Ухвала

від 26.03.2024 по справі 296/7000/23

КОРОЛЬОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЖИТОМИРА

Справа № 296/7000/23

2/296/367/24

УХВАЛА

Іменем України

"26" березня 2024 р. м.Житомир

Корольовський районний суд м. Житомира у складі:

головуючого судді Адамовича О.Й.,

за участю секретаря судового засідання Світко Т.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Житомирська державна нотаріальна контора Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до Корольовського районного суду м. Житомира з позовом, в якому просить визначити додатковий строк в два місяці, достатній для подання заяви про прийняття спадщини після померлого ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Розгляд справи проводиться за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 19.10.2023 року, яка внесена до протоколу судового засідання, було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 06.12.2023 року.

06.12.2023 року розгляд справи за клопотанням сторін відкладено на 13.02.2023 року, про що учасники справи, зокрема позивач ОСОБА_1 та її представник адвокат Томчук В.О. були повідомлені належним чином, що підтверджується розпискою про день та час слухання справи (а.с. 105).

В судове засідання 13.02.2024 року позивач та її представник не з`явилися. Позивач ОСОБА_1 про причини неявки не повідомила. Від представника позивача ОСОБА_4 надійшла заява про відкладення судового засідання, у зв`язку з тим, що він 13.02.2024 року о 12 год. 00 хв. буде перебувати на слідчих діях в м. Києві, однак докази в підтвердження такої обставини не були надані (а.с.110).

У зв`язку з неявкою та зважаючи на подане клопотання стороною позивача, розгляд справи було відкладено на 26.03.2024 року.

В судове засідання 26.03.2024 року позивач повторно не з`явилася, хоча про розгляд справи була повідомлена належним чином, про що свідчить підпис адресата ОСОБА_1 на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення 19.03.2024 року (а.с.119).

Від представника позивача адвоката Томчука Володимира Олександровича знову надійшла заява про відкладення судового засідання, у зв`язку з тим, що він 26.03.2024 року о 12 год. 00 хв. буде приймати участь у слідчих діях, як захисник, при цьому не було надано доказів в підтвердження такої обставини (а.с.120).

Сторона відповідача в судове засідання також не з`явилася, про місце та час проведення судового засідання повідомлялася, причини неявки не повідомила.

Завідувач Житомирської державної нотаріальної контори Житомирської області Поліщук А.І. подав до суду заяву про розгляд даної справи без участі державного нотаріуса, при вирішення даної справи покладається на розсуд суду (а.с.117).

Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд дослідивши матеріали цивільної справи вважає, що існують підстави для залишення позову без розгляду.

Так, питання наслідків неявки учасника справи в судове засідання врегульоване статтею 223 ЦПК України. Зокрема, ч. 5 даної статті регламентує, що у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно п. 3 ч. 1ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

З матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_1 та її представник належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується вказаними вище доказами, зокрема розпискою про день та час слухання справи (а.с. 105), рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення 19.03.2024 року, а саме судової повістки (а.с.119), а також заявами про відкладення розгляду справи, наданими до канцелярії суду адвокатом Томчуком В.О.. (а.с. 110, 120). Суд зазначає, що стороною позивача не було надано доказів поважності причин неявки в судові засідання двічі поспіль.

Незважаючи на те, що позивач є ініціатором розгляду справи в суді та має бути зацікавленим у вирішенні спору по суті, заяви про розгляд справи за відсутності позивача не було подано.

В Постанові Верховного Суду у складі колегії Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 травня 2019 року по справі за № 310/12817/13, зазначено, що процесуальний закон (п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України) не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.

Передбачене ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право особи на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії").

Також, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавиться провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Таким чином, особа, яка добросовісно користується наданими законом процесуальними правами, зобов`язана слідкувати за перебігом розгляду своєї заяви.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

Так, у своїх рішеннях у справах "Осман проти Сполученого Королівства" від 28 жовтня 1998 року та "Креуз проти Польщі" від 19 червня 2001 року Європейський суд з прав людини зазначив, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

У зв`язку з наведеним, залишення позову без розгляду відповідно до ч.5 ст. 223, п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України не є порушенням права на справедливий суд та не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

На підставі наведеного, керуючись ч. 5 ст. 223, п. 3 ч. 1 ст. 257, ст.ст. 258-260, 354 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Житомирська державна нотаріальна контора Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про визначення додаткового строку для прийняття спадщини - залишити без розгляду.

Роз`яснити позивачу положення ч. 2 ст. 257 ЦПК України про те, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Корольовський районний суд м.Житомира протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя О. Й. Адамович

Дата складання повного тексту ухвали: 01.04.2024.