою, яка переглядається.

8. В обґрунтування підстави касаційного оскарження, визначеної пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК України, скаржник посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, а саме статей 2, 86, 236 ГПК України, оскільки суди не дослідили зібрані у справі докази, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, зокрема, висновок експертної комісії від 15.12.2022, складений Інститутом водних проблем і меліорації Національної академії наук України, що підтверджує належність спірного майна до окремих об`єктів інженерної інфраструктури, які призначені забезпечувати роботу міжгосподарської зрошувальної системи, та їх придатність до використання за призначенням; оспорюваний договір купівлі-продажу, в якому перераховано склад приватизованого майна, та акт приймання-передавання від 30.09.2021, які підтверджують, що з державної власності вибули саме окремі об`єкти меліоративної системи, а не списані об`єкти нерухомого майна (пункт 1 частини третьої статті 310 ГПК України).

9. У касаційній скарзі скаржник заявив клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень.

10. Верховний Суд залишає клопотання без розгляду, оскільки строк на касаційне оскарження не пропущений. Касаційна скарга надіслана 18.03.2024, протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення (26.02.2024), що передбачено абзацом 2 частини першої статті 288 ГПК України.

11. З огляду на зміст касаційної скарги та доданих до неї матеріалів, ураховуючи її відповідність вимогам параграфу 1 глави 2 Розділу IV ГПК України, Верховний Суд дійшов висновку, що підстави для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні, тому відкриває касаційне провадження у справі з підстав, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 287 ГПК України.

Керуючись нормами статей 234, 288, 290, 294, частини четвертої статті 197, пунктами 3, 4 частини другої статті 287, частини третьої статті 301 ГПК України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

1. Відкрити касаційне провадження у справі № 910/21181/21 за касаційною скаргою Заступника керівника Київської міської прокуратури на рішення Господарського суду міста Києва від 01.05.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.02.2024.

2. Призначити до розгляду касаційну скаргу Заступника керівника Київської міської прокуратури у справі № 910/21181/21 на 23 квітня 2024 року о 10:20 год у відкритому судовому засіданні у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, в залі судових засідань № 2 (кабінет № 209).

3. Явка учасників справи в судове засідання не є обов`язковою.

4. Установити учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу з доказами надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 42 ГПК України до 15 квітня 2024 року.

5. Роз`яснити учасникам справи, що вони мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, в тому числі поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та електронного підпису згідно з вимогами Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

6. Повідомити Товариству з обмеженою відповідальністю "Ситний двір 2004", Товариству з обмеженою відповідальністю "Водограй-плюс" та їх представникам, що з 18 жовтня 2023 року введено в дію Закон від 29.06.2023 №3200-IX щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами (надалі - в ЄСІТС). Відповідно до статей 6, 42, 170, 242 ГПК України:

- адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, зобов`язані реєструвати свої електронні кабінети в ЄСІТС. Інші - реєструють свої електронні кабінети в добровільному порядку;

- касаційна скарга, відзив на касаційну скаргу та будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити відомості про наявність або відсутність електронного кабінету. Особа, яка подає до суду процесуальний документ в електронній формі через електронний кабінет, звільняється від обов`язку зазначення таких відомостей;

- особа, яка зареєструвала електронний кабінет, може подавати документи до суду в електронній формі виключно в ЄСІТС. Однак це не позбавляє її права на подання документів до суду в паперовій формі;

- особа, яка подала касаційну скаргу в електронній формі, заяви по суті справи, клопотання має подавати до суду виключно в електронній формі, крім випадків, коли судом буде надано дозвіл на їх подання в паперовій формі;

- учасникам справи, які мають електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення в електронній формі виключно в ЄСІТС, що не позбавляє права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою;

- в умовах воєнного чи надзвичайного стану у разі знеструмлення електромережі суду чи настання інших обставин, які унеможливлюють функціонування ЄСІТС, суд може вручати особі, яка зареєструвала електронний кабінет, будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, у паперовій формі;

- Кодексом встановлені процесуальні наслідки звернення до суду особи без реєстрації електронного кабінету у вигляді залишення її документа без руху, його повернення або залишення без розгляду. Такі наслідки застосовуються судом також, якщо інтереси особи, яка зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, представляє адвокат.

7. Витребувати з Господарського суду міста Києва або Північного апеляційного господарського суду матеріали справи № 910/21181/21.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуюча І. Кондратова

Судді Г. Вронська

Н. Губенко

До уваги учасників судового процесу!

Суди продовжують працювати. Проте в умовах воєнного стану проведення відкритих судових засідань має певні особливості щодо належного повідомлення учасників процесу про час та місце судових засідань, явки до суду та забезпечення безпеки відвідувачів. Неявка сторін з невідомих причин може завадити своєчасному розгляду справи навіть за умови явки представників інших сторін.

Просимо дотримуватися процесуальних норм, виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу:

- максимально реалізувати право на участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, передбачене статтею 197 Господарського процесуального кодексу України;

- за відсутності нагальної потреби в участі в судовому засіданні в приміщенні Касаційного господарського суду подати клопотання про розгляд справи без участі учасників справи, а за наявності такої потреби - повідомити про це суд.

Про свій вибір просимо завчасно повідомити суд поштою чи в електронному вигляді із використанням для цього підсистеми Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи "Електронний суд".

Звертаємо увагу на особливості розгляду справи в особливий період (на період дії правового режиму воєнного стану) та порядок дій учасників судового процесу під час сигналу "Повітряна тривога":

- після надходження сигналу "Повітряна тривога" розгляд справ, призначених до розгляду у відкритому судовому засіданні, не здійснюється. У судовому засіданні буде оголошуватися перерва;

- розгляд справ відбудеться через 30 хвилин після відбою тривоги у порядку черговості відповідно до переліку справ, призначених до розгляду у відкритому судовому засіданні. У разі, якщо повітряна тривога триватиме після 15:00 год, судові справи будуть зняті з розгляду. Про дату, час і місце наступного судового засідання учасники справи будуть повідомлені ухвалою;

- найближча до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (вул. О. Копиленка, 6) захисна споруда, визначена Київською міською державною адміністрацією, для укриття населення під час сигналу "Повітряна тривога", розташована на: вул. Лейпцизька,2 (2-ий під`їзд). Захисними спорудами визначено також станції метро "Печерська" та "Арсенальна";

- до повідомлення про закінчення повітряної тривоги заборонено пропуск учасників судового процесу на територію Верховного Суду;

- якщо за об`єктивних обставин учасник справи не може прибути в судове засідання після відбою тривоги, рекомендовано подати клопотання про відкладення судового засідання з наведенням поважних причин або про проведення відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Касаційний господарський суд